Очікувані результати навчання

Пропонований зміст

Види навчальної діяльності

Учень/учениця: розуміє зміст понять «материк», «континент», «частина світу»; використовує карту як джерело інформації; пояснює на конкретних прикладах та доводить практичне значення вивчення материків та океанів.

Вступ. (1 год.)

Материки, континенти, частини світу. Океани. Фізична карта світу.

Робота з інформацією: Порівняння розмірів материків, частин світу, океанів. Дискусія «Зеландія – сьомий материк?»  Користування  моделями: Складання пазлів «Карта материків та океанів». Розпізнавання материків, океанів, частин світу за контурами й місцем на карті/глобусі.

РОЗДІЛ І. КАРТОГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ (8 годин)

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема й цифрові; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі та карті; розрізняє масштабні й позамасштабні умовні знаки; пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми; оцінює практичне значення знань про географічні карти.

Тема 1. Карти материків та океанів. (2 год.)

Карти материків, їхня класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням. Масштабні й позамасштабні умовні знаки на картах. Поняття про картографічну генералізацію та спотворення.

Дослідження: Визначення спотворень площ на карті шляхом порівняння розмірів географічних об’єктів за допомогою сервісу thetruesize.com. Як змінюється зміст карт в залежності від призначення (порівняння карт зі шкільного атласу і картографічного онлайн сервісу)? Мережа річок та озер на картах світу і материків різних масштабів та просторового охоплення.

Робота з інформацією: Читання інформації з тематичних карт світу, материків та океанів. Віртуальна подорож материками й океанами за допомогою цифрового глобусу Google Earth.

Робота у групі для розв’язання проблем: Чи можна уникнути спотворень при побудові дрібномасштабних географічних карт? Практичні роботи: Порівняння карт світу, материків та океанів, представлених у різних масштабах.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «географічна широта», «географічна довгота», «географічні координати»; пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою; досліджує об’єкти і явища, використовуючи географічні карти, моделі, зокрема й цифрові; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми; користується градусною сіткою для визначення географічних координат і напрямків на картах; оцінює практичне значення знань про географічні координати; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань.

Тема 2. Географічні координати. (3 год.)

Градусна сітка на карті. Географічна широта і довгота точки на карті.

Дослідження: Як визначити положення ліній меридіану та паралелі на місцевості?

Робота у групі для розв’язання проблем: Як використати географічні координати у повсякденному житті?

Проєктна діяльність: Маршрут власної подорожі з визначенням географічних координат та напрямків. Найкоротший шлях між містами на різних материках за допомогою картографічних онлайн-сервісів та онлайн-ресурсів.

Практичні роботи: Визначення географічних координат та напрямків за географічною картою.

Користування моделями: Глобус-модель «Паралелі та меридіани Землі». Як встановити крайні точки материків, континентів, частин світу за градусною сіткою?

Учень/учениця: використовує градусну сітку й різні види масштабів для визначення відстаней на картах; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів; використовує карту та картографічні онлайнсервіси для організації виконання навчальних задач.

Тема 3. Відстані на карті. (3 год.) Вимірювання відстаней на карті: іменований, числовий і лінійний масштаб. Відстані між точками, що лежать на одному меридіані, на одній паралелі в градусах і кілометрах.

Практичні роботи: Визначення протяжності в градусах і кілометрах дуги меридіану, екватора, паралелей за картою / глобусом.

Користування моделями: Визначення протяжності (у градусах і кілометрах) материків із півночі на південь та із заходу на схід за допомогою масштабу та градусної сітки на карті/глобусі.

Розв’язування задач: Визначення відстаней на карті з використанням різних видів масштабу. Визначення відстаней на карті за допомогою градусної сітки.

РОЗДІЛ ІІ. ГОЛОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ (10 годин)

Учень/учениця: розуміє зміст понять «геологічна ера», «платформа», «область складчастості»; упослідовнює геологічні ери, епохи горотворення, тектонічні структури; формулює закономірності утворення основних форм земної поверхні, родовищ корисних копалин; досліджує об’єкти і явища, використовуючи географічні карти, моделі, зокрема й цифрові; формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на тематичних картах; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки між тектонічною будовою, рельєфом, видами корисних копалин; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Тема 1. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. (3 год.)

Геохронологічна шкала: геологічні ери. Утворення материків та океанічних западин. Тектонічна карта світу. Платформи, області складчастості. Епохи горотворення. Закономірності формування рельєфу та поширення корисних копалин на материках і в океанах.

Дослідження: Сліди історії Землі у гірських породах. Як утворилися материки й западини океанів? Які закономірності поширення родовищ корисних копалин в надрах Землі? Робота з інформацією: Демонстрування основних віх історії Землі. Віртуальна мандрівка в геологічне минуле Землі (сервіс Ancient Earth Globe).

Моделювання: Будова тектонічних платформ, плит, областей складчастості. Робота у групі для розв’язання проблем: Чи можуть утворитися нові материки, океани?

Практичні роботи: Визначення віку областей складчастості за тектонічною картою.

Виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу за тектонічною і фізичною картами.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «кліматотвірний чинник», «повітряна маса», «тип клімату», «кліматичний пояс»; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості повітряних мас, типи клімату, використовуючи відповідну наукову термінологію; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про різні за властивостями повітряні маси, типи клімату для розв’язання запропонованої навчальної/життєвої проблеми.

Тема 2. Клімат. (3 год.) Кліматотвірні чинники. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів. Повітряні маси. Постійні вітри. Кліматичні пояси і типи клімату Землі. Карта кліматичних поясів і типів клімату. Кліматограми. Глобальні зміни клімату.

Дослідження: Як і чому змінюється клімат Землі?

Моделювання: Процес утворення постійних та змінних вітрів. Побудова хмари тегів «Клімат».

Робота з інформацією: Інтерактивна карта загальної циркуляції атмосфери за допомогою сервісу NullSchool

Робота у групі для розв’язання проблем: 10 кроків для протидії зміні клімату / Як змінюється світ через глобальні зміни клімату? Як акліматизуватися подорожуючому в різних кліматичних умовах? Чи існує взаємозв’язок між поясами атмосферного тиску і кількістю опадів? Практичні роботи:

Побудова кліматограми за наведеними в таблиці даними про середньомісячні температури повітря і середньорічну кількість опадів.

Позначення на контурній карті кліматичних поясів і характерних для них типів повітряних мас.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «широтна зональність», «вертикальна поясність», «зональний природний комплекс», «азональний природний комплекс»; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні зони Землі, використовуючи відповідну наукову термінологію; використовує самостійно або з допомогою вчителя інформацію про природні зони для розв’язання запропонованої навчальної/ життєвої проблеми; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Тема 3. Природні комплекси Землі. (2 год.)

Широтна зональність на материках і в океанах. Природні зони Землі. Вертикальна поясність у горах. Типи водних мас. Азональні природні комплекси.

Робота з інформацією: Віртуальна мандрівка «Підняття на Еверест: підготовка спорядження».

Робота у групі: Командна гра-квест « Природні зони та вертикальні пояси» Проєктна діяльність: Лепбук / буклет «Природні зони Землі».

