Навчальна програма з біології для 7 класу на 2024 — 2025 навчальний рік за (модельною навчальною програмою «Біологія. 7–9 класи»для закладів загальної середньої освіти (автори П.Г.
Навчальна програма з біології для 7 класу на 2024 — 2025 навчальний рік за (модельною навчальною програмою «Біологія. 7–9 класи»для закладів загальної середньої освіти (автори П.Г. Балан, О.М. Кулініч, Л.П. Юрченко)) для підручника з біологія 7 класу закладів загальної середньої освіти , автори П.Г. Балан, О. Козленко, Л. Остапченко, О. М. Кулініч, Л.П. Юрченко - “Генеза”
2023. — … с 87,5 годин на рік, 2, 5 годин на неділю.
|
|
Тема уроку |
Види навчальної діяльності |
Очікувані результати навчання |
||
|
|
Вступ ( 3 год ) |
|
|
||
|
1 |
Біорізноманіття нашої планети та рівні його організації (генетичне, видове, екосистемне). Значення біології в природі та житті людини |
Розв’язання проблемних питань, задач — з теми: Яка залежність між генетичним, видовим, екосистемним різноманіттям? Яким є твій вплив на біорізноманіття нашої планети? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації — щодо розпізнавання основних груп організмів та їх класифікації; демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал, муляжі, опудала) тощо - Моделювання Графічне моделювання дизайну біологічного дослідження - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: значення біології в медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо (на вибір учителя /учительки) Ігровий проєкт: «Хто (що?) я за об’єкт?, розкажи про мене» |
Знаннєвий опановує терміни : біорізноманіття, екосистема, розпізнає рівні організаціх живої матерії та біорізноманіття на малюнках, фотографіях, розрізняє об’єкти живої природи; розпізнає: - рівні організації живої матерії та біорізноманіття на малюнках, фотографіях; розрізняє: об’єкти живої природи; наводить приклади:
Діяльнісний самомстійно , або за допомогою вчителя, чи інших осіб здійснює наукове дослідженя, добирає об’єкти , явища, властивості об’єктів, явищ, які можна дослідити: визначає мету і завдання дослідження, формулює гіпотезу, планує і здійснює дослідження ( спостерігає, експерементує, моделює), аналізує результати, формулює висновки, презентує результати дослідження; здійснює самоаналіз дослідницької діяльності; (1) самомстійно , або за допомогою вчителя, чи інших осіб здійснює пошук інформації, виявляє невідомі для себе знання, оцінює, систематизує її та представляє в різних формах; добирає наукове пояснення явищ природи, фактів, даних, використовує наукові факти для формулювання власних суджень з допомогою вчителя, чи інших осіб визначає суперечність у запропонованій ситуації, використовує правила, способи й відповідні засоби для розв’язання навчальної , життєвої проблеми, визначає чинники, які сприяли , завадили розв’язанню навчальної, життєвої проблеми; складає план власної діяльності для розв’язання навчальної, життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі, оцінює власну діяльність й ефективність дій групи для досягнення результату.(2) Критично оцінює біологічну інформацію отриману з різних джерел. Використовує біологічні знання у практичній діяльності ( медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи. Характеризує та пояснює: методи дослідження біорізноманіття. Класифікує: живі організми за запропонованими ознаками. Порівнює та аналізує: біорізноманіття нашої планети та рівні його організації ( генетичне, видове, екосистемне). Установлює зв’язки: між видовим, генетичним та екологічним різноманіттям. Моделює , створює моделі: дизайн біологічного дослідження; “Класифікації живих організмів” рівні організації ( генетичне, видове, екосистемне) біорізноманіття. Вказані очікувані результати для всіх розділів і тем з програми , тому вони подані в такому формулюванні 1. “Виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми ( індивідуально й у співпраці) на основі природничого змісту, що вивчається” 2.”Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб опрацьовує інформацію” практикувє, застосовує:методи дослідження біорізноманіття; дотримується правил укладання багаторівневих схем; Ціннісний учень, учениця висловлює та обрунтовує судження, робить висновок: про поступове ускладнення організації живої матерії та урізноманітнення біологічного різноманіття в процесі історичного розвитку методи дослідження біорізноманіття Аргументує: необхідність застосовувати правила поводженняв природі; діє на основі усвідомлення (агентность), охороняє і зберігає біорізноманіття.
|
||
|
2 |
Систематика – наука, що вивчає різноманітність організмів. |
-Моделювання Схеми “Класифікації живих організмів”
|
1. “Виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми ( індивідуально й у співпраці) на основі природничого змісту, що вивчається” 2.”Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб опрацьовує інформацію” |
||
|
3 |
Основні методи дослідження біорізноманіття. Планування біологічного дослідження. Збереження біорізноманіття – запорука стабільного існування біосфери. Творчий проєкт:
Практико-орієнтований проєкт: створення буклету “Біорізноманіття супермаркету” (квартири, будинку, присадибної ділянки) |
Основні методи дослідження біорізноманіття. Планування біологічного дослідження. Збереження біорізноманіття – запорука стабільного існування біосфери. Творчий проєкт:
Практико-орієнтований проєкт: створення буклету “Біорізноманіття супермаркету” (квартири, будинку, присадибної ділянки) |
Знаннєвий опановує терміни : методи дослідження (описово — порівняльний, спостереження, експеримент, статистичний, аналіз, моделювання); наводить приклади основні методи дослідження організмів(описово — порівняльний, спостереження, експеримент, статистичний, аналіз, моделювання) Діяльнісний 1. “Виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми ( індивідуально й у співпраці) на основі природничого змісту, що вивчається” 2.”Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб опрацьовує інформацію” Ціннісний учень, учениця висловлює та обрунтовує судження, робить висновок про методи дослідження біорізноманіття Аргументує: необхідність застосовувати правила поводженняв природі; діє на основі усвідомлення (агентность) охороняє і зберігає біорізноманіття.
