Житомирський міський колегіум

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання інтерактивних методів навчання у процесі формування комунікативної компетенції учнів на уроках німецької мови

Навчально-методичний посібник

Рекомендовано до друку рішенням методичної ради Житомирського міського колегіуму від………..

 

 

Автори:

Бачичук Олена Степанівна, вчитель німецької мови Житомирського міського колегіуму

Будяківська Лідія Петрівна, вчитель німецької мови Житомирського міського колегіуму

Шанюк Інна Михайлівна, вчитель німецької мови Житомирського міського колегіуму

 

Використання інтерактивних методів навчання у процесі формування комунікативної компетенції учнів на уроках німецької мови/ Бачичук О. С., Будяківська Л. П., Шанюк І. М.: навчально-методичний посібник. – Житомир, 2019. – с . 68

Рецензенти:

Демчук Людмила Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри Житомирського державного університету імені Івана Франка

Федоренко Лариса Олександрівна, кандидат філологічних наук,  доцент кафедри германської філології та зарубіжної літератури

ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка

 

 

 

Посібник містить теоретичну та практичну частини; теоретична частина розкриває поняття «Інтерактивні методи», у практичній частині представлені розробки виховних заходів та уроків з проблеми «Використання інтерактивних методів навчання у процесі формування комунікативної компетенції учнів на уроках німецької мови», які проведені вчителями Житомирського міського колегіуму. У посібнику використанні цікаві форми і методи роботи, які сприяють підвищенню мотивації до вивчення та рівня практичного володіння німецькою мовою. Матеріали позакласних заходів допомагають розкриттю творчого потенціалу учнів, їх інтелектуальних, креативних та моральних якостей, активізують їх пізнавальну діяльність, спонукають до творчого пошуку та самовдосконалення.

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………. 3

Використання інтерактивних форм і методів навчання іноземної мови, як передумова розвитку творчої особистості учня………………………………………….…. 6

Впровадження інтерактивних ігрових технологій на уроках німецької мови……………………………………..…….… 12

Формування критичного мислення учнів шляхом використання інтерактивних форм роботи на уроках німецької мови……………………………………………... 20

Урок у 7 класі (третій рік навчання) „Was machst du am liebsten?“………………………………………………….… 24

Урок у 8 класі (четвертий рік навчання) „Treibst du gern Sport?“………………………………………………….…… 34

Позакласний захід „Märchenfest“…………….………….... 42

Висновки………………………………………..………….. 52

Література…………………………………………..……… 54

Додатки…………………………………………………….. 55

Вступ

У національній доктрині розвитку освіти ставиться завдання оновлення змісту освіти та всього освітнього процесу. Він має формуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності, що зрештою має зміцнити демократичні основи громадянського суспільства і прискорити його розвиток.

Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають. Одним із кроків підвищення ефективності освітнього процесу є впровадження інтерактивних технологій на уроках німецької мови. Саме в цьому і полягає актуальність вибору теми.

 

Мета і завдання

 

Мета: реалізація моделі технології інтерактивного навчання на уроках німецької мови забезпечує розвиток і саморозвиток особистості, сприяє формуванню її організаційних, інформаційних, комунікативних компетентностей, міцному засвоєнню програмового матеріалу.

 

Завдання:

З’ясувати можливості використання інтерактивних методів та прийомів під час навчання німецької мови, показати його перспективи; проаналізувати стан розробки проблеми впровадження інтерактивного навчання; визначити  його сутність і специфіку.

Отже, інтерактивне навчання – це насамперед, діалогове навчання, під час якого відбувається взаємодія вчителя та учня. Ми схиляємося до визначення, О. Пометун та Л. Пироженко: «сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)».

Інтерактивне навчання сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії. Його мета — створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.

Навчально-методичний посібник «Використання інтерактивних методів навчання у процесі формування комунікативної компетенції учнів на уроках німецької мови» ‒ це розробки уроків і позакласних заходів, які були проведені в рамках тижня німецької мови в колегіумі та, які містять використання методів для розвитку пізнавальних інтересів та активізації пізнавальної діяльності. Проведенню заходів під керівництвом викладачів передувала велика підготовча робота: пошук різноманітного цікавого матеріалу, підбір пісень, віршів, сценок, театралізації, виготовлення атрибутики, випуск тематичних газет і малюнків, оформлення зали (плакати з написами, девізами, привітаннями, яскраві декорації тощо).

Велику увагу вчителі німецької мови Житомирського міського колегіуму приділяють знайомству з культурою країни, мова якої вивчається, усвідомленню можливої різниці між рідною та іншими культурами, розвитку позитивного сприйняття інших культур і набуття вмінь долати соціокультурні бар'єри, а також сприяють вихованню толерантності та поваги до іншої культури. Особливу зацікавленість проявляє молодь до свят, традицій, культури нашого народу та народів інших країн, їх духовних надбань, до цікавих національних реалій минулого та сучасного життя, до стереотипів поведінки носіїв німецької мови в різних ситуаціях, спілкування, що становить сутність соціокультурної мотивації.

Підготовлений посібник ‒ це спроба представити власний досвід у використанні цікавих форм і методів роботи щодо підвищення рівня практичного володіння німецькою мовою. Матеріали позакласних заходів та розробки уроків сприяють ефективному розкриттю потенціалу учнів, їх інтелектуальних, творчих та моральних якостей, підвищенню мотивації до вивчення німецької мови, активізують їх пізнавальну діяльність, спонукають  до творчого пошуку та самовдосконалення.

Використання інтерактивних форм і методів навчання іноземної мови, як передумова розвитку творчої особистості учня.

 

Використання інтерактивних технологій сприяє вирішенню поставлених перед сучасною школою завдань, зокрема, реалізації особистісних якостей учнів – креативних, когнітивних, діяльнісних.

В залежності від мети та форми організації навчальної діяльності, науковці  О. Пометун та Л. Пироженко поділяють технології інтерактивного навчання на такі чотири групи :

1. Інтерактивно-кооперативного навчання.

2. Колективно-групового навчання.

3. Ситуативного моделювання.

4. Технології обговорення дискусійних питань.

У своїй роботі ми переважно використовуємо інтерактивні техніки першої та другої групи : «Спільний проект», «Синтез думок», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Кожен вчить кожного», «Мозаїка». Такі види роботи передбачають парну співпрацю, роботу в ротаційних трійках, роботу у малих групах і фронтальне включення в процес обговорення, оцінки чи просто повідомлення навчальної інформації. Варто зазначити, що такі форми інтерактивної діяльності є захоплюючими, цікавими та, головне, невимушеними. Учні працюють у групі з однолітками, де вони можуть вільно висловити свої думки, мобілізувати знання, проявити творчий, організаторський та лідерський потенціал до роботи залучається також подвійна мотивація: мотив прояву особистості й самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети. Тобто, відбувається процес саморозвитку особистості учнів.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, яка, за О. Пометун, складається з п’яти елементів:

• мотивація;
• оголошення, представлення теми і очікуваних результатів;
• надання необхідної інформації для розв’язання завдань;
• інтерактивна вправа;
• підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.[5]

Так, інтерактивну техніку «Мозковий штурм» ми використовуємо на етапі мотивації, щоб розвивати творчі здібності учнів та вміння висловлювати свою думку.[5] Для опрацювання подаємо ситуацію, або лише ключові поняття із заданої теми. Завдання учнів полягає у вирішенні ситуації, точніше – у розробці варіантів її вирішення і у тому, щоб порівняти свої результати з інформацією, наданою вчителем. Наприклад, при вивченні теми «Die Schule» у 6 класі, пропонуємо ряд слів: der Kugelschreiber, der Bleistift, das Heft, die Schultüte, der Herbst, malen, schreiben. Далі пропонуємо здогадатися, яка теми сьогоднішнього уроку. Учні висловлюють свої припущення, уучитель коригує і називає правильну тему уроку. Або ж при вивченні цієї теми вертикально записуємо літери слова «Schule». До кожної літери слід підібрати слова, що відповідають цій темі.

S Speiseraum, Sporthalle, schön, sauber, spielen, springen;

C Chemie;

H Hof;

U Ukrainisch;

L Lehrer, lehren, lernen, lesen;

E Erdkunde, essen, Erdgeschoss.

Можна запропонувати при вивченні цієї теми використання QR-коду

https://learningapps.org/view1935857 «Was machst du in der Schule?»

 

Вивчаючи тему „Freizeit” у 8 класі, на етапі оголошення, представлення теми і очікуваних результатів, ставимо перед учнями завдання ‒ заповнити схему, в якій дається лише ключове центральне слово.

 

 

 

Така вправа актуалізує знання лексичних одиниць теми і, завдяки схематичному зображенню, сприяє кращому запам’ятовуванню. Інтерактивна вправа «Мозаїка» дозволяє організувати засвоєння матеріалу за коротший проміжок часу, а також розвиває прагнення допомагати один одному в групі. Для цього готуємо матеріал з теми для членів «домашніх груп», який  вони опрацьовують вдома. На уроці члени «домашньої групи» діляться своєю інформацією з іншими учнями, що об’єднуються в «експертні групи». Щоб перевірити розуміння і засвоєння матеріалу, пропонуємо учням спеціально розроблені завдання та запитання.