Практичні роботи: Позначення на контурній карті природних зон Землі, аналіз проходження їхніх меж (на прикладі однієї з природних зон Землі). Характеристика природних зон своєї місцевості

Екскурсії: Характеристики природи своєї місцевості.

Учень/учениця: розуміє зміст поняття «розселення населення»; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб розселення людей на материках, використовуючи відповідну наукову термінологію; використовує самостійно або з допомогою вчителя відомості про розселення людей та карти шкільного атласу для пояснення впливу природних чинників на густоту населення; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Тема 4. Розселення людей на материках. (2 год.)

Кількість населення Землі. Картодіаграма чисельності населення на материках. Густота населення. Картограма густоти населення. Природні чинники розселення. Культурна самобутність корінних народів світу.

Дослідження: Чому населення Землі розміщено нерівномірно? На яких широтах проживає найбільша кількість населення планети? Як природні чинники впливають на густоту населення?

 Релігійні символи африканських масок. Моделювання: Зміна чисельності населення з висотою над рівнем моря.

Робота з інформацією: Аналіз зміни чисельності населення планети за останні два сторіччя.

Розв’язування задач: Визначення середньої густоти населення на материках.

Практична робота Створення картосхеми «Шляхи розселення людей на Землі».

РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ (41 година)

Учень/учениця: розуміє зміст понять «тектонічний розлом»; розрізняє поняття «родовище корисних копалин» і «басейн корисних копалин»; знаходить і показує на картах моря: Середземне, Червоне; затоки: Гвінейська, Аденська; протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ельМандебська; острів Мадагаскар; півострів Сомалі; гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан Кіліманджаро; нагір’я Ефіопське; плоскогір’я Східноафриканське; Сахарський і Гвінейський нафтогазоносні басейни; річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса; водоспад Вікторія; пустелі: Сахара, Наміб, Калахарі відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, клімат, внутрішні води, природні зони Африки, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює екваторіальний і субекваторіальний клімат, червоні й червонобурі ґрунти, рослинний і тваринний світ екваторіальних лісів, саван і пустель; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування рельєфу, родовищ корисних копалин, типів клімату, мережі річок, озерних улоговин; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; пояснює як географічне положення (щодо тектонічних структур, великих форм рельєфу, басейнів корисних копалин) впливає на спосіб життя та світогляд людей.

Тема 1. Африка (7 годин)

Географічне положення. Берегова лінія. Тектонічна будова, сучасні тектонічні процеси. Рельєф. Корисні копалини. Загальні риси клімату. Води суходолу. Природні зони. Розселення населення на материку. Основні екологічні проблеми.

Дослідження: Наслідки сучасних тектонічних процесів у межах Африкано-Аравійської літосферної плити. Як виник вулкан у межах платформи? Закономірності формування нафто-, газоносних басейнів в Африці. Чому Африка багата бокситами і мідними рудами? Чи є ґрунти в Сахарі? Моделювання: Плавання Васко да Гами. Робота з інформацією: Роль Д. Лівінгстона у дослідженні водних об’єктів материка. Візитівка Африки: клубок ідей. Он-лайн вікторина «Африка. Фізична карта». Встановлення подібності і відмінності в описах червоних і червоно-бурих ґрунтів. Робота у групі для розв’язання проблем: Які природні особливості формуються у зв’язку з перетином центра Африки екватором? Які відмінності існують у однакових кліматичних поясах північної і південної півкуль в Африці. Чому найбільші і найглибші озера утворилися на сході Африки? Як зупинити опустелювання саван? Проєктна діяльність: Природні зони Африки: фотосафарі найбільшими національними парками материка.

Практичні роботи: Визначення географічних координат крайніх точок, протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід за градусною сіткою і масштабом. Позначення на контурній карті основних географічних об’єктів Африки. Порівняння екваторіального і субекваторіального клімату Африки за кліматичними діаграмами. Оцінка впливу рельєфу та клімату на формування річкової мережі і режим річок.

Учень/учениця: розуміє зміст поняття «кристалічний щит», «осадовий чохол»; знаходить і показує на картах різного масштабу: моря: Коралове, Тасманове; затоки: Карпентарія, Велика Австралійська; острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф; півострів Кейп-Йорк; Західно-Австралійське плоскогір’я; Центральну низовину; гори: Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко); річки: Муррей, Дарлінг; озеро Ейр; пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, клімат, внутрішні води, рослинний і тваринний світ Австралії, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює тропічний морський і тропічний пустельний клімат на материку, пустельні ландшафти Австралії й Африки; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування рельєфу, родовищ корисних копалин, типів клімату, мережі поверхневих і запасів підземних вод, зональних природних комплексів; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Тема 2. Австралія (6 годин)

Географічне положення. Відкриття материка європейцями. Взаємозв’язок тектонічної будови, форм поверхні, основних родовищ корисних копалин на материку. Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Поверхневі та підземні води материка. Особливості рослинного і тваринного світу материка, природні зони. Заселення материка, природні чинники розселення. Основні екологічні проблеми.

Дослідження: Чому в Австралії немає діючих вулканів? Де на материку й чому є кам’яновугільні басейни, родовища бокситів, залізних руд? Чому в Австралію заборонено ввозити тварин і рослини? Чому Австралія малозаселений материк? Які природні чинники зумовили розселення людей на материку?

Моделювання: Схема руху повітряних мас, що впливають на клімат Австралії.

Робота з інформацією: Візитівка Австралії: клубок ідей. Вікторина «Австралія. Фізична карта». Ендеміки Австралії. Порівняння пустель Австралії і Африки.

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії. Порівняння тропічного пустельного і тропічного морського типів клімату за кліматичними діаграмами. Порівняння клімату південної частини Африки і Австралії

Робота в групі для розв’язання проблем: Як австралійців забезпечити прісною водою? Проєктна діяльність: Фотоколаж «Природні об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Австралії». Подорож в Австралію: рекомендації мандрівникам.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу: Карибське море; затоку Ла-Плата; протоки: Магелланова, Дрейка; острови: Вогняна Земля, Галапагоські; рівнини: Амазонська, Орінокська, ЛаПлатська низовини, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я; гори Анди (г. Аконкагуа); вулкани: Чімборасо, Льюльяйльяко; річки: Амазонка, Парана, Оріноко; водоспади: Анхель, Ігуасу; озера: Маракайбо, Тітікака; сельву, пампу, пустелю Атакама відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; встановлює послідовність формування тектонічних структур материка; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, клімат, внутрішні води, рослинний і тваринний світ Південної Америки, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює ландшафти південних окраїн Африки, Австралії, Південної Америки; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування рельєфу, родовищ корисних копалин, берегових пустель, природних комплексів в Андах; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії

Тема 3. Південна Америка 

(7 годин)

Географічне положення. Відкриття материка європейцями. Материк на тектонічній карті: історія формування. Взаємозв’язок тектонічної будови, форм поверхні, родовищ корисних копалин. Загальні риси клімату. Чинники формування типів клімату в межах кліматичних поясів. Води суходолу. Природні зони. Амазонія – цілісний природний комплекс. Вертикальна поясність в Андах. Екологічні проблеми

Дослідження: Родовища залізних і марганцевих руд у Південній Америці: закономірність чи унікальність?

