Очікувані результати навчання

Пропонований зміст

Види навчальної діяльності¹

1. Досліджуємо світ науки

Учень / учениця:

добирає (самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб) окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів /

явищ, які можна дослідити: визначає мету і завдання дослідження, формулює припущення, планує і здійснює дослідження (спостерігає, експериментує, моделює), аналізує результати, формулює висновки, презентує

результати дослідження; здійснює самоаналіз дослідницької діяльності.

працює з інформацією (самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб): шукає і знаходить інформацію, оцінює, систематизує її та представляє в різних формах; добирає наукове пояснення явищ природи / фактів / даних, використовує наукові факти для формулювання власних

Повторення й узагальнення вивченого в початковій школі: Сонячна система.

Земля як система. Явища й об’єкти природи.

Біорізноманіття. Людина як система.

Система, сукупність, модель.

Методи наукових

досліджень (астрономічні,

Дослідження:

•                   «знаю / не знаю» – схарактеризувати вибраний природний об’єкт / явище;
•                   вимірювання предметів (на вибір) – лінійні розміри, площа, об’єм, маса);
•                 класифікація тіл і явищ природи за різними ознаками;
• спостереження за змінами в

навколишньому середовищі, що відбуваються впродовж вибраного періоду (доба, тиждень тощо);

Моделювання:

природних явищ і об’єктів (на вибір).

суджень. З допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб визначає суперечність у запропонованій ситуації, використовує правила, способи й відповідні засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, визначає

чинники, які сприяли / завадили розв’язанню навчальної / життєвої проблеми; складає план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до

своєї ролі в групі, оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність й ефективність дій групи для досягнення результату.

Виявляє невідомі для себе знання.

Відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту.²

Наводить приклади тіл і явищ природи, які можна об’єднати в окремі групи за певними ознаками; методів наукового

дослідження, приладів і пристроїв, використовуваних у вивченні об’єктів і явищ природи.

Розрізняє поняття сукупність і система, природні і штучні

системи, модель і реальний об’єкт / процес, спостереження й експеримент, кількісні і якісні ознаки об’єктів / явищ природи, тіло й речовина.

Групує (упорядковує) самостійно або з допомогою

вчителя / вчительки чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою.

Описує в загальних рисах, що наукові знання походять

частково від систематичних спостережень, експериментів й аналізу, а частково від людської уяви і творчості, що наукові знання можуть змінюватися, що наукові знання можна застосовувати, щоби принести користь і завдати шкоди.

Пояснює, що моделі – це спрощені уявлення про об’єкти і явища, що система – це ціле, яке складається із частин, що працюють разом для виконання тієї чи тієї функції.

біологічні, фізичні, хімічні, географічні).

Кількісні і якісні ознаки об’єктів і явищ природи. Класифікації.

Моделювання. Інфографіка. Карти.

Фізична величина. Вимірювання.

Прикладне значення природничих наук

Користування вимірювальними приладами / моделями:

лінійкою, мензуркою (з визначенням ціни поділки шкали приладу), географічною картою, глобусом, інфографікою (таблиці, схеми тощо).

Розв’язування задач із формування вмінь

визначати й порівнювати відстані, розміри, площі й маси тіл.

Робота з інформацією:

історична ретроспектива способів класифікації організмів, перших досліджень природи й

винаходів – створення доповіді й/або презентації.

Робота в групі для розв’язання проблем: Що означає вираз: «Ти ніколи не розв’яжеш проблему, якщо думатимеш так само, як ті, хто її створив»? Проєктна діяльність

«Я природодослідник / природодослідниця»

Пояснює вплив Сонця і Місяця на нашу планету, як рух Землі впливає на явища, що відбуваються в неживій і живій природі (зміни дня і ночі; нерівномірне нагрівання земної поверхні; колообіг води; сезонні зміни у природі).

Дотримується правил безпечної поведінки для збереження здоров’я і довкілля

2. Досліджуємо світ навколо себе

Учень / учениця:

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці) на основі природничого змісту, що підлягає вивченню.