|
||
|
|
Розділ 1. Клітина. Прокаріоти. Одноклітинні евкаріоти Тема 1. Клітина – структурно-функціональна одиниця (10 годин)
|
|
|
||
|
4 |
Типи організації клітин |
- Розв’язання проблемних питань, задач — - Органели клітини: наскільки будова та функції пов’язані між собою у про- та евкаріотів? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації): - про будову та основні властивості клітин; - про різноманітність прокаріотичних організмів;
|
Знаннєвий опановує терміни : прокаріоти, еукаріоти, клітина озпізнає та розрізняє: на мікропрепаратах, моделях, фотографіях прокаріотичні та еукаріотичні клітини та їхні складові Діяльнісний” “Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб здійснює наукове дослідження “ (1)
”Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб опрацьовує інформацію” (2) порівнює та аналізує: - типи організації клітин: про- та евкаріотичні клітини. розв’язує: - проблемне питання щодо організації про- та евкаріотичної клітини описує: - будову клітини про- та евкаріотів Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про ускладнення організації евкаріотичної клітини порівняно з прокаріотичною;
аргументує: - зв’язок органел клітини між собою; - взаємозв'язок між будовою та функціями складових клітини; |
||
|
5 |
Методи дослідження клітин. Збільшувальні прилади і правила роботи з ними. |
Моделювання -схеми “Методи дослідження клітин, які дали змогу зрозуміти структуру будови організмів”; - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Історія відкриття клітини”; |
Знаннєвий опановує терміни : оптичний світловий мікроскоп Діяльнісний “Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб здійснює наукове дослідження “ (1) ”Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб опрацьовує інформацію” (2) Характеризує та пояснює методи дослідження клітини
|
||
|
|
|||||
|
6 |
Будова клітини евкаріотів. Органели клітини, особливості їхньої будови та функцій. Взаємозв’язок органел клітини між собою. |
- Розв’язання проблемних питань, задач — - Органели клітини: наскільки будова та функції пов’язані між собою у про- та евкаріотів? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації): - про будову та основні властивості клітин; - про різноманітність прокаріотичних організмів - Проєктна діяльність
Ігровий (рольовий) проєкт: «Місто-клітина» («Школа-клітина») тощо |
Знаннєвий опановує терміни : оболонка клітини, цитоплазма, органели , включення Наводить приклади органел клітин та іх включення Діяльнісний характеризує та пояснює: - методи дослідження клітин; “Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб здійснює наукове дослідження “ (1) ”Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб опрацьовує інформацію” (2) установлює зв’язки: - між органелами клітини; - між органелами та їхніми функціями Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про ускладнення організації евкаріотичної клітини порівняно з прокаріотичною;
аргументує: - зв’язок органел клітини між собою; - взаємозв'язок між будовою та функціями складових клітини;
|
||
|
7 |
|
- Дослідження та експериментування Практична робота: “Виготовлення тимчасових мікропрепаратів та їхнє дослідження за допомогою оптичного мікроскопа” (виготовлення тимчасових мікропрепаратів шкірки луски цибулі, м'якоті горобини, шкірки помідори, листка елодеї, епітелію ротової порожнини тощо на вибір вчителя/вчительки).- Моделювання - Предметне моделювання клітини прокаріотів і евкаріотів (використаних матеріалів, харчових продуктів, овочів, тканини тощо)
|
Діяльнісний моделює / створює моделі: - будови прокаріотів і евкаріотів дотримується правил:
роботи з мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням практикує / застосовує: - методи дослідження клітини; “Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб здійснює наукове дослідження “ (1) ”Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб опрацьовує інформацію” (2) установлює зв’язки: - між органелами клітини; - між органелами та їхніми функціями Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про ускладнення організації евкаріотичної клітини порівняно з прокаріотичною;
аргументує: - зв’язок органел клітини між собою; - взаємозв'язок між будовою та функціями складових клітини;
|
||
|
8 |
Особливості будови клітини прокаріотів та їх процесів життєдіяльності. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації): - про будову та основні властивості клітин; - про різноманітність прокаріотичних організмів |
Діяльнісний розв’язує: - проблемне питання щодо організації про- та евкаріотичної клітини описує: - будову клітини про- та евкаріотів “Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб здійснює наукове дослідження “ (1) ”Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб опрацьовує інформацію” (2) установлює зв’язки: - між органелами клітини; - між органелами та їхніми функціями Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про ускладнення організації евкаріотичної клітини порівняно з прокаріотичною;
аргументує: - зв’язок органел клітини між собою; - взаємозв'язок між будовою та функціями складових клітини;
|
||
|
9 |
Різноманітність прокаріотичних організмів. Роль прокаріотів у природі. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації): - про будову та основні властивості клітин; - про різноманітність прокаріотичних організмів |
Діяльнісний розв’язує: - проблемне питання щодо організації про- та евкаріотичної клітини описує: - будову клітини про- та евкаріотів“Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб здійснює наукове дослідження “ (1) ”Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб опрацьовує інформацію” (2) Ціннісний усвідомлює значення застосування: - знань про роль прокаріотичних організмів у природі |
||
|
10 |
Роль прокаріотів у житті людини Практико-орієнтований проєкт: Створення буклету (лепбуку) «Дотримання правил гігієни для профілактики бактеріальних захворювань людини» (для шкільної їдальні, подвір’я) Творчий проєкт: написання есе (твору, розповіді) “Я і мої бактерії” |
Моделювання - процесу поширення прокаріотів – збудників хвороб людини (за допомогою кольорових міток).- Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Використання прокаріотів у промисловості”;
Науково-дослідницький:
“Дослідження впливу температури на швидкість розмноження бактерій йогуртової культури” “Бактерії – збудники захворювань людини” Практико-орієнтований проєкт:
Творчий проєкт:
|
Знаннєвий опановує терміни інфекційні захворювання, мікробіологія наводить приклади: хвороб людини, збудниками яких є прокаріоти Діяльнісний моделює / створює моделі: - шляхи поширення прокаріотів – збудників хвороб людини “Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб здійснює наукове дослідження “ (1) ”Самостійно, або за допомогою вчителя, вчительки, чи інших осіб опрацьовує інформацію” (2) Ціннісний усвідомлює значення застосування: - знань про роль прокаріотичних організмів у природі та житті людини, побуті, виробництві тощо аргументує: необхідність застосовувати правила гігієни для профілактики бактеріальних захворювань людини;
|
||
|
11 |
Діагностична робота №1 по темах: Вступ, Клітина – структурно-функціональна одиниця. |
Діагностувальна тематична робота № 1 Тести з однією правильною відповіддю. Тести на встановлення відповідності. Тести на встановлення правильної послідовності. Тести з пропущеними відповідями |
|
||
|
|
Тема 2. Одноклітинні евкаріоти – цілісні організми (3 години) |
|
|
||
|
12 |
Особливості організації клітин одноклітинних евкаріотів. Одноклітинні евкаріоти – мешканці прісних (на прикладі евглени зеленої та інфузорії-туфельки) та морських (на прикладі форамініфер) водоймю. Лабораторне дослідження № 1 “Спостереження за інфузоріями”. |
Розв’язання проблемних питань, задач — Які органели одноклітинних евкаріотів забезпечують існування їхніх клітин як самостійних організмів?
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації — про будову та різноманітність одноклітинних евкаріотів; - демонстрування тимчасових і постійних мікропрепаратів одноклітинних евкаріотів відеоматеріалів, анімацій евкаріотів прісних водойм, морів, паразитичних тощо
- Моделювання - будови одноклітинного евкаріотичного організму;
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: протозої, війки, джгутики, несправжні ніжки (псевдоподії), називає: - органели одноклітинних евкаріотів наводить приклади:
розрізняє та розпізнає: на мікропрепаратах, моделях, фотографіях евкаріотичні організми та їхні складові; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - особливості будови органел одноклітинних евкаріотів залежно від виконуваної функції класифікує: - одноклітинні евкаріоти за способом живлення, середовищем існування порівнює та аналізує: - процеси життєдіяльності в різних одноклітинних евкаріотів установлює зв’язки: - між особливостями будови одноклітинних та середовищем існування моделює / створює моделі: - будови одноклітинного евкаріотичного організму;
розв’язує завдання: про органели одноклітинних евкаріотів, що забезпечують існування їхніх клітин як самостійних організмів. практикує / застосовує: - послідовність етапів виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил:
Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про ускладнення організації евкаріотичної клітини як цілісного організму; аргументує: - значення спеціальних органел евкаріотичних одноклітинних організмів
- знань про евкаріотичні одноклітинні організми у природі та житті людини |
||
|
13 |
Паразитичні одноклітинні евкаріоти (на прикладі дизентерійної амеби, малярійного плазмодія). Профілактика паразитарних (інвазійних) захворювань людини. Практико-орієнтований проєкт: створення буклета «Профілактика захворювань, які спричиняють одноклітинні евкаріотичні організми» Інформаційно-пошукові проєкти“Захворювання людини, збудниками яких є одноклітинні евкаріоти.”
