Очікувані результати навчання

Пропонований зміст інтегрованого курсу

Види навчальної діяльності

Вступ  (4 години)

Учень/учениця: розуміє причини розмаїття природи та певні її закономірності; з’ясовує і пояснює значення географічних знань у житті людини; здійснює пошук географічної інформації з різних джерел; логічно структурує власне повідомлення; презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб; розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну географічну проблему у запропонований спосіб; взаємодіє в групі для розв’язанням навчальної проблеми відповідно до своєї ролі; знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів; критично оцінює географічну інформацію, отриману з різних джерел; використовує карту, картографічні онлайнсервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень.

Географія як наука про Землю. Значення географічних знань та умінь для життєдіяльності людини. Методи географічних досліджень. Сучасні наукові дослідження Землі і винаходи людства. Сучасні друковані та електронні джерела географічної інформації. Особливості організації власних географічних спостережень.

Робота з інформацією: Демонстрування навчальних матеріалів «Географія в сім'ї наук про Землю», «Як працюють географи-дослідники (методи географічних досліджень)?». Віртуальна мандрівка з використанням вебресурсів («Google Earth», «Google maps» тощо). Віртуальна подорож одним із природничих музеїв України/ світу. Бесіда/ твір-есе: «Як знання про Землю вплинули на … (обрання місця та форми відпочинку влітку/підготовку одягу й взуття напередодні навчання в школі/планування поїздки/ін.)». Робота в групах для розв’язання проблеми: «Що і навіщо вивчати сучасним географам?», «Чому корисні копалини добувають з морського дна?», «Навіщо досліджувати Антарктиду?».

РОЗДІЛ І. ЗЕМЛЯ НА ГЛОБУСІ Й КАРТІ   (11 годин)

Тема 1. Глобус – модель Землі  (3 години)

Учень/учениця: розуміє зміст поняття «геоїд»;

досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема й цифрові; використовує глобус як джерело інформації; пояснює як рухи Землі впливають на її природу й життя людей; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі.

Форма і розміри Землі. Навколосвітня подорож Ф. Магеллана. Рухи Землі та їх наслідки. Глобус як модель Землі: види, умовні знаки. Визначення напрямів на глобусі.

Робота в групах для розв’язання проблеми: Яке географічне значення кулеподібної форми Землі?

Користування моделями: Демонстрування глобуса як моделі Землі. Моделювання рухів Землі з використанням телурію/ веб-ресурсів/ друкованих наочних посібників/ рисунків тощо. Робота з картографічною інформацією: що і як позначено на глобусі? Визначення напрямків на глобусі.

Учень/учениця: використовує карту як джерело інформації; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; співвідносить інформацію на карті, плані, глобусі та космознімку; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; використовує вміння перетворювати й представляти різні види масштабів; використовує карту або план для орієнтування на місцевості логічно структурує власне повідомлення; з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення сучасних картографічних зображень в житті людини; пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх.

Тема 2. Зображення Землі на карті (8 годин)

Зображення земної поверхні на космічних знімках та глобусі, картах, планах місцевості. Визначення напрямків на картах. Компас. Поняття про азимут. Масштаб та його види. Визначення відстаней між об’єктами на глобусі та карті. Шкільні географічні карти, географічні атласи, картографічні онлайн-ресурси. Загальногеографічні та тематичні карти. Легенди загальногеографічних та тематичних карт. Географічна карта в житті людини.

Робота з інформацією: Розпізнавання умовних знаків на картах. Читання інформації з тематичної карти. Географічний диктант «Опис місцевості за електронними картами». Робота у групі для розв’язання проблем: Командна гра-квест «Навколосвітня подорож» за допомогою карт світу. Практичні роботи, розв’язування задач: Порівняння зображень однієї ділянки місцевості на картах різних масштабів. Розв’язування задач на перетворення одного виду масштабу в інший. Проєктна діяльність: Карти у житті та господарській діяльності людини. Користування моделями, вимірювальними приладами: Визначення відстаней між об’єктами на глобусі, карті й плані місцевості з використанням циркуля-вимірювача, курвіметра, нитки.

РОЗДІЛ ІІ. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ ( 56 годин)

Учень/учениця:

розуміє зміст понять «літосфера», «літосферна плита», «землетрус», «епіцентр землетрусу», «вулкан», «кратер», «жерло», «гейзер», «сейсмічний пояс», «ерозія», «зсув», «вивітрювання», «абсолютна і відносна висота точок», «горизонталь», «мінерал» , «гірська порода»; розрізняє гори і рівнини за висотою, види вивітрювання та ерозії, гірські породи за походженням; знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті вулкани (Етна, Мауна-Кеа, Карадаг), гори (Гімалаї, Карпати, Кримські), рівнини (Амазонська низовина, СхідноЄвропейська рівнина, Бразильське плоскогір’я, Придніпровська височина і Придніпровська низовина) відповідно до навчального завдання; використовує фізичну карту як джерело інформації; здійснює пошук географічної інформації з різних джерел; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для моделювання, організації власних географічних досліджень; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження процесів у літосфері; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються у літосфері; використовує здобуті знання і набутий досвід для збереження життя й здоров’я свого та інших людей під час землетрусу, виверження вулкану, утворення зсуву; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження; презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб.

 Тема 1. Літосфера ( 12 годин)

Будова літосфери. Літосферні плити, механізм та наслідки їх переміщення. Землетруси. Вулканізм. Сейсмічні пояси Землі. Зовнішні процеси на земній поверхні. Абсолютна і відносна висота точок. Горизонталі. Шкала висот і глибин. Рельєф суходолу і дна океану. Фізична карта світу, півкуль, України. Мінерали і гірські породи. Корисні копалини.

