Навчання учнів монологічному мовленню на уроках англійської мови

 

 

 

 

 

 

Навчання учнів монологічному мовленню

на уроках англійської мови в 7 класі

 

 

 

 

 

 

 

Навчання учнів середньої школи монологічному мовленню
        За останній час в методиці вирішується багато теоретичних і практичних питань навчання іноземної мови в середній школі. Проблема навчання монологічному мовленню зайняла провідне місце в методичній літературі. Опубліковано  цілий  ряд  вітчизняних  і  зарубіжних  праць, присвячених  загальнотеоретичним  питанням  навчання  монологічного мовлення  таким, як лінгвістична  характеристика  монологічного висловлювання (О.О. Алхазишвили, Саруханян І.Р. та ін), функціональні типи  монологічного  мовлення (А.К.Артыкбаева, Н.В.Долгалова, М.Н.Калнинь, О.А.Нечаєва, Л.И.Новожилова, О.Г.Резель та ін), а також різним  аспектам  методики  навчання  монологічного мовлення в середній школі  іноземною мовою (А.А. Вейзе, Л.І. Лазаркевич та ін) і питань створення  комплексів  вправ  для навчання монологічного  мовлення в школі.  Дослідники  найчастіше звертаються до проблем навчання монологічного  мовлення  на початковому і старшому етапі (Попова Т.В., Пахмутова З.І., Запороженко А.П., Фроликова Є.Ю., Андреасян І.М.),і недостатньо уваги приділяється навчанню на середньому етапі.
       Навчання монологічному  мовленню, як процесу продуктивному,  вимагає від учнів на середньому етапі навчання  вміння описувати та порівнювати предмети і явища, розповідати про почуте, побачене, прочитане і повідомляти інформацію, поєднуючи опис, розповідь і порівняння, що має в собі  складне  методичне  завдання.
      Основним завданням на середньому етапі  навчання монологічного мовлення є удосконалення основоположних навичок іншомовного спілкування. Вдосконалення навичок дає можливість самостійного вирішення комунікативно-пізнавальних завдань, включаючи вміння висловлювати особистісне ставлення до сприйнятої інформації, фактів і подій.

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретичні основи навчання учнів середньої школи монологічному      мовленню  
       Психологічні й лінгвістичні особливості монологічного мовлення.

      Торкаючись психолінгвістичних аспектів говоріння взагалі і монологічного висловлювання зокрема, необхідно зазначити, що лише потребу висловити свою думку, яка є відображенням у свідомості людини зв'язків і відношень реального світу засобами мови, веде до говоріння. Отже, в процесі говоріння здійснюється вираження думки, процес мовної діяльності  тісно  пов'язаний з діяльністю розумовою. Встановлено, що з оволодінням іншомовного говоріння поряд з мисленням  тісно  пов'язані такі психічні процеси, як: пам'ять, уява, сприйняття, увага, наслідування. Також велике значення має мотивація, а мотивом до мовної дії є спонукання: для чого? навіщо? про що говорити? При навчанні говорінню слід мати також на увазі, що тема повинна бути важливою  для особистості, впливати на емоційну сферу, бути актуальною, тоді виникає бажання до висловлення.
         Під монологом розуміється активний вид мовленнєвої діяльності, розрахований на сприйняття, комунікативна мета якого є повідомлення про які-небудь факти, явища. Монолог- це найбільш складна форма  мови, яка служить для цілеспрямованої передачі інформації. Так само є такою формою мовлення, коли його вибудовує одна людина, самостійно визначаючи структуру, композицію і мовні засоби. Монологічне мовлення, як і діалогічне, повинне бути ситуативно обумовлене і, як стверджують психологи, мотивованим, тобто в учнів повинно бути бажання, намір повідомити щось слухати іноземною мовою. Ситуація є для монологу відправним моментом, потім він якби відривається від неї, утворює своє середовище - контекст. Зв'язна мова, зрозуміла без урахування приватної ситуації, в якій вона вимовляється - це «контекстна» мова. «Ситуативна мова» - це мова, зрозуміла іншому, завдяки ситуації, в якій здійснюється висловлювання.  Контекстну і ситуативну мову жодним чином не можна протиставляти, оскільки всяка мова, хоча і має певний контекст, обумовлена все ж певною ситуацією. Ситуативність і контекстність, таким чином, є двома найважливішими психологічними властивостями усного мовлення.
Монологічне мовлення переважно контекстне. В силу контекстності вона повинна розумітися без допомоги екстралінгвістичних засобів, що часто відіграють велику роль у діалогічному  мовленні.
        Так як монологічне мовлення - це акт говоріння, воно має механізми говоріння. Адже саме роботою психофізіологічних механізмів забезпечується вироблення у говоріння всіх необхідних якостей.
1.Механізм попередження. Без роботи цього механізму неможливе жодне висловлювання, будь це рівень фрази або над фразової  єдності. Для того щоб мова була плавною і її елементи вкладалися в певний нормалізований  час, повинно мати місце так зване попередження того, що буде далі сказано.
       Попередження може відбуватися у двох планах: структурному та смисловому. У структурному плані попередження можливе на рівні фрази та на рівні висловлювання. Механізм попередження - продукт досвіду, його треба розвивати спеціально, на певних вправах.
       У смисловому плані попередження є передбаченням  результатів у мовленнєвих ситуаціях. Таке прогнозування допомагає промовцям  будувати своє висловлювання.
2.Механізм вибору мовних засобів, залежить від змісту повідомлення, комунікативної мети та ситуативного оточення, а також відносин між мовцями, особливостей реципієнта, спільності життєвого досвіду і т. д
3.Механізм комбінування. Під цим механізмом розуміється такий процес формування словосполучень і речень, при якому, вивчаючий  іноземну мову, використовує знайомі йому мовні компоненти в нових, які не зустрічалися в минулому досвіді,  поєднаннях. Однак комбінування може відбуватися не тільки на рівні словосполучень і речень (фраз), але і на рівні надфразової  єдності (висловлювання), теми, декількох тем. В якості одиниць комбінування можуть виступати слово, синтагма, фраза. Механізм комбінування є один з центральних базових  механізмів мовленнєвого вміння..
Від здатності комбінувати залежить і швидкість мовлення, і її новизна. Комбінування відбувається  при говорінні залежно від мовленнєвого завдання. Тому методично важливо, щоб і  вправи  в комбінуванні матеріалу виконувались не заради комбінування, а з комунікативною спрямованістю.
4.Механізм репродукції забезпечує відтворення готових і засвоєних структурно-смислових блоків для того, щоб здійснити комунікативне завдання. Репродукція досить різноманітна. Це може бути: І) повна репродукція структури та змісту (фрази, навіть висловлювання) без змін: а) в тій же ситуації; б) у новій ситуації; ІІ) часткова репродукція, тобто передача змісту кількома фразами, вилученими з тексту без змін; ІІІ) репродукція-трансформація, тобто передача змісту в нових формах..
5.Механізм конструювання.  Людина конструює деякі мовні одиниці в процесі говоріння, але здійснюються ці операції   не    на основі правил, а на основі аналогії з тією абстрактною моделлю, яка зберігається на фізіологічному рівні, на основі чуття мови. Конструювання може відбуватися на рівні фрази та надфразової  єдності.
6.Механізм дискусії. Цей механізм: 1) оцінює ситуацію в її відношенні до мети (стратегія говоріння); 2) сприймає сигнали зворотного зв'язку (репліки співрозмовника, його невербальна поведінка) і приймає рішення „на ходу” (тактика говоріння); 3) залучає необхідні (наявні у мовця) знання про предмет мовлення, ситуації тощо.
        Будь-які  монологічні висловлювання характеризуються цілою низкою особливостей, а саме:
1. Цілеспрямованість. Вона проявляється в тому, що у мовця завжди є певна мета - вирішити певне мовленнєве завдання, причому завдання, спрямоване на співрозмовника. В основі цілеспрямованості лежить бажання (усвідомленого чи ні) змінити поведінку співрозмовника в бажаному напрямку.
2. Логічність. Під цим розуміється така властивість висловлювання, яке забезпечується послідовністю викладу, тобто поряд думок, фактів, пов'язаних внутрішньо за рахунок сенсу і змісту. Ця якість проявляється у розвитку ідеї ключової фрази в наступних, тобто уточнення думки, доповнення до неї, поясненні її, обґрунтуванні і т. п.
3.Звязок ,як послідовність викладу, забезпечується зовнішніми (по відношенню до логіки) спеціальними засобами мови. Кожен рівень висловлювання має свої засоби зв'язку. Особливо важливі для навчання монологічному вислову зв'язки в надфразовій  єдності об'ємом до 8-10 фраз. Саме тут - «епіцентр» навчання.
4. Відносна завершеність у змістовному, тематичному плані.
5. Продуктивність. Будь-яке висловлювання рівня надфразової  єдності завжди нове (якщо це не цитата), завжди нова комбінація мовних одиниць, тобто продукція, а не репродукція заученого.
6. Безперервність, тобто відсутність непотрібних пауз, осмислена синтагматичність висловлювання.
7. Самостійність. Це одна з найважливіших якостей висловлювання, яке проявляється у відмові від всіляких опор - вербальних, схематичних, ілюстративних.
8. Виразність - наявність логічних наголосів, інтонації, міміки, жестів тощо
         Як відомо, монологічне мовлення має такі комунікативні функції:
• Інформативна - сутність якої полягає в повідомлення нової інформації у виді знань про предмети і явища навколишньої дійсності, опис подій, дій, станів;
• Діюча -  переконання кого-небудь у правильності тих або інших думок, поглядів, переконань, дій; спонукання до дії або запобігання дії;
• Експресивна (емоційно-оцінна) - використання мовленнєвого спілкування в якості своєрідного регулятора для зняття емоційної напруги, для опису стану, в якому перебуває промовець і т.д.

      Для середньої школи найбільш актуальною є інформативна функція монологічного мовлення.
      При аналізі лінгвістичних особливостей монологічного мовлення слід звернути увагу на його синтаксичні та стильові особливості і характеристики. З точки зору лінгвістики в монологічному  мовленні  використовуються пропозиції з різною структурою: прості, багатоскладові з ускладненим синтаксисом, слова-звертання, риторичні питання, скорочення, велика кількість емоційно-забарвленої лексики для залучення уваги аудиторії, різноманітні кліше і різні засоби зв'язку.
      Всі види монологічного  мовлення  передбачають володіння складним монологічним умінням зв'язного викладу думок, подій і фактів, яке проявляється у володінні учнями сполучними елементами пропозицій - прислівниками часу (lately, then, since, once, today, yet, still, soon), причинно-наслідковими прислівниками (that is why, because), прислівниками, що виражають послідовність (second, the next, last), а також комбінування відомих учням мовленнєвих зразків у відповідності з цілями та умовами спілкування, а саме вибором відповідного порядку слів у реченнях, спілок (and, till, but, if) і сполучників(who, what, when).

      Залежно від характеру переданої інформації розрізняють: а) монолог-опис; б) монолог-розповідь; в)монолог-міркування; г) монолог-повідомлення. Оволодіння цими видами монологу передбачає формування складних монологічних умінь . Під монологічним умінням слід розуміти здатність свідомо, довільно, самостійно здійснювати монологічні висловлювання з усіма притаманними йому параметрами.
        Метою навчання монологічного мовлення  є формування монологічних мовних умінь:
1) відповідність комунікативної задачі;
2) зв'язно і послідовно розкрити комунікативне завдання;
3) обґрунтувати правильність своїх суджень, включаючи у свою мову елементи розмірковування, аргументації;
4) уміння адекватно використовувати сполучні засоби.
       При навчанні монологічному мовленню  в середній школі необхідно враховувати психологічні, психолінгвістичні та лінгвістичні особливості цього виду мовленнєвої діяльності.

 

                        Види монологічного мовлення
           
         Монолог-розповідь за своїм значенням, структурою  і модальністю  з його динамічністю протиставлено статичному  опису. Іншими словами, метою оповідання є передача, створення в уяві реципієнта динамічної картини розвитку, зміни дій, подій, зміна стану, рух у часі. Так, оповідання служить способом зображення подій у їх часовій  послідовності, в русі, в розвитку.
        Методисти виділяють два види розповіді:
а) розповідь без центральної події, тобто безкульмінаційне або ділове оповідання, коли людина розповідає, чим був заповнений проміжок часу. Для такої розповіді характерний  послідовний, епічно спокійний виклад фактів і подій.
б) розповідь з центральною подією, тобто кульмінаційне оповідання (розповідь), в якому оповідач прагне по можливості виразно розповісти про якийсь  цікавий епізод, випадок або подію, що опинився в центрі його уваги. Це можуть бути розповіді на основі пережитого, побаченого, почутого або прочитаного. Дана диференціація знаходить відображення у виділенні розповіді в якості різновиду оповідання. Композиційна структура оповіді має три частини: вступ, де викладаються основні відомості про героя, місце і час дії, основної частини, в якій викладається сюжет, та висновку, в якому дається узагальнення емоційного характеру. Розповідь ж, у свою чергу, складається із зав'язки, кульмінаційного пункту і розв'язки.
        Виділяють такі синтаксичні засоби зв'язку, за допомогою яких передаються тимчасові відносини в оповіданні:
1) сполучники: and; yet her most extraordinary feature...:, then the second or the
third great wave...: then I started to through it...; but nothing helped...; when it stuck, the boat shuddered...: while I was putting up my galoshes and crap...;
2) прислівники: Instead of  the seventh waves: Finally he came over...
        Слід зазначити,  що в оповіданнях  переважає прямий порядок слів, у поєднанні з переважним використанням  минулого простого часу для передачі динаміки в розвитку подій (Не rushed strait  up to the monster and aimed at a slash of  his sword at its side. That stroke never reached the Wolf. Quick as lightning it turned  round. Peter had just time to duck down and plunge his sword.),  але для вираження послідовності дій по відношенню один до іншого використовуються відповідні часові форми дієслів (When she had put the phone down, Elaine had to explain it all to her parents. They were rather cross that she had not consulter about  them the telegram but Elaine didn't care. She was sure now that Uncle Joan would be safe.). Необхідно відзначити також  фразеологічні одиниці в якості засобів зв'язку: In that dangerous instant. Should  that happen, we  were  lost...; But all of  a sudden..; After I got all packed.
       На думку лінгвістів, монолог-опис ­­–­ функціонально-смисловий тип мовного викладу, основним змістом якого є зовнішня характеристика або розкриття внутрішніх ознак предмета, явища в статиці. З допомогою монологу-опису називаються ознаки або якості предметів, тому для даного типу промови характерно просте нанизування пропозицій у порядку їх логічної  послідовності. В залежності від того, що є об'єктом опису, виділяються: 1) опис окремих предметів; 2) опис тварин; 3) опис обстановки (інтер'єр); 4) опис природи (пейзаж); 5) опис зовнішності людини (портрет); 6) опис місцевості; 7) опис-характеристика; 8) опис стану людини. Зазвичай опис носить об'єктивний характер, позбавлене емоційного, суб'єктивного ставлення до описуваного. Його метою є перерахування властивостей і характеристик  ознак об'єкта висловлювання. Такий опис називається об'єктний, являє собою «фотографічну» передачу візуальних, слухових або емоційних вражень. Другий тип - суб'єктний  опис - містить значний емоційний компонент. Монолог-опис представлений своєю специфічною структурою, в якій  можна виділити три частини - зачин, центральну частину і кінцівку. Призначення  зачину - сформулювати тему, повідомити початок думки, відповідно, він є синтаксичним смисловим центром висловлювання, визначає його структуру та розвиток думки. Центральна частина опису являє собою розгортання основної думки,   головної  тези, де «фрази об'єднуються загальною темою і слідують одна за другою в порядку структурних зв'язків між сторонами, частинами, елементами відображеного в мові об'єкта, предмета, явища. Кінцівка підводить підсумок повідомленням, підкреслює його завершеність.
      Основними ознаками, що відрізняють опис від інших типів мовлення є:
а) статичність змісту (в описі перераховуються одночасні або постійні ознаки об'єкта);
б) спосіб зв'язку між реченнями: пропозиції, що входять до складу описового тексту, звичайно зв'язуються паралельним  зв'язком (але іноді спостерігається і ланцюговий  зв'язок);
в) особливість у вираженні модальності: опис - мова констатуюча і в ній стверджується наявність чи відсутність будь-яких ознак описуваного об'єкта, тому йому властива пряма модальність, що передається формами дійсного способу;
          Виділяють наступні засоби зв'язку  мовлення в монолозі-описі:
1) засоби виразності, з яких основними в описі слугує лексика. До лексичних засобів міжфразового  зв'язку відносяться різного роду повтори: лексичний, синонімічний.  Усередині зазначених видів повтору виокремлюють: а) простий лексичний повтор, який виражається в повторенні іменників, власних імен, дієслів, прикметників, прислівників (his face was the face of a student; She is only ten. She's quite skinny, like me. but nice skinny. Roller-skate skinny.); б) лексичний повтор із вказівним іменником (...and she saw the light. That light reminded her of...).
2) опис  має наступні синтаксичні засоби звязку: 1)сполучники(and, neither...nor. either...or. but. for. Whenever, because etc.); 2) прислівники (also, ever, never, however, never the less, as, anyway, instead etc.) 3) вступні фразеологічні  одиниці (for instance, on the contrary, after all, in general, in contrast, in addition, in particular etc.).
3) переважне вживання дієслів в одній видочасовій формі: у рамках одного описового тексту неможливе одночасне використання дієслів теперішнього, майбутнього і минулого часу. (You should  see her. You never saw a little kid so pretty and  smart in your life. She's really smart. She has a sort of red hair, that's very short in the summertime. In the summertime she sticks it behind her ears. She has pretty nice little ears. In the wintertime, it's pretty long though. Sometimes my mother braids it and sometimes  she doesn't. It's really nice, though.)
        Монолог-повідомлення В.В. Виноградов характеризує як монолог, який спирається більшою мірою на логічно-предметну структуру мови, тяжіючи до безпосереднього встановлення співвідношень між динамікою логічно-наочного і словесного рядів. Необхідно відзначити також, що повідомлення володіє рядом параметрів, важливих з точки зору навчання. Всі вхідні повідомлення надфразової  єдності, з тієї причини, що вони спрямовані на розкриття однієї (головної) думки, об'єднуються в єдине ціле за змістом. Крім того, повідомлення являє собою єдине ціле і за композицією. Розглядаючи композиційну структуру повідомлення, виділяють наступні частини: вступну, середню і заключну. Вступна частина призначена для введення читача в тему, для обґрунтування необхідності розгляду тих чи інших питань, заключна - для підведення підсумків, узагальнення, сумування сказаного. Вступна і заключна частини як би оточують середню, призначення якої полягає у викладі (інформації) фактів, епізодів, подій.
Мовна зв'язність реалізується з допомогою типових для даного виду зв'язного висловлювання мовних сполучних засобів.  Для повідомлення характерні передусім синтаксичні засоби зв'язку, до яких лінгвісти відносять сполучники,сполучні  прислівники, частки. Найбільш часто використовуються наступні: and, but, although, never the less, though, as, so, also , such as, however, etc.
          Ще одним  видом монологічного висловлювання є міркування - функціонально-смисловий тип мовлення, що має логічну структуру, відповідно до якої дана думка за правилами логіки виводиться з інших думок, тобто доводиться.  Обов'язкова  ознака міркування - наявність основної думки проблемного характеру і аргументації.   Основний  тип смислового зв'язку компонентів міркування - це причинно-наслідкові відносини, що створюють внутрішню логіку, взаємозв'язок та взаємозумовленість його компонентів.  Міркування - грудний тип монологічного висловлювання, так як припускає розкриття внутрішніх причин, законів, фактів і явищ, що навіть при досконалому володінні рідною мовою є найбільш складним. Монолог - міркування має в своєму складі кілька суджень, думок, виражених у формі пропозицій, в яких щось стверджується про об'єкти, які є або істинними, або хибними. Відповідно, міркуванням можна назвати  ряд суджень, які відносяться до певного предмета чи питання, і йдуть один за одним таким чином, що з попередніх суджень необхідно випливають і слідують інші, а в результаті виходить відповідь на поставлене питання». Отже, судження, висловлені з приводу яких-небудь явищ, дій, положень тощо, порівнюються одне  з одним, групуються у логічній послідовності, на основі чого робляться певні висновки. У різних випадках міркування здатне дати обґрунтування дій або стану; виявити причинний зв'язок обумовлених явищ, вказати  дію як необхідну  або обґрунтувати можливість або бажаність дії; нарешті, обґрунтувати щось стверджувати чи заперечувати в категоричній формі. Іншими словами, мета міркування - формування у реципієнта нових понять, знань про факти дійсності шляхом аргументованого викладу.

        Загальна мета міркування конкретизується в його підтипах:
а) міркування-міркування (являє собою процес отримання нового знання на основі вже наявного і повідомлення його у вигляді логічного висновку):
б) міркування-доказ (покликане реалізувати наміри автора обґрунтувати істинність або хибність висловленого  положення, переконавши реципієнта в логічності та достовірності отриманого висновку) .

Монолог-міркування володіє такою структурою:
1) початок (називає учасників, місце, де відбувається дія, або містить вихідну тезу, в якій повідомляється коментований факт або подія);
2) основна частина (в ній даються відповіді на питання: яким чином? для чого?; інтерпретуються факти або події, аргументи, які допомагають прогнозувати певний висновок), найбільша за обсягом;
3) висновок.

 

 

 

 

 

 

Характеристика різного типу опор для навчання  монологічного                                         мовлення  учнів середньої школи
      У практиці навчання будь-якої іноземної мови доводиться  стикатися з таким явищем, коли учень не може самостійно висловити свої думки, що складаються з декількох послідовних, пов'язаних між собою фраз. Дуже часто висловлювання учнів являють собою або односкладові відповіді на запитання вчителя, або хронологічне перерахування якихось дій.  Говоріння в монологічній  формі представляє великі  труднощі для учнів, як рідною, так і іноземною мовою. Воно пов'язане з вибором того, що сказати і як сказати, з визначенням змісту і форми його викладу. Тому формування цього складного уміння припускає широке використання опор.
        Призначення опор - безпосередньо або опосередковано допомогти породженню мовленнєвого висловлювання за рахунок виклику асоціацій з життєвим і мовним досвідом учнів. Л. В. Лазаркевич, проаналізувавши різні види опор, прийшла до висновку, про те, що при навчанні монологічного  мовлення  під опорами слід розуміти “особливого роду стимули, які забезпечують: а) загальний напрям змісту висловлювання, б) адекватність висловлювання темі, в) логічність побудови висловлювання, г) кількісну достатність у розкритті теми ”. Таким чином, опори, з одного боку, стимулюють мову  учня, з іншого, допомагають правильно оформити думки.
       Опора - це модель програми висловлювання, в якій  повинна бути закладена можливість варіативного використання засобів вираження  на основі усвідомлення способів виконання мовленнєвих дій щодо породження висловлювання. Призначення опор одне - безпосередньо або опосередковано допомогти породженню мовленнєвого висловлювання за рахунок виклику асоціацій з життєвим і мовним досвідом учнів. Оскільки необхідні асоціації можна викликати, по-перше, за допомогою слів, а по-друге, через зображення реальної дійсності, правомірно, передусім, розрізняти словесні і зображувальні опори. Такий поділ відкриває можливість паралельного використання і тих, і інших опор в одній вправі, так як вони взаємодоповнюють одна  одну. Будь-яка опора - це, по суті справи, спосіб управління висловлюванням, але в залежності від тієї чи іншої опори характер управління буде різним. Чим же керують опори? Або змістом висловлювання, або його сенсом. Звідси й інший поділ опор - на змістові та смислові, які враховують два рівня висловлювання: рівень значень (хто? що? де? коли? тощо) і рівень сенсу (навіщо? чому?). Якщо обидва критерії звести воєдино, то отримаємо наступну класифікацію опор:

 

 

 

 

 

 

 

Опори
Змістові	Словесні (вербальні)	Зображувальні
	Текст (візуально) Текст (аудитивно) Мікротекст (візуально) Мікротекст (аудитивно) Памятки, план	Кінофільм, таблиці Відеофільм, слайди Малюнки, фотографії Серія картинок Карти (країни, міста)
Смислові	Слова як смислові віхи Проблемні завдання Лозунг, афоризм Прислівя, приказки Вислови відомих людей	Репродукції картин Символіка, плакати Неозвучені кадри відеофільму

        Опори завжди інформативні. В одних випадках інформація розгорнута (змістові опори), в інших - стиснута (смислові опори), але в будь-якому разі вона лише поштовх до роздумів. У зв'язку з цим в учнів виникають певні асоціації, які можуть бути направлені в потрібне русло за допомогою мовленнєвих вправ. Кожна із зазначених опор специфічна за характером і володіє власним потенціалом, який  використовується для управління процесом навчання монологічного висловлювання. Людина, що навчається мови, схожа на одужуючого  після перелому ноги: перш, ніж він почне ходити самостійно, йому потрібні милиці. Роль цих милиць і виконують опори. Важливо пам'ятати, що це  явище тимчасове, і ними не можна зловживати.

         Змістовні опори можуть керувати змістом висловлювання (текст, мікротекст, повний план, логіко-синтаксична схема), а також використовуватись для засвоєння граматичної сторони мовлення.                                                     Мікротексти як змістовна опора для висловлення використовуються на уроках вдосконалення лексичних, граматичних  навичок (другі уроки кожного з підетапів першого етапу) і при роботі з розмовним текстом (другий етап). На третьому етапі вони  менш бажані, але теж можливі, якщо нейтралізувати небезпеку повної передачі сприйнятого. Для цього у мікротексті повинні міститися слова, якими учні володіють тільки рецептивно; слова, похідні від добре засвоєних, інтернаціоналізми і ті, які зрозумілі з контексту. Таких слів повинно бути багато.
Повний план може використовуватися навіть на завершальній стадії розвитку вмінь. Він зобов'язаний відповідати двом вимогам: 1) лексичні  одиниці, складові опор, не є обов'язковим матеріалом в даному циклі уроків, і 2) використовується в опорах переважно та лексика, якою  учні володіють рецептивно.

В якості смислових віх можуть виступати і звичайні слова.
      Особливе місце у змістових опорах займають опори, які можна назвати асоціативними. Вони являють собою ряд слів (виразів), якими учні добре володіють (саме тому їх «не небезпечно» демонструвати) і які здатні викликати за змістовим асоціації знову засвоєні слова, ще вимагають повного оволодіння ними.
      Схематичні опори. Схема є одним із способів узагальнення дійсності. Було б нерозумно не використовувати її в якості засобів оволодіння цією дійсністю, тим більше при формуванні мовленнєвих граматичних навичок, бо узагальненість притаманна їм як одне з якостей, на яких спочиває механізм переносу.
       Вимоги до схем:
• узагальненість;
• конкретизованість;
• функціональна спрямованість;
• динамічність;
• репрезентативність (виведення кольором, шрифтом тощо).
      Загальновідомо, що застосування різних видів наочних посібників збільшує ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Крім того, уроки із застосуванням наочних посібників проходять жваво, цікаво, активно.Для  ілюстративних опор можуть використовуватися: кінофільм, серія малюнків (фотографій), окремі картини і фотографії - для управління змістом висловлювання; таблиця, схема, символіка, плакат, карикатура - для управління змістом .
        Отже, для того щоб зацікавити учнів, розбудити їх мотивацію до монологічного  висловлювання, опори з навчання монологічного мовлення  повинні бути різноманітними, цікавими, захоплюючими.

 

 

 

 

 

 

 

Комплекс вправ для навчання монологічного мовлення з використанням                                                 опор
           Успішне навчання монологічного мовлення  можливе  лише в тому випадку, якщо учні володіють необхідними навичками і вміннями, що дозволяють породжувати усні монологічні висловлювання різних структурно - функціональних типів. Цьому сприяє використання різних опор. Виходячи з вищевикладеного, для навчання  монологічним висловлюванням  був розроблений комплекс вправ, в основі якого були покладені такі критерії:
1. відповідність відібраного мовного і мовленнєвого матеріалу програмним вимогам;
2. облік основних характеристик різних опор для  монологічного мовлення різного виду;
3. забезпечення поетапного формування навичок і розвитку вмінь, необхідних для навчання монологічного мовлення  на даному етапі.
Виділимо два етапи у навчанні монологічного  мовлення: підготовчий і виконавчий, передбачають опори на рецептивну, репродуктивну і продуктивну діяльність учнів.
Підготовчий етап націлений  на вдосконалення навичок монологічного  мовлення  різних типів. Ця діяльність передбачає, що учні породжують монологічні висловлювання використовуючи опори. Тут удосконалюються навики  підготовленої  і  умовно непідготовленої  промови.
Наступний, виконавчий етап, передбачає діяльність щодо самостійного породження висловлювання. Поступово відбувається перенесення уваги учнів зі способів оформлення думки на сенс породжуваного висловлювання, а також на реалізацію не тільки комунікативної задачі, але і власного комунікативного наміру. Даний етап спрямований на розвиток в учнів уміння правильного оформлення висловлювання, вибору мовних засобів, необхідних для досягнення мети спілкування, вираження смислові відносини всередині монологічного висловлювання з допомогою характерних для кожного типу засобів зв'язності; висловлення особистісного ставлення до поставлених питань і проблем. На виконавчому етапі підлягають розвитку вміння реалізовувати свій задум у відповідності з ситуацією спілкування, породжувати розгорнуті висловлювання, оформлені адекватно, в композиційному відношенні.
       З урахуванням вимог і у відповідності з виділеними етапами навчання учнів монологічного мовлення  був розроблений комплекс комунікативних вправ, що включає рецептивно-репродуктивні, репродуктивні і продуктивні типи вправ. Визначаючи типи вправ, я виходила з поставлених мною завдань кожного з трьох етапів.
        На підготовчому етапі застосовуються рецептивно-репродуктивні вправи, які покликані забезпечити умови для осмислення композиційної структури, змісту зразка монологічного висловлювання певного типу і мовних засобів зв'язності, властиві даному типу монологу. Рецептивно-репродуктивні вправи активізують знання учнів  про структуру  монологічного висловлювання, логічних схем розвитку задуму, мовних засобів зв'язності, притаманних певного типу монологу. З  іншого боку, рецептивно-репродуктивні вправи забезпечують  мотиваційну готовність до розмовно-розумової  діяльності монологічного висловлювання. У рецептивно-репродуктивних вправах використовуються в якості опор автентичні аудіотексти, мікротексти, тексти-зразки різного типу, варіанти формулювання головної ідеї, список мовних засобів зв'язку, ключових слів( речень). Метою вправ рецептивно-репродуктивного типу є вдосконалення навичок аналізу композиційної структури та характерних для аудиотекста, мікротексту або тексту-зразка даного типу засобів зв'язності.
       Для вдосконалення навички аналізу композиційної структури тексту-зразка використовуються наступні рецептивно-репродуктивні вправи:
1. What structural parts this type of the pattern-text can be divided into?
2. Make the structural plan of the pattern-text.
      Для вдосконалення навички аналізу засобів зв'язності, характерних для різних типів монологічних висловлювань використовуються наступні рецептивно-репродуктивні вправи:
1. Choose from the list the connectors that were used in the pattern-text. What other connectors can be used in this type of the text?
2. Write out from the text the words that to serve pass from one sentence to another.
3. Write down the connectors you have heard.
4. Find in the pattern-text the connectors that are used to link the main parts of the text.
     Репродуктивні вправи покликані активізувати розмовно-розумові  дії при продукуванні власного монологічного висловлювання за запропонованою схемою, вони спрямовані на вдосконалення навичок планування монологічного висловлювання різного типу з використанням комбінацій різних опор. Учні повинні самостійно вибирати адекватні комунікативні задачі , мовні засоби, зв'язно і послідовно викладати свої думки відповідно до запропонованої схеми монологічного висловлювання, висловлюватися на основі визначеного плану. Продукуванню власного висловлення в значній мірі допомагають опори, в якості яких виступають: схеми, плани, діаграми, монологічні висловлювання з пропусками.
  Репродуктивні вправи для навчання монологу-повідомлення:
Inform your classmates about the investigation using the following headings:
• Observation: (What observation he has made?)
• Question: (What question did he have about his observation?)
• Theory: (What answer to this question did he want to test?)
• Experiment: (What sort of experiment did he want to test?)
• Result: (What happened?)
You have just attended the Proms and learnt a lot about its history and specific rules. Share the most interesting facts with your classmates. The given plan can help you.
   Репродуктивні вправи для навчання розповіді:
• Create the story from the four given keywords.
• Compose a story from the beginning given on the blackboard.
• Make a story that leads to the given ending given on you cards.
    Репродуктивні вправи для навчання опису:
• Look at the pictures and use the list of the words below to describe a typically Ukrainian person.
• Look at the picture and answer the questions.
Where is this woman standing? What she is wearing? What she is doing? What is she holding in her hand? What day time is it?
• Look at the pictures. Find ten important differences and describe one of the pictures.
    Репродуктивні вправи для навчання міркування:
• Every nation has its own national character. The British are known to be reserved, conservative and patient. The following diagramme supports this point of view. Is this opinion true? Use evidences from your own experience to support your own view.

British people are considered to be:	The Ukrainian people possess the following features of character:
1.	1.
2.	2.
3.	3.

 

Продуктивні вправи спрямовані на розвиток умінь висловлюватися самостійно, визначаючи план змісту і план вираження монологічного висловлювання. Ступінь самостійності при виконанні продуктивних вправ найвища. Учень формулює задум свого висловлювання, самостійно його планує, вибирає відповідні мовні та мовленнєві одиниці, спираючись на раніше набутий досвід при виконанні інших вправ комплексу. При виконанні висловлювання учень вільно реалізує логічну схему розвитку задуму відповідно до задуманої ним головної  ідеї і мовного завдання. Продуктивні вправи призначені для розвитку в учнів умінь розгортати самостійне висловлювання, що відповідає ситуації спілкування, композиційно адекватно оформляти його, зв'язно, логічно розкривати головну думку. Такі вправи передбачають введення нового типу найбільш редукованих опор - смислових, наприклад, проблемні питання, ситуації, прислів'я, приказки, вислови відомих людей. До цього часу в учнів повинні бути сформовані внутрішні опори, що забезпечують перехід від опорного до самостійного висловлювання, яке здійснюється  промовцем за власною програмою. Таким чином, опора, як пунктирна лінія, яка призводить до задуманого вислову, і носить визначений у відповідності з логікою майбутнього висловлювання характер.
     Продуктивні вправи для навчання розповіді:
• Imagine the thrilling event that happened to you last year. Prepare a story to tell to the class.
• Use your imagination, tell a little story which might be suggested by any of the pictures on the blackboard.
    Продуктивні вправи для навчання опису:
• Look at the blackboard. This is a time-travel mirror in each of which you can see your future. Describe what you see.
    Продуктивні вправи для навчання повідомленню:
• It is reported that people don't know enough about typically British traditions. Prepare a survey and inform your classmates about one of them.
      На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що комплекс вправ дозволяє: активізувати розмовно-розумову  діяльність, спрямовану на осмислення зразка монологічного мовлення  певного типу і засобів його вираження; поступово  і ефективно удосконалювати навички та розвивати вміння монологічного мовлення .

 

 

 

 

Методична розробка по навчанню учнів 7 класу середньої школи монологічному  мовленню  з використанням опор

В основу покладено підручник «Our English» Л. В. Биркун  для 7 класу.
Методична розробка складається з 3 циклів:

Цикл 1 “Tavelling to World Capitals”

Цикл 2 “From Ukraine to Britain”

Цикл 3 “English”

Цикл 1 “Travelling To World Capitals”

1.Work in groups. Read one of the texts about Kyiv landmarks and prepare to present it to your group.

• Text 1. Big Ben is the Clock Tower. It was built in 1858.It is on the Clock Tower of the Houses of Parliament. The clock has four faces and a very big loud bell. The bell weighs 13 tons. The  people  of  London  who live near the Houses o Parliament can hear the sound of the bell every hour. The man in charge of the building was Sir Benjamin Hall. This man was very tall, and the workers and friends called him Big Ben. So they called the bell Big Ben too.
• Text 2. The most visited sight in Kiev is the ancient monastery of  Kyiv Pechersk Lavra, also known as Kyiv Monastery of the Caves. This historic and religious sight got its name after the district where it is located. Every year millions of visitors come to see its unique buildings and take a tour along the caves. This monastery exists for more than 900 years.
• Text 3. Trafalgar Square is the center of the West End of London. On the north side there is the National Gallery, in the north –west corner there is the National Portrait Gallery, not far is the British Museum. It was named in memory of Admiral Nelson’s victory in the Battle of Trafalgar in 1805. In the center there is Nelson’s Column with the figure of the greatest seaman. Trafalgar Square is the place where mass meetings and demonstrations take place.
• Text 4. The capital of Ukraine has a great cultural potential, including 31 museums, 33 theatres, 36 movie theatres, numerous number of constant working art exhibitions. The most well known museums are National museum of history of Ukraine, Museum of Ukrainian image form art, Museum of western and eastern art.  Historical building of the city is about 6 thous, ha. In the central – historical part of Kyiv 3 state reserves are located: State historical and architectural reserve “Starodavniy Kyiv”; National reserve “Sofia Kyivska”; Kyiv and Pechersk national historical and architectural reserve.

 

2. Compare different ways of travelling. Say what way of travelling you prefer.  Prove it. This spidergramme belowwill help you.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Work in pairs. Imagine that your friend come from London to Kyiv. Look at the pictures and say which sights you suggest visiting.

Kyievo-Pecherska Lavra                  Independent Square

Monument to Khmelnytsky                 Khreschatyk Street

 

4.Look at the picture.Make up a story what had happened with the girl.

 

5.Read famous people’s quotation about travelling. Who do you agree with? Prove your point of view.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цикл 2. “From  Ukraine to Britian”

1. Imagine you have a lot of money. Decide

 

 

 

 

 

 

You may use the following words, phrases:

 

 

 

 

2.Play the game in two teams. The team which gives full answers to all the questions wins the game.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Маке up your own story about travelling. Use the plan below.

Plan:

1). The introduction. Tell your classmates:

— what ways of travelling you know;

— why people like travelling.

2). The main part. Tell your classmates:

— what ways of travelling you like and why;

— who you like to travel with;

— what places (cities, countries) you like to visit.

3). Tell your classmates why you like travelling.

4. Work in pairs. Answer the questions: “If you travel round Ukraine, where will you go? Why?”

5. Imagine you are in Britain and call to your friend. Tell him about your trip. Pictures  will help you.

Big Ben                            Westminster Abbey        Buckingham Palace

Trafalgar square               British Museum               London Eye

                                           

 

Цикл 3 “English”

1. Look at the blackboard. This is a time-travel mirror in which each of you can see your future.  What would you like to