Навчальна програма «Зарубіжна література 5 клас»

Про матеріал

Навчальна програма «Зарубіжна література 5 клас», розроблена на основі модельної навчальної програми «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (у редакції 2023 року) (автори Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко-Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А.) .Усього годин за рік: - 70 год./рік (2 год./тижд.). НП вміщує оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України від о2.08.2024 р. № 1023 .

Перегляд файлу

ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол педагогічної ради

Прилуцького закладу загальної середньої освіти №7

(ліцею №7)

30.08.2024 №1

Навчальна програма

«Зарубіжна література 5 клас»,

розроблена на основі модельної навчальної програми

«Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти

(у редакції 2023 року) (автори Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко-Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А.)

https://drive.google.com/file/d/1zcaTqWtDvE3SPiZjvlmCq83HXDWKGqTY/view

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 10 жовтня 2023 року № 1226

Зміст навчальної програми забезпечує підручник «Зарубіжна література. 5 клас» (атор Міляновська Н.Р. – Тернопіль: Астон, 2024.-288с.:іл.)

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.02. жовтня 2022 року № 140»

Цикл: пропедевтичний, адаптаційний

Галузь: мовно-літературна.

Пояснювальна записка

Школа радості

«Найвища майстерність учителя – пробуджувати радість пізнання і творчого самовиявлення». Альберт Ейнштейн.

« Наше майбутнє залежить від читання». Ніл Річард МакКіннон Ґейман.

Предмет «Зарубіжна література» відіграє важливу роль у системі мовно-літературної освіти, тому що за допомогою найкращих творів світового красного письменства він відкриває українському школяреві розмаїття культур різних країн, складність і багатогранність людських стосунків та почуттів, історію духовного розвитку людства, відображену в літературних творах.

Навчальну програму (далі – НП) із зарубіжної літератури для 5 класів закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання розроблено відповідно до Закону України «Про освіту» (2017 р.), Закону України «Про повну загальну середню освіту» (2020 р.), Державного стандарту базової середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898). Ця програма є складовою частиною Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2021 р. № 235). «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 10 жовтня 2023 року № 1226).

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.02. жовтня 2022 року № 140».

Пропоновану НП зорієнтовано на реалізацію загальної мети мовно-літературної освітньої галузі, сформульованої в Держаному стандарті базової середньої освіти так: «Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень».

Мета предмета «Зарубіжна література» для адаптаційного циклу (5 клас) полягає в тому, аби забезпечити перехід учнів на новий, складніший рівень осмислення художніх творів, ознайомити їх з низкою творів, які належать до літературного канону зарубіжної літератури і водночас зберегти та розвинути інтерес до читання, що був закладений в початковій школі. Для цього матеріал предмета «Зарубіжна література» згруповано за жанрово-тематичним принципом, запропоновано вивчення елементів теорії літератури, уведено поняття

«зарубіжної літератури», звернено увагу на відмінності між давньою та сучасною літературою тощо. Відповідно до мети можна сформулювати завдання для адаптаційного циклу:

прищеплювати учням любов і потребу в читанні, розширювати їхнє читацьке видноколо, вчити розглядати книжку як засіб пізнання світу й власної особистості;
учити сприймати художній твір не лише як розповідь про певні події, а як мистецьке явище;
сприяти усвідомленню різноманітності літератур і культур світу;
розвивати вміння аналізувати художній текст, сприяти виробленню уявлень про розвиток зарубіжних літератур в історичному часі й просторі, а також про окремі жанри й тропи;
учити виявляти моральний сенс прочитаних творів та співвідносити чесноти книжкових персонажів із власним повсякденним досвідом;
розвивати абстрактне мислення, творчу уяву, естетичне почуття, здатність до моделювання нескладних життєвих ситуацій;
удосконалювати рівень володіння літературною українською мовою, розвивати мовлення, інтерес до вивчення іноземних мов, спілкування та читання іноземними мовами;
виховувати толерантність до думок інших людей, зокрема представників інших культур і традицій, здатність до міжкультурного діалогу.

З відповідним компетентісним потенціалом мовно-літературної освітньої галузі та основними складниками базових знань користувач НП може ознайомитись у Додатку 1 до Державного стандарту. Компетентісний потенціал предмета «Зарубіжна література» (адаптаційний цикл) представлено нижче, після опису структури НП.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання з мовно-літературної освітньої галузі для класів (груп) з українською мовою навчання вказано в Додатку 2 до Державного стандарту. Зазначені вимоги насамперед передбачають, що учень:

«- взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

приймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних та художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), медіатекстах, та використовує інформацію для збагачення власного досвіду і духовного розвитку;
висловлює власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіє з іншими особами у письмовій формі, зокрема інтерпретуючи інформаційні та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних); у разі потреби взаємодіє з іншими особами в цифровому просторі, дотримується норм літературної мови;
досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної мовної творчості, спостерігає за мовними та літературними явищами, аналізує їх».

Концепція пропонованої НП із зарубіжної літератури для 5 класі закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання спирається на низку положень, які відповідають сучасним викликам літературної освіти.

Особистісний підхід («учнєцентризм»), який передбачає передусім спрямованість навчального процесу на всебічний розвиток

особистості учня/учениці, творчий розвиток і забезпечення можливостей для самореалізації учня/учениці та врахування вікових особливостей школярів адаптаційного циклу навчання (5 клас).

Естетичний принцип. Художня досконалість творів, їхнє значення для розвитку світової культури та формування ціннісних орієнтирів – один з найважливіших критеріїв включення того чи того тексту до НП.
Поєднання класичної та сучасної літератури. Художні твори, що ввійшли до МНП, належать до шкільного літературного канону, тобто до сукупності текстів, які вже понад чверть століття вивчаються в українських школах і пройшли випробування часом.

Водночас є нагальна потреба осучаснити й розширити шкільний літературний канон за рахунок тих творів світового письменства, які ще не здобули сталої наукової оцінки, але припали до душі юним читачам.

Репрезентативний принцип. На відміну від предмета «Українська література», який охоплює найзначніші періоди та постаті рідної літератури, предмет «Зарубіжна література» вибірково знайомить з репрезентативними взірцями різної тематики, жанрів,

національних традицій тощо.

Підсилений етичний складник. Цей принцип у пропонованій НП зумовлено тим, що зі збільшенням свобод у суспільстві зростає потреба посилити відповідальність особистості за власний моральний вибір. І саме літературні твори з порушеними в них моральними питаннями та проблемами, дослідженням людських характерів, взаємин та суспільного життя надає для такого виховання величезні можливості, зокрема і для виховання толерантності й гуманізму. З огляду на те, що християнство має фундаментальне значення для розвитку європейської та української культури та моральних цінностей, а більшість включених до програми творів слов’янських, європейських або американських авторів у той чи той спосіб пов’язані з християнською моральною системою та образністю, до програми було введено рубрику «Біблійні перекази», яка знайомить з найвідомішими сюжетами та образами – звісно, без догматизму і нетолерантності стосовно інших релігій. У цьому контексті підручники та уроки за пропонованою НП можна доповнити рубрикою «Християнські сюжети та образи в зарубіжній літературі».
Розширений українознавчий компонент. Традиційний для предмета «Зарубіжна література» українознавчий компонент у пропонованій НП суттєво розширюється й концептуально доповнюється. По-перше, як і в попередніх програмах, твори зарубіжної літератури подаються у перекладах українською мовою, що збагачує українську мову учня. По-друге, пропонована НП включає тексти іншомовних авторів, які народились, певний час та/або все життя жили на українських територіях. Вивчення їхньої творчості слід розглядати не лише з точки хочу естетичної значущості їхніх творів, а й з огляду на їхню належність багатокультурній спадщині України. Саме тому до НП включені, народні казки національних меншин України, твори російськомовних письменників, пов’язаних з Україною, вірші єврейських літераторів, що писали мовою ідиш, а також німецькомовних авторів Буковини. Слід наголосити, що такі автори поєднують Україну із світом, несуть свої уявлення про неї в інші культури.
Інтердисциплінарний потенціал курсу. Варто зазначити, що сучасна гуманітаристика, а також вища й шкільна освіта розвиваються в міждисциплінарній парадигмі. З огляду на це в НП враховано:

зв'язок з предметом «Українська література», який реалізується через порівняння текстів, дослідження численних контактів українських авторів із зарубіжними, ознайомлення з працею українських майстрів перекладу та роботами дослідників української та зарубіжної літератур;
перетини між українською та зарубіжною літературами у межах рубрики «Література рідного краю», репрезентованої творами регіональних письменників, які писали мовою національних меншин;
зв'язок з вивченням іноземних мов, передусім за рахунок долучення уривків з оригіналів;
зв'язок із всесвітньої історією та історією культури, що дозволяє вибудувати історико-культурний контекст художніх творів, що вивчаються;
зв'язок літератури з різними видами мистецтва, що суттєво доповнює культурологічний контекст
зв'язок літератури з предметами природознавчого та суспільствознавчого циклів.

Академічна свобода вчителя/автора підручника. Можливості для її реалізації передбачено в рубриках НП як на рівні добору художніх творів («Зміст навчального предмета») так і на рівні видів навчальної діяльності» (детальніше про це див. нижче).

НП містить пояснювальну записку та основну частину, у якій представлено очікувані результати навчання, зміст навчального предмета та види навчальної діяльності.

Зазначені структурні компоненти НП послідовно описуються для кожного класу та щільно взаємопов’язані.

У рубриці «Очікувані результати навчання» (ОРН) враховано «Методичні рекомендації для розроблення модельних навчальних програм», згідно з якими ОРН – «це компетентності, яких набувають учні на певному етапі освітнього процесу» та які «відображають обов’язкові результати навчання (загальні, конкретні орієнтири для оцінювання) з відповідної освітньої галузі, визначеної Державним стандартом базової середньої освіти». Для предмета «Зарубіжна література» основу ОРН надає Додаток 2 Державного стандарту. У МНП збережено формулювання, орієнтовані на детальніший опис обов’язкових результатів навчання – рівень орієнтирів для оцінювання. У кожному класі ОРН структуровано за чотирма групами результатів навчання учнів (далі – ГРН) згідно з Додатком 2 до Державного стандарту. У дужках подано домінантну характеристику кожної з ГРН.

ГРН 1 «Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях» (сприйняття та комунікація);
ГРН 2. «Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів (зокрема художніх текстах, медіатекстах) та використання її для збагачення власного досвіду» (читання, аналіз, інтерпретація);
ГРН 3. «Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами; взаємодія з іншими особами в цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови» (письмо);
ГРН 4. «Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу» (мова та мовлення).

Ці домінантні характеристики ГРН вказані у програмі за відповідними номерами у рубриці «Очікувані результати навчання».

Оскільки види навчальної діяльності (ВНД) слугують досягненню ОРН при вивченні змісту навчального предмета, то домінантні характеристики ГРН використовуються у програмі також для їхнього структурування. Відтак для кожної конкретної теми подано 4 типи ГРН, яким відповідають 4 типи ВНД.

У рубриці «Зміст навчального предмета» представлено теми основних розділів, короткі анотації до них, рекомендоване коло читання та додаткові орієнтири для вчителя / автора підручника, що стосуються теорії літератури, культурного контексту, міжпредметних зав’язків та українознавчого потенціалу предмета.

