Науково-дослідницька робота "Дослідження болотної рослинності с. Білосток Луцького району Волинської області"

Білостоцька гімназія-філія опорного закладу загальної середньої освіти «Торчинський ліцей Торчинської селищної ради»

Всеукраїнський конкурс дослідницько-експериментальних робіт з природознавства «Юний дослідник»

Дослідження болотної рослинності с. Білосток Луцького району

Волинської області

Робота учениці 6 класу Сірук Олександри 

                             Керівник: вчитель біології

                                                         Максимчук Світлана Антонівна

Білосток-2022

2

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………..... 3-4

Розділ 1.   Дослідження болотної рослинності с. Білосток Луцького району Волинської області………………………………………………… 5-7

Розділ 2.  Зміни болотної рослинності у зв’язку з меліорацією… 7

Розділ 3.  Цінні рослини болотних флористичних комплексів..... 8

  3.1. Лікарські рослини і їх ресурси……………………. 8

  3.2. Цінні кормові рослини…………………………….. 8

  3.3. Рідкісні та зникаючі рослини……………………... 9

Висновки   ……………………………………………………………. 10

          Список використаних джерел ………………………………………. 11

3

ВСТУП

Болотна рослинність в Україні є важливим компонентом рослинного покриву. Болота є місцем зростання рідкісних та зникаючих видів рослин, позитивно впливають на водний баланс місцевості, мають рекреаційну, пізнавальну та естетичну цінність.

Протягом останніх десятиріч в Україні внаслідок осушувальної меліорації площа боліт зменшилась на 50%. На окремих територіях вони були повністю знищені, через що виникла необхідність введення природоохоронних заходів для найбільш цінних об’єктів.

В 1992 році в заплаві р. Чорногузки (притоки р. Стиру) було створено гідрологічний заказник, що являє собою евтрофне осокове болото. Меліоративні заходи, проведені на суміжній території (поблизу с. Білосток) спричинили часткову трансформацію гідрофільної рослинності внаслідок зміни гідрологічного режиму [2 c.48].

Вивчення сучасного стану і динаміки рослинного покриву, моніторинг за популяціями цінних і рідкісних видів болотних рослин природоохоронного об’єкту є актуальною темою сьогодення.

Метою дослідження є вивчення таксономічного складу та біоекологічних особливостей представників болотного флористичного комплексу, можливостей їх використання в господарстві, трансформації під впливом осушувальної меліорації.

Для дослідження поставленої мети були накреслені такі завдання:

• вивчити таксономічний склад представників болотного флористичного комплексу;
• дослідити біоекологічні особливості болотних рослин;
• вивчити господарське значення досліджуваних видів;
• дослідити зміни болотної рослинності на території с. Білосток у зв’язку з осушувальною меліорацією.

4

Об’єктом дослідження є болотна рослинність в заплаві р. Чорногузка Луцького району с. Білосток.

Практичне значення даного матеріалу полягає у тому, що результати можуть бути використані при складанні конспекту флори Волині, при проведенні у школі уроків біології, природознавства, позакласних заходах, гурткових занять.

Використання матеріалу в навчально-виховному процесі рекомендується на таких уроках:

1. Біологія, 6 кл. Тема «Живі організми і довкілля», «Екологічні групи рослин».
2. Біологія, 6 кл. Тема «Значення покритонасінних у природі та житті людини: сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини. Охорона рослин».

Екскурсія «Пристосування рослин до життя в екосистемі», «Охорона природи».

3. Природознавство, 6 кл. Тема «Охорона біосфери. Червона книга України».
4. Біологія, 9 кл. Тема «Антропогенний фактор і його вплив на організм людини», «Єдність людини і довкілля».
5. Біологія, 11 кл. Тема «Екологічні характеристики виду. Популяція. Динаміка і коливання чисельності особин в популяції», «Зміни в екосистемах. Різноманітність природних і штучних екосистем», «Сучасний стан та перспективи розвитку біосфери».

