навчально- методичний посібник "Кроссенс як засіб критичого мислення учнів початкової школи"
Навчально-методичний посібник
Кроссенс як засіб критичного мислення учнів початкової школи
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2020-2021
УКЛАДАЧ ПОСІБНИКА:
Цибанюк Тетяна Віцентіївна, вчитель початкових класів Новоград-Волинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №5 Житомирської області, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії
АНОТАЦІЯ
Навчально-методичний посібник є узагальненим досвідом учителя з питань формування та розвитку критичного мислення учнів упочатковій школі.
Мета даної роботи – ознайомити з одним з ефективних засобіврозвитку логічного і творчого мислення учнів (кроссенсом).
Під час складання та розгадування кроссенсу розвиваються комунікативні і регулятивні вміння, навички роботи з інформацією, підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету.
Рекомендовано вчителям початкових класів для використання на уроках та в позакласній роботі.
Зміст
Вступ 4
Розділ 1. Критичне мислення – науковий тип мислення. 5
Розділ 2.Створення середовища для розвитку критичного мислення.
Методика розвитку критичного мислення. 6
Розділ 3. Використання кроссенсів у моїй практиці.
Кроссенс – це сучасний методичний прийом візуалізації навчального
матеріалу. 8
Розділ 4. Практичне застосування кроссенсів на різних етапах уроку 15
Розділ 5 Створення альбомів з кроссенсами 31
Висновки 32
Список використаних джерел 33
Додатки 35
Вступ
Навичка ХХІстоліття –це критичне мислення.
Однією з технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення. Критичне мислення та вміння вирішувати проблеми відноситься до навичок ХХІ століття.
Наш світ – світ інформації, яка швидко збільшується.Основна мета школи навчити учнів не лише відтворювати знання, а й застосовувати їх для вирішення життєвих проблем.[1, с.34-38 ]
Актуальність досвіду. Інтеграційні зміни, які відбуваються в суспільстві, безсумнівно, впливають і на основні орієнтири в освіті. Запорука успішної соціалізації учнів — це формування ключових компетентностей. Розвитку ключових та предметних компетентностей на уроці сприяє застосування сучасних навчальних технологій. Актуальною і важливою є реалізація технології розвитку критичного мислення як засобу формування ключових компетентностей.[ 5]
Метою роботи є опис системи роботи вчителя з упровадження технології розвитку критичного мислення.
Предмет дослідження –кроссенс як розвиток критичного мислення молодших школярів.
Практичне значення роботи полягає у тому, що матеріали дослідження можуть бути використані вчителями початкових класів, як алгоритм впровадження інновації щодо поліпшення якості освіти. Впровадження технології розвитку критичного мислення забезпечує перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. Зрештою, критичне мислення є дієвим способом виховання громадян, які повинні про все мати власну думку і не дозволяти маніпулювати своєю свідомістю.
Розділ 1.
Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у першокласників єдля цього достатньо невеликого життєвого досвіду та знань. Вони здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки критичному мисленню звичайний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає безперервним та продуктивним.[3, с.18- 44 ]
Критичне мислення - це науковий тип мислення, який використовується для розв'язання незвичних (неординарних) практичних задач, включає в себе загальне та предметне мислення, характеризується усвідомленістю, самостійністю, рефлексивністю, цілеспрямованістю, обґрунтованістю, контрольованістю та самоорганізованістю.
Навички критичного мислення дають можливість не розгубитися у перенасиченому інформацією середовищі. А ще критичне мислення важливе у переговорах та допомагає аргументувати свою точку зору.
Вміння критично мислячої людини:
1)оцінювати надійність джерел інформації;
2)виділяти необхідну інформацію та її обробляти;
3)аналізувати та оцінювати власні чи чужі висловлювання, припущення, виводи, аргументи, гіпотези, переконання;
4)ставити запитання з метою одержання точнішої інформації або її перевірки; 5)розглядати проблеми з різних точок зору та порівнювати різні позиції і підходи при їх вирішенні;
6)висловлювати власну позицію, влучно обирати мовленнєві засоби для побудови висловлювань;
7)приймати обґрунтоване рішення.
