Науково-методична проблема "Критичне мислення на уроках біології"

ТЕМА: « РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ»

Проблема розвитку критичного мислення є актуальною впродовж останніх десятиліть. У Концепції розвитку загальної середньої освіти України наголошується: самостійність знань переосмислено таким чином, що сучасна людина має швидко адаптуватися до обставин, що змінюються, самостійно набувати знання та вміти грамотно працювати з інформацією, тобто вона має мислити самостійно, творчо, критично, генеруючи нові ідеї. Адже людина з розвиненим критичним мисленням здатна досліджувати як навчальні так і різнобічні ситуації, визначати шляхи вирішення викликів, приймати самостійні рішення та передбачати наслідки .

Здатність критично мислити є досить цінним умінням для людини, вимушеної практично безперервно перебувати в комунікаційних та інших контактах із великою кількістю різноманітних індивідуальностей, відвідувати різні країни, змінювати заняття та місця праці. До цього додаються швидкі соціально-економічні зміни і трансформація щоденного буття. Саме тому, розвиток  критичного мислення на уроках у сучасній школі набуває великого значення.

Отже, мислити критично означає:

• використовувати такі мисленнєві операції- аналіз, синтез, оцінювання в роботі з різними джерелами інформації;

• ставити запитання різних типів і відповідати на них, виходячи з особливостей джерела інформації або ситуації;

• ефективно здійснювати пошук інформації ;використовуючи різні текстові джерела, структурувати систематизувати та критично оцінювати її;

• конструювати тексти різних видів в усній та письмовій формах; брати участь у дискусіях та дебатах, ефективно відстоюючи свою позицію.

Критичне мислення - це не просто процес мислення, подібний до логічних, аналітичних, креативних та інших процесів мислення. Це мислення, яке формує вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різнобічно аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці. І від форм і методів розвитку критичного мислення залежить, якою буде позиція підростаючого покоління громадян України.

Цілі та завдання  розвитку критичного мислення:

•  формування пізнавального інтересу в учнів та розуміння мети    вивчення даної теми (питання, проблеми);

• розвиток внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання;

• підтримання пізнавальної активності учнів;

• спонукання учнів до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і на її ґрунті формування аналітичного судження; розвиток критичного способу мислення.

Головне місце у системі моєї роботи належить урокам. Тут учні отримують знання, вчаться застосовувати їх на практиці. Як відомо, істина має бути пережита, а не викладена. Тому намагаюсь так планувати урок, щоб шляхом розвитку критичного мислення, розв’язання практичних завдань учні опановували основи біологічних знань.

Головні  чинники розвитку критичного мислення учнів при вивченні біології є такі:

    Час .Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Робота з розвитку критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним і після нього й передбачати постійний пошук, розумове напруження школярів.

    Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі.

    Спілкування .Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв'язання проблеми.

    Цінування думок інших .Учні повинні навчитись слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована "колективною мудрістю".

    Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки. Вони мають бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв'язання проблеми.

    Активна позиція. Учнів треба  спонукати до активної  позиції у навчанні. Це стимулює їх до праці високому рівні складності, до прагнення мислити нестандартно, критично.

Критичне мислення— це процес, під час якого людина може охарактеризувати явище або предмет, висловити своє ставлення до нього шляхом полеміки або аргументації власної думки, знайти вихід із будь-якої ситуації; – це використання когнітивних технік або стратегій, що збільшують імовірність отримання бажаного кінцевого результату, такий тип мислення, до якого звертаються при вирішенні завдань, формулюванні висновків, здійсненні імовірнісного оцінювання при прийнятті рішень.

Як і кожна навчальна дисципліна ,біологія має свою специфіку, яка полягає у формуванні стійких знань з предмету та застосуванні цих знань на практиці. Насиченість матеріалу термінами і науковим змістом робить біологію достатньо складною для розуміння. Головна мета застосування методів і прийомів критичного мислення саме полягає у формуванні вмінь аналізувати і переробляти складну наукову інформацію. Пропоную детальніше ознайомитися з окремими методами , прийомами та вправами для розвитку критичного мислення учнів на уроках біології.

• Ігровий кубик Блума . Базується на підході американського психолога Бенджаміна Блума та спрямована на розвиток критичного мислення в учнів. Назви (предмет, колір, явище, форму, розмір,...) – перевірка базових знань. Чому (опиши процес, що відбувається з предметом, явищем,...) – визначення причинно-наслідкових зв'язків теми. Поясни (ти справді думаєш, що... ти впевнений, що...) – різносторонній підхід до поставленого питання. Поділись (поділись, що ти відчуваєш,коли..., чому ти вибрав...) – розкриває емоційний стан учня, вчить висловлювати власні емоції. Придумай (що буде,якщо..., придумай, як...) – розвиток стратегії мислення. Запропонуй (запропонуй, де..., запропонуй, як..., що, якщо...) – окреслення учнем власних ідей стосовно поставленого питання.

• Техніка Fishbone («Рибна кістка»). Свою назву цей інструмент отримав через те, що його візуальне зображення нагадує рибну кістку. Він дозволяє учням ―розбити загальну проблемну тему на низку причин та аргументів. Застосування цього прийому допоможе учням зрозуміти важливість аргументації , а також те, що кожна проблема – багатогранна

• «Передбачення на основі опорних слів» . До початку уроку вчитель вибирає п’ять чи більше слів з тексту, які вказують на ключові поняття, і записує їх на дошці. Каже учням, що ці слова зустрінуться в тексті (матеріалі). Учитель просить учнів створити власний текст із запропонованих слів. Після цього окремі учні зачитують власні припущення майбутнього тексту.

• Метод «Кластер». Кластер - це графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв'язків між ними. Він являє собою зображення, що сприяє систематизації та узагальненню навчального матеріалу, формування в учнів самостійного мислення. Прийом кластера може застосовуватися на будь-якому етапі уроку.

• Метод «Плутанина» . Текст для опрацювання. Під час набору у типографії неправильно розмістили певний текст. Знайдіть помилки і наведіть порядок. Щоб працювати було легше, усі речення пронумеровано. Вам залишається виписати номери за порядком без порушення структури тексту.

• ФОТОКВЕСТ. Ця вправа дає можливість застосувати набуті знання, зафіксувати конкретні приклади з навколишнього світу та розвинути інформаційно-цифрову компетентність. Створювати такі квести (приклад – нижче) найзручніше в Canva, PowerPoint або в Google-презентації. Пропоную учням фотографувати ті предмети та явища, які пов’язані з темою. А варіантом вправи може бути учнівська версія фотоквесту – із власними завданнями одне для одного.

• КОЛА ЕЙЛЕРА. Це геометричні схеми, які допомагають розширити математичну компетентність учнів та учениць і розібратися в співвідношенні понять. Це один зі способів показати взаємозв’язки між частинами об’єкта чи їх групами. За допомогою цього методу розвивається здатність до аналізу, зіставлення й узагальнення знань.

• 3D-МОДЕЛЮВАННЯ. Це один із найулюбленіших видів моделювання учнів, він дає змогу зробити об’ємну тривимірну модель, яка є її математичним представленням. Така модель призначена для того, щоб за допомогою екрану будь-якого гаджета можна було розглянути найдрібніші деталі об’єкта(з дерева, глини, пластиліну, лего , ниток, продуктів харчування)

• БІОЛОГІЧНІ РОЗМАЛЬОВКИ. Такі завдання розвивають креативність та критичне мислення учнівства, дають змогу не лише виконати завдання на засвоєння теоретичного матеріалу, а й мають арт терапевтичний ефект, тому, зокрема, підійдуть дітям з особливими освітніми потребами чи тим, хто потребує додаткової психологічної стабілізації. Можна використовувати як в індивідуальній, так і в груповій роботі.

• ГЕНЕРАТОР ІДЕЙ. Це один із найпотужніших методів стимулювання творчого мислення в учнів. Генерування ідей під час розв’язання проблеми чи пошуку креативних підходів до вирішення поставлених перед учнями завдань завжди дуже динамічний та цікавий процес.

За допомогою цих методів , прийомів і вправ можна досягти високого рівня розвитку критичного мислення в школярів на уроках біології. Адже критичне мислення допомагає кожній особистості приймати правильні рішення орієнтуючись на свої знання і відчуття, тим самим допоможе рухатись по життю до світлого майбутнього і отримувати бажаний результат.

Критичне мислення є індивідуальним, тому що завбачає таку роботу як: збір інформації, її аналіз, пошук аргументів і контраргументів, оцінювати її достовірність та цінність. Результатом такої діяльності є чітко сформований висновок. Також критичне мислення має і соціальний характер, через те, що кожна думка пеpевіpяється і обґpунтовується лише тоді, коли нею діляться з іншими учнями.

Поряд з цифровим освітнім контентом ключову роль в сучасному навчальному процесі повинні відігравати цифрові освітні сервіси – так само належним чином стандартизовані та апробовані засоби й інструменти організації навчального процесу та використання в ньому сучасного мультимедійного контенту. Передусім це засоби вертикальної (учитель-учень) та горизонтальної (учень-учень) взаємодії (вправи, тести, проекти), інструменти роботи у малих та великих групах, що мають на меті розвиток умінь і навичок ХХІ століття та забезпечення постійного контролю навчальних успіхів, забезпечення необхідної диференціації навчального процесу та своєчасного коригування індивідуальних навчальних траєкторій. Також зазначені цифрові сервіси можуть сприяти розвитку практичних навичок реальної роботи в групах, що буде критично необхідним під час майбутньої трудової діяльності і чого тільки починає навчати українська школа. Належне місце серед цифрових освітніх сервісів повинні посідати спеціалізовані цифрові засоби роботи учителів від інструментів електронного документообігу до «конструкторів» уроків, навчальних програм та індивідуальних і групових освітніх траєкторій.

Враховуючи той факт, що актуальним і перспективним напрямом розвитку системи освіти є її цифровізація, прагну до максимального використання в навчальних цілях різноманітного мультимедійного контенту( відео, презентації, фрагменти), інтенсифікації освітнього процесу за рахунок застосування інтерактивних методів навчання, які ефективно залучають учнів до навчального процесу. Така взаємодія можлива між учнями безпосередньо ,або між вчителем і учнем( чи учнями). Всі інтерактивні методи мають за мету заохотити учнів бути активними на уроці, мислити самостійно, краще засвоювати інформацію. Водночас поліпшуватимуться не лише знання учнів, будуть також зростати їх зацікавленість у навчанні й командний дух, розвинеться критичне мислення. До будь-якої теми можна підібрати інтерактивне завдання, вправу чи гру та виконати у довільній формі (вікторина, флеш-карти, відповідники, пошук млів, кросворди, шаради, ребуси, анаграми, випадкове колесо, лото). Для виконання лабораторних робіт можна скористатися онлайн-лабораторією або віртуальною лабораторією, провести там дослід чи експеримент, застосувати ту чи іншу платформу , побачити зразок З-D моделі того чи іншого досліджуваного об'єкта. Все це дає змогу учням розповісти просто про складне, побачити та зрозуміти світ мікроскопічних організмів.

Мої учні вчаться та намагаються думати критично – проявляють допитливість; використовують дослідницькі методи; ставлять перед собою запитання; розкривають причини і наслідки фактів; здійснюють планомірний пошук відповідей; піддають сумнівам загальноприйняті істини; виробляють точку зору і здатні відстоювати її логічними доведеннями; проявляють увагу до аргументів опонента та їх логічно осмислюють. Розвиваючи критичне  мислення на уроках у різних класах, використовую лише окремі вправи, або будую уроки  у властивій для цієї технології триступеневій моделі (актуалізація, усвідомлення, рефлексія, або відтворення) та процеси, що відбуваються на кожному з цих етапів.

Отже, критично мислити— це вміти активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різнобічно аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці .

Пам’ятка ознак людини, яка мислить критично

Уміння критично мислити потрібне людині, щоб:

• усвідомлено сприймати навколишню дійсність;

• уміти сумніватися;

• не створювати  собі кумира;

• не стати об’єктом маніпуляцій і сліпим знаряддям у  чужих руках;

• не бути втягнутим у сумнівні групи (компанії, організації, структури, об’єднання, секти тощо), що загрожують втратою репутації, самоповаги, добробуту, сім’ї, свободи й навіть життя;

• не стати жертвою шахраїв;

• бути громадянином, вірним своїй Батьківщині;

• не бути підвладним соціально небезпечним стереотипам і упередженням;

• мати власну думку, вміти її формулювати, аргументувати, обговорювати з іншими людьми, поглиблювати, а можливо, й змінювати;

• учитися не тільки на своїх помилках, а й на помилках інших;

• уміти прогнозувати наслідки своїх вчинків;

• тверезо оцінювати свої слабкі й сильні риси;

• розвиватися, самовдосконалюватися, ставати кращим, добрішим, великодушним;

• усе життя пізнавати істину, усвідомлюючи, що це процес безперервний;

• знайти прекрасне й захопливе хобі на все життя – ДУМАТИ