|
- Проєктна діяльність Інформаційно-пошукові проєкти: “Захворювання людини, збудниками яких є одноклітинні евкаріоти;
Практико-орієнтований проєкт: створення буклета «Профілактика захворювань, які спричиняють одноклітинні евкаріотичні організми»
|
:Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: паразитарні (інвазійні) захворювання, носії збудників захворювань
наводить приклади: паразитичних одноклітинних
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2]
порівнює та аналізує: - процеси життєдіяльності в різних одноклітинних евкаріотів установлює зв’язки: - між особливостями будови одноклітинних та середовищем існування
практикує / застосовує: - послідовність етапів виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил:
Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок:
-необхідність застосовувати правила особистої гігієни щодо запобігання протозойним інфекціям
|
||
|
|
РОЗДІЛ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЕВКАРІОТИЧНИХ ОРГАНІЗМІВ |
|
|
||
|
|
ТЕМА 3. ВОДОРОСТІ (3 год) |
|
|
||
|
14 |
Одноклітинні евкаріоти – предки багатоклітинних видів. Поняття про колоніальні та багатоклітинні організми. |
- Проєктна діяльність
Творчий проєкт:
|
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] |
||
|
15 |
Водорості одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні. Різноманітність зелених водоростей. Лабораторне дослідження № 2 “Будови зелених одноклітинних (на прикладі хламідомонади) та багатоклітинних нитчастих водоростей (на прикладі спірогіри або улотрикса)” |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації -про будову та різноманітність водоростей - демонстрування відео- та фотоматеріалів водоростей, мешканців прісних водойм, морів, ґрунті - пошук матеріалів про різноманіття водоростей та їхню еволюцію. - Моделювання руху хламідомонади - Дослідження та експериментування Лабораторне дослідження: “Будови зелених одноклітинних (на прикладі хламідомонади) та багатоклітинних нитчастих водоростей (на прикладі спірогіри або улотрикса)”; - Проєктна діяльність Науково-дослідницький проєкт: “Дослідження видового різноманіття одноклітинних у пробі води з акваріума, ставка, річки, іншої водойми”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми, автотрофне та міксотрофне живлення називає: середовища існування водоростей розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях представників різних груп водоростей; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує: одноклітинні, колоніальніта багатоклітинні водорості класифікує: різні групи водоростей порівнює та аналізує: будову водоростей та їхнє середовище існування установлює зв’язки: між особливостями будови та поширенням водорсотей моделює / створює моделі: процесруху хламідомонади
практикує / застосовує:
дотримується правил: - роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням працює: - з оптичним мікроскопом та проводить за його допомогою елементарні дослідження;
|
||
|
16 |
Різноманітність бурих, червоних, діатомових водоростей. |
Розв’язання проблемних питань, задач, завдань Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації -про будову та різноманітність водоростей - демонстрування відео- та фотоматеріалів водоростей, мешканців прісних водойм, морів, ґрунті - пошук матеріалів про різноманіття водоростей та їхню еволюцію. Проєктна діяльність Інформаційно-пошукові проєкти: «Ламінарія: поширення та застосування»; “Дивовижні місця оселення водоростей”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: називає: середовища існування водоростей наводить приклади: водоростей (зелені, бурі, червоні, діатомові) розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях представників різних груп водоростей; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує: одноклітинні, колоніальніта багатоклітинні водорості класифікує: різні групи водоростей порівнює та аналізує: будову водоростей та їхнє середовище існування установлює зв’язки: між особливостями будови та поширенням водорсотей моделює / створює моделі: процесу руху хламідомонади
практикує / застосовує:
дотримується правил: - роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням працює: - з оптичним мікроскопом та проводить за його допомогою елементарні дослідження;
|
||
|
17 |
Роль водоростей у природних екосистемах та житті людини.Творчий проєкт: “Значення водоростей в житті людини” створення колажів, лепбуків «Збереження водойм – збереження біорізноманіття водоростей» тощо |
Розв’язання проблемних питань, задач, завдань «Якби усі водорості одночасно зникли, то …» - Проєктна діяльність Інформаційно-пошукові проєкти: «Альгологія: її розвиток в Україні та світі»; «Використання різних представників водоростей у промисловості, косметології, медицині». Практико-орієнтований проєкт виготовлення плакату, буклету: «У яких продуктах, що я споживаю, є водорості?» Творчий проєкт: “Значення водоростей в житті людини” створення колажів, лепбуків «Збереження водойм – збереження біорізноманіття водоростей» тощо |
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] розв’язує: проблемне завдання про роль і місце водоростей у природі та житті людини описує:
практикує / застосовує:
дотримується правил: - роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням працює: - з оптичним мікроскопом та проводить за його допомогою елементарні дослідження; Ціннісний: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про визначальну роль водоростей в існуванні життя на нашій планеті (в океані, прісній водоймі, на суходолі) усвідомлює значення застосування: водоростей у продуктах харчування, медицині, промисловості
|
||
|
|
Тема 4. Характерні риси та будова вищих рослин (7 годин) |
|
|
||
|
18 |
Формування різних типів тканин та диференційованих органів (вегетативних і репродуктивних). |
Розв’язання проблемних питань, задач — Чому пошкодження кори по колу призводить до загибелі дерев’янистої рослини?
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: називає:
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: класифікує: - типи тканин
|
||
|
19 |
Середовища мешкання вищих рослин. Адаптації вищих рослин до різних умов зростання. Формування різних життєвих форм у вищих рослин – наслідок адаптацій до різних умов зростання. |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації - про будову, процеси життєдіяльності, адаптації вищих рослин до умов зростання; Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Класифікація життєвих форм вищих рослин різними науковцями”; Практико-орієнтований проєкт створення буклету “Дослідження впливу добрив на ріст рослин”
|
Знаннєвий: Учень/учениця:
називає: середовища мешкання вищих рослин. наводить приклади: -адаптації вищих рослин до різних умов зростання; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] описує
практикує / застосовує:
Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: про основні життєві форми рослин як адаптацію до середовища існування аргументує: - видозміни органів вищих рослин – пристосування до різних умов зростання; усвідомлює значення застосування: знань про будову та процеси життєдіяльності вищих рослин |
||
|
20 |
Вегетативні органи рослин - корінь, будова, функції та видозміни Лабораторна робота № 1 Дослідження будови кореня та видозмін кореня Інформаційно-пошуковий проєкт: “Особливості функцій коренів у рослин епіфітів” |
Робота з - демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин), відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін, Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторні роботи: Дослідження будови кореня та видозмін кореня Проєктна діяльність Науково-дослідницький: Дослідження швидкості росту коренів цибулі ріпчастої на різних сумішах водної культури Інформаційно-пошуковий проєкт: “Особливості функцій коренів у рослин епіфітів”;
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: вегетативні органи рослини, корінь розрізняє та розпізнає:
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - вегетативні органи, їхні видозміни та біологічне значення описує:
практикує / застосовує:
дотримується правил:
Ціннісний: Учень/учениця: аргументує: - видозміни органів вищих рослин – пристосування до різних умов зростання; усвідомлює значення застосування: знань про будову та процеси життєдіяльності вищих рослин |
||
|
21 |
Вегетативні органи рослин - пагін, будова, функції та видозміни. Лабораторна робота № 2 Дослідження будови пагонів та бруньок різних рослин Інформаційно-пошуковий проєкт: “Різноманітність стебел рослин за напрямком росту” |
- демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин), відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін, процесів життєдіяльності; - демонстрування розвитку пагону з бруньки; Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторна робота: Дослідження будови пагонів та бруньок різних рослин Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Різноманітність стебел рослин за напрямком росту” Науково-дослідницький: Дослідження залежності приросту зеленої маси цибулі ріпчастої від температури та освітлення, інших факторів
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: вегетативні органи рослини, брунька, пагін, називає: частини пагону; розрізняє та розпізнає:
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - вегетативні органи, їхні видозміни та біологічне значення; установлює зв’язки:
- між різними органами рослин; розв’язує проблемне питання: - про взаємозв'язок органів рослини між собою описує:
практикує / застосовує:
дотримується правил:
Ціннісний: Учень/учениця: видозміни органів вищих рослин – пристосування до різних умов зростання; усвідомлює значення застосування: знань про будову та процеси життєдіяльності вищих рослин |
||
|
22 |
Вегетативні органи рослин - листок, будова, функції та ви Творчий проєкт Створення лепбуку “Видозміни листка у рослин різних умов зростання”до зміни. |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин), відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін, процесів життєдіяльності; ; випаровування води листками; :Проєктна діяльність Науково-дослідницький: Дослідження залежності приросту зеленої маси цибулі ріпчастої від температури та освітлення, інших факторів Творчий проєкт: Нетипові функції вегетативних органів у рослин Створення лепбуку “Видозміни листка у рослин різних умов зростання” |
Знаннєвий: розрізняє та розпізнає:
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - вегетативні органи, їхні видозміни та біологічне значення; установлює зв’язки:
- між різними органами рослин; розв’язує проблемне питання: - про взаємозв'язок органів рослини між собою описує:
практикує / застосовує:
Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує аргументує: - видозміни органів вищих рослин – пристосування до різних умов зростання; усвідомлює значення застосування: знань про будову та процеси життєдіяльності вищих рослин |
||
|
23 |
Взаємозв’язки між різними органами рослини. Рухи рослин. Лабораторне дослідження № 3: Дослідження транспорту речовин по рослині за допомогою барвників. |
Розв’язання проблемних питань, задач — Чому пошкодження кори по колу призводить до загибелі дерев’янистої рослини? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації - про будову, процеси життєдіяльності, Демонстрування поглинання води коренями та кореневого тиску; випаровування води листками; Моделювання процесу транспорту речовин; транспірації; рухів рослин. - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторне дослідження: Дослідження транспорту речовин по рослині за допомогою барвників; -
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: транспірація (випаровування води), розрізняє та розпізнає:
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - вегетативні органи, їхні видозміни та біологічне значення; установлює зв’язки:
- між різними органами рослин; моделює / створює моделі:
розв’язує проблемне питання: - про взаємозв'язок органів рослини між собою практикує / застосовує:
дотримується правил:
Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про основні процеси життєдіяльності вищих рослин (ріст, мінеральне (ґрунтове) живлення, фотосинтез, дихання, транспірація, транспорт речовин по рослині, рухи);
|
||
|
24 |
Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Життєві цикли вищих рослин. Практико-орієнтований проєкт створення буклету “Способи вегетативного розмноження рослин” |
- Проєктна діяльність Практико-орієнтований проєкт створення буклету “Способи вегетативного розмноження рослин”
|
Знаннєвий:опановує терміни: репродуктивні органи Учень/учениця: наводить приаклади статевого і нестатевого розмноження вищих рослин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] порівнює та аналізує: - статеве та нестатеве розмноження між поколіннями в життєвому циклі вищих рослин;
розв’язує проблемне питання: - про взаємозв'язок органів рослини між собою описує: життєві цикли вищих рослин; практикує / застосовує: послідовність етапів виконання науково-дослідницького проєкту Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: про основні життєві форми рослин як адаптацію до середовища існування аргументує: усвідомлює значення застосування: знань про будову та процеси життєдіяльності вищих рослин |
||
|
25 |
Узагальнення знань: Рослина — цілісний інтегрований організм. |
|
|
||
|
|
Тема 5. Різноманітність вищих рослин (8 годин) |
|
|
||
|
26 |
Вищі спорові рослини - мохи. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування різних об’єктів живої природи відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (спорові, насінні); анімацій життєвих циклів вищих спорових рослин.