Наводить самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб приклади деяких речовин із найближчого

довкілля (ліпіди/жири, вуглеводи, білки³, нуклеїнові кислоти⁴, метан⁵, гліцерол, вуглець⁶, сірка, фосфор⁷, кисень, азот,

вуглекислий газ, озон,⁸ вода, водень⁹, крейда, харчова сода, кварц/пісок тощо), чистих речовин і сумішей, розчинів і суспензій; насичених і ненасичених розчинів; деякі перетворення речовин у природі й у побуті.

Вибирає доцільні способи розділення суміші залежно від її складу.

Дотримується правил безпечної поведінки для збереження здоров’я і довкілля

Атоми. Молекули. Речовини

Поширеність атомів різних видів у природі.

Різноманітність речовин. Матеріальні і віртуальні моделі структурних

частинок речовини.

Насичені й ненасичені розчини. Розчинення і розчинність. Залежність розчинності від

температури.

Дослідження

• дія оцту на шкаралупу курячого яйця;
• стійкість до нагрівання деяких речовин (пісок, крейда, крохмаль, цукор, білок тощо);
• розчинення деяких речовин у воді;
• розділення сумішей (магнітне розділення,

фільтрування, випаровування, дистилювання, центрифугування і паперова хроматографія);

• добування вуглекислого газу із соди й оцту, гасіння ним свічки;
• розчинності жирів (на прикладі, соняшникової олії) у воді та спирті;
• розчинність глюкози, цукру, крохмалю, гліцеролу тощо в холодній (гарячій) воді;
• розчинності й зовнішнього вигляду білків на прикладі білка курячого яйця.

Користування вимірювальними приладами / моделями:

Вагами моделями атомів, молекул.

Чисті речовини і суміші. Розчини і суспензії.

Розділення сумішей.

Моделювання

Очищення води

•                 поширеності атомів різних видів у природі;
•                 молекул кисню, водню, азоту, води, метану, вуглекислого газу;
• чистих речовин і сумішей;
•                 деяких перетворень речовин у природі й у побуті.

Робота з інформацією

про поширеність атомів різних видів у природі; про розміщення інформації на етикетках харчових продуктів і товарів широкого вжитку щодо вмісту різних речовин.

Робота у групі для розв’язання проблем:

для чого людина створює штучні речовини; як очищують воду у твоєму населеному пункті; що таке піна, пил і дим?

Проєктна діяльність:

очищення води;

цемент – незвичайна суміш;

«Я хімік / хімікиня, молекулярний дизайнер / дизайнерка, інженер / інженерка з розроблення матеріалів»

Учень / учениця:

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці) на основі природничого змісту, що підлягає вивченню.

Наводить приклади: рухомих і нерухомих тіл, контактних і безконтактних сил, прояву інерції, пластичних і пружних деформацій, видів тертя, типів пересувань організмів у

просторі (повзання, плавання, біг, політ), реактивного руху у природі і техніці, руйнівної дії сил природи, періодичних процесів, простих механізмів, фізичних вправ, що

використовують для профілактики (корекції) порушень постави.

Рух і спокій. Відносність руху. Швидкість руху.

Рекорди швидкості в природі і техніці.

Взаємодія. Сила. Графічне зображення сили.

Явище інерції. Інертність. Маса.

Сила тяжіння. Припливи і відпливи.

Дослідження

• видів руху (фізичних тіл, організмів) за різними класифікаційними ознаками;
• спостереження за рухом тварин (дощового черв’яка, голуба, риби тощо);
• вимірювання швидкості руху тіла, маси тіла, сили;
• спостереження інерції;
• виявлення дії сили (зміна стану руху, деформація);
• дослідження прояву сили тяжіння на прикладі падіння тіл;
• дослідження пружних властивостей тіл;

Зображує схематично фізичне тіло, траєкторію руху тіла, напрямок швидкості, дії сили (за вибраним масштабом).

Розпізнає періодичні рухи, корисні й шкідливі прояви тертя й опору рідин і газів.

Описує в загальних рисах реактивний рух, рух рідин і газів, обертальний, коливальний і хвильовий рухи; пристосування птахів до польоту, риб до плавання, дощового черв’яка до повзання.

Пояснює, що тіла можуть рухатися за інерцією, падають на поверхню Землі внаслідок дії земного тяжіння, змінюють стан спокою / руху і/або деформуються внаслідок дії сили; рухоме тіло має кінетичну енергію, підняте над поверхнею або

деформоване – потенціальну енергію; механічна енергія

визначає здатність тіла виконувати роботу, прості механізми – це пристрої, які дають змогу виконувати роботу за умови докладання до тіла порівняно невеликої сили (за одночасного збільшення відстані) і змінювати напрямок дії сили на зручніший для людини.

Визначає впливовість рухової активності на спосіб життя і здоров’я людини; Місяця на припливи і відпливи на Землі; опору середовища на форму тіл; руху Землі на циклічність процесів у природі.

Класифікує самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб види рухів за виглядом траєкторії, за періодичністю; речовини – за пружними властивостями, типи пересувань організмів у просторі, види сил, прості механізми. Установлює зв’язки між пройденим шляхом і часом на його подолання; масою й інертністю тіла; силою, переміщенням і виконаною роботою.

Називає послідовність власних дій у небезпечних ситуаціях природного / техногенного походження.

Дотримується правил безпечної поведінки для збереження здоров’я і довкілля, правил безпечної поведінки учасників дорожнього руху.

Деформації. Пружність. Пластичність. Крихкість. Сила пружності. Вага.

Невагомість.

Тертя. Види тертя. Сила тертя. Опір середовища.

Рух у природі і техніці. Реактивний рух.

Періодичність. Циклічність.

Рухи організмів.

Пристосування організмів до гравітації. Значення рухової активності для здоров’я людини.

Механічна енергія. Робота. Прості механізми.

• порівняння сил тертя;
• виявлення впливу о́пору середовища;
• спостереження коливального руху, хвиль;
• спостереження перетворення механічної енергії;
• дії простих механізмів.

Моделювання:

• механічного руху (зокрема, відносності руху);
• стану невагомості;
• важелів;
• послідовності дій у небезпечних ситуаціях; природного / техногенного походження, учасників / учасниць дорожнього

Користування вимірювальними приладами / моделями: динамометром, вагами Розв’язування задач:

задачі із визначення швидкості руху тіл, графічне зображення сил.

Робота з інформацією

створення презентацій і програмних проєктів, що представляють моделі руху, падіння, деформації тіл, оригінальні способи переміщення тварин у просторі (білки-летяги, риби, що літають),

рухи рослин, руйнівні дії сил природи (цунамі, вулкани, землетруси, зсуви, каменепади, лавини, ураган / тайфун), руйнівні дії сил природи, що трапляються у твоєму краї.

Робота в групі для розв’язання проблем: чому птахи літають, а риби плавають, чому Місяць не падає на Землю, що означає вислів «рух – це

життя» тощо.

Проєктна діяльність:

• конструювання реактивного пристрою,

терезів, повітряного змія як моделі крила птаха;

• «Я астроном / астрономка, астронавт /

астронавтка, тренер / тренерка, спортсмен / спортсменка»

Учень / учениця:

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці) на основі природничого змісту, що підлягає вивченню.

Наводить самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб приклади речовин у різних агрегатних станах; дифузії в рідинах, газах і твердих тілах; видів теплопередачі; переходів речовин з одного агрегатного стану в інший;

теплокровних і холоднокровних тварин; розширення тіл унаслідок нагрівання, видів палива.

Розпізнає самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб види теплопередачі; зміни агрегатних станів;

ефекти, які супроводжують горіння (виділення тепла і світла).

Описує в загальних рисах самостійно або з допомогою

вчителя / вчительки чи інших осіб механізми теплопередачі; змін агрегатних станів; терморегуляції в організмі людини.

Класифікує відомих йому тварин на холодно- чи теплокровних.

