Навчальна програма інтегрованого курсу "Природничі науки" 5 клас.Вступна частина.

Навчальна програма інтегрованого курсу

«Природничі науки»

5 клас

 Для закладів загальної середньої освіти

(за модельною програмою авт. Білик Ж.І., Засєкіна Т.М., Лашевська Г.А., Яценко В.С.)

І. Вступна частина.

Пояснювальна записка.

 

Навчальна програма інтегрованого курсу «Природничі науки» для 5 класу закладів загальної середньої освіти розроблена до Модельної навчальної програми  «Природничі науки» 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти та підручника «Природничі науки» 5 клас, автори: Білик Ж.І., Засєкіна Т.М., Лашевська Г.А., Яценко В.С.                                          Модельна навчальна програма «Природничі науки» у 5 класі реалізовує : наступність між початковою і базовою освітою у вигляді одного навчального предмета – інтегрованого курсу – і закладає основу для подальшого розподіленого вивчення природничих предметів «Фізика», «Хімія», «Біологія», «Географія» у 7–9 класах, об’єднаних однією програмою. Інтегративний підхід, закладений у програмі, спрямований передовсім не на інтеграцію змісту, а на подальше формування і розвиток ключових компетентностей: компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій та екологічної як провідних для цього курсу й розвиток інших ключових компетентностей як інтегративних якостей особистості учня                                                                                                                                            Мета курсу «Природничі науки» збігається з окресленою в державному стандарті базової середньої освіти метою природничої освітньої галузі, що полягає у формуванні особистостей учнів / учениць, які знають і розуміють основні закономірності живої і неживої природи, володіють певними вміннями з її дослідження, виявляють допитливість, засновану на здобутих знаннях і пізнавальному досвіді, усвідомлюють цілісність природничо наукової картини світу, здатні оцінити вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий (збалансований) розвиток суспільства й можливі наслідки людської діяльності у

природі, відповідально взаємодіють із навколишнім природним середовищем.               На кожному циклі загальної середньої освіти досягнення мети забезпечено виконанням відповідних завдань. У 5 класі головне завдання – зробити вивчення природничих наук реальним і значущим для учнів / учениць цього віку, а саме:

● стимулювати їхню допитливість і зацікавленість у пізнанні світу природи і техніки, прищеплювати дух наукового дослідження;

● забезпечити сприйняття науки не як сукупності фактів, що описують і пояснюють природні й технологічні явища, а як результату, накопиченого людством завдяки розумовим зусиллям, способам мислення, експериментуванню;

● розкрити значення наукових винаходів для повсякденного життя людини й суспільства загалом; визначити позитивні і негативні наслідки використання їх для навколишнього середовища і здоров’я людини.                                                                                     Для досягнення загальної мети базової освіти пріоритетними в навчанні мають бути:

● ціннісні орієнтири, визначенні пунктом 4 Державного стандарту;

● компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі, що визначає можливості формування засобами курсу всіх ключових компетентностей;

● формування наскрізних для всіх ключових компетентностей умінь, визначених пунктом 9 Державного стандарту;

● орієнтування на діяльнісний підхід до організації освітнього процесу.

Щоби цього досягти необхідно:

● надавати перевагу діяльнісним формам і методам навчання (дослідження, проєктування, інтелектуальна гра, командна робота, дебати тощо);

● чергувати дедуктивні й індуктивні способи представлення змісту навчання;

● розвивати вміння працювати з інформацією (пошук, перевірка, аналізування,

інтерпретування, переформатування, оцінювання, подання, зберігання тощо);

● спонукати учнів / учениць до постановки запитань, генерування ідей, формулювання припущень (гіпотез), вибору способів розв’язань завдань, знаходження розв’язків, планування дій із передбачуваною перевіркою висловлених припущень;

● використовувати елементи навчання за технологією «перевернутого  класу», що передбачає самостійне опрацювання нового навчального матеріалу учнями / ученицями, практичне його закріплення у процесі розв’язання завдань навчального й життєвого змісту;

