Навчальна програма з геометрії 7 класу, створена на основі Модельної навчальної програми
“Геометрія. 7 — 9 класи” для закладів загальної середньої освіти. (Автор Істер О.С.).
Підручник: Геометрія 7 клас. Істер О.С., 2024 рік. Нове видання, НУШ
2 год на тиждень, всього 70 годин
ПОГОДЖЕНО:
рішенням педагогічної ради
протокол № від “. ”
2024 року
УКЛАДАЧ:
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України . Наказ №883 від 24.07.2023 р
Пояснювальна записка
Навчальну програму створено на основі Модельної навчальної програми “Геометрія. 7 — 9 класи”.
Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, потрібних для їхньої соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.
Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:
- повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості; - створення освітнього середовища, у якому забезпечено атмосферу довіри та рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу та проявів насильства (булінгу); - дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності; - становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі; - формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту; - утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими; - формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови; - плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.
Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті.
Далі у таблиці подано компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі.
№ |
Ключові
|
Уміння та ставлення
|
1 |
Вільне володіння |
Уміння:
формулювати висновки на основі інформації, поданої в різних формах,
поповнювати свій словниковий запас |
2 |
Здатність |
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою
Уміння:
Здатність спілкуватися іноземними мовами
Уміння: |
3 |
Математична |
Уміння: |
4 |
Компетентності |
Уміння: |
5 |
Інноваційність |
Уміння: |
6 |
Екологічна |
Уміння: |
7 |
Інформаційно-комунікаційна |
Уміння: |
8 |
Навчання |
Уміння: |
9 |
Громадянські та соціальні |
Громадянські компетентності
|
10 |
Культурна |
Уміння: |
11 |
Підприємливість |
Уміння:
робити споживчий вибір послуг і товарів на основі чітких критеріїв, використовуючи математичні вміння |
Характеристика навчального змісту і особливостей його реалізації
Курс геометрії в 7–9 класах закладів загальної середньої освіти логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти здобувачів освіти, розпочату в початковій школі та 5–6 класах середньої школи, розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей здобувачів освіти.
У курсі геометрії в 7–9 класів можна виділити такі основні змістові лінії: наочна геометрія, геометричні фігури та їх властивості, геометричні величини, координати, вектори, початкові відомості зі стереометрії.
Змістова лінія «Наочна геометрія» сприяє розвитку просторових уявлень учнів у рамках вивчення планіметрії.
Змістові лінії «Геометричні фігури та їх властивості» та «Геометричні величини» націлені на отримання конкретних знань про геометричну фігуру як найважливішу математичну модель для опису навколишнього світу. Систематичне вивчення властивостей геометричних фігур дасть змогу розвинути логічне мислення та показати застосування цих властивостей під час розв’язування завдань обчислювального та конструктивного характеру, а також під час розв’язування практичних завдань.
Матеріал, пов’язаний зі змістовими лініями «Координати» та «Вектори», значною мірою несе в собі міжпредметні знання, які знаходять застосування у різних математичних дисциплінах, і суміжних предметах.
Головна лінія курсу геометрії – геометричні фігури та їх властивості. Першорядними поняттями курсу є основні (найпростіші) геометричні фігури (точка, пряма, площина) та основні відношення (належати, лежати між), які стосуються цих фігур. Це неозначувані поняття – для них не формуються означення, але їхній зміст розкривається через опис, показ, характеристику. Для інших понять курсу геометрії формулюють означення, а їх властивості встановлюються шляхом доказових міркувань. Здобувачі освіти мають усвідомити, що під час доведення теорем можна користуватися означеннями, аксіомами і раніше доведеними теоремами. Таким чином, відбувається поступовий перехід від наочно-інтуїтивного до формально-логічного підходу.
Фігури, що вивчаються: на площині, – точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник, чотирикутник, многокутник, коло, круг; у просторі (крім названих) – призма, піраміда, циліндр, конус, куля. Здобувачі освіти мають формулювати означення планіметричних фігур та їхніх елементів, зображати їх на малюнку, класифікувати кути, трикутники, чотирикутники, правильні многокутники. Засвоєння стереометричного матеріалу обмежується формуванням уявлень учнів про взаємне розміщення прямих і площин у просторі, призму, піраміду, циліндр, конус, кулю.