Наприклад, вивчаючи у 9 класі тему «Deutschland ‒ Land und Leute» можна дати таке завдання:

Für diese Arbeit bilden wir Gruppen. Jede Gruppe bekommt einen Umschlag mit der Information über Deutschland. Ihr sollt diese Information lesen, verstehen und einander erzählen. Eure Arbeit dauert 10 Minuten. Anschließend besprechen wir eure Aufgabe.

Учні з домашньої групи розходяться в класі по експертних групах і ознайомлюють їх з підготовленою інформацією. Потім вони повертаються у склад домашньої групи, і всі разом відповідають на запитання:

• Was ist euch über die Sehenswürdigkeiten von Deutschland bekannt?
• Wodurch ist Henrich Heine bekannt?

При вивченні теми «Berühmte Persönlichkeiten» можна також запропонувати наступне завдання, використовуючи QR-код https://www.welt.de/kmpkt/article173526433/Quiz-Erkennst-du-diese-10-historischen-Persoenlichkeiten.html

 

Інтерактивну вправу «Спільний проект» використовуємо на етапі «Інтерактивна вправа ‒ центральна частина заняття». Спочатку розроблюємо план ситуації, що потребує вирішення. Відповідно до кількості пунктів плану, учні об`єднуються у стільки ж груп.

Завдання ставимо окремо перед кожною групою для цього пропонуємо учням розробити  напрямок їх діяльності. У групах робота проводиться самостійно і фіксується на письмі. Заслухавши цілісний проект і оцінивши його, приймаємо рішення про можливу сферу його практичного застосування.

Вивчаючи тему «Essen und Trinken» у 7 класі, разом – учні і вчитель, складають план роботи над темою.

 

PLAN

Was esse ich zum Frühstück

Was esse ich zu Mittag

Was esse ich zu Abend

Об`єднані в групи (3 робочих і 1 експертну, до якої входять учні з високою успішністю), учні готують свій проект цікавого дозвілля протягом дня. Члени експертної групи стежать за часом і оцінюють роботу інших груп, вносячи свої пропозиції. Визначається найкращий варіант.

На етапі рефлексії та підбиття підсумків уроку, застосовуємо такі технології (письмовий звіт, усна розповідь).

Використання технологій інтерактивного навчання  помітно вплинуло на результативність роботи учнів на уроках німецької мови. Насамперед, завдяки використанню таких вправ змінилося ставлення учнів до процесу навчання. Якщо раніше, працюючи лише в режимі «вчитель-учень» і маючи завдання: прочитай-переклади; переклади речення; перекажи текст, учні не мали практичного застосування вивченого і діяли фактично з примусу та ініціативи вчителя, то на цьому етапі роботи вони можуть засвоїти правила поведінки, і мовленнєві штампи, що необхідні в певній ситуації мовлення.

Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення. Після запровадження цих методів можна констатувати такі позитивні зміни:

• учні набули культури дискусії;
• виробилося вміння ухвалювати спільні рішення;
• поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня

Читаю – і забуваю; дивлюсь ‒ і запам’ятовую ; дію ‒ і розумію. Керуючись у роботі останнім, не просто діємо з учнями, а активно діємо і – запам’ятовуємо, розуміємо, розвиваємось, самостверджуємось.

Впровадження інтерактивних ігрових технологій на уроках німецької мови.

Вивчення іноземної мови – це відкриття нового мовного світу для дитини. Ефективність навчання залежить від багатьох чинників, зокрема й від ступеня сприйняття дитиною цього мовного світу, його фізичної та емоційної

активності й можливості в ньому. Однією з найголовніших вимог до сучасного уроку іноземної мови є його комунікативна спрямованість, високий рівень активності всіх учнів, динамічність, інтенсивність, емоційність, артистичність. Тому головне завдання вчителя: організовувати спілкування на уроці близьке до природного і проводити урок так, щоб учні мало помічали, що вони навчаються, а тому всі учні повинні брати активну участь у навчальній діяльності, виконувати посильні завдання. Адже вивчення іноземної мови знайомить учнів з іншими культурами, значно розширює загальний кругозір і підвищує інтелектуальний рівень учнів.

Одним із основних чинників педагогічної діяльності ми вважаємо бажання навчати. Бажання навчати породжує пошук. Пошук таких форм, методів роботи, які забезпечують максимальну активність і, насамперед, розвиток розумових здібностей всіх і кожного учня зокрема; пошук та використання цікавих форм роботи, пов’язаних з життям дітей, з навколишнім світом, де іноземна мова постає засобом спілкування.

Значну увагу ми приділяємо використанню комунікативних ігор, адже вони є формою, в змісті якої міститься аспект навчання, а отже, тренування різних видів мовленнєвої діяльності. На думку А. С. Співаковської, у грі, учні краще опановують міжособистісні стосунки й норми поведінки, тренують і автоматизують уміння та навички. Важко уявити вдалий урок без ігрової ситуації, бо складниками гри є мовна, індивідуалізована діяльність, відсутність примусовості, навчання у групі. Тобто, гра – це навчання із задоволенням.[7]

Створення ігрового простору на уроках німецької мови тісно пов’язано з розвитком уявлення. Ігрова технологія – багатогранна, тому вона  розвиває, розважає, соціалізує. Гра відтворює реальні життєві ситуації, сприяє формуванню якостей, навичок, звичок, розвитку здібностей. Навчальна гра може тривати від кількох хвилин до цілого уроку, використовуватися на різних етапах, а також у позакласній роботі. Керуючись принципом активного навчання, ми використовуємо такі моделі навчальної гри: імітаційні, операційні, рольові, сюжетні, ігри-змагання.

В імітаційних іграх відтворюється діяльність організацій, події, конкретна робота людини (журналіст, політик, еколог тощо), обставини, умови, в яких відбувається певна подія. Такі ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють практичному застосуванню вміння розв’язувати проблеми. В операційних іграх моделюється процес діяльності.

Рольові ігри ми використовуємо на уроках-подорожах, уроках-казках, уроках-композиціях. Мета рольової гри – визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації.

На нашу думку, потрібно постійно шукати нові шляхи у викладанні німецької мови, які б активізували мислення учнів, допомогли б зробити навчальний процес якісним, ефективним і водночас привабливим та цікавим. Наведемо приклади деяких ігрових технологій.
 

Тема уроку: Подорож. 7 клас. Гра: «Правильно ‒ неправильно».

Мета гри: Формування правильного фонематичного слуху.

Хід гри: Називаємо окремі слова в реченнях, словосполученнях. Учні піднімають руку при читанні звуку, який повторюється чи вивчається на уроці. Потім кожен вимовляє слово, яке вивчається, далі – словосполучення і речення. Якщо звук прочитаний правильно, учні піднімають зелену картку, якщо неправильно – червону. Виграє команда, яка першою назве наявність чи відсутність помилок.

 

Тема уроку: Зовнішність.7 клас. Гра: «Яке слово?»

Мета гри: Формування навичок встановлення звукобуквенних відповідників.

Хід гри: Учням пропонується набір із 10 – 20 слів. Слова вимовляються з відповідною швидкістю у вільній послідовності. Учні повинні:

1. Знайти у списку слів ті, які вони почули та поставити біля них порядковий номер.

2. Виділити в списку тільки ті слова, які були вимовлені.

3. Записати на слух слова, яких немає у списку та знайти їхнє значення у словнику.

Виграє той, хто найякісніше виконає завдання.

 

Лексичні ігри використовуємо під час пояснення нового матеріалу та закріплення вивченого матеріалу.

 

Тема уроку: Кількісні числівники, 6 клас.

Мета гри: Повторення кількісних числівників.

Хід гри: Утворюється дві команди. Праворуч і ліворуч на дошці записана однакова кількість числівників. Учитель називає складні числівники. Учні повинні швидко знайти числівник на своєму боці дошки та викреслити його. Виграє команда, яка швидше впоралася із завданням.

 

Тема уроку: Вживання та правопис іменників, 6 клас. Гра: «Знайди риму».

Мета гри: Розвиток лексичних навичок.

Хід гри: Один з гравців називає перше слово, яке йому спало на думку, бажано коротке. Другий учасник повинен назвати слово, яке з ним римується, третій повинен додати ще одне слово в риму тощо. Той, хто не може підібрати римоване слово, отримує мінус. Якщо хтось набере 3 мінуси, вибуває з гри.

Виграє той, хто залишився. Можна вибрати лише іменники в називному відмінку однини або будь-які інші слова.

Граматичні ігри використовуємо на всіх етапах уроку, особливо при вивченні граматики та на уроках – граматичних-практикумах.

 

Тема уроку: Модальні дієслова, 7 клас.

Мета гри: Автоматизація вживання модальних дієслів в усному мовленні.

Хід гри: Утворюються 2 команди. Одна команда складає речення із заданим модальним дієсловом. Друга команда повинна вгадати це речення. З цією метою ставляться питання типу: Чи можете ви...? Чи повинні ви...? Потім це ж завдання виконує друга команда і гра продовжується.

При вивченні складних граматичних тем учні часто втомлюються, тому потрібно використовувати у середніх та старших класах ігрові моменти, які знімають напругу. На уроці у старших класах при вивченні тем: «Німеччина», «Засоби масової інформації» вдома або на уроці групі учнів дається завдання ознайомити клас із винаходами у сучасному світі та у Німеччині, особливостями вивчення мови тощо. Виграє та команда учнів, розповідь якої буде не лише цікавою, а й граматично правильно.