Розділ 2.
СТВОРЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
Для розвитку критичного мислення молодших школярів учителю необхідно:
- виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
-дозволити учням вільно розмірковувати; приймати різноманітні ідеї та думки;
-сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
-забезпечити для учнів без ризикове середовище, вільне від насмішок;
-цінувати критичні міркування учнів.
Методика розвитку критичного мислення - організація навчального процесу згідно з положеннями теорії розвитку критичного мислення (С. О. Терно) [15, с. 3 - 8 ]. Цілі навчання формулюються шляхом створення проблемних ситуацій; використовується засіб навчання (дидактичні матеріали), що ознайомлюють учнів з принципами, стратегіями та процедурами критичного мислення:
- зміст навчання подається у вигляді проблемних задач;
- використовуються проблемні методи навчання, що створюють ситуації вибору;
- проводяться інтерактивні заняття, що передбачають діалог у процесі розв’язування проблемних задач;
- застосовується метод контролю, який забезпечує письмове викладення розв’язків із подальшою рефлексією;
- викладання здійснюється у демократичному стилі, який надає учням право на помилку та моделює ситуації виправлення помилок.
Методика розвитку критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу. Методика орієнтується не на запам'ятовування фактологічного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв'язку. Механізм розвитку критичного мислення:
- евокація або виклик ;
- осмислення (фаза)
- рефлексія (фаза актуалізації) вивчення нового матеріалу) (консолідація)
Розділ 3. Використання кроссенсів у моїй практиці.
В епоху гаджетів і мислення картинками (малюнки) ми пасивно споживаємо не завжди потрібну (корисну) інформацію. Діти, котрі, наслідуючи дорослих, так само живуть в екрані. Чи можна привернути їх увагу, захопити, навчити мислити критично: аналізувати, обробляти і застосовувати нові знання задля чогось особливого?
Думаю, так. Лише необхідно мати бажання робити це, вірити в своїх учнів та вчитися разом з ними. Для себе я вивела таку формулу розвитку необхідних в майбутньому навичок:
критичне мислення + емоційний інтелект + м’які навички
Через розвиток пізнавальної активності та творчої уяви, створення ситуацій успіху для кожної дитини та застосування ігрових прийомів (ігор).
І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.
Час вимагає змін у всіх сферах життя людини. А в першу чергу школа – якої ці зміни стосуються. І саме школі доручається важлива роль – формувати особистість здатну жити і працювати в реаліях сьогодення. Я впевнена, призначення вчителя початкових класів у тому, щоб перетворити навчання на радісне для дитини заняття і при цьому сформувати такі життєві компетентності, які допоможуть учню ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, розв'язувати в повсякденному житті реальні проблеми.
Навчити дітей 1 – 4 класів мислити критично означає, на мою думку, правильно поставити запитання, вчити роботи висновки та знаходити рішення. направити увагу в правильне русло. Для того щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.
Моя мета — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що треба докласти зусиль.
Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках я будую у такій послідовності:
Навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Виділяю певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення:
-час;
-очікування ідей;
-спілкування;
-цінування думок інших;
-віра в сили учнів;
-активна позиція всіх учасників освітнього процесу.
Ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки.
Найчастіше на уроках використовую такі прийоми:
- Асоціативній кущ
- Сенкан
- Есе
- Дискусія
- Кероване читання з передбаченням, робота з текстом, запитання, порушена послідовність
- Метод прес
- Кроссенс
- Написання казок, казка-навиворіт, конструювання загадок
- Фантастичні гіпотези (що було б, якби...)
- Письмо в малюнках
Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і створено авторами за аналогією зі словом «кросворд». Ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко.
Кроссенс уперше був надрукований у 2002 році у журналі «Наука і життя».
Він являє собою асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле із дев’яти квадратів (як у грі «Хрестики-нулики»). Дев’ять зображень розташовані в ньому таким чином, що кожен малюнок має зв’язок із попереднім і наступним, а центральний об’єднує за логікою змісту всі інші. Зв’язок може бути як на поверхні, так і глибинний. Але в будь-якому випадку цей тип завдання розвиває логічне та творче мислення. Кроссенс маємо розгадувати зліва направо і зверху вниз.[16, с.20 - 32 ]
Оскільки основне значення кроссенсу – це певназагадка, ребус, головоломка, то він є цікавою формою нетрадиційноїперевірки знань із теми. Застосування кроссенсу різноманітне. Можна побудувати весь урок в формі кроссенсу, дев’ять елементів можуть представляти собою структуру уроку.
Під час розгадування кроссенсу розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету.
Кроссенс – не просто головоломка нового покоління, він поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення учнів.
Різновиди розшифровування кроссенсу
Як розв’язати кроссенс?
1. З’ясуйте, що зображено на кожному із малюнків кроссенсу.
2. Установіть асоціації, які виникають у вас з кожним із зображень. Подумайте, що може об’єднувати ці різні зображення.
3. Розкрийте зв’язки між центральним зображенням кроссенсу, що міститься під номером 5 та сусідними за схемою: 5-2; 5-8; 5-6; 5-4. Ці зв’язки між зображеннями утворюють своєрідний візуальний хрест: 2 4 5 6 8
4. Простежте зв’язки між зображеннями по периметру кроссенсу, що є його «основою», за схемою: 1-2; 2-3; 3-6; 6-9; 9-8; 8-7; 7-4; 4-1. 1 2 3 4 6 7 8 9
5. Зверніть увагу, що розпочинати розв’язувати кроссенс можна з будь-якого зображення і з різною послідовністю:спочатку по «хресту», а потім за його «основою» і навпаки.[16, с.20-32 ]
Кроссенс – це сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу, який виконує кілька функцій.
Навчальна функція – сприяє засвоєнню навчального матеріалу в ігровій формі.
Мотиваційна – пробуджує інтерес до запропонованої теми та бажання розгадати головоломку.
Розвивальна - сприяє розвиткові творчого, логічного та образного мислення, вмінню пояснювати певні речі.
Соціальна – пояснює причини й закономірності певного явища, його елементи, протиріччя.
Комунікативна – забезпечує діалог між різними учасниками освітнього процесу: учнями, учителем, підручником.
Прийом «кроссенс» відповідає наступним принципам:
-усвідомленість;
-самостійність;
-рефлексивність (самоаналіз);
-цілеспрямованість;
-обґрунтованість;
-контрольованість;
-самоорганізованість;
- науковість: має наукове обгрунтування;
- ефективність: дає гарантовані результати вже з перших днів його застосування;
- гуманність: покращує якість освіти і полегшує процес навчання;
- універсальність: можна використовувати при викладанні будь-яких предметів, для навчання дітей із різним рівнем розвитку;
- креативність: спрямований на розвиток неординарного творчого мислення.
А це означає, що прийом «кроссенс» допомагає формувати всі види універсальних навчальних дій.
Проблема, з якою часто зустрічаються автори кроссенсів, - це трактування зображень, які можуть бути не зовсім зрозумілі або досить загадкові. У такому випадку дається коротка текстова підказка – хто чи що зображено на кожному малюнку, а завдання – знайти зв’язки між сусідніми зображеннями або дати назву кроссенсу, знайшовши єдину нитку асоціацій.
Алгоритм створення кроссенса:
1. Визначити тему, загальну ідею.
2. Виокремити дев’ять елементів, що стосуються ідеї (теми).
3. Знайти зв’язки між елементами, визначити послідовність.
4. Концентрація змісту в одному елементі (центральному).
5. Виокремити відмінні риси, особливості кожного елементу.
6. Підібрати зображення, що ілюструють елементи.
7. Замінити прямі образи і асоціації -символічними.
8. Побудувати асоціативні зв’язки між образами елементів.
Для полегшення процесу створення кроссенса спочатку потрібно заповнити словами кожен квадрат, а потім замінити їх образами. Оскільки у цьому завданні велика роль суб’єктивного сприйняття образів і зображень, то можливі свої варіанти зв’язків, за умови, що учень обгрунтує свою версію.