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: мохи, називає: ознаки вищих спорових, наводить приклади: - вищих спорових рослин;розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях, гербарних зразках представників різних груп вищих рослин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] класифікує:
порівнює та аналізує: ознаки спорових рослин дотримується правил: - поведінки у природі Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про особливості будови та поширення груп вищих спорових (мохи, папороті, плауни, хвощі) та насінних аргументує твердження :
|
||
|
27 |
Вищі спорові рослини - плауни, хвощі |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування ; відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (спорові, насінні); анімацій життєвих циклів вищих спорових рослин. -
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: хвощі, плауни, називає: ознаки вищих спорових, наводить приклади: - вищих спорових рослин; розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях, гербарних зразках представників різних груп вищих рослин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] класифікує:
порівнює та аналізує: ознаки спорових рослин дотримується правил: - поведінки у природі Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті - про особливості будови та поширення груп вищих спорових (мохи, папороті, плауни, хвощі)
|
||
|
28 |
Вищі спорові рослини - папороті Інформаційно-пошуковий проєкт: “Значення та використання вищих спорових рослин людиною”. |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (спорові, насінні); анімацій життєвих циклів вищих спорових рослин. Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Значення та використання вищих спорових рослин людиною”.
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: папороті, називає - ознаки вищих спорових, наводить приклади: - вищих спорових рослин; розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях, гербарних зразках представників різних груп вищих рослин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - цикли розвитку вищих рослин; класифікує:
порівнює та аналізує: ознаки спорових рослин дотримується правил: - поведінки у природі практикує / застосовує: - послідовність етапів виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті - про особливості будови та поширення груп вищих спорових (мохи, папороті, плауни, хвощі)
|
||
|
29 |
|
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування різних відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (спорові, насінні); анімацій життєвих циклів вищих спорових рослин. Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) Практичні роботи: Порівняння будови різних представників вищих спорових рослин
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: плід,, мохи, папороті, хвощі, плауни, . називає: ознаки вищих спорових, наводить приклади: - вищих спорових рослин;
розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях, гербарних зразках представників різних груп вищих рослин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - цикли розвитку вищих рослин; класифікує:
порівнює та аналізує: ознаки спорових рослин дотримується правил: - з лабораторним обладнанням; - поведінки у природі Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті - про особливості будови та поширення груп вищих спорових (мохи, папороті, плауни, хвощі) |
||
|
30 |
Насінні рослини — голонасінні. Лабораторні дослідження № 4 Дослідження шишок та хвої (сосни або ялини) Інформаційно-пошуковий проєкт: “ Голонасінні в житті людини”; |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин муляжі (квіток, плодів, насіння); відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (насінні); анімацій життєвих циклів насінних рослин. Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) Лабораторні дослідження: Дослідження шишок та хвої (сосни або ялини) Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “ Голонасінні в житті людини”;
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: насінина, голонасінні. називає: - ознаки вищих спорових, голонасінних, наводить приклади: - вищих спорових рослин; голонасінних рослин; розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях, гербарних зразках представників різних груп вищих рослин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - цикли розвитку вищих рослин; - процеси запилення та запліднення у насінних рослин; класифікує:
порівнює та аналізує: способи запилення рослин; - ознаки спорових рослин - ознаки насінних рослин установлює зв’язки: описує: -особливості розмноження насінних рослин; практикує / застосовує: - послідовність етапів виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - з лабораторним обладнанням; поведінки у природі Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті - про особливості будови та поширення груп вищих спорових (мохи, папороті, плауни, хвощі) та насінних (голонасінні ) рослин;
|
||
|
31 |
Насінні рослини. Покритонасінні. Квітка. Суцвіття Лабораторні дослідження № 5 Дослідження будови квітки та суцвіття Лабораторні дослідження: Дослідження будови квітки та суцвіття |
Розв’язання проблемних питань, задач — Як особливості будови репродуктивних органів рослини (квітка, суцвіття, плоди) пов'язані з адаптацією до конкретних умов існування? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин муляжі (квіток, плодів, насіння); відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин насінні); анімацій життєвих циклів насінних рослин. - Моделювання будови квітки - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) Лабораторні дослідження: Дослідження будови квітки та суцвіття
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: квітка, суцвіття, насінина, плід,, покритонасінні (квіткові). називає: - репродуктивні органи рослин; - частини квітки; покритонасінних наводить приклади: типів суцвіть; покритонасінних рослин розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях, гербарних зразках представників різних груп вищих рослин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - цикли розвитку вищих рослин; класифікує: насінні рослини порівнює та аналізує: ознаки насінних рослин моделює / створює моделі: будову квітки отримується правил: - з лабораторним обладнанням; поведінки у природі Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті - про особливості будови та поширення груп вищих спорових (мохи, папороті, плауни, хвощі) та насінних (голонасінні та покритонасінні (квіткові)) рослин; аргументує твердження : поява квітки – основна умова панування покритонасінних рослин у сучасній флорі усвідомлює значення: - рідкісних,лікарських та отруйних рослин своєї місцевості |
||
|
32 |
Особливості розмноження насінних рослин (процеси запилення та запліднення, формування насінини та оплодня (у квіткових рослин)). |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин муляжі (квіток, плодів, насіння); відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (спорові, насінні); анімацій життєвих циклів насінних рослин. - Моделювання будови квітки та процесу запилення; процесу подвійного запліднення.