● розвивати комунікативну діяльність;

● розвивати ініціативність, підприємливість, відповідальність за власну діяльність і результат. Структура змісту курсу «Природничі науки» є концентрично-означає, що більшість змістових понять буде сформовано поступово: на рівні ознайомлення в 5–6 класах, більш детально – під час вивчення окремих природничих предметів у 7–9 класах і в старшій профільній школі. Змістові питання згруповано за об’єктами вивчення, притаманними певній науковій галузі з урахуванням спільних проблем, які є предметом вивчення кількох природничих наук. Це дає змогу водночас реалізовувати інтеграцію і диференціацію в шкільній природничій освіті. За принципом добору змісту – це координаційний курс, побудований так, щоби знання з однієї науки ґрунтувалися на знаннях з іншої. Тому спочатку учні / учениці на доступному для їхнього віку рівні досліджуватимуть фізичні й хімічні властивості об’єктів і явищ живої і неживої природи.

 

У 5 класі зміст програми розгортається за темами:

 

1. Досліджуємо світ науки.

2. Досліджуємо світ навколо себе.

3. Досліджуємо обмін і перетворення енергії й речовин

 

Складник освітньої галузі	5 клас
Астрономічний	Сонячна система (повторення й узагальнення вивченого в початковій школі). Значення Сонця для життя на Землі. Річне й добове обертання Землі. Сонячне і Місячне затемнення.
Біологічний	Людина як система (повторення й узагальнення вивченого в початковій школі).Рух рослин і тварин. Теплокровні й холоднокровні тварини. Слух і зір. Обмін речовин і перетворення енергії. Харчування . Людина і її здоров’я. Будова організму рослини. Основні групи рослин і тварин, яких людина вживає в їжу.
Географічний	Земля як система (повторення й узагальнення вивченого в початковій школі). Припливи і відпливи. Паливні ресурси Землі. Магнітне поле Землі.
Фізичний	Явища природи (повторення й узагальнення вивченого в початковій школі) Речовина і поле; властивості речовин у різних агрегатних станах; рух, види руху; звук; світло; взаємодія тіл; сила, види сил; енергія; види теплообміну; фазові перетворення; електричний струм; магнітна взаємодія .
Хімічний	Речовини (повторення й узагальнення вивченого у початковій школі) Розчини, суміші, перетворення речовин

 