5

1. ДОСЛІДЖЕННЯ БОЛОТНОЇ РОСЛИННОСТІ С. БІЛОСТОК ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Протягом 2021-2022 року в заплаві р. Чорногузка с. Білосток  Луцького району проводились геоботанічні і флористичні дослідження території. Основні об’єкти в районі досліджень описувались за еколого-геоботанічними профілями в межах яких закладались пробні площі, на яких робились детальні описи рослинності.

Кожен профіль закладався впоперек боліт в різних їх частинах (на околицях,  в  центрі),  ставилися відповідні  знаки  (нумеровані  кілки) для забезпечення спостережень в наступний період. На всіх пробних ділянках під час опису окомірно визначали ступінь розкладання торфу або тип ґрунту на мінеральних  болотах,  вимірювався рівень  ґрунтових  вод,  температура  і вологість повітря трьох ярусів (на поверхні ґрунту, на висоті 50 см і 150 см), температура торфу на глибині 5, 10, 15, 25 см. Відносну вологість торфу визначали ваговим методом (пошарово, до глибини 50 см), аерацію торфу - пошарово до глибини 1 м за методом П. Д. Варлигіна (1939).  Спостереження за динамікою рослинного покриву на болотах проводилося на чотирьох стаціонарних   ділянках   площею   10м   х   10   м,   які   закладалися   згідно загальноприйнятих методик за принципом типового відбору, протягом всього вегетаційного періоду двічі на місяць. Періодично, під час масового цвітіння

6

відбирали пробні покоси з 0,25 м² в чотирьох повторностях для визначення біологічної продуктивності.

Під час польових досліджень постійно фотографувалися болотні об’єкти – урочища, ценози і окремі види рослин.

7

2. ЗМІНИ БОЛОТНОЇ РОСЛИННОСТІ  У ЗВ’ЯЗКУ З МЕЛІОРАЦІЄЮ

На території торф’яно-болотного району Волинського Лісостепу, заболоченість і заторфованість якого відповідно складають 1,5 і 1,3 %, осушено близько 50 % всієї площі боліт. Значна ступінь осушення боліт була відмічена ще під час експедицій 1964-1965 рр. [1 c. 25].

Багатство торфу і його сильна мінералізація приводить до того, що в кінцевій стадії суксеційний процес на осушувальних болотах виникає фітоценоз, подібний ценозу справжніх луків.

На болотах Лісостепу можна послідкувати п’ять стадій осушення.

На І стадії в умовах дуже слабкого осушення  є комиш болотний, хвощ болотний, з’являються деякі види лучно-болотних рослин (жовтець повзучий, конюшина повзуча).

На ІІ стадії в умовах недостатнього осушення  осоки зменшуються у травостої до 30-40 %.

ІІІ стадія характеризується помірним осушенням. У травостої стають переважаючими мітлиця звичайна, болотна і лучна.

         В різнотрав’ї збільшується кількість лабазника в’язолистого, конюшини повзучої, жовтецю повзучого і їдкого.

На IV-V стадії при нормальному осушенні болотно-кореневищні осоки через деякий час випадають повністю.  Через деякий час у травостої з’являються дрібні злаки і травостій набирає виду луків, в яких переважають конюшина повзуча, жовтець їдкий, коронарія.

Поблизу с. Білосток виявлено ІІІ стадію осушення боліт. Через 10 років болотна рослинність змінилась на велику кількість лучних видів.

8

3. ЦІННІ РОСЛИНИ БОЛОТНИХ ФЛОРИСТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ

За результатами спостережень протягом 2021-2022 років на території с. Білосток виявлено 67 видів болотних рослин.

За господарсько-корисним значенням серед них виділяють найбільш цінні групи – лікарські, кормові та рідкісні [4 c. 124].

3.1. Лікарські рослини і їх ресурси

Рослинна сировина – національне багатство країни. Лікарські рослини є однією з груп корисних для людини рослин за характером їх використання. Виділено 6 видів цінних лікарських рослин, що мають ресурсне значення – лепеха звичайна, бобівник трилистий, череда три роздільна, валеріана лікарська, гірчак перцевий, вільха клейка, паслін солодко-гіркий, жеруха лучна.

3.2. Цінні кормові рослини

Кормові рослини використовують у тваринництві як сіно (з природних кормових угідь збирається понад 95% цієї сировини), лісові та лучні ділянки – як пасовище для худоби.

Це рослини з грубими стеблами, прибережно-водні, а також види родини Жовтецеві, отруйні у свіжому стані, але придатні для споживання тваринами у висушеному (наприклад, осока гостра, калюжниця болотна, жовтець їдкий, пухівка піхвова).

9

3.3. Рідкісні та зникаючі рослини

Червона книга України є основою для охорони та відтворення рідкісних і зникаючих видів рослин, тварин і грибів. Залежно від стану та ступеня загрози зникнення, її об'єкти поділяються на категорії, затверджені Постановою від 29 жовтня 1992р. Кабінетом Міністрів України у Положенні про Червону книгу України. Заходи охорони щодо певного виду приймаються в залежності від його категорії [5 c.603].

У районі досліджень знайдено рослини, які занесені до Червоної книги України.

До рідкісних і зникаючих рослин болота біля с Білосток належать пальчатокорінники травневий і м’ясочервоний, коручка болотна, фітеума куляста, товстянка звичайна.

10

ВИСНОВКИ

1. За результатами власних польових досліджень виявлено, що на досліджуваному болоті зростає 72 видів судинних рослин природної флори, що належать до двох відділів (Покритонасінні, Хвощеподібні). Кількісний аналіз видів у родинах показав, що у флорі цієї території переважають Покритонасінні, які складають 70 видів, або 97,01% від загальної кількості видів (Дводольних - 36 видів з 19 родин, Однодольних – 34 види з 11 родин).

2. На території району досліджень розташовані евтрофні болота, серед яких нами виділено такі флористичні комплекси: 1) трав’яно-осокові та осоково-мохові; 2) лісові чорновільхові та березові; 3) чагарникові; 4) болотисті та трав’янисті луки..

4. До складу болотних флористичних комплексів досліджуваного регіону входять цінні кормові і лікарські види рослин, серед яких 8 видів цінних лікарських рослин, що мають ресурсне значення – лепеха звичайна, бобівник трилистий, череда трироздільна, валеріана лікарська, гірчак перцевий, вільха клейка, паслін солодко-гіркий, жеруха лучна.

5. В досліджувальній долині р. Чорногузки виявлено 7 видів рідкісних рослин, з них 5 занесено до Червоної книги України: товстянка звичайна, фітеума куляста, пальчатокорінники травневий і м'ясо-червоний, коручка болотна.

6. На основі вивчення видового складу рослинності і рівня ґрунтових вод меліорованої ділянки болота поблизу с Білосток визначено третю стадію

осушеності за класифікацією Балашова. Після осушення формуються луки, у складі яких відсутні гігрофільні рідкісні види, що зростали в попередні роки: пальчатокорінники травневий і м'ясо-червоний, товстянка звичайна, фітеума куляста, коручка болотна.

11

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Болота Волині: особливості поширення й антропогенні зміни http//dspase.nbuv/gov/ua>handle
2.Природно-заповідний   фонд  Волинської  області   (Огляд  територій  і об’єктів   природно-заповідного   фонду   в   розрізі   районів) / Упор.: М.Химин та ін. – Луцьк: Ініціал, 1999. – 48с.
3.Рідкісні на Волині / Упор. В. К. Терлецький. – Луцьк: Луцький педінститут, 1993. – 103 с.
4.Судинні рослини Волинської області (Флора і культивати) // Відп. ред. Терлецький В.К. – Луцьк: Вид-во ВДУ, 1995. – 124 с.
5.Червона книга України: Рослинний світ. / Під заг. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – Київ: Вид-во «Укр. енцикл. імені М.П. Бажана», 1996. – 603 с.