Зображує схематично процеси конвекції, випаровування. Пояснює самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб властивості й ознаки речовин у різних агрегатних станах; застосування теплопровідності й конвекції

(охолодження, опалення, термоізолювання, утворення бризів); умови виникнення і припинення горіння.

Робить висновок, що загалом тверді тіла, рідини й гази розширюються в разі поглинання тепла й стискаються,

віддаючи його; що теплове розширення приводить до зміни

Рух і взаємодія частинок речовини. Агрегатні стани. Дифузія. Дифузія в організмах.

Густина.

Температура. Тепло. Теплові властивості речовин. Види

теплопередачі (теплопровідність, конвекція,

випромінювання).

Теплокровні й

холоднокровні тварини. Терморегуляція організму людини.

Опіки. Обмороження.

Горіння, умови його

виникнення і припинення. Виділення тепла і світла під час горіння речовин.

Джерела теплової енергії. Паливні ресурси Землі.

Роль організмів у їхньому формуванні.

Дослідження:

•                 спостереження явища дифузії (на прикладі брусочків картоплі, занурених у сік смородини, калини тощо;
•                 плавання різних тіл у рідинах різної густини;
•                 порівняння теплових властивостей речовини (теплопровідності);
• спостереження конвекції;

теплопровідності, теплового випромінювання;

•                 спостереження розширення і стиснення повітря внаслідок нагрівання й охолодження;
•                 вимірювання температури, зокрема власної температури тіла електронним або

ртутним (удома, з дозволу й за участі дорослих) термометром;

•                 спостереження випаровування і конденсування води;
• горіння, умови виникнення і припинення;
• приготування морозива.

Моделювання:

дії високої / низької температури на куряче яйце, листок рослини.

Користування вимірювальними

приладами / моделями: термометрами (спиртовим, електричним), географічною картою, давачами температури.

Розв’язування задач:

об’єму тіла і, як наслідок, густини речовини; що з висотою температура повітря знижується.

Зазначає роль організмів у формуванні паливних

енергетичних ресурсів; наслідки пожеж для тваринного й рослинного світу.

Установлює зв’язки між інтенсивністю руху структурних частинок речовини й температурою.

Аргументує необхідність раціонального використання паливних ресурсів.

Демонструє послідовність дій під час виникнення пожежі, допомоги людині, що отримала опіки.

Дотримується правил поводження з вогнем, ртутним термометром для збереження здоров’я і довкілля

Нагрівання. Розширення / стиснення і збереження маси під час процесів

нагрівання й охолодження. Зміни агрегатних станів

на одну дію із застосуванням формули . Робота з інформацією: створення доповіді й/або презентації як різні організми (рослини, тварини, гриби, бактерії) пристосувалися до дії низьких і високих температур; наслідки пожеж для

рослинного і тваринного світу.

Робота в групі для розв’язання проблем:

значення вогню в житті людини. Чому різні люди сприймають температуру по-різному? Чому лід посипають сіллю? Як порівняти густину цукру й солі?

Проєктна діяльність:

• вирощування кристалів із розчинів і розплавів;
• зміни агрегатних станів речовини в природі й у побуті;
• виготовлення моделі термометра;
• «Я теплоенергетик / теплоенергетеса, пожежник / пожежниця»

Учень / учениця:

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці) на основі природничого змісту, що підлягає вивченню.

Наводить приклади: джерел світла, звуку; оптичних приладів.

Розрізняє самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб приклади прояву інфрачервоного й

ультрафіолетового випромінювання, інфра- й ультразвуку. Зображує самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб прямолінійне поширення світла; відбиття і

заломлення світла; утворення тіні; схему, що демонструє загальний процес фотосинтезу.

Описує в загальних рисах самостійно або з допомогою

вчителя / вчительки чи інших осіб утворення звукової хвилі;

Джерела світла. Сонце. Сонячна енергія.

Освітленість. Люкс. Розподіл світла й тепла на земній поверхні.

Прямолінійне поширення світла. Відбиття. Дзеркала.