До інваріантного компоненту входять твори, пропоновані як обов’язкові до читання (обов’язковий мінімум).

Варіативний компонент програми складається з двох частин.

«Варіативний компонент 1. Рекомендовані твори»: тут пропоновано низку творів на вибір, аби полегшити вчителеві / авторові пошук відповідних текстів.

У «Варіативному компоненті-2» назви творів не вказані, натомість зазначено їхнє тематичне або жанрове спрямування, що відповідає темі розділу (наприклад, народні чи літературні казки), які вчитель / автор підручника добирає самостійно. Наявність такого «віконця» дасть змогу вчителеві / авторові підручника не лише реалізувати власну академічну свободу, а й оперативно реагувати на нові твори, що будуть створені протягом наступних років, з’являтимуться на книжковому ринку України та викликатимуть живий інтерес учнів (як, скажімо, це свого часу відбулося з книжками Джоан Роулінґ).

Услід за пропонованими текстами («Коло читання») даються додаткові орієнтири для вчителя/автора підручника:

теорія літератури (ТЛ), де подано терміни, що дасть змогу опанувати матеріал предмета «Зарубіжна література»;
культурний контекст (КК) висвітлює передусім зв’язки літератури з іншими видами мистецтва та явищами культури (пов'язаний із загальною культурологічною орієнтацією предмета);
міжпредметні зв’язки (МЗ) – рубрика, що вияскравлює зв’язки літературної теми з матеріалом інших навчальних предметів (детальніше про це див. «Інтердисциплінарний потенціал предмета») ;
український мотив (УМ) - рубрика, що розкриває українознавчий потенціал предмета: зв’язки зарубіжних письменників з Україною, майстерність українських перекладачів, твори іншомовних авторів, біографічно пов’язаних з українськими територіями тощо.

Основні принципи, на яких ґрунтується навчальна програма

Викладання зарубіжної літератури здійснюється на підставі принципу доступності, принципу систематичності й послідовності навчання, принципу зв’язку навчання і виховання, принципу спрямованості на розвиток учня, принципу науковості, принципу історизму, принципу зв’язку навчання із життям, принципу комунікативності, принципу репрезентативності, принципу діяльнісного підходу, принципу країнознавчого підходу, принципу ціннісного підходу, принципу нерепресивної свідомості, принципу компаративності, принципу діалогізму, принципу цілісного підходу до вивчення художніх творів, принципу наочності навчання.

Види навчальної діяльності враховують традиції вітчизняної методики й включають, окрім завдань для фронтальної, групової парної та індивідуальної роботи, також елементи онлайн-діяльності. Різноманітні види навчальної діяльності забезпечують оптимальне наближення змісту навчального матеріалу до учня і допомагають досягти очікуваних результатів навчання.

Усього годин за рік: - 70 год./рік (2 год./тижд.)

Серед них:

Вступ -2 години.

Текстуальне вивчення творів – 51 година.

Тематичне діагностування – 6 год.: І семестр – 3, ІІ семестр - 3

Розвиток мовлення – 4 год.: І семестр – 2 (у+п), ІІ семестр – 2 (у+п)

Виразне декламування напам’ять – 1 год.

Позакласне читання – 4 год.

Резервні уроки – 2 год.

Основна частина

5 клас 70 год

Очікувані результати навчання

Пропонований зміст навчального

предмета

Види навчальної діяльності

Конкретні результати

Орієнтири для оцінювання

Вступ. Роль книжки в третьому тисячолітті (2 год.)

Учень/учениця

І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях

визначає мету (провідну думку) почутого та/або прочитаного висловлювання та його

форму (монолог/діалог); формулює і відповідає на запитання за змістом почутого та/або прочитаного повідомлення; відтворює

усно (творчо переказує (повністю або частково), коментує, інтерпретує) почутий

та/або прочитаний текст.

ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів

характеризує, обговорює порушені в художньому тексті/медіатексті теми й проблеми читання, діалогу з книжкою, формування якостей творчого читача/читачки; проєктує власний або відомий життєвий досвід на порушені в тексті проблеми; висловлює в усній формі власні думки, почуття і враження, викликані прочитаними раніше творами зарубіжної літератури, розмірковує про користь паперових та електронних книг.

ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі створює власні міркування про улюблену книжку у вигляді мінітвору або посту для соцмереж; дискутує (очно або в онлайн- середовищі) на тему читання та вибору художньої літератури, порівнює позиції учасників дискусії, обстоює власну позицію.

IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення вирізняє окремі мовні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх.

Роль книги та читання художньої літератури для формування гармонійної

особистості. Види читання в цифрову епоху. Паперові та електронні книги.

Теорія літератури (ТЛ) Зарубіжна література.

Література і культура (ЛК) Роль художньої літератури в житті людини та сучасному суспільстві.

Україна і світ (УС) Українські ресурси (друковані, цифрові та ін.) художніх творів для школярів.

Медіатекст (МТ) Бібліотеки в медіапросторі. Популяризація читання

художньої літератури медійними засобами.

Різні види читання (про

себе, вголос, «ланцюжком» або ін.), визначення провідної думки та деталей почутого та/або прочитаного тексту,

формулювання запитань до

тексту, відповіді на запитання до тексту, творчий переказ тексту, коментування та

інтерпретація тексту, самостійне збирання

інформації, написання

мінітвору або створення

посту для соцмереж, дискусія (очно або в онлайн-середовищі), розповідь про улюблений твір, виокремлення і пояснення окремих мовних явищ у своєму і чужому мовленні.

слухає висловлювання (зокрема художні тексти, медіатексти) у різних формах (монолог, діалог, полілог), сприймаючи подану в достатньо вільному темпі інформацію відповідного обсягу на відому і частково нову тематику [6 МОВ 1.1.1] реагує на почуте, уточнюючи важливі для розуміння деталі

[6 МОВ 1.1.2]

передає прихований зміст повідомлення, виражений за допомогою типових невербальних засобів

[6 МОВ 1.1.3]

усно відтворює зміст почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), акцентуючи увагу на окремих деталях

[6 МОВ 1.2.1]

фіксує основний зміст почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) відповідно до поставленого завдання

[6 МОВ 1.2.2]

з допомогою інших осіб або самостійно добирає і створює графічні та візуальні засоби передачі інформації, зокрема щодо літературного твору (фабула, розрізнення персонажів, установлення зв’язків між ними тощо)

[6 МОВ 1.2.3]

добирає відповідно до поставленого завдання або самостійно визначених цілей інформацію з одного чи кількох джерел (зокрема художніх текстів, медіатекстів)

[6 МОВ 1.3.1]

усвідомлено користується основними складниками (заголовком, змістом, анотацією тощо) джерела інформації (друкованого чи цифрового), а також складниками структури тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту)

[6 МОВ 2.1.2]

сприймає тексти (зокрема художні тексти, медіатексти), зважаючи на контекст створення та читацьке сприйняття

[6 МОВ 2.1.3]

визначає основні порушені в тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті) проблеми, пов’язуючи їх із життєвим досвідом

[6 МОВ 2.2.1]

розрізняє відому і нову, головну і другорядну інформацію, факти і судження в тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті)

[6 МОВ 2.2.2]

[6 МОВ 1.1.2]

передає прихований зміст повідомлення, виражений за допомогою типових невербальних засобів

[6 МОВ 1.1.3]

[6 МОВ 1.2.1]

[6 МОВ 1.2.2]

[6 МОВ 1.2.3]

[6 МОВ 1.3.1]

[6 МОВ 2.1.2]

сприймає тексти (зокрема художні тексти, медіатексти), зважаючи на контекст створення та читацьке сприйняття

[6 МОВ 2.1.3]

[6 МОВ 2.2.1]

[6 МОВ 2.2.2]

[6 МОВ 1.1.2]

передає прихований зміст повідомлення, виражений за допомогою типових невербальних засобів

[6 МОВ 1.1.3]

[6 МОВ 1.2.1]

[6 МОВ 1.2.2]

[6 МОВ 1.2.3]

[6 МОВ 1.3.1]

[6 МОВ 2.1.2]

сприймає тексти (зокрема художні тексти, медіатексти), зважаючи на контекст створення та читацьке сприйняття

[6 МОВ 2.1.3]

[6 МОВ 2.2.1]

[6 МОВ 2.2.2]

вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) [6 МОВ 1.1.2-1]

розуміє та відтворює зміст почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого

[6 МОВ 1.1.2-2]

у разі потреби грамотно перепитує співрозмовника для уточнення деталей

[6 МОВ 1.1.2-3]

виявляє і відтворює прихований зміст повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), розрізняючи невербальні засоби (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести, пози), використані для передачі прихованого змісту

[6 МОВ 1.1.3-1]

стисло переказує зміст почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), підпорядковуючи намір
висловлення темі та основній думці [6 МОВ 1.2.1-1]

вибірково переказує зміст почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) [6 МОВ 1.2.1-2]

перефразовує репліки в діалозі [6 МОВ 1.2.1-3] самостійно складає простий план почутого [6 МОВ 1.2.2-1]

використовує елементи конспектування (зокрема визначає ключові слова
та фрази в почутому повідомленні) [6 МОВ 1.2.2-2]

відтворює основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів у літературному творі, що розкривають зміст почутого повідомлення [6 МОВ 1.2.2-3]

унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою інших осіб), використовуючи різні засоби (малюнки, схеми, таблиці, комікси тощо) для відтворення змісту, структурування інформації

[6 МОВ 1.2.3-1]

передає з використання окремих способів і засобів візуалізації враження від почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) [6 МОВ 1.2.3-2] знаходить у почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті) відповіді на поставлені запитання

[6 МОВ 1.3.1-1]

розрізняє відому і нову для себе інформацію

[6 МОВ 1.3.1-2]

визначає ключові слова в почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті) [6 МОВ 1.3.1-3] формулює тему та ідею почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) [6 МОВ 1.4.1-1]

визначає спільне і різне в повідомленнях інших осіб

[6 МОВ 1.4.2-1]

вказує на конструктивні думки, критично і толерантно ставлячись до різних поглядів

[6 МОВ 1.4.2-2] характеризує особливості форми усного повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), зумовлені змістом [6 МОВ 1.4.3.-1] визначає основну мету почутого [6 МОВ 1.4.4-1]

на основі визначеної мети прогнозує перебіг подальшої комунікації та/або її результат [6 МОВ 1.4.4-2]

аргументовано зіставляє почуте із життєвим досвідом

[6 МОВ 1.4.5-1]

виявляє взаємозв’язок змісту або інших компонентів літературного твору (цитат, уривків, епізодів, вчинків персонажів тощо) із власними потребами для особистісного розвитку

[6 МОВ 1.4.5-2]

обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел, доречно цитуючи окремі фрагменти почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту тощо)

[6 МОВ 1.5.1-1] характеризує почуте повідомлення (зокрема художній текст, медіатекст) з погляду основних правил спілкування, дотримується їх [6 МОВ 1.5.1-2]

вказує на окремі особливості, що сприяють або заважають ефективній комунікації в конкретній ситуації спілкування

[6 МОВ 1.5.2-1] характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття слухачем (адресатом) змісту почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) [6 МОВ 1.5.3-1] доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації [6 МОВ 1.6.1-1]

наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовуючи типові мовленнєві конструкції, доречні цитати з тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань

[6 МОВ 1.6.2-1]

логічно структурує власне повідомлення [6 МОВ 1.6.2-2]

використовує вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації із співрозмовниками

[6 МОВ 1.7.1-1]

добирає стиль мовлення відповідно до мети, потреб і умов спілкування [6 МОВ 1.7.1-2]

дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів

[6 МОВ 1.7.1-3]

використовує окремі засоби художньої виразності у власному мовленні

[6 МОВ 1.7.2-1]

розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) [6 МОВ 1.8.1-1] наводить приклади з текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) щодо вміння (невміння) керувати емоціями, пояснюючи емоційний стан літературних персонажів (зважаючи на ситуацію, епоху, національні традиції та звичаї тощо) для розвитку власного емоційного інтелекту [6 МОВ 1.8.3-2] читає тексти різних функціональних стилів і мовленнєвих жанрів у різний спосіб (оглядово, вибірково тощо) відповідно до мети читання

[6 МОВ 2.1.1-1]

пояснює функції основних складників друкованого чи цифрового текстового джерела інформації (заголовка, змісту, анотації тощо), розрізняє складники структури тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) відповідно до його жанрово-родової належності та стильових особливостей [6 МОВ 2.1.2-1]

пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил [6 МОВ 3.3.1-2] аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу [6 МОВ 3.3.2-1]

коригує текст на основі проведеного аналізу

[6 МОВ 3.3.2-2]

визначає способи виправлення помилок у власному мовленні

[6 МОВ 3.3.3-1]

демонструє здатність до конструктивної взаємодії у процесі редагування

[6 МОВ 3.3.3-2]

виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (звуки, частини слова, слова, форми слова, словосполучення, речення, тексти) [6 МОВ 4.1.1-1]

порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками

[6 МОВ 4.1.1-2]

творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні

рішення, обґрунтовуючи зроблений вибір [6 МОВ 4.2.1-1]

СКАРБНИЦЯ НАРОДНИХ КАЗОК (12 годин)

(2 твори за вибором учителя)

І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях

стисло переказує (усно) зміст почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту, акцентує увагу на окремих деталях; перефразовує репліки в діалозі персонажів; унаочнює та візуалізує зміст почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту (малюнки, комікси тощо) для відтворення змісту.

ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів

визначає головну і другорядну інформацію у прочитаному тексті; формулює тему та основну думку художнього тексту/медіатексту; проводить паралелі між образами та ситуаціями, зображеними в художньому тексті/медіатексті і власним життєвим досвідом; висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані прочитаним художнім текстом/медіатекстом, а також своє ставлення до зображених у тексті людей, подій, ситуацій, явищ тощо; переказує зміст художнього тексту/медіатексту у різний спосіб відповідно до завдання.

ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі створює власне висловлення про вчинок/вчинки персонажа(ів), враховуючи основні засади академічної доброчесності; складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними нормами сучасної української мови; добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення.

IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення

виокремлює та розрізняє в художніх текстах мовні одиниці різних рівнів (частини мови, форми слова, словосполучення, речення тощо), визначає їхню роль у характеристиці персонажів, розкритті подій і явищ; відтворює окремі художні засоби для втілення власних творчих намірів (створення стилізації казки або фанфіку).

Казки народів світу: різновиди, ознаки, загальнолюдські ідеали та національна самобутність.

Індійська народна казка

«Фарбований шакал». (2 год.)Викриття в образах тварин негативних людських якостей.

Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик» (2 год.),

«Момотаро, або Хлопчик-Персик».(2 год.)

«Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик». Утілення в образі Іссумбосі чесності, любові до праці, кмітливості й відваги.

«Момотаро, або Хлопчик-Персик». Теми дружби, сміливості, зв’язку з природою в казці.

Національний колорит японських казок. Китайські народні казки «Пензлик Маляна» (2 год.)

«Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці.

«Червоний ліхтарик». Випробування духовної сутності людини у творі. Слова й учинки героїв та героїні. Китайські національні символи. Арабська народна казка «Синдбад- Мореплавець» (2 год.) (перша подорож).

Утвердження духовної стійкості людини в образі Синдбада-Мореплавця. Природний світ крізь призму фольклору. Ідеї дружби, поваги до представників різних країн і народів, любові до батьківщини.

Брати Якоб (1785-1863) і Вільгельм (1786-1859) Ґрімм. «Пані Метелиця».(2 год.) Значення діяльності братів Я. і В. Ґрімм для розвитку європейської культури.

Зіставлення образів героїнь казки «Пані Метелиця». Утвердження у творі доброти, працьовитості, справедливості.

(ТЛ) Фольклор, народна казка, сюжет, мандрівні сюжети.

(ЛК) Культурні традиції, національні особливості світосприймання в казках різних країн і народів.

(УС) Подібні образи в зарубіжних і українських казках (Іссумбосі – Хлопчик–Мізинчик; Фарбований Шакал

– Фарбований Лис, пасербиця з казки «Пані Метелиця» – дідова дочка з казки

«Про дідову дочку і бабину дочку» та ін.).

(МТ) Фільмографія: «Сьома подорож Синдбада» (режисер Н. Юран, США, 1958), «Пригоди Синдбада» (режисер Ад Нах, США, 1998), «Пані Метелиця»

(режисер Г. Кольдиць, НДР, 1963) та ін.

Різні види читання (про себе, вголос, «ланцюжком», в особах, виразне або ін.), усний переказ почутого та/або прочитаного тексту з акцентуванням на окремих деталях, творчий перефраз реплік персонажів, унаочнення та візуалізація змісту почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту, виокремлення головної і другорядної інформації в тексті, формулювання теми та основної думки тексту, проведення паралелей між образами та ситуаціями тексту й власним життєвим досвідом, висловлювання в усній та/або письмовій формі власних почуттів і ставлень до казкових

персонажів і подій, усний переказ змісту казки (або уривку), створення власного письмового висловлення (мінітвір або ін.) про вчинок/вчинки персонажа (ів) із дотриманням норм сучасної української мови, добирання доречних засобів мовної виразності, виокремлення у прочитаному тексті мовних одиниць різних рівнів та визначення їхньої ролі у творі, відтворення окремих художніх засобів казки у процесі створення стилізації казки або фанфіку.

ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ СВІТУ(10 годин)

І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту; самостійно складає простий план почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту; у разі потреби грамотно перепитує співрозмовника (формулює відповідні запитання) для уточнення важливих для розуміння почутого та/або прочитаного деталей; вибірково переказує (усно) зміст почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту;

передає з використанням окремих способів і засобів візуалізації (у формі малюнка, постера, фотоколажу або ін.) враження від почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту.

ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів

читає тексти у різний спосіб (оглядово, вибірково, з коментуванням, в особах тощо) відповідно до мети читання; проєктує власний або відомий життєвий досвід на порушені в художньому тексті/медіатексті проблеми; визначає спільні та різні елементи змісту і форми у фольклорних і літературних казках; характеризує емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку та вчинки; переказує зміст художнього тексту/медіатексту у різний спосіб відповідно до завдання; творчо опрацьовує прочитаний художній текст/медіатекст, у разі потреби змінюючи персонажів, додаючи окремі епізоди, переказуючи прочитане з позиції одного з персонажів тощо.

ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі створює письмові тексти (коментар, пост для соцмереж щодо прочитаного твору або ін.), зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення; знаходить і виправляє недоліки та помилки в будові і мовному оформленні власного висловлення; аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу; коригує текст на основі проведеного аналізу.

IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення

творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні, обґрунтовуючи зроблений вибір.

Літературна казка та її ознаки. Подібності й відмінності від народної казки.(1 год.)

Ганс Крістіан Андерсен (1805–1875).(2 год.)

«Снігова королева». «Снігова королева». Боротьба добра і зла в казці. Утвердження дружби та вірності.

Перешкоди на шляху Герди, її помічники. Чарівний світ твору. Оскар Уайльд (1854–1900).

«Хлопчик-Зірка»(3 год.). Символічний зміст назви твору. Динаміка образу головного героя, його стосунки з матір’ю та іншими персонажами. Шлях Хлопчика-

Зірки від егоїзму й байдужості до відкриття в собі любові й милосердя. Фальшиві та справжні цінності. Любов до матері – одна з визначальних цінностей життя. Краса зовнішня та внутрішня.

Синтез фольклорних і літературних елементів у творі.

Роальд Дал (1916–1990). «Чарлі і шоколадна фабрика» (4 год.)

Роальд Дал. «Чарлі і шоколадна фабрика». Казкові пригоди персонажів на шоколадній фабриці містера Вонки. Шлях хлопчика Чарлі до своєї мети.

Доброта, щирість і наполегливість головного героя. Зображення родинних стосунків у творі: сім’я Бакетів, інші родини. Образи дітей і дорослих у повісті-казці. Вади й небезпеки сучасного світу, їх утілення у творі.

Утвердження співчуття, милосердя, взаємодопомоги, відповідальності, морального вибору. Астрід Анна Емілія Ліндґрен. «Пеппі Довгапанчоха». Дивовижний світ мрій і пригод Пеппі та її друзів у повісті

«Пеппі Довгапанчоха». Безжурний характер і винахідливість Пеппі, її вміння перетворювати життя на диво. Казкові елементи в повісті.

Астрід Анна Емілія Ліндґрен. 1 твір (за вибором учителя) із циклу про Калле Блюмквіста: «Калле Блюмквіст грається», «Калле Блюмквіст ризикує»,

«Калле Блюмквіст і Расмус». Захопливі події та пригоди персонажів. Елементи детективу та казки. Винахідливість та енергія головного героя. Калле і його друзі: Андерс, Єва-Лотта. Утвердження позитивного ідеалу і моральних цінностей. Авторське ставлення до героїв/героїнь твору (зовнішність, мова, вчинки, характеристики та оцінки вчинків персонажів).

(ТЛ) Літературна казка, подібності й відмінності літературної казки від народної. Тема та ідея художнього твору, оригінал і переклад. Поглиблення

поняття: сюжет. (ЛК) Національні особливості літературних казок зарубіжних письменників.

(УС) Українські переклади літературних казок різних країн. (МТ) Фільмографія: казкові сюжети Г.К. Андерсена в мультиплікації,

«Зоряний хлопчик» (режисер А. Дудоров, СРСР, 1958) та ін., «Чарлі і шоколадна фабрика» (режисер Т. Бертон, США, Велика Британія, 2005),

«Пеппі Довгапанчоха» (режисер У. Хелльбум, Швеція, Німеччина, 1969),

«Пеппі Довгапанчоха» (режисер М. Мікаелян, СРСР, 1984) та ін.