 Дослідження Як «народжується» граніт, базальт, пісок, вапняк, торф, кам’яна сіль? Чому глина буває кольоровою? Корисні копалини в облаштуванні житла (господарських будівель). Дискусія: Чому люди живуть на схилах вулканів попри небезпеку їхнього виверження? Моделювання: Процеси у літосфері («Рух літосферних плит», «Вулкан», «Зсув», «Водна ерозія» тощо). Робота з інформацією: Створення лепбуку/буклету активно діючих вулканів світу. Презентування інформації з різних джерел «Наслідки катастрофічних землетрусів», «Еверест “підріс” майже на один метр». Найвища гора Землі Еверест чи Мауна-Кеа? Створення фотогалереї унікальних форм рельєфу земної кулі/ свого краю. Розроблення «пам’ятки» жителю і туристу про ознаки наближення землетрусу, виверження вулкану, утворення зсуву (буклет, постер, флаєр). Робота у групі для розв’язання проблем: Як попередити про загрозу зсуву місцеву громаду? Складання правил поведінки під час виверження вулкану, землетрусу. Практичні роботи: Позначення на контурній карті меж літосферних плит, сейсмічних поясів, окремих вулканів, гір і рівнин. Визначення за планом місцевості, фізичними картами абсолютної і відносної висоти окремих об’єктів. Опис гір, рівнин за фізичною картою.

Групування форм поверхні на фізичній карті (України, материка, світу) за висотою. Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «атмосфера», «озоновий шар», «амплітуда температур повітря», «середні температури», «атмосферний тиск», «сила вітру», «бриз», «погода», «теплові пояси», «клімат»; розрізняє абсолютну і відносну вологість повітря, види хмар, види опадів; планує географічне дослідження процесів в атмосфері з допомогою вчителя; моделює атмосферні явища самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; будує графічні моделі: графік зміни температури повітря, розу вітрів, діаграми хмарності, опадів виконує з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження, фіксує одержані результати; представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв; аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими критеріями; представляє самостійно або з допомогою вчителя інформацію про погоду і клімат в різних формах; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері; обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми щодо погодних явищ; використовує фізичну, кліматичну карту як джерело інформації; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; використовує термометри, барометри, гігрометр, флюгер для визначення характеристик погоди; визначає та розпізнає самостійно або з допомогою вчителя види хмар; використовує самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий досвід для розв’язання життєвої проблеми, наводить приклади подолання спільними зусиллями громади (жителів вулиці, села, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ і процесів; дотримується правил безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледі, урагану та інших несприятливих природних явищ; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до власних географічних досліджень; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань.

Тема 2. Атмосфера ( 16 годин)

Склад і будова атмосфери. Нагрівання атмосферного повітря. Добовий і річний хід температури повітря, причини його коливання. Середні температури, амплітуди температур. Атмосферний тиск, його зміни у тропосфері. Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість. Бризи. Роза вітрів. Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни. Хмари, їхні форми, хмарність. Туман. Опади, їхні види, вимірювання. Куляста форма Землі і розподіл тепла на її поверхні та в тропосфері. Погода. Клімат. Кліматична карта світу, України. Ресурси атмосфери. Небезпечні і рідкісні атмосферні явища. Людина й атмосфера.

Моделювання процесів: Нагрівання атмосферного повітря. Дія атмосферного тиску в домашніх умовах. Виникнення вітру. Утворення хмар і опадів. Проектування місця розміщення підприємства, яке викидає шкідливі речовини в атмосферне повітря, у своїй місцевості, з урахуванням рози вітрів. Дослідження: Як визначити швидкість вітру за місцевими ознаками? Як впливає парниковий ефект на розвиток овочівництва, квітникарства закритого ґрунту у своїй місцевості? Як можна використовувати енергію сонця й вітру? Як запобігти зневоднення організму людини, теплового і сонячного удару в умовах спекотної погоди. Глобальне потепління: погляди кліматологів. Мінливість погоди на інтерактивних картах погоди. Робота у групі для розв’язання проблем: Прогнозування погоди за сукупністю народних прикмет. Чому на вершинах гір холодніше, ніж біля їх підніжжя? Робота з інформацією: Презентування інформації з різних джерел: «Як працюють метеорологи?». Чому біля берегів водойм в гарячу пору прохолодніше?

Визначення видів хмар за наочними посібниками. Проєктна діяльність: Розпізнавання та правила безпечної поведінки під час несприятливих атмосферних явищ, які характерні для вашої місцевості (буклет, постер, флаєр). Практичні роботи: Ведення та аналіз даних календаря погоди за місяць. Складання й аналіз графіка добового і річного ходу температури повітря, рози вітрів, діаграми хмарності й опадів. Характеристика погоди у даній місцевості з використанням метеоприладів / з допомогою онлайн-застосунків погоди. Користування вимірювальними приладами, розв’язування задач: Зняття показів термометрів, барометрів, гігрометра, флюгера, опадоміра та ін. метеоприладів. Визначення середніх температур повітря, амплітуди температур повітря за певний період часу, зміни температури повітря, атмосферного тиску з висотою.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «гідросфера», «море», «затока», «протока», «солоність океану», «річкова долина», «річкова система», «басейн річки», «вододіл», «режим річки», «озеро», «водосховище», «канал», «болото», «льодовик», «багаторічна мерзлота», «підземні води», «мінеральні води», «термальні води»; розрізняє частини Океану, види руху води в океанах, елементи річкової долини, види живлення річок, види озерних улоговин, льодовиків, підземних вод; знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті Чорне, Азовське, Середземне моря; Керченську, Гібралтарську, Магелланову, Берингову протоки; Біскайську, Бенгальську затоки; острови Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Джарилгач; півострови Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан; Маріанську западину; річки Дніпро, Дунай, Ганг, Ніл, Амазонка; озера Шацькі, Каспійське, Байкал відповідно до навчального завдання; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок взаємодії гідросфери з літосферою,; розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну проблему щодо використання водних ресурсів, охорони водних об’єктів у запропонованій ситуації; обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання життєвої проблеми щодо безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу, шторму, цунамі, перебування на березі водойми, руху болотистою місцевістю; використовує самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий досвід для розв’язання життєвої проблеми, наводить приклади подолання наслідків стихійних явищ і процесів у гідросфері; з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя значення знань про гідросферу в житті людини, підприємницькій діяльності;

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до наслідків впливу людини на гідросферу; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань.

