Навчально-методичний матеріал з теми "Явища природи. Листопад."

    Восени дерева готуються до зими і скидають листя. Але перед цим листя забарвлюється в дивовижні за красою жовті і червоні кольори. Потім вітер скидає листя і в лісі, де багато дерев, виникає відчуття дощу з жовтих листків. Таке явище називається листопад.

1. Значення  слова

Листопа́д (падоли́ст) — одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.

Листопа́д — природне явище спадання листків у рослин. днів.

2.  Вживається в розмовно-побутовому, художньому, науковому, публіцистичному стилях.

3. Синоніми: падоли́ст.

4. Споріднені слова: листопадовий, листя, падати, листок, лист.

5. Прислів’я та приказки про листопад

• Листопадовий день, що заячий хвіст.
• Листопад і колесо, і полоз любить.
• Листопад — ворота землі.
• У листопаді зима з осінню бореться.
• Листопад вересню онук, жовтню син, а грудню рідний брат.
• У листападі голо в саді.
• У листопаді зима на заграді.
• Листопад зимі ворота одчиняє.
• Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.
• У листопаді вже тепло морозу не указ.
• Хто в листопаді не мерзне, тому й на водохреще не замерзнути.
• Невелика листопада у кузня, та на всі річки кайдани кує.
• Не скувати річку зими без листопада-коваля.
• Листопад — останній місяць живої води.
• Листопад примхливий: то плаче, то сміється.

6. Загадки:

• Листопад — сутінки року..
  Вітер похмурий хмари ганяє
  За поля та луки.
  А на темному небосхилі
  Похмуро пливе  місяць.
  Після сонячної погоди
  Вересня і жовтня
  Скоро похмура природа
  Чекає настання … (Листопада)
• Поле чорно-білим стало,
  Падає то дощ, то сніг.
  А іще похолодало –
  Кригою скувало води річок.
  Мерзне в полі озимина жита.
  Що за місяць, підкажить? (Листопад)

7. Поетичні рядки

Пізня осінь,
Граки полетіли,
Ліс оголився,
Поля спорожніли.
Н. Некрасов

***

Яблуні і сливи стоять голі.
Виглядає понуро наш осінній сад.
За вікном то дощ, то холодний сніг.
Похмуро, незатишно на душі у всіх.
Потонуло сонце в калюжах листопада.
Але не будемо сердитись на нього ми даремно.
Приготуємо лижі, санки й ковзани.
Чекають нас дуже скоро зимові деньки.
Т. Керстен

***

Мерзне вітер у листопаді,
Холодом застуджений:
Він на ранковій зорі
Зустрівся зі стужею.
Хмарою неба блакить
Від землі закрита,
І осіння трава
Інеєм покрита.
Лід на калюжах блищить,
Калюжа замерзає.
Це до нас зима поспішає,
Осінь проводжає.
Р. Соренкова

ЛИСТОПАД

Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.

Анатолій Житкевич

8.Казки

ЯК ЛИСТОПАД ЗИМУ ЗНАЙШОВ

Віктор Васильчук 
Сумно якось стало старій Осені. Попросила вона Дощу покликати свого сина Вересня. Той не забарився і прийшов одразу до матусі та ще й зі своїм сином Жовтнем.
– А де ж це мій правнучок? – здивувалася Осінь.
– Десь, мабуть, бешкетує в Лісі, останні листочки з дерев знімає, – відповів Жовтень.
– Добре, внучку, пізній він у нас, але ти перекажи, що я його люблю напівзимника. Прийшов час, дорогенькі, покинути вас...
Тільки сказала ці слова Осінь, як до хатини залетів захеканий Листопад. Весь у жовто-багряному листі, змокрілий.
– Ой, бабусю! Татку!.. Я зустрів свою сестру, – випалив він з порогу.
Вересень і Жовтень лише плечима стенули:
– Хто ж це тобі таке сказав?
– Вона сама, я подарував їй візка, а вона мені – санчата. Зимонько! Зимо, заходь до нас, я познайомлю тебе з бабусею і всіма!.. – загукав Листопад у віконце осінньої оселі.
Осінь усміхнулася загадково та й зникла тихенько за дверима своєї хатини.