У середніх класах більше уваги варто приділяти рухливим іграм та вправам. Ігри, які містять фізичну активність, допомагають зробити процес багаторазового повторювання і заучування навчального матеріалу більш цікавим і різноманітним. Ось деякі знахідки в цьому напрямку.

Так, при вивченні теми: «Ігри та спорт» у 6 класі краще вивчити назви деяких ігор і видів спорту за допомогою рухів, що супроводжують мову:

Ich turne…

Робимо вправи, говорячи цю фразу.

Ich mache Morgengymnastik. Імітуємо виконання ранкової гімнастики.

Wir bauen den Schneemann. Ліпимо сніговика. «Малюємо» фігуру сніговика від низу до верху в повітрі.

Wir laufen Ski. Катаємося на лижах. Піднімаємо руки вгору «відштовхуємося» палицями на слові «Ski».

Wir rodeln. Катаємося на санчатах. Піднімаємо праву руку високо вгору і «скачуємося з гори» вниз. 

Wir laufen Schlittschuhe. Катаємося на ковзанах. «Ковзаємо» по підлозі ногами.

Wir bauen Schneeballe. Ліпимо сніжки. «Робимо сніжок» руками й кидаємо його.

Можна порахувати «кинуті сніжки».

Гра «Кроки» допомагає побудувати розповідь на будь-яку тему.

Хід гри: Учню показуємо 5 літер, які він повинен назвати.

Іншим учням роздаються картки з написаними літерами чи вивченими словами.

Вчитель називає їх, учень піднімає відповідну картку.

Учні отримують карточки з літерами. Учитель показую картинку із зображенням предмета. Діти повинні підняти літеру, з якої починається слово.

Учитель викликає учня і говорить три слова. Учень повинен назвати останні літери цих слів.

Учитель називає слово, перший учень повинен додати друге слово, щоб утворилося речення, другий учень ‒ третє слово, але називаючи речення в цілому і т.д.

Цікавими є ігри в «перекладача», бесіди з «іноземцями» , які використовуються при вивченні тем: «Шкільне життя», «На уроці німецької» у 6, 7 класах. За допомогою таких ігрових вправ перевіряються також граматичні навички учнів. Наприклад: Учні складають речення за зразком. Виграє той, хто склав більше речень.

Учні повинні якнайбільше скласти запитань з питальними словами: Wo? Wohin?

• Wo sitzt der Junge?
• Wohin fahren sie?
• Wo ist er?
• Wohin gehst du?

Закінчити речення типу:

Ich gehe (ins Kino, in die Klasse, in den Wald, ins Krankenhaus). Wir fahren (in den Wald, in die Stadt)

Гра на мислення.

Відгадай слово!

1 2 3 4 5 6 7 8

1. kommt nach R       5. kommt vor U

2. kommt nach O       6. kommt vor R

3.kommt vor P           7. kommt vor S

4.kommt nach O        8. kommt nach S

Процес оволодіння іноземною мовою відбувається не тільки на уроці, а тому органічне поєднання уроку, домашньої та позакласної роботи забезпечує ефективне формування комунікативних навичок і вмінь, сприяє розвитку самостійності, комунікативно-пізнавальної та соціальної активності учнів. Так, домашнє завдання часто полягає у тому, щоб вивчити роль у діалозі, чи скласти з другом власну сценку, придумати рольову гру на тему (можна у вигляді схеми, таблички). Такі завдання дітям дуже подобаються.

Лексичні ігри та звичайні ігри чи ігрові моменти допомагають на кожному етапі уроку. При повторенні лексичного матеріалу на початку уроку можна проводити ігри.

Кожен учень повинен мати перед собою лист паперу з намальованим на ньому ланцюжком квадратиків. Крім того учні мають також літери на картоні. Учитель називаю слово українською мовою чи показую малюнок. Учень повинен вимовити потрібне слово німецькою мовою, а потім заповнити ним ланцюжок квадратиків. Той, хто виконав завдання, піднімає руку. Учень говорить німецькою мовою. Можна запропонувати скласти речення чи словосполучення з цим словом. Слова повинні бути підібрані або за фонетичним, або за тематичним принципом. Наприклад: Mädchen.

При вивченні днів тижня, а також для повторення у 6 класі можна використати таку таблицю:

H     B     W   S    A    M    S    T    A    G

D     X     R    S    S      I     P    U    O    L

A     Z     M   O    N    T     A    G    K   Q

D      I      E    N    S    T     A    G    R   D

R      L     A    N    F    W    K    L    A    E

E      U     K    T    G    O     M   O    V   K

I       Y     O    A    F    C      H    R    K   A

O     M     U    G    O    H     A    J     S    J

Під час проведення ігор клас поділяється на виконавців-акторів і глядачів.

Часто драматизація перетворюється на ілюстративний додаток або емоційний підсилювач репродуктивної діяльності учнів під час вивчення тем: «Україна», «Німеччина», «Охорона навколишнього середовища». На етапі закріплення навчальних досягнень ми також використовуємо ігрові моменти. Ось деякі з них:

 

«Знайди помилку».

Клас поділяється на дві або три команди й отримує картку, на якій потрібно підкреслити ті питання, слова, які стосуються теми уроку, а непотрібні треба викреслити. Картка передається швидко на наступну парту. Перемагає та команда, яка швидше виконала завдання і склала коротку розповідь.

«Відгадай мене».

На столі лежать 4 типи карток. На дошці написане слово, чи фрагменти граматичного матеріалу. Чотири учні повинні вибрати тематично правильні картки. Перемагають ті, які першими знайдуть зайві картки.

 

 

«Шпаргалка».

Учням читають текст, після чого передають його зміст німецькою мовою, а потім малюють до нього картини. Ці ілюстровані підказки учні віддають вчителю. За бажанням учні підходять і витягують «підказку», за якою відтворюється текст. Відзначаються найкращі «підказки» та доповідачі.

Учні записують речення, які потім перевіряє вчитель. Виграє той, хто перший прийде до фінішу і зробить найменше помилок у реченнях.

Отже, значення гри не слід недооцінювати, сприймаючи її винятково як розвагу. ЇЇ феномен полягає саме в тому, що, сприймаючись як розвага, відпочинок, вона сприяє навчанню та  творчості. Гра моделює відносини між людьми у суспільстві, вчить учнів, як потрібно діяти у певних ситуаціях в іншомовному середовищі. Діти можуть самі створювати сюжетно-рольові ігри. У додатках ми наводимо приклад виховних заходів та уроків, де використовуються інтерактивні ігрові технології.

Формування критичного мислення учнів шляхом використання інтерактивних форм роботи на уроках німецької мови.

Одним із основних напрямів розвитку сучасної освіти є технологізація освітнього процесу. Використання різноманітних освітніх технологій допомагає вчителю підвищити мотивацію учнів, більш раціонально побудувати процес навчання й таким чином досягти більш високих та гарантованих результатів педагогічної діяльності. Така технологія, як розвиток критичного мислення, допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку мовленнєвих навичок, особистісних якостей дитини. У часи стрімких змін у суспільстві, коли є об’єктивна необхідність пристосування до нових обставин, постійно розв’язувати нові проблеми це стає життєвою необхідністю.[3]

Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистісних потреб і цілей. Критичне мислення є доволі складним процесом творчої обробки інформації, що  пов’язана з її усвідомленням, переосмисленням та творчою генерацією ідей у результаті такої діяльності. Критичне мислення – це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв’язання поставленої проблеми.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з п’яти основних етапів.

Розминка

Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку.

Головна функція – створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

Обґрунтування навчання

Постановка мети уроку.

Розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.

Актуалізація

Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають. На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку.

Усвідомлення змісту

Учень знайомиться з новою інформацією. Це етап самостійно-пізнавальної діяльності дітей. Учень аналізує інформацію, формує особисте ставлення до неї.

Рефлексія

Учень отримує певну навчальну інформацію. У нього є можливість використати набуті знання, здійснити обмін інформацією з іншими учнями, оцінити та само - оцінити власну навчально-пізнавальну діяльність.

Ми пропонуємо такі методи розвитку критичного мислення.

Attribute Web

Attribute Web hilft wesentliche Charakteristiken feststellen.

 

 

neue

 

 

 

 

 

braune      mit hohen Absätzen

 

 

 

 

 

 

 

Fishbone

Fishbone hilft Ursachen feststellen.

 

kein Wasser        das Problem

                                                                                                         

 

 

die Ursachen

keine Lust

 

Das Venn Diagramm

Das Venn Diagramm hilft Ähnlichkeiten und Unterschiede des Objektes aussuchen und erforschen

 

 

 

 

Ähnlichkeiten

Unterschiede

 

 

6 Hüte Methode.

Wenn ihr den weißen Hut aufsetzt, sollt ihr fragen:“ Welche Information brauchen wir? Welche Information haben wir? Welche Fragen sollen wir stellen?“

Der weiße Hut soll die Aufmerksamkeit auf die verfügbare Information richten.

Der gelbe Hut soll die Aufmerksamkeit auf die Suche einer Überlegenheit und auf die positiven Seiten einer Idee oder eines Problems. Er soll die Fragen stellen: „Welche Überlegenheit haben wir?“

Der schwarze Hut soll kritisch überlegen. Dieser Hut ist ein Richter.

Der rote Hut gibt euch eine Möglichkeit, eure Gefühle und eure Intuition auszusprechen.

Der grüne Hut ist eine Kreativität. Er soll die neuen Vorschläge und Ideen verwirklichen.

Der blaue Hut ist ein Moderator. Er soll die Ergebnisse der Diskussion zusammenfassen.

Така технологія, як розвиток критичного мислення, допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку мовленнєвих навичок, особистісних якостей дитини. Комунікативно-діяльнісний підхід у навчанні допомагає учню пристосуватися до стрімких змін у суспільстві, яке ставить перед необхідність постійно розв’язувати нові завдання та виклики часу.

Klasse: 7 (третій рік навчання)

Thema: Was machst du am liebsten?

Ziele:

Den Wortschatz zum Thema aktivieren.

Die kommunikativen Fähigkeiten und Fertigkeiten des Sprechens, des Hörens, des Schreibens, des Lesens entwickeln.

Die Fähigkeiten der Einzel-Partner-Gruppenarbeit entwickeln, die Aufmerksamkeit, das Gedächtnis, die sprachliche Reaktion und die kognitiven Fähigkeiten der Schüler entwickeln.

Die Aktivität der Schüler, das Interesse für die Welt und für den Alltag wecken.

Die Sozialformen: Einzelarbeit, Partnerarbeit, Gruppenarbeit.

Erwartete Ergebnisse: die Schüler können über die Freizeitaktivitäten ihre Ergebnisse sprechen und präsentieren.

Lernmittel: das Lehrbuch „Hallo, Freunde 7(3)“, digitale Lernmaterialien, zusätzliche Lernmaterialien.

Stundentyp: kombiniert.

 

Stundenverlauf

 

І. Beginn der Stunde

Begrüßung.

L. Guten Tag, Kinder! Ich freue mich euch zu sehen. Habt ihr gute Laune?

 

Ziel.

Seht euch das Bild an. Wie meint ihr: Wer wohnt hier? Welche Hobbys hat er oder sie? Was macht er in seiner Freizeit?

Sch.1: Vielleicht wohnt ein Zauberer in diesem Haus.

Sch.2: Er malt die Bilder. In seiner Freizeit malt und bastelt er.

Sch.3: Vielleicht wohnt ein Engländer in diesem Haus.

T: Was könnt ihr über eure Freizeit noch sagen?

P1: Er fährt Rad in seiner Freizeit gern.

P2: Wahrscheinlich spielt er Ball gern.

P3: Er besucht oft einen Vergnügungspark.

L. Habt ihr das Thema der Stunde verstanden? Äußert eure Vermutungen.

Sch.5: Vielleicht sprechen wir über die Freizeit?

L.: Ja, gern. Was macht ihr in eurer Freizeit?

Die Schüler antworten.

T: Was machst du gern in deiner Freizeit?

Die Kinder erzählen über ihre Interessen, Hobbys und Freizeit.

ІІ. Hauptteil der Stunde.

Kontrolle der Hausaufgaben.

L.: Ihr sollt ein Video-Projekt vorbereiten. Ihr werdet sagen, wofür sich eure Mitschüler interessieren? Zur Hilfe lässt sich eine Tabelle ausfüllen.

 

Video-Projekt

„Am liebsten schlafe ich. Außerdem spiele ich Karten und lese. Ich verbringe auch viel Zeit mit meinen Freunden.“

Ich gehöre zu einer Musikgruppe, wo ich Gitarre spiele.  Ich widme also der Musik viel Freizeit.“

„Ich spiele Fußball und höre Musik (meistens zu Hause). Ich bin fleißig und lerne viel. Ich lese, sehe verschiedene Fernsehsendungen oder gehe gern spazieren, aber leider habe ich nicht so viel Zeit dafür.“

„Ich habe wenig Freizeit, weil ich nicht in der Stadt wohne, wo ich die Schule besuche, und muss viel unterwegs sein. Aber wenn ich Freizeit habe, widme ich dann diese Zeit meinen Freunden.“

Ich widme viel Freizeit dem Theater. Ich gehe oft selbst ins Theater, aber noch lieber spiele ich in einer Theatergruppe in unserer Schule. Wir spielen viele interessante Theaterstücke. In der Zukunft möchte ich Schauspielerin werden.“

 

Name

Hobbys

Freizeitgestaltung

 

Die Schüler antworten.

• Danil spielt Karte und trifft Freunde.
• Mascha interessiert sich für Musik.
• Sonja tanzt gern. Sie sieht auch verschiedene Fernsehsendungen.
• Sabina verbringt die Zeit mit ihren Freunden.
• Katja interessiert sich für Theater.
• Denis und Bogdan treiben gern Sport, aber Denis spielt am Computer.
• Vika interessiert sich für Reiten.

Die Kinder sprechen über Hobbys und Interessen ihrer Mitschüler.

L.: Im Laufe der Stunde habt ihr vergessen die Tabelle auszufüllen. Also, sagt, was wisst ihr schon?

 

Das weiß ich schon	Ich habe es nicht gewusst	Ich lerne es	Ich möchte das wissen

 

Wortschatzarbeit.

L.: Sagt mir bitte, wie man die Freizeit im Sommer und im Winter verbringen kann?

T: Was können wir in der Freizeit im Sommer oder im Winter machen ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Grammatik.

L. : Wir üben die Steigerungsstufen der Adjektive.

Gern – lieber ˗ am liebsten.

 

 

Lesen.

L.: Die deutschen Kinder verbringen ihre Freizeit auch sehr gern. Arbeitet in Gruppen. Lest einen Brief von Sophie. Jeder Schüler in der Gruppe hat dabei eine Aufgabe.

• Was machen die Kinder im Winter?
• Was machen die Kinder im Sommer?
• Was machen die Kinder in der Stadt?
• Welche Bilder passen und wohin?

 

Ruhepause.

L.: Seid ihr müde?

Ferienzeit,

Na, na, na na na,

das ist die beste Zeit!

Na, na, na na na,

Lange spielen und spät aufstehen,

nur tun, was mir gefällt.

Keine Hausaufgaben machen

Ist das Schönste auf

Der Welt

Ferienzeit,

da gehe ich ins Kino.

Ferienzeit, da schlaf ich richtig aus.

Ferienzeit,

ich lese viele Bücher

Ferienzeit,

ich gehe

am liebsten raus

Ferienzeit.

 

Hörverstehen.

L.: Hört bitte ein Interview der deutschen Jugendlichen.(www.strasseninterviews.de) Wählt bitte richtige Antworten.

 

 

Was ist dein Hobby?

• Reisen
• Fußball spielen
• Ins Kino gehen

Was ist ihre Hobbys?

• wir spielen gern Fußball
• Freunde treffen
• wir spielen gern Fußball und treffen Freunde

Was ist nicht sein Hobby?

• Fußball spielen
• Musik machen
• Essen gehen

Treffen die Jungen gerne Freunde oder spielen Fußball?

• Freunde treffen
• Ins Museum gehen
• Fußball spielen

Was macht ein Mann in der Freizeit?

• Sport
• Musik
• fährt Rad

Was machen die Mädchen in der Freizeit?

• Schoppen
• Musik
• Sport

Was machen die Schülerinnen in der Freizeit?

• Freunde treffen
• Fußball spielen
• Schlafen

Was macht ein Junge in der Freizeit?

• Er fährt Rad
• Er geht auf Partys
• Er mag Sport

Was macht ein Junge in der Freizeit?

• Er schläft nur
• Er geht auf Partys
• Er macht Sport

Welche Freizeitaktivitäten sind populär beliebt unter deutschen Jugendlichen?

Haben ukrainische Kinder ähnliche Freizeitaktivitäten?

T: Welche extremen Sportarten kennst du?

Und welche gefallen dir am besten?

 

Schreiben.

L.: Die deutschen Jugendlichen interessieren sich für Sport. Welche ungewöhnlichen Sportarten sind populär? Schreibt ein

 

Lückentext.

Man kann seine _________interessant verbringen. Jemand treibt ________, spielt Fußball, Volleyball oder Tennis. Das sind traditionelle Spiele. Aber in der letzten Zeit sind ungewöhnliche Sportarten populär geworden, wie zum Beispiel ____________ oder Bungeejumping. Sie sind aber gefährlich. Man kann natürlich in der Freizeit faulenzen, zum Beispiel telefonieren, _______oder im Sommer einfach in der Sonne liegen. Die Hauptsache ‒ das macht_______.

Lösung (Freizeit, Sport, Mountainbiking, Simsen, Spaß)

 

III. Schluss der Stunde.

Zusammenfassung.

L. : Seht eure Blätter, die ihr ausfüllen sollt. Sagt, was ihr nicht gewusst habt? Was habt ihr heute Neues gelernt? Berichtet, was ihr wissen möchtet? Wer hat heute besonders gut gearbeitet? Ihr bekommt folgende Noten…..

Hausaufgaben:

Die Schüler werden in vier Gruppen eingeteilt.

Die erste Gruppe bekommt die Aufgabe:   - Macht den Poster über die Rolle der modernen Technologien in eurem Leben. Wie benutzt ihr sie in eurer Freizeit?

Die zweite Gruppe: Wie verbringt ihr die Freizeit mit eurer Familie?

Die dritte Gruppe: Wie verbringt ihr eure Freizeit nach der Schule?

Die vierte Gruppe: Macht den Poster über euer Schulleben.

Klasse: 8 (четвертий рік навчання)

Thema: Treibst du gern Sport?

Ziele:

Den Wortschatz zum Thema aktivieren.

Die kommunikativen Fähigkeiten und Fertigkeiten des Sprechens, des Hörens, des Schreibens, des Lesens entwickeln.

Die Fähigkeiten der Einzel-Partner-Gruppenarbeit und des Plenums entwickeln, die Aufmerksamkeit, das Gedächtnis, die sprachliche Reaktion und die kognitiven Fähigkeiten der Schüler entwickeln.

Die Sozialformen: Einzelarbeit, Partnerarbeit, Gruppenarbeit.

Erwartete Ergebnisse: die Schüler können über die Lieblingssportarten sprechen.

Lernmittel: das Lehrbuch „Hallo, Freunde 8(4)“, die technischen Mittel, die zusätzlichen Materialien.

Stundentyp: Verständnissicherung und Anwendung.

 

Stundenverlauf

Beginn der Stunde

Begrüßung

L.: Guten Tag, Kinder! Ich freue mich euch zu sehen. Wie geht’s euch?

Ziel.

Die Lehrerin zeigt einige Sportausrüstungen.

L.: Ich habe einige Sachen mitgebracht. Wie heißt unser Thema? Wie meint ihr? Was werden wir in der Stunde machen? Im Laufe der Stunde sollt ihr eine Tabelle ausfüllen.

Das weiß ich schon	Ich habe es nicht gewusst	Ich lerne es	Ich möchte das wissen

 

3.Mundgymnastik.

L.: Jede Mannschaft hat eigenes Motto. Seht an die Leinwand. Das ist ein Gedicht. Dieses Gedicht ist ein Motto unserer Stunde. Hört das Gedicht und sprecht mir nach.

Ich mache Judo,

Du spielst Fußball,

Er spielt Badminton,

Sie snowboarden sehr gern.

Sport ist Judo,

Sport ist Badminton,

Sport ist Fußball.

Wir treiben Sport sehr gern.

L.: Nennt die Wörter und lest ein Gedicht.

 

 

Hauptteil der Stunde.

Wortschatzarbeit.

L.: Bildet die Sätze mit diesen Wörtern. Setzt diese Wörter richtig ein.

Mein Onkel macht …... Viele Jungen spielen …….. im Sommer. Meine Familie ……… im Winter.

 

Ergänzt passende Verben.

spielen  schwimmen  laufen  fahren  machen  joggen

 

Tischtennis
Schlittschuh
Ski
Basketball
Fitness
Fußball
Eishockey
Yoga
Rollschuh
Im Schwimmbad
Im Park
Volleyball
Rad
Judo
Gymnastik
Badminton

 

Hörverstehen.

L.: Und was machst du gern?

Sch.: Ich spiele Fußball gern?

L.: Fragt den Mitschüler oder die Mitschülerin?

L.: Danke, Kinder! Sagt mir bitte, wie meint ihr, welche Sportarten die deutschen Kinder bevorzugen? Seht euch ein Video an https://www.youtube.com/watch?v=EKcOU9KedtE und nennt anschließend die Sportarten.

 

 

 

Eishockey
Judo
Handball
Fußball
Tennis
Fitness
Volleyball
Tanzen
Basketball
Badminton

 

Sprechen.

L.: Seht euch an! Was bedeuten diese Symbole? Es geht um Jahreszeiten! Bildet zwei Gruppen. Die erste Gruppe ist Sommer. Die zweite Gruppe ist Winter.

Welche Sportarten treiben wir im Winter und im Sommer? Das ist ein Venn-Diagramm.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Im Winter treiben wir….

Im Sommer treiben wir…

L.: Im Zentrum ist es  leer. Welche Sportarten treiben wir während des Jahres?

Wir……. während des Jahres.

Turnpause.

L.: Seid ihr müde? Wir machen eine Turnpause.

 

Alle Kinder, alle Kinder laufen Schlittschuh,

Alle Kinder, alle Kinder schwimmen, schwimmen,

Alle Kinder, alle Kinder fahren Schi,

Alle Kinder, alle Kinder fahren Rad,

Alle Kinder, alle Kinder joggen, joggen,

Alle Kinder, alle Kinder klettern, klettern,

Alle Kinder, alle Kinder spielen Fußball,

Alle Kinder, alle Kinder spielen Tennis.

 

Sprechen.

L.: Wir treiben gern Sport im Winter, im Sommer, während des Jahres. Bildet den Dialog in die Reihen nach. Bildet einen ähnlichen Dialog und spielt.

Hallo, Katja.

Hallo, Andrij.

Treibst du Sport gern?

Ja, ich treibe gern Sport.

 

Was findest du aktiv?  Was findest du passiv?

Ich finde aktiv,  Fußball zu spielen.

L.: Nennt 5 Lieblingssportarten in eurer Gruppe.

 

Jungen	Mädchen	Plätze
1.
2.
3.
4.

 

L.: Schülerin, gehe bitte an die Tafel und rechne bitte Jungen.

L.: Schülerin, rechne bitte Mädchen. Benutze die Redemittel Üb.5(b) auf der Seite 52.

 

Lesen.

L.: Lest den Text und ergänzt.

Hallo! Mein Name ist Otto, ich bin fünfzig Jahre alt. Ich lebe in Köln. Im Sommer skate ich gern und im Winter rodele ich gern.

Guten Tag! Mein Name ist Sophie. Ich bin sechsundzwanzig Jahre alt.  Im Sommer schwimme  ich gern und im Winter spiele ich Tischtennis gern.

Guten Tag! Mein Name ist Adam. Ich bin dreißig Jahre alt.  Im Sommer spiele ich Badminton gern und im Winter spiele ich Eishockey gern.

Guten Tag! Mein Name ist Kevin. Ich bin zweiundzwanzig Jahre alt. Ich bin Student. Im Sommer spiele ich Fußball gern und im Winter mache ich Gymnastik gern.

Guten Tag! Mein Name ist Denis. Ich bin achtzehn Jahre alt. Im Sommer spiele ich Basketball gern und im Winter mache ich Gymnastik  gern.

Hallo! Mein Name ist Paul, ich bin sechzig Jahre alt. Ich arbeite als Informatiker bei einer Firma. Im Sommer fahre ich Rad gern und im Winter fahre ich Ski gern.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Auf Foto 1 ist Kevin.

Im Sommer  ……… Kevin  gern und im Winter…… er gern

L.: Kennt ihr gute Sportler? Wählt die Namen der deutschen Sportler aus! Ordnet die Namen den Fotos zu!

Schluss der Stunde.

Zusammenfassung.

L.: Ihr habt in der Stunde gut gearbeitet. Was habt ihr in der Stunde gemacht? Was habt  ihr gefallen? Was möchtet ihr noch erfahren?

2. Hausaufgaben.

L.: Schreibt bitte einen Brief an deutsche Kinder, und erzählt darin, welche Sportarten ihr gerne treibt.

Тема: Märchenfest

Мета: поглибити знання учнів про Німеччину та інші німецькомовні країни;

Зацікавити учнів предметом «Німецька мова»;

Стимулювати учнів до вдосконалення знань з німецької мови;

Ознайомити учнів з культурою та традиціями німецькомовних країн.

Хід заходу

L.: Ihr versinkt euch in die zauberhafte Welt des Märchens. So ist ein Märchenland. Dieses Land ist das Land des Gutes, des Zauberreiches.

L.: Was lehren die Märchen uns? Warum ist die Märchenwelt zauberhaft?

Sch.1: Die Märchen bieten uns Orientierung im Leben an.

Sch.2: Diese Geschichten zeigen den Mut.

Sch.3: Denn wir können aus den zauberhaften Geschichten eine Menge lernen.

Sch.4: In Märchen werden das Gute und das Böse getrennt.

Sch.5: Jedes Mädchen träumt mindestens einmal davon, Prinzessin zu sein.

L.: Sagt bitte, was möchtet ihr erfahren?

Sch.1: Wir möchten mehr von den bekanntesten deutschen Märchensammlern erfahren.

Sch.2: Wir möchten einige Märchen kennenlernen.

Sch.3: Vielleicht können wir die Volkssagen hören. Wir möchten von Lorelei erfahren.

Sch.4: Es wäre nicht schlecht ein Theaterstück zu sehen.

L.: Nun gut, wir beginnen unsere märchenhafte Reise. Da ihr viel erfahren möchtet, wird unsere märchenhafte Reise mit den Stationen zusammengesetzt.

L.: Natürlich kennt ihr schon von Kindheit an viele Märchen von Brüdern Grimm und von Wilhelm Hauf. Aber einige Märchen habt ihr erst in diesem Schuljahr kennengelernt. So ist die erste Station: „Das Märchenquiz für Märchenkenner“. (вікторина про казки)

Rätsel

Mit dem Körbchen eilt das Kind zu der Oma ganz geschwind,

Bringt ihr Blumen, Kuchen, Wein.

„Liebe Oma, lass mich rein!“

Doch da tönt es aus dem Häuschen:

“Knuper, knuper, Kneischen!“

 

Esel, Katze, Hahn und Hund

Wurde es zu Hause zu bunt,

Zogen in die Welt hinaus,

Fanden dort ein Räuberhaus.

Und der Esel rief gleich munter:

„Lass mir doch dein Haar herunter“

 

Wie heißt das Mädchen mit den schwarzen Haaren, der weißen Haut und den roten Lippen?

Schneewittchen

Wie heißen die zwei Kinder, die sich im Wald verirrt haben? Hänsel und Gretel

Wie heißt derjenige, der eine goldene Kugel aus einem Brunnen holt?

Froschkönig

Wie heißt das Mädchen, das nach einem Fest ihren Schuh verloren hat?

Aschenputtel

Wie heißen die vier Tiere, die mit ihrem Gesang eine Gruppe Räuber vertrieben haben?

Bremer Stadtmusikanten

Wie heißt das Mädchen, deren sprechendes Pferd getötet wird?

Gänsemagd

Wie heißt der Junge, der sich in ein Reh verwandelt?

Brüderchen

Wie heißt das Mädchen, das in einen 100-jährigen Schlaf fällt?

Dornröschen

Wie heißt der Junge, der Gold gegen ein Pferd tauscht, das Pferd gegen eine Kuh, die Kuh gegen ein Schwein, das Schwein gegen eine Gans und schließlich die Gans gegen einen Schleifstein?

Hans im Glück

Wie heißt das Mädchen, das seine kranke Großmutter besucht?

Rotkäppchen

Wie heißt der Zwerg, der um ein Feuer springt und singt: „Heute back ich, morgen brau ich, übermorgen hol ich der Königin ihr Kind.“?

Rumpelstilzchen

Wie heißen die beiden Tiere, die einen Wettlauf machen?

Hase und Igel

Wie heißt das Land, in dem es überall ganz viel zu essen und zu trinken gibt?

Schlaraffenland

Wer läuft „kantapper, kantapper“ vor allen davon, die ihn essen wollen? Der dicke, fette

Pfannekuchen

Wie heißt das Mädchen, das in einem Turm gefangen ist?

Rapunzel

Wie heißen die beiden Schwestern, die im Winter immer einen Bären in ihre Hütte gelassen haben, der sich später in einen Prinz zurückverwandelt und die eine Schwester heiratet?

Schneeweißchen und Rosenrot

Wie heißt das Mädchen, das im Wald ihr Brot und alle ihre Kleider armen Leuten überlässt und für die deshalb Goldtaler vom Himmel fallen?

Sterntaler

Wie heißt das Tier, das seinen Herrn sehr reich macht, da es für den König Rebhühner fängt und seinen Herrn beim König als Grafen ausgibt?

Der gestiefelte Kater

Wie heißt der Mann, der „Sieben auf einen Streich“ erschlägt, den König von zwei Riesen, einem Einhorn und einem Wildschwein befreit und dafür die Prinzessin heiratet?

Das tapfere Schneiderlein

Wie heißen die sieben Tiere, die von ihrer Mutter für einen Tag allein zu Hause gelassen werden und die dem Wolf die Tür öffnen, weil sie ihn für ihre Mutter halten?

Die sieben Geißlein

 

L.: Kinder, und was möchtet ihr noch erfahren?

Sch.1: Ich möchte von den bekannten deutschen Märchensammlern erfahren.

L.: Wunderbar. Wollen wir einen Ausflug durch die deutsche Märchenstraße machen. Natürlich ist unsere Reise mit den Namen der bekanntesten deutschen Märchensammler verbunden. Die zweite Station unserer Reise ist gerade den Brüdern Grimm gewidmet. Ihre Gruppe stellt die deutsche Märchenstraße vor.

Ihr bekommt auch ein Blatt, wo ihr die entsprechende Stadt auswählen soll. Ein Schüler soll sagen, wodurch die entsprechende Stadt bekannt ist. Geh bitte an die Tafel und wähle aus.(розповідь про братів Грімм, в яких містах вони були).

Hanau. In Hanau am Main kamen Jakob und Wilhelm Grimm zur Welt. Am Brüder-Grimm-Denkmal beginnt deshalb auch die Deutsche Märchenstraße.

Marburg an der Lahn. Universitätsstadt. Universitätsstadt Marburg an der Lahn gilt als ‒ die «Wiege der deutschen Romantik“. Hier begannen die Brüder Grimm mit der Erforschung der Volksliteratur.

Kassel. Brüder-Grimm-Museum. Kassel, Mittelpunkt der Märchenstraße. Hier begann die Brüder Grimm mit ihrer berühmten Sammlung der „Kinder- und Hausmärchen. Ihr Leben und Werk sind im Brüder-Grimm-Museum dargestellt.

Gleichen. Märchenbühne Bremke. Die Waldbühne Bremke wurde 1949 zu Ehren der Brüder Grimm erbaut. Auf der Märchen-Waldbühne Bremke spielt das Göttinger Volkstheater Grimm’sche Märchen.

Göttingen. Universitätsstadt. In der Universitätsstadt Göttingen lehrten einst die Brüder Grimm.

Ebergötzen Wilhelm Busch-Mühle. Hier schrieb Wilhelm Busch die tollen Streiche von „Max und Moritz“.

Boden Werder. Münchhausen-Stadt. Hier erzählte einst Baron von Münchhausen seine abenteuerlichen Geschichten. Auch sein Geburtshaus ist hier.

Hameln. Rattenfänger-Stadt. In dieser zauberhaften Stadt folgt man auf Schritt und Tritt den sagenhaften Rattenfänger, der mit seiner Flöte Ratten aus der Stadt lockte.

Bremen. Freie Hansestadt. Bei den „Bremer Stadtmusikanten“ beenden wir unsere märchenhafte Reise.

L.: Nennt die Städte! Wodurch ist jede Stadt bekannt?

L.: Schlagt bitte vor. Übernehmt die Rollen von Märchenhelden. Die dritte Station ist „Schauspielerei“.

Theaterstück nach den Märchen von den Brüdern Grimm.

 

Lehrer: Das Märchen "Schneewittchen".

Es lebte einmal ein König. Seine Frau war gestorben, und er heiratete wieder. Die neue Königin war schön, aber stolz und hochmutig. Das Schneewittchen hatte also eine schlechte Stiefmutter.

Königin (zum Spiegel an der Wand):

Spieglein, Spieglein an der Wand,

wer ist die schönste im ganzen Land?

Spieglein: Frau Königin, Sie sind die schönste

im ganzen Land.

Lehrer: Schneewittchen wuchs heran und

wurde schöner und schöner.

Кönigin: (Zum Spieglein an der Wand):

Spieglein, Spieglein an der Wand,

wer ist die schönste im ganzen Land?

Spieglein: Frau Königin, Sie sind schön, aber

Schneewittchen ist tausendmal

schöner als Sie.

Lehrer: Die böse Königin ließ Schneewittchen töten, aber der Jäger hatte mit ihm Mitleid und ließ es gehen. Den ganzen  Tag wanderte Schneewittchen.

Am Abend kam es endlich zu einem Häuschen im Walde. Dort lebten die sieben Zwerge.

Кönigin: (Zum Spieglein an der Wand):

Spieglein, Spieglein an der Wand, wer wer ist die schönste im ganzen Land?

Spieglein: Frau Königin, Sie sind schön, aber Schneewittchen über den Bergen bei sieben guten Zwergen ist noch tausendmal schöner als Sie.

(Zwergentanz)

Lehrer: Jetzt kommen die Musikanten auf die Bühne. Was für Musikanten sind das?

Ratet mal! Ja, ihr habt recht. Das sind  die "Bremer Stadtmusikanten".

Lehrer: Das Märchen "Hänsel und Gretel"

(Kommt "eine Hexe" aus)

Hexe: Knusper, knusper, kneischen, wer knuspert an meinem Häuschen?

Kinder: Der Wind, der Wind, das himmlische Kind.

Hexe: Ei ihr, liebe Kinder, kommt nun herein und bleibt bei mir. Es geschieht euch kein Leid.

( Auf dem Tisch - Milch, Pfannenkuchen, Nüsse, Äpfel. Kinder "haben gegessen", "Hexe" packte  Hänsel mit ihrer dürren Hand und trug ihn in einen kleinen "Stall" und sperrte ihn mit einer Gittertüre ein.)

Hexe(zu Gretel)

Hol Wasser und koch deinem Bruder etwas Gutes. Wenn er fett ist, so will ich ihn essen.

Gretel: Lieber Gott, hilf mir doch!

(Da gab Gretel einen Stoß "der Hexe", dass sie weit hineinfuhr, machte die eiserne Tür zu und schob den Riegel vor. Sie befreit Hänsel. Kinder gehen zum "Fluss". Auf dem "Fluss" schwimmt "Entchen")

Gretel: Entchen, Entchen, da stehen Gretel und Hänsel.

Hänsel: Klein Steg und keine Brücke, nimm uns auf deinen weißen Rücken.

Lehrer: Nun kommt Frau Holle zu uns, aus dem Märchen "Frau Holle".

Frau Holle: Ich bin Frau Holle.

(Zum fleißigen Mädchen)

Fürchte nicht, liebes Kind, bleib bei mir. Du musst mein Bett gut machen und es fleißig aufschütteln, dass die Feder fliegen. Dann schneit es in der Welt. Ich bin doch Frau Holle.

Fleißige: Ich will aber nach Hause.

Frau Holle: Gut. Du hast mir treu gedient.

(Belohnt mit "Münzen".)

Das ist zur Belohnung deiner Dienste.

Hahn: Ki-ke-ri-ki! Ki-ke-ri-ki!

Unsere goldene Jungfrau ist wieder da.

Faule: Ich will auch nach Hause.

Frau Holle: Gut. (Belohnt mit den "Blättern".) Das ist zur Belohnung deiner Dienste.

Hahn: Ki-ke-ri-ki! Ki-ke-ri-ki! Unsere schmutzige Jungfrau ist wieder da.

 

"Bremer Stadtmusikanten".

(Kommen " Esel", "Hund", "Katze", "Hahn".)

Esel: Ich bin Esel. Lange Jahre habe ich die Säcke zur Mühle getragen. Jetzt habe ich keine Kräfte mehr.

Hund: Ich bin Hund.  Ach, ich bin schon alt und schwach. Mein Herr wollte mich totschlagen.

Esel: Weißt du was? Ich gehe nach Bremen und werde dort Stadtmusikant. Geh mit. Ich spiele die Laute, und du schlägst die Pauken.

(Zur "Katze".)

Hallo, Katze, was machst du da?

Кatze: Ich bin schon alt. Meine Zähne sind stumpf, ich kann nach Mäusen nicht herumjagen. Meine Frau wollte mich ersaufen.

Hund: Geh mit uns nach Bremen. Du verstehst dich doch auf die Nachtmusik. Da kannst du ein Stadtmusikant werden.

(Zum "Hahn"):

Und du, Rotkopf, was machst du hier?

Hahn: Ach, die Köchin will mich morgen in der Suppe essen. Heute soll sie mir den Kopf abschneiden lassen.

Кatze: Ei du, Rotkopf, zieh lieber mit uns nach Bremen. Du hast eine gute Stimme. Und wenn wir zusammen musizieren, so muss es eine Art haben.

 

Lehrer: Das Märchen «Rotkäppchen»

Mutter von «Rotkäppchen»:

Komm, Rotkäppchen, du hast

ein Stück Kuchen und eine Flasche Wein,

bring das der Großmutter heraus.

Sie ist krank und schwach.

Rotkäppchen:

Ich will schon alles gut machen.

(Geht «durch den Wald», da begegnet sie dem «Wolf».)

Wolf:     Guten Tag, Rotkäppchen.

Rotkäppchen:

Schönen Dank, Wolf.

Wolf:    Wo hinaus so früh?

Rotkäppchen:

Zur Großmutter.

Wolf:    Wo wohnt deine Großmutter?

Rotkäppchen:

Im Wald steht ihr Haus.

(«Wolf» läuft zum Haus von der «Oma». Da ist er schon im «Bett». Da tritt «Rotkäppchen» ein.)

Rotkäppchen:

Hallo! Guten Tag!

Ei, Großmutter, was hast du für große Ohren!

Wolf:  Dass ich dich besser hören kann.

Rotkäppchen:

Ei Großmutter, was hast du für große Augen!

Wolf:   Dass ich dich besser sehen kann.

Rotkäppchen:

Ei, Großmutter, was hast du für große Hände.

Wolf:   Dass ich dich besser packen kann.

Rotkäppchen:

Ei, Großmutter, was hast du für ein

entsetzlich großes Maul!

Wolf:    Dass ich dich besser fressen kann.

(«Wolf» fängt «Rotkäppchen».)

Jäger: Ach, du alter Sünder!

Ich hab’ dich lange gesucht.

L.: Jedes Märchen endet immer glücklich. Jedes Märchen endet lustig. Unsere Märchenreise geht auch zu Ende. Hört das Lied der Freunde. (пісня Бременських музикантів)

 

Das Lied der Freunde

Nichts ist auf dieser Welt ist besser

Als das Wandern über die Erde

Wer befreundet ist, hat keine Sorgen

Uns gefallen alle langen Wege!

Uns gefallen alle langen Wege!

La-la-la

Nie vergessen wir unsere Bestimmung

Viele Freunde geben wir den Leuten!

Die anziehenden Bogen von Palästen

Werden uns die Freiheit nie ersetzen!

Werden uns die Freiheit nie ersetzen!

La-la-la

Unser Teppich ist die grüne Wiese

Unsere Wände sind die Riesen-Kiefer

Unser Dach ist der blaue Himmel

Unser Schicksaal ist es so zu leben…

Unser Schicksaal ist es so zu leben…

La-la-la.

L.: Wir haben unser Ziel erreicht – die deutschen Märchen besser kennenzulernen und unsere Kenntnisse zu zeigen. Ich hoffe, das hat euch Spaß gemacht.

Висновки

Широкий спектр запропонованих сьогодні до уваги вчителів технологій, результативність та ефективність яких, попри на їх відносну новизну, вже були неодноразово доведені на практиці, дають нагоду обрати з них актуальні як для роботи на уроці, так і для позакласної навчально-виховної діяльності. Зокрема їх використання в оволодінні іноземною мовою у позаурочній роботі сприятиме як удосконаленню процесу формування іншомовної комунікативної компетентності учнів, так і розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, особистісно-значущих знань та вмінь. Можна також наголосити на тому, що ефективність навчання за наявності сучасних технологій, здатних зацікавити молоде покоління, стимулювати їхню пізнавальну активність, сприяти розвитку пізнавального інтересу, викликати бажання вчити мову, залежатиме від бажання і здатності вчителів скористатися позитивним досвідом, отриманим внаслідок апробації цих технологій.

Основною метою навчання німецької мови є використання інтерактивних методів активізації пізнавальної діяльності. В умовах сучасного суспільства та зважаючи на особливості молоді найбільш доцільними методами навчально-пізнавальної діяльності учнів є дискусії, дидактичні ігри (рольові тощо), метод проектів та використання мультимедійних технологій та мережі Інтернет.

Мультимедійні комплекси дозволяють без додаткових витрат на програмування створювати електронні навчальні засоби із застосуванням елементів HTML, використовувати елементи нових інформаційних технологій, можливості світових бібліотек, навчальних і тестових програмних продуктів, призначених для інформаційної, довідкової та методичної підтримки шкільних дисциплін.

Головне завдання використання інтерактивних технологій у процесі вивчення німецької мови – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Використання інтерактивного навчання ‒ не самоціль, а лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкращим чином сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, дозволяє у повній мірі реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих умінь та навичок роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.

При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.

Після запровадження цих методів можна констатувати такі позитивні зміни :

• учні навчилися вести дискусію;
• виробилося вміння ухвалювати спільні рішення;
• поліпшились вміння спілкуватися, доповідати.

Варто зазначити, що поряд із зазначеними методами не варто забувати про традиційні методи навчання, адже в сукупності вони покликані вирішувати основне завдання: навчити дитину вчитися, мислити і спілкуватися.

Список використаної лiтерaтyри та джерел

 

1. Дмитренко С. Інтерактивні технології у навчанні німецької мови//“Deutsch“ – 2009. - №.28(192) жовтень – с. 7.
2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: навчання, викладання, оцінювання. К., 2008.– 261 с.
3. Коваленко О. Концептуальні зміни у викладанні іноземних мов у контексті трансформації іншомовної освіти / О. Коваленко // Іноземні мови в навчальних закладах. - Педагогічна преса, 2003. - С. 4-10.
4. Комунікативні методи та матеріал для викладання англійської мови; перекл. з англ. мови та адаптація Л. В. Биркун. - Oxford Univ. Press, 1998. - С. 20-48.
5. Литвин С. В. Система вправ для навчання писемного спілкування учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи / С. В. Литвин // Іноземні мови. - 2001. - № 1. - С. 4-9.
6. Ніколаєва С.Ю. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах / кол. авторів Вид. 2-ге, випр. і перероб. - К. : Ленвіт, 2002. - 328 с.
7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. - К. : А. С.К., 2005. - С. 192.
8. Смагіна Т. М. Теоретичні та практичні основи конструювання компетентнісного уроку. // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир 2012. – № 61. – С. 128 – 131.
9. Сотнікова С. І. Інтерактивні завдання в навчанні німецької мови. // Німецька мова в школі. №2 (14), лютий 2010р.