Чому Південна Америка − найвологіший материк?

Чим унікальна природа сельви Південної Америки?

Відмінності видового складу рослин і тварин у сельві та гілеї.

Як змінюються природні ландшафти на схилах Анд?

Моделювання: Онлайн вікторина «Південна Америка. Фізична карта». Утворення берегових пустель на материках: передумови, особливості природи, локації. Користування моделями: Читання профілю поверхні материка вздовж південного тропіка. Визначення кліматичних умов субекваторіального, тропічного і субтропічного поясів Північної і Південної півкуль за кліматичними діаграмами.

Робота з інформацією: Анди – «мідні» гори. Доколумбові цивілізації Південної Америки. О. Гумбольт – «другий Колумб» Південної Америки. Сельва під загрозою знелісення. Візитівка Південної Америки: клубок ідей. Практичні роботи: Встановлення послідовності формування материка Південна Америка за геологічними епохами. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки.

Робота у групі для розв’язання проблем: Південні окраїни трьох материків (Південної Америки, Африки й Австралії): подібність і відмінність природи.

Проєктна діяльність: Створення буклету «Природні унікуми Південної Америки».

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу і різних проєкцій Антарктичний півострів, моря Ведделла, Росса, масив Вінсон, вулкан Еребус, антарктичну станцію «Академік Вернадський»; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб рельєф, клімат, льодовиковий покрив, рослинний і тваринний світ Антарктики, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює підлідний рельєф і поверхню льодовика, природу антарктичних і тропічних пустель; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення особливостей клімату, органічного світу Антарктиди, ведення наукової діяльності; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Тема 4. Антарктида (3 години)

Географічне положення. Історія відкриття. Подвійний рельєф. Антарктичний клімат. Водні ресурси. Унікальність природи антарктичних пустель та антарктичних оазисів. Наукові дослідження в Антарктиці

Дослідження: Українська антарктична станція «Академік Вернадський»: ким і як влаштуватися на роботу?

Практична робота: Порівняння природи антарктичних та африканських пустель і оазисів: спільні та відмінні риси. Моделювання: Як сформувався покривний льодовик в Антарктиді? Схема утворення стокових вітрів в Антарктиді.

Робота з інформацією: Особливості географічних карт материка. Експедиції Р. Амундсена та Р. Скотта. Туристична подорож в Антарктиду: як дістатися, що подивитися? Опис підлідного рельєфу Антарктиди за картою. Візитівка Антарктиди: клубок ідей.

Робота у групі для розв’язання проблем: Використання природних багатств Антарктиди – заборонити чи дозволити? Проєктна діяльність: Розроблення проєкту антарктичної наукової станції: розміщення, облаштування, обладнання, напрями наукових досліджень.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска; острови: Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півострови: Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан; рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина; гори: Кордильєри (г. Деналі), Скелясті, Аппалачі; Аппалацький вугільний басейн, нафтогазоносний басейн Мексиканської затоки; річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо; водоспад Ніагарський; озера: Великі, Велике Солоне відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, клімат, внутрішні води, природу арктичних пустель, тундри, тайги, степів і прерій Північної Америки, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює типи кліматів помірного поясу, режими річок басейнів трьох океанів; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування родовищ корисних копалин, форм рельєфу, озерних улоговин, природних зон на материку, для розв’язання екологічних проблем; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Тема 5. Північна Америка

(7 годин)

Географічне положення. Берегова лінія. Відкриття та освоєння материка. Рельєф та корисні копалини материка як результат взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил. Кліматичні пояси і типи клімату. Режим річок. Великі озера – унікальна природна система. Природні зони. Вплив природних чинників на заселення материка і розселення населення. Екологічні проблеми

Дослідження: Родовища золота й алмазів у Північній Америці. Як впливає географічне положення материка на його клімат? Чи впливають природні чинники на розміщення населення і в ХХІ столітті?

Моделювання: Онлайн вікторина «Північна Америка. Фізична карта»; Моделювання процесу зародження торнадо.

Робота з інформацією: Імена дослідників Північної Америки на географічній карті. Рудні корисні копалини Кордильєр і Анд. Великі озера: особливості природи, екологічні проблеми. Унікальність і вразливість природи тундри. Образ прерій в художній літературі. Візитівка Північної Америки: клубок ідей.

Робота у групі для розв’язання проблем: Хто насправді відкрив Америку? Як зберегти родючі землі степів і прерій?

Проєктна діяльність: Фотоколаж «Найвідоміші національні парки Північної Америки».

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Північної Америки.

Характеристика типів помірного клімату Північної Америки за кліматичними діаграмами.

Порівняння режимів річок басейнів трьох океанів на прикладі Міссісіпі, Маккензі і Колорадо.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу моря: Північне, Балтійське, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська; протоки: Босфор, Ла-Манш, острови: Велика Британія, Ірландія, Ісландія, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські, Філіппінські, Шрі-Ланка, Тайвань; півострови: Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський, Мала Азія рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська, Середньодунайська, Індо-Гангська, Месопотамська низовини, плоскогір’я Декан, Середньосибірське, Казахський дрібносопковик; гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); нагір’я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Фудзіяма; нафтогазоносні басейни Перської затоки, Північного моря; пустелі: Каракуми, Гобі, Руб-ель-Халі; річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр; озера: Каспійське, Женевське, Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, клімат, внутрішні води, природні зони Євразії, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює типи клімату помірного поясу, пустелі тропічного й помірного поясів, природні зони Євразії й Північної Америки; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і  явищ для виявлення закономірностей формування родовищ корисних копалин, рельєфу, зональних і азональних природних комплексів на материку; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження.

Тема 6. Євразія (11 годин)

Географічне положення. Берегова лінія. Тектонічна будова. Сучасні тектонічні процеси. Рельєф. Корисні копалини. Загальні риси клімату. Кліматичні пояси. Води суходолу. Природна зональність. Подібність і відмінність ландшафтів Євразії та Північної Америки. Розселення населення на материку. Основні екологічні проблеми.

Дослідження: Чому в основі Євразії – кілька платформ? Родовища корисних копалин на шельфі материка. Родовища дорогоцінного каміння. Походження найбільших озер Євразії. Де й чому сформувалися на материку чорноземні ґрунти? Як відрізнити азійські пустелі помірного й тропічного поясів? Моделювання: Моделювання рельєфу Євразії за тектонічною картою. Онлайн вікторини «Європа. Фізична карта», «Азія. Фізична карта»; Моделювання системи руху повітряних мас, що впливають на клімат Євразії. Моделювання водного режиму річок Євразії за картою кліматичних поясів. Моделювання послідовної зміни природних комплексів з висотою в горах Євразії за картами атласу. Робота з інформацією: Полюс холоду Північної півкулі. Багаторічна мерзлота на материку. Мангрові береги Євразії. Гімалаї – найвища гірська система Землі. Найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО в Європі. Візитівка Євразії: клубок ідей. Робота у групі для розв’язання проблем: Нерівномірний розподіл водойм і запасів прісної води на материку. Альтернативні варіанти використання ділянки хвойного/мішаного/широколистого лісу: проблема вибору. Проєктна діяльність: Розроблення презентації «Екологічна катастрофа Аральського моря». Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії. Доведення зростання континентальності клімату із заходу на схід у помірному поясі на основі аналізу кліматограм. Порівняння рослинного й тваринного світу природної зони Євразії та Північної Америки (тундри/ тайги/ широколистих лісів/ степів).