Кроссенс може бути використаний на будь-якому етапі уроку. Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми.
Можна побудувати весь урок в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.
Для вчителя кроссенс
1. Це спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми).
2. Це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям.
3. Це можливість встановити міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.
Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє -
1. Розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви.
2. Прояву нестандартного мислення і креативності.
3. Розвиває можливість самовираження.
Під час розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння;підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету.
Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення учнів.
Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:
- робота в малих групах;
- робота в парах;
- мозковий штурм;
- коло ідей;
- мікрофон.
Розділ 4. Практичне застосування кроссенсів на різних етапах уроку
Застосування кроссенсів на уроці різноманітне, їх можна використовувати:
- при формулюванні теми і мети уроку;
- при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
- при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
- при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.
1. Можна зашифрувати у кроссенс тему уроку чи епіграф до нього.
2. За допомогою кроссенсу можна розглядати проблематику твору.
3. Кроссенс може стати своєрідним планом-конспектом уроку, коли на кожному етапі уроку вчитель відкриває наступний квадрат.
4. Кроссенс як узагальнення знань про певне поняття (добу чи напрям в літератрі).
5. Під час вивчення і повторення біографії письменника.
6. Система образів твору зашифрована у кроссенс.
7. Характеристика героя художнього твору.
8. Сюжет твору учні залюбки розгадають у кроссенсі.
9. Для роботи на уроці над будь-яким із цих питань дайте можливість учням попрацювати в парах чи групах.
10. Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
11. За допомогою кроссенсу можна презентувати книгу.
Кроссенс може бути використаний на будь-якому етапі уроку. У цьому випадку асоціативна головоломка буде мати конкретну методичну мету.
І.Перевірка домашнього завдання (використовуючи кроссенс розповісти матеріал минулого уроку).
Літературне читання 4 клас
Василь Сухомлинський « Співуча пір’їна»
Використовуючи кроссенс переказати оповідання «Співуча пір’їна»
1-2 Жив на світі співочий птах і мав співучу пір’їну;
2-3 Коли розправить крило – пір’їна співає;
3-4 Птах загубив пір’їну
4-5 Пір’їна впала на землю. Стрепетові захотілося поспівати, а пір’їни немає.
5-6 Сергійко знайшов пір’їну;
6-7 Стрепет почув спів своєї пір’їни і попросив хлопчика віддати її;
7-8 Повернув Сергійко пір’їнку птахові;
8-9 У кожного є своя співуча пір’їна, а нещасливий той, у кого такої немає.
( див. Додаток1)
Вірш Ганни Чубач «Повернулися гусоньки рано…»
1 -2 Ранньої весни повернулися гуси до рідної землі(України);
2 -3 Повертаючи до рідної землі пролітали над морями , океанами вони принесли краплину солону;
3 -4 Ще рання весна, замерзли ніженьки босі;
4 – 5 Ніженьки босі – гуси голосять;
5 – 6 Гуси голосять – схиляють свої голівоньки;
6 -7 Чому так рано прилетіли? Ще холодно і голодно;
7 – 8 Краще мерзнути у рідному домі;
( див. Додаток 2)
Езоп « Двоє приятелів і ведмідь»
1-2 Дорога з села до міста – густий ліс
2-3 Зустріч з ведмедем – один виліз на дерево
3-4 Другий не помітив звіра, а потім було вже пізно
4-5 Згадав, що ведмідь не чіпає мертвих
5-6 Прикинувся мертвим- ведмідь понюхав і пішов
6-7 Врятувався від ведмежих обіймів
7-8 Друзі пізнаються в біді- допомагають один одному
8-9 Вони не можуть бути друзями
( див. Додаток 3)
Літературне читання 4 клас
«Арфа для павучка» Леся Мовчун
Перевірка домашнього завдання
Вставити пропущені малюнки
( див. Додаток 4)
ІІ.Формулювання теми уроку, постановка мети уроку (знайти зв’язок між зображеннями і визначити тему уроку, визначити, що повинні зробити на уроці).
Літературне читання 1 клас
Звук [з ],[ з’]
Тема. Звуки [з], [з']. Позначення їх буквою З, з (зе).
Мета: вчити учнів розпізнавати звуки [з], [з'], розвивати в учнів уміння сприймати на слух невеликий текст; виокремлювати в ньому слова зі звуками [з], [з’]; правильно (дзвінко) вимовляти склади і слова з виучуваними звуками, ознайомити дітей із друкованою буквою З, з; вчити читати склади-злиття і слова із буквою з; формувати навичку читання слів і речень із вивченими буквами; розширити знання учнів про слова, однакові за звучанням, але різні за значенням; виховувати любов до української мови, уважність, спостережливість.
Обладнання:Підручник «Українська мова. Буквар» (авт. Катерина Пономарьова, аудіо-запис вірша, навчальний м/ф, алфавіт, картки.
Перебіг уроку
1. Організація класу
Створення позитивного психологічного клімату класу.
Всі почули ви дзвінок,
Він покликав на урок.
Ми усі приготувались,
На перерві постарались.
Зараз сядуть лиш дівчата,
А за ними і хлоп’ята.
2. Артикуляційна розминка.
Вітерець у лісі ш-ш-ш,
Повзе вуж с-с-с,
Прилетів жук ж-ж-ж,
Заспівав комарик з-з-з,
Пролетів птах щух-щух-щух,
Запихкав їжачок пих-пих-пих.
3.Вправи для розвитку артикуляції і дихання
• Розтягування губ широко, складання їх у трубочку.
Піднімання й опускання за нерухомої нижньої губи - верхньої і навпаки.
"Злизування варення" (вгору по губах і вниз широким язиком).
"Чищення зубів" (язиком водити вправо-вліво по верхній частині різців).
"Коники" (цокання).
"Маятник" (рот напіввідкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої).
"Закриті ворота" (просунути язик крізь стиснуті зуби).
• "Жабки" (скреготання). Рот напіввідкритий, губи розтягнуті. Язик торкається піднебіння. Втягуємо повітря, намагаючись не рухати язиком.
• Губи міцно стиснуті, щоки надуті.
4. Вивчення нового матеріалу
На дошці ватман з 9 квадратами. В деяких квадратах є малюнки, а деяких – ні. Потрібно відгадати загадки.
Ходять тільки по льоду.
По стежині, по дорозі
Бігти я у них не в змозі,
По снігу не йдуть як слід:
До вподоби — тільки лід. (Ковзани)
Має дуже прудкі ніжки,
Наставляє грізно ріжки
На великого собаку.
Той сховався з переляку.
А дасте ви їй травиці,
Кухлик чистої водиці —
Молочком вас пригостить.
Хто вона? Ану скажіть!
(Кізочка)
( див. Додаток 5)
- Назвати всі об’єкти зображені в квадратиках.
- Що спільного між цими об’єктами? (В кожному слові є звук [ з] [ з’] )
- До кожного об’єкта поставити питання Хто це? Що це?
ІІІ. Розкриття інформаційного блоку теми, пошук проблеми (причини, риси, наслідки чогось в образах і символах).
Я досліджую світ 1 клас
Блок теми «Я дослідник. Я дослідниця»
1-2 Що роблять діти?
2-3 Хлопчик досліджує маленькі організми. Досліджує комаху.
Що можуть досліджувати діти?
( див. Додаток 6)
IV. Розкриття інформаційного блоку теми, пошук проблеми (причини, риси, наслідки чогось в образах і символах).
Математика 1 клас
Розкриття теми: «Місткість. Літр. Порівняння іменованих чисел».
Мета: формувати поняття про величину — місткість посудин;
-про процес вимірювання місткості та одиницю вимірювання місткості — 1 літр;
-знайомити з величиною місткість, учити порівнювати місткості посудин «на око»;
-знайомити з одиницею вимірювання місткості 1 літр;
-розкрити сутність процесу вимірювання місткості;
-вчити виконувати арифметичні дії з іменованим числами;
-вчити розв’язувати задачі, які містять іменовані числа, подані в одиницях місткості.
Розвивальна задача: розвивати в учнів логічне мислення шляхом виконання завдань з логічним навантаженням.
Математичні компетентності. Одиниця місткості — літр. Читання і записування місткостей. Порівняння іменованих чисел. Складання і розв’язування задач за малюнками і виразами.
Ключові компетентності. Уміння чітко та лаконічно будувати відповідь на запитання.
Інтегрований навчальний зміст. Властивості води.
Обладнання.Посудини різної місткості: 1 л; 0, 5 л; 2 л; 5 л; 6 л; 10 л для різних рідин (води, молока, соку, напоїв ).
Хід уроку
І.Організація класу. Вітання
Моя родина
Ось дідусь,
А ось бабуся,
Ось татусь,
А ось матуся,
А мізинчик-то маля,
Ось і вся моя сім’я
По черзі пригинати пальчики до долоньки,починаючи з великого пальця. А зі словами «Ось і вся моя сім’я» обхватити дугою ручкою кулачок першої руки
II .Повідомлення теми уроку
1.Наш тиждень повен відкриттів, і ми продовжуємо досліджувати і вивчати властивості предметів навколишнього світу, за якими предмети можна порівнювати та які можна вимірювати.
2.На дошці ватман з кроссенсом.
(див. Додаток 7)
Називаємо всі малюнки:
1-2 Вода та олія
2-3 Рідина у пляшці та відрі
3-4 Молоко у відрі, а бензин заливають у бак автомобіля
4-5 Сік у пляшці
5-6 Вода у різних пляшках за місткістю
6-7 Улюблені напої у пляшках різної чи однакової місткості?
- Чи однакова місткість чаю та напоїв?
8-9 Які посудини зображені на малюнку? Яка посудина найбільша? Найменша?
У якій посудині поміститься найбільше соку? Найменше?
Очевидно, місткість великої пляшки більша за місткість чашки, а місткість чашки менша ніж місткість відра.
Проблемне запитання.А чи можна за зовнішніми ознаками сказати, яка місткість більша? (Варто перевірити, заповнивши посудину рідиною, бо можуть бути дуже товстими стінки посудини або товсте дно і т. д.)
2.Перегляд відео про літр.
V. Узагальнення матеріалу (кроссенс складається із зображень, котрі демонструвались учителем на різних етапах уроку, учні за ними узагальнюють матеріал і роблять висновок).
Я досліджую світ 1 клас
Тема. Досліджую властивості повітря.
Мета:
формування предметних компетентностей: з’ясувати властивості повітря і значення повітря в природі, вчити дітей досліджувати властивості повітря, проводити досліди, аналізувати результати, дотримуватись правил техніки безпеки під час проведення дослідів, формувати у школярів пізнавальний інтерес, розвивати допитливість, спостережливість, виховувати пізнавальний інтерес;
формування ключових компетентностей: спілкування державною мовою, в процесі спільної роботи, вміння навчатися, компетентності в природничих науках і технологіях.
Обладнання: посуд з водою, порожня пляшка, кульки, маленькі м’ячики, цеглинки LEGO, , малюнки, сигнальні картки (так, ні), смайлики, ватман з кроссенсом.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Освітні галузі: природнича, мовно – літературна, здоров’язбережувальна.
Хід уроку
І. Вступна частина
1. Організаційний момент
Я навколо подивлюся,
З добрим ранком привітаю
Землю нашу калинову,
рідну солов’їну мову,
милу серцю Україну,
Нашу Батьківщину.
- Ранкове коло. «Піраміда бажань»
Діти поділилися на групи по 5-6 учнів. На парті лежать цеглинки «Лего», відповідно кількості дітей.
Кожен учасник групи бере цеглинку промовляє побажання для всіх. Наступний учасник кладе цеглинку зверху. Всі взялися за руки і порахували побажання.
ІІ. Основна частина.
- Мотивація навчальної діяльності.