У 7 класі учні ознайомлюються з основами геометричної науки — означеннями, теоремами, основними методами доведення теорем, основними задачами на побудову. Також поглиблюються і систематизуються відомості про геометричні величини: довжину і градусну міру кута.
Однією з основних задач, що вивчається в курсі геометрії, є розв’язування трикутників. У 8 класі розглядається задача розв’язування прямокутного трикутника. Для цього вводиться поняття косинуса, синуса, тангенса гострого кута прямокутного трикутника, доводиться теорема Піфагора. Ця тема продовжується в 9 класі – розв’язуються довільні трикутники. Це потребує введення поняття синуса, косинуса, тангенса кута від 0° до 180°, доведення теорем косинусів і синусів.
Поглиблюються і систематизуються відомості про геометричні величини: довжину, градусну міру кута, площу. У 8 класі вводиться одне з найскладніших понять шкільного курсу – поняття площі. Виведення формул для обчислення площ планіметричних фігур (прямокутника, паралелограма, трикутника, ромба, трапеції) спирається на основні властивості площ. Вивчення формул площ фігур дає можливість розв’язувати низку прикладних задач.
У 9 класі розширюються, відомі з алгебри, уявлення здобувачів освіти про аналітичне задання геометричних фігур, зокрема подається рівняння прямої, кола, виводяться формули довжини відрізка, координат середини відрізка, формується поняття про метод координат, який застосовується до доведення теорем та розв’язування задач.
До скалярних величин, які відомі здобувачам освіти, долучаються векторні величини. Розглядаються рівні, протилежні, колінеарні вектори. Вивчення дій над векторами є потрібним для розв’язування і фізичних задач, і для розв’язування математичних задач векторним методом. Також у 9 класі розглядається низка перетворень на площині: рух (центральна та осьова симетрії, поворот, паралельне перенесення) та перетворення подібності.
Істотне місце у вивченні курсу геометрії посідають побудови фігур циркулем і лінійкою. Розв’язування задач на побудову фігур сприяє розвитку і творчого, і алгоритмічного мислення учнів.
Графічні вміння учнів уключають також і зображення геометричних фігур та їхніх елементів, виконання допоміжних побудов. Окрім того, побудови мають широке практичне застосування.
У 9 класі вивчення стереометричних фігур має пропедевтичний характер та передбачає використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, формування вмінь за готовими формулами обчислювати площі поверхонь та об’єми тіл. Виконання стереометричних зображень обмежується копіюванням зразків, запропонованих у підручнику та в іншій наочності, яку використовує вчитель/вчителька.
ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання учнів
у математичній освітній галузі (7–9 класи)
Загальні |
Конкретні результати
|
Орієнтири для оцінювання
|
1. Дослідження ситуацій і виокремлення проблем, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів |
||
Вирізняє серед ситуацій із |
вирізняє серед проблемних ситуацій [9 МАО 1.1.1]
|
вирізняє проблемні ситуації, які можуть бути розв’язані математичними методами [9 МАО 1.1.1-1] |
виокремлює в конкретній проблемній ситуації її складові частини, що можуть бути розв’язані математичними методами |
||
виокремлює групу проблемних ситуацій, для розв’язання яких можна застосувати подібні методи [9 МАО 1.1.2] |
виокремлює спільні ознаки проблемних ситуацій, для розв’язання яких можна застосувати подібні методи |
|
Досліджує, аналізує дані та зв’язки між ними, оцінює їхню |
досліджує проблемну ситуацію, використовуючи різноманітні джерела інформації, оцінює повноту і достовірність інформації [9 МАО 1.2.1] |
досліджує проблемну ситуацію, використовуючи різноманітні інформаційні джерела [9 МАО 1.2.1-1] |
розпізнає неповну інформацію, маніпулювання даними |
||
інтерпретує дані та встановлює |