Сонячне і місячне затемнення. Тінь.

Заломлення світлових променів.

Оптичні прилади. Око – живий оптичний прилад.

Взаємодія світла з речовиною. Кольори.

Дослідження

• співвідношення відстаней / розмірів між джерелом світла, предметом і тінню; предметом, лінзою і зображенням;
• інтенсивності освітленості робочого місця учня / учениці у школі (вдома) за допомогою люксметра, умонтованого в смартфон чи в цифровий вимірювальний комплекс;
• кісткової провідності;
• власної гостроти слуху за допомогою цифрових вимірювальних комплексів;
• ефект залишкового сприймання кольору,
• пристосування ока до сприймання кольорів.

Моделювання звукової хвилі.

властивості світлових променів відбиватися і заломлюватися на межі різних середовищ; розподілення світла й тепла на земній поверхні; роль світла і звуку під час обміну

інформацією між організмами; як ми бачимо колір предметів у білому й кольоровому світлі; перетворення речовин, супроводжувані виділенням і поглинанням світлової енергії. Пояснює самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб, що люди бачать предмети тому, що вони або самі випромінюють світло, або відбивають його в їхні очі; що

освітленість поверхні залежить від джерела світла, відстані його до поверхні й кута падіння променів; що лінзи змінюють напрямок поширення світлового променю; що лінзи

характеризують фокусною відстанню, що звуки утворюються внаслідок поширення коливань у пружному середовищі; що чим більший розмах (амплітуда) коливань камертона, тим гучніший звук; ілюстрації, що демонструють проходження звукової хвилі у вусі, а світлового променю – в оці.

Установлює подібність між світловими й звуковими явищами.

Визначає вплив поверхні на відбиття світла, фокусної відстані лінзи на величину й чіткість зображення.

Обговорює з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб роль штучних джерел світла на розвиток суспільства і вплив на навколишнє середовище (наприклад, міські вогні можуть поліпшити нічну видимість, але спричинити світлове забруднення, дезорієнтацію птахів; про витрати природних ресурсів для вироблення електричної енергії); важливість звуку в суспільстві (наприклад, для спілкування, музики – для естетичного задоволення, ультразвуку – у медицині) і шкідливий вплив шуму на довкілля;

роль науки в розширенні меж сприйняття і розуміння

навколишнього світу; значення енергії сонячних променів для всього живого на планеті.

Аргументує необхідність застосовувати енергозбережні лампи, шумозахисні бар’єри.

Звук – джерело інформації і засіб спілкування. Гучність звуку. Луна. Поширення звуку в різних середовищах. Вухо – орган сприйняття звуку.

Шум і його вплив на організм. Ультразвук. Інфразвук.

Порівняння оптичних і звукових рецепторів

людини й тварин. Вади зору і слуху.

Роль науки в розширенні меж сприймання і розуміння навколишнього світу

Користування вимірювальними

приладами / моделями: транспортиром,

камертоном, датчиками освітленості й шуму, моделями вуха й ока, лупою.

Робота з інформацією: роль світла і звуку в життєдіяльності різних істот на планеті; роль

науки в розширенні меж сприйняття і розуміння навколишнього світу. Створення комп’ютерних презентацій, що демонструють поширення світла і звуку.

Робота в групі для розв’язання проблем: Чи насправді мушля передає шум моря? Чи насправді кріт сліпий?

Чому блискавку видно раніше, ніж чути гуркіт грому?

Проєктна діяльність:

• конструювання оптичних приладів

(камера-обскура, перископ, калейдоскоп), картонного приладу, що дає змогу

виміряти кут і відстань до найближчої точки ясного бачення;

• «Я музикант / музикантка, маляр / малярка, окуліст / окулістка, лор-лікар / лікарка»

Дотримується правил гігієни зору і слуху, безпечної поведінки під прямими сонячними променями.

Знає про першу допомогу в разі сонячних опіків і сонячному (тепловому) ударі, уміє надати її

Учень / учениця:

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці) на основі природничого змісту, що вивчається.