РОЗДІЛ ІV. ПРИРОДА ОКЕАНІВ (6 годин)

Учень/учениця: створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні умови та ресурси океанів, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Тема 1. Океани полярних широт (2 години)

 Північний Льодовитий океан і Південний океан. Вплив на клімат материків. Особливості освоєння природних ресурсів. Морські подорожі європейців.

Робота з інформацією: Як визначають межі Південного океану? Віртуальна мандрівка «Глибинами полярних океанів» (перегляд панорамних фото, відео). Історія досліджень Північного Льодовитого океану. Унікальність природи океанів полярних широт.

Дослідження: Як рухається вода й крига в Північному Льодовитому й Південному океанах.

Робота у групі для розв’язання проблем: Вплив глобальних змін клімату на природу полярних океанів.

Практична робота Порівняння географічного положення Північного Льодовитого й Південного океанів.

Проєктна діяльність: Як врятувати білих ведмедів?

Учень/учениця: створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; презентує приклади власного досвіду; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; знаходить і показує на картах різного масштабу: течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська, Північнотихоокеанська, Східноавстралійська; Мадагаскарська, Мусонна, Західноавстралійська, Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, Лабрадорська, Бразильська, Бенгельська; острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські, Маріанські, Ісландія; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні умови та ресурси океанів, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Тема 2. Тихий океан. Атлантичний океан. Індійський океан. (4 години)

Географічне положення та його вплив на освоєння океану. Моря. Освоєння ресурсів шельфу. Сучасні тектонічні процеси в межах Серединно-Атлантичного хребта. Острови в океані, їх походження. Океанія. Природні ресурси, особливості їх освоєння. Виснаження біологічних ресурсів. Екологічні проблеми.

Дослідження: Найпопулярніші місця відпочинку на берегах океанів. Опрацювання основних кліматичних показників відомих пляжних курортів світу з метою оптимального вибору часу відпочинку на них. Приклади курортів: острів Балі, Майамі, Анталія, Шарм-ель-Шейх.

Моделювання: Моделювання та опис маршруту наукової експедиції з дослідження ресурсів шельфу океану з позначенням на контурній карті.

Робота з інформацією: Найглибші місця в океанах. Дослідження океанів.

Робота у групі для розв’язання проблем: Острови зі сміття в океанах: чому вони виникли та чим небезпечні. Чи можна на дні океанів ховати відходи господарської діяльності людей? Плавучі міста майбутнього - фантастика чи реальність? Зміни природи океанів під впливом глобального потепління.

Проєктна діяльність: Океанічні пустелі, причини виникнення, особливості природи. Освоєння природних багатств океанів. Практичні роботи: Порівняння географічного положення й природи Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Позначення на контурній карті географічних об’єктів та течій океанів.

Розділ V. Узагальнення (4 години)

Учень/учениця: створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; презентує приклади власного досвіду; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості об’єктів дослідження, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Природні чинники у формуванні людської цивілізації.

Культурні цивілізації. Етноси.

Проєктна діяльність: Розселення людей і розвиток цивілізації. Ідеальний континент

№ п/п

Дата

Тема  урока

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Види навчальної діяльності

ДЗ

ВСТУП (1 год.)

1.

Вступ

Учень/учениця: розуміє зміст понять «материк», «континент», «частина світу»; використовує карту як джерело інформації; пояснює на конкретних прикладах та доводить практичне значення вивчення материків та океанів.

Робота з інформацією: Порівняння розмірів материків, частин світу, океанів. Дискусія «Зеландія – сьомий материк?» 

Користування  моделями: Складання пазлів «Карта материків та океанів». Розпізнавання материків, океанів, частин світу за контурами й місцем на карті/глобусі.

§1

РОЗДІЛ І. КАРТОГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ (8 год.)

Тема 1. Карти материків та океанів. (2 год.)

2

Карти материків, їхня класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням. 

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема й цифрові; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі та карті;  пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми; оцінює практичне значення знань про географічні карти.

Дослідження: Як змінюється зміст карт в залежності від призначення (порівняння карт зі шкільного атласу і картографічного онлайн сервісу)?

Мережа річок та озер на картах світу і материків різних масштабів та просторового охоплення.

Робота з інформацією: Читання інформації з тематичних карт світу, материків та океанів.

Практичні роботи: Порівняння карт світу, материків та океанів, представлених у різних масштабах.

§2

3

Масштабні й позамасштабні умовні знаки на картах. Поняття про картографічну генералізацію та спотворення.

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема й цифрові; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі та карті; розрізняє масштабні й позамасштабні умовні знаки; пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми; оцінює практичне значення знань про географічні карти.

Дослідження: Визначення спотворень площ на карті шляхом порівняння розмірів географічних об’єктів за допомогою сервісу thetruesize.com. 

Робота у групі для розв’язання проблем: Чи можна уникнути спотворень при побудові дрібномасштабних географічних карт?

Робота з інформацією:  Віртуальна подорож материками й океанами за допомогою цифрового глобусу Google Earth.

§3

Тема 2. Географічні координати (3 год.)

4

Градусна сітка на карті.

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища, використовуючи географічні карти, моделі, зокрема й цифрові; використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми/

Дослідження: Як визначити положення ліній меридіану та паралелі на місцевості?

Практичні роботи:

Користування моделями: Глобус-модель «Паралелі та меридіани Землі». Як встановити крайні точки материків, континентів, частин світу за градусною сіткою?

§4

5

Географічна широта і довгота точки на карті.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «географічна широта», «географічна довгота», «географічні координати»; пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою;  взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми; користується градусною сіткою для визначення географічних координат і напрямків на картах; оцінює практичне значення знань про географічні координати; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань.

Робота у групі для розв’язання проблем: Як використати географічні координати у повсякденному житті?

Проєктна діяльність: Маршрут власної подорожі з визначенням географічних координат та напрямків. Найкоротший шлях між містами на різних материках за допомогою картографічних онлайн-сервісів та онлайн-ресурсів.

§5

6

Урок — практикум. Визначення географічних координат за глобусом та географічною картою.

Учень/учениця: користується градусною сіткою для визначення географічних координат і напрямків на картах; оцінює практичне значення знань про географічні координати; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань.

Практичні роботи: Визначення географічних координат та напрямків за географічною картою.

§6

Тема 3. Відстані на карті (3 год.)

7

Вимірювання відстаней на карті: іменований, числовий і лінійний масштаб.

