ЗАТВЕРЖДЕНО
на засіданні педагогічної ради
протокол № від
____________________________
Навчальна програма
«Математика. 5 клас»
На основі модельної навчальної програми
«Математика. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти
(автор Істер О.С.)
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»
(наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
для 5-А класу
КЗ «Ліцей №2 Долинської міської ради» 2022/2023 н.р.
Розробив:
Т.Гордієнко, учителька математики
спеціаліст І кваліфікаційної категорії
Долинська, 2022р.
1.Вступна частина
Навчальна програма з математики для 5 класу закладів загальної середньої освіти відповідає Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, Державному стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 (далі — Державний стандарт), Типовій освітній програмі для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 року № 235, модельній програмі «Інформатика, 5-6 клас для закладів загальної середньої освіти» (автор Істер О.С.)
Предмет математики має виняткове значення для формування в учнів здібностей здійснювати різного роду обчислення, розвитку логічного, просторового та ймовірнісного мислення, для формування аналітичних і синтетичних умінь, конструктивних, комунікативних, перцептивних і когнітивних навичок. Розуміння й активне використання учнями математичних понять і відношень, математичних методів і моделей для дослідження практичних і теоретичних процесів і ситуацій, що відбуваються довкола, створюють передумови для правильного пізнання світу, ефективного засвоєння багатовікового людського досвіду та культури, допомагають у соціалізації та життєдіяльності. Всі учні, незалежно від особистісних здібностей, інтелектуального потенціалу, нахилів й інтересів, можуть відчути красу математики, її практичну користь і значущість. Головне, щоб кожен учень, вивчаючи математику, відчував успіх у навчанні. Математичні знання дійсно стануть цінними та ефективними лише в тому випадку, якщо учні зможуть інтерпретувати та застосовувати ці знання на практиці.
Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті.
2. Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі в 5 класі
Навчання математики має зробити певний внесок у формування ключових компетентностей.
Ключові компетентності |
Уміння та ставлення |
Вільне володіння державною мовою |
Уміння:
- означення математичних понять і відношень; - математичні твердження; - назви числових і буквених виразів, рівнянь і нерівностей, геометричних фігур і їхніх елементів; - міркування та прогнозування, що здійснюються у процесі математичного моделювання; - висновки на основі інформації, поданої в різних формах;
- математичні твердження; - способи та розв’язки рівнянь і нерівностей; - рівність, паралельність, перпендикулярність окремих геометричних фігур; - вибір раціонального вибору математичної моделі, представлення даних;
Ставлення:
|
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами |
Уміння:
Ставлення: розуміння цінності мовного різноманіття та повага до рідної мови. |
Уміння:
Ставлення: усвідомлення важливості правильного використання математичних термінів та їх позначення в різних мовах у навчанні та повсякденному житті. |
|
Математична компетентність |
Уміння:
Ставлення:
|
Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій |
Уміння:
Ставлення:
|
Інноваційність |
Уміння:
Ставлення:
|
Екологічна компетентність і здорове життя |
Уміння:
Ставлення:
|
Інформаційно-комунікаційна компетентність |
Уміння:
Ставлення:
|
Навчання впродовж життя |
Уміння:
Ставлення:
|
Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей |
Громадянські компетентності Уміння:
Ставлення:
|
Coціальні компетентності Уміння:
Ставлення:
|
|
Культурна компетентність |
Уміння:
Ставлення:
|
Підприємливість та фінансова грамотність |
Уміння:
Ставлення:
|
Навчальною програмою передбачено, що формування предметної математичної компетентності здійснюється з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання учнів з математики у 5 класі, сутнісний опис яких подано у Державному стандарті базової середньої освіти.
3. Характеристика навчального змісту і особливостей його реалізації
Курс математики основної школи логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти здобувачів освіти, розпочату в початкових класах, розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей здобувачів освіти.
Курс математики 5 класу передбачає розвиток, збагачення і поглиблення знань учнів про числа і дії над ними, числові й буквені вирази, величини та їх вимірювання, рівняння, числові нерівності, а також уявлень про окремі геометричні фігури на площині і в просторі. Понятійний апарат, обчислювальні алгоритми, графічні уміння й навички, які мають бути сформовані на цьому ступені навчання, є тим підґрунтям, що забезпечить успішне навчання в наступних класах як алгебри й геометрії, так і інших навчальних предметів, що потребують математичних знань.