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, покритонасінні (квіткові). називає: - репродуктивні органи рослин; - частини квітки; - покритонасінних наводить приклади: покритонасінних рослин розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях, гербарних зразках представників різних груп вищих рослин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: процеси запилення та запліднення у насінних рослин; порівнює та аналізує: -способи запилення рослин; -ознаки насінних рослин установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: будову квітки та процеси запилення та запліднення розв’язує проблемне питання:
описує: -особливості розмноження насінних рослин;
дотримується правил: - з лабораторним обладнанням; - поведінки у природі Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті - про особливості будови та поширення груп вищих спорових (мохи, папороті, плауни, хвощі) та насінних (голонасінні та покритонасінні (квіткові)) рослин; аргументує твердження : поява квітки – основна умова панування покритонасінних рослин у сучасній флорі
|
||
|
33 |
Насінина. Лабораторні дослідження № 6
Дослідження будови насінини (на прикладі квасолі та пшениці) |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин муляжі (квіток, плодів, насіння); відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (спорові, насінні); Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) Лабораторні дослідження:
Дослідження будови насінини (на прикладі квасолі та пшениці) Проєктна діяльність Науково-дослідницький: “Дослідження впливу акустичних факторів (класичної музики, джазу, року), фізичних факторів (магнітних хвиль, гравітації тощо) на проростання насіння сільськогосподарських культур”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: насінина, покритонасінні (квіткові). називає: покритонасінних наводить приклади: Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] практикує / застосовує: - послідовність етапів виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - з лабораторним обладнанням; поведінки у природі Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок:
|
||
|
34 |
Плід. Способи поширення насіння та плодів. Лабораторні дослідження № 7 Дослідження різноманітності плодів. |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин муляжі (квіток, плодів, насіння); відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (спорові, насінні); анімацій життєвих циклів вищих спорових рослин та насінних рослин. Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) Лабораторні дослідження: Дослідження різноманітності плодів.
.
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: плід, називає: частини плоду;
наводить приклади: типів плодів (сухих та соковитих)
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] порівнює та аналізує: - типи плодів; установлює зв’язки: між особливістю будови плоду та способами його поширення
описує: особливості поширення плодів та насіння дотримується правил: - з лабораторним обладнанням; поведінки у природі
|
||
|
35 |
Різноманітність покритонасінних (дводольні та однодольні). Інформаційно-пошуковий проєкт:“Родини квіткових рослинсвоєї місцевості (на вибір: капустяні, пасльонові, бобові, айстрові, злакові, лілійні, цибулеві тощо) |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин муляжі (квіток, плодів, насіння); відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (спорові, насінні); Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Роль квіткових рослин у житті та господарській діяльності людини”; “Родини квіткових рослинсвоєї місцевості (на вибір: капустяні, пасльонові, бобові, айстрові, злакові, лілійні, цибулеві тощо)”; Ігровий ( рольовий ) проєкт: Квест: «Вгадай рослину за ознаками» Практико-орієнтований проєкт створення буклету : “Ранньоквітучі рослини моєї місцевості (України)” або “Охорона первоцвітів” Творчий проєкт: Квіти, які можна вживати в їжу Виготовлення колажу: “Отруйні рослини моєї місцевості”; “Лікарські рослини моєї місцевості” |
Знаннєвий: Учень/учениця: наводить приклади: покритонасінних рослин (дводольних та однодольних) розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях, гербарних зразках представників різних груп вищих рослин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] класифікує:
практикує / застосовує: - послідовність етапів виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - з лабораторним обладнанням; - обережного поводження з отруйними рослинами; - збору лікарських рослин; - поведінки у природі Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: про особливості будови та поширення груп вищих покритонасінні (квіткові)) рослин; усвідомлює значення: - рідкісних,лікарських та отруйних рослин своєї місцевості |
||
|
36 |
|
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин; демонстрування різних об’єктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин муляжі (квіток, плодів, насіння); відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (насінні); Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) Практичні роботи: Порівняння будови різних представників насінних рослин (голонасінних та покритонасінних (квіткових)).
|
Знаннєвий: Учень/учениця:наводить приклади голонасінних рослин; - покритонасінних рослин (дводольних та однодольних) розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях, гербарних зразках представників різних груп вищих рослин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] класифікує:
порівнює та аналізує: ознаки насінних рослин дотримується правил: - з лабораторним обладнанням; - обережного поводження з отруйними рослинами; - збору лікарських рослин; - поведінки у природі Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті - про особливості будови та поширення насінних (голонасінні та покритонасінні (квіткові)) рослин; усвідомлює значення: - рідкісних,лікарських та отруйних рослин своєї місцевості |
||
|
37 |
Узагальнення знань: “Різноманітність вищих рослин” |
Діагностувальна тематична робота № 1 Тести з однією правильною відповіддю. Тести на встановлення відповідності. Тести на встановлення правильної послідовності. Тести з пропущеними відповідями |
|
||
|
|
Тема 6. Характерні риси тварин |
|
|
||
|
38 |
Характерні риси тварин. Гетеротрофний тип живлення. Середовища мешкання та пристосування до них тварин. Інформаційно-пошуковий проєкт: “Переваги та недоліки рослиноїдництва у тварин”. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) - про процеси життєдіяльності та пристосування тварин до середовища мешкання; про пристосування тварин до середовища мешкання
Проєктна діяльність Практико-орієнтований проєкт: «Мій домашній улюбленець: утримання та догляд» Творчий проєкт:- Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Пристосування до полювання у хижих тварин” Тварини, які відіграли важливу роль у моєму життя
“Переваги та недоліки рослиноїдництва у тварин”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини сапротрофи, рослиноїдні (фітофаги), хижаки, паразити, кровосисні види (гематофаги) називає: способи живлення тварин; - середовища мешкання тварин Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує:
- тип живлення тварини практикує / застосовує: - методику проведення спостереження практикує / застосовує: - методику проведення спостереження - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - правил особистої гігієни та поведінки під час спілкування з домашніми тваринами Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про гетеротрофний тип живлення та його способи аргументує: -відповідність пристосування тварини до середовища мешкання усвідомлює
|
||
|
39 |
Диференціація клітин, формування тканин, органів та їхніх систем. Функції різних систем органів. |
|
Знаннєвий: Учень/учениця: називає: - тканини тварин; наводить приклади: - функції різних систем органів; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
установлює зв’язки: - між рівнями організації тваринного організму (клітина-тканина-орган-система органів) описує: - системи органів та процеси життєдіяльності тварин - форму поведінки тварин практикує / застосовує: - методику проведення спостереження - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про взаємозв'язок органів у організмі тварини усвідомлює
|
||
|
40 |
Нейрогуморальна регуляція життєвих функцій. |
Графічне моделювання нейрогуморальної регуляції життєвих функцій у тварин
|
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: установлює зв’язки: між нервовою та гуморальною регуляціями функцій у тварин моделює / створює моделі: регуляції функцій у тварин практикує / застосовує: - методику проведення спостереження - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: про взаємозв'язок органів у організмі тварини усвідомлює
|
||
|
41 |
Типи розмноження тварин. Способи запліднення (зовнішнє та внутрішнє). Типи розвитку (прямий та непрямий). Лабораторне дослідження № 8 Дослідження внутрішньої будови яйця птахів – тварин з прямим типом розвитку (на прикладі яєць свійських птахів) |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) про типи розмноження та типи розвитку тварин; Моделювання — Етапів прямого та непрямого типів розвитку тварин Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторне дослідження - Дослідження внутрішньої будови яйця птахів – тварин з прямим типом розвитку (на прикладі яєць свійських птахів)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: запліднення зовнішнє та внутрішнє, розвиток зародковий (ембріональний) та післязародковий (постембріональний): прямий та непрямий),
наводить приклади: тварин з різним типом розвитку Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] класифікує:
порівнює та аналізує:
моделює / створює моделі: етапи типів розвитку тварин практикує / застосовує: - методику проведення спостереження Ціннісний: Учень/учениця аргументує: переваги та недоліки прямого і непрямого типів розвитку - необхідність знань про поведінку тварин для збереження власного життя і здоров'я усвідомлює
|
||
|
42 |
Форми поведінки тварин (рефлекси безумовні та умовні, інстинкти). Лабораторне дослідження № 9 Спостереження за поведінкою тварин (вид визначає вчитель/вчителька) |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) - про форми поведінки тварин; Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Спостереження за поведінкою тварин (вид визначає вчитель/вчителька). Проєктна діяльність Науково-дослідницький: “Вироблення умовного рефлексу годування у акваріумних рибок на різні умовні подразники (світло, постукування, годівничку, різні види корму тощо)” Ігровий ( рольовий ) проєкт: Рольова гра “Лісова школа тварин” (демонстрація поведінкових реакцій тварин у певній ситуації)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: подразливість, рефлекси безумовні та умовні, інстинкт, Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] порівнює та аналізує: - вроджені та набуті форми поведінки розв’язує проблемне питання: описує: форму поведінки тварин практикує / застосовує: - методику проведення спостереження - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - правил особистої гігієни та поведінки під час спілкування з домашніми тваринами Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про форми поведінки та їх роль у житті тварин - про пристосувальне значення поведінки тварин аргументує: - необхідність знань про поведінку тварин для збереження власного життя і здоров'я усвідомлює
|
||
|
43 |
Способи комунікації тварин. Міграції тварин та методи їх вивчення. Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Способи комунікації тварин (птахи, ссавці тощо)” |
Розв’язання проблемних питань, задач — «Чому і для чого тварини мігрують?». - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Способи комунікації тварин (птахи, ссавці тощо)”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: називає: тварин, що мігрують; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] розв’язує проблемне питання: про значення міграції у житті тварин описує: - форму поведінки тварин - способи комунікації тварин практикує / застосовує: - методику проведення спостереження - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - правил особистої гігієни та поведінки під час спілкування з домашніми тваринами Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про значення міграції у житті тварин про взаємозв'язок органів у організмі тварини значення поведінки тварин аргументує: необхідність знань про поведінку тварин для збереження власного життя і здоров'я усвідомлює
|
||
|
44 |
Практична робота № 4 “Визначення різних форм поведінки тварин (за відеоматеріалами)”. |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) про форми поведінки тварин; - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — - Спостереження за поведінкою тварин (вид визначає вчитель/вчителька). Практична робота “Визначення різних форм поведінки тварин (за відеоматеріалами)”.