інтерпретує дані, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах [9 МАО 1.2.2-1] |
|
добирає дані, потрібні для розв’язання проблемної ситуації, які можуть мати певні обмеження або потребують |
приймає рішення щодо відбору даних, потрібних для розв’язання проблемної ситуації, які можуть мати деякі обмеження або потребують встановлення певних припущень |
|
Прогнозує результат |
визначає, що саме може бути результатом |
прогнозує межі, точність, наявність кількох варіантів розв’язання та можливі форми представлення результату |
припускає можливість існування |
передбачає можливість існування альтернативного варіанта розв’язання проблемної ситуації з урахуванням можливих ризиків [9 МАО 1.3.2-1] |
|
2. Моделювання процесів і ситуацій, розроблення стратегій, планів дій для розв’язання проблемних ситуацій |
||
Сприймає і перетворює |
добирає, впорядковує, фіксує, перетворює
|
знаходить і опрацьовує інформацію математичного змісту, визначає достатність |
використовує обчислювальні та графічні можливості спеціалізованого програмного забезпечення для систематизації та інтерпретації даних і побудови допоміжних моделей [9 МАО 2.1.1-2] |
||
використовує інформаційно-комунікаційні
|
подає і поширює інформацію математичного змісту з використанням різних засобів, зокрема цифрових, висловлює власні судження [9 МАО 2.1.2-1] |
|
перетворює інформацію математичного змісту різними способами у різні форми, зокрема з використанням інформаційно- комунікаційних технологій [9 МАО 2.1.2-2] |
||
Розробляє стратегії |
шукає підходи та визначає власний спосіб розв’язання проблемної ситуації [9 МАО 2.2.1]
|
у співпраці з іншими особами планує дії, спрямовані на розв’язання проблемної ситуації [9 МАО 2.2.1-1] |
виявляє ініціативу та пропонує ідеї щодо ходу розв’язання проблемної ситуації [9 МАО 2.2.1-2] |
||
використовує різноманітні підходи для розв’язання проблемної ситуації [9 МАО 2.2.2] |
пропонує альтернативні способи розв’язання проблемної ситуації [9 МАО 2.2.2-1] |
|
Створює математичну |
визначає компоненти проблемної ситуації та взаємозв’язки між ними, здійснює
|
визначає компоненти математичної моделі |
здійснює перехід від абстрактного до конкретного і навпаки |
||
будує математичну модель проблемної
|
самостійно та в групі будує математичну модель проблемної ситуації, доречно добирає математичний апарат для |
|
знаходить додаткові дані для вдосконалення моделі та враховує можливі ризики [9 МАО 2.3.2-2] |
||
Подає результати |
формулює та відображає у зручній для сприйняття формі результати
|
формулює результати розв’язання проблемної ситуації |
відображає у зручній для сприйняття формі |
||
представляє результати розв’язання
|
представляє результати розв’язання проблемної ситуації, наводить аргументи, формулює контраргументи, керуючи |
|
висловлює ідеї, пов’язані з розумінням проблемної ситуації |
||
3. Критичне оцінювання процесу та результату розв’язання проблемних ситуацій |
||
Оцінює дані проблемної ситуації, |
оцінює необхідність і достатність даних для розв’язання проблемної ситуації
|
аналізує дані та невідомі елементи проблемної ситуації, визначає їхню достатність чи надлишковість [9 МАО 3.1.1-1] |
установлює залежність між елементами проблемної ситуації |
||
прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації залежно від зміни наявних даних [9 МАО 3.1.2] |
установлює аналогію між результатом запропонованої та результатом відомої проблемної ситуації [9 МАО 3.1.2-1] |
|
Критично оцінює |
оцінює різні способи розв’язування та різні моделі проблемної ситуації
|
оцінює межі й точність результату розв’язання проблемної ситуації, інтерпретує його залежно від характеру і середовища проблемної ситуації [9 МАО 3.2.1-1] |
прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації заумови можливого залучення додаткових даних [9 МАО 3.2.1-2] |
||
добирає відповідну математичну модель