Тема 3. Гідросфера (14 годин)

Гідросфера. Світовий океан. Острови в океані. Карта океанів. Властивості вод Світового океану. Рухи води в Світовому океані. Життя в океанах і морях. Ресурси Світового океану. Господарська діяльність людини в Світовому океані. Води суходолу. Річка: річкова долина, річкова система, басейн річки, вододіл. Живлення, водний режим річки. Робота річок. Озера, походження озерних улоговин, солоність. Болота, особливості їх утворення та поширення. Штучні водойми і водотоки. Льодовики. Багаторічна мерзлота. Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні та мінеральні води. Водні ресурси. Людина і гідросфера.

Дослідження: Віртуальна подорож річкою. Чому міліють криниці? Куди потрапляють стічні води? З яких водних джерел здійснюється водопостачання твого населеного пункту? Небезпечні тварини на морських пляжах світу. Моделювання: Виготовлення макета річкової системи (пластилін, папір, нитки…).

Моделююча вправа з використанням фізичної карти «Будуємо греблю на річці: мета, місце, наслідки». Робота з інформацією: Віртуальна мандрівка «Глибинами океанів» (перегляд панорамних фото і відео). Жак-Ів Кусто – видатний дослідник Світового океану. Фотокросинг «Річки України і світу». Як розпізнати непрохідне болото? Яку воно несе небезпеку? Робота у групі для розв’язання проблем: «Річка надихає» (сторінками художніх творів, учнівської творчості). Обмін досвідом економії води в родині. Як рельєф впливає на напрямок і швидкість течії річок? Які зміни відбудуться на нашій планеті у випадку танення льодовиків Гренландії і Антарктиди? Чому океанічна вода замерзає при температурі нижче 00 С? Проєктна діяльність: Створення пам’ятки про правила безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу, шторму, цунамі, перебування на березі водойми, руху болотистою місцевістю (буклет, постер, флаєр, лепбук ). Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер. Опис водного об’єкта за картою. Визначення довжини річки користуючись масштабом і ниткою або курвіметром. Розв’язування задач: Як заощадити на воді?/Скільки коштує вода?

Екскурсія: Екологічні проблеми водойм моєї місцевості.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «біосфера», «тип ґрунту», «ареал»; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ в біосфері для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; представляє самостійно або з допомогою вчителя інформацію про ґрунти своєї місцевості; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості ґрунтів, використовуючи відповідну наукову термінологію; презентує приклади власного досвіду зі збереження тваринного, рослинного світу та ґрунтів своєї місцевості; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ у біосфері для розв’язання запропонованої життєвої проблеми.

Тема 4. Біосфера та ґрунти  

(3 години)

Складові біосфери, взаємозв’язки між оболонками Землі. Біологічні ресурси та закономірності їх поширення. Властивості ґрунтів. Типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Карта ґрунтів світу. Земельні ресурси. Людина і біосфера.

Дослідження: Які біологічні ресурси використовують у господарській діяльності твого краю? Стихійні сміттєзвалища, забруднення ґрунтів своєї місцевості. Робота з інформацією: Як працювати з картою ґрунтів? «Верміферма – що це?» Робота у групі для розв’язання проблем: Як визначити тип ґрунту на дачній ділянці, та покращити його родючість? Яка роль організмів у перетворенні гірських порід у ґрунті? Яка роль організмів у регулюванні газового стану атмосфери? Чому в екосистемі важливе місце займають рослини? Проєктна діяльність: Презентація участі в акції «Посади дерево». Презентація досвіду компостування органічних відходів у домогосподарствах, шкільних їдальнях. Практичні роботи: Складання ланцюга живлення для лісі/в степу/на лузі/у водоймі своєї місцевості. Екскурсія: у краєзнавчий музей/у природу.

Учень/учениця: розпізнає самостійно або з допомогою вчителя ті із запропонованих проблем щодо природних комплексів, які можна розв’язати дослідницьким способом;

розуміє значення співробітництва у розв’язанні навчальної проблеми; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми; встановлює самостійно або з допомогою вчителя певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами.

Тема 5. Природні комплекси

(6 годин)

Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків між компонентами природи. Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості. Види природних комплексів. Природне середовище та його охорона.

Робота у групі для розв’язання проблем: Інтелектуальні практикуми (квест, пазл, проєкт). Складання схем взаємозв’язків у оболонках Землі: «Літосфера-атмосфера»;

«Літосфера-гідросфера»; «Літосфера-біосфера»; «Атмосфера-гідросфера»; «Атмосфера-біосфера»; «Гідросфера-біосфера. Проєктна діяльність: Опис/характеристика/есе /міні-розповіді пам’ятки природи, унікального природного комплексу (ділянка лісу, заплава, водойма, гора, печера тощо). Практичні роботи: Аналіз схем кругообігу води, кисню, карбону в природі («ілюстрування прикладами схем кругообігу води, кисню, карбону в природі»). Характеристика одного з природних комплексів своєї місцевості за алгоритмом» (письмовий опис, відеоролик, фото презентація, малюнок, модель тощо).

Учень/учениця: пояснює зміст поняття «антропосфера»; обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення існуванню зони контакту людини з природою; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми; створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації щодо впливу людини на компоненти географічної оболонки в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; використовує наукові факти для формулювання власних суджень щодо зв’язків антропосфери з іншими оболонками Землі;

Тема 6. Антропосфера (3 години) Антропосфера – географічний та соціальний простір життя і діяльності людини. Зв’язки антропосфери з іншими оболонками Землі

Робота з інформацією: Лепбук/ буклет «Світ, в якому я живу». Дослідження: Земля для людей, чи людина для Землі?»/ «Що чекає планету Земля в майбутньому? Моделювання: Створення ментальних карт «Людина і навколишнє природне середовище». Робота у групі для розв’язання проблем: Експертна оцінка стану природного середовища своєї місцевості «Еколог, біолог, географ, хімік…». Енергозбереження для мене – це… «Аукціон ідей»: «Збережемо природу планети». Екологічна акція у своїй громаді.

Резерв часу (2 години)

№ п/п

Дата

Тема  урока

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Види навчальної діяльності

ДЗ

ВСТУП

1.

Що вивчає географія. Значення географічних знань для життя та діяльності людини.