Учень/учениця: використовує різні види масштабів для визначення відстаней на картах; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів; використовує карту та картографічні онлайнсервіси для організації виконання навчальних задач.

Розв’язування задач: Визначення відстаней на карті з використанням різних видів масштабу.

Практичні роботи: Визначення протяжності в кілометрах дуги меридіану, екватора, паралелей за картою / глобусом.

§7

8

Відстані між точками, що лежать на одному меридіані, на одній паралелі в градусах і кілометрах.

Учень/учениця: використовує градусну сітку для визначення відстаней на картах; добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів; використовує карту та картографічні онлайнсервіси для організації виконання навчальних задач.

Практичні роботи: Визначення протяжності в градусах і кілометрах дуги меридіану, екватора, паралелей за картою / глобусом.

Розв’язування задач:  Визначення відстаней на карті за допомогою градусної сітки.

§8

9

Узагальнення вивченого з розділу “Картографічне зображення Землі”.

§9

РОЗДІЛ ІІ. ГОЛОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ (10 год.)

Тема 1. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. (3 год.)

10

Утворення материків та океанічних западин.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «геологічна ера»; упослідовнює геологічні ери, епохи горотворення;  досліджує об’єкти і явища, використовуючи географічні карти, моделі, зокрема й цифрові; формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Сліди історії Землі у гірських породах. Як утворилися материки й западини океанів?

Робота з інформацією: Демонстрування основних віх історії Землі. Віртуальна мандрівка в геологічне минуле Землі (сервіс Ancient Earth Globe).

Робота у групі для розв’язання проблем: Чи можуть утворитися нові материки, океани?

§10

11

Тектонічна карта світу. Платформи, області складчастості. Епохи горотворення.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «платформа», «область складчастості»; упослідовнює епохи горотворення, тектонічні структури; досліджує об’єкти і явища, використовуючи географічні карти, моделі, зокрема й цифрові; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на тематичних картах; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Моделювання: Будова тектонічних платформ, плит, областей складчастості.

Практичні роботи: Визначення віку областей складчастості за тектонічною картою.

§11

12

Закономірності формування рельєфу та поширення корисних копалин на материках і в океанах.

Учень/учениця: формулює закономірності утворення основних форм земної поверхні, родовищ корисних копалин; досліджує об’єкти і явища, використовуючи географічні карти, моделі, зокрема й цифрові; формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження; здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на тематичних картах; встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки між тектонічною будовою, рельєфом, видами корисних копалин; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Які закономірності поширення родовищ корисних копалин в надрах Землі?

Практичні роботи:

Виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу за тектонічною і фізичною картами.

§12

Тема 2. Клімат. (3 год.)

13

Кліматотвірні чинники.  

Учень/учениця: розуміє зміст понять «кліматотвірний чинник»; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії;

Дослідження: Як і чому змінюється клімат Землі?

§13

14

Повітряні маси. Постійні вітри. 

Учень/учениця: розуміє зміст понять  «повітряна маса»; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості повітряних мас,  використовуючи відповідну наукову термінологію; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про різні за властивостями повітряні маси для розв’язання запропонованої навчальної/життєвої проблеми.

Моделювання: Процес утворення постійних та змінних вітрів.

Робота з інформацією: Інтерактивна карта загальної циркуляції атмосфери за допомогою сервісу NullSchool

Робота у групі для розв’язання проблем:  Чи існує взаємозв’язок між поясами атмосферного тиску і кількістю опадів?

§14

15

Кліматичні пояси і типи клімату Землі. Карта кліматичних поясів і типів клімату. Кліматограми. Глобальні зміни клімату.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «тип клімату», «кліматичний пояс»; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб типи клімату, використовуючи відповідну наукову термінологію; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про різні типи клімату для розв’язання запропонованої навчальної/життєвої проблеми.

Моделювання: Побудова хмари тегів «Клімат».

Робота у групі для розв’язання проблем: 10 кроків для протидії зміні клімату / Як змінюється світ через глобальні зміни клімату? Як акліматизуватися подорожуючому в різних кліматичних умовах? Практичні роботи:

Позначення на контурній карті кліматичних поясів і характерних для них типів повітряних мас.

§15

Тема 3. Природні комплекси Землі (2 год.)

16

Широтна зональність на материках і в океанах. Природні зони Землі. Вертикальна поясність у горах.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «широтна зональність», «вертикальна поясність», «зональний природний комплекс»; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні зони Землі, використовуючи відповідну наукову термінологію; використовує самостійно або з допомогою вчителя інформацію про природні зони для розв’язання запропонованої навчальної/ життєвої проблеми; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Робота з інформацією: Віртуальна мандрівка «Підняття на Еверест: підготовка спорядження».

Робота у групі: Командна гра-квест « Природні зони та вертикальні пояси»

Проєктна діяльність: Лепбук / буклет «Природні зони Землі».

Практичні роботи: Позначення на контурній карті природних зон Землі, аналіз проходження їхніх меж (на прикладі однієї з природних зон Землі).

§16

17.

Типи водних мас. Азональні природні комплекси.

Учень/учениця: розуміє зміст понять  «азональний природний комплекс»; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Практичні роботи:  Характеристика природних зон своєї місцевості

Екскурсії: Характеристики природи своєї місцевості.

§17

Тема 4. Розселення людей на материках (2 год.)

18.

Розселення людей на материках.

Учень/учениця: розуміє зміст поняття «розселення населення»; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб розселення людей на материках, використовуючи відповідну наукову термінологію; використовує самостійно або з допомогою вчителя відомості про розселення людей та карти шкільного атласу для пояснення впливу природних чинників на густоту населення; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Чому населення Землі розміщено нерівномірно? На яких широтах проживає найбільша кількість населення планети? Як природні чинники впливають на густоту населення?  Релігійні символи африканських масок. Моделювання: Зміна чисельності населення з висотою над рівнем моря.

Робота з інформацією: Аналіз зміни чисельності населення планети за останні два сторіччя.

Розв’язування задач: Визначення середньої густоти населення на материках.

Практична робота Створення картосхеми «Шляхи розселення людей на Землі».

§18

19

Узагальнення вивченого з розділу “Головні закономірності формування природи материків і океанів”.

§19

РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ (41 година)

Тема 1. Африка  (7 годин)

20.

Географічне положення Африки. Берегова лінія.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах моря: Середземне, Червоне; затоки: Гвінейська, Аденська; протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська; острів Мадагаскар; півострів Сомалі відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; пояснює як географічне положення впливає на спосіб життя та світогляд людей.

Моделювання: Плавання Васко да Гами.

Робота з інформацією: Візитівка Африки: клубок ідей. 

Практичні роботи: Визначення географічних координат крайніх точок, протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід за градусною сіткою і масштабом. 

§20

21.

Тектонічна будова, сучасні тектонічні процеси. Рельєф. Корисні копалини Африки.

