Навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти

Структура курсу

Вступ.

Розділ І. Науки, що вивчають минуле

Розділ ІІ. Історичний час і простір

Розділ ІІІ. Історична наука й історична пам’ять

Розділ IV. Розвиток людства упродовж історії

Узагальнення до курсу

Очікувані результати навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

Вступ. (1 година)

Знання:

• що вивчає предмет «Історія» у школі.

Уміння:

• уміє користуватися засобами, за допомогою яких вивчається історія у школі.

Ставлення:

• розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства

Що вивчає наука «Історія».

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна: фронтальна бесіда, міні- дослідження, інтерактивні вправи, вправа «мікрофон», міні-дискусія

Розділ І.

Науки, що вивчають минуле (6 годин, з них 1 на урок контролю)

Знання:

• понять «історія», «археологія», «археологічна культура», «етнографія», «фольклор», «історичне джерело», «допоміжні історичні дисципліни»;
•  назв і предметів вивчення допоміжних історичних дисциплін;
• розуміє значення історії та допоміжних історичних дисциплін для вивчення та розуміння минулого;
• способи нагромадження та пошуку інформації

• на історичну тематику; час існування та характерні риси найвідоміших археологічних пам’яток світу та України.

Уміння:

• розрізняє історичний факт, час, простір, історичні події та явища, наводить відповідні приклади;
• з допомогою вчителя виявляє, розрізняє причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів;
• розрізняє історичні джерела за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо);
• розуміє різницю між археологічною пам’яткою, культурним шаром та археологічною культурою;
• наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні – топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо;
• за допомогою вчителя використовує пошукові системи та добирає інформацію/інформаційні джерела на історичну тематику за заданими критеріями;
• за допомогою пам’ятки здійснює простий аналіз історичного джерела; називає характерні риси / ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та

візуального джерела;

• за наданим алгоритмом аналізує медіатекст історичного змісту;
• пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в запропонованих джерелах, дізнається значення незнайомих слів за допомогою словників, пошукових систем;
• за допомогою пам’ятки формулює закриті та відкриті запитання щодо достовірності інформації з різних джерел.

Ставлення:

• усвідомлює себе частиною родини, народу, громадянства держави, людської спільноти в цілому;
• виявляє повагу й любов до історії рідного села, міста –

своєї Малої Батьківщини;

• усвідомлює важливість вивчення історії України як невід’ємної важливої складової всесвітньої історії.

має потребу в неупередженому аналізі джерел історичної інформації.

 Історія як

 наука про

 розвиток    людства.

Джерела історичної інформації.

Науки-помічниці історії.

 Археологічні скарби минулого.

Писемні пам’ятки, фольклор і сучасні візуальні джерела про історію.

Урок узагальнення«Науки, що вивчають минуле».

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна: робота з навчальним текстом, інтерактивні вправи, міні- дослідницький проєкт, творчий проєкт (фотоколаж, віртуальна екскурсія, лепбук тощо), робота зі словниками та пошуковими системами, бесіда, дискусія, формулювання дослідницьких питань і пам’яток для дослідження джерел історичної інформації, історичних джерел, коментований перегляд та інтерпретація візуальних джерел інформації, робота

з навчальним відео.

Розділ ІІ. Історичний час і простір (7 годин, з них 1 на урок контролю)

Знання:

• знає одиниці вимірювання часу, поняття «хронологія»,

«історичний час», «рік», «століття», «тисячоліття»,

«ера», «календар», «літочислення», «історична карта», «атлас», «легенда карти»;

• знає хронологічні межі та характерні ознаки історичних періодів розвитку людства; історичних періодів історії України;
• усталені символи умовних позначень на історичній         карті.

Уміння:

• розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах;
• установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу;
• за визначеним вчителем алгоритмом розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну та синхронізовану хронологічну таблиці;
• виокремлює основні елементи карти, сталі та змінні об’єкти карти та пояснює їх значення; співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо);
• визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій;
• позначає розміщення об’єктів на контурній карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані;
• показує на історичній карті/ позначає на контурній карті території розселення українців у світі упродовж історії.

Ставлення:

• розуміє суть тяглості історичного процесу;
• усвідомлює важливість правильного визначення історичного часу для розуміння логіки історичних процесів;
• розуміє, що історія українського народу, України є невід’ємною складовою світового історичного процесу.

Час в уявленнях людини протягом історії.

 Розвиток систем літочислення.

 Способи упорядкування історичного часу.

 Як пов’язані історія і простір.

 Українські землі на картах упродовж історії.

Правила роботи з контурною картою.

Урок узагальнення «Історичний час і простір». 

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна: робота з навчальним текстом, інтерактивні вправи, міні- дослідницький проєкт (завдання на встановлення хронологічної послідовності, синхронності історичних подій, проєкт-порівняння історичних епох, дослідження історичної карти, побудова розповіді про події на основі карти), творчий проєкт (лепбук,  виставка, презентація тощо), розв’язування задач на лічбу часу, виконання вправ на встановлення логічної відповідності та хронологічної послідовності подій, побудова ліній часу

(в т.ч. за допомогою інтернет- ресурсів), укладання хронологічних та синхронізованих таблиць, робота зі словниками та пошуковими системами, бесіда, дискусія, підготовка питань, коментований перегляд та інтерпретація візуальних джерел інформації, робота

з навчальним відео.

Розділ ІІІ. Історична наука й історична пам’ять (7 годин, з них 1 на урок контролю)

Знання:

• зміст понять «історична пам’ять», «міф»;
• імена видатних вчених-істориків світу та України від давнини до сучасності;
• провідні музеї та архіви світу і України історичного профілю.