|
приймає рішення щодо вибору раціонального способу розв’язання проблемної ситуації, виділяє і контролює |
|
виправляє помилки, робить висновки на основі отриманих результатів [9 МАО 3.2.2-2] |
||
4. Розвиток математичного мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіння математичною мовою |
||
Мислить |
визначає зв’язки між математичними
|
визначає, описує та аналізує зв’язки між математичними об’єктами та об’єктами реального світу, а також між математичними об’єктами [9 МАО 4.1.1-1] |
обґрунтовано пояснює хід своїх міркувань, аналізує і оцінює їх з огляду на доказовість [9 МАО 4.1.1-2] |
||
пов’язує різні елементи математичних знань і вмінь, узагальнює їх, робить висновки
|
формулює припущення і досліджує їхню істинність різними способами [9 МАО 4.1.2-1] |
|
пов’язує різні математичні знання і вміння, узагальнює їх, робить висновки [9 МАО 4.1.2-2] |
||
визначає недоліки у власних математичних знаннях і вміннях та намагається їх усунути [9 МАО 4.1.3] |
визначає недоліки у власних математичних знаннях і вміннях та намагається їхусунути [9 МАО 4.1.3] |
|
Застосовує математичні |
доцільно добирає математичні поняття, факти та послідовність дій для розв’язання проблемних ситуацій |
доцільно добирає математичні поняття, факти та послідовність дій для розв’язання проблемних ситуацій і одержання результату [9 МАО 4.2.1-1] |
виконує операції з математичними |
використовує попередньо набуті знання і вміння в інших контекстах [9 МАО 4.2.2-1] |
|
виконує операції з математичними об’єктами [9 МАО 4.2.2-2] |
||
здійснює перехід від однієї дії до іншої в процесі розв’язання проблемної ситуації [9 МАО 4.2.2-3] |
||
використовує приладдя та інформаційно- |
використовує приладдя та інформаційно- комунікаційні технології для знаходження та представлення результату |
|
Володіє математичною |
читає та розуміє тексти математичного змісту, формулює математичні поняття і факти, доцільно та правильно використовує математичну термінологію і символіку
|
читає та розуміє тексти математичного змісту, використовує математичні поняття і факти, пояснює їхнє застосування, наводить аргументи [9 МАО 4.3.1-1] |
доцільно та правильно використовує математичну термінологію і символіку [9 МАО 4.3.1-2] |
||
висловлюється змістовно, точно, лаконічно, чітко структуруючи власне мовлення [9 МАО 4.3.2]
|
формулює задану проблемну ситуацію математичною мовою |
|
висловлюється змістовно, точно, лаконічно, структуруючи власне мовлення і дотримуючись плану повідомлення |
7 клас
Очікувані результати навчання здобувачів освіти |
Зміст навчального матеріалу |
Види навчальної діяльності здобувачів освіти |
Тема 1. ЕЛЕМЕНТАРНІ ГЕОМЕТРИЧНІ ФIГУРИ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ ( 8 год ) |
||
Наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті; пояснює, що таке: точка, пряма, «належати», «лежати між», відрізок, промінь, кут, довжина відрізка, градусна міра кута, рівні відрізки, рівні кути, бісектриса кута, відстань між точками; співвідносить реальні об’єкти навколишнього середовища з моделями геометричних фігур; формулює: властивості: розміщення точок на прямій; вимірювання й відкладання відрізків і кутів; класифікує кути (гострі, прямі, тупі, розгорнуті); вимірює та обчислює: довжину відрізка, градусну міру кута, використовуючи властивості їх вимірювання; зображує і знаходить на малюнках геометричні фігури, указані в змісті. |
Геометричні фігури.
Вимірювання відрізків і кутів.
Відстань між двома точками
|
Виконання вправ та розв’язування задач (усно та письмово), передбачених очікуваними результатами навчання, самостійних і тематичних контрольних робіт, контролю знань та оцінювання результатів навчання.
Самостійна робота з підручником та додатковою літературою.
Пошук інформації в інтернеті. Дослідницька, проєктна та пошукова діяльність. Виступи з доповідями.