-
|
Знаннєвий: Учень/учениця: різних форм поведінки тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: описує: форму поведінки тварин практикує / застосовує: - методику проведення спостереження - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - правил особистої гігієни та поведінки під час спілкування з домашніми тваринами Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: про форми поведінки та їх роль у житті тварин - про пристосувальне значення поведінки тварин аргументує: -відповідність - необхідність знань про поведінку тварин для збереження власного життя і здоров'я усвідомлює
|
||
|
45 |
Узагальнення з теми “Характерні риси тварин” |
Діагностувальна тематична робота № 1 Тести з однією правильною відповіддю. Тести на встановлення відповідності. Тести на встановлення правильної послідовності. Тести з пропущеними відповідями |
|
||
|
|
Тема 7. Різноманітність тварин. |
|
|
||
|
46 |
Губки – примітивні водні тварини, що не мають сформованих тканин. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних, основні ознаки груп тварин Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної чи хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні називає: - групи безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
47 |
Жалкі – двошарові тварини. Небезпека жалких для здоров’я людини. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю опановує терміни: тварини безхребетні називає: групи безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; дотримується правил: Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
48 |
Плоскі черви – паразити людини і тварин. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної чи хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні називає: групи безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
49 |
Круглі черви (нематоди) – паразити людини, тварин і рослин. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних та основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної чи хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні та називає: - групи безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; дотримується правил: - поведінки у природі; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
50 |
Кільчасті черви, їхня роль у природі та житті людини. Лабораторне дослідження № 10 Зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника); |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) — Лабораторні дослідження: - зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника);
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні називає: - групи безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; дотримується правил: - поведінки у природі; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
51 |
Молюски: двостулкові, черевоногі та головоногі, їхня роль у природі та житті людини. Лабораторні дослідження № 11 анів та різних типів крил); Зовнішньої будови та руху черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів). |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) — Лабораторні дослідження: - зовнішньої будови та руху черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів).
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні називає: - групи хордових та безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; дотримується правил: - поведінки у природі; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
52 |
Членистоногі – безхребетні тварини із зовнішнім скелетом. Ракоподібні. Промислові види ракоподібних. |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні називає: - групи безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
53 |
Павукоподібні: отруйні види (павуки), кровосисні види (кліщі) – переносники збудників захворювань людини і тварин, шкідники харчових продуктів. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні називає: - групи хордових тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; дотримується правил: - поведінки у природі; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
54 |
Комахи. Лабораторне дослідження № 12 Зовнішньої будови комах (на прикладі колекційного матеріалу та мікропрепаратів ротових органів та різних типів крил). |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) — видів).Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) — Лабораторні дослідження: зовнішньої будови комах (на прикладі колекційного матеріалу та мікропрепаратів ротових органів та різних типів крил);
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні називає: - групи безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; дотримується правил: - поведінки у природі; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
55 |
Практична робота № 5 “Виявлення прикладів пристосувань до середовища та способу життя в комах” |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) — Лабораторні дослідження: Практичні роботи: - Виявлення прикладів пристосувань до середовища та способу життя в комах. Проєктна діяльність
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні називає: - групи хордових тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; дотримується правил: - поведінки у природі; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
56 |
Роль комах у природі та житті людини. Інформаційно-пошуковий проєкт. Комахи рідного краю. Практико-орієнтований проєкт: “Безпечна поведінка людини з отруйними безхребетними тваринами” |
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: - комахи рідного краю; Практико-орієнтований проєкт: “Безпечна поведінка людини з отруйними безхребетними тваринами”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні та хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, холоднокровність називає: - групи хордових та безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; - поведінки зі свійськими та дикими тваринами Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
57 |
Узагальнення з теми “Безхребетні тварини” |
Діагностувальна тематична робота № 1 Тести з однією правильною відповіддю. Тести на встановлення відповідності. Тести на встановлення правильної послідовності. Тести з пропущеними відповідями |
|
||
|
58 |
Хордові – тварини із внутрішнім скелетом. Головохордові – примітивні хордові тварини. Хрящові риби. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини хордові, теплокровність, холоднокровність називає: - групи хордових тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
59 |
Променепері та лопатепері риби, пристосування до мешкання у водоймах. Лабораторні дослідження № 13 Зовнішньої будови та руху риб (на прикладі акваріумних видів). .Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт Риби рідного краю; |
Розв’язання проблемних питань, задач — «Чому риби не живуть на деревах, а кити – на суші?» - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетних (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) — Лабораторні дослідження: - зовнішньої будови та руху риб (на прикладі акваріумних видів). .Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: - риби рідного краю;
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини хордові, теплокровність, холоднокровність називає: - групи хордових тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання
|
||
|
60 |
Четвероногі хордові тварини. Амфібії, їхня роль у природі та житті людини. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт; - амфібії рідного краю;
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини хордові, теплокровність, холоднокровність називає: - групи хордових тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
61 |
Рептилії, їхня роль у природі та житті людини. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: рептилії рідного краю;
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні та хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, холоднокровність називає: - групи хордових та безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; - поведінки зі свійськими та дикими тваринами Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
62 |
Птахи |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини хордові, теплокровність, називає: - групи хордових тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; дотримується правил: - поведінки у природі; - поведінки зі свійськими та дикими тваринами Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
63 |
Практична робота № 6 “Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів” |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) Практичні роботи: Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів.
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, холоднокровність називає: - групи хордових тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; - поведінки зі свійськими та дикими тваринами Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
64 |
Роль птахів у природі та житті людини. Інформаційно-пошуковий проєкт. Птахи рідного краю. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: - птахи рідного краю; Науково-дослідницький: Дослідження чисельності популяції птахів-синантропів у населеному пункті (на прикладі голуба сизого, кільчастої горлиці, ворони сірої тощо)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини хордові, теплокровність, називає: - групи хордових тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; - поведінки зі свійськими та дикими тваринами Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
65 |
Ссавці. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні та хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, холоднокровність називає: - групи хордових та безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; - поведінки зі свійськими та дикими тваринами Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
66 |
Ссавці. Інформаційно-пошуковий проєкт. Ссавці рідного краю, |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: - савці рідного краю; - особливості будови зубного апарату ссавців залежно від характеру живлення;. Дослідження видового різноманіття тварин (безхребетних або хребетних) природної або штучної екосистеми.
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, називає: - групи хордових тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; - поведінки зі свійськими та дикими тваринами Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
67 |
Ссавці. Практична робота № 7 “Визначення особливостей зовнішньої будови ссавців у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування”. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні дослідження) — Практичні роботи: Визначення особливостей зовнішньої будови ссавців у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування.