Уміння:

• пояснює різницю між музеєм та архівом;
• розрізняє за видами й характеризує за простим алгоритмом історичні пам’ятки і пам’ятники;
• використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема медіатексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження;
• з допомогою вчителя застосовує критерії визначення достовірності інформації та розпізнає прості прояви маніпулювання історичною інформацією на конкретних прикладах.

 Ставлення:

• усвідомлює суспільну значущість збереження історичної спадщини для успішного розвитку України;
• розуміє суспільну значущість об’єктивних і неупереджених історичних досліджень;
• пишається історичною спадщиною України та рідного краю; турбується та доглядає за історичними пам’ятками та пам’ятниками в рідному краї.

 Як народжувалась історична наука.

  Науковий період розвитку історичних досліджень.

 Хто започаткував наукові дослідження історії України.

Міфи в історії.

Історична пам’ять. Формування історичної пам’яті. Культура пам’яті.

Історія України в пам’ятках і пам’ятниках. Пам’ятки історії рідного краю.

Урок узагальнення  «Історична наука та історична пам’ять».

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна: робота з навчальним текстом, інтерактивні вправи, міні- дослідницький проєкт (ознайомлення із вебсайтами провідних наукових установ, порівняння тексту наукової статті історичного змісту та науково-популярної оповіді історичного змісту), творчий проєкт (укладання кодексу честі історика-професіонала, пам’ятки роботи професійного історика, укладання правил написання історичного дослідження, фотоколаж, інстаграм- галерея, віртуальна екскурсія, лепбук, виставка, презентація, створення профілю вченого-історика

в соціальних мережах тощо), робота зі словниками та пошуковими системами, бесіда, дискусія, підготовка питань та діалог із сучасним вченим-істориком, коментований перегляд та інтерпретація візуальних джерел інформації, робота з навчальним відео.

Розділ IV. Розвиток людства упродовж історії (13 годин, з них 1 на урок контролю)

Знання:

• розуміє зміст понять «народ», «етнос», «нація»,

«раса», «табу», «мораль», «цінності», «закон»,

«держава», «демократія», «республіка», «монархія»,

«деспотія», «релігія», «міфологія», «атеїзм»;

• час появи людини на Землі та на українських теренах;
• хронологічні рамки та характерні ознаки історичних періодів всесвітньої історії та історії України;
• сучасні стандарти прав людини; документи, що їх визначають;
• способи захисту прав людини в сучасному світі.

Уміння:

• за допомогою навчальної пам’ятки формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей;
• співвідносить за найпростішими ознаками документи, артефакти (музейні об’єкти) й ілюстративний матеріал з історичним періодом;
• за алгоритмами виконує навчальні завдання, що передбачають оперування навичками локалізації історичних подій та явищ у часі й просторі;
• за алгоритмами виконує навчальні завдання, що передбачають оперування навичками локалізації історичних подій та явищ у часі й просторі;

• наводить приклади впливу діяльності людини

на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи;

• формулює судження про вчинки історичних осіб

та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду;

• розрізняє та ідентифікує локальні, регіональні, національно-культурні спільноти, співвідносить себе з ними;
• описує життя і побут народів, що населяють Україну;
• обґрунтовує важливість поваги прав людини всіма людьми та необхідності захищати права людини і громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина;
• аргументує потребу спільних правил і законів, а також  необхідність їх дотримуватися.

Ставлення:

• відчуває гордість за славетні сторінки історії України, видатних історичних діячів українського й інших народів, що проживають на теренах України;
• усвідомлює необхідність відповідального господарювання та споживання; пропонує конкретні механізми і діє для збереження навколишнього

середовища;

• поводиться з повагою до прав інших осіб; налагоджує конструктивну взаємодію з іншими людьми;
• визнає відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей

чи до неможливості реалізації їх прав.

Поява і розселення людини на Землі.

 Що пам’ятає древній сфінкс.

 Середні віки: «темні часи» чи доба прогресу.

 Новий час: відкриття Америки, революції, передові ідеї й не тільки.

 Новітня історія: події, постаті. Портрет сучасної епохи.

 Людина і довкілля протягом історії: господарювання, проблема ресурсів. Людина як частина природи.

 Як люди взаємодіяли у спільнотах протягом історії.

 Які правила взаємодії існують у суспільстві.

 Історія людини і родини — частина історії України.

 Народи, які живуть на теренах України.

 Міфологія та релігія. Наукове бачення світу.

 Наукові знання і художня культура людства.

Урок узагальнення «Розвиток людства упродовж історії».

Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, проєктна, моделювання, інтерактивна, дискусійна: робота з навчальним текстом, інтерактивні вправи, міні- дослідницький проєкт (завдання на встановлення хронологічної послідовності, синхронності історичних подій, проєкт-порівняння історичних епох, дослідження історичної карти, побудова розповіді про події на основі карти), творчий проєкт (фотоколаж, інстаграм- галерея, віртуальна екскурсія, лепбук, виставка, презентація, створення профілю історичного діяча/діячки в соціальних мережах тощо), робота зі словниками та пошуковими системами, бесіда, дискусія, підготовка питань

та діалог із сучасним вченим- істориком, коментований перегляд та інтерпретація візуальних джерел інформації,

робота з навчальним відео.

Узагальнення до курсу. Значення історичної науки для поступу людства. Уроки історії (1 година)

Уміння:

• обґрунтовує значення вивчення курсу історії в школі;

Ставлення:

• розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства;
• усвідомлює значущість вивчення історії для

подальшого поступу людства.

Значення історичної науки для поступу людства. Уроки історії.

Навчально-пізнавальна, моделювання, інтерактивна, дискусійна: вправа «Мікрофон», навчальна міні-дискусія, творчий проєкт.