Індивідуальна, колективна та групова робота й робота в парах під час розв’язування проблемних ситуацій. Дидактичні ігри |
Тема 2. ВЗАЄМНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРЯМИХ НА ПЛОЩИНІ ( 18 год ) |
||
Наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті; співвідносить реальні об’єкти навколишнього середовища з моделями суміжних та вертикальних кутів, паралельних та перпендикулярних прямих, відрізків, променів; пояснює: що таке аксіома, теорема, означення, ознака, наслідок, умова і вимога теореми, пряме і обернене твердження, доведення теореми; суть доведення від супротивного; формулює: означення: суміжних і вертикальних кутів, паралельних і перпендикулярних прямих, перпендикуляра, відстані від точки до прямої; · аксіому паралельності прямих; властивості: суміжних і вертикальних кутів; паралельних і перпендикулярних прямих, кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною; ознаки паралельності прямих ; вимірює та обчислює відстань від точки до прямої; зображує та знаходить на малюнках: паралельні і перпендикулярні прямі; перпендикуляр; кути, утворені при перетині двох прямих січною; обґрунтовує паралельність і перпендикулярність прямих; розуміє доведення властивостей суміжних і вертикальних кутів; паралельних прямих; перпендикулярних прямих. |
Аксіоми. Теореми. Означення.
Суміжні кути, їх властивості. Вертикальні кути, їх властивості.
Паралельні та перпендикулярні прямі, їх властивості.
Перпендикуляр. Відстань від точки до прямої. Кут між двома прямими, що перетинаються.
Кути, утворені при перетині двох прямих січною. Ознаки паралельності прямих.
Властивості кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною |
Виконання вправ та розв’язування задач (усно та письмово), передбачених очікуваними результатами навчання, самостійних і тематичних контрольних робіт, інших видів робіт для діагностики, контролю знань та оцінювання результатів навчання.
Самостійна робота з підручником та додатковою літературою.
Пошук інформації в інтернеті.
Дослідницька, проєктна та пошукова діяльність. Виступи з доповідями.
Індивідуальна, колективна та групова робота й робота в парах під час розв’язування проблемних ситуацій. Дидактичні ігри
|
Тема 3. ТРИКУТНИКИ. ОЗНАКИ РІВНОСТІ ТРИКУТНИКІВ ( 24 год ) |
||
Наводить приклади: геометричних фігур, указаних у змісті; рівних фігур; пояснює, що таке рівні фігури; співвідносить реальні об’єкти навколишнього середовища з моделями трикутників різних видів; формулює: · означення: зовнішнього кута трикутника; різних видів трикутників; бісектриси, висоти, медіани трикутника; ·властивості: рівнобедреного і прямокутного трикутників; · ознаки: рівності трикутників, рівнобедреного трикутника;· співвідношення між сторонами і кутами трикутника;· нерівність трикутника; класифікує трикутники за сторонами і за кутами; зображує та знаходить на малюнках: рівносторонні, рівнобедрені, прямокутні трикутники та їхні елементи; зовнішній кут трикутника; рівні трикутники; обґрунтовує: належність трикутника до певного виду; рівність трикутників; розуміє доведення ознак рівності трикутників; властивостей та ознак рівнобедреного трикутника; властивості суми кутів трикутника; властивості зовнішнього кута трикутника; нерівності трикутника, теореми про співвідношення між сторонами і кутами трикутника; застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач |
Трикутник і його елементи. Види трикутників. Рівність геометричних фігур. Ознаки рівності трикутників. Висота, бісектриса і медіана трикутника. Рівнобедрений трикутник, його властивості та ознаки. Рівносторонній трикутник. Сума кутів трикутника. Зовнішній кут трикутника та його властивості. Співвідношення між сторонами і кутами трикутника. Прямокутні трикутники. Властивості прямокутних трикутників. Нерівність трикутника |
Виконання вправ та розв’язування задач (усно та письмово), передбачених очікуваними результатами навчання, самостійних і тематичних контрольних робіт, інших видів робіт для діагностики, контролю знань та оцінювання результатів навчання.