Щодо біологічного, фізичного й хімічного складників змісту програми, то їхнє вивчення НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ механічного перенесення змістових питань із традиційних курсів фізики і хімії, біології 7–9 класів у 5 клас. Тому в основнійчастині програми опис цих питань більше деталізовано порівняно з описом традиційного змісту для 5 класу. У 5 класы учні / учениці мають ознайомитися з фізичною природою навколишнього світу на рівні якісного опису, установлення простих кількісних співвідношень відповідно до ступеня їхньої математичної підготовки. Зміст програми передбачає лише ознайомлення учнів /учениць із таким складними поняттями, як рух, енергія, електрика, магнетизм, сталий (збалансований) розвиток, вірусні і бактеріальні хвороби, енергетичний обмін, хімічні реакції тощо. Уведення деяких із цих понять пов’язане з нагальною потребою часу.                                                                                                   Опанування початкових знань з основ фізики, хімії, біології і географії відбуватиметься в єдності з оволодінням методологічним знанням про них і в поєднанні зі знаннями з математики, інформатики, технологій, літератури, мистецтва тощо. Для закладів загальної середньої освіти, які формуватимуть свої освітні програми за природничо-науковим спрямуванням, рекомендовано впроваджувати модельні програми інтегрованих курсів «STEM» і «Робототехніка», які узгоджено доповнюють цю програму. Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти зможе розробляти навчальні програми предметів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено .Державним стандартом і/або відповідними модельними навчальними програмами.                                                                       Під час складання робочого навчального плану заклад освіти самостійно визначає кількість годин на вивчення інтегрованого курсу в межах 1,5–3 год.              В основній частині програма містить результативні, змістові і процесуальні складники, які структуровано за відповідними рубриками «Очікувані результати навчання», «Пропонований зміст», «Види навчальної діяльності».                                                                                                                                             У рубриці «Пропонований зміст» наведено перелік базових знань, які мають опанувати учні / учениці на рівні, що відповідає пізнавальним можливостям дітей цього вікового періоду. Більшість понять, які використано в програмі, є наскрізними, їх розвиватимуть упродовж усього періоду навчання здобувача / здобувачки освіти в основній і старшій школі (модель, система, сукупність, рух, взаємодія, енергія, атом, молекула, клітина, організм, біосфера тощо).                                                                                                                                                                        Формування уявлень про деякі терміни розпочато в учнів / учениць ще з початкової школи (речовина, агрегатні стани, маса, об’єм, швидкість, фотосинтез, ланцюги живлення, екосистема), їхній розвиток передбачено в кількох розділах цієї програми. Розгортання практичних умінь і навичок також підпорядковано концентричному принципу: наприклад, у 5 класі учні / учениці лише використовуватимуть готовий гербарій для вивчення сільськогосподарських рослин, а в 6 класі вже самотужки намагатимуться сформувати гербарій найпоширеніших листяних порід України.                                                         Пропонований зміст і послідовність його викладення в навчальній програмі є орієнтовними і можуть бути змінені авторами / авторками навчальної літератури чи вчителем / вчителькою. Навчальний зміст передовсім має зорієнтувати їх на навчально-пізнавальну діяльність, а не описування фактів у підручнику читрансляцію готових знань учителем / учителькою, тому засвоєння змістових питань деталізовано також у рубриках «Очікувані результати» і «Види навчальної діяльності». Змістові питання можуть бути розкриті через види навчально-пізнавальної діяльності: роботу з різними джерелами інформації (зокрема іноземною мовою), під час виконання досліджень, проєктів, розв’язування проблемних завдань, задач тощо.

У навчанні природничих предметів, де провідною є дослідницька діяльність, важливим є як результат, так і сам процес здобування результату, що передбачає:

1) пізнання світу природи засобами наукового дослідження;

2) опрацювання, систематизацію і представлення інформації природничого змісту;

3) усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини; відповідальну поведінку для сталого розвитку суспільства;

4) розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту [індивідуально й у співпраці].                                                                                     Ці групи обов’язкових результатів визначено в Державному стандарті базової середньої освіти. Їхній аналіз свідчить, що більшість із них є наскрізними в кожній навчальній темі й залежно від змісту й обсягу поставлених завдань їх досягають на уроці під час виконання певних видів робіт – короткочасних дослідів, практичних і лабораторних робіт (індивідуальних і групових), навчальних проєктів, роботи з інформацією, розв’язування задач різних типів тощо. Досягнення інших результатів – це тривалий процес упродовж певного періоду навчання.                                                                       У рубриці «Очікувані результати» результати навчання конкретизовано за знаннєвим, діяльнісним й ціннісним складниками компетентності залежно від пропонованого змісту, зазначеного у другій колонці, і видів навчальної діяльності, завдяки яким їх досягають, поданих у рубриці «Види навчальної діяльності».

До переліку досліджень уключено різні за типом, призначенням і способом реалізації досліди, практичні й лабораторні роботи. Рекомендовано як мінімум щотижня організовувати самостійне дослідження учнями / ученицями тих чи тих об’єктів і явищ, що мають бути вивчені. Учитель / учителька вільні в доборі тематики й видів досліджень, навчальних проєктів тощо – тобто самостійно визначають кількість робіт, зокрема й тих, що підлягають обов’язковому оцінюванню. У цій рубриці наведено й такі наскрізні види діяльності, як «Робота з інформацією», «Робота в групі для розв’язання проблем», «Розв’язування задач» із метою забезпечити досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом.