Зміст

 

Анотація                                                                                                     3

Вступ                                                                                                           4

 

1.          Направлення і техніки живопису                                        8

2.        Використання нетрадиційних технік живопису                                    для розвитку творчих здібностей учнів                      12

3.        Нетрадиційні техніки живопису, які можна

використати в творчих роботах  з учнями                        14 

                

Використані  джерела                                                                      27

Додатки 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація

У мистецтва багато призначень: дати людині знання, навчити правильно оцінювати те, що відтворено в художньому творі, а через це – правильно оцінити саме життя.  Мистецтво активізує творчі сили людини, виховує його ідейно, сприяє формуванню активної життєвої позиції, дає відпочинок, виховує морально, розвиває розум і почуття людини, в тому числі і естетичні, здатність до співпереживання

Звісно, в художній творчості , як і в інших видах діяльності, дуже необхідний талант, але багато залежить і від зацікавленості і працьовитості людини. Мета нашого посібника-зацікавити і надихнути читача, ознайомити з різними техніками акварельного живопису.

Даний навчальний посібник  з дисципліни «Живопис» по темі «Нетрадиційні техніки живопису» рекомендований в групах молодших спеціалістів за напрямком 0202 «Мистецтво» зі спеціальності 5.02.02.11

«Перукарське мистецтво та декоративна косметика» та зі спеціальності

5.020204 «Художня фотографія» .

             Змістом програми передбачено забезпечення підготовки учнів до самостійного виконання різних творчих завдань. В даному навчальному посібнику  міститься теоретичний і практичний матеріал, який дозволить самостійно розвивати свої художні здібності. Ми виходили з того, що читач не навчався до цього живопису і не має базових знань в цій галузі, тому даний посібник може бути цінним як для професіоналів так і для початківців.

Теоретична частина викладена в доступній формі, а велика кількість ілюстрацій полегшує засвоєння. 

                                              

 

Вступ 

Наука заспокоює, 

мистецтво ж існує для того,  щоб не дати заспокоїтись.

Жорж Брак

 

Сучасні викладачі постійно шукають у викладанні образотворчого мистецтва нові грані та резерви навчання і виховання. Цього потребує велика кількість учнів з різними  порушеннями в особистій сфері

Уроки образотворчого циклу  настільки багатогранні, що дозволяють вирішувати не тільки проблеми духовного але й психофізичного та соціального здоров’я учнів. Образотворче мистецтво не просто сприяє розвитку особистості  але й визначає духовне становлення та психологічний розвиток людини.

Давно відомо, що заняття музикою, живописом, танцями в будь-якому віці допомагають знімати емоційне напруження, зменшують тривожність, агресію. А враховуючи те, що сучасному викладачу необхідно не тільки спиратися на особливості кожного учня, але й використовувати засоби для  корекції та адаптації його в соціумі, тренінгові технології можуть стати допоміжними в освітньому процесі.

 

Отже, основними завданнями образотворчого мистецтва в сучасній педагогіці є:

§  розвиток усвідомлення явищ художньої культури та їх роль в житті суспільства;

§  виховання активного естетичного ставлення до явищ дійсності та мистецтва;

§  систематичний та цілеспрямований розвиток візуального та естетичного сприймання;

§  формування практичних навичок та умінь у різних видах образотворчої діяльності;

§  виявлення та вдосконалення художньо-творчих здібностей;

§  послідовне формування естетичної культури особистості.

 

Найбільш цікавими є такі уроки образотворчого циклу:

 

 уроки ознайомлення з мистецькими творами (окремі твори різних видів чи жанрів мистецтва або цілі серії творів);

 уроки вивчення творчості художника (бесіди, лекції про творчі шляхи митців);

 уроки сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва

(сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору);  уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з натури, оволодіння різними художніми техніками тощо);

 уроки створення самостійних творчих робіт (втілення задуму учня в

оригінальній творчій роботі).

 

Основні типи уроків образотворчого циклу:

 

  теоретичний (бесіда про творчість митців, види та жанри мистецтва);   комбінований (пояснення нового матеріалу з практичним

закріпленням отриманих знань);

  практичний (продовження практичного закріплення знань, набутих на інших уроках);

  екскурсія(відвідування музеїв, картинних галерей та виставок сучасного мистецтва);

  спостереження (пленер, робота на природі з метою спостереження і замальовок природних форм з подальшою практичною реалізацією побаченого у творчих роботах).

За структурою сучасні уроки образотворчого циклу здебільшого мають комбінований характер і є дещо схожими між собою. 

 

Крім традиційних методів навчання, у практиці педагогіки навчальних закладів за останні двадцять років великого розповсюдження та застосування набули й нетрадиційні методи навчання, які ми називаємо інноваційними. Серед них певної уваги заслуговують так звані "активні" методи навчання.

Для активного навчання характерні :

 висока мотивація;  творча уява;  свобода самовираження;  активна життєва позиція;  комунікабельність;  демократичність;  взаємоповага.

Зміст навчання з образотворчого циклу має невеликий теоретичний матеріал, але дає гарні умови для використання різних форм уроку. 

Інноваційні методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчого мислення учнів, формування в них відповідних практичних умінь та навичок. Вони стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу.  До таких методів можна віднести: метод проектів, диференційне навчання, модульне навчання, навчання в співробітництві тощо, і, звісно, мультимедійні технології. 

Так  як уроки образотворчого циклу побудовані на зоровому сприйнятті, використання мультимедійних технологій полегшує підготовку до уроку, поєднує теоретичний і демонстраційний матеріал, що підвищує цікавість до теми.  Використання великої кількості репродукцій різних творів мистецтва, віртуальні екскурсії до найвідоміших музеїв світу, відео майстер-класів з різних технік мистецтва, навчальні та художні фільми, комп’ютерні програми для малювання, музичний супровід  - все це допомагає створити   творчу атмосферу  на уроці.

Можна виділити такі форми використання мультимедійних технологій на уроках образотворчого циклу:

 джерело інформації,  підтримка викладача,

 організація проектної діяльності учня,

 використання графічних програм в якості інструмента художньої

діяльності.

 

Сучасна молодь активно користується мультимедійними технологіями. Ефективно розвивається дослідницька робота, мотивація, самостійність. Традиційні методи та прийоми навчання основам образотворчого мистецтва доповнюються новими сучасними матеріалами та технологіями, що значно розширює можливості формування та розвитку художніх здібностей людини у будь-якому віці. 

 

 

 

 

 

         Розділ 1 .   Направлення і техніки живопису 

В мистецтві форма - все,  матеріал нічого не вартий.

Генріх  Гейне

 

Живопис  (від рос. живо і писати) – це один з найдавніших видів образотворчого мистецтва, що пов’язаний з передачею зорових образів шляхом нанесення фарб на тверду чи гнучку основи. До живопису відносяться художні твори образотворчого мистецтва, виконані різними фарбами (клейовими, олійними) на будь-якій основі – папері, полотні, картоні, склі, спеціально заґрунтованій стіні, а також створені за допомогою сучасних цифрових технологій.

 Як і інші види мистецтв, живопис виконує пізнавальну, естетичну, ідеологічну, філософську та соціально-виховну (документальну) функції.  Він, також, слугує сферою створення естетичних предметних цінностей і є однією з високорозвинених форм праці людини.

Живопис відображає ідеологічні концепції, оцінює духовний зміст епохи і є сферою суспільної боротьби. Впливаючи на почуття і думки глядачів, змушуючи переживати зображену дійсність, він є засобом виховання суспільства. Багато творів живопису мають документально-інформаційну цінність.

За призначенням і по характеру виконання живопис поділяють на:

 монументально - декоративний  (настінні розписи, панно, плафони) ,

що приймає участь в організації архітектурного простору ;

 станковий (картини), більш інтимного характеру, не пов'язаний з

певним місцем;   декораційний (ескізи декорацій, костюмів та гриму);  іконопис;

 мініатюра (ілюстрації до рукописів, портрети маленького розміру);  панорама;  діорама.

 

За характером речовин,  за технологією закріплення пігменту на поверхні,

поділяють такі техніки живопису:

олійний живопис;  акварельний;  клейовий ;  восковий  (енкаустика, воскова темпера);  емаль;  фреска (водні фарби по штукатурці);  живопис керамічними фарбами;  живопис силікатними

акриловий;  темперний;  гуаш;  граттаж;  гризайль;  лесування;  пуантилізм;  сграффіто;  сфумато;  змішана техніка  та інші

фарбами;

 

Направлень  та технік  живопису безліч. Все, що залишає слід на

будь-якій поверхні, вже є живописом. Фарби виготовляються як з природних так і зі штучних пігментів. Основним засобом вираження в живописі є колір, який має здатність викликати різні почуттєві асоціації та підсилює емоційність зображення. 

 

 

Живопис - це ілюзія, імітація тривимірного простору на площині,

що досягається за допомогою законів перспективи та властивостей кольорів.

Умовно виділяють два типи живописного зображення:

 лінійно-площинне    об'ємно-просторове

 

Для лінійно-площинного живопису притаманні пласкі плями чистого кольору, чіткі контури  та ритмічні лінії. Це умовний та декоративний живопис, який відкриває глядачу певну логіку зображення предметів і не передає їх об’єм  (мал.1-2). 

Об’ємно-просторовий живопис також використовує лінії та чисті кольори, а об’єм передається зміною світлих та темних тонів в кольоровій плямі  (мал.3-4).

 

Зображувальні можливості та особливості техніки живопису залежать не лише від типу зображення, засобу вираження, а й від виду і фактури основи, властивостей фарб, інструментів, що також впливає на кінцевий результат творчої діяльності. 

               Створення живописного твору має виконуватися в певній послідовності відповідно до правил передачі простору. Будь-яка  помилка може вплинути на зовнішній вигляд твору, змінити первісний задум. Але сучасний живопис є більш імпульсивним, що дозволяє художникупочатківцю безпосередньо та динамічно втілювати свої життєві враження.

           Розділ  2. Використання нетрадиційних технік живопису для розвитку творчих  здібностей учнів 

Без фантазії немає мистецтва,

                                                                                                                як немає і науки.

Ференц Ліст

 

Термін «нетрадиційний» - означає використання матеріалів, інструментів, способів малювання, які не є традиційними, широко відомими. 

Чимало художників досконало володіють давно відомими техніками, використовуючи в своїй роботі різноманітні художні матеріали. Але все більше молодих сучасних митців віддають перевагу нетрадиційним технікам живопису.

 

Досвід показує, що малювання нетрадиційними матеріалами дозволяє людині:

 

ü    отримувати незабутні позитивні емоції;

ü    активізувати прихований художній потенціал;

ü    розвивати творче мислення (як ще можна зобразити? як інакше?);

ü    розвивати уявлення;

ü    проявити індивідуальність (немає однакових робіт);

ü    позбутися психологічних меж, страхів (раптом не вийде так, як потрібно).

 

Нетрадиційні техніки живопису – це спосіб створення нового, оригінального  витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. 

Саме нетрадиційні техніки створюють атмосферу розкутості, відкритості, дозволяють  швидко досягнути бажаного результату, розвивають самостійність  учня, створюють емоційно – позитивне відношення до діяльності.

Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної  людини  індивідуальна, неповторна.

 

На жаль, майже немає літератури, де можна б було знайти інформацію про методику роботи в цих техніках. Існує безліч технік нетрадиційного  живопису, і творча фантазія митця продовжує пошук. 

 

Зацікавленість цією темою виникла дуже давно. Працюючи над заліковими роботами, курсовими, учні часто зовсім випадково винаходять власні техніки. Моя мета як викладача – спонукати учнів вдосконалювати свої творчі роботи шляхом експериментування, самостійного пошуку, застосовувати різні матеріали та техніки в процесі роботи. Звичайно ж, це справа не одного дня, а поступова наполеглива праця. Вона приносить радість, бо це творчий процес. Неординарність, індивідуальність є проявом того особливого, що якраз і відображає талановитість та обдарованість учнів. Моя робота спрямована на розвиток творчості, в результаті, якої учень створює нове, оригінальне, проявляє уяву, реалізує свій задум, самостійно знаходить засоби для його втілення.

 

Фантазія людини безмежна. Звичайні речі можуть стати новим засобом зображення і відкрити багаті можливості в образотворчому мистецтві для людей з різним рівнем художньої підготовки.

 

 

 

2.1.  Нетрадиційні техніки живопису, які

можна використати в творчих роботах  з учнями:

 

 

Друкування різними матеріалами.

 

 Такий вид роботи є досить швидким і завдяки наявності матриці дозволяє створити багато однакових елементів.  Друкована форма може бути виготовлена з гуми, овочів, фруктів, з тканини, ґудзиків, целофану, форми для печива, листя, гофрованого картону, пляшкових корок та інших речей. 

Найчастіше такий друк застосовується для створення декоративного фактурного фону який можна доповнити будь-яким зображенням.

 

 

 

 

Друкування  трафаретами

Трафарет виготовляється з цупкого картону, після чого накладають його на основу і , користуючись поролоном, набивають фарбу. Крім поролону можна використати ватні тампони або шматки тканини. Ці матеріали дають можливість передати різні фактури під час друкування.   

Малювання з трафаретом має безліч варіантів. Можна  прикласти вирізану фігуру до аркуша паперу і покрити її аквареллю. Потім  прибрати  трафарет, давши можливість фарбі розтектися. Контури трафаретного зображення вийдуть розмитими, а колір буде посилюватися від центру фігури  до периферії. 

Використовуючи спрей і трафарет, також можна робити гарні малюнки.

 

 

 

 

 Малювання пальцями, долонями та кулаком

Фарби наносяться на будь-який палець або фалангу, долоню, тильний бік долоні, кулак  чи на  ніготь.

 З різною силою притискаючи руку до основи, залишаємо відбитки з яких формується зображення.

Зазвичай, малюють на сухій поверхні основи.   

 

 

 

   Малювання на жатому папері

Зім’ятий аркуш паперу можна використати для створення декоративного фактурного фону або для створення власних творчих робіт . Для цього формується паперова кулька, вмочується у потрібну фарбу  і друкується на основу.

Для того, щоб створити в роботі ефект кракелюру (тріщини у кольоровому шарі  на творах живопису), необхідно зім'яти аркуш паперу від країв до центру. 

 

Потім розправити аркуш, змочити водою і нанести зображення аквареллю в техніці «по мокрому». В місцях злому основи акварель стікається і колір стає більш насиченим.       

 

 

 Малювання свічкою або восковою крейдою

Нанести малюнок  крейдою або свічкою на аркуш паперу і далі працювати акварельними фарбами. На місця, зафарбовані  крейдою або свічкою, фарба не буде лягати, і з-під неї буде проглядати колір основи.

Схожий ефект можна отримати при роботі з клеєм.

 

 

 

 Живопис на фользі 

Це досить специфічний напрямок  у мистецтві. За основу обирається аркуш фольги золотого чи срібного кольору. Для того, щоб запобігти  скочуванню фарби  з глянсової поверхні, слід додати трохи рідини для миття посуду.

Найчастіше сюжетом стають пейзажі з безоднею неба і дуже тонкою смугою берега. Якщо вкрити роботу акриловим лаком, металевий блиск зробить вироби з

фольги перламутровими.

 

 

 

 

 Живопис на склі 

Ця живописна техніка має досить давні

традиції в професійному і народному мистецтві. Сюди можна віднести техніки вітражу  та вільного розпису.  Для роботи можна використати олійні, темперні фарби, туш та акварель. Для того, щоб акварель не скочувалась на склі, основу необхідно знежирити, а у фарби можна додати трохи желатину або миючого засобу.  

Для створення вітражу  на скло спочатку наноситься декоративний кольоровий контур, а потім зображення заповнюється кольором. 

 

 

 

 Живопис кавою (coffee art)

Для написання картин замість фарб можна  використати каву. Щоб  отримати екологічно чисту фарбу, слід заварити каву і дати настоятися, не відділяючи від гущі. Далі наносити на пензлем на папір. 

Настій можна         використовувати для фарбування тканин, паперу, великодніх яєць і навіть як натуральний барвник для волосся. 

Щоб створити палітру кольорів краще брати  різну каву, і розчинну, і заварну — кожна з них дає свій унікальний відтінок. 

Роботу можна доповнити кульковою або гелевою ручкою.

 

Живопис на вологому папері

Ця техніка поєднує акварельний живопис та інші матеріали

(сіль, марганець, туш тощо) для отримання певних ефектів. 

На вологий акварельний малюнок насипають сіль, яка «виїдає»

фарбу, залишаючи білі цятки.

Розмір цяток залежить від кристалів солі та ступеню вологості паперу. Після висихання фарби сіль прибирається. 

Замість солі можна використати марганець, який розчиниться на вологому папері, утворюючи цікаві ефекти. Ним можна керувати, якщо нахиляти аркуш в потрібний бік або додавати незначну кількість води.

            На вологий акварельний фон можна нанести штрихи та плями чорною або кольоровою тушшю, яка має властивість розпливатися на вологому папері і утворювати незвичні візерунки. Для нанесення туші використовують перо, сірники, палички різної товщини та пензлі різних розмірів та жорсткості.

 

 

Живопис на сторінках книг, газет, фотографіях

Для створення незвичних і яскравих робіт можна поєднати старі і нові техніки роботи.  Так з чорно-білих фотопортретів  можна створити фантастичні образи,

розписавши їх чорнилами, тушшю та аквареллю.

Сторінки старих книг та газет проклеїти клеєм ПВА і просушити. Зображення створюється тушшю,

кольоровими чорнилами, аквареллю в різних техніках.

 

 

  Монотипія

Це вид друкованого  зображення,

виконаного в єдиному екземплярі. Є кілька способів виконання монотипії : картопляна, акварельна та олійна монотипія.

Розрізаною картоплиною ставиться відбиток на

папері , картоплина прокручується, створюючи неповторну фактуру. Далі робота допрацьовується

пензлем за уявою.

Для створення акварельної монотипії  наносяться на скло (або будь-який інший матеріал, який не всмоктує фарбу) різнокольорові смуги або візерунок. Для того, щоб акварель не скочувалась , можна додати трохи миючого засобу. Далі  прикладається зверху аркуш паперу і притискається.

Зняти зі скла лист і допрацювати  віддрукований малюнок пензлем. 

Ця техніка добре підходить для листівок.

 

 

 Акватипія   (від лат. aqua - вода і грец. - відбиток) – друкування малюнків за

допомогою знежиреної водяної фарби. Отримані відбитки подібні до акварелі.

  Олійну фарбу розвести розчинником до рідкого стану і вилити в ємність з холодною водою.

                            Фарба                      залишається на поверхні, утворюючи різноманітні плями. 

Зверху накладається аркуш паперу і одразу знімається.

Отримані плями матимуть чіткі краї і нададуть паперу теплого відтінку.

Замість олійних фарб можна використати пастель, яку краще розтерти в порошок.

Послідовність роботи аналогічна попередньому варіанту. Отримане зображення матиме великі

плями з м'якими краями.  

Ця техніка добре підходить для декоративних робіт, оформлення листівок тощо.

 

  Кляксографія  

Робота виконується рідкими фарбами,

тушшю, чорнилом.  На поверхню аркуша пензлем або піпеткою наноситься пляма, яка обережно роздувається в різні боки. 

Можна нахиляти аркуш в різні боки, дозволяючи фарбі розтікатись. Для отримання багатокольорового зображення цей етап можна повторювати.

Отримане зображення домальовується за уявою.

Зображення з плями можна зробити дзеркальними, якщо нанести пляму і скласти аркуш навпіл (або скрутити його) і трохи притиснути.

Далі — справа уяви.  Завдяки кляксографії можна отримати оригінальні зображення дерев, квітів та

фантастичних істот.

 

Живопис без пензля  Сучасний      динамічний          світ   вимагає

експериментів в галузі мистецтва. Молоді  митці все частіше відмовляються від звичних матеріалів. Будьщо можна використати для нанесення фарби на поверхню. Пензель давно замінили картону, тканиною, зубною щіткою, помадою, долонями,  ногами, язиком тощо.  Використовуючи досить прості прийоми роботи можна створити неповторні твори. 

Висновок 

 

Проблема  застосування інноваційних технологій  в освітньому процесі є однією з найбільш актуальних в системі сучасної професійної підготовки фахівців, оскільки тісно пов’язана з формуванням у учнів мотивації до навчання, яка, в свою чергу, впливає на якість засвоєних знань та розвиток фахових вмінь та навичок. 

Не менше значення дане питання має при викладенні предметів образотворчого циклу. Використання новітніх мультимедійних технологій не просто стимулюють і підвищують цікавість до навчання, загострюють сприймання навчального матеріалу. Крім того запропоновані інноваційні технології  використовуються для тренування та розвитку творчого мислення учнів, формування відповідних практичних умінь та навичок з основ образотворчого мистецтва. 

Учні груп молодших спеціалістів зі  спеціальності «Художня фотографія»  активно користуються новітніми цифровими технологіями, створюючи цікаві творчі проекти. Застосування нетрадиційної техніки «живопис на рентгені» в творчій роботі  сприяє розвитку інтелекту, художнього бачення, логічного мислення, активізації творчих можливостей, розвиває почуття гармонії та краси.

На останок, необхідно наголосити, що застосування інноваційних технологій не замінює, а доповнює традиційні заняття. 

 

 

 

 

 

 

Використані  джерела

1.     Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004.

2.     Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод, посіб. Авт.уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2002. 

3.     Кучеренко О.В. Використання тренінгових технологій на уроках образотворчого мистецтва .doc

4.     Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К., 2004. 

5.     Харченко О.О. Педагогічні науки. Сучасні методи викладання. 

6.     Туркот Т.I. Інноваційні технології та методи навчання Педагогіка вищої школи -, 2011.

7.     Чєн Н.В. Нетрадиційні техніки зображення: Навчально-методичний посібник.-Х., 2007. 

8.     http://allinnovations.ru/texnologii_v_izo_

9.     http://allref.com.ua/skachaty/Vikoristannya_innovaciiynih_tehnologiiy_na_u rokah_obrazotvorchogo_mistectva_

10. http://aqua-relle.ucoz.ru/Акварельні техніки живопису.  

11.http://blog.i.ua/ Інноваційні технології навчання.

12.http://oblosvita.com/ Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва шляхом використання інформаційнокомунікаційних технологій.html

13.http://osvita.ua/ Інтерактивні технології в особистісно-зорієнтованій освіті.

14.http://studopedia.net/ Використання інтерактивних технологій на уроках образотворчого мистецтва.html

 

 

 

 

    Додатки 

 

«Мистецтво не може бути піддане критиці,  оскільки кожна нова помилка є новим твором.»

Тьєррі Гета 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Зразки робіт нетрадиційних технік живопису  

Друкування трафаретами

 

Друкування різними матеріалами

 

 

Живопис на жмаканому папері

 

Живопис на фользі

     

Живопис восковою крейдою

         

 

Живопис на сторінках книг, газет

 

Акватипія  

 

 

Живопис на рентгені