Різні види читання (про себе, вголос, «ланцюжком», в особах, виразне, коментоване або ін.), відповіді на запитання за змістом почутого та/або прочитаного художнього тексту та медіатексту, складання простого плану почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту, формулювання запитань для уточнення важливих для

розуміння змісту деталей, вибірковий переказ (усно) почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту,

візуалізація враження (малюнок, постер, фотоколаж або ін.) від почутого та/або прочитаного художнього/ медіатексту, проєкція власного або відомого життєвого досвіду на порушені в художньому тексті/медіатексті проблеми, визначення спільних та різних елементів змісту і форми у фольклорних і літературних казках, характеристика емоційного стану та вчинків літературних персонажів, усний і письмовий переказ прочитаної казки (стислий та/або вибірковий, творчий), створення письмового

тексту (коментар, пост для соцмереж або ін.) з урахуванням мети, адресата і власного життєвого досвіду, знаходження і виправлення недоліків та помилок у власному висловленні, аналіз змісту написаного власного висловлення, коригування тексту на основі проведеного аналізу, творче використання мовних засобів із запропонованих варіантів та обґрунтування зробленого вибору

СЛУХАЄМО ГОЛОСИ ПРИРОДИ(10 годин)

І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях знаходить у почутому та/або прочитаному повідомленні (художньому тексті/медіатексті) відповіді на поставлені запитання; визначає ключові слова в почутому та/або прочитаному повідомленні (науково-популярному тексті, художньому тексті, медіатексті); формулює тему та ідею почутого та/або прочитаного повідомлення (художнього тексту/медіатексту); визначає основну і другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в художньому тексті/медіатексті; розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань, які виникли в результаті сприймання художнього тексту/медіатексту; регулює власні емоції під час художньої декламації.

ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів

знаходить у тексті відому і нову інформацію; розрізняє тексти різних стилів, типів і жанрів (науково-популярний текст, вірш, казка, оповідання) у контексті авторського задуму; розпізнає виражальні засоби (пейзаж), використовує окремі з них; переказує зміст художнього тексту/медіатексту у різний спосіб відповідно до завдання; творчо опрацьовує прочитаний текст (художній текст/медіатекст), у разі потреби змінюючи персонажів, додаючи окремі епізоди, переказуючи прочитане з позиції одного з персонажів тощо. ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі створює невеликі типові повідомлення на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах; дискутує (очно або в онлайн-середовищі) на теми, пов’язані з прочитаними творами, переглянутими фільмами; дотримується норм етикету під час онлайн-спілкування.

IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення

порівнює художні та науково-популярні тексти про тварин і явища природи, виявляючи в них певні мовні та стильові ознаки.

Зарубіжні поети про природу:

Й.В. Ґете (1749-1832(1 год.) («Нічна пісня подорожнього»),

Г. Гейне (1797-1856) («Задзвени із глибини…»)(1 год.)

, Дж. Кітс (1795-1821) («Про коника та цвіркуна») (1 год.). Поетизація природи, утвердження зв’язку природи й людини; утілення любові та дбайливого ставлення до довкілля.

Редьярд Кіплінг (1865–1936).

«Мауглі».(4 год.) Історія хлопчика, якого виховали тварини, його дружба з ними. Сміливість, кмітливість, доброта Мауглі. Яскравість характерів персонажів-тварин, утілення в них людських рис. Закони джунглів і цінності людського життя. Ідея відповідальності людини за природний світ.

Ернест Сетон-Томпсон (1860–1946).

«Лобо».(3 год.) Авторські спостереження за світом природи. Образи тварин, розкриття їх у подіях оповідання, авторських характеристиках.

Утвердження любові до всього живого, гуманного ставлення людей до тварин. (ТЛ) Вірш, пейзаж, оповідання.

(ЛК) Описи природи, тварин у науково- популярних текстах, художній літературі та інших видах мистецтва. (УС) Українські переклади творів зарубіжних авторів про природу.

(МТ) Фільмографія: «Мауглі» (режисер Р. Давидов, СРСР, 1973), «Книга Джунглів» (режисер Дж. Фавро, США, 2016), «Мауглі» (режисер Е. Серкіс, США, 2018), «Лобо» (режисери Джеймс Алгар, Джек Коуффер, США, 1962), «Лобо» (режисер Стів Гудер, США, 2007), «Хроніки тварин Сетона» (режисер Т. Сирато, Японія, 1989) та ін.

Різні види читання (про себе, вголос, «ланцюжком», в особах, виразне, коментоване, повторне, вибіркове або ін.), знаходження в почутому та/або прочитаному художньому

тексті/медіатексті відповідей на поставлені запитання, визначення ключових слів у почутому та/або прочитаному повідомленні, формулювання теми та ідеї почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту, визначення основної і другорядної інформації в почутому та/або прочитаному тексті, декламація художнього твору, розповідь про власний емоційний стан під впливом прочитання твору, характеристика персонажів, знаходження у різних видах текстів відомої та нової інформації, розрізнення текстів різних стилів, типів і жанрів у контексті авторського задуму, розпізнавання та використання виражальних засобів (пейзаж), переказ змісту художнього тексту/медіатексту, підготовка відгуку про твір, створення невеликих типових повідомлень на цифрових (захищених) сервісах і в соцмережах (повідомлення для шкільного сайту, пост для соцмережі тощо), дискусія (очна або в онлайн- середовищі) щодо прочитаних творів та/або переглянутих фільмів, порівняння художніх та науково-популярних текстів

про тварин і явища природи.

СИЛА ТВОРЧОЇ УЯВИ(10 годин)

І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях аргументовано зіставляє почуте та/або прочитане із життєвим досвідом; виявляє

взаємозв’язок змісту або інших компонентів літературного твору (цитат, уривків, епізодів, вчинків персонажів тощо) із власними потребами для особистісного розвитку; розповідає про власний емоційний стан під час сприймання художнього тексту/медіатексту.

ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів

визначає порушені в художньому тексті/медіатексті проблеми, характеризує і співвідносить їх із сучасністю; формулює тему та основну думку художнього тексту/медіатексту; виокремлює в художньому тексті мікротеми, коментує їх; проєктує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображені в художньому тексті/медіатексті.

ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі записує власні міркування про прочитані твори та інформацію про них з інших джерел (зокрема цифрових), створюючи постер за прочитаним твором; висловлюється в захищеному цифровому середовищі щодо проблем, які порушуються у художніх творах. IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення

порівнює літературних персонажів за визначеними ознаками, зокрема характеризує їхні вчинки, ставлення до інших, особливості їхньої мови тощо.

Ернст Теодор Амадей Гофман (1776- 1822). «Лускунчик і Мишачий король» (3 год.)

Льюїс Керролл (1832– 1898). «Аліса в Країні Див» (2-3 розділи за вибором учителя).(3 год.)

Ернст Теодор Амадей Гофман.

«Лускунчик і Мишачий король». Реальний світ і вигадка в казці. Характер головної героїні (Марі). Фантастичні перетворення персонажів. Битва добра і зла. Символічний образ Різдва, різдвяної ялинки. Ідеї добра, людяності, любові. Значення мрії в житті людини.

Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див»

(2-3 розділи за вибором учителя). Образ Аліси, світ її уяви та захопливі пригоди. Персонажі, які оточують героїню.

Особливості художньої мови твору. Ознаки казки. Утілення ідеї особистої свободи, вільного мислення й творчого ставлення до життя.

Елеанор Портер (1868–1920).

«Полліанна». (4 год.) (3-4 розділи за вибором учителя). Щирість, мужність і оптимізм Полліанни, її позитивний вплив на життя міста, долю інших людей. Творча фантазія головної героїні. Зміни у внутрішньому світі й житті інших персонажів після зустрічі з Полліанною. Ідея відчуття радості життя, що змінює світ на краще.

Художні засоби розкриття образу Полліанни. (ТЛ) Персонаж, герой/героїня літературного твору. Поглиблення понять: тема та ідея художнього твору, сюжет.

(ЛК) Утілення сюжетів творів зарубіжних письменників в образотворчому та музичному мистецтві.

(УС) Переклади творів українською мовою. Ілюстрації українських художників до творів.

(МТ) Фільмографія: балет «Лускунчик» на музику П. Чайковського, «Лускунчик і чотири королівства» (режисер Л. Гальстрем, США, 2018), «Аліса у Дивокраї» (режисер Є. Пружанський, Україна (СРСР), 1981), «Аліса у Дивокраї» (режисер Т. Бертон, США, 2010), «Аліса у Дивокраї» (режисер Г. Ласке, США, 1951), «Полліанна» (режисер Д. Свіфт, США, 1960),

«Полліанна» (режисер С. Хардінг, Велика Британія, 2003).

Різні види читання (про себе, вголос, «ланцюжком», в особах, виразне, коментоване, повторне, перерване або ін.),

аргументоване зіставлення почутого та/або прочитаного повідомлення із власним або відомим життєвим досвідом, виявлення взаємозв’язку змісту твору (або його компонентів) із власними потребами для особистісного розвитку, розповідь про власний емоційний стан (відтінки настрою, почуття, переживання тощо) під час сприймання художнього тексту/медіатексту, визначення порушених у тексті проблем, характеристика їх та співвіднесення із сучасністю, формулювання теми та основної думки тексту, виокремлення в художньому тексті та коментування мікротем, створення фанфіка або коміксу (проєкція власної поведінки в контексті

ситуацій твору), створення постера або колажу за прочитаним твором, висловлення в цифровому середовищі (наприклад, чат, блог, сторінка в соцмережі тощо) щодо творів художньої літератури, порівняння літературних персонажів, характеристика мови персонажів прочитаних художніх текстів/ медіатекстів.

У ВИРІ ЗАХОПЛИВИХ ПРИГОД (9 годин)

І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях розпізнає в почутому та/або прочитаному художньому тексті/медіатексті факти, судження та аргументи; використовує елементи конспектування (зокрема визначає ключові слова та фрази в почутому та/або прочитаному повідомленні); відтворює

основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів у літературному творі, що розкривають зміст почутого та/або прочитаного повідомлення; визначає спільне і різне в повідомленнях літературних персонажів (героїв/героїнь).

ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів

пояснює вплив прочитаного художнього тексту/медіатексту на формування власного естетичного смаку, читацьких інтересів; розкриває актуальність літературних творів у контексті викликів сучасності та власних

життєвих потреб; аргументує власну оцінку прочитаного художнього тексту/медіатексту, наводячи доречні цитати; фіксує елементи художнього тексту/медіатексту, оптимізуючи написане за допомогою окремих графічних позначок (у формі коміксу, аніме або ін.).

ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі доповнює та/або замінює окремі частини тексту відповідно до теми і мети висловлення; удосконалює письмовий текст (власний і чужий); визначає способи виправлення помилок у власному мовленні; демонструє здатність до конструктивної взаємодії у процесі редагування.

IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення

порівнює окремі елементи художніх текстів; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення, обґрунтовуючи зроблений вибір.

Марк Твен (1835–1910). «Пригоди Тома Соєра» (2-3 розділи за вибором учителя). (4 години).

Світ дитинства в романі. Том Соєр і Гекльберрі Фінн. Том Соєр і Беккі Тетчер. Життя містечка і пригоди юних друзів. Мрії Тома, його витівки, бажання самоствердитися. Риси характеру Тома, що розкриваються в стосунках з іншими. Сміливість і заповзятливість Тома Соєра та його друзів, їхнє прагнення зробити довколишній світ цікавішим і людянішим.

Пауль Маар (нар.

1937). «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу».(3 год.)

Туве Янсон(2 год.) «Капелюх Чарівника». Чарівність художнього світу твору. Казкові персонажі, утілення в них ідей доброти, щирості, сімейних цінностей. Пауль Маар. «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу». Яскравість художнього світу твору. Оптимістичний образ Суботика, його віра в силу думки й фантазії.

Реальне і фантастичне у творі. Елементи фольклору (казки) та їхнє значення для розкриття головної ідеї – реалізації мрій, бажань і прагнень особистості.

(ТЛ) Повість. Поглиблення понять: персонаж, герой/героїня літературного твору.

(ЛК) Художні твори для дітей і про дітей у сучасному мистецтві.

(УС) Переклади творів українською мовою.

(МТ) Сучасні українські та зарубіжні письменники про літературу й читання (виступи, інтерв’ю, пости тощо).

Фільмографія: «Пригоди Тома Соєра і Гекльберрі Фінна» (режисер С. Говорухін, Україна (СРСР), 1981),

«Щасливе сімейство мумі-тролів» (режисер Х. Сайто, М. Кодзіма, Японія, Фінляндія, Нідерланди, 1990), «Долина мумі-тролів» (режисер С. Бокс, Д. Роббі, Фінляндія, Велика Британія, 2019).

Різні види читання (про себе, вголос, «ланцюжком», в особах, виразне, коментоване, повторне, перерване або ін.), розпізнавання в почутому та/або прочитаному повідомленні (художньому тексті/ медіатексті) фактів, суджень та аргументів, використання елементів конспектування (ключових слів, фраз у почутому та/або прочитаному повідомленні), відтворення основних думок і фактів, окремих висловлювань літературних персонажів, визначення спільного і різного в повідомленнях літературних персонажів (героїв/героїнь), пояснення впливу прочитаного художнього тексту/ медіатексту на формування власного естетичного смаку і читацьких інтересів, розкриття актуальності літературних творів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб, аргументація власної оцінки прочитаного художнього тексту/медіатексту із наведенням доречних цитат, фіксація елементів художнього тексту/медіатексту з допомогою графічних позначок (комікс, манга, аніме або ін.), доповнення та/або заміна окремих частин тексту відповідно до теми і мети висловлення, удосконалення письмового тексту (власного та чужого), визначення способів виправлення помилок у власному мовленні, конструктивна взаємодія у процесі редагування, порівняння окремих елементів художніх текстів, творче використання мовних засобів (обрання із запропонованих варіантів доречних нестандартних

рішень).

Підсумки(2 год.)

І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях створює самостійно (або спільно з іншими)

усне повідомлення на обрану тему на підставі зібраної інформації, розрізняє відому і нову для себе інформацію, її користь для себе й співрозмовників; наводить аргументи і приклади (цитати з художнього тексту/ медіатексту) на підтвердження власної позиції;

доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації. ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів

описує свої літературні вподобання, наводячи приклади з прочитаних творів; створює текст за визначеними характеристиками на основі графічної інформації.

ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі взаємодіє з іншими особами в цифровому середовищі – спільно створює та презентує інформацію про художні твори у довільно обраний спосіб (буктрейлер, аудіо- чи відеозапис власного виступу тощо).

IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення

створює індивідуально або спільно з іншими плакат (або презентацію) про улюбленого письменника/письменницю з використанням творів мистецтва.

Художні твори класики й сучасності, прочитані протягом навчального року. Актуальні теми, ідеї, сюжети творів.

Улюблені літературні персонажі, герої/героїні. Ознаки окремих жанрів (народна казка, літературна казка, оповідання, повість, вірш та ін.).

Українські перекладачі творів зарубіжних письменників. Враження про сучасні медіатексти за прочитаними творами.

Створення усного повідомлення на обрану тему на підставі зібраної інформації, обговорення порушених у художньому тексті/медіатексті проблем із залученням та проєкцією на власний або відомий життєвий досвід, аргументація із наведенням відповідних прикладів, висловлювання ставлення до думок інших осіб, опис власних літературних уподобань (у формі малюнка, інформаційного плакату, колажу,

мотиватора, мема буктрейлера або ін.), перетворення графічної інформації (схема, таблиця) на текстову, взаємодія з іншими особами в цифровому середовищі (створення індивідуально або спільно з іншими медіапродукту), створення індивідуально або спільно з іншими плакату або презентації.

Наскрізні лінії та предметні компетентності

Розвиток наскрізних вмінь

Наскрізне вміння	Вид діяльності
1.Читання та розуміння	Читання тексту підручника або слухання інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями
2. Уміння висловлювати власну думку усно і письмово	Короткі повідомлення учнів,обговорення та дискусії
3. Критичне та системне мислення	Пошукові завдання, практичні завдання
4. Здатність логічно обґрунтовувати позицію	Складання речень, ребусів, кросвордів із застосування понять ,читання легенди карти
5. Творчість	Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах) :уявна екскурсія, малюнок
6. Ініціативність	Пошукові завдання, робота в групах
7.Вміння конструктивно керувати емоціями	Обговорення та дискусії (орієнтовні теми)
8. Вміння оцінювати ризики та приймати рішення	Визначати позитивні і негативні чинники історичних подій
9. Вміння розв’язувати проблеми	Вирішувати проблемні питання
10. Здатність співпрацювати з іншими людьми	Створення проектів у групах

Під час реалізації програми здобувачі освіти мають формувати на відповідному віковому рівні такі ключові компетентності:

вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчатися впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності;
культурна компетентність;
підприємливість і фінансова грамотність.

Компетентнісний потенціал предмета «Зарубіжна література» для адаптаційного циклу навчання (5–6 класи)

Вільне володіння державною мовою

Уміння: читати художні тексти класичної та сучасної зарубіжної літератури, розуміти, аналізувати та оцінювати твори; дотримуватися культури мовлення.

Ставлення: цінування української мови, готовність спілкуватися державною мовою, прагнення до ненасильницької комунікації.

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) (1) та іноземними мовами (2)

Уміння: читати рідною мовою, висловлювати думки щодо прочитаних творів зарубіжних авторів в усній та письмовій формі рідною мовою.

Ставлення: готовність спілкуватися рідною мовою, потреба в читанні рідною мовою текстів зарубіжних авторів.

Уміння: використовувати іноземні мови для розширення читацького досвіду, читацьких інтересів (стосовно авторів зарубіжної літератури).

Ставлення: розуміння важливості оволодіння іноземними мовами для міжкультурного спілкування, виявлення розуміння і толерантності до представників інших народів, носіїв іншої мов, культур, звичаїв і способу життя.

Математична компетентність

Уміння: установлювати причинно-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію, логічно обґрунтовувати висловлену думку.

Ставлення: готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних проблем.

Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій

Уміння: висловлювати гіпотези, описувати процеси власної діяльності з використанням мовних і мовленнєвих засобів.

Ставлення: прагнення поглиблювати уявлення про цілісну наукову картину світу.

Інноваційність

Уміння: презентувати власні ідеї та інноваційні погляди зрозуміло та грамотно.

Ставлення: відкритість до інновацій, готовність продукувати нові ідеї.

Екологічна компетентність

Уміння: використовувати потенціал художніх текстів, зарубіжної літератури щодо висвітлення діяльності людини як частини природи, формування екологічної культури.

Ставлення: інтерес до здобутків українських і зарубіжних авторів, які зробили вагомий внесок у формування та поширення природоохоронних ідей.

Інформаційно-комунікаційна компетентність

Уміння: грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі, використовувати сучасні цифрові технології для розширення читацького досвіду та кола читацьких інтересів у царині зарубіжної літератури.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі, прагнення особистісного розвитку як читача творів зарубіжної літератури за допомогою цифрових технологій.

Навчання впродовж життя

Уміння: визначати власні комунікативні потреби, цілі та способи їх досягнення, користуватися різними видами бібліотек та вміння орієнтуватися в бібліотечних ресурсах.

Ставлення: прагнення вдосконалювати власне мовлення впродовж життя, розуміння ролі читання художніх текстів українських і зарубіжних авторів для гармонійного розвитку та самовдосконалення, прагнення збагачувати свій читацький і мовленнєвий досвід

Громадянські (1) та соціальні (2) компетентності

Уміння: аргументовано та грамотно висловлювати власну громадянську позицію, уникати дискримінації інших осіб у своїх висловлюваннях та діях, обстоювати особистісні ціннісні орієнтири.

Ставлення: сприйняття громадянських цінностей, актуалізованих у художніх текстах зарубіжних авторів, шанування української культури, толерантне ставлення до інших культур, відкритість до культурного різноманіття за допомогою вивчення зарубіжної літератури.

Уміння: використовувати ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі, обирати мову ненасильницького спілкування, виявляти в художніх текстах українських і зарубіжних авторів соціально важливий зміст.

Ставлення: готовність до налагодження контактів з іншими особами за допомогою різноманітних мовних засобів, прагнення до пізнання суспільного досвіду України та інших держав через мову та культуру, зокрема літературні твори українських і зарубіжних авторів.

Культурна компетентність

Уміння: застосовувати мову для духовного, культурного та національного самовираження, читати, аналізувати та інтерпретувати тексти українських і зарубіжних авторів, сприймати та осмислювати цінності, актуалізовані в художніх текстах українських і зарубіжних авторів, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях для формування власного світогляду, створювати тексти з вираженням власних ідей, досвіду й почуттів, добирати художні тексти для задоволення власних пізнавальних та естетичних потреб.

Ставлення: потреба в читанні художньої літератури для задоволення та рефлексії над прочитаним, цінування художньої літератури як мистецтва слова в контексті духовних надбань людства, зацікавленість світовими культурними здобутками, готовність сприймати літературний твір як структуру, відкриту до читацьких інтерпретацій у часі та просторі.

Підприємливість та фінансова грамотність

Уміння: презентувати власну ідею та ініціативи зрозуміло та грамотно, представляти державною / рідною/ іноземною мовою власні вміння.

Ставлення: готовність брати відповідальність за себе та інших, розуміння ролі комунікативних умінь, читацького досвіду для успішної самореалізації.

Оцінювання

Основні завдання курсу зарубіжної літератури у 5 класі:

1) мотивувати учнів до читання художньої літератури, формувати в них здатність отримувати насолоду від процесу читання художнього твору;

2) ознайомити з вершинними творами зарубіжної літератури, як класичними так і сучасними;

3) сформувати базові вміння й навички роботи з художнім твором, навчити основам його аналізу та інтерпретації;

4) сформувати початкове уявлення про художній твір як про складний багатовимірний мистецький феномен, який існує в літературному, культурному та історичному контекстах;

5) сформувати початкове уявлення про художній твір як про діалог між автором і читачем та усвідомлення важливості особистості автора художнього тексту;

6) розвивати образне, логічне, критичне і творче мислення, а також уміння формувати й аргументовано відстоювати власну точку зору і переконання;

7) розвивати усне і письмове мовлення;

8) закласти усвідомлення різноманітності світу, зокрема існування різних рас, народів, мов, культур, традицій, способів життя, і водночас закцентувати спільні цінності людської цивілізації — людське життя, свобода, справедливість, краса, щастя, любов, дружба, честь і гідність особистості, законність, гуманізм;

9) виховувати повагу до культурних надбань людства, зокрема і українського народу, а також релігійну, етнічну та культурну толерантність;

10) формувати успішну людину, здатну до самореалізації, духовну особистість з високими моральними якостями.

Обов’язкові результати навчання, здобуті після завершення
адаптаційного циклу зарубіжної літератури

Основні вимоги до обов’язкових результатів навчання, здобутих після завершення адаптаційного циклу зарубіжної літератури, передбачають, що учень:

взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і відтворює зміст почутого, розуміючи його тему, ідею та мету; розрізняє головну та другорядну інформацію в усних повідомленнях; використовує отриману інформацію відповідно до поставлених завдань; обґрунтовує своє ставлення до змісту і форми почутого, бачить зв’язок між формою і змістом, розрізняє в почутому факти, судження і аргументи, уміє відстоювати власні погляди в дискусії з іншими особами, зберігаючи аргументовану і доброзичливу позицію; уміє регулювати власні емоції під час комунікації;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в інформаційних текстах та в художніх текстах зарубіжної літератури; розрізняє основні складники структури тексту; співвідносить зміст сприйнятого художнього тексту з історичним і культурним контекстом; розуміє образи та ситуації в художньому тексті, а також порушені в ньому проблеми і пов’язує їх з власним життєвим досвідом, у тому числі емоційно-почуттєвим; розрізняє головну і другорядну інформацію в текстах; вирізняє окремі елементи художнього тексту та оперує ними (теми, ідеї, проблеми, образи, сюжети тощо); розрізняє художні тексти різних жанрів, розуміє особливості їх структури та мовного оформлення; робить висновки на основі аналізу тексту; перетворює інформацію з однієї форми в іншу (текст, план, таблиця, схема); висловлює почуття і враження, викликані прочитаним, а також ставлення до прочитаного; пояснює вплив прочитаного на формування власних читацьких вподобань і інтересів; уміє обрати текст для читання і обґрунтувати свій вибір; творчо опрацьовує прочитаний текст, виявляє фантазію, щоб трансформувати текст відповідно до поставлених завдань (змінюючи персонажів, їхні дії, мотивації тощо).

висловлює власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіє з іншими особами в письмовій формі, зокрема інтерпретуючи художні тексти зарубіжної літератури; у разі потреби взаємодіє з іншими особами в цифровому середовищі, дотримує норм літературної мови;

використовує мовні та художні засоби для власної мовленнєвої творчості, збагачує мовлення завдяки читанню художніх творів.

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Рівень	Бал	Загальна характеристика
Початковий	1	Учень /учениця: - сприймає і розпізнає інформацію, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання за змістом почутого / прочитаного, припускається суттєвих змістових і логічних помилок; — виконує частину простих завдань / навчальних дій за наданим зразком з допомогою вчителя; — передає інформацію, намагається висловлювати свої думки, використовуючи короткі однотипні фрази.
	2	Учень / учениця: — відтворює незначну частину інформації, отриману від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на прості запитання; припускається змістових і логічних помилок; - виконує прості завдання / навчальні д ії за наданим зразком з допомогою вчителя; показує свою зацікавленість до ідей, висловлених іншими; -комунікує з іншими за потреби, використовує прості однотипні фрази.
	3	Учень / учениця: - відтворює частину інформації, отриманої від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на запитання; припускається незначних змістових і логічних помилок; - виконує завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі. - висловлює свої думки простими фразами/ реченнями; просить надати зворотний зв'язок щодо ступеня розуміння та сприйняття запропонованого.
Середній	4	Учень / учениця: — відтворює за зразком основну інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію; може пояснити окремі поняття/терміни/навчальні дії; виконує завдання /навчальні дії за зразком під керівництвом учителя; виконує, розподілені в групі; ~ використовує прості фрази / речення; сприяє спілкуванню та може надати пояснення у межах запропонованої теми.
	5	Учень /учениця: застосовує частково основну інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; може пояснити основні поняття / явищ а /навчальні дії; - виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя; виконує завдання в групі відповідно до своєї ролі; - підтримує спілкування в межах запропонованої теми, використовує прості фрази / речення.
	6	Учень / учениця: - застосовує інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; розуміє і пояснює основні поняття / явища/ навчальні дії, наводить прості приклади; виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом самостійно; розпізнає проблемні ситуації й висловлює припущення щодо розв’язання їх з допомогою вчителя; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов ’язків та своєї ролі; - спілкується у межах запропонованої теми, використовує прості фрази / речення.
Достатній	7	Учень / учениця: - знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки; - виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом або в співпраці з однокласниками; розпізнає проблемні ситуації, розв'язує їх відомим способом з допомогою вчителя; співпрацює в групі, виконуючи навчальні завдання. - долучається до спілкування в межах запропонованої теми та визначає завдання через поставленні запитання.
	8	Учень / учениця: - аналізує інформацію, отриману з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує її за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації, відповідає на запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший; наводить певні аргументи, доповнює думку/відповіді однокласників; - виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії, розв'язує проблемні ситуації відомими способами з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання, визначає свої завдання в груповій роботі; - запрошує до спілкування, чітко формулюючи питання та пріоритети для обговорення та у межах запропонованої тем.
	9	Учень /учениця: - аналізує інформацію, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації; добирає прийнятний із запропонованих спосіб для їі унаочнення й візуалізації; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки; - виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання; розв’язує проблемні ситуації засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи 'типові та нетипові завдання. - ініціює спілкування та обмінюється інформацією у межах запропонованої теми.
Високий	10	Учень / учениця: ~ виокремлює істотну й потрібну інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; вирізняє проблемні ситуації, оцінює інформацію за заданими критеріями; ставить запитання; встановлює логічні зв’язки між об’єктами, фактами, явищами; - застосовує здобуті знання й практичні вміиня в різних навчальних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно, у парі або групі; - розвиває ідеї/думки учасників спілкування в межах запропонованої теми та намагається укласти їх у цілісну логічну лінію, розглядаючи різні сторони проблеми.
	11	Учень / учениця: — узагальнює інформацію, отриману з різних джерел, оцінює її за визначеними критеріями; знаходить інформацію й аналізує її; висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки; — застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії самостійно, у парі або групі; конструктивно взаємодіє у групі; — узагальнює головний зміст почутого під час спілкування у межах запропонованої теми; обирає оптимальний спосіб взаємодії з іншими для вирішення спільних навчальних завдань.
	12	Учень / учениця: — оцінює отриману інформацію, отриману з різних джерел, порівнює та зіставляє її; використовує усвідомлено інформацію в різних ситуаціях; — застосовує здобуті знання й практичні вміння, усвідомлює ризики й прогнозує наслідки; здійснює різні види діяльності самостійно, у парі або групі; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; ініціює, планує та організує співпрацю в групах для досягнення навчальних цілей, виконання дослідницьких / творчих завдань; — виступає посередником у спілкуванні у межах запропонованої теми, демонструє толерантність до різних точок зору і надає роз’яснення за потреби іншим учасникам.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ

результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Галузеві критерії
БАЛ	Група результатів 1. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях	Група результатів 2. Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів (зокрема художніх текстах, медіатекстах) та використання її для збагачення власного досвіду	Група результатів 3.Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови	Група результатів 4. Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу
1	Учень / учениця: сприймає і розпізнає інформацію, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на окремі прості запитання за змістом почутого, використовуючи прості однотипні фрази; припускається суттєвих змістових помилок; виконує окремі прості репродуктивні завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя.	Учень / учениця: сприймає і розпізнає інформацію з тексту / медіатексту, запропонованого вчителем (іншими особами); відповідає на окремі прості запитання за змістом прочитаного / переглянутого, використовуючи прості однотипні фрази; припускається суттєвих змістових помилок; виконує окремі прості репродуктивні завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя.	Учень /учениця: демонструє вміння записувати висловлення, зокрема в цифровому середовищі; частково відтворює способи діяльності за наданим зразком, припускаючись різного виду помилок; порівнює написане зі зразком і коригує за допомоги вчителя.	Учень /учениця: сприймає і розпізнає інформацію про мовні одиниці, мовні та літературні явища; відповідає на окремі прості запитання, припускаючись суттєвих помилок; виконує частину простих завдань / навчальних дій щодо спостереження за мовою та мовленням за наданим зразком з допомогою вчителя; передає інформацію, використовуючи короткі однотипні фрази.
2	Учень / учениця: відтворює незначну частину інформації, отриманої від учителя (інших осіб) або із запропонованих джерел; відповідає на частину простих запитань за змістом почутого, припускається змістових і логічних помилок; виконує частину простих репродуктивних завдань / навчальних дій за наданим зразком з допомогою вчителя; виявляє зацікавленість до ідей, висловлених іншими; комунікує з іншими за потреби, використовуючи прості однотипні фрази.	Учень /учениця: відтворює незначну частину інформації з тексту / медіатексту, запропонованого вчителем (іншими особами); відповідає на частину простих запитань за змістом прочитаного / переглянутого, припускається змістових і логічних помилок; виконує частину простих репродуктивних завдань / навчальних дій за наданим зразком з допомогою вчителя; виявляє зацікавленість до ідей, висловлених іншими; комунікує з іншими за потреби, використовуючи прості однотипні фрази.	Учень / учениця: відтворює висловлення різних письмових жанрів, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, за наданим шаблоном зі зміною предмета повідомлення і частково записує їх, демонструючи усвідомлення окремих фактів і елементарних уявлень; відповідає на запитання вчителя щодо відповідності письмового висловлення меті, частково корегує його за допомоги вчителя; використовує стандартні мовні засоби під час відтворення зразка, припускаючись різного виду помилок.	Учень / учениця: відтворює незначну частину інформації про мовні одиниці, мовні та літературні явища; відповідає на частину простих запитань, припускаючись суттєвих помилок; виконує прості завдання / навчальні дії щодо спостереження за мовою та мовленням за наданим зразком з допомогою вчителя; комунікує з іншими за потреби, використовуючи прості однотипні фрази й повторюючи сказане спів розмовниками.
3	Учень /учениця: відтворює частину інформації, отриманої від учителя (інших осіб) або із запропонованих джерел; відповідає на прості запитання за змістом почутого, припускається незначних змістових і логічних помилок; виконує прості репродуктивні завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя, долучається до роботи в групі; висловлює думки простими фразами; перепитує, уточнюючи інформацію, потрібну для розуміння змісту почутого.	Учень /учениця: відтворює частину інформації з тексту / медіатексту, запропонованого вчителем (іншими особами); відповідає на прості запитання за змістом прочитаного / переглянутого, припускається змістових і логічних помилок; викопує прості репродуктивні завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя, долучається до роботи в групі; висловлює думки щодо прочитаного / переглянутого простими фразами; перепитує, уточнюючи інформацію, потрібну для розуміння змісту.	Учень /учениця: відтворює висловлення різних письмових жанрів, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, за наданим шаблоном зі зміною предмета повідомлення і записує їх; відповідає на запитання вчителя щодо відповідності письмового висловлення меті, коригує його лише за допомоги вчителя; використовує стандартні мовні засоби під час відтворення зразка, припускаючись різного виду помилок.	Учень/учениця: відтворює частину інформації про мовні одиниці, мовні та літературні явища; припускається суттєвих помилок; відповідає на частину простих запитань; викошує завдання / навчальні дії щодо спостереження за мовою та мовленням за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі; висловлюється простими фразами; часто перепитує, уточнюючи потрібну інформацію.
4	Учень /учениця: відтворює основну інформацію, отриману від учителя (інших осіб) або із запропонованих джерел; відповідає на прості запитання за змістом почутого; виконує репродуктивні завдання / навчальні дії за зразком під керівництвом учителя, зокрема під час роботи в групі; підтримує спілкування в межах запропонованої теми, використовуючи прості фрази.	Учень/учениця: відтворює основну інформацію із тексту / медіатексту, запропонованого вчителем (іншими особами); відповідає на прості запитання за змістом прочитаного / переглянутого; виконує репродуктивні завдання / навчальні дії за зразком під керівництвом учителя, зокрема під час роботи в групі; пояснює зміст прочитаного / переглянутого, використовуючи прості фрази.	Учень /учениця: створює власні висловлення різних письмових жанрів, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, за наданим шаблоном і записує їх; відповідає на запитання вчителя щодо завершеності власного висловлення в переданиі інформації, коригує його лише за допомоги вчителя; обмежено використовує мовні засоби під час створення власних висловлень, припускаючись різного виду помилок.	Учень / учениця: відтворює основну інформацію про мовні одиниці, мовні та літературні явища; відповідає на прості запитання з постійною опорою на запропоноване джерело інформації, може пояснити окремі поняття / терміни / навчальні дії; виконує завдання / навчальні дії щодо спостереження за мовою та мовленням за зразком під керівництвом учителя; виконує деякі обов’язки, розподілені в групі, для розв’язання пошукових та/або творчих завдань; підтримує ініційоване іншими спілкування в межах обговорюваної теми, використовуючи прості фрази, обмежено вживаючи наукові поняття.
5	Учень /учениця: застосовує частину основної інформації, отриманої від учителя (інших осіб) або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань; відповідає на запитання за змістом почутого; виконує репродуктивні завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом під керівництвом учителя, зокрема під час роботи в групі; долучається до спілкування в межах запропонованої теми, використовуючи прості фрази.	Учень /учениця: застосовує частину основної інформації із тексту / медіатексту, запропонованого вчителем (іншими особами) для виконання навчальних завдань; відповідає на запитання за змістом прочитаного / переглянутого; виконує репродуктивні завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом під керівництвом учителя, зокрема під час роботи в групі; коментує зміст прочитаного і переглянутого, використовуючи прості фрази.	Учень / учениця: створює власні висловлення різних письмових жанрів за зразком, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, демонструє утруднення в дотриманні мети та врахуванні адресата, записує висловлення в довільній формі; відповідає на запитання вчителя щодо завершеності власного висловлення в переданій інформації, коригує його лише за допомоги вчителя; обмежено використовує основні мовні засоби під час створення власних висловлень, припускаючись різного виду помилок.	Учень /учениця—застосовує основну інформацію про мовні одиниці, мовні та літературні явища; відповідає на прості запитання з опорою на запропоновані джерела інформації; може пояснити основні поняття / явища і навчальні дії; виконує незначну частину дослідницького та/або творчого завдання за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу, під час роботи в групі; долучається до обговорення відомої теми, використовуючи прості фрази, доречно вживаючи окремі наукові поняття.
6	Учень / учениця: застосовує інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань; виконує репродуктивні завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом за потреби звертаючись по допомогу, зокрема під час роботи в групі; розпізнає з допомогою вчителя проблемні ситуації й висловлює окремі припущення щодо способів розв'язання їх;_ спілкується в межах запропонованої теми без значних утруднень.	Учень /учениця: застосовує інформацію із тексту / медіатексту, запропонованого вчителем (іншими особами) для виконання навчальних завдань; виконує репродуктивні завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом за потреби звертаючись по допомогу, зокрема під час роботи в групі; розпізнає з допомогою вчителя проблемні ситуації й висловлює окремі припущення щодо способів розв'язання їх; коментує зміст прочитаного / переглянутого.	Учень / учениця: створює власні висловлення різних письмових жанрів за зразком, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, ураховуючи мету та адресата, записує висловлення відповідно до вимог жанру; відповідає на запитання вчителя щодо структурно-смислової завершеності власного висловлення в переданні інформації, коригує його лише за допомоги вчителя; обмежено використовує стандартні мовні засоби під час створення власних висловлень, припускаючись різного виду помилок.	Учень /учениця: застосовує інформацію про мовні одиниці, мовні та літературні явища; відповідає на прості запитання з опорою на запропоновані джерела інформації; розуміє і пояснює основні поняття / явища / навчальні дії, наводить прості приклади; виконує самостійно частину дослідницького та/або творчого завдання за запропонованим алгоритмом; розпізнає з допомогою вчителя окремі проблемні ситуації і висловлює припущення щодо розв’язання їх, зокрема під час роботи в групі; спілкується щодо способу виконання дослідницького та/або творчого завдання, доречно вживаючи основні наукові поняття.
7	Учень / учениця: виокремлює в почутому інформацію, потрібну для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; виконує репродуктивні й окремі частково-пошукові завдання за запропонованим алгоритмом, зокрема під час роботи в групі; розпізнає проблемні ситуації і розв'язує їх відомим способом 3 допомогою вчителя; спілкується в межах запропонованої теми; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки.	Учень /учениця: виокремлює з тексту / медіатексту інформацію, потрібну для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; виконує репродуктивні й окремі частково пошукові завдання за запропонованим алгоритмом, зокрема під час роботи в групі; розпізнає проблемні ситуації і розв'язує їх відомим способом 3 допомогою вчителя; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки щодо змісту прочитаного У переглянутого.	Учень / учениця: створює власні висловлення різних письмових жанрів, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, ураховуючи мету та адресата, записує їх відповідно до вимог жанру, взаємодіє з іншими особами в цифровому середовищі; відповідає на запитання вчителя щодо завершеності власного висловлення в переданні інформації; частково коригує написане щодо форми (орфографія, пунктуація, граматичні форми слів); використовує стандартні мовні засоби під час створення власних висловлень, припускаючись різного виду помилок.	Учень /учениця: виокремлює у запропонованих джерелах потрібну інформацію; відповідає на запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; виконує окремі дослідницькі та/або творчі завдання за запропонованим алгоритмом самостійно або в співпраці з однокласниками, за потреби звертаючись по допомогу; розпізнає окремі проблемні ситуації і висловлює припущення щодо розв’язання їх; долучається до обговорення окремих етапів виконання дослідницького та/або творчого завдання, наводить окремі аргументи й приклади.
8	Учень / учениця: зіставляє, порівнює за визначеними критеріями почуте; добирає прийнятний із запропонованих спосіб для унаочнення й візуалізації інформації; виконує окремі пошукові завдання за запропонованим алгоритмом, зокрема під час роботи в групі, за потреби звертаючись по допомогу; розв'язує проблемні ситуації відомим способом під керівництвом учителя; заохочує до спілкування й долучається до обговорення певної теми; наводить аргументи й приклади щодо почутого.	Учень /учениця: зіставляє, порівнює за визначеними критеріями зміст прочитаного / переглянутого; добирає прийнятний із запропонованих спосіб для унаочнення й візуалізації інформації; виконує окремі пошукові завдання за запропонованим алгоритмом, зокрема під час роботи в групі, за потреби звертаючись по допомогу; розв'язує проблемні ситуації відомим способом під керівництвом учителя; долучається до обговорення змісту й форми прочитаного / переглянутого, наводить аргументи й приклади.	Учень/учениця: створює власні висловлення різних письмових жанрів, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, ураховуючи мету та адресата, записує їх відповідно до вимог жанру, взаємодіє з іншими особами в цифровому середовищі; відповідає на запитання вчителя щодо завершеності власного висловлення в переданні інформації; частково коригує написане щодо змісту та форми (орфографія, пунктуація, граматичні форми слів); використовує стандартні мовні засоби під час створення власних висловлень, припускаючись різного виду помилок.	Учень / учениця: порівнює, зіставляє наукову інформацію з обраних джерел про мовні та мовленнєві одиниці, мовні та літературні явища, порівнює матеріал за визначеними ознаками; виконує окремі дослідницькі та/або творчі завдання за запропонованим алгоритмом, зокрема під час роботи в групі; розв’язує проблемні ситуації відомим способом під керівництвом учителя; долучається до обговорення процесу та результатів виконання дослідницького та/або творчого завдання, наводить аргументи й приклади, доречно використовуючи наукові поняття.
9	Учень / учениця: аналізує отриману з різних джерел інформацію за визначеними критеріями, перетворює почуте в різні форми повідомлень; обгрунтовує зв'язок почутого з власним життєвим досвідом; виконує пошукові завдання, зокрема під час роботи в групі; розв’язує проблемні ситуації відомим способом; ініціює спілкування та обмінюється інформацією щодо обговорюваної теми; наводить доречні аргументи й приклади щодо висловленої думки.	Учень /учениця: аналізує отриману з кількох текстів / мєдіатекстів інформацію за визначеними критеріями, інтерпретує зміст прочитаного / переглянутого й перетворює його в різні форми повідомлень; обґрунтовує зв'язок прочитаного / переглянутого з власним життєвим досвідом; виконує пошукові завдання, зокрема під час роботи в групі; розв'язує проблемні ситуації відомим способом; обмінюється інформацією щодо обговорюваної теми, наводить доречні аргументи й приклади щодо висловленої думки.	Учень /учениця: створює власні висловлення різних письмових жанрів, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, ураховуючи мету та адресата, записує їх відповідно до вимог жанру, взаємодіє з іншими особами в цифровому середовищі; аналізує власний текст з огляду на його цілісність, повноту і завершеність у переданні інформації в умовах взаємодії (зокрема в цифровому середовищі) з учителем або однокласниками; коригує і уточнює власне висловлення (за потреби); вправно використовує стандартні мовні засоби під час створення власних висловлень.	Учень /учениця: аналізує інформацію з різних джерел щодо мовних і мовленнєвих одиниць, мовних і літературних явищ, упорядковує / представляє її в різні способи; виконує дослідницькі та/або творчі завдання, зокрема під час роботи в групі, відомим способом; обговорює результати наукової та/або творчої роботи, доречно коментує їх, спираючись на знання про мовні та мовленнєві одиниці, мовні та літературні явища.
10	Учень /учениця: інтегрує істотну й потрібну для виконання завдань інформацію з різних джерел; виконує пошукові й окремі творчі завдання, зокрема під час роботи в групі; обирає доцільний спосіб розв'язання проблемних ситуацій; обирає доречний спосіб комунікативної взаємодії в групі; переконливо аргументує свою позицію щодо обговорюваної теми.	Учень /учениця: інтегрує істотну й потрібну для виконання завдань інформацію з різних текстів / медіатекстів; виконує пошукові й окремі творчі завдання, зокрема під час роботи в групі; обирає доцільний спосіб розв'язання проблемних ситуацій; обстоює свою позицію щодо обговорюваної теми.	Учень /учениця: створює власні висловлення різних письмових жанрів, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, ураховуючи мету та адресата, записує їх відповідно до вимог жанру, дискутує в цифровому середовищі; самостійно аналізує власний текст з огляду на його цілісність, повноту і завершеність у переданні інформації, толерантність і академічну доброчесність; коригує і уточнює власне висловлення (за потреби); вправно використовує різноманітні мовні засоби під час створення власних висловлень.	Учень /учениця: інтегрує істотну й потрібну інформацію з різних джерел, виявляючи проблеми, що можуть бути досліджені науково, визначає способи використання досліджених одиниць і явищ у власній творчості; виконує дослідницькі та/або окремі творчі завдання самостійно або в групі; обирає доцільний спосіб розв'язання проблемних ситуацій; аргументує власну позицію щодо наукових та/або творчих питань, зокрема в межах вирішення спільних завдань, спираючись на авторитетні джерела.
11	Учень /учениця: узагальнює інформацію з різних джерел, оцінює її за визначеними критеріями; виконує пошукові й творчі завдання, зокрема під час роботи в групі; комбінує різні способи виконання завдань у нестандартних ситуаціях; обирає ефективний спосіб комунікативної взаємодії в групі; розвиває ідеї / думки учасників спілкування щодо обговорюваної теми та вибудовує логічну аргументацію для , вирішення спільних завдань.	Учень /учениця: узагальнює інформацію з різних текстів / медіатекстів, оцінює її за визначеними критеріями; виконує пошукові й творчі завдання, зокрема під час роботи в групі; комбінує різні способи виконання завдань у нестандартних ситуаціях; розвиває ідеї / думки учасників обговорення прочитаного / переглянутого, вибудовує логічну аргументацію для вирішення спільних завдань.	Учень / учениця: створює власні висловлення різних письмових жанрів, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, ураховуючи мету та адресата, записує їх відповідно до вимог жанру з елементами візуалізації (за потреби), дискутує в цифровому середовищі; самостійно аналізує власний текст з огляду на його цілісність, повноту і завершеність у переданні інформації, толерантність і академічну доброчесність; коригує і уточнює власне висловлення (за потреби); вправно використовує різноманітні мовні засоби під час створення власних висловлень.	Учень / учениця: узагальнює й оцінює за визначеними критеріями наукову інформацію щодо мовних і мовленнєвих одиниць, мовних і літературних явищ; виконує дослідницькі та/або творчі завдання, зокрема під час роботи в групі; для втілення творчих задумів, виявляючи власні вподобання; розвиває наукові / творчі ідеї учасників обговорення, вибудовує логічну аргументацію на основі знань про мовні та мовленнєві одиниці, мовні та літературні явища використовує мовні засоби для втілення творчих задумів, виявляючи власні вподобання; розвиває наукові / творчі ідеї учасників обговорення, вибудовує логічну аргументацію на основі знань про мовні та мовленнєві одиниці, мовні та літературні явища.
12	Учень /учениця: оцінює отриману з різних джерел інформацію, доцільно використовує її в різних ситуаціях; виконує пошукові, творчі завдання, зокрема під час роботи в групі; адаптує різні способи виконання завдань відповідно до змінюваних умов, ураховуючи ризики й прогнозуючи наслідки; виступає посередником у спілкуванні, демонструє толерантність до різних поглядів і надає роз’яснення за потреби іншим учасникам.	Учень /учениця: оцінює отриману з різних текстів / медіатекстів інформацію, доцільно використовує її в різних ситуаціях; виконує пошукові, творчі завдання, виявляючи оригінальність, зокрема під час роботи в групі; адаптує різні способи виконання завдань відповідно до змінюваних умов, ураховуючи ризики й прогнозуючи наслідки; переконливо аргументує позицію щодо прочитаного / переглянутого, виявляє толерантність до різних поглядів.	Учень /учениця: створює власні висловлення різних письмових жанрів, зокрема повідомлення в цифровому середовищі, ураховуючи мету та адресата, записує їх відповідно до вимог жанру з елементами візуалізацїі (за потреби), дискутує в цифровому середовищі; самостійно аналізує власний текст з огляду на його цілісність, повноту, завершеність у переданні інформації, толерантність і академічну доброчесність; коригує й уточнює (за потреби); вільно використовує мовні засоби, зокрема експериментує з ними, під час створення власних висловлень, надаючи їм індивідуальних рис.	Учень / учениця: оцінює отриману з різних джерел наукову інформацію про мовні та мовленнєві одиниці, мовні та літературні явища, доцільно використовує її в дослідницькій і творчій діяльності; виконує самостійно або в групі дослідницькі завдання (від постановки проблеми до представлення результатів); оригінально використовує мовні засоби для втілення творчих задумів; узгоджує різні позиції щодо наукових та/або творчих питань, спираючись на системні знання про мовні та мовленнєві одиниці, мовні та літературні явища й визнаючи можливість множинних поглядів.

Додаток 2

Список творів для додаткового читання. Для уроків позакласного читання та уроків із резервного часу (за вибором учителя)

5 клас

1. Андерсен Г.К. «Непохитний олов’яний солдатик», «Гидке каченя», «Дикі лебеді», «Соловей» (1 за вибором)

2. Арабські казки. «Про Аладдіна і чарівну лампу», «Розповідь про царя Шахріяра» (1-2 за вибором)

3. Баррі Дж. М. «Пітер Пен», «Пітер Пен і Венді» (1 за вибором)

4. Бернетт Ф. Е. «Таємничий сад», «Маленький лорд Фаунтлерой», «Маленька принцеса» (1-2 за вибором)

5. Гауф В. «Маленький Мук», «Каліф-лелека» (1-2 за вибором)

6. Казки народів світу (2-3 за вибором)

7. Кестнер Е. «Еміль та детективи», «Крихта та Антон» (1 за вибором)

8. Керролл Л. «Аліса в Задзеркаллі»

9. Кіплінг Р. Дж. «Рікі-Тікі-Таві»

10. Коллоді К. «Піноккіо»

11. Корчак Я. «Король Матіуш Перший»

12. Крюс Дж. «Флорентіна»

13. Лагерлеф С. «Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусаками Швецією», «Свята ніч» (1 за вибором)

14. Мілн А. «Вінні-Пух та всі-всі-всі»

15. Перро Ш. «Попелюшка», «Кіт у чоботях» або ін. (1-2 за вибором)

16. Распе Р.Е. «Пригоди барона Мюнхгаузена» («За волосся», «Перша подорож на Місяць» або ін. – 1-2 за вибором)

17. Родарі Дж. «Пригоди Цибуліно», «Пригоди Джельсоміно в Країні брехунів», «Казки по телефону» (1 за вибором)

18. Сетон-Томпсон Е. «Снап», «Доміно», «Ведмежа Джонні», «Мустангіноходець» (1-2 за вибором)

19. Треверс П.Л. «Мері Поппінс»

20. Уайльд О. «Щасливий принц»

21. Чапек К. «З погляду кішки» Із сучасної літератури

22. Ауер М. Цикл «Школа чарівних тварин» (1-2 за вибором)

23. Бессон Л. «Артур і мініпути»

24. Ґеммель Ш. «Марвін. Книга Вогню і Дружби»

25. ВайтЕ. Б. «Павутинка Шарлотти»

26. Дал Р. «Чарлі і великий скляний ліфт»

27. Зальтен Ф. «Бембі» 28. Екгольм Я. У. «Людвігові хитрому – ура! ура! ура!»

29. Ліндґрен А. «Малюк і Карлсон»

30. Льюїс К.С. «Хроніки Нарнії» («Лев, Чаклунка і Платтяна шафа» або ін.)

31. Маар П. «Пан Белло і блакитне диво», «Що не день, то субота», «Китобус, або Нові цятки для Суботика» (1-2 за вибором) 32. Нанетті А. «Мій дідусь був черешнею» 33. Ролінґ Дж. «Гаррі Поттер і філософський камінь» 99 34. Строн

ґ Дж. «Кімнатні пірати», «Розшукується ракета на чотирьох лапах», «Гармидер у школі», «Канікули з близнятами» (1-2 за вибором)

Додаток 3

Електронні ресурси зарубіжної літератури для учнів

Національна бібліотека України для дітей

https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=68

Адреси бібліотек України для дітей

https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=40 КЛЮЧ

Краща література юним читачам»

https://chl.kiev.ua/key

Львівська обласна бібліотека для юнацтва імені Романа Іваничука

http://bibliotekanarynku.com/

Полтавська обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного

http://odb.poltava.ua/

Фанфіки українською

http://fanfikyua.blogspot.com/

Електронна бібліотека «Чтиво»

https://chtyvo.org.ua

Список творів для уроків позакласного читання і уроків із резервного часу (за вибором учителя)

Список використаних джерел

Закон України «Про освіту» (2017 р.).
Закон України «Про повну загальну освіту» (2020 р.).
Державний стандарт базової середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р., № 898).
Додаток 1 до Державного стандарту базової середньої освіти.
Додаток 2 до Державного стандарту базової середньої освіти.
Типова освітня програма для 5–9 класів загальної середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2021 р., № 235)
Методичні рекомендації для розроблення модельних навчальних програм. Лист МОН № 4.5/637-21 від 24.03.21 року.

8.Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України від о2.08.2024 р. № 1023 https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rekomendatsii-shchodo-otsiniuvannia-rezultativ-navchannia

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Миколенко Олена Михайлівна

Пов’язані теми

Зарубіжна література, 5 клас, Інші матеріали

Додано

7 вересня

Переглядів

308

Оцінка розробки

Відгуки відсутні

Навчальна програма «Зарубіжна література 5 клас»

Пояснювальна записка

Основні принципи, на яких ґрунтується навчальна програма

Компетентнісний потенціал предмета «Зарубіжна література» для адаптаційного циклу навчання (5–6 класи)

Основні завдання курсу зарубіжної літератури у 5 класі:

Обов’язкові результати навчання, здобуті після завершення адаптаційного циклу зарубіжної літератури

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Рівень

Бал

Загальна характеристика

Початковий

1

Учень /учениця:

— виконує частину простих завдань / навчальних дій за наданим зразком з допомогою вчителя;

— передає інформацію, намагається висловлювати свої думки, використовуючи короткі однотипні фрази.

2

Учень / учениця:

- виконує прості завдання / навчальні д ії за наданим зразком з допомогою вчителя; показує свою зацікавленість до ідей, висловлених іншими;

-комунікує з іншими за потреби, використовує прості однотипні фрази.

3

Учень / учениця:

- виконує завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі.

- висловлює свої думки простими фразами/ реченнями; просить надати зворотний зв'язок щодо ступеня розуміння та сприйняття запропонованого.

Середній

4

Учень / учениця:

~ використовує прості фрази / речення; сприяє спілкуванню та може надати пояснення у межах запропонованої теми.

5

Учень /учениця:

- підтримує спілкування в межах запропонованої теми, використовує прості фрази / речення.

6

Учень / учениця:

- застосовує інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій;

- спілкується у межах запропонованої теми, використовує прості фрази / речення.

Достатній

7

Учень / учениця:

- долучається до спілкування в межах запропонованої теми та визначає завдання через поставленні запитання.

8

Учень / учениця:

- запрошує до спілкування, чітко формулюючи питання та пріоритети для обговорення та у межах запропонованої тем.

9

Учень /учениця:

- ініціює спілкування та обмінюється інформацією у межах запропонованої теми.

Високий

10

Учень / учениця:

- розвиває ідеї/думки учасників спілкування в межах запропонованої теми та намагається укласти їх у цілісну логічну лінію, розглядаючи різні сторони проблеми.

11

Учень / учениця:

12

Учень / учениця:

— оцінює отриману інформацію, отриману з різних джерел, порівнює та зіставляє її; використовує усвідомлено інформацію в різних ситуаціях;

— виступає посередником у спілкуванні у межах запропонованої теми, демонструє толерантність до різних точок зору і надає роз’яснення за потреби іншим учасникам.

Список творів для уроків позакласного читання і уроків із резервного часу (за вибором учителя)

Обов’язкові результати навчання, здобуті після завершення
адаптаційного циклу зарубіжної літератури