НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖКА «Скалат - місто біля трьох скал»

Про матеріал

Виховання екологічно-грамотної поведінки дитини в природному середовищі, поширення знань про природу та людину як її невід’ємну частину.

Перегляд файлу

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖКА

«Скалат - місто біля трьох скал»

Виконали:

учні гуртка «Юний еколог»

Скалатської ЗОШ І-ІІІ ст..

Скалатської ОТГ

Підволочиського району

Тернопільської області

Керівник проекту:

вчитель біології

Скалатської ЗОШ І-ІІІ ст.

Гевчук Надія Юріївна

ЗМІСТ

ВСТУП .

2. ДОВІДНИК.

3.ПАСПОРТ НА НАВЧАЛЬНУ ЕКОЛОГІЧНУ СТЕЖКУ.

4.СТУКТУРА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТЕЖКИ«СКАЛАТ - МІСТО БІЛЯ ТРЬОХ СКАЛ».

5.ДОДАТКИ.

6.ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Довкілля – природній капітал, без якого неможливий розвиток і задоволення потреб людини, створення комфортних умов для існування. Враховуючи той факт, що йде швидке скорочення всіх видів наявних природних ресурсів – лісів, ґрунтів, корисних копалин, чистої прісної води, повітря, рослин, тварин тощо, вихід із критичної ситуації, що склалася, може бути лише один: реалізація в глобальному масштабі стратегії самообмеження, ресурсозбереження й запровадження нових технологій природокористування, які не суперечать законам нормального функціонування екосистем біосфери.

Щоб відвернути екологічну катастрофу, спричинену господарською діяльністю людини, через яку може загинути усе живе на Землі, потрібно розвивати екологічну свідомість. Це означає, що повсякденна поведінка людини, прийняття нею будь-яких господарських рішень мають враховувати закони природи, а не протидіяти їм.

Однією з форм екологічної освіти і виховання у школі є організація екологічної стежини, яка є своєрідною лабораторією просто неба. Така форма природоохоронної освіти є надзвичайно ефективна.

По-перше, вона проходить не в процесі обов’язкового заходу, приуроченого до конкретної дати, місця чи часу, а при безпосередньому спілкуванні з природою.

По-друге, завдяки емоційному сприйняттю дитиною навколишнього середовища і впливові на всі органи чуття, цілеспрямовано формується позитивна емоційна сфера школяра.

Довідник

Цінуй, людино, доброту Природи

Все, що вона дарує щедро нам,

Її ліси, поля, повітря, води –

То вічний і святий, величний храм.

Навчально-виховна екологічна стежка – спеціально обладнана в освітніх цілях природна територія, на якій створюються умови для виконання системи завдань, що організовують і направляють діяльність учнів у природному оточенні.

Мета екологічної стежки – виховання екологічно-грамотної поведінки дитини в природному середовищі, поширення знань про природу та людину як її невід’ємну частину.

Основні функції екологічної стежки:

навчальна – формування в учнів навичок перенесення екологічних знань у реальне життя;
розвивальна – формування екологічної свідомості, культури, екологічного мислення як складової загальної культури;
виховна – залучення учнів до спілкування з природою.

Основні форми роботи на екологічній стежці:

Екскурсії(тематичні,за програмою.оглядові);

природоохоронна робота;

методичні семінари і тренінги для вчителів ;

організація екологічних спостережень;

організація екологічних суботників;

дослідницькі експедиції;

фенологічні спостереження;

моніторинг навколишнього середовища;

збір об'єктів для лабораторних робіт.

Завдання стежки:

- проведення практичних і теоретичних занять з учнями школи,

- природоохоронна робота,

- пропаганда природоохоронних заходів,

- інформування населення про види рослин і тварин, пам’ятки природи, культури, що зустрічаються на заданому маршруті,

- ознайомлення з об’єктами живої та неживої природи,

- вивчення природи рідного краю,

-збір інформації про рослини і тварини, які охороняються, про лікарські рослини,

-організація фенологічних спостережень,

- збір народознавчого матеріалу про природу.

Значення екологічної стежки:

проведення навчальної та пропагандиської роботи з питань охорони природи,

створення умов для виховання екологічно грамотної поведінки школярів у природі,

для проведення масової освітньої роботи з питань охорони навколишнього середовища.

Зупинки:

№1 – Школа

№2 – Сквер

№3 – Скалатська фортеця

№4 - Ставок

№5– Орнітологічний заказник

№6 – Річка Гнила Рудка

№7 – Міський парк

ПЛАН – СХЕМА ЗУПИНОК

$C:\Users\User\Desktop\IMG_20181205_115620.jpg$

ПАСПОРТ

на навчальну екологічну стежку

Розташування

Проїзд до стежки

Землекористувач

Значення екологічної стежки

Короткий опис маршруту

Опис екскурсійних об’єктів на маршруті

Стан навчальної екологічної стежки

Режим користування

Охорону маршруту здійснює

Рік створення екологічної стежки

Організатори екологічної стежки

Відповідальний за організацію роботи на стежці

м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області

Автобусом, велосипедом, гужовим транспортом

Скалатська міська рада

Ознайомлення відвідувачів із об’єктами живої і неживої природи; проведення на відповідних зупинках теоретичних та практичних занять, природоохоронної роботи

Маршрут проходить через територію школи, скверу,біля Скалатського замку ,ставка, біля річки Гнилої Рудки,територіяю орнітологічного заказника,міського парку.

Екскурсійні об’єкти: школа,сквер, ставок, Скалатський замок,річка Гнила Рудка та її прибережні смуги, орнітологічний заказник і міський парк.

Задовільний

Піший

Вчителі та учні Скалатської ЗОШ І-ІІІ ст.

Березень 2018 р.

Вчитель біології Гевчук Н.Ю., учні школи

Гевчук Н.Ю., вчитель біології Скалатської ЗОШ І-ІІІ ст.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН РОБОТИ НА НАВЧАЛЬНІЙ ЕКОЛОГІЧНІЙ СТЕЖЦІ

№

п/п

Тема заняття на екологічній стежці

Форма роботи

Терміни виконання

10.

11.

Презентація. Ознайомлення з роботою на стежці.

Облаштування стежки; вибір об’єктів дослідження, планування роботи, ознайомлення з маршрутом стежки.

Створення паспорта екологічної стежки, схеми маршруту.

Встановлення інформаційних щитів на зупинках

Проведення спостережень за обраними об’єктами, опис їх флори та фауни, відвідування необхідних зупинок.

Спостереження за видовим різноманіттям орнітологічного заказника.

Спостереження за видовим різноманіттям річки Гнила Рудка та її прибережних смуг.

Визначення рідкісних видів рослин і тварин, що мешкають на території екологічної стежки.

Сезонні явища в житті рослин і тварин.

Дослідження впливу антропогенного фактора на екологічний стан природного комплексу.

Природоохоронні заходи:

Прибирання території екологічної стежки;

Проведення бесід на природоохоронну тематику з людьми,що організовують відпочинок по маршруту екологічної стежки.

Бесіда

Практичне заняття

Екскурсія

Спостереження під керівництвом вчителя

Практичне заняття

Сезонні екскурсії

Моніторинг стану природних комплексів

Сезонні толоки

Бесіда

Маршрут навчально-екологічної стежки «Скалат - місто біля трьох скал».

Давно-давно біля одного з відрогів Товтр при трьох скелях на березі річки Гнила Рудка(правої притоки Збруча) знайшли собі притулок перші поселенці і назвали обране місце Скалатом. То було в ХІV столітті – лихому і неспокійному часі воєн та кривавих набігів. А місце виявилося вдалим, тут проходили торгові шляхи на Збараж, Теребовлю, Кам`янець, Львів. В 1600 році Скалат отримав Магдебурзьке право.

Це мальовниче подільське містечко – райський куточок Західної України,розташоване недалеко від підніжжя Медоборів.

Де шлях свій скелі Товтри розпочали,
Вітри злетілись з сивого Збруча,
Постало місто моє древнє — Скалат,
Моє начало всіх людських начал.

Я з тих країв, де корені народу,
І шмат землі — моя Галичина
Ще пам’ятає, із якого роду
Походить материнська твердь земна.

Пов’язаний фортечними валами,
Під Медобори влігся горілиць
Мій Скалат рідний — місто над містами,
Яке гарніше від мільйон столиць!