В курсі математики 5 класу можна виділити такі основні змістові лінії: арифметика; елементи алгебри; наочна геометрія.
Змістова лінія «Арифметика» закладає фундамент для подальшого навчання математики та суміжних дисциплін, забезпечує розвиток обчислювальних навичок та логічного мислення, навичок порівняння чисел та значень величин, вміння складати та/або застосовувати алгоритми, сприяє розвитку вмінь планувати і здійснювати діяльність для розв’язування текстових і сюжетних задач, що відображено практичне застосування математики в житті і діяльності людини.
Змістова лінія «Елементи алгебри» систематизує знання про математичну мову та символіку, що реалізується застосуванням буквених позначень та символів для запису чисел, властивостей арифметичних дій, порівняння значень виразів та величин, а також для знаходження невідомих компонентів арифметичних дій.
Змістова лінія «Наочна геометрія» систематизує та розширює початкові знання про геометричні фігури та величини, сприяє формуванню в учнів первинних уявлень про геометричні абстракції реального світу, навичок користування креслярськими інструментами для геометричних вимірювань і побудов, закладає основи для формування графічної культури, розвиває образне мислення і просторову уяву.
Основу курсу становить розвиток поняття числа та формування міцних обчислювальних і графічних навичок. У 5 класі відбувається поступове розширення множини натуральних чисел до множини дробових чисел, шляхом послідовного введення дробів (звичайних і десяткових) разом із формуванням культури усних, письмових, інструментальних обчислень. Навчальний матеріал, пов’язаний із виразами, величинами, рівняннями і нерівностями, геометричними фігурами, має загалом пропедевтичний характер і спрямований на підготовку учнів до свідомого системного вивчення відповідних тем у курсах алгебри і геометрії. Зокрема, учні мають отримати уявлення про використання букв для запису законів арифметичних дій, формул, навчитись обчислювати значення простих буквених виразів, за умовою задачі складати й розв’язувати нескладні рівняння першого степеня спочатку на основі залежностей між компонентами арифметичних дій, а згодом із використанням основних властивостей рівнянь.
Важливе значення в навчанні у 5 класі для підготовки учнів до систематичного вивчення алгебри, геометрії та інших предметів мають початкові відомості про метод координат, а саме: координатні промінь, пряма, площина, зображення точок за їхніми координатами та навпаки, визначення координат точок за їхнім зображенням. Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, основними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація практичного застосування математичних знань.
Під час розв’язування текстових задач учні також вчаться використовувати математичні моделі. Розв’язування таких задач супроводжує вивчення всіх тем, передбачених програмою.
Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про плоскі (відрізок, промінь, пряма, кут, трикутник, прямокутник, квадрат, коло, круг)фігури. Учні набувають навичок вимірювання довжини відрізка й градусної міри кута, знаходження площ деяких фігур, побудови геометричних фігур за допомогою лінійки, косинця, транспортира. Розширюються уявлення учнів про вимірювання геометричних величин на прикладах вимірювання і порівняння величин відрізків або кутів, побудови відрізків даної довжини і кутів із заданою градусною мірою, оперування формулами периметрів, площ і об’ємів геометричних фігур — знаходження невідомого компонента формули за відомими, встановлення і використання співвідношень між певними одиницями вимірювання. Побудова кута за допомогою транспортира або косинця (прямого кута), прямої та відрізка за допомогою лінійки використовується при побудові трикутників, прямокутників, перпендикулярних і паралельних прямих. Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, виконання побудов і сприяти виробленню вмінь виділяти форму і розміри як основні властивості геометричних фігур. Закріплення понять супроводжується їхньою класифікацією (кутів, трикутників, взаємного розміщення прямих на площині).
Основу інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним складають числові характеристики (довжина, площа) геометричних фігур. Узагальнюються знання учнів про одиниці вимірювання довжини, площі і вміння переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються для предметів природничого циклу та технологій.
Важливим є формування в учнів умінь подавати дані у вигляді таблиць і діаграм різних типів та на основі їхнього аналізу робити відповідні висновки. Вивчення математики у 5 класі здійснюється з переважанням індуктивних міркувань в основному на наочноінтуїтивному рівні із залученням практичного досвіду учнів і прикладів із довкілля. Відбувається поступове збільшення теоретичного матеріалу, який вимагає обґрунтування тверджень, що вивчаються. Це готує учнів до ширшого використання дедуктивних методів на наступному етапі вивчення математики .
4. Структура навчальної програми
Програму представлено в табличній формі, що містить три частини: очікувані результати навчання, пропонований зміст та види навчальної діяльності. У частині «Пропонований зміст» вказані змістові питання, що вивчаються. У частині «Очікувані результати навчання» конкретизовані знання змісту й процедурні знання залежно від змісту, що вивчається, а також деталізовано рівень засвоєння кожного з понять теми. У частині «Види навчальної діяльності» вказано орієнтовний перелік видів діяльності, які можуть бути запропоновані учням.
У навчальній програмі надається право коригувати послідовність вивчення навчального матеріалу та змінювати розподіл годин залежно від прийнятої методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій.
Навчальна програма пропонує провести 12 діагностичних робіт з тем(розподіл подано у таблиці).
Назва теми |
Кількість годин |
Кількість контрольних робіт |
Узагальнення та систематизація знань за курс початкової школи |
14 годин |
1 |
Натуральні числа і дії з ними. Геометричні фiгури і величини |
98 годин |
5 |
Подільність натуральних чисел |
16 годин |
1 |
Дробові числа та дії з ними |
66 годин |
4 |
Узагальнення та систематизація знань за рік |
16 годин |
1 |
Всього |
210 годин |
12 |
Кількість тижневих навчальних годин у програмі відповідає максимальній (6 год) у Типовій освітній програмі (затверджена наказом МОН від 19.02.2021р.№ 235).
ІІ. частина
Математика 5 клас
(6 годин на тиждень, всього 210годин)
Очікувані результати навчання |
Пропонований зміст |
Види навчальної діяльності |
Тема 1. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ЗА КУРС ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (14 годин) |
||
відтворює послідовність чисел у межах мільйона; володіє навичками письмового додавання, віднімання, множення та ділення чисел у межах мільйона; читає і записує числа та дроби; порівнює числа та дроби з однаковими знаменниками; розуміє спосіб одержання дробу, суть чисельника і знаменника дробу; застосовує правила знаходження дробу від числа та числа за значенням його дробу; правила порядку виконання дій під час обчислень значень виразів без дужок та з дужками знає одиниці вимірювання довжини, маси, місткості, часу та співвідношення між ними; вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час; перетворює величини, подані в двох одиницях найменувань, в одну, і навпаки; виконує арифметичні дії з іменованими числами; записує математичні вирази і твердження, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів; знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви; розв’язує рівняння з одним невідомим на основі правил знаходження невідомого компоненту арифметичної дії; перевіряє, що одержане значення невідомого є розв’язком рівняння; розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками; називає істотні ознаки прямокутника (квадрата); будує прямокутник (квадрат); коло, круг за заданим значенням радіуса, діаметра; площині: точка, відрізок, промінь, пряма, кут, ламана, трикутник, квадрат, прямокутник, многокутник, коло, круг ; знаходить периметр многокутника та площу прямокутника (квадрата) навчальних і практичних ситуаціях. |
Натуральні числа. Порівняння натуральних чисел. Арифметичні дії з натуральними числами
Поняття дробу Порівняння дробів. Знаходження дробу від числа. Знаходження числа за значенням його дробу.
Величини: довжина, маса, місткість, час. Дії з величинами.
Числові та буквені вирази
Рівняння.
Геометричні фігури на площині: точка, відрізок, промінь, пряма, кут, ламана, трикутник, квадрат, прямокутник, многокутник, коло, круг. |
• Пошук раціональних способів обчислень числових виразів • Встановлення залежності між різними одиницями однієї величини
|
Тема 2. НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА І ДІЇ З НИМИ. ГЕОМЕТРИЧНІ ФIГУРИ І ВЕЛИЧИНИ (98 годин) |
||
наводить приклади: натуральних чисел; шкал; числових і буквених виразів, формул; рівнянь; знаходить на малюнках: відрізок даної довжини та кут даної градусної міри; геометричні фігури, вказані у змісті; розрізняє: цифри і числа; читає і записує: натуральні числа в межах мільярда; числові нерівності; використовує: властивості арифметичних дій з натуральними числами; записує і пояснює формули: периметра вказаних у змісті геометричних фігур; площі прямокутника, квадрата; пояснює, що таке: натуральне число; значення виразу; степінь натурального числа, квадрат і куб натурального числа; відрізок, пряма; промінь; координатний промінь; шкала; кут; трикутник; квадрат; прямокутник; рівні фігури; розв’язати рівняння; пояснює правила: додавання, віднімання, множення, ділення, порівняння; виконання ділення з остачею, округлення натуральних чисел; знає одиниці вимірювання довжини відрізка та співвідношення між ними; знає одиницю вимірювання величини кута; класифікує: кути за їхньою градусною мірою; трикутники за видами їхніх кутів та довжиною сторін; зображує: відрізок даної довжини та кут даної градусної міри; вказані у змісті геометричні фігури за допомогою лінійки, косинця, транспортира; координатний промінь, натуральні числа на координатному промені; знає одиниці вимірювання площі; розуміє та записує співвідношення між одиницями вимірювання площі; вимірює та обчислює: довжину відрізка; градусну міру кута; периметр трикутника і прямокутника; застосовує прийоми раціональних обчислень; розв’язує вправи, що передбачають: запис числа у вигляді суми розрядних доданків; порівняння та округлення натуральних чисел; виконання чотирьох арифметичних дій з натуральними числами; піднесення натурального числа до квадрата та куба; ділення з остачею; обчислення значень числових і буквених виразів, периметра і площі прямокутника і квадрата; розв’язує вправи, що передбачають: аналіз лінійних та стовпчастих діаграм ; розв’язує: рівняння на основі залежностей між компонентами та результатом арифметичних дій; розв’язує: текстові задачі на рух, роботу та пов’язані з купівлею - продажем арифметичним способом; знаходить на малюнках: стовпчасті діаграми; розв’язує сюжетні задачі з реальними даними щодо : використання природних ресурсів рідного краю; знаходження периметрів та площ земельних ділянок, підлоги класної кімнати, розрахунків, пов’язаних із календарем і годинником тощо; обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання задачі; створює допоміжну модель задачі різними способами. |
Натуральні числа. Число нуль
Цифри. Десятковий запис натуральних чисел
Порівняння натуральних чисел. Числові нерівності Округлення натуральних чисел
Арифметичні дії з натуральними числами та їхні властивості
Степінь натурального числа. Квадрат і куб числа.
Порядок виконання арифметичних дій у виразах Ділення з остачею
Числові вирази. Буквені вирази та формули . Рівняння
Текстові задачі
Відрізок, пряма, промінь . Довжина відрізка. Одиниці вимірювання довжини відрізка
Координатний промінь. Шкала.
Лінійні та стовпчасті діаграми
Кут. Величина кута. Види кутів
Трикутник та його периметр. Види трикутників за кутами та сторонами
Квадрат. Прямокутник . Рівність фігур Площа та периметр квадрата і прямокутника Одиниці вимірювання площі |
|
Тема 3. ПОДІЛЬНІСТЬ НАТУРАЛЬНИХ ЧИСЕЛ (16 годин) |
||
наводить приклади: простих і складених чисел; парних і непарних чисел; чисел, що діляться націло на 2, 3, 5, 9, 10; розуміє зміст терміну «ознака»; розрізняє: прості і складені числа; дільники і кратні натурального числа; формулює означення понять: дільник, кратне, просте число, складене число, спільний дільник; ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10; взаємно прості числа розв’язує вправи, що передбачають: використання ознак подільності чисел на 2, 3, 5, 9, 10; розкладання натуральних чисел на прості множники в межах тисячі; знаходження спільних дільників двох чисел; найбільшого спільного дільника (НСД) двох (кількох) чисел в межах ста; знаходження найменшого спільного кратного (НСК) двох чисел (кількох) в межах ста. |
Дільники та кратні натурального числа
Ознаки подільності на 2, 3, 5, 9 і 10 Прості та складені числа Розкладання чисел на прості множники
Найбільший спільний дільник Взаємно прості числа
Найменше спільне кратне |
|
Тема 4. ДРОБОВІ ЧИСЛА І ДІЇ З НИМИ(66 годин) |
||
наводить приклади: звичайних і десяткових дробів; розрізняє: звичайні і десяткові дроби; правильні і неправильні дроби; пояснює, що таке чисельник і знаменник дробу; мішане число; називає розрядні одиниці цілої та дробової частини десяткового дробу; читає і записує: звичайні та десяткові дроби; мішані числа; формулює означення: правильного і неправильного дробу; середнього арифметичного; знає, розуміє та застосовує правила: округлення десяткових дробів, знаходження середнього арифметичного; розв’язує вправи, що передбачають: порівняння, додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками; порівняння, округлення, додавання, множення ділення десяткових дробів на натуральне число та на десятковий дріб; перетворення мішаного числа у неправильний дріб; перетворення неправильного дробу в мішане число або натуральне число; знаходження середнього арифметичного кількох чисел; розв’язує вправи, що передбачають: знаходження середнього значення величини; застосовує прийоми раціональних обчислень; розв’язує сюжетні задачі з реальними даними щодо: безпеки руху; розрахунку сімейного бюджету можливості, здійснення масштабних покупок; безпеки і охорони здоров’я; практичних аспектів фінансових питань; прогнозує очікуваний результат. |
Звичайні дроби
Дріб як частка двох натуральних чисел
Порівняння звичайних дробів з однаковими знаменниками
Правильні та неправильні дроби. Мішані числа
Додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками
Десятковий дріб. Запис десяткових дробів Порівняння десяткових дробів
Округлення десяткових дробів
Арифметичні дії з десятковими дробами
Середнє арифметичне. Середнє значення величини |
Дослідницька,проєктна та пошукова діяльність : Наприклад: • Використання звичайних та десяткових дробів у повсякденному житті та навколишньому середовищі
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ЗА РІК(16 годин) |
||
Наводить приклади простих і складених чисел. Розв’язує задачі, що передбачають використання ознак подільності; розрахунки, пов'язаних із календарем і годинником;харчового раціону. Складає власні задачі. Наводить приклади:
Складає власні задачі. Розв’язує задачі, що передбачають: додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками; дії з десятковими дробами ;знаходження десяткового дробу від числа і числа за значенням його десяткового дробу; з використання природних ресурсів рідного краю; безпеки руху;розрахунку сімейного бюджету, можливості здійснення масштабних покупок; Складає власні задачі на дроби. Конструює геометричні фігури. Розв’язує задачі, що передбачають:
Складає власні задачі геометричного змісту. Розв’язує рівняння; Складає власні задачі , що зводяться до простіших рівнянь. Розв’язує задачі, що передбачають обчислення середнього арифметичного кількох чисел; середнього значення величини; розрахунок визначення середнього значення замірів величин Складає власні задачі. Розрізняє стовпчасті та лінійні діаграми. Читає і будує лінійні і стовпчасті діаграми. Складає власні задачі. |
Натуральні числа. Дії з натуральними числами. Ознаки подільності.
Дробові числа. Задачі на дроби.
Задачі геометричного змісту
Рівняння. Задачі, що зводяться до простіших рівнянь.
Величини. Середнє арифметичне. Середнє значення величини. Діаграми.
|
Дидактичні ігри
роботи.
|
ІІІ. Прикінцева частина
Навчальні досягнення учнів 5 класу підлягають поточному оцінюванню формувального характеру, у ході якого відстежується процес засвоєння компонентів змісту освіти, та підсумковому тематичному й річному оцінюванню, під час якого встановлюється відповідність здобутих учнями результатів навчання нормативно встановленим параметрам. Об’єктами поточного оцінювання є очікувані результати навчання, визначені програмою; об’єктами підсумкового оцінювання — очікувані та обов’язкові результати навчання, зафіксовані в Державному стандарті базової загальної освіти.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здійснюється систематично в індивідуальній формі, у формах самоконтролю і взаємного контролю, фронтально за допомогою методів спостереження, усного опитування, вивчення учнівських робіт і т. д.
Здійснення зворотного зв’язку з учнями в процесі оцінювання виконаних робіт має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і вдосконалення.
Критерії оцінювання груп результатів визначених Державним стандартом базової середньої освіти
(Освітня галузь «Математична»)
Групи результатів |
Рівні результатів навчання |
||||
Початковий (знання, розуміння) |
Середній (застосування) |
Достатній (аналіз, синтез) |
Високий (оцінювання, продукування ) |
||
Дослідження ситуацій і виокремлення проблем, які можна розв`язати із застосуванням математичних методів (опрацьовує проблемні ситуації та створює математичні моделі)
|
Вирізняє у проблемній ситуації математичні дані
Розрізняє початкові дані та шукані результати
Розрізняє таблиці, діаграми, формули, графіки |
Визначає дані, які є необхідними для розв`язання проблемної ситуації Використовує ІКТ для пошуку та зберігання інформації математичного змісту Читає таблиці, діаграми, формули, графіки Перетворює текстову інформацію математичного змісту в таблиці та діаграми Визначає та описує математичні характеристики навколишніх об`єктів (кількість, розмір, форма) Добирає моделі та способи, розробляє план розв`язання проблемної ситуації за аналогією |
Виокремлює в конкретній проблемній ситуації її окремі складові частини, що можуть бути розв`язані математичними методами Вирізняє проблемну ситуацію з аналогічним способом розв`язання Записує та представляє дані у текстовій, табличній та графічній формі Пропонує ідеї щодо ходу розв`язання проблемної ситуації Будує математичну модель, використовуючи вирази, рівняння, нерівності, графіки та інші форми представлення моделі Виокремлює простіші проблеми у складі запропонованої проблемної ситуації |
Вирізняє проблемні ситуації, які можуть бути розв`язані відомими математичними методами Описує зв`язки між даними Визначає компоненти математичної моделі проблемної ситуації, взаємозв`язки між ними Планує власні дії, спрямовані на розв`язання проблемної ситуації Прогнозує межі, точність, можливі форми представлення результату Презентує свої висновки чи способи розв`язання усно або письмово, зокрема з використанням ІКТ |
|
Моделювання процесів і ситуацій, розроблення стратегій, планів дій для розв`язання проблемних ситуацій (розв`язує математичні задачі)
|
Розпізнає математичну інформацію в різних формах (числовій, графічній, табличній) Розпізнає та інтерпретує числову інформацію, розпізнає геометричні об`єкти та їх елементи на площині та в просторі |
Використовує відомі правила та послідовність дій з математичними об`єктами для розв`язання проблемних ситуацій Представляє математичну інформацію в різних формах (числовій, графічній, табличній тощо) |
Представляє математичну інформацію в різних формах (числовій, графічній, табличній тощо), аналізує її, робить висновки Приймає рішення щодо вибору раціонального способу розв`язаня проблемної ситуації |
Пропонує раціональний спосіб розв`язання проблемної ситуації Виявляє ініціативу та пропонує можливі варіанти залучення додаткових ресурсів і даних |
|
Критичне оцінювання процесу та результату розв`язання проблемних ситуацій (критично оцінює результати розв`язання проблемних ситуацій) |
Розрізняє дані та невідомі елементи проблемної ситуації Відповідає на запитання щодо умови, залежності між елементами проблемної ситуації |
Розрізняє умову і вимогу, дані та невідомі елементи проблемної ситуації Групує математичні об`єкти за спільними ознаками, описує їх властивості |
Відповідає на запитання щодо умови, залежності між елементами проблемної ситуації, недостатності та надлишковості даних |
Презентує результати розв`язання проблемної ситуації, використовуючи різні способи та інструменти, зокрема ІКТ Використовує властивості математичних об`єктів для обґрунтування своїх дій та їх наслідків |
|