Науково-пошукова робота

 

 

 

 

 

 

 

 

Молодіжний сленг у системі мови

( науково-пошукова робота)

 

 

 

Підготувала вчитель української мови

                                                          та літератури

                                                          ЗОШ l-lll ст. с.Поділля

                                                          Чортківського району

                                                          Тернопільської області

                                                          Ванджура Світлана Василівна

 

 

 

 

 

 

Зміст

	Вступ	3
	Розвиток молодіжного сленгу	5
	Функціонування сленгу як системи.	7
	Причини виникнення сленгу	9
	Головні джерела утворення та види	11
	Короткий словник сленгових слів та виразів	13
	Висновки	14
	Література	17

 

 

 

 

Молодіжний сленг у системі мови

Мета роботи: довести, що сленг , за обставин сучасності, є самостійною формою мови. Виявити та обгрунтувати причини виникнення  молодіжного сленгу.

Завдання:

1.     Визначити сутність сленгу та його місце у сучасній лінгвістиці.
2.     Описати розвиток молодіжного сленгу.
3.     Дослідити функціонування сленгу як системи.
4.     Виявити причини виникнення сленгу
5.     Вивчення головних видів сленгу

У проекті застосовані:

1.Опитування учнів школи.

2.Статистична обробка даних за віковими та гендерними особливостями.

3.Складання  сленгового словника середньостатистичного підлітка нашої місцевості.

Об'єкт дослідження:  жаргон та сленг як соціокультурний лінгвістичний феномен.

 Предмет дослідження: семантичні процеси в сучасному жаргонно-сленговому вживанні, структурно-словотвірні особливості жаргону та сленгу, що функціонують в сучасному мовному просторі.

Актуальність:  В наші дні, як ніколи, актуальна проблема молодіжного сленгу. Мова постійно розвивається, поповнюється новими словами. Актуальність проблеми вивчення молодіжного жаргону полягає в тому, що молодіжний сленг - один зі складових процесу розвитку мови, його поповнення та різноманіття. З плином часу прискорюється темп життя. Відповідно розширюється словник жаргону. Український молодіжний сленг є дуже цікавий лінгвістичний феномен, побутування якого обмежена як певними віковими рамками, як це ясно з самої його номінації, а й соціальними, тимчасовими і просторовими рамками.

Ключові слова: сленг, мова, актуальність, жаргон, арготизми, лексика,

молодь, проблема, причина, система, мова.

Головні визначення:

1.      Жаргон – це будь-яка спеціалізована мова;
2.     Арго – мова вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла стороннім (арго злодіїв, жебраків).
3.     Молодіжний сленг — соціолект людей у віці 12 — 22 років, що виник із протиставлення себе не стільки старшому поколінню, скільки офіційній системі. Існує в середовищі міської учнівської молоді та окремих замкнутих референтних групах.

Вступ

 Лінгвісти одностайно стверджують, що мова стає повноцінною тільки тоді, коли вона охоплює всі сфери фізичного й духовного життя людини, коли нею спілкуються всі суспільні верстви: від інтелігенції до повій та „братви”.

Олесь Кульчинський, перекладач

Мова – основа духовного життя народу, втративши цікавість до неї , як сказав великий прозаїк К.Паустовський  :«Людина - дикун. Вона шкідлива самою своєю суттю, бо її байдужість до мови породжується цілковитою байдужістю цієї людини до минулого, сучасного і майбутнього своєї нації.  Мова будь-якого народу - це його історична пам'ять, втілена в слові. На життєдайній основі дружби народів  тисячолітня духовна культура українського народу своєрідно і неповторно відбилася в українській мові, в її усній і письмовій формах, в пам'ятниках різних жанрів - від давньоруських літописів і билин до творів сучасної художньої літератури. І, значить, культура мови, культура слова постає як нерозривний зв'язок багатьох і багатьох поколінь. Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).

Якщо мова — це дім нашого буття, то треба просто прислухатися до голосів довкола, і можна зрозуміти, чим живе наше покоління. Жаргони об'єднують людей одного роду занять, а у випадку з молодіжним сленгом - і одного віку. Школярі та студенти виростають – і цілком можливо, що «пруфи » та «жива шпора »  стануть звичайними словами «великого і могутнього». Ніхто не може передбачити долю того чи іншого жаргону. Слово може забутися через рік, а може залишитися на століття ...

Що ж таке сленг? Лінгвісти називають сленгом слова, що йдуть врозріз з нормами літературної мови.