Ти без нього не зможеш жити:
Ні їсти , ні пити, ні говорити.
- Як здогадалися, що це повітря?
- Повідомлення теми та мети уроку.
Сьогодні на уроці ми говоритимемо про повітря, з’ясуємо його властивості, а також те, чому повітря потрібно берегти від забруднення.
- Вивчення нового матеріалу.
«Мозковий штурм»
-Що ви знаєте про повітря?
- Які предмети рухаються за допомогою повітря?
- Тож і ми відправимось досліджувати властивості повітря на… приладі, який сам підіймається високо в небо і летить туди, куди дме вітер. Цьому приладу майже 250 років. А першими його пасажирами були вівця, півень і качка. Звичайно,це велика повітряна куля.
4. Фенологічні спостереження.
-Але піднятися високо в небо можна тільки при гарній погоді.
Тож повідомте про погоду сьогодні.
5.Практична робота «Властивості повітря».
Досліди
ІІІ. Заключна частина.
Підсумуємо все про повітря – кроссенс.
(див. Додаток 8)
1-2Повітря огортає нашу,наче ковдрою.
2-3 ?
3-4 Повітря відчувається , коли дме вітер.
4-5 Об’єкти рухаються за допомогою повітря.
5-6 ?
6-7 ?
7-8 Захист повітря від забруднення.
8-9 ?Висновок
V. Організація роботи в групах (скласти кроссенс на задану тему із запропонованих зображень, порівняти кроссенси груп).
Я досліджую світ 1 клас
Тема «Сонце- джерело енергії»
Мета. Формувати в учнів уявлення про Сонце як джерело світла і тепла на Землі, про його значення для життя; розвивати спостережливість і кмітливість;
вміння аналізувати і роботи висновки; встановлювати причинно-наслідковий зв'язок між висотою Сонця на горизонті та кількістю тепла, яке воно посилає на Землю; формувати потребу у пізнанні природи.
Обладнання. Таблиці, дидактичні картки, дидактичні ігри, кроссенс.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Хвилинка спостереження
1. Аналіз стану неба, опадів, вітру.
2. Аналіз підсумкового опитування.
IІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчального матеріалу, повідомлення теми уроку.
— Пригадайте, шо належить до природи.
— Якою природа буває?
— Що належить до неживої природи?
— Ми розпочинаємо вивчати новий розділ — "Світ неживої природи”. Шоб дізнатися, який об’єкт природи вивчатимемо на сьогоднішньому уроці, відгадайте загадку.
• Тільки ранок настає,
виглянь у віконце!
Всім воно життя дає, променисте ... (сонце).
— Як ви здогадалися, шо це Сонце?
Чому вважають, шо Сонце всім життя дає?
Отже, сьогодні на уроці ми дізнаємося про Сонце та його значення для життя на Землі.
V. Вивчення нового матеріалу.
(див. Додаток 9)
Що є в кроссенсі (соняшник, сердечка,вітаміни,рослинки ростуть, сонце, ковдра), а чого не вистачає?
Чим є для вас сонечко? Які асоціації виникають у вас зі словом- сонечко.
VI.Творче домашнє завдання (скласти кроссенс у друкованому чи електронному варіанті на задану тему, за змістом твору, за художнім образом).
Літературне читання 4 клас
Українська народна казка
«Кирило Кожум’яка» - доповнити кроссенс
(див. Додаток 10)
Розділ 5 Створення альбомів з кроссенсами
В 2019 -2020н. році учні 4 класу на уроках літературного читання складали кроссенси. Часто я зашифровувала тему уроку чи епіграф до нього.
Кроссенс ставав своєрідним планом-конспектом уроку, коли на кожному етапі уроку відкривала наступний квадрат.
Під час вивчення і повторення біографії письменника. Сюжет твору учні залюбки розгадають у кроссенсі. Учням подобається попрацювати в парах чи групах створюючи кроссенс. Пропонувала учням як творче домашнє завдання.
Цікаво за допомогою кроссенсу презентували книгу.