Учень/учениця: розуміє зміст понять «тектонічний розлом»; розрізняє поняття «родовище корисних копалин» і «басейн корисних копалин»; знаходить і показує на картах гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан Кіліманджаро; нагір’я Ефіопське; плоскогір’я Східноафриканське; Сахарський і Гвінейський нафтогазоносні басейни відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування рельєфу, родовищ корисних копалин;  бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії;

Дослідження: Наслідки сучасних тектонічних процесів у межах Африкано-Аравійської літосферної плити. Як виник вулкан у межах платформи? Закономірності формування нафто-, газоносних басейнів в Африці. Чому Африка багата бокситами і мідними рудами?  

Практичні роботи:  Позначення на контурній карті основних географічних об’єктів Африки.

§21

22.

Загальні риси клімату Африки.

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює екваторіальний і субекваторіальний клімат; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування типів клімату; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Робота у групі для розв’язання проблем:  Які відмінності існують у однакових кліматичних поясах північної і південної півкуль в Африці.

Практичні роботи:  Порівняння екваторіального і субекваторіального клімату Африки за кліматичними діаграмами.

§22

23.

Води суходолу Африки.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса; водоспад Вікторія відповідно до навчального завдання; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб внутрішні води,  використовуючи відповідну наукову термінологію;  використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування мережі річок, озерних улоговин; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Робота з інформацією: Онлайн вікторина «Африка. Фізична карта».

Робота у групі для розв’язання проблем: Чому найбільші і найглибші озера утворилися на сході Африки?

Практичні роботи:  Позначення на контурній карті основних географічних об’єктів Африки.

Оцінка впливу рельєфу та клімату на формування річкової мережі і режим річок.

§23

24.

Природні зони Африки

Учень/учениця: знаходить і показує на картах пустелі: Сахара, Наміб, Калахарі відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб  природні зони Африки, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює  червоні й червонобурі ґрунти, рослинний і тваринний світ екваторіальних лісів, саван і пустель; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження:  Чи є ґрунти в Сахарі?

Робота з інформацією: Встановлення подібності і відмінності в описах червоних і червоно-бурих ґрунтів.

Робота у групі для розв’язання проблем: Які природні особливості формуються у зв’язку з перетином центра Африки екватором? Як зупинити опустелювання саван? Проєктна діяльність: Природні зони Африки: фотосафарі найбільшими національними парками материка.

§24

25.

Розселення населення на материку. Основні екологічні проблеми Африки

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; пояснює як географічне положення (щодо тектонічних структур, великих форм рельєфу, басейнів корисних копалин) впливає на спосіб життя та світогляд людей.

Робота у групі для розв’язання проблем: Як зупинити опустелювання саван?

§25

 26

Узагальнення вивченого з теми “Африка”

§26

Тема 2. Австралія (6 годин)

27

Географічне положення Австралії. Відкриття материка європейцями.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу: моря: Коралове, Тасманове; затоки: Карпентарія, Велика Австралійська; острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф; півострів Кейп-Йорк відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові;   бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Робота з інформацією: Візитівка Австралії: клубок ідей.

§27

28.

Взаємозв’язок тектонічної будови, форм поверхні, основних родовищ корисних копалин на материку.

Учень/учениця: розуміє зміст поняття «кристалічний щит», «осадовий чохол»; знаходить і показує на картах різного масштабу: Західно-Австралійське плоскогір’я; Центральну низовину; гори: Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко) відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф,  використовуючи відповідну наукову термінологію; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування рельєфу, родовищ корисних копалин, бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Чому в Австралії немає діючих вулканів? Де на материку й чому є кам’яновугільні басейни, родовища бокситів, залізних руд?

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії. 

§28

29

Загальні риси клімату Австралії. Кліматичні пояси і типи клімату. Поверхневі та підземні води материка.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу: річки: Муррей, Дарлінг; озеро Ейр; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат, внутрішні води, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює тропічний морський і тропічний пустельний клімат на материку; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування типів клімату, мережі поверхневих і запасів підземних вод, створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Моделювання: Схема руху повітряних мас, що впливають на клімат Австралії.

Робота з інформацією:  Вікторина «Австралія. Фізична карта».

Практичні роботи: Порівняння тропічного пустельного і тропічного морського типів клімату за кліматичними діаграмами. Порівняння клімату південної частини Африки і Австралії

Робота в групі для розв’язання проблем: Як австралійців забезпечити прісною водою?

§29

30

Особливості рослинного і тваринного світу Австралії, природні зони.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу: пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб рослинний і тваринний світ Австралії, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює пустельні ландшафти Австралії й Африки; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування зональних природних комплексів; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Чому в Австралію заборонено ввозити тварин і рослини?

Робота з інформацією: Ендеміки Австралії. Порівняння пустель Австралії і Африки.

Робота в групі для розв’язання проблем: Як австралійців забезпечити прісною водою?

§30

31

Заселення материка, природні чинники розселення. Основні екологічні проблеми Австралії.

Учень/учениця: створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Чому Австралія малозаселений материк? Які природні чинники зумовили розселення людей на материку?

Робота в групі для розв’язання проблем: Як австралійців забезпечити прісною водою?

§31

32

Узагальнення вивченого з теми “Австралія”

§32

Тема 3. Південна Америка (7 годин)

33.

Географічне положення Південної Америки. Відкриття материка європейцями.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу: Карибське море; затоку Ла-Плата; протоки: Магелланова, Дрейка; острови: Вогняна Земля, Галапагоські відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії

Робота з інформацією: О. Гумбольт – «другий Колумб» Південної Америки. Візитівка Південної Америки: клубок ідей.

Робота у групі для розв’язання проблем: Південні окраїни трьох материків (Південної Америки, Африки й Австралії): подібність і відмінність природи.

§33

34

Особливості тектонічної будови, форм поверхні, родовищ корисних копалин Південної Америки. 

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу: рівнини: Амазонська, Орінокська, ЛаПлатська низовини, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я; гори Анди (г. Аконкагуа); вулкани: Чімборасо, Льюльяйльяко; відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; встановлює послідовність формування тектонічних структур материка; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф Південної Америки, використовуючи відповідну наукову термінологію; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування рельєфу, родовищ корисних копалин; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії

Дослідження: Родовища залізних і марганцевих руд у Південній Америці: закономірність чи унікальність?

Користування моделями: Читання профілю поверхні материка вздовж південного тропіка.

Робота з інформацією: Анди – «мідні» гори.

Практичні роботи: Встановлення послідовності формування материка Південна Америка за геологічними епохами.

§34

35

Загальні риси клімату Південної Америки. Чинники формування типів клімату в межах кліматичних поясів.

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові;  характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат Південної Америки, використовуючи відповідну наукову термінологію; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії

Дослідження:  Чому Південна Америка − найвологіший материк?

Користування моделями:  Визначення кліматичних умов субекваторіального, тропічного і субтропічного поясів Північної і Південної півкуль за кліматичними діаграмами.

§35

36.

Води суходолу.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу: річки: Амазонка, Парана, Оріноко; водоспади: Анхель, Ігуасу; озера: Маракайбо, Тітікака відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб  внутрішні води, використовуючи відповідну наукову термінологію; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії

Моделювання: Онлайн вікторина «Південна Америка. Фізична карта».