Самостійна робота з підручником та додатковою літературою. Пошук інформації в інтернеті. Дослідницька, проєктна та пошукова діяльність. Виступи з доповідями.
Індивідуальна, колективна та групова робота й робота в парах під час розв’язування проблемних ситуацій. Дидактичні ігри.
|
Тема 4. КОЛО І КРУГ ( 14 год ) |
||
Наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті; співвідносить реальні об’єкти навколишнього середовища з моделями кола та круга; формулює: означення: кола, круга, їхніх елементів; дотичної до кола; серединного перпендикуляра до відрізка; кола, вписаного в трикутник, і кола, описаного навколо трикутника, центральних і вписаних кутів; властивості: діаметра і хорди кола; дотичної до кола; серединного перпендикуляра до відрізка; бісектриси кута; бісектрис кутів трикутника; серединних перпендикулярів до сторін трикутника; зображує та знаходить на малюнках: коло та його елементи; дотичну до кола; коло, вписане в трикутник; коло, описане навколо трикутника; центральні кути кола, дуги кола, вписані кути кола; виконує циркулем і лінійкою задачі на побудову, указаних у змісті; розуміє доведення властивості та ознаки дотичної до кола; доведення теореми про градусну міру вписаного кута кола; що означає розв’язати задачу на побудову; обґрунтовує: взаємне розміщення прямої і кола, двох кіл; застосовує вивчені означення до розв’язування задач. |
Коло. Круг. Дотична до кола та її властивість. Коло, вписане в трикутник Коло, описане навколо трикутника. Центральні та вписані кути. Взаємне розміщення двох кіл. Основні задачі на побудову:
|
Виконання вправ та розв’язування задач (усно та письмово), передбачених очікуваними результатами навчання, самостійних і тематичних контрольних робіт, інших видів робіт для діагностики, контролю знань та оцінювання результатів навчання
Самостійна робота з підручником та додатковою літературою.
Пошук інформації в інтернеті.
Дослідницька, проєктна та пошукова діяльність. Виступи з доповідями.
Індивідуальна, колективна та групова робота й робота в парах під час розв’язування проблемних ситуацій. Дидактичні ігри |
Тема 5. ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ( 6 год ) |
||
Наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті; пояснює, що таке: точка, пряма, «належати», «лежати між», відрізок, промінь, кут, довжина відрізка, градусна міра кута, рівні відрізки, рівні кути, бісектриса кута, відстань між точками; співвідносить реальні об’єкти навколишнього середовища з моделями геометричних фігур; формулює: означення: суміжних і вертикальних кутів, паралельних і перпендикулярних прямих, перпендикуляра, відстані від точки до прямої; · аксіому паралельності прямих; властивості: суміжних і вертикальних кутів; паралельних і перпендикулярних прямих, кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною; ознаки паралельності прямих ; вимірює та обчислює відстань від точки до прямої; зображує та знаходить на малюнках: паралельні і перпендикулярні прямі; перпендикуляр; кути, утворені при перетині двох прямих січною; виконує циркулем і лінійкою задачі на побудову, указаних у змісті; розуміє доведення властивості та ознаки дотичної до кола; доведення теореми про градусну міру вписаного кута кола; що означає розв’язати задачу на побудову; обґрунтовує: взаємне розміщення прямої і кола, двох кіл; застосовує вивчені означення до розв’язування задач. |
Елементарні геометричні фігури, їх властивості.
Суміжні і вертикальні кути.
Перпендикулярні та паралельні прямі.
Ознаки і властивості паралельних прямих.
Трикутники. Види трикутників.
Ознаки рівності трикутників.
Коло. Круг.
|
Виконання вправ та розв’язування задач (усно та письмово), передбачених очікуваними результатами навчання, самостійних і тематичних контрольних робіт, інших видів робіт для діагностики, контролю знань та оцінювання результатів навчання.
Самостійна робота з підручником та додатковою літературою. Пошук інформації в інтернеті. Дослідницька, проєктна та пошукова діяльність. Виступи з доповідями.
Індивідуальна, колективна та групова робота й робота в парах під час розв’язування проблемних ситуацій. Дидактичні ігри. |