Запліднення у квіткових рослин

Тема. Запліднення.

Мета. Продовжувати формувати в учнів знання про квітку як орган статевого розмноження ; ознайомити з процесом запліднення квіткових рослин, розкрити його біологічне значення ;  показати роль подвійного запліднення у формуванні насінини; розвивати інформаційну комунікативність; виховувати відповідальне , дбайливе ставлення до квітів, почуття прекрасного.

Обладнання. Підручник , ікт, таблиця “Подвійне запліднення рослин”, портрет С.Г. Навашин

Хід уроку.

І. Організація уроку

Позитивне налаштування на урок

«Спіймай мій настрій»

Дітям пропонується попрацювати в парі, виконуючи  дії, які називає учитель.

- Усміхніться, „зніміть” усмішку зі свого обличчя долонею та „подаруйте” своєму сусідові. „Прийміть” усмішку, „прикрасьте” нею своє обличчя.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда

- Що таке запилення?

- Які є основні типи запилення ?

-  Як  відбувається самозапилення ?

- Що таке перехресне запилення?

-які є види перехресного запилення ?

- Як відбувається штучне запилення?

2. Графічний диктант

Ознаки вітрозапильних рослин позначити трикутником, комахозапильних - квадратом

1.         Великі та яскраві квітки.

2.         Дрібні яскраві квітки, зібрані в суцвіття.

3.         Наявність нектару.

4.         Дрібні неяскраві квітки, зібрані в суцвіття.

5.         Наявність нектарників.

6.         Багато пилку.

7.         Пилок дрібний, сухий, легкий.

8.         Пилок великий, липкий.

9.         Утворюють зарості.

10.       Цвітуть навесні, до розпускання листків.

3. Біологічні задачі

1. Чому безвітряна погода під час цвітіння може стати причиною зниження врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине? (Жито запилюється вітром, пшениця — рослина, що самозапилюється).
2. Чому, коли в Австралію завезли насіння конюшини і посіяли його, конюшина добре цвіла, але плодів і насіння не було? (Не було природних запильників — джмелів).

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Випереджуюче завдання.

Виступ учнів, як підготовили повідомлення про професора С.Г. Навашина

Отже, вітчизняний учений Сергій Навашин (1857–1930), професор Київського університету Святого Володимира (нині Національний університет ім. Тараса Шевченка), встановив, що в  квіткових рослин  запліднення відбувається не так, як в інших рослин (наприклад сосни чи папороті). Він назвав відкритий ним процес подвійним заплідненням. Як же відбувається подвійне запліднення у квіткових рослин та що утворюється після запліднення, ми і розглянемо сьогодні на уроці.

Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя

Для запліднення необхідна наявність статевих клітин: чоловічих — сперміїв і жіночих — яйцеклітин. Яйцеклітина знаходиться у зародковому мішку, який виникає в середині насінного зачатка. Спермії утворюються в пилкових зернах.

• Де утворюються спермії?
• Де утворюється яйцеклітина?

Запліднення — це злиття чоловічих та жіночих статевих клітин (гамет).

- Що відбувається з пилком, коли він потрапляє на приймочку маточки?

Пилкове зерно потрапляє на приймочку маточки і прикріплюється до нього завдяки особливостям будови оболонки, а також липким цукристим виділенням приймочки, до яких пилок прилипає. Пилкове зерно набухає і проростає, перетворюючись на довгу, дуже тонку пилкову трубку, яка проростає між клітинами приймочки і стовпчика, а потім вростає у порожнину зав'язі.

Одна з клітин пилкового зерна ділиться з утворенням двох чоловічих гамет (сперміїв). Коли пилкова трубка доростає до пилковходу, спермії проникають у зародковий мішок. Один з них зливається з яйцеклітиною. Відбувається запліднення, і утворюється зигота.

Зигота — це клітина, яка утворилася у результаті злиття чоловічої та жіночої статевих клітин (гамет).

Другий спермій зливається з ядром великої центральної клітини зародкового мішка. Запліднена центральна клітина у результаті поділу утворює ендосперм — тканину, яка запасає поживні речовини, які використовує зародок, що розвивається із зиготи.

Таким чином, у квіткових рослин відбувається подвійне запліднення: перше — спермій зливається з яйцеклітиною, друге — з великою центральною клітиною.

У результаті в квіткових рослин утворюється насінина.

- складання схеми  “Результат подвійного запліднення”

V. Закріплення вивченого матеріалу

Виконання вправи за посиланням

https://learningapps.org/display?v=p3h9jxhjk23

VІ. Підсумок

Рефлексія

«Квітка уроку»

Доберіть прикметники для характеристики уроку, вписуючи їх на пелюстках ( радісний, успішний, очікуваний, корисний, креативний, ігровий,  пізнавальний)     

Природа щедра, усім вистачить її багатства. Але за умови, коли ми бережливо й турботливо будемо ставитися до неї.

Пам’ятайте, що доторкнутися до краси можна тільки серцем: милуйтесь квітами, які ростуть на луці, на клумбах, квітниках, а не тими, що гинуть у вазі.

VІІ. Д/з. Опрацювати параграф 36 с. 134,135

Підібрати загадки, прислів’я та легенди про плоди.