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки.

§36

37

Природні зони. Амазонія – цілісний природний комплекс. Вертикальна поясність в Андах. Екологічні проблеми

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові;  характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб рослинний і тваринний світ Південної Америки, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює ландшафти південних окраїн Африки, Австралії, Південної Америки; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування берегових пустель, природних комплексів в Андах; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії

Дослідження: Чим унікальна природа сельви Південної Америки?

Відмінності видового складу рослин і тварин у сельві та гілеї.

Як змінюються природні ландшафти на схилах Анд?

Моделювання: Утворення берегових пустель на материках: передумови, особливості природи, локації.

Робота у групі для розв’язання проблем: Південні окраїни трьох материків (Південної Америки, Африки й Австралії): подібність і відмінність природи.

Проєктна діяльність: Створення буклету «Природні унікуми Південної Америки».

§37

38.

Розселення людей на материку.

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові;  бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії

Робота з інформацією: Доколумбові цивілізації Південної Америки.

§38

39.

Узагальнення вивченого з теми “Південна Америка”.

§39

Тема 4. Антарктида (3 години)

40.

Унікальність географічного положення та рельєфу Антарктиди.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу і різних проєкцій Антарктичний півострів, моря Ведделла, Росса, масив Вінсон, вулкан Еребус, антарктичну станцію «Академік Вернадський»; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб рельєф, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює підлідний рельєф і поверхню льодовика;  бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Моделювання: Як сформувався покривний льодовик в Антарктиді?

Робота з інформацією: Особливості географічних карт материка. Експедиції Р. Амундсена та Р. Скотта. Туристична подорож в Антарктиду: як дістатися, що подивитися? Опис підлідного рельєфу Антарктиди за картою. Візитівка Антарктиди: клубок ідей.

§40

41.

Унікальність природи Антарктиди.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу і різних проєкцій  антарктичну станцію «Академік Вернадський»; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат, рослинний і тваринний світ Антарктики, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює  природу антарктичних і тропічних пустель; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення особливостей клімату, органічного світу Антарктиди, ведення наукової діяльності; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Українська антарктична станція «Академік Вернадський»: ким і як влаштуватися на роботу?

Практична робота: Порівняння природи антарктичних та африканських пустель і оазисів: спільні та відмінні риси.

Моделювання: Схема утворення стокових вітрів в Антарктиді.

Робота у групі для розв’язання проблем: Використання природних багатств Антарктиди – заборонити чи дозволити? Проєктна діяльність: Розроблення проєкту антарктичної наукової станції: розміщення, облаштування, обладнання, напрями наукових досліджень.

§41

42.

Узагальнення вивченого з теми “Антарктида”

§42

Тема 5. Північна Америка (7 годин)

43

Географічне положення Північної Америки. Берегова лінія. Відкриття та освоєння материка.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска; острови: Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півострови: Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан відповідно до навчального завдання; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Робота з інформацією: Імена дослідників Північної Америки на географічній карті. Візитівка Північної Америки: клубок ідей.

Робота у групі для розв’язання проблем: Хто насправді відкрив Америку?

§43

44

Рельєф та корисні копалини Північної Америки як результат взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина; гори: Кордильєри (г. Деналі), Скелясті, Аппалачі; Аппалацький вугільний басейн, нафтогазоносний басейн Мексиканської затоки відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф,  використовуючи відповідну наукову термінологію; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування родовищ корисних копалин, форм рельєфу; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Родовища золота й алмазів у Північній Америці. 

Робота з інформацією: Рудні корисні копалини Кордильєр і Анд.

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Північної Америки.

§44

45

Кліматичні пояси і типи клімату Північної Америки.  

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює типи кліматів помірного поясу; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Як впливає географічне положення материка на його клімат?

Моделювання: Моделювання процесу зародження торнадо.

Практичні роботи:

Характеристика типів помірного клімату Північної Америки за кліматичними діаграмами.

§45

46

Режим річок. Великі озера – унікальна природна система.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо; водоспад Ніагарський; озера: Великі, Велике Солоне відповідно до навчального завдання;  характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб внутрішні води, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює  режими річок басейнів трьох океанів; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування озерних улоговин; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Моделювання: Онлайн вікторина «Північна Америка. Фізична карта»; 

Робота з інформацією: Великі озера: особливості природи, екологічні проблеми.

Практичні роботи:

Порівняння режимів річок басейнів трьох океанів на прикладі Міссісіпі, Маккензі і Колорадо.

§46

47

Природні зони Північної Америки.

Учень/учениця: характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природу арктичних пустель, тундри, тайги, степів і прерій Північної Америки, використовуючи відповідну наукову термінологію;  використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування природних зон на материку; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Робота з інформацією:  Унікальність і вразливість природи тундри. Образ прерій в художній літературі.

§47

48

Вплив природних чинників на заселення Північної Америки і розселення населення. Екологічні проблеми

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання екологічних проблем; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Чи впливають природні чинники на розміщення населення і в ХХІ столітті?

Робота у групі для розв’язання проблем: Як зберегти родючі землі степів і прерій?

Проєктна діяльність: Фотоколаж «Найвідоміші національні парки Північної Америки».

§48

49

Узагальнення вивченого з теми “Північна Америка”

§49

Тема 6. Євразія (11 годин)

50

Географічне положення Євразії. Берегова лінія.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу моря: Північне, Балтійське, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська; протоки: Босфор, Ла-Манш, острови: Велика Британія, Ірландія, Ісландія, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські, Філіппінські, Шрі-Ланка, Тайвань; півострови: Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський, Мала Азія  відповідно до навчального завдання; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії;

Робота з інформацією: Мангрові береги Євразії. Візитівка Євразії: клубок ідей.  Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії.

§50

51

Тектонічна будова Євразії. Сучасні тектонічні процеси. Рельєф.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська, Середньодунайська, Індо-Гангська, Месопотамська низовини, плоскогір’я Декан, Середньосибірське, Казахський дрібносопковик; гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); нагір’я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Фудзіяма  відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, використовуючи відповідну наукову термінологію; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і  явищ для виявлення закономірностей формування рельєфу, бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження.

Дослідження: Чому в основі Євразії – кілька платформ?

Моделювання: Моделювання рельєфу Євразії за тектонічною картою.

Робота з інформацією: Гімалаї – найвища гірська система Землі.

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії.

§51

52

Корисні копалини Євразії. 

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу нафтогазоносні басейни Перської затоки, Північного моря відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і  явищ для виявлення закономірностей формування родовищ корисних копалин, бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. 

Дослідження: Родовища корисних копалин на шельфі материка. Родовища дорогоцінного каміння.

§52

53

Загальні риси клімату Євразії.

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат, використовуючи відповідну наукову термінологію; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження.

Моделювання: Моделювання системи руху повітряних мас, що впливають на клімат Євразії.  Робота з інформацією: Полюс холоду Північної півкулі. 

§53

54

Кліматичні пояси Євразії.