розуміє причини розмаїття природи та певні її закономірності;

з’ясовує і пояснює значення географічних знань у житті людини;

розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну географічну проблему у запропонований спосіб; взаємодіє в групі для розв’язанням навчальної проблеми відповідно до своєї ролі

Робота з інформацією: Демонстрування навчальних матеріалів «Географія в сім'ї наук про Землю»,

Бесіда/ твір-есе: «Як знання про Землю вплинули на … (обрання місця та форми відпочинку влітку/підготовку одягу й взуття напередодні навчання в школі/планування поїздки/ін.)».

§1

2

Що допомагає вивчати Землю

здійснює пошук географічної інформації з різних джерел;

логічно структурує власне повідомлення;

презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб;

взаємодіє в групі для розв’язанням навчальної проблеми відповідно до своєї ролі;

знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів;

критично оцінює географічну інформацію, отриману з різних джерел

Робота з інформацією: «Як працюють географи-дослідники (методи географічних досліджень)?».

Віртуальна мандрівка з використанням вебресурсів («Google Earth», «Google maps» тощо).

Віртуальна подорож одним із природничих музеїв України/ світу.  Робота в групах для розв’язання проблеми: «Що і навіщо вивчати сучасним географам?», «Чому корисні копалини добувають з морського дна?», «Навіщо досліджувати Антарктиду?».

§2

3

Урок — практикум. Як організувати власне спостереження.

розуміє причини розмаїття природи та певні її закономірності;

використовує карту, картографічні онлайнсервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень.

 Практична робота “Спостереження за висотою Сонця над горизонтом”

§3

4

Узагальнення знань по темі “Вступ”

Повт.

РОЗДІЛ І. ЗЕМЛЯ НА ГЛОБУСІ Й КАРТІ

Тема 1.

Глобус – модель Землі

5

Форма і розміри Землі. Навколосвітня подорож Ф. Магеллана.

розуміє зміст поняття «геоїд»;

досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема й цифрові; використовує глобус як джерело інформації;

Робота в групах для розв’язання проблеми: Яке географічне значення кулеподібної форми Землі?

Користування моделями: Демонстрування глобуса як моделі Землі.

§4

6

Рухи Землі та їх наслідки.

досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема й цифрові;

пояснює як рухи Землі впливають на її природу й життя людей;

Користування моделями: Демонстрування глобуса як моделі Землі. Моделювання рухів Землі з використанням телурію/ веб-ресурсів/ друкованих наочних посібників/ рисунків тощо.

§5

7

Урок — практикум. Глобус як модель Землі: види, умовні знаки. Визначення напрямів на глобусі.

використовує глобус як джерело інформації;

здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі.

Користування моделями: Демонстрування глобуса як моделі Землі.

Робота з картографічною інформацією: що і як позначено на глобусі? Визначення напрямків на глобусі.

§6

Тема 2.

Зображення Землі на карті

8

Зображення земної поверхні на космічних знімках та глобусі, картах, планах місцевості.

співвідносить інформацію на карті, плані, глобусі та космознімку;

з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення сучасних картографічних зображень в житті людини;

пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх.

 Робота з інформацією.

Проєктна діяльність: Карти у житті та господарській діяльності людини.

§7

9

Визначення напрямків на картах. Компас. Поняття про азимут.

використовує карту як джерело інформації; використовує карту або план для орієнтування на місцевості;

пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх.

Робота з інформацією. Розпізнавання умовних знаків на картах. Читання інформації з тематичної карти.  Практичні роботи, розв’язування задач:  Користування моделями, вимірювальними приладами:

§8

10

Масштаб та його види.

співвідносить інформацію на карті, плані, глобусі;

використовує вміння перетворювати й представляти різні види масштабів;

Робота у групі для розв’язання проблем

Практичні роботи, розв’язування задач: Порівняння зображень однієї ділянки місцевості на картах різних масштабів. Розв’язування задач на перетворення одного виду масштабу в інший.

§9

11

Шкільні географічні карти, географічні атласи, картографічні онлайн-ресурси. Загальногеографічні та тематичні карти.

використовує карту як джерело інформації; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень;

Робота з інформацією.

Географічний диктант «Опис місцевості за електронними картами». Робота у групі для розв’язання проблем: Командна гра-квест «Навколосвітня подорож» за допомогою карт світу.

§10

12

Легенди загальногеографічних та тематичних карт. Географічна карта в житті людини.

використовує карту як джерело інформації;  логічно структурує власне повідомлення; з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення сучасних картографічних зображень в житті людини;

пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх.

Робота з інформацією: Розпізнавання умовних знаків на картах. Читання інформації з тематичної карти.

Проєктна діяльність: Карти у житті та господарській діяльності людини

§11

13

Географічна карта в житті людини. Захист проєкту.

використовує карту як джерело інформації;  логічно структурує власне повідомлення; з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення сучасних картографічних зображень в житті людини;

Проєктна діяльність: Карти у житті та господарській діяльності людини

Повт. §7-§11

14

Урок — практикум. Визначення відстаней між об’єктами на глобусі та карті.

використовує карту як джерело інформації; ; співвідносить інформацію на карті, плані, глобусі;

добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань;

використовує вміння перетворювати й представляти різні види масштабів;

пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх.

 Практичні роботи, розв’язування задач.

Користування моделями, вимірювальними приладами: Визначення відстаней між об’єктами на глобусі, карті й плані місцевості з використанням циркуля-вимірювача, курвіметра, нитки.

§12

15

Узагальнення знань по темам “Вступ”, “Глобус – модель Землі”, “Зображення Землі на карті”

Повт.

РОЗДІЛ ІІ.

ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 1. Літосфера

16

Будова літосфери.

розуміє зміст понять «літосфера», «мінерал» , «гірська порода»;

розрізняє гірські породи за походженням;

здійснює пошук географічної інформації з різних джерел;

створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження процесів у літосфері; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження; презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб.

Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

§13

17.

Літосферні плити, механізм та наслідки їх переміщення.

розуміє зміст понять «літосфера», «літосферна плита»,

здійснює пошук географічної інформації з різних джерел;

створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження процесів у літосфері;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються у літосфері; презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб.

Моделювання: Процеси у літосфері («Рух літосферних плит»).