(Йосип Свіжак)

Зупинка№1 «Школа»

Наша подорож бере свій початок з території Скалатської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Перша письмова згадка про школу у м. Скалаті припадає на 1829р. Тут почала діяти чотирьохкласна чоловіча школа. Відомостей про будинок , де була розміщена школа, немає.

З 1867 року Скалат став повітовим центром. Це позитивно вплинуло на економічний розвиток міста та на освіту. Австрійський уряд змушений був приділяти певну увагу розвитку освіти. Тому в 1901 році створили дві п’ятикласні школи – чоловічу й жіночу. На цей час припадає будівництво у північній частині міста спеціального будинку під школу (зараз це корпус №1).

Школа була двохповерхова і містила 12 навчальних приміщень. Навчання у школі велося польською мовою.

У 1901 р. в м. Скалаті відкрито приватну реальну гімназію, її відвідувало понад 100 учнів. У навчальних закладах вчилися переважно діти із заможних родин.

1910 р. П’ятикласна школа була реорганізована на шестикласну.

В кінці 20 – х років ХХ століття на захід від школи був побудований спортивний зал, який існує і сьогодні.

1935р. Скалатська шестикласна школа реорганізовується в семикласну школу. На першому поверсі містилася чоловіча школа, на другому – жіноча. В шкільному приміщенні проживали директор школи та інспектор.

Навчання проводилося у дві зміни. Класи були переповнені. Тому в 1938р.польська влада почала будову другого корпусу школи. До початку ІІ світової війни другий корпус був в основному побудований. Мав 3 поверхи і 12 класних кімнат. В 1940р. робота в ньому була завершена. З того часу школа стала дев’ятикласною.

В ній навчалося 780 учнів, було 82 учителі , навчання велося українською мовою.

В час війни шкільні приміщення не зазнали великих руйнувань. А тому навчання після війни відновилося у квітні 1944 року.

На початку 70 – их років ХХ ст. міська влада передає школі будинок навпроти корпусу №2. На даний час - це корпус №3, де розміщені бібліотека, автоклас, майстерня обслуговуючої праці, книгосховище.

З 1983 року школі присвоєно ім’я видатного українського поета , громадського діяча А.С.Малишка.

Поет приїжджав до містечка, завітав у школу . Виступав на вечорах – зустрічах в середній школі, читав свої вірші.

На даний час у школі навчається 405 учнів у 20 класах.

У школі працюють 46 вчителі.

На стіні центрального корпусу школи знаходиться меморіальна дошка 75 річчя УПА(Додаток 1).

Навпроти центрального входу школи знаходиться кладовище радянських воїнів: 20 братських могил і дві індивідуальні. У центрі кладовища пам'ятник — скульптура воїна на повний зріст .

На центральній площі біля школи знаходиться пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку.

На території школи є клумби на яких ростуть чорнобривці, коста , ромашки, фіалки. Є алея туй.Також росте калина і верба – дерева-символи України.

Позаду школи знаходиться колишня тюрма НКВД,біля якої є пам’ятний хрест героям замордованим у застінках НКВД у 1940-1950 роках(ДОДАТОК 2).

Зупинка №2 «Сквер»

В центрі міста,біля Скалатської міської ради ,знаходиться сквер.

В 2013 році сквер було відновлено.

Сквер — упорядкована ділянка зелених насаджень площею від 0,02 до 2,0 гектара, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених місць, призначена для короткочасного відпочинку населення. Розміщення на газонах декоративної групи надають скверові ландшафтного стилю. Зростає 10 видів дерев, серед яких береза,горобина, також гіркокаштан кінський, липа звичайна, ялина звичайна та срібляста колючої форми; висаджені екзоти — туя західна; на газонах зростають бузок і ялівець ,калина. Насаджені рослини сприяють зменшенню шуму і вбирають пил.

В центральній частині сверу знаходиться фонтан і кам’яниста гірка,на якій зростає ялівець.

Неподалік розміщена стела загиблим воїна АТО,які віддали своє життя захищаючи кордони нашої Батьківщини. Прикрашає сквер пам’ятник видатного гетьмана України - Богдана Хмельницького.

Також на території скверу знаходиться фігура Мати Божої встановлена загиблим Небесної сотні.(Додаток 3)

Зупинка№3 «Скалатська фортеця»

Великою окрасою міста була і залишається Скалатська фортеця.

Десь близько 1630 року на просторому пагорбі над заболоченою долиною річечки Гнилої талановиті подільські майстри-каменотеси спорудили фортецю, що стала оплотом володінь польського феодала Криштофа Віхровського. Згодом його донька Вероніка вийшла заміж і замок перейшов у іншу власність. Ця споруда була призначена для захисту південно-східних кордонів Речі Посполитої від нападів турків, татар і козаків.

За свою історію замок зазнав чимало нападів і руйнувань. Після тривалого занепаду власниця Марія Воздіцька у XVIII ст. відбудувала його у формі чотирикутника з чотирма п`ятикутними баштами. Особливо гарна була брама, оздоблена трьома кам`яними фігурами по обох боках, мала дві хвіртки з кам`яними вазами. На території замку був палац, а інший будинок, який знаходився під замком з правого боку, в кінці ХІХ століття використовували, як адміністративну будівлю, в якій розміщувались староста, суд та інші урядові заклади. Замок був обнесений валом і ровом .

На Скалатський замок постійно нападали, то козаки, то турки. Лише за одне ХVІІ століття його зруйнували шість разів.

У твердині була буремна історія. Протягом одного століття його руйнували шість разів!

Якщо підходити до Скалата з боку річки, перед мандрівником відкривається чудова панорама … Крізь густе сито ранкового туману червоно спливає кружало сонця. Наріжні вежі старої фортеці стоять на чатах століть, як легендарні воїни в гостроверхих червоних шоломах, і їх тьмяні тіні сторожко застигли в дзеркалі води. Схилили віти старі верби купаючи листя в сонячній доріжці.

Неподалік від твердині видніється костьол Святої Анни.Колись на його місці стояла сакральна споруда 1900 року, а до неї — ще старовинніша. В самому кінці ХІХ ст. в місті сталася велика пожежа. Згоріло багато будинків, в тому числі і костел. Через кілька років силою місцевих парафіян був побудований новий костел. І був побудований будинок для ксьондза. З того моменту починається «забудова», даної території. Місцевість не зовсім підходила під забудову, бо була болотиста. Тут виходило на поверхню багато джерел і часто розвивалася річка затоплюючи подвір`я. вже тепер 20 років тому русло Гнилої від ставу до Новосілки розчищено, а місток зроблено з двох великих бетонних труб, що зменшує риск повені. Колись на його місці стояла сакральна споруда 1900 року, а до неї — ще старовинніша. Однак у 1963 році костьол, збудований за проектом відомого архітектора Тальовського, просто-на-просто підірвали. Виявляється, тоді з візитом очікували Хрущова і вирішили не дратувати вождя вишуканою сакральною архітектурою.

Сучасний костьол збудували у 1990-2000-х.

У місті також збереглися старі кам'яниці, а ще — згадка про синагогу, яка не «дожила» до сьогодення.

На сьогоднішній день тривають реставраційні роботи історичної пам`ятки. Завдяки клопотанню голови міської ради перед різними інстанціями про долю фортеці – увінчалася успіхом –у 2004 році видано постанову Кабміну про створення в Скалаті історико-архітектурного заповідника, а 2005р. вийшов президентський указ про включення його до національного заповідника «Замки Тернопілля».(Додаток 4 )

Зупинка №4 «Ставок»

Ставок знаходиться навпроти Скалатського замку.

Скалатський ставок — штучна водойма в Скалаті, створена на місці боліт в заплаві річки Гнила. Водойму збудовано як оборонну ланку від нападів ворогів. Коли дамбу відкривали,вода із ставу затоплювала територію прилеглу до фортеці. Скалатському ставrу приблизно стільки ж років як і замку.

Став перебуває у власності міської громади та є зоною відпочинку для жителів міста та прилеглих околиць.

У ставку водиться короп, карасі, щука, також молюски і раки. Є також багато водоростей.

На березі ставу милують людське око верби,які похилили своє гілля над водою.

На території водойми живуть і розмножуються дикі качки, мартини звичайні.За поживою прилітає ластівка бергова ,чайки і інші птахи.

Водойма забруднюється відходами Новосілківського спиртзаводу.

Антропогенна діяльність зменшує видову різноманітність тварин і рослин даної водойми.Погіршується якість води ставу,що призводить до загибелі риби.

На весні коли крига на водоймі тане водойма має неприємний запах.

Навколо території ставка розміщені людські будівлі, будинок культури.

Воду використовують для сільського господарства і різних видів промисловості.(додаток 5)

Зупинка№5 «Орнітологічний заказник»

Ска́латський зака́зник — орнітологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований на південно-західній околиці міста Скалата Підволочиського району Тернопільської області, поблизу автошляху Скалат — Гримайлів, у межах Скалатської водойми.(додаток 6)

Площа — 20 га. Створений відповідно до рішення Тернопільської обласної ради № 90 від 25 квітня 1996 року. Перебуває у віданні Скалатської міської ради. Рішенням Тернопільської обласної ради № 15 від 22 липня 1998 року мисливські угіддя заказника надані у користування Підволочиській районній організації УТМР як постійно діюча ділянка з охорони, збереження та відтворення мисливської фауни.

Під охороною — орнітологічний комплекс водно-болотної фауни: крижень, вівсянка і мартин звичайні, зяблик, плиска біла та інші.

Зупинка№6 Річка Гнила Рудка

Бере початок на північно-східній стороні від села Поплави. Тече переважно на південний схід і впадає в річку Гнилу, праву притоку Збруча.

Населені пункти вздовж берегової смуги:Скалат,Криве,Зарубинці,Глібів.

Річку перетинає автомобільна дорога.

Гнила Рудка — ліва притока Гнилої .(додаток 7)

Довжина річки приблизно 18 км. Висота витоку над рівнем моря — 320 м, висота гирла — 293 м, падіння річки — 27 м, похил річки — 1,5 м/км. Формується з приток, багатьох безіменних струмків та водойм.

Річка має повільну течію,пологі береги,заболочені заплави. Неподалік від річки розташований Скалатський орнітологічний заказник-природоохоронний об’єкт місцевого значення - ставок Копанки і міський парк.

На березі водойми ростуть такі рослини:перстач гусячий,кривавник,дика морква,живокіст та інші рослини. Влітку водойма вкривається ряскою,вона є їжею для водоплавних птахів(має значну кількість протеїну).Над річкою ростуть верби.

У річці водиться карась,жаба зелена,можна побачити ондатру,

влітку літають бабки.

Воду використовують для сільськогосподарських, побутових потреб, а також для риборозведення.

У наш час екологічний стан ріки погіршився через те, що тут знаходиться багато розораних земель,люди забруднюють річку відходами господарської діяльності.

Зупинка №7 Міський парк

На південно-західній околиці міста поблизу автошляху Скалат - Гримайлів,розташований Скалатський міський парк,який став окрасою нашого міста.В декількох метрах від парку протікає річка Гнила Рудка і розташований Скалатський орнітологічний заказник-природоохоронний об’єкт місцевого значення - ставок Копанки.(додаток 8)

До 2013 року міський парк був занедбаний.Люди у парку зробили смітник,випасали худобу,відпочиваючі завжди після себе залишали сміття. Парк дуже рідко очищали від чагарників. Місцевий парк мав не естетичний вигляд.

Але у 2013 році зусиллями Скалатської міської ради і Тернопільської обласної державної адміністрації,до святкування 500 річчя м.Скалата, парк було відновлено.

У місті провели День довкілля ,у якому взяли участь не байдужі люди,вчителі і учні Скалатської школи. Парк очистили від чагарників і сміття.

Зусиллями Тернопільської облдержадміністрації ,Скалатської міської ради і підприємців у парку поклали тротуарні доріжки,,поставили альтанки і фон арі,зробили дитячий майданчик,лавочки і урни для сміття стоять вздовж тротуарних доріжок. На окраїні парку стоїть туалет.

А також окрасою міського парку є фонтан,який розташований у центрі парку.

У парку росте багато дерев і трав’янистих рослин,які є окрасою парку і є заводом переробки вуглекислого газу на кисень. Краса рослин зачаровує ,надає натхнення . Тут ростуть берізки,верби,які похилились над річкою, липи,тополі,ясені,ялини,кущі калини…..

Люди приходять у парк прогулятись, відпочити ,провести свій вільний час у роздумах про щось прекрасне,помилуватись природою.

ДОДАТКИ

ДОДОТОК 1

ЗУПИНКА №1 ШКОЛА

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181011_153557.jpg$

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181018_123451.jpg$

ДОДАТОК 2

ПАМ’ЯТНИЙ ХРЕСТ ГЕРОЯМ ЗАМОРДОВАНИМ У ЗАСТІНКАХ НКВД

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181018_123143.jpg$

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181018_123034.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181018_123405.jpg$

ПАМЯТНИК Т. Г.ШЕВЧЕНКУ Кладовище радянських воїнів

Додаток 3

Сквер

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181011_154234.jpg$

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\image (65).jpg$

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181029_150754.jpg$

Додаток 4

Скалатська фортеця

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181011_154708.jpg$

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\image (27).jpg$

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\image (39).jpg$

Додаток5

Ставок

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181011_155020.jpg$

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\image (30).jpg$

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181011_155239.jpg$

Додаток 6

Орнітологічний заказник

$C:\Users\User\Desktop\Створити папку\P6050263.JPG$ $C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181011_161032.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\Створити папку\P6050267.JPG$

$C:\Users\User\Desktop\Створити папку\P6050286.JPG$

$C:\Users\User\Desktop\р.Гнила Рудка\image (46).jpg$

Додаток 7

Річка Гнила Рудка

$C:\Users\User\Desktop\р.Гнила Рудка\P6050273.JPG$

$C:\Users\User\Desktop\р.Гнила Рудка\IMG_1216.JPG$

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181011_161927.jpg$

ДОДАТОК 8

Міський парк

$C:\Users\User\Desktop\біологія (1)\IMG_20181011_162113.jpg$

$C:\Users\User\Desktop\р.Гнила Рудка\image (29).jpg$

$C:\Users\User\Desktop\р.Гнила Рудка\image (27).jpg$

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Вербицька «Еколого-натуралістичний гурток». – Тернопіль-Харків: Видавництво «Ранок», 2009.

2. «VITA жизнь» - общественный информационнометодический экологический журнал. – К.: Єднання. - №8, 2000.

3. Білявський Г.О., Фурай Р.С. Основи екологічних знань. – К.: Либідь, 1997.

4. Дизайн квітників: Навч. посіб. / В.В. Пушкар, А.Д. Жирнов, О.К. Вільгельм-Швадчак; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистец. — К., 2003. — 132 с. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

5. Композиційні принципи формування міських садів України: Автореф. дис... канд. архіт.: 18.00.01 / В.М. Дударець; Акад. образотв. мистец. і архіт. — К., 2000. — 20 с. — укp.

6. Кучерявий Володимир Панасович. Озеленення населених місць: Підручник для студ. вищих навч. закл.. — Л. : Світ, 2005. — 455с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 450.

7. Садово-паркове мистецтво. Коротка історія розвитку та методи створення художніх садів: Навч. посіб. для вузів / В.І. Білоус; Акад. наук вищ. шк. України, Лісівн. акад. наук України, Уман. держ. аграр. акад. — К.: Наук. світ, 2001. — 299 с. — Бібліогр.: с. 297-299. — укp.

8. Садово-паркове та ландшафтне будівництво: Навч. посіб. / О.І. Кузьмич; Ін-т змісту і методів навчання, Укр. держ. акад. вод. госп-ва. — Рівне, 1998. — 208 с. — Бібліогр.: 49 назв. — укp

9. Старовинні парки та проблеми їх збереження: Матеріали II Міжнар. наук. -практ. конф., 22 — 25 верес. 2003 р. / Рада ботан. садів України, Укр. ботан. т-во, Дендрол. парк "Олександрія" НАН України. — Біла Церква: Фітосоціоцентр, 2003. — 208 с. — укp.

10. Типологія об'єктів ландшафту, архітектури та дизайну: Навч. -метод. комплекс для студ. спец. 7.020210 "Дизайн ландшафту" / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв / Тетяна Серафимівна Нечаєва (уклад.). — К. : ДАКККіМ, 2003. — 47с. — Бібліогр.: с. 46-47.

11. http://www.naturalist.if.ua/?p=1816

12. http://www.vverhovynu.com

13. https://uk.wikipedia.org/wiki/