(див. Додаток 11)
Висновки
Впровадження технології критичного мислення забезпечує перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. Реалізація технології розвитку критичного мислення як засобу формування ключових компетентностей є актуальною і важливою. Критичне мислення піднімає людину до рівня , якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати.
Розвиток критичного мислення потрібен не тільки самій людині, а й є незаперечною умовою суспільного прогресу, фактором підвищення мотивації до самореалізації. Застосування технології розвитку критичного мислення створює додаткову мотивацію до навчання. Учні краще засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Діти вчаться застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; у них виробляються вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі групи та розв’язувати конфлікти.
Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя.
Якщо ви дасте один і той самий кроссенс кожному учневі для розгадування - відповіді будуть відрізнятися. Якщо ви дасте завдання скласти кроссенс на одну й ту саму тему кільком групам учнів - роботи будуть відрізнятися. І це добре! Кроссенс може допомогти вам відкрити нестандартне, креативне, образне мислення у своїх учнів!
Список використаних джерел
1. Архіпова Є. О. Критичне мислення як необхідна складова розумової діяльності людини в межах сучасного інформаційного суспільства / Є. О. Архіпова, О. В. Ковалевська // Гуманітарний часопис. – 2012. – № 2. – С. 34–38.
2.Бібліотека журналу «Початкове навчання і виховання» - «Інноваційні технології на уроках читання: методична система ЧПКМ»
3.Вукіна Н.В. «Критичне мислення: як цього навчити»
4. Грицюк О.І. Практичне використання інтерактивних методів навчання на уроках у початковій школі. //Початкове навчання та виховання. –2011.-№27.-С.2-17.
5. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти/ Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р.
6.Зеленська О. Практичне застосування інтерактивних методів навчання.//Початкова школа.-2009.-№2.-С.12-15.
7. Інноваційні технології на уроках читання: методична система ЧПКМ / Упоряд. Франчук О.В. – Х.: Основа, 2009. – 192 с.
8. Коротун І. Інтерактивні техніки і технології групової роботи на уроках // Початкова освіта. – 2007. - № 4. С. 21 – 23.
9.Лекції І. Загашева – з детальним описом інструментів/вправ, а також конкретні приклади з практики навчання критичного мислення: https://lib.1september.ru/2004/17/15.htm http://lib.1september.ru/2004/20/13.htm http://lib.1september.ru/2004/22/13.htm http://lib.1september.ru/2004/23/26.htm 3. 3. 10. Побірченко Н.В. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій.
11. Пометун О, ПироженкоЛ. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.
12.Портал вчителів початкових класів «Урок» http://www.yrok.net.ua/load/nova_ukrajinska_shkola/prijomi_roboti/ponjattja_tovstikh_i_tonkikh_pitan_i_sut_prijomu/313-1-0-7256
13. Портал вчителів початкових класів «Форум»
https://osvita.ua/school/lessons_summary/history_world/72801/
14. Стребна О.В., Соценко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 176 с. 12.
15. Терно С.О. Освітня практика критичного мислення.Постметодика -
2013. - №6 – с. 3 – 8.
16. Федін С., Бусленко В. Кроссенс. – М.: «Наука и жизнь», 2002. - №12- с.20- 32.
Додаток 1
Літературне читання 4 клас
Василь Сухомлинський « Співуча пір’їна»
Додаток 2
Літературне читання 4 клас
Вірш Ганни Чубач «Повернулися гусоньки рано…»
Додаток 3
Літературне читання 4 клас
Езоп « Двоє приятелів і ведмідь»
Додаток 4
Літературне читання 4 клас
«Арфа для павучка» Леся Мовчун
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 5
Літературне читання 1 клас
Тема. Звуки [з], [з']. Позначення їх буквою З, з (зе).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 6
Я досліджую світ 1 клас
Блок теми «Я дослідник. Я дослідниця»
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 7
Математика 1 клас
Розкриття теми : «Місткість. Літр. Порівняння іменованих чисел».
|
|
|
|
|
docx
Оцінка розробки
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки Щоб отримати, додайте розробку
Додати розробку |