Саме жаргон, завдяки старанням мовознавців , неодмінно асоціюється із засміченою й забрудненою мовою вулиці, міста, молоді. Однак лінгвісти доводять, що з того «бруду» і постає мова. І що сленг — це вияв сміхової культури й реалізація мовної свободи.

 Сленг в українській мові дуже багатий. У ньому відбиваються як

позитивні сторони життя суспільства, так і його проблеми

Розвиток молодіжного сленгу

Сленг виник давно. На думку деяких мовознавців, він був і в грецькій, і в латинській мовах. Адже люди завжди залишалися людьми, вони прагнули пожвавити мову, прикрасити її образними слівцями і фразами, переінакшуючи на свій лад незрозумілі «учені» й офіційні слова. І в усіх мовах можна відзначити цю тенденцію в розмовній мові. Протягом довгого часу зміна ціннісних орієнтирів має колосальний вплив на мовленнєві і мовні процеси, що набувають нового і нового характеру. Важко оцінити ці зміни, зокрема, якщо говорити про таке явище в українській мові як сленг. В основному це поняття асоціюють з молоддю.

 Український молодіжний сленг є феноменом, побутування якого обмежена лише віковими та соціальними, тимчасовими рамками. З початку двадцятого століття відзначені три хвилі в розвитку молодіжного сленгу, які зливаються з трьома хвилями розвитку мови.

• Перша датується двадцятими роками. Мова учнів, підлітків і молоді забарвилася безліччю «блатних» слівець.
• Друга хвиля припадає на п'ятдесяті роки, коли на вулиці і танцмайданчики вийшли «стиляги».
• Поява третьої хвилі пов'язано з періодом застою, коли атмосфера суспільного життя породила неформальні молодіжні рухи і «хіпуючі» молоді люди створили свій системний сленг. Наприклад, «герла» (дівчина), «оттяг» (насолода), «кицьки» (вузькі темні окуляри).

Молодіжний сленг яскраво проявляється в містах, але його елементи доходять і до периферії, а деякі і народжуються там.

Звичайно, я  не можу стверджувати, що сленг у своєму мовленні використовують лише ті, хто належать до якихось молодіжних угрупувань, адже значний відсоток молоді, будучи поза такими соціальними чи професійними угрупуваннями, використовують сленгізми. Зазвичай, такий відсоток складають неосвічені люди, які не знають норм літературної мови, хоча є і такі, котрі добре володіють літературною українською мовою, але свідомо використовують сленг для надання своїй мові певного стилістичного забарвлення, вперше спілкуючись із людиною в 2019 році важко визначити,чому саме людина використовує сленг.

 Вже з 2000 року сленг запозичений в інших мовних культур став одним з провідних видів. Головними «  мовними меценатами » прийнято вважати російську(45%) англійську(30%), німецьку(6%), французьку(3%) та польську(10-6%), таке заключення виникло на основі відповідей студентів нашого коледжу та спостереженнями за особливостями  спілкування користувачів в Інтернеті у міжрегіональних українських чатах.

  починаючи з 500тис. до 11 мільйонів осіб свідомо розгортали тему АУЕ. У соціальній мережі «ВКонтакте» були створені кілька спільнот із загальною кількістю учасників близько 200 тисяч.

Функціонування сленгу як системи.

Спілкування відноситься до числа найважливіших для людини сфер життєдіяльності. Від того, як складатиметься спілкування, залежить формування особистості. При спілкуванні мова сучасної молоді приводить в обурення вчителів, батьків, представників старшого покоління, які гостро реагують на певні вирази. Мова підліткової субкультури високо експресивна , насичена метафорами, у ній простежуються тенденції до скорочення слів (чол, інет, комп). Навмисне спотворення словесних форм – це протест і спосіб уникнути відверто нецензурної лайки, прикриваючи сенс сказаного сленговою  оболонкою. Сучасний сленг підлітків - це, по суті, кодова мова. Все в ній підпорядковане заплутуванні і затуманенні ясного сенсу. Часто у спілкуванні використовують сленг не тільки, щоб повідомити якусь інформацію, але також для висловлення своїх ідей, світобачення, певним чином виразити свою особистість. Насправді, є про що турбуватися: за даними останніх досліджень, в підлітковому середовищі ступінь жаргонізації мови перевищує 50% для хлопців і 33% для дівчат, тобто забийся, ульот, відпад і подібні слова наполовину витісняють літературні вирази.