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні та хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, холоднокровність називає: - групи хордових та безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; - поведінки зі свійськими та дикими тваринами Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
68 |
Роль ссавців у природі та житті людини. Творчий проєкт. написання есе (твору, розповіді) «Тварини в моєму житті». |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про різноманітність тваринного світу, групи хребетних тварин, основні ознаки груп тварин - Моделювання — Зовнішньої будови тіла тварини, хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів) Проєктна діяльність Науково-дослідницький: Ігровий (рольовий) проєкт:
Практико-орієнтований проєкт: Творчий проєкт:
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: тварини безхребетні та хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, холоднокровність називає: - групи хордових та безхребетних тварин наводить приклади: - тварин різних груп розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює:
класифікує: - тварини за певними ознаками відповідно до групової належності порівнює та аналізує: - особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: - фізичні моделі зовнішньої будови тварини розв’язує проблемне питання: -щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання описує: - ознаки тварини певної групи; - функціональні особливості тварин різних груп; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницького проєкту дотримується правил: - поведінки у природі; - поведінки зі свійськими та дикими тваринами Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу - про біорізноманіття тварин України, рідного краю аргументує: - відповідність будови тварин середовищу мешкання усвідомлює значення
|
||
|
69 |
Узагальнення з теми “Хордові тварини” |
Діагностувальна тематична робота № 1 Тести з однією правильною відповіддю. Тести на встановлення відповідності. Тести на встановлення правильної послідовності. Тести з пропущеними відповідями |
|
||
|
|
Тема 8. Середовища існування тварин. |
|
|
||
|
70 |
Зв’язки тварин між собою та іншими організмами в екосистемах. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації) — про екосистеми, ланцюги живлення, - тварин-запилювачів; - тварин-сапротрофів; -тварин-хижаків; -тварин-фітофагів; тварин-паразитів. Зв'язки тварин між собою та іншими організмами в екосистемах. - Моделювання — Моделювання трофічної сітки природної екосистеми (на вибір вчителя\вчительки)
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: ланцюги живлення, трофічна сітка, продуценти, консументи, редуценти називає: -трофічні рівні ланцюгів живлення - екосистеми України (своєї місцевості) та види тварин, що їх населяють наводить приклади: - тварин-запилювачів; -тварин-сапротрофів; -тварин-хижаків; -тварин-фітофагів; тварин-паразитів Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - зв'язки між тваринами та іншими організмами в екосистемах, |
||
|
71 |
Роль тварин у біосфері |
Розв’язанн проблемних питань, задач Якими способами підтримується рівновага кількості тварин в екосистемах?
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації) — про екосистеми, ланцюги живлення, - тварин-запилювачів; - тварин-сапротрофів; -тварин-хижаків; -тварин-фітофагів; тварин-паразитів. Зв'язки тварин між собою та іншими організмами в екосистемах.
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: ланцюги живлення, трофічна сітка, продуценти, консументи, редуценти називає: -трофічні рівні ланцюгів живлення - екосистеми України (своєї місцевості) та види тварин, що їх населяють наводить приклади: - тварин-запилювачів; -тварин-сапротрофів; -тварин-хижаків; -тварин-фітофагів; тварин-паразитів Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - зв'язки між тваринами та іншими організмами в екосистемах,
|
||
|
72 |
Роль тварин у житті людини. Проєктна діяльність Інформаційно-пошукові проєкти: “Основні напрями тваринництва та птахівництва рідного краю”; “Захворювання людини, які спричиняють паразитичні черви (гельмінти)”. |
Використання тварин людиною в промисловості, науці, медицині тощо - Проєктна діяльність Інформаційно-пошукові проєкти: “Основні напрями тваринництва та птахівництва рідного краю”; “Захворювання людини, які спричиняють паразитичні черви (гельмінти)”. |
Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2]
|
||
|
|
Тема 9. Гриби – гетеротрофні організми. |
|
|
||
|
73 |
Способи живлення грибів: гриби-сапротрофи, паразити, симбіотрофи. Поняття про справжні гриби та грибоподібні організми. Гриби багатоклітинні та одноклітинні. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) -про різноманітність грибів, їхню будову та процеси життєдіяльності;
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: гриби, гіфи, грибниця (міцелій), називає:
наводить приклади: - багатоклітинних та одноклітинних грибів; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] порівнює та аналізує: - особливості будови та функціонування одноклітинних і багатоклітинних грибів
|
||
|
74 |
Будова та процеси життєдіяльності одноклітинних (на прикладі дріжджів) грибів. Лабораторні дослідження. № 14 Мікроскопічних грибів (на прикладі дріжджів. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) -про різноманітність грибів, їхню будову та процеси життєдіяльності; - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторні дослідження: - мікроскопічних грибів (на прикладі дріжджів); Проєктна діяльність Науково-дослідницький: “Дослідження швидкості брунькування дріжджів під мікроскопом на різних субстратах”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних груп грибів; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] класифікує: - гриби за різними ознаками практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; -збільшувальні прилади (лупи, мікроскопи) під час дослідницької діяльності дотримується правил: - роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про роль грибів у природних екосистемах та житті людини; - значення використання грибів у різних галузях промисловості |
||
|
75 |
Гриби-сапротрофи. Цвілеві гриби. Лабораторні дослідження № 15 Цвілевих грибів (на прикладі мукора або інших представників). Творчий проєкт: написання есе (твору, розповіді) “Яким би був світ без відкриття пеніциліну” Створення колажу “Як гриби застосовують у фармакології ?” |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) -про різноманітність грибів, їхню будову та процеси життєдіяльності; Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторні дослідження: - цвілевих грибів (на прикладі мукора або інших представників); Проєктна діяльність Практико-орієнтований проєкт: Творчий проєкт: написання есе (твору, розповіді) “Яким би був світ без відкриття пеніциліну” Створення колажу “Як гриби застосовують у фармакології ?” |
Знаннєвий: Учень/учениця: розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних груп грибів; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] розв’язує проблемне питання:
практикує / застосовує: послідовність виконання науково-дослідницькогопроєкту - методику проведення спостереження; -збільшувальні прилади (лупи, мікроскопи) під час дослідницької діяльності дотримується правил: - роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про роль грибів у житті людини; - про сучасну систему органічного світу та місце грибів у ній усвідомлює: -значення застосування фармакологічних препаратів, вироблених за допомогою грибів значення використання грибів у різних галузях промисловості |
||
|
76 |
Будова та процеси життєдіяльності багатоклітинних (на прикладі шапинкових). Лабораторні дослідження. №16 Будови шапинкових грибів
|
Розв’язання проблемних питань, задач — Чи можливе життя на Землі без грибів? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) -про різноманітність грибів, їхню будову та процеси життєдіяльності; - про біорізноманіття грибів в Україні та світі; - Моделювання — предметне моделювання плодового тіла гриба та мікоризи; - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторні дослідження: - будови шапинкових грибів Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Чому мікориза є взаємовигідною формою співіснування?” Науково-дослідницький: “Вирощування плодових тіл шапинкових грибів та визначення їхньої продуктивності (печериці, гливи) на різних субстратах”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: гриби, гіфи, грибниця (міцелій), мікориза, симбіоз називає:
наводить приклади: - багатоклітинних та одноклітинних грибів; розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних груп грибів; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - особливості гетеротрофного живлення грибів (симбіотрофне, сапротрофне, паразитичне); класифікує: - гриби за різними ознаками порівнює та аналізує: - особливості будови та функціонування одноклітинних і багатоклітинних грибів установлює зв’язки: - між будовою гриба та способом живлення - між грибами та рослинами (мікориза та паразитування грибів) моделює / створює моделі: - особливості будови грибів розв’язує проблемне питання:
описує: взаємозв'язки грибів з іншими живими організмами; практикує / застосовує: - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницькогопроєкту -збільшувальні прилади (лупи, мікроскопи) під час дослідницької діяльності дотримується правил: - роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про роль грибів у природних екосистемах та житті людини; - про сучасну систему органічного світу та місце грибів у ній
|
||
|
77 |