Робота з інформацією: Презентування інформації з різних джерел «Еверест “підріс” майже на один метр». Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

§14

18.

Землетруси. Вулканізм. Сейсмічні пояси Землі.

розуміє зміст понять «землетрус», «епіцентр землетрусу», «вулкан», «кратер», «жерло», «гейзер», «сейсмічний пояс»,

здійснює пошук географічної інформації з різних джерел;

створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження процесів у літосфері;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються у літосфері; використовує здобуті знання і набутий досвід для збереження життя й здоров’я свого та інших людей під час землетрусу, виверження вулкану;

Дискусія: Чому люди живуть на схилах вулканів попри небезпеку їхнього виверження? Моделювання: Процеси у літосфері («Вулкан»).

Робота з інформацією: Створення лепбуку/буклету активно діючих вулканів світу. Презентування інформації з різних джерел «Наслідки катастрофічних землетрусів». Розроблення «пам’ятки» жителю і туристу про ознаки наближення землетрусу, виверження вулкану (буклет, постер, флаєр).

Робота у групі для розв’язання проблем:  Складання правил поведінки під час виверження вулкану, землетрусу.  Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

§15

19

Зовнішні процеси на земній поверхні.

розуміє зміст понять «ерозія», «зсув», «вивітрювання»; розрізняє види вивітрювання та ерозії;

здійснює пошук географічної інформації з різних джерел;

використовує здобуті знання і набутий досвід для збереження життя й здоров’я свого та інших людей під час утворення зсуву

Моделювання: Процеси у літосфері («Зсув», «Водна ерозія» тощо).

Розроблення «пам’ятки» жителю і туристу про ознаки утворення зсуву (буклет, постер, флаєр).

Робота у групі для розв’язання проблем: Як попередити про загрозу зсуву місцеву громаду?

Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

§16

20.

Абсолютна і відносна висота точок. Горизонталі. Шкала висот і глибин.

розуміє зміст понять «абсолютна і відносна висота точок», «горизонталь»;

використовує фізичну карту як джерело інформації;

використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для моделювання;

Практичні роботи: Визначення за планом місцевості, фізичними картами абсолютної і відносної висоти окремих об’єктів.  Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

§17

21.

Урок — практикум. Як визначати форми рельєфу.

розуміє зміст понять «абсолютна і відносна висота точок», «горизонталь»;

використовує фізичну карту як джерело інформації; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб.

Практичні роботи: Визначення за планом місцевості, фізичними картами абсолютної і відносної висоти окремих об’єктів. Опис гір, рівнин за фізичною картою. Групування форм поверхні на фізичній карті (України, материка, світу) за висотою. Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

§18

22.

Рельєф суходолу.

Розрізняє рівнини та гори за висотою;

знаходить, показує на картах вулкани (Етна, Мауна-Кеа, Карадаг), гори (Гімалаї, Карпати, Кримські), рівнини (Амазонська низовина, Східно-Європейська рівнина, Бразильське плоскогір’я, Придніпровська височина і Придніпровська низовина) відповідно до навчального завдання;

використовує фізичну карту як джерело інформації;

Створення фотогалереї унікальних форм рельєфу земної кулі/ свого краю.

Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

§19, стор.77-81

23.

Рельєф дна океану.

використовує фізичну карту як джерело інформації;

здійснює пошук географічної інформації з різних джерел;

використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для моделювання,

Презентування інформації з різних джерел Найвища гора Землі Еверест чи Мауна-Кеа? Створення фотогалереї унікальних форм рельєфу земної кулі/ свого краю.

Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

§19, стор. 81-83

24.

Урок — практикум. Фізична карта світу, півкуль, України.

знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті вулкани (Етна, Мауна-Кеа, Карадаг), гори (Гімалаї, Карпати, Кримські), рівнини (Амазонська низовина, СхідноЄвропейська рівнина, Бразильське плоскогір’я, Придніпровська височина і Придніпровська низовина) відповідно до навчального завдання;

використовує фізичну карту як джерело інформації;

Практичні роботи: Позначення на контурній карті меж літосферних плит, сейсмічних поясів, окремих вулканів, гір і рівнин. Опис гір, рівнин за фізичною картою. Групування форм поверхні на фізичній карті (України, материка, світу) за висотою.

§20

25.

Мінерали і гірські породи.

розуміє зміст понять «мінерал», «гірська порода»;

розрізняє гірські породи за походженням;

здійснює пошук географічної інформації з різних джерел;

використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для моделювання, організації власних географічних досліджень;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються у літосфері;

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб.

Дослідження: Як «народжується» граніт, базальт, пісок, вапняк, торф, кам’яна сіль? Чому глина буває кольоровою?

Користування цифровими моделями «Планета Земля» і «Google Maps», ін.

§21

 26

Корисні копалини.

здійснює пошук географічної інформації з різних джерел;

використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для моделювання, організації власних географічних досліджень;

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб.

Дослідження: Корисні копалини в облаштуванні житла (господарських будівель). Практична робота: Робота з колекцією корисних копалин.

§22

Повт.

§13-21

27

Узагальнення знань по темі “Літосфера”.

Повт.

Тема 2. Атмосфера

28.

Склад і будова атмосфери.

розуміє зміст понять «атмосфера», «озоновий шар»; планує географічне дослідження процесів в атмосфері з допомогою вчителя;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до власних географічних досліджень.

Дослідження: Як впливає парниковий ефект на розвиток овочівництва, квітникарства закритого ґрунту у своїй місцевості?

Практичні роботи: Ведення та аналіз даних календаря погоди за місяць.

§23

29

Нагрівання атмосферного повітря.

розуміє зміст понять «амплітуда температур повітря», «середні температури»,

виконує з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження, фіксує одержані результати; представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв.

Моделювання процесів: Нагрівання атмосферного повітря.

Робота у групі для розв’язання проблем: Чому на вершинах гір холодніше, ніж біля їх підніжжя?

Практичні роботи: Визначення середніх температур повітря, амплітуди температур повітря за певний період часу.Складання й аналіз графіка добового і річного ходу температури повітря.

§24

30

Атмосферний тиск, його зміни у тропосфері.