Наводить приклади: електризації тіл; джерел електричного струму; речовин, що проводять і не проводять електричний струм; дій електричного струму; проявів електричних і

магнітних явищ у природі й у побуті; тварин, що вражають електричним струмом.

Зображує схематично елементи електричної схеми (лампа, джерело струму, вимикач), позначення полюсів магнітного поля.

Розрізняє електрон, як негативно заряджену частинку, ядро атома – як позитивно заряджену частинку; провідники і діелектрики; північний і південний магнітні полюси Землі. Описує в загальних рисах механізм електризації тертям;

взаємодію електрично заряджених тіл; умови існування електричного струму; дії електричного струму; магнітну взаємодію; існування електричного струму в організмах; використання електричної енергії та необхідність її заощадження.

Пояснює самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб, що внаслідок електризації тертям електрони

можуть переміщуватися і тіло, що втратило електрони, стає позитивно зарядженим, а те, що набуло – негативно; що струм може протікати лише в замкнутому колі; що магнітні

властивості речовини також зумовлені наявністю електричних зарядів і їхнім рухом; електрично заряджені тіла й магніти

взаємодіють через електричне і магнітне поля, що навколо Землі існує магнітне поле.

Взаємодія електрично

заряджених тіл. Електричний струм. Джерела струму.

Провідники й діелектрики.

Величини, що

характеризують протікання струму в колі: сила струму, електрична напруга й опір, їхній взаємозв’язок.

Дії струму (теплова, світлова, магнітна.

Магніти. Магнітна

взаємодія. Магнітне поле Землі, його значення для тварин і людей.

Електрична енергія і її використання.

Електростанції.

Енергозбережні технології.

Біологічна дія електричного і магнітного полів.

Електричні і магнітні явища у природі й житті людини

Дослідження:

• спостереження електризації тертям;
• складання електричних кіл;
•           спостереження впливу деяких змінних (кількості джерел чи споживачів) на силу струму в колі;
• спостереження дій електричного струму;
• спостереження взаємодії магнітів.

Користування вимірювальними приладами / моделями: амперметром, вольтметром,

електричним лічильником, компасом.

Розв’язування задач: із визначення і порівняння сили струму за різних значень опору й напруги в колі.

Робота з інформацією: досліди Гальвані,

тварини, що вражають електричним струмом, енергозбережні технології. Створення презентацій дослідження явищ.

Робота в групі для розв’язання проблем:

як орієнтуватися за допомогою компаса? GPS? (завдяки чому люди зуміли розвинути засоби навігації від компаса до GPS?)

Проєктна діяльність:

• виготовлення саморобного джерела струму;
• виготовлення саморобного компаса;
• виготовлення ліхтарика;

Установлює зв’язки між величинами, що характеризують

електричний струм: силою струму, напругою та електричним опором; між магнітним полем й електричним струмом.

Визначає впливовість різного опору чи напруги джерела на струм у колі, магнітного поля Землі для живої і неживої природи.

Аргументує необхідність ощадного використання електричної енергії.

Дотримується правил поводження з електричними приладами, гальванічними елементами для збереження здоров’я і довкілля.

Знає правила допомоги людині, ураженій електричним струмом, уміє надати її

• «Я електрик / електрикиня, енергетик / енергетеса, медичний працівник / працівниця, астроном / астрономка,

інженер / інженерка в галузі електроніки, лікар / лікарка за фахом “фізіотерапія”»

3. Досліджуємо обмін і перетворення енергії і речовин

Учень / учениця:

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці) на основі природничого змісту, що підлягає вивченню.

Наводить приклади самостійно або з допомогою

вчителя / вчительки чи інших осіб види і джерела енергії; перетворення енергії в живій і неживій природі; машин і механізмів (інших пристроїв), які виконують роботу за рахунок перетворення енергії.

Описує в загальних рисах самостійно або з допомогою

вчителя / вчительки чи інших осіб, як люди використовують енергію (наприклад, теплову енергію для опалення;

електричну для освітлення, у побутових приладах, у транспортних засобах тощо; викопне паливо, енергію вітру, води й Сонця для виробництва електроенергії), і як це

впливає на навколишнє середовище; які перетворення енергії відбуваються в організмах рослин і тварин.

Впізнає у природному середовищі рослини, що використовує людина: картоплю, помідор, перець, абрикосу, яблуню, грушу, вишню, сливу, капусту, огірок, пшеницю, жито, цибулю,

часник.

Види і джерела енергії. Перетворення енергії в живій і неживій природі. Закон збереження і перетворення енергії.

Коефіцієнт корисної дії.

Перетворення речовин, супроводжувані

виділенням / поглинанням тепла і світла.

Джерела енергії для організмів. Поняття про

реакції окиснення і горіння. Основні складники їжі: білки, жири, вуглеводи.

Фотосинтез.

Харчові продукти. Частини рослини, які людина вживає в їжу.

Дослідження

• спостереження за перетвореннями енергії на моделях, іграшках тощо;
• спостереження виділення і поглинання

енергії (теплової, світлової, електричної) під час хімічних реакцій;

• горіння жеврійної скіпки в повітрі, кисні і затухання у вуглекислому газі;
• утворення крохмалю на світлі під час фотосинтезу;
• аналіз змісту етикеток харчових продуктів для виявлення білків, ліпідів і вуглеводів;
• виготовлення розпушувача для тіста й дослідження його властивостей;
•     вивчення будови квітки. Користування вимірювальними приладами / моделями:
• простими механізмами;
• моделями теплової машини,

електродвигуна, будови рослини;

• гербарієм – колекцією рослин, які людина вживає в їжу: картопля, помідор, перець,

Виявляє крохмаль, що утворився під час фотосинтезу в листках рослини.

Класифікує відомих тварин на м’ясо- і рослиноїдних; рослини, які людина вживає в їжу.

Зображує самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб схеми, які демонструють перетворення різних

видів енергії; обмін речовин в організмах і будову організму рослин.

Розпізнає на моделях, фотографіях, малюнках частини рослин.

Пояснює самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб, що енергія передається, коли виконується робота, що виконана робота завжди менша від загальних

енергетичних затрат на її виконання; що перетворення речовин зумовлені перегрупуваннями атомів, супроводжуваними поглинанням або виділенням енергії. Обговорює унікальну роль рослин у житті на Землі,

енергетичні проблеми людства.

Дотримується основ безпечної харчової поведінки

Будова організму рослини: корінь, пагін і його частини (листок, стебло, бруньки), квітка, плід. Основні групи рослин, які людина вживає в їжу: зернові, плодові,

олійні, овочеві культури.

Основні тварини, яких

людина використовує в їжу. Збереження і перетворення енергії в організмах рослин і тварин (зокрема й

людини).

Енергетичні проблеми в Україні і світі та способи розв’язування їх

яблуня, груша, вишня, слива, капуста, огірок, пшениця, жито, цибуля, часник.

Розв’язування задач: із визначення коефіцієнта корисної дії.

Робота з інформацією:

корисні властивості рослин, частини яких є складниками українського борщу. Створення

презентацій дослідження енергетичних процесів.

Робота в групі для розв’язання проблем: що спонукало людей застосовувати прості

механізми?

від чого залежать традиції різних національних кухонь?

Проєктна діяльність:

• відтворення технології виробництва борошна чи будь-якої традиційної в

харчуванні каші («Артек», «Полтавська»,

«Вівсяні пластівці») або сухих сніданків;

• молоко, його фізичні й хімічні властивості;
• складання з огляду на енергозатрати орієнтовного добового меню;
• енергетичні проблеми в Україні і світі
• «Бережи енергію. Збережи Україну!»
• «Я кухар / кухарка, агроном / агрономка, інженер / інженерка харчової

промисловості, інженер / інженерка систем сонячної енергетики, інженер / інженерка

сільськогосподарських машин»

Екскурсії: на присадибну ділянку (сад, город); на агрофірму, підприємство харчової промисловості)