Дoдaтки

Дoдaтoк 1

Unterrichtsskizze von:

 

Datum:

 

Zielgruppe:

 

Unterrichtsmaterial/
Lehrwerk:

 

 

Seite:

 

Groblernziele

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Lerninhalte

 

Zeit	Lernziele	Lerninhalte	Lernaktivitäten Lehraktivitäten	Sozialformen	Materialien/ Medien	Lernerfolgkontrolle
1-3 Min. Vorbereitungsphase.         12 Min. Hauptteil der Stunde. Kontrolle der Hausaufgaben.           10 Min. Wortschatzarbeit.                       5 Min. Lesen.           8 Min. Hören           7Min. Zusammenfassung	Die Schüler können die Assoziationen zum Thema: „Freizeit“ aussagen.         Die Schüler können verschiedene Freizeitaktivitäten vorstellen.               Die Schüler können die Meinungen über die Freizeitaktivitäten im Sommer und im Winter ausdrücken, die Schüler unterscheiden die Freizeitaktivitäten im Sommer und im Winter.         Die Schüler können die Grammatikregeln erschließen und die Fragen beantworten. .       Die Schüler können über die Freizeitaktivitäten diskutieren.         Die Schüler können Zusammenfassung machen.	Die Schüler können sich zum Thema Freizeitaktivitäten mündlich auf Englisch und Deutsch äußern.   Die Schüler können ein Video-Projekt darstellen.               Die Schüler können die Stufen der Adjektive bilden.                       Die Schüler können auf  die Fragen antworten.         Die Schüler können die Information über die Freizeitaktivitäten  wahrnehmen.     Die Schüler sollen Collagen zu verschiedenen Freizeitaktivitäten bilden.	Der Lehrer begrüßt die Schüler und die Schüler sehen ein Bild an. Der Lehrer stellt die Fragen.         Die Schüler präsentieren ein Video-Projekt. Sie müssen ein Video-Projekt vorbereiten. Sie werden sagen, wofür sich die Mitschüler interessieren? Zur Hilfe ist eine Tabelle für Ausfüllen. Der Lehrer verteilt Arbeitsblätter. Die Schüler füllen eine Tabelle auf Englisch und Deutsch aus. Die Schüler füllen eine Tabelle im Laufe der Stunde aus.   Der Lehre zeigt eine PowerPoint Präsentation mit Zeichnungen über den Adjektiven. Der Lehrer verteilt Karten mit Adjektiven und schreibt an der Tafel Redemittel, die die Meinungen auf Deutsch und Englisch ausdrücken. Die Schüler äußern ihre Meinungen über die Freizeit.             Der Lehrer verteilt die Arbeitsblätter. Die Schüler lesen den Text und suchen die wiederholten Adjektive, beantworten die Frage, was man zu  jeder Jahreszeit macht.       Die Schüler unterscheiden die Freizeitaktivitäten unter der deutschen/englischen Jugendlichen. Die Schüler sehen die Interviews an. Die Schüler machen Test.  Die Schüler diskutieren in Gruppen.     Der Lehrer bietet den Schülern alles, was zu ihren Lieblingsfreizeitaktivitäten gehört auf den Collagen zu sammeln. Die Schüler präsentieren diese Collagen.   Die erste Gruppe  - Macht den Poster über die Rolle der modernen Technologien in eurem Leben und wie benutzt ihr sie in der Freizeit. Die zweite Gruppe: Wie verbringt ihr die  Freizeit mit euren Familien? Die dritte Gruppe: Wie verbringt ihr eure Freizeit nach der Schule? Die vierte  Gruppe: Macht den Poster über euer Schulleben.	Einzelarbeit             Plenum                           Plenum                             Paararbeit               Gruppenarbeit                 Gruppenarbeit	Das Bild an der Tafel.           Ein Computer, eine Lein-Wand, ein Beamer.                 Die Wortkarten, ein Tafel                       Ein Lehrbuch               www.strasseninterviews.de

 

 

 

Додаток 2

 

Die Technologische Karte des Projekts

Thema:  Eine Stadtrundfahrt durch unsere Stadt.

Das  Projekt zum Thema „Unsere Stadt“ der  9. Klasse. Die  Schüler präsentieren ein Projekt zum Thema: „Eine Stadtrundfahrt durch unsere Stadt“.

Die Schüler arbeiten in drei Gruppen.

 

 

 

Lernziele:

Freies Schreiben und Sprechen. Fehler und Ausspracheschwierigkeiten mittels der Aufnahmen identifizieren und korrigieren. Präsentieren üben.

 

Vorbereitung des Projektes:

Welche Orte interessieren euch in eurer Stadt?

Macht gemeinsam eine Liste an der Tafel / auf dem Flipchart.

Wählt einen Ort und schließt euch dazu mit vier Schülern  zu einer Gruppe zusammen.

Überlegt euch in der Gruppe folgende Fragen:

Was sind die Besonderheiten dieses Ortes?

Welche Menschen leben dort oder kommen hierher?

Seit wann gibt es diesen Ort?

Sammelt Informationen im Internet, in den Büchern, in den Zeitschriften zu dem Ort.

Macht einen Termin für euren Ausflug.

Hauptteil des Projektes

Beim Besuch:

Beantwortet die Fragen, die ihr in den Gruppen gesammelt habt.

Schaut euch den Ort genau an und macht Notizen.

Macht Fotos oder nehmt ein Video auf.

Nach dem Besuch:

Wählt Fotos und macht eine Präsentation.

Bereitet eure Präsentation und ein Video vor.

Zusammenfassung des Projektes

Präsentiert ein Video und eine Präsentation:

Erzählt von eurem gemeinsamen Ausflug vor dem ganzen Kurs und sprecht dabei frei.

 

 

Дoдaтoк 3

 

Wertung des Videos
Forderungen	Gesamptpunktzahl	Die Note der Gruppe	Die Note des Lehrers
Struktur   Folgerichtigkeit Reihenfolge	0-5
Aufmachung des Videos Design	0-5
Inhalt Glaubwürdigkeit Echtheit Kommunikation	0-4
Benutzung eines Videoaufnahmegerätes	0-3
Arbeit in den Gruppen	0-3
Wertung der Präsentation
Forderungen	Gesamptpunktzahl	Die Note der Gruppe	Die Note des Lehrers
Struktur Sachliche und thematische Korrektheit der Präsentation	0-5
Aufmachung der Präsentation Design	0-5
Benutzung der Informationen im Internet, im Lehrbuch	0-4
Besitz von den Computertechnologien	0-3
Arbeit in den Gruppen	0-3

 

Nach der Präsentation und dem Video

Welche Informationen habt ihr verstanden? (Ihr könnt eure Mitschüler  fragen)

Möchtet ihr auch dorthin gehen? Warum? (nicht) Was interessiert euch dort besonders?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Дoдaтoк 4

 

Unterrichtsskizze von:

 

Datum:

 

Zielgruppe:

 

Unterrichtsmaterial
Lehrwerk:

 

 

Seite:

 

Groblernziele

 

 

 

 

Lerninhalte

 

 

Zeit	Lernziele	Lerninhalte	Lernaktivitäten Lehraktivitäten	Sozialformen	Materialien/ Medien	Lernerfolgkontrolle
1-3 Min. Vorbereitungsphase         3 Min. Mundgymnastik       12 Min. Kontrolle der Hausaufgabe     3 Min. Wortschatzarbeit       3 Min. Wortschatzarbeit     5 – 7 Min. Lesen         10 Min. Videosehen und Aufgaben lösen         8 Min. Hören         4 Min. Zusammenfassung	Die Schüler können auf die Frage „Was hast du heute zum Frühstück?“ aussagen/ antworten.     Die Schüler können das Gedicht zuerst lesen und dann ohne einige gewischten Wörter lesen.   Die Schüler können verschiedene Speise vorstellen.         Die Schüler können die Meinungen über die gesunden Lebensmittel ausdrücken.   Die Schüler können ihre Meinungen über Einkäufe ausdrücken.     Die Schüler können außer den Bildern die Wörter nennen und die Grammatikregeln erschließen.   Die Schüler können einen Trickfilm sehen.   Die Schüler können einen geschneiderten Text in einen Text bilden.     Die Schüler können über das Essen diskutieren.       Die Schüler können Zusammenfassung machen.	Die Schüler können zum Thema „Lebensmittel“ mündlich äußern.     Die Schüler können das Gedicht aus dem Gedächtnis lesen.     Die Schüler können ein Rezept vorstellen.         Die Schüler können die Deklination der Adjektive bilden.     Die Schüler können fragen und antworten.     Die Schüler können außer den Bildern die Wörter nennen.     Die Schüler sehen einen Trickfilm   Die Schüler suchen die Teile des Textes.       Die Schüler können die Lebensmittel vergleichen.     Die Schüler müssen Üb.5 S.30 im Arbeitsbuch machen.	Der Lehrer begrüßt die Schüler und die Schüler sehen, was der Lehrer zeigt. Die Schüler wiederholen die gelernte Lexik.         Der Lehrer liest das Gedicht. Die Schüler wiederholen dieses Gedicht, dann rezitieren sie es.       Die Schüler beschreiben die Rezepte. Sie werden sagen, was sie dazu brauchen und was sie machen. Sie zeigen die Bilder oder am Computer zeigen.       Der Lehrer gibt die Kärtchen mit den Adjektiven aus, kleben die Adjektive  mit Substantiven an der Tafel.       An der Tafel sind drei Bilder: im Geschäft, im Supermarkt, auf den Markt. Die Schüler können antworten: was und wo kann man kaufen?  Wie oft macht ihr das?   Der Lehrer gibt die Arbeitsblätter. Die Schüler lesen den Text der Reihe nach und suchen die wiederholten Adjektive und schreiben ein Lückendiktat.     Die Schüler sehen einen Trickfilm „Eine Raupe Nimmersatt“   Der Lehrer gibt den geschneiderten Text. Die Schüler bilden diesen Text in einen. Wer ist der schnellste?       Die Schüler lesen die Dialoge und bilden ähnliche Dialoge, inszenieren.         Der Lehrer bittet den Schülern einen Dialog im Lebensmittel Geschäft zu bilden.	Einzelarbeit           Gruppenarbeit           Plenum             Plenum           Gruppenarbeit         Einzelarbeit                 Paararbeit           Paararbeit           Paararbeit	Kärtchen           Das Gedicht an der Tafel         Ein Computer, die Bilder           Die Kärtchen, eine Tafel         Die Kärtchen, die Bilder       Die Arbeitsblätter           www.youtube   Ein Computer, eine Leinwand, ein Beamer. Kärtchen mit dem Text     Ein Lehrbuch           Ein Lehrbuch Arbeitsbuch