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює типи клімату помірного поясу; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Практичні роботи: Доведення зростання континентальності клімату із заходу на схід у помірному поясі на основі аналізу кліматограм.

§54

55

Води суходолу Євразії.

Учень/учениця: знаходить і показує на картах різного масштабу річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр; озера: Каспійське, Женевське, Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб внутрішні води, використовуючи відповідну наукову термінологію; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Походження найбільших озер Євразії.

Моделювання: Моделювання водного режиму річок Євразії за картою кліматичних поясів.

Робота з інформацією: Багаторічна мерзлота на материку.

Робота у групі для розв’язання проблем: Нерівномірний розподіл водойм і запасів прісної води на материку.

Практичні роботи: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії.

§55

56

Природна зональність Євразії. 

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні зони Євразії, використовуючи відповідну наукову термінологію; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і  явищ для виявлення закономірностей формування  зональних і азональних природних комплексів на материку; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Дослідження: Де й чому сформувалися на материку чорноземні ґрунти? 

§56

57

Природні зони південної частини Євразії.

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні зони Євразії, використовуючи відповідну наукову термінологію; порівнює пустелі тропічного й помірного поясів; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і  явищ для виявлення закономірностей формування зональних і азональних природних комплексів на материку; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження.

Дослідження: Як відрізнити азійські пустелі помірного й тропічного поясів?

Моделювання: Моделювання послідовної зміни природних комплексів з висотою в горах Євразії за картами атласу.  

§57

58

Урок — практикум. Подібність і відмінність ландшафтів Євразії та Північної Америки.

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; порівнює природні зони Євразії й Північної Америки; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і  явищ для виявлення закономірностей формування  зональних і азональних природних комплексів на материку; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії;

Практичні роботи: Порівняння рослинного й тваринного світу природної зони Євразії та Північної Америки (тундри/ тайги/ широколистих лісів/ степів).

§58

59

Розселення населення на материку. Основні екологічні проблеми.

Учень/учениця: досліджує об’єкти і явища на материку, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові;  бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.

Робота з інформацією: Найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО в Європі.

Робота у групі для розв’язання проблем: Альтернативні варіанти використання ділянки хвойного/мішаного/широколистого лісу: проблема вибору.

Проєктна діяльність: Розроблення презентації «Екологічна катастрофа Аральського моря».

§59

60

Узагальнення вивченого з теми “Євразія”.

§60

РОЗДІЛ ІV. ПРИРОДА ОКЕАНІВ (6 годин)

Тема 1. Океани полярних широт (2 години)

61

Особливості природи Північного Льодовитого океану.

Учень/учениця: створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні умови та ресурси океанів, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Робота з інформацією: Віртуальна мандрівка «Глибинами полярних океанів» (перегляд панорамних фото, відео). Історія досліджень Північного Льодовитого океану. Унікальність природи океанів полярних широт.

Дослідження: Як рухається вода й крига в Північному Льодовитому океані.

Робота у групі для розв’язання проблем: Вплив глобальних змін клімату на природу полярних океанів.

Проєктна діяльність: Як врятувати білих ведмедів?

§61

62

Південний океан. 

Учень/учениця: створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні умови та ресурси океанів, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Робота з інформацією: Як визначають межі Південного океану? Віртуальна мандрівка «Глибинами полярних океанів» (перегляд панорамних фото, відео). Унікальність природи океанів полярних широт.

Дослідження: Як рухається вода й крига в Південному океані.

Робота у групі для розв’язання проблем: Вплив глобальних змін клімату на природу полярних океанів.

Практична робота Порівняння географічного положення Північного Льодовитого й Південного океанів.

§62

Тема 2. Тихий океан. Атлантичний океан. Індійський океан. (4 години)

63

Тихий океан.

Учень/учениця: бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; презентує приклади власного досвіду; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; знаходить і показує на картах різного масштабу: течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська, Північнотихоокеанська, Східноавстралійська; острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські, Маріанські; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні умови та ресурси океанів, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Моделювання: Моделювання та опис маршруту наукової експедиції з дослідження ресурсів шельфу океану з позначенням на контурній карті.

Робота з інформацією: Найглибші місця в океанах. Дослідження океанів.

Робота у групі для розв’язання проблем: Острови зі сміття в океанах: чому вони виникли та чим небезпечні. Чи можна на дні океанів ховати відходи господарської діяльності людей? Плавучі міста майбутнього - фантастика чи реальність? Зміни природи океанів під впливом глобального потепління.

Проєктна діяльність: Океанічні пустелі, причини виникнення, особливості природи. Освоєння природних багатств океанів.

Практичні роботи: Позначення на контурній карті географічних об’єктів та течій океанів.

§63

64

Атлантичний океан.

Учень/учениця: бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; презентує приклади власного досвіду; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; знаходить і показує на картах різного масштабу: течії: Північна та Південна Пасатна, Західних Вітрів,  Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, Лабрадорська, Бразильська, Бенгельська; острови: Ісландія; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні умови та ресурси океанів, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Дослідження: Найпопулярніші місця відпочинку на берегах океанів. Опрацювання основних кліматичних показників відомих пляжних курортів світу з метою оптимального вибору часу відпочинку на них. Приклади курортів: острів Балі, Майамі, Анталія, Шарм-ель-Шейх.

Робота з інформацією: Найглибші місця в океанах. Дослідження океанів.

Проєктна діяльність: Освоєння природних багатств океанів.

Практичні роботи:  Позначення на контурній карті географічних об’єктів та течій океанів.

§64

65

Індійський океан.

Учень/учениця: бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; презентує приклади власного досвіду; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; знаходить і показує на картах різного масштабу: течії: Північна та Південна Пасатна, Західних Вітрів,  Мадагаскарська, Мусонна, Західноавстралійська; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні умови та ресурси океанів, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Робота з інформацією: Найглибші місця в океанах. Дослідження океанів.

Проєктна діяльність: Океанічні пустелі, причини виникнення, особливості природи. Освоєння природних багатств океанів.

Практичні роботи: Порівняння географічного положення й природи Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Позначення на контурній карті географічних об’єктів та течій океанів.

§65

66

Узагальнення вивченого з розділу “Природа океанів”

§66

Розділ V. Узагальнення (4 години)

67

Природні чинники у формуванні людської цивілізації.

Учень/учениця: створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; презентує приклади власного досвіду; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості об’єктів дослідження, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Проєктна діяльність: Розселення людей і розвиток цивілізації. Ідеальний континент

Повт.

68

Культурні цивілізації. Етноси.

чень/учениця: створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; презентує приклади власного досвіду; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості об’єктів дослідження, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Проєктна діяльність: Розселення людей і розвиток цивілізації. Ідеальний континент

Повт.

69

Захист проєктів “Розселення людей і розвиток цивілізації”, “Ідеальний континент”.

чень/учениця: створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; презентує приклади власного досвіду; використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для розв’язання запропонованої життєвої проблеми; характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості об’єктів дослідження, використовуючи відповідну наукову термінологію.

Проєктна діяльність: Розселення людей і розвиток цивілізації. Ідеальний континент

Повт.

70

Повторення

Повт.