розуміє зміст понять «атмосферний тиск»;

аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими критеріями;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері.

Моделювання процесів: Дія атмосферного тиску в домашніх умовах.

Користування вимірювальними приладами, розв’язування задач: Зняття показів барометрів. Визначення зміни атмосферного тиску з висотою.

§25

31

Урок-практикум. Розв’язування задач на визначення температури повітря та атмосферного тиску.

розуміє зміст понять «амплітуда температур повітря», «середні температури», «атмосферний тиск»;

добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері.

Практичні роботи: Визначення середніх температур повітря, амплітуди температур повітря за певний період часу, зміни температури повітря, атмосферного тиску з висотою.

§26

32

Вітер.

розуміє зміст понять «атмосферний тиск», «сила вітру», «бриз»;

моделює атмосферні явища самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб;

будує графічні моделі: розу вітрів з допомогою вчителя чи інших осіб

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері;

Моделювання процесів:  Виникнення вітру.  Проектування місця розміщення підприємства, яке викидає шкідливі речовини в атмосферне повітря, у своїй місцевості, з урахуванням рози вітрів. Дослідження: Як визначити швидкість вітру за місцевими ознаками? Як можна використовувати енергію сонця й вітру?

Робота з інформацією: Презентування інформації з різних джерел: Чому біля берегів водойм в гарячу пору прохолодніше?

Практичні роботи: Складання й аналіз рози вітрів.

Користування вимірювальними приладами, розв’язування задач: Зняття показів флюгера.

§27

33.

Вода в атмосфері.

розрізняє абсолютну і відносну вологість повітря, моделює атмосферні явища самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб;

аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими критеріями;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері; використовує термометри, барометри, гігрометр, флюгер для визначення характеристик погоди.

Практичні роботи: Ведення та аналіз даних календаря погоди за місяць.

Користування вимірювальними приладами, розв’язування задач: Зняття показів гігрометра.

§28, стор. 119-121

34

Урок-практикум. Визначення абсолютної і відносної вологості повітря.

розрізняє абсолютну і відносну вологість повітря; використовує онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень;

використовує гігрометр для визначення характеристик погоди;

добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань.

Практична робота: Визначення абсолютної і відносної вологості повітря.

Користування вимірювальними приладами, розв’язування задач: Зняття показів гігрометра,

§29

35

Хмари, їхні форми.

розрізняє види хмар;

моделює атмосферні явища самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб;

будує графічні моделі: діаграми хмарності;

виконує з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження, фіксує одержані результати;  визначає та розпізнає самостійно або з допомогою вчителя види хмар.

Моделювання процесів:  Утворення хмар і опадів.   Робота з інформацією: Презентування інформації з різних джерел: Визначення видів хмар за наочними посібниками.

Практичні роботи: Складання й аналіз діаграми хмарності.

§28, стор.121-125

36.

Опади, їхні види, вимірювання.

розрізняє види опадів;

планує географічне дослідження процесів в атмосфері з допомогою вчителя;

моделює атмосферні явища самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб;

будує графічні моделі: діаграми опадів

аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими критеріями.

Моделювання процесів: Утворення хмар і опадів.

Презентування інформації з різних джерел: Визначення видів хмар за наочними посібниками.

Практичні роботи: Складання й аналіз діаграми хмарності й опадів.  Користування вимірювальними приладами, розв’язування задач: Зняття показів опадоміра.

§30

36

 Урок-практикум. Побудова діаграми кількості опадів.

розрізняє види опадів;

будує графічні моделі: діаграми опадів

аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими критеріями.

Практичні роботи: Складання й аналіз діаграми кількості опадів.

§31

37.

Розподіл тепла на поверхні Землі. Погода.

розуміє зміст понять «погода», «теплові пояси»;

представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими критеріями;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері;

Дослідження: Глобальне потепління: погляди кліматологів. Мінливість погоди на інтерактивних картах погоди. Робота у групі для розв’язання проблем: Прогнозування погоди за сукупністю народних прикмет.

Робота з інформацією: Презентування інформації з різних джерел: «Як працюють метеорологи?».

§32

38.

Клімат. Кліматична карта світу, України.

розуміє зміст понять «клімат»;

представляє самостійно або з допомогою вчителя інформацію про погоду і клімат в різних формах;

Дослідження: Глобальне потепління: погляди кліматологів.

Практичні роботи: Робота з кліматичними картами.

§33

39.

Урок-практикум. Клімат своєї місцевості.

аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими критеріями;

використовує фізичну, кліматичну карту як джерело інформації;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до власних географічних досліджень.

Практичні роботи: Характеристика погоди у даній місцевості з використанням метеоприладів / з допомогою онлайн-застосунків погоди.

§34

40.

Небезпечні і рідкісні атмосферні явища.

обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми щодо погодних явищ; використовує самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий досвід для розв’язання життєвої проблеми,

наводить приклади подолання спільними зусиллями громади (жителів вулиці, села, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ і процесів; дотримується правил безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледі, урагану та інших несприятливих природних явищ;

Проєктна діяльність: Розпізнавання та правила безпечної поведінки під час несприятливих атмосферних явищ, які характерні для вашої місцевості (буклет, постер, флаєр).

§35

41.

Людина й атмосфера.

обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми щодо погодних явищ; використовує самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий досвід для розв’язання життєвої проблеми,

Дослідження: Як впливає парниковий ефект на розвиток овочівництва, квітникарства закритого ґрунту у своїй місцевості?

Як можна використовувати енергію сонця й вітру?

Як запобігти зневоднення організму людини, теплового і сонячного удару в умовах спекотної погоди.

§36, повт.

§23-35

42

Узагальнення знань по темі “Атмосфера”

Тема 3. Гідросфера

43

Гідросфера. Світовий океан.

розуміє зміст понять «гідросфера», «море», «затока», «протока»,

розрізняє частини Океану,

знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті Чорне, Азовське, Середземне моря; Керченську, Гібралтарську, Магелланову, Берингову протоки; Біскайську, Бенгальську затоки; острови Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Джарилгач; півострови Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан; Маріанську западину відповідно до навчального завдання;

з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя значення знань про гідросферу в житті людини, підприємницькій діяльності;

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер.

§37,

44

Властивості вод Світового океану.

розуміє зміст понять «солоність океану», встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, використовує самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий досвід для розв’язання життєвої проблеми,

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

Робота у групі для розв’язання проблем: Чому океанічна вода замерзає при температурі нижче 0⁰С?

Практичні роботи: Опис водного об’єкта за картою.

§38

45

Рухи води в Світовому океані.

розрізняє види руху води в океанах,

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері

обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання життєвої проблеми щодо безпечної поведінки під час шторму, цунамі, перебування на березі водойми

Проєктна діяльність: Створення пам’ятки про правила безпечної поведінки під час шторму, цунамі, перебування на березі водойми (буклет, постер, флаєр, лепбук ).

§39

46

Життя в океанах і морях. Ресурси Світового океану.

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері; розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну проблему щодо використання водних ресурсів, охорони водних об’єктів у запропонованій ситуації;

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до наслідків впливу людини на гідросферу;

Дослідження: Небезпечні тварини на морських пляжах світу.

Робота з інформацією: Віртуальна мандрівка «Глибинами океанів» (перегляд панорамних фото і відео). Жак-Ів Кусто – видатний дослідник Світового океану.

§40

47

Води суходолу. Річка.

розуміє зміст понять  «річкова долина», «річкова система», «басейн річки», «вододіл»,

розрізняє елементи річкової долини,

знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті річки Дніпро, Дунай, Ганг, Ніл, Амазонка відповідно до навчального завдання; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок взаємодії гідросфери з літосферою;

Дослідження: Віртуальна подорож річкою.

Моделювання: Виготовлення макета річкової системи (пластилін, папір, нитки…).  Робота з інформацією:  Фотокросинг «Річки України і світу».

Робота у групі для розв’язання проблем: «Річка надихає» (сторінками художніх творів, учнівської творчості).  Як рельєф впливає на напрямок і швидкість течії річок?

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв річок.  Визначення довжини річки користуючись масштабом і ниткою або курвіметром.

§41

48

Живлення, водний режим річки. Робота річок.

розуміє зміст понять «режим річки»,

розрізняє види живлення річок,

обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання життєвої проблеми щодо безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу, перебування на березі водойми;

Дослідження: Чому міліють криниці?

Проєктна діяльність: Створення пам’ятки про правила безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу, перебування на березі водойми (буклет, постер, флаєр, лепбук ).

§42

49

Озера.

розуміє зміст понять «озеро»,

розрізняє види озерних улоговин,

знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті озера Шацькі, Каспійське, Байкал відповідно до навчального завдання;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок взаємодії гідросфери з літосферою;

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв озер. Опис водного об’єкта за картою.

§43

50

Урок-подорож. Озера України.

розуміє зміст понять «озеро»,

розрізняє види озерних улоговин,

знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті озера Шацькі, Каспійське, Байкал відповідно до навчального завдання;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок взаємодії гідросфери з літосферою;

Проєктна діяльність: Озера України.

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв озер. Опис водного об’єкта за картою.

§44

51

Болота, особливості їх утворення та поширення.

розуміє зміст понять «болото»;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок взаємодії гідросфери з літосферою;  обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання життєвої проблеми щодо безпечної поведінки під час руху болотистою місцевістю;

Робота з інформацією: Як розпізнати непрохідне болото? Яку воно несе небезпеку?  Проєктна діяльність: Створення пам’ятки про правила безпечної поведінки під час руху болотистою місцевістю (буклет, постер, флаєр, лепбук ).

§45

52

Штучні водойми і водотоки. Льодовики. Багаторічна мерзлота.

розуміє зміст понять «водосховище», «канал», «льодовик», «багаторічна мерзлота»,

розрізняє види льодовиків;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок взаємодії гідросфери з літосферою;  з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя значення знань про гідросферу в житті людини, підприємницькій діяльності;

Моделювання: Моделююча вправа з використанням фізичної карти «Будуємо греблю на річці: мета, місце, наслідки».  Робота у групі для розв’язання проблем: Які зміни відбудуться на нашій планеті у випадку танення льодовиків Гренландії і Антарктиди?

§46

53

Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі.

розуміє зміст понять «підземні води», «мінеральні води», «термальні води»;

розрізняє види підземних вод;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок взаємодії гідросфери з літосферою;  з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя значення знань про гідросферу в житті людини, підприємницькій діяльності;

Дослідження: Чому міліють криниці? Куди потрапляють стічні води?

§47

54

Водні ресурси. Людина і гідросфера.

розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну проблему щодо використання водних ресурсів, охорони водних об’єктів у запропонованій ситуації;

з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя значення знань про гідросферу в житті людини, підприємницькій діяльності;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до наслідків впливу людини на гідросферу;

Дослідження: З яких водних джерел здійснюється водопостачання твого населеного пункту?

Робота у групі для розв’язання проблем:  Обмін досвідом економії води в родині.   Практичні роботи: Розв’язування задач: Як заощадити на воді?/Скільки коштує вода?

§48

55

Урок-екскурсія до місцевої водойми. Екологічні проблеми водойм своєї місцевості.

розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну проблему щодо використання водних ресурсів, охорони водних об’єктів у запропонованій ситуації;

з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя значення знань про гідросферу в житті людини, підприємницькій діяльності;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до наслідків впливу людини на гідросферу;

Практичні роботи: Опис водного об’єкта.

Екскурсія: Екологічні проблеми водойм моєї місцевості.

§49, повт.§37-48

56

Узагальнення знань по темі “Гідросфера”

Повт.

Тема 4. Біосфера та ґрунти

57

Складові біосфери, взаємозв’язки між оболонками Землі.

розуміє зміст понять «біосфера»;

використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ в біосфері для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми;

бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії;

використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ у біосфері для розв’язання запропонованої життєвої проблеми.

Робота з інформацією: Яка роль організмів у регулюванні газового стану атмосфери?

Робота у групі для розв’язання проблем: Чому в екосистемі важливе місце займають рослини?

§50

58

Біологічні ресурси та закономірності їх поширення.

розуміє зміст понять «біосфера», «ареал»;

презентує приклади власного досвіду зі збереження тваринного, рослинного світу;

використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ у біосфері для розв’язання запропонованої життєвої проблеми.

Дослідження: Які біологічні ресурси використовують у господарській діяльності твого краю?

Проєктна діяльність: Презентація участі в акції «Посади дерево». Презентація досвіду компостування органічних відходів у домогосподарствах, шкільних їдальнях.

Практичні роботи: Складання ланцюга живлення для лісі/в степу/на лузі/у водоймі своєї місцевості.

§51

59

Грунт. Земельні ресурси. Людина і біосфера.

розуміє зміст понять «тип ґрунту»;

представляє самостійно або з допомогою вчителя інформацію про ґрунти своєї місцевості; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості ґрунтів, використовуючи відповідну наукову термінологію;

презентує приклади власного досвіду зі збереження ґрунтів своєї місцевості;

Дослідження: Стихійні сміттєзвалища, забруднення ґрунтів своєї місцевості.

Робота з інформацією: Як працювати з картою ґрунтів? «Верміферма – що це?»

Робота у групі для розв’язання проблем: Як визначити тип ґрунту на дачній ділянці, та покращити його родючість? Яка роль організмів у перетворенні гірських порід у ґрунті?

§52

Тема 5.

Природні комплекси

60

Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків між компонентами природи.

розпізнає самостійно або з допомогою вчителя ті із запропонованих проблем щодо природних комплексів, які можна розв’язати дослідницьким способом;

розуміє значення співробітництва у розв’язанні навчальної проблеми;

взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми;

встановлює самостійно або з допомогою вчителя певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами;

Проєктна діяльність: Опис/характеристика/есе /міні-розповіді пам’ятки природи, унікального природного комплексу (ділянка лісу, заплава, водойма, гора, печера тощо).

§53

61

Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості.

розпізнає самостійно або з допомогою вчителя ті із запропонованих проблем щодо природних комплексів, які можна розв’язати дослідницьким способом;

розуміє значення співробітництва у розв’язанні навчальної проблеми;

взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми;

встановлює самостійно або з допомогою вчителя певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами;

Робота у групі для розв’язання проблем: Інтелектуальні практикуми (квест, пазл, проєкт). Складання схем взаємозв’язків у оболонках Землі: «Літосфера-атмосфера»; «Літосфера-гідросфера»; «Літосфера-біосфера»; «Атмосфера-гідросфера»; «Атмосфера-біосфера»; «Гідросфера-біосфера.

Практичні роботи: Аналіз схем кругообігу води, кисню, карбону в природі («ілюстрування прикладами схем кругообігу води, кисню, карбону в природі»).

§54

62

Види природних комплексів.

розпізнає самостійно або з допомогою вчителя ті із запропонованих проблем щодо природних комплексів, які можна розв’язати дослідницьким способом;

розуміє значення співробітництва у розв’язанні навчальної проблеми;

взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми;

встановлює самостійно або з допомогою вчителя певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами;

Практичні роботи: . Характеристика одного з природних комплексів своєї місцевості за алгоритмом» (письмовий опис, відеоролик, фото презентація, малюнок, модель тощо).

§55

63

Урок-екскурсія. Чим цікаве природне середовище.

розпізнає самостійно або з допомогою вчителя ті із запропонованих проблем щодо природних комплексів, які можна розв’язати дослідницьким способом;

розуміє значення співробітництва у розв’язанні навчальної проблеми;

взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми;

встановлює самостійно або з допомогою вчителя певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами;

Робота у групі для розв’язання проблем: Інтелектуальні практикуми (квест, пазл, проєкт).

Практичні роботи:  Характеристика одного з природних комплексів своєї місцевості за алгоритмом» (письмовий опис, відеоролик, фото презентація, малюнок, модель тощо).

§56

64

Природне середовище та його охорона

розпізнає самостійно або з допомогою вчителя ті із запропонованих проблем щодо природних комплексів, які можна розв’язати дослідницьким способом;

розуміє значення співробітництва у розв’язанні навчальної проблеми;

взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми;

встановлює самостійно або з допомогою вчителя певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами;

Робота у групі для розв’язання проблем: Інтелектуальні практикуми (квест, пазл, проєкт).

§57

65

Урок-практикум. Дослідження взаємозв’язків у  природному комплексі своєї місцевості.

встановлює самостійно або з допомогою вчителя певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами;

Практичні роботи:  Характеристика одного з природних комплексів своєї місцевості за алгоритмом» (письмовий опис, відеоролик, фото презентація, малюнок, модель тощо

§58

Тема 6. Антропосфера

66

Антропосфера.

пояснює зміст поняття «антропосфера»;

обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення існуванню зони контакту людини з природою;

взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми;

створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації щодо впливу людини на компоненти географічної оболонки в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;

використовує наукові факти для формулювання власних суджень щодо зв’язків антропосфери з іншими оболонками Землі;

оцінює взаємозв'язок людини з іншими сферами навколишнього середовища;

пропонує власні заходи зі збереження природного середовища своєї місцевості

Робота з інформацією: Лепбук/ буклет «Світ, в якому я живу». Дослідження: Земля для людей, чи людина для Землі?»/ «Що чекає планету Земля в майбутньому? Моделювання: Створення ментальних карт «Людина і навколишнє природне середовище».

Робота у групі для розв’язання проблем: Експертна оцінка стану природного середовища своєї місцевості «Еколог, біолог, географ, хімік…». Енергозбереження для мене – це… «Аукціон ідей»: «Збережемо природу планети». Екологічна акція у своїй громаді

§52

67

Захист проєктів

використовує наукові факти для формулювання власних суджень щодо зв’язків антропосфери з іншими оболонками Землі;

оцінює взаємозв'язок людини з іншими сферами навколишнього середовища;

пропонує власні заходи зі збереження природного середовища своєї місцевості

Повт.§50-59

68

Узагальнення знань по темам “Біосфера”, “Природні комплекси”, “Антропосфера”.

Повт.

69

Повторення

Повт.

70

Повторення

Повт.