Гриби їстівні та отруйні. Практична робота № 8 “Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості”. Практико-орієнтований проєкт: “Ознаки харчового отруєння грибами та долікарська допомога”. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) -про різноманітність грибів, їхню будову та процеси життєдіяльності; - про біорізноманіття грибів в Україні та світі; представників); - будови шапинкових грибів Практична робота - Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості Проєктна діяльність Ігровий (рольовий) проєкт: “Віртуальна подорож по гриби” Практико-орієнтований проєкт: “Ознаки харчового отруєння грибами та долікарська допомога”; “Вирощування шапинкових грибів у штучних умовах”; “Правила збирання грибів у природі”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: наводить приклади: - отруйних та їстівних грибів; - грибів – паразитів рослин; розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних груп грибів; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] класифікує: - гриби за різними ознаками - методику проведення спостереження; - послідовність виконання науково-дослідницькогопроєкту -збільшувальні прилади (лупи, мікроскопи) під час дослідницької діяльності дотримується правил: - роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням - збирання грибів; - поведінки у природі; - правила надання долікарської допомоги у разі отруєння грибами Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про роль грибів у природних екосистемах та житті людини; - про сучасну систему органічного світу та місце грибів у ній аргументує: - необхідність дотримання правил збирання грибів усвідомлює:
|
||
|
78 |
Гриби – паразити рослин (фітофторові, борошнисторосяні, сажки, ріжки, трутовики). Інформаційно-пошуковий проєкт: “Гриби – паразити рослин”. “Гриби – паразити людини”. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) -про різноманітність грибів, їхню будову та процеси життєдіяльності; - про біорізноманіття грибів в Україні та світі. Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Гриби – паразити рослин”. “Гриби – паразити людини”. |
Знаннєвий: Учень/учениця: називає: різні способи живлення грибів; наводить приклади: - грибів – паразитів рослин; - грибів – паразитів людини і тварин; розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних груп грибів; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] класифікує: - гриби за різними ознаками порівнює та аналізує: - особливості будови та функціонування одноклітинних і багатоклітинних грибів установлює зв’язки: - між будовою гриба та способом живлення - між грибами та рослинами (мікориза та паразитування грибів) моделює / створює моделі: - особливості будови грибів розв’язує проблемне питання:
описує: взаємозв'язки грибів з іншими живими організмами; шкоду, яку можуть завдавати гриби людині та господарству людини практикує / застосовує: - послідовність виконання науково-дослідницькогопроєкту Ціннісний: Учень/учениця: робить висновок: - про сучасну систему органічного світу та місце грибів у ній
|
||
|
79 |
Значення грибів у природі та житті людини. Шкода, якої завдають гриби здоров’ю та господарству людині. Творчий проєкт: написання есе (твору, розповіді) “Моє перше знайомство з грибами”. |
Розв’язання проблемних питань, задач — Чи можливе життя на Землі без грибів? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) -про різноманітність грибів, - про біорізноманіття грибів в Україні та світі; Проєктна діяльність Творчий проєкт: написання есе (твору, розповіді) “Моє перше знайомство з грибами”, Створення буклету, лепбуку: Приказки українського народу про гриби
|
Знаннєвий: Учень/учениця: розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних груп грибів; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] класифікує: - гриби за різними ознаками розв’язує проблемне питання:
описує: взаємозв'язки грибів з іншими живими організмами; шкоду, яку можуть завдавати гриби людині та господарству людини практикує / застосовує: - послідовність виконання науково-дослідницькогопроєкту Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про роль грибів у природних екосистемах та житті людини; - про сучасну систему органічного світу та місце грибів у ній аргументує: - роль грибів-сапротрофів у природі для процесів ґрунтоутворення усвідомлює: -значення застосування фармакологічних препаратів, вироблених за допомогою грибів з фотосинтезуючими організмами
|
||
|
80 |
Лишайники – асоціації справжніх грибів з фотосинтезуючими організмами (водоростями та ціанобактеріями). Будова слані та особливості життєдіяльності (живлення, розмноження) лишайників. Інформаційно-пошуковий проєкт: “Лишайники – біоіндикатори чистоти повітря” |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) про особливості життєдіяльності лишайників та їхню різноманітність Моделювання — предметне моделювання плодового; слані лишайнику; Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: “Лишайники – біоіндикатори чистоти повітря”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: лишайники, називає:
наводить приклади: - лишайників Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - особливості життєдіяльності (живлення, розмноження) лишайників моделює / створює моделі: - особливості будови лишайників практикує / застосовує: - послідовність виконання науково-дослідницькогопроєкту Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: усвідомлює: -що лишайники – це асоціації справжніх грибів з фотосинтезуючими організмами
|
||
|
81 |
Значення лишайників у природі та житті людини. Практико-орієнтований проєкт. “Різноманіття лишайників рідного краю”. |
Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) - про особливості життєдіяльності лишайників та їхню різноманітність Проєктна діяльність Практико-орієнтований проєкт: “Різноманіття лишайників рідного краю”;
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: наводить приклади: - лишайників Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: класифікує: практикує / застосовує: - послідовність виконання науково-дослідницькогопроєкту Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про роль лишайників у природі та житті людини усвідомлює: -що лишайники – це асоціації справжніх грибів з фотосинтезуючими організмами - значення використання лишайників у різних галузях промисловості
|
||
|
82 |
Узагальнення знань з теми “Гриби - гетеротрофні організми” |
Діагностувальна тематична робота № 1 Тести з однією правильною відповіддю. Тести на встановлення відповідності. Тести на встановлення |
|
||
|
83 |
Сучасні уявлення про систему органічного світу |
- Розв’язання проблемних питань, задач — «Чому вчені час від часу вносять зміни у систему різних груп організмів нашої планети?» - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) - про різноманітність прокаріотичних та евкаріотичних організмів - Моделювання — графічної моделі “Сучасна система органічного світу”. - Проєктна діяльність Ігровий проєкт: Гра “Хто я?”
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: систематика, систематичні одиниці (таксони) називає: - назви основних таксонів наводить приклади: - класифікації різних груп живих організмів розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних організмів; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - ознаки різних груп живих організмів класифікує:
порівнює та аналізує:
установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: сучасної системи органічного світу розв’язує проблемне питання: - про відносність уявлень про систему органічного світу описує: - систему органічного світу практикує / застосовує: - вимоги до виготовлення колажів, буклетів. дотримується правил: - етичного поводження з представниками різних груп організмів; - під час рольової гри. Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про сучасну систему органічного світу усвідомлює значення застосування: - необхідність застосовувати набуті знання впродовж навчального року в своєму житті
|
||
|
84 |
Сучасні уявлення про систему органічного світу. Практико-орієнтований проєкт: “Охорона біорізноманіття нашої планети”. Творчий проєкт: Створення колажу, буклету:
різноманітність грибів рідного краю. |
- Розв’язання проблемних питань, задач — «Чому вчені час від часу вносять зміни у систему різних груп організмів нашої планети?» - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) - про різноманітність прокаріотичних та евкаріотичних організмів - Моделювання — графічної моделі “Сучасна система органічного світу”. - Проєктна діяльність Практико-орієнтований проєкт: “Охорона біорізноманіття нашої планети”. Творчий проєкт: Створення колажу, буклету:
|
Знаннєвий: Учень/учениця: опановує терміни: систематика, систематичні одиниці (таксони) називає: - назви основних таксонів наводить приклади: - класифікації різних груп живих організмів розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних організмів; Діяльнісний: Учень/учениця: Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1] Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2] характеризує та пояснює: - ознаки різних груп живих організмів класифікує:
порівнює та аналізує:
установлює зв’язки:
моделює / створює моделі: сучасної системи органічного світу розв’язує проблемне питання: - про відносність уявлень про систему органічного світу описує: - систему органічного світу практикує / застосовує: - вимоги до виготовлення колажів, буклетів. дотримується правил: - етичного поводження з представниками різних груп організмів; - під час рольової гри. Ціннісний: Учень/учениця: висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про сучасну систему органічного світу усвідомлює значення застосування: - необхідність застосовувати набуті знання впродовж навчального року в своєму житті
|
||
|
85 |
Узагальнення вивченого за семестр |
|
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
про публікацію авторської розробки
Додати розробку