Навчальний проект «Мандрівка просторами Всесвіту, про яку ти мрієш»

Бабинецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

Навчальний проект

 «Мандрівка

просторами Всесвіту, про яку ти мрієш»

 

        2016-2017 н.р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Космонавти та вчені»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Досліджуємо Сонце»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Досліджуємо планети»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Досліджуємо зірки»

 

 

 

 

«Досліджуємо Галактику»

 

 

 

 

 

«Уявлення давніх людей про Всесвіт».

- Як давні люди уявляли землю і Всесвіт?

Уявлення про будову Всесвіту формувалися поступово. У давнину

центром Всесвіту вважали Землю. За уявленнями давніх індійців, Земля – це

півкуля, яку тримають на своїх велетенських спинах слони, що стоять на

величезній черепасі. А ця черепаха лежить на змії, що уособлює небо й

замикає навколоземний простір.

Іншим уявляли Всесвіт народи, які жили колись на берегах річок Тигр і

Євфрат у Західній Азії. Земля, на їхню думку, це гора, що зусібіч оточена

морем. Над нею височіє зоряне небо.

Першим висунув припущення, що Земля не плоска, а має форму кулі,

давньогрецький учений Піфагор. Це підтвердив і довів інший видатний

учений Арістотель. На його думку, у центрі Всесвіту розміщена Земля, а

навколо – небесні сфери, на яких закріплено небесні тіла.

Що Земля має форму кулі вперше довели іспанські мореплавці під

командуванням Магеллана. Вони обігнули Землю і повернулися до рідних

берегів.

Тривалий час вважали, що Земля не рухома. Спростував цю думку Микола

Коперник. Після 30 років спостережень Микола Коперник довів, що Земля не

є центром Всесвіту, а лише однією з планет, що обертаються навколо Сонця.

Що ж таке Всесвіт? Під словом Всесвіт зазвичай розуміють космічний

простір і все, що його заповнює: небесні тіла, газ і пил. Всесвіт – це

сукупність галактик і простір між ними. Планета Земля – частина Всесвіту.

Завдяки спостереженням учені визначили походження Всесвіту і його вік, що

становить приблизно 14 млрд років.

Висновок: Всесвіт – це сукупність галактик і простір між ними. Планета

Земля – частина Всесвіту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Сонце»

Сонце – найближча до нас зоря. Сонце – центр нашої Сонячної

системи. Діаметр Сонця приблизно в 400 разів більший за діаметр Місяця і в

109 разів більший за діаметр Землі. Маса Сонця в 750 разів перевищує масу

всіх разом узятих планет, які рухаються навколо нього.

Сонце – це величезна розжарена газова куля жовтого кольору.

Температура на його поверхні сягає 6000 °С, а в центрі – аж 15 млн °С!

Сонце яскраво світить і випромінює тепло. На Землю потрапляє лише

незначна кількість сонячного проміння, а решта розсіюється в космосі.

Проте цього достатньо, щоб запустити на Землі складні процеси: колообіг

води, рух повітря, утворення ураганів і штормів тощо. Найголовніше: без

сонячного світла й тепла не могли б існувати жодні організми.

Сонце перебуває на дуже великій відстані від Землі. Світло Сонця сягає

Землі за 8 хв.

Сім’ю зірок очолює Сонце. Якщо уявити, що Сонце — кавун, то поряд із ним Земля виглядатиме як ягода смородини.

Якщо уявити, що можна зробити гігантські ваги і на одну їх шальку покласти Сонце, то на іншу шальку потрібно покласти 330 тисяч таких планет, як Земля.

Сонце випромінює багато тепла. Багато вчених вважають, що використання сонячних променів безпосередньо вигідніше, ніж використання навіть атомної енергії. У країнах, де багато сонячних днів, вже діє обладнання, яке, використовуючи сонячне тепло, плавить метали, нагріває воду, виробляє електричний струм. Створення сонячних електростанцій, які б збирали сонячне тепло і перетворювали його на електрику, зменшили б кількість атомних чи теплових станцій, які потребують багато пального і забруднюють довкілля.

Люди з давнини поклонялися Сонцю як божеству. Стародавні греки називали бога Сонця Геліосом, єгиптяни — Ра, а наші предки-слов’яни — Ярилом. На честь Сонця складено безліч гімнів, віршів, пісень, казок тощо.

Будова сонця. Сонце складається з кількох шарів . У нього немає твердої

поверхні. Під час затемнення Сонця добре видно його зовнішню частину –

сонячну корону. На світлій поверхні Сонця можна побачити темні ділянки –сонячні плями. Сонце, як і Земля, обертається навколо своєї осі із заходу на схід. Учені ретельно вивчають його. Ці знання допомагають більше

дізнатися про вплив Сонця на нашу планету й життя організмів.

Висновок: Сонце – найближча до нас зоря. Сонце – це величезна

розпечена газова куля, жовтого кольору, що яскраво світить і випромінює

тепло. Воно складається з кількох шарів. Верхній шар називають сонячною

короною. Темні ділянки на Сонці дістали назву сонячних плям.

 

 

 

 

«Сонячна система, її склад».

Навколо Сонця обертаються 8 небесних тіл. Усі вони менші від Сонця і

не випромінюють світла. Ці тіла називають планетами.

Найбільшим небесним тілом, яке добре видно із Землі, є Місяць. Він –

супутник Землі.

Навколо Сонця обертаються не тільки планети, а й значна кількість

невеликих небесних тіл – астероїдів. Раніше їх називали малими

планетами. Нині відомо вже понад 5000 астероїдів. Деякі з них

зіштовхуються між собою, змінюють свої орбіти і розсипаються на безліч

дрібних уламків. комети, метеори та метеорити.

Висновок: Сонячна система складається із Сонця, 8 планет, що обертаються

навколо нього, – Меркурія, Венери, Землі, Марса, Юпітера, Сатурна, Урана

й Нептуна, а також природних супутників, астероїдів (малих планет),

великої кількості метеоритів і комет.

Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун – це планети-гіганти. Меркурій, Венера,

Земля, Марс – це планети земної групи. Земля – єдина планета, на якій існує

життя. Місяць – природний супутник Землі.

 

НЕПТУН

Всі кажуть, що я планета буранів,

Вітрів, штормів та страшних ураганів.

Але ж і мені потрібно чимось займатись,

Не завжди у космосі є з ким погратись.

 

САТУРН

Раз Сатурн об’ївся тортом

Й вирішив зайнятись спортом.

Крутить кільця без кінця,

Щоб мати вигляд молодця.

А сусід Уран регоче:

«Струнким стати братик хоче!».

 

УРАН

— Я зовсім не ледар! —

Уран запевняв.—

Я вдачу таку від народження мав.

Лежу я на боці, бо важко мені,

Летіти доводиться навіть у сні.

Але я чудове забарвлення маю,

І синьо-зеленим я в небі кружляю.

 

ЮПІТЕР

«Я найбільший серед вас»,—

Вихвалявсь Юпітер так.—

«Я, як Сонце, величезний,

Маю супутників безмежно.

Кільця є, як у Сатурна,

Урагани, як в Нептуна».

Відповідь дає Земля:

«Так, ти, брате, не маля —

В тебе є всього багато,

Лиш життя нема де взяти.

Роздивись свої простори —

Де моря, ліси чи гори?

Перестань себе хвалити,

З іншими навчись дружити!».

 

МЕРКУРІЙ

— Ти близько до Сонця, товаришу мій? —

Спитала Венера-сусідка,—

Мабуть припікає у п’яти тобі,

Тому і кружляєш так швидко?

 

ВЕНЕРА

Планета Венера — «сестричка Землі»,

Проте лише розміром схожі вони.

Бо Сонце близенько, немає води,

І жити на ній не зможемо ми.

 

ЗЕМЛЯ

Блакитні простори, зелені ліси —

Ніде не знайдеш ти такої краси.

У космосі є ще багато планет,

Немає лишень життя там прикмет.

Ти наша домівка, планета Земля,

Ти гарна і зблизька, красива здаля.

Дивуються інші планети всі щиро:

«Яка ж ти, сестричко, блакитно-вродлива!».

 

МАРС

Грізний Марс, немов вогонь,

Сяє нам вночі.

З ким ти знову посваривсь,

Що почервонів?

А секрет твій знаю я,

Друже, охолонь.

Це звичайнісінька іржа,

А не страшний вогонь!

 

«Зорі»

Ясної ночі на небі можна побачити безліч зірок. Зірки, або зорі – це

кулясті розпечені небесні тіла, які світять небесним світлом. Вони, як і

планети, обертаються навколо своїх осей і бувають різних розмірів. Їх колір

залежить від температури. Вони бувають білі, жовті, червоні, блакитні.

Люди з давніх часів спостерігали за зірками. Розташування зірок на небі

нагадувало їм героїв міфів, легенд, тварин. Так з’явилися сузір’я. Нині

налічується 88 сузір’їв. Одним із найвідоміших є 12 зодіакальних сузір’їв:

Овна, Тільця, Близнюків, Рака, Лева, Діви, Терезів, Скорпіона, Стрільців,

Козерога , Водолія та Риб.

Люди здавна орієнтуються на місцевості за сузір’ям Великої та Малої

Ведмедиць. В Україні ці сузір’я в народі називають Великий Віз та Малий

Віз. Перші мореплавці й мандрівники помітили, що в небі Північної півкулі

в сузір’ї Малої Ведмедиці є яскрава зірка. Вона завжди вказує напрямок на

північ, тому її назвали Північною, або Полярною зорею. За нею визначають

сторони горизонту.

Для спостереження неба в 1609 році італійський учений Галілео Галілей (на дошці портрет і малюнок телескопа) створив перший телескоп. Телескоп, створений Галілеєм, давав дуже нечітке зображення і збільшував усього в 30 разів. Але і цього було досить, щоб зробити безліч відкриттів. Насамперед Галілей побачив безліч зірок, які ніхто не міг побачити неозброєним оком. Планети в телескоп виглядали не зірочками, а маленькими кружечками. Зате Місяць виглядав не як диск, а як куля, і одна половина його була в тіні. Галілей навіть розрізнив на Місяці гори — кратери. За розміром тіней від місячних гір він зумів обчислити їх висоту. Це був переворот у науці про Всесвіт.

Зорі здаються нам малесенькими тому, що знаходяться дуже далеко від Землі. Найближча до Землі зірка — Сонце. Відстань від Землі до Сонця — 150 млн км, а до іншої найближчої зорі —у 270 тисяч разів далі.

Зорі різняться між собою за розмірами. Сонце — зоря середньої величини. Його діаметр — 1 млн 392 тис. км. Інші зорі у мільярди разів більші за Сонце або значно менші від нього.

Навколо Сонця також рухаються астероїди, комети й метеори.

Висновок: Зорі – це великі розпечені кулі, що різняться між собою за

розмірами і температурою. Вони перебувають у постійному русі. Зорі

утворюють сузір’я. За Полярною зорею можна визначити сторони горизонту.

 

 

 

 

 

«Галактика»

Галактика – має вигляд диска, це скупчення зір, до якого належить наша

Сонячна система з усіма планетами. Основну частину зір Галактики добре

видно восени. У цю пору року увечері вона перетинає небосхил у напрямку з

південного заходу на північний схід. Тож для чумаків, які їздили в Крим по

сіль і поверталися наприкінці літа, Молочний Шлях, його ще називають

Чумацьким, у пониззі Дніпра слугував дороговказом. Щоб не збитися з

дороги, орієнтувалися вночі саме за цією ясною смугою.

З глибокої давнини людина замислювалася над цими і багатьма іншими питаннями, прагнула зрозуміти й осмислити устрій того великого світу, у якому вона живе.

Є підстави вважати, що ще на зорі людства люди почали орієнтуватися серед безлічі зірок, бачачи уявним поглядом фігури, які утворюються групами зірок, що полегшує завдання. Такі зоряні фігури або поєднання зірок називаються... (сузір’ями). Поняття «сузір’я» дослівно означає «зоряна картина».

Усього налічують 88 сузір’їв, 33 із них носять назву тварин. Земля, немов коник у каруселі, летить навколо Сонця по великому кругу. Витрачаючи на один оберт рівно рік, вона щомісяця зустрічає нове сузір’я. Більшості із них древні греки дали назву тварин. Ось і вийшов круг тварин, або грецькою — зодіак.

В основі слова «зодіак» лежать грецькі слова «тварина» і «круг». Таким чином, його буквальний переклад означає «круг тварин». І дійсно, 11 зоді-акальних сузір’їв з 12 (виняток становлять Терези) носять назви живих істот:

Овен               20 березня — 19 квітня

Телець  20 квітня — 20 травня

Близнюки  21 травня — 20 червня

Рак              21 червня — 22 липня

Лев              23 липня — 22 серпня

Діва              23 серпня — 22 вересня

Терези  23 вересня — 22 жовтня

Скорпіон        23 жовтня — 21 листопада

Стрілець        22 листопада — 20 грудня

Козеріг          21 грудня — 19 січня

Водолій         20 січня — 17 лютого

Риби             18 лютого — 19 березня

Наша Сонячна система — маленька частка величезної зоряної системи, яку називають Галактикою. До Галактики входять усі ті зірки, які ми бачимо в сузір’ях і неозброєним оком, і в телескоп.

Довгий час природа Чумацького Шляху залишалася невідомою. Учені вважали, що це сяйво в повітрі нашої планети. Тільки у 1609 році Галілео Галілей за допомогою телескопа з’ясував, що Чумацький Шлях складається з безлічі зірок. У телескоп видно і скупчення слабких, далеких зірок, і скупчення яскравих, близьких зірок.

Отже, Галактика — це величезне скупчення зірок, зоряна система. Існує міф древніх греків про те, що Чумацький Шлях нагадав їм молоко, що приснуло з грудей богині Гери.

Відстань між зірками така велика, що її незручно вимірювати в кілометрах. Тому астрономи користуються особливою одиницею довжини під назвою світловий рік.

Раніше вважали, що між зірками — порожнеча. Але потім визначили, що простір між зірками заповнений розрідженим газом і твердими

частинками — міжзоряним пилом. Міжзоряний газ складається з водню і гелію. Міжзоряна речовина є тим матеріалом, з якого утворюються нові зірки і планети. Учені вважають, що наша Галактика виникла 12 млрд років тому з гігантської хмари, що оберталася, утвореної в основному воднем і гелієм.

Галактика Чумацький Шлях знаходиться у постійному русі. Вона обертається й водночас «мчиться» в космічному просторі з величезною швидкістю. Наша Сонячна система обертається навколо центру Галактики.

— З часів Галілея і Коперника минуло багато часу, протягом якого були відкриті нові планети, вдосконалені методи дослідження небесних тіл, поліпшена техніка, що використовується під час спостережень.

Понад сорок років тому людству навіть удалося зробити перший крок за межі Землі, були створені супутники і космічні ракети. У 1957 році у навколоземний простір був запущений найперший космічний супутник, завдяки чому вчені могли вести спостереження без спотворень. Ці спотворення з’являлися через те, що атмосфера нашої планети може затримувати випромінювання деяких небесних тіл, внаслідок чого дані виходили неточні.

3 листопада 1957 року на навколоземну орбіту вирушив перший космічний мандрівник — собака Лайка (малюнок). 19 серпня 1960 року були відправлені собаки Білка і Стрілка (малюнок), які провели на орбіті 24 години, а повернулися на Землю у спеціальній катапультуючій капсулі.

Проривом у розвитку вивчення космосу був політ першої людини, здійснений 12 квітня 1961 року. Перший космонавт Юрій Олексійович Гагарін (фото) провів на навколоземній орбіті 108 хвилин, упродовж яких було вивчено, як людина поводиться в космосі і як почувається в умовах невагомості.

Проаналізувавши отримані дані, сучасні вчені пропонують таку модель Усесвіту: наша Сонячна система входить до складу Галактики (гігантського скупчення зірок) під назвою Чумацький Шлях (фото). Наша та інші галактики, у свою чергу, утворюють скупчення галактик (фото), а вони — надскупчення (фото). Світ Усесвіту дуже різноманітний і вміщує незліченну кількість небесних тіл та їх систем.

Таким чином, якщо уявити, що Земля — це наш космічний будинок, то в пізнанні Всесвіту ми лише тільки крок за поріг цього будинку.

Висновок: Галактика– це скупчення зір, до якого належить наша Сонячна

система з усіма планетами. Вона має форму диска.

 

Навчальний проект «Мандрівка просторами Всесвіту, про яку ти мрієш»

Тема. МАНДРІВКА ВСЕСВІТОМ

Мета. Формування природничої компетентності учнів шляхом

засвоєння системи інтегрованих знань, планування і виконання практичних завдань про Всесвіт, уяви про наукову картину світу; дати уявлення про місцезнаходження Сонячної системи у просторах Космосу;ознайомити з традиціями космогонічного уявлення українців про Всесвіт. Вчити проводити пошукову

діяльність, робити висновки. Закріпити знання про почуте на уроці. Розвивати інтерес до астрономії, увагу, мислення, пам’ять, сенсорні здібності. Виховувати бережливе ставлення до природи, повагу один до одного, до історії, до науки.

Обладнання. Презентація про будову Всесвіту, таблиці «Сонячна

система», «Природа Космосу», тести, реферати, ілюстрації,

доповіді, малюнки дітей, портрети відомих космонавтів.

Тип уроку. Узагальнення та систематизація знань.

Хід уроку

І. Організація класу.

- Добрий ранок, діти! (Добрий ранок.)

- Закрийте очі. Ви самі найкращі діти у світі, Вас люблять батьки та поважають вчителі. На уроці працюйте активно, здобувайте нові знання,

тому що тільки від вас залежить наше з вами майбутнє.

- Відкрийте очі, сідайте.

 

ІІ. Фенологічні спостереження.

Нині осінь нас чарує,

Неповторна, чарівна,

Різні барви нам дарує

І дивує нас вона.

- Відкрийте зошити запишемо фенологічні спостереження.

- Якою ж погодою осінь здивувала нас сьогодні?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вірш

Небо зорями рясніє

Небо зорями рясніє,

Таємниче і глибоке,

Всесвіт нам бентежить мрії,

Спонукаючи до дії,

Пригадаємо сьогодні

Тих, кому скорилось небо.

Романтичних, геніальних

Винахідників сміливих,

Завдяки яким реально

В кожній хаті маєм диво.

Про супутники космічні

Ми говоримо буденно.

Допомогою їх звично

Користуємось щоденно.

Інтернет, зв’язок мобільний,

Телебачення, прогноз,

Спілкування з світом вільне -

Змінює життя всерйоз!

Пригадаймо відчайдуха,

Хлопця першого з Землі,

Всесвіт мовчазний він слухав,

Всміхнено епоху рухав

На космічнім кораблі.

З космосу – Земля тендітна,

Невелика і блакитна,

І кордони непомітні -

Ніби спільно всі живуть…

Мабуть так колись і буде,

Бо як в космос вийшли люди,

Й на Землі лад наведуть!

                                   Наталія Козленко

2. Інтернет повідомлення.

МАНДРІВКА ПРОСТОРАМИ ВСЕСВІТУ

Шановні учні вивчивши розділ «Всесвіт і Сонячна система» як

самих найактивніших, найрозумніших та найкращих учнів школи, запрошую

Вас здійснити мандрівку Всесвітом. ,Разом з однокласниками здійснімо віртуальну подорож до Сонця, планет Сонячної системи та Галактики. А щоб була мандрівка цікавішою ви підготували розповідь (презентацію,

малюнок,) . Поділіться інформацією і враженнями з іншими учнями.

3. Казка "Мандрівка просторами Всесвіту, про яку ти мрієш"

         Усе почалось з неймовірної розповіді вчительки про Всесвіт. І побачити його своїми очима – стало моєю заповітною мрією. А всім відомо, що найзаповітніші мрії при великому бажанні можуть здійснюватися.

        Одного разу я поверталась зі школи, коли переді мною появився жовтий маленький хлопчик. Він промовив: "Я чарівний Промінець Великого Сонця і одержав завдання здійснити твою мрію. Завтра біля планети Земля пролітатиме Велика Комета, яка вміє покидати свою орбіту. Наше завдання осідлати її, вона повезе нас у Всесвіт".

         Я швидко виконала домашню роботу і вклалась у своє ліжко. Перед сном підійшла до вікна. Зверху на мене дивилась Зоряна Ніч. Що ж побачу я завтра?

          Мене розбудив Промінець. «Всесвіт – безмежний зоряний простір, у якому багато галактик, зірок, планет й інших небесних тіл. Сьогодні ми помандруємо по твоїй Галактиці Сонячною системою, її ще називають Чумацький шлях. А складається вона з восьми планет, зірок та інших небесних тіл, що рухаються навколо центральної зірки – великого Сонця. Саме до неї входить і твоя рідна планета Земля», - промовив він. Швидко дихнув на мене і ззовні я стала одягнена у щось подібне на скафандр. «Поза Землею ще нема умов життя для таких, як ти. Тому цей костюм допоможе нам у мандрівці», - продовжив мій екскурсовод.

           За вікном щось приземлилось. Я вперше побачила її. Комета була великою кам'яно-крижаною брилою. Промінець показав мені маленький люк, я тут же заглянула в його середину. Там була відділена кабіна. Крім неї ядро Комети  складалося із каменю, пилу і криги. За командою Промінця ми злетіли. За мить подолали земне тяжіння. Ми рухалися в напрямку до Сонця. Коли оглянулась, раптом побачила за нами потягнувся густий хвіст, який збільшувався, чим ближче ми прямували до світила. В нічній темряві він світився яскравим сяйвом. Промінець промовив: «Під час наближення до Великого Сонця лід починає нагріватися і випаровуватися, випускаючи гази і частинки пилу. Яскравість – це відбиття світла та світіння».

 Поки він говорив, нас оточив довгий шар жовто-білих хмар. Не встиг ще закінчити Промінець свою промову, як Комета здійснила точне приземлення на щось тверде і гаряче. Це була Венера – планета земної групи, трошки менша від рідної Землі. Саме через товстий шар хмар, який складається переважно з вуглекислого газу, більша частина світла Сонця відбивається  від планети. Тому хоч для інших вона дуже яскрава, сама за щільними хмарами наколи не бачить світила. Я глянула на Промінець. Його очі відзеркалювали довгий момент формування Венери, коли Сонце своїм магнітним рукавом повернуло її обертання в зворотньому напрямку. Тому я зустріла її дуже самотньою. До того жодний супутник, подібний Місяцю, не вештається довкола неї. Вона живе своїм життям. І календар цей незвичайний: рік становить 225 днів, а тривалість доби довша від її року. «Хоч я розташована ближче до Сонця, одержую в два рази більше світла і тепла, ніж твоя планета, проте у мене не панує життя. Через жовто-білу хмару тепло не може покинути мене. Середня температура на моїй поверхні + 467 °C , я – найгарячіша планета Сонячної системи і великий безжиттєвий парник. Ти – перша жива істота, котру я побачила, досі мене відвідували тільки космічні апарати для досліджень», - промовила Венера. Вона дуже зраділа нашій зустрічі. А я, оскільки поверхня була занадто теплою, почала перестрибувати через її кратери, їх було густо-густо…

        Раптом задзвенів будильник. Я прокинулась. Був ранок. Засмутилась, бо перервалась моя чудова мандрівка. Проте була задоволена, адже на уроці природознавства зможу розказати про швидку Комету та гарячу Венеру та дізнатись багато чого нового.

 

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

- Отже, сьогодні ми з Вами помандруємо просторами Всесвіту.

Вправа «Очікування».

- Чого Ви очікуєте від цього уроку?

(Відповіді 1-2 учнів.)

- Які правила співпраці Ви хочете, щоб ми дотримувались на уроці?

Правила

1. Піднятої руки.

2. Активної роботи.

3. Поваги один до одного.

 

V. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Вікторина.

1. Наука, що вивчає події, які відбувалися раніше.

2. Воду в ріках нагріває,

матір – Землю зігріває.

Нам всміхається в віконце

Чарівне, гаряче…

3. Космічні тіла, що рухаються навколо Сонця по орбіті.

4. Назвіть одним словом (іменником) дію:

Біжить, стрибає, йде.

5. На полі оксамитовім

Є чарівне письмо:

Ясні сріблясті літери

І пишеться само.

Удень воно ховається,

Щоб уночі світити,

А хто з вас постарається,

Той зможе полічить.

6. Скупчення зірок у вигляді диску.

2.Фізхвилинка.

3. Презентація проектної діяльності.

- Ми підводимо підсумок проектної діяльності.

1 група. «Космонавти та вчені»

2 група «Дослідники Сонця»

3 група «Дослідники планет»

4 група «Дослідники зірок»

5 група «Дослідники Галактики»

(Захист своїх робіт учнями)

 

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія.

1.Вправа «Мікрофон».

- Я дізнався, що … .

- Я зрозумів, що … .

2. Вправа «Очікування».

- Чи здійснилися Ваші очікування? (Відповіді 1-2 учнів).

3. Вірш.

Зорі на небі яскраво палають,

Душу мою у ночі зігрівають.

Вийди лишень ти на двір, подивися,

Зорі на небі – джерельна водиця.

Зцілюють серце, знімають образи

Саме в цю мить, неодмінно відразу.

Зорі на небі спокійно дрімають,

Сумніви, біль, недовіра минають.

Зорі на небі, то сила всесвітня,

Щира, жива, осяйна, непохитна.

Здійснюють мрії, в найтяжчі хвилини

Зорі на небі – цілющі краплини.

4. Оцінювання дітей.

 

VІІ. Домашнє завдання

Повторити матеріал розділу «Всесвіт і Сонячна система».