Вивчення активності Сонця
Мета: дослідити сонячну активність методами астрономії та за допомогою інструментів мережі Інтернет.
Вивчити зображення Сонця.
Визначити число Вольфа.
Дослідити магнітограми.
Ознайомитися з активними утвореннями в хромосфері зорі.
Матеріали та обладнання: комп’ютерна підтримка (слайди презентації, можливість виходу в мережу Інтернет, відеофайли), підручник, лінійка.
Теоретичні відомості
Сонце – потужне джерело енергії, яку воно постійно випромінює у всіх ділянках спектра електромагнітних хвиль. Фотосфера, хромосфера і корона утворюють атмосферу Сонця.
Сонячна активність – комплекс явищ на поверхні Сонця, зумовлених процесами в його надрах.
Проявом сонячної активності є особливо активні утворення: плями, факели у фотосфері, протуберанці, спалахи й викиди речовини в атмосфері й короні. Місця, де спостерігають ці утворення, називають активними областями (активними зонами). Що більшою є кількість цих утворень, то більшою є сонячна активність.
Усі активні утворення взаємопов’язані між собою за допомогою магнітних полів, які виникають під час конвективних рухів плазми у конвективній зоні, і постійно змінюються в активних областях Сонця. Центри активності, зароджуючись на деякій глибині під фотосферою, простягаються у вигляді ярусів далеко в сонячну корону.
Ділянки зі зниженою яскравістю(температурою) – плями.
Поява плям: сильні магнітні поле гальмують вихід гарячої сонячної речовини з його надр, і тому температура знижується в цьому місці (на 1000 – 1500 К).
Із Землі вони виглядають як темні плями (їх колір – темно червоний). Зазвичай плями з’являються групами. У групі виділяють дві найбільші плями – ведучу (західна), що йде попереду за обертанням Сонця і хвостову. Ці плями мають протилежну полярність магнітного поля. Вони нестійкі утворення, їх форма та кількість постійно змінюється. Найчастіше плями виникають в екваторіальний частині Сонця. Мал 1.1. Одна із сонячних
плям
Над сонячними плямами у хромосфері спостерігаються хромосферні спалахи – тимчасове і значне посилення яскравості, що супроводжується потужним викидом енергії в невидимій частині спектру (електромагнітне випромінювання, рентгенівське, ультрафіолетове і радіохвилі) і речовини, яка накопичилась між двома плямами з протилежною полярністю. Сонячні спалахи – один з найпотужніших проявів сонячної активності. Виникають у нейтральних зонах між плямами, що мають протилежні полярності. Ці яскраві утворення існують від кількох хвилин до з годин. Зазвичай сонячні спалахи проходять поблизу груп сонячних плям і супроводжуються викидами речовини зі швидкістю до 100 тис. км/с. У найпотужніших спалахах народжуються космічні промені –