У проведенні усної форми опитування  взяли участь учні віком 14-15 років(20 осіб),  учні 16-17 років (20осіб), та місцева молодь віком до 22років (20осіб).

Респондентам було задано ряд запитань, а саме:

1. Чи вживаєте Ви у своєму мовленні сленгові слова?
2. Що саме спричинило їх вживання.
3. Назвіть жаргонізми, що використовуєте в повсякденному житті.

Відповіді розділилися залежно від віку та статі учасників.

1.     Чи вживаєте Ви у своєму мовленні сленгові слова?

• Респонденти віком 14-15р. відповіли:

Ніколи - 10% (100% жін.ст.)

Інколи – 50%(50%чол.ст.,50% жін.ст.)

Часто – 40%( 60%чол. ст., 40%жін.ст.)

• Респонденти віком 16-17 років:

Ніколи - 20% (50% жін.ст.,50%чол.ст.)

Інколи –60%(50%чол.ст.,50% жін.ст.)

Часто – 20%( 60%чол. ст., 40%жін.ст.)

• Респонденти віком 18-22 років:

             Ніколи - 30% (60% жін.ст.,40%чол.ст.)

             Інколи –60%(50%чол.ст.,50% жін.ст.)

             Часто – 10%(100%жін.ст.)

2.        Учасникам опитування було запропоновано наступні варіанти відповідей: - компанія, -звичка, - малий словниковий запас.

Незалежно від вікової групи та статі , респонденти відповіли однаково:

•  Компанія -30%
•  Звичка -50%
•  Малий словниковий запас -20%

3.                      Сленгові слова та вирази, які вживають підлітки, є досить різноманітними і відмінними у різних групах людей. Наприклад, лексему «розуміти» в одній компанії звикли замінювати словом шарити, а в иншій – розчехлятися. Так само існують певні слова та вирази, які притаманні саме певній групі підлітків. Наприклад, для вираження подиву одні використовують слова «я в шокє», для инших більш характерними є слова «я холодний», _«я в трансі», «ти шо гоніш?» і навіть «хай мене покрасять».

 Така різноманітність викликана насамперед тим, що підлітки прагнуть вирізнятися не лише як окрема суспільна група, але і як особистості, у даному випадку це відбувається з допомогою мовно-виражальних засобів. Через це багато підлітків намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами.

Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального (мовного) спілкування.

Причини виникнення сленгу

Чому ж наша українська молодь використовує сленг? Можна виділити декілька причин. Часто у спілкуванні використовують сленг не тільки, щоб повідомити якусь інформацію, але також для висловлення своїх ідей, світобачення, певним чином виразити свою особистість. Крім того, сленг може виступати способом влиття в колектив, бути сприйнятим «своїм» у тій групі людей, з якою відбувається спілкування. Значну кількість сленгових висловлювань в українській мові можна почути під час спілкування окремого кола людей. Це створює емоційну атмосферу, зближує їх між собою та дозволяє коротко, невимушено виражати своє відношення до подій чи явищ, що обговорюються. Сленг також може виступати в якості опису різних ситуацій та вражень в іронічному плані. Причин вживання сленгу є багато, і вони різні для певних соціальних груп.    

Учні  вживають сленгові вирази для того, щоб виглядати сучасними. По-перше, при спілкуванні учні вживають сленг не тільки для передачі інформації, але і для вираження власного світогляду, ідей, для підкреслення власної особистості та того, що вони йдуть в ногу з часом.   

По-друге, сленг – одна з форм влиття в колектив і засіб бути адекватно сприйнятим у тій групі людей, з якою ведеться спілкування. Адже учні не вживають сленг постійно, вони користуються ним в більшій мірі в тих ситуаціях, коли сподіваються на розуміння. Майже завжди учні заперечують той факт, що вони вживають сленг навмисно, вони наголошують на тому, що вживання сленгу відбувається підсвідомо. Все-таки, сленг вживається навмисно у тому сенсі, що учні підбирають слова та вирази відповідно до співрозмовників та ситуацій або вирішують не вживати сленг взагалі. Оскільки сленг вживається в усній мові, людьми, які в більшості можуть і не усвідомлювати, що це сленг, то вибір фраз залежить від підсвідомих структур мови. Коли сленг вживається письменниками, то сленг уважніше і більш вдало підібраний для створення більшого ефекту. Хоча письменники рідко є творцями сленгу.     

Молоді люди користуються сленгом в певному середовищі. Найбільше сленгових фраз можна почути під час спілкування певного кола друзів, однокласників, близьких знайомих, оскільки ці фрази емоційно зближують їх та прямо, доступно і коротко виражають ставлення до подій, явищ, які обговорюються.   

По-третє, сленг у деякому розумінні може бути своєрідною грою для точного, навіть іронічного опису подій та вражень.

Головні джерела утворення та види

Кожній субкультурі належить своя мова. Підліткова – не виняток. Сфера її інтересів визначає лексику, використовувану для позначення понять.

Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутвори (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям».

Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокрема медичних, тощо. Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів як зубр (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово, вочевидь, пішло від дієслова зубрити (вчити напам’ять). Подібні слова є досить поширеними і завойовують позиції, через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору – це «модно», «класно» і «хіпово». Власне, почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість.

Класифікація сленгу може бути різною.

1.     За стилістичними ознаками лексику можна поділити на нейтральну та нецензурну.
2.     Основною класифікацією є вузькі направлення.

•        Інтернет, його широкі можливості, що швидко розвиваються комп'ютерні технології завжди привертали молодих людей. У зв'язку з цим з'являється багато нових жаргонізмів.
•        Комп'ютерні ігри, відео, мультфільми

Дуже багато жаргонних слів приходить в мову молоді з комп'ютерних ігор, але найчастіше ці слова специфічні у використанні, ними користуються, в основному, молоді люди, для яких ігри - хобі. Багато слів - запозичення з англійської мови.

•        Хобі та інтереси молодих людей

У молодих людей є різні захоплення, яким вони присвячують свій вільний час. І світ жаргонізмів, пов'язаних з тим або іншим захопленням, яскравий і своєрідний.

•        Сучасна музична культура

Одне із захоплень молоді - музика. Вона є частиною життя молодих людей. Сучасна музика - суміш різних культур, музичних напрямків, результат композиторських експериментів.

•        Кримінальна лексика

Деяким молодим людям здається, що використання такої лексики в мові робить їх «крутими», авторитетними і підносить над усіма оточуючими. Тому її часто можна почути від тих молодих людей, які намагаються бути лідерами в компанії, класі.

 

•        Арготизми, пов'язані з наркотиками, алкоголем

Вони, в основному, поділяються на слова, які є найменуванням наркомана, на найменування наркотиків і на слова, що позначають дії, пов'язані з наркотиками.                     

 

             Короткий словник сленгових слів та виразів

•        адмі́н — системний адміністратор
• Ак — обліковий запис, від англ. Account
• Ботан – заучка.
• Висіти, зависати, повисіти, повідвисати – знаходитися у певному місці протягом невизначеного часу.
• Впадло, западло – те саме, що й облом.
• Галімий - поганий, низької якості, з поганим характером тощо.
• Глюки – перебої, проблеми в роботі чогось.
• Гоцанка – дискотека, танці.
• Дедлайн – кінцевий термін подачі чогось, наприклад, реферату. Походить від англійського deadline, безпосереднє запозичення.
• Депресняк – стан депресії.
• Заучка - учень, який постійно все підряд зубрить.
• Забивати (на щось) – кинути ясправу на призволяще, пропускати щось, ігнорувати.
• Задовбати, дістати – набриднути.
• Зубрити, зубарити – ретельно вчитися до іспиту, завчаючи напам’ять навіть дрібниці.
• Намилитися – кудись зібратися.
• Облом, в облом – не мати бажання щось робити.
• Попсовий – такий, що належить до попси. Спопситися – деградувати.
• Проїхати – недочути щось, небажати говорити на цю тему далі. (“- Що ти щойно сказав? –Нічого, проїхали.”)
• Тусівка, тусня – зустріч, вечірка.
• Тусуватися – збиратися для чогось.
• Фігово – теж, що й галімо.
•        Чувачок, чувак – хлопець.
•        Юзер – користувач комп’ютера.

ВИСНОВКИ

 Сленг не залишається постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова забуваються, їм на зміну приходять інші. Цей процес проходить дуже стрімко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилося і пішло в історію неймовірну кількість слів. На закінчення роботи хотілося б об'єднати всі причини виникнення сленгу.

  1. Головне в цьому мовному явищі - відхід від буденності, гра, іронія, маска.

2. Молодіжний сленг подібний його носіям: він різкий, гучний, зухвалий. Він результат своєрідного бажання переінакшити світ на інший манер.

3. У підлітковому віці свідомість дитини переростає в більш складне з'єднання тенденцій, він прагне «бути не як усі», «бути подібно своїм». Так створюється специфічна лексика підлітків.

 Покоління молодих змінюються через п'ять - сім років, а з ними змінюється і сленг. Ніхто зараз вже не пам'ятає оцінок "потрясно, залізно" - добре чи оцінок типу "пшоно" - погано, так добре поширених в 60 - 70

роках 20 - століття, але зате чудово знають «кльово», «класно». Сленг залишається з молоддю, як острівець природності і свободи від старого світу дорослих. В даний час словник молодіжного сленгу налічує велику кількість слів, далеко не завжди відомих дорослому поколінню.

Отже, сленг потрібно досліджувати не тільки як мовне явище, а й як суспільне, тим більше що зараз багато уваги приділяється питанням духовно-морального виховання молоді. У навчальних закладах потрібно частіше обговорювати питання культури мови, необхідно аналізувати «живу» мову молоді, мову реклам, молодіжних видань з метою вироблення відповідального ставлення до рідної мови. А взагалі, наша рідна літературна мова настільки красива, багата на чудові й часом нам мало знайомі слова, які просто загубились у вирі історичного розвитку мови, але й досі вражають своєю милозвучністю, влучністю, що дивуєшся, чому ми не використовуємо їх у своєму мовленні. Нам здається, що багато застарілих і рідковживаних слів заслуговують на повернення до нашого активного словничка та якомога частішого їх використання. І тоді, можливо, нам і не знадобиться сленг, бо стане модним і престижним спілкуватися навіть зі своїми однолітками чистою, граматично правильною, літературною українською мовою. В ході дослідження визначено основні причини вживання молоддю сленгу. Для одних вони роблять мова більш зрозумілою для однолітків і допомагають подолати брак словникового запасу. Для інших вважається це модно, сучасно або необхідно для зв'язки слів.

Я вважаю, що кожен може вивчати мову не такою, якою вона начебто мусить бути, а такою, якою та є насправді. Тому жаргон — це абсолютно природна реальність функціонування української мови, соціальний діалект, який існує паралельно з іншими, наприклад територіальними. Окремо виділяється лайлива лексика. Все це — відносно автономні форми існування єдиної національної мови. В цілому можна стверджувати, що існування сленгізмів, які, по суті, є невід’ємною складовою будь-якої мови, доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. Слід зазначити, що в переважній більшості випадків, коли мова йде про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими, класифікуючи їх як такі, що «засмічують мову». Але питання про те чи є це дійсно так, для кожного залишається відкритим.

 

Завершити свою роботу мені б хотілося рядками з поезії М.Рильського:

,,Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям…”

 

Література:

1. ABBY Lingvo: OnlineDictionary– [Електронний ресурс]. – Режим доступу до словника:http://www.lingvo.ua/uk
2. Swan M., Smith B. A Тeacher guide to interference and other problems / M. Swan, B. A. Smith. – Cambridge : CambridgeUniversityPress, 2002. – 365 p.
3. Баранник. Д.Х. Українська мова на межі століть. // Д. Баранник Мовознавство : №3. – 2001. – С. 12–
4. Василенко Ю.А. Сучасний український молодіжний сленг // Ю.А. Василенко. Львівський національний університет імені Івана Франка. – 2009 – С. 8.
5. Голдованський Я.П. Словник англіцизмів – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до словника : http://www.slovnyk.lutsk.ua/
6. Діолог О.В. Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в українській мові. – [Електронний ресурс] / О. В. Діолог. – Режим доступу до статті: http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=251
7. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові / О.М. Сліпушко – Львів : Астролябія, 2003. – 608 с.
8. Львівський форум – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до форуму: http:// forum.lvivport.com
9. Тараса Шевченка. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004 . – Т. ХІІІ: Інститут філології. – С. 37-42.
10. Мартос 2006: Мартос С. А. Молодіжний сленг у мовленнєвій структурі м. Херсона: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ,
11. Миколенко 2006: Миколенко Т. М. Український міський сленг (на матеріалі усного мовлення тернопільців): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут української мови НАН України.– К., 2006.
12. Мосенкіс 2004: Мосенкіс Ю. Л. Стан і перспективи дослідження українського молодіжного сленгу // Alya
13. Ставицька 2005: Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. – К.:
14. Періодичний збірник наукових праць. – К., 2002. – Вип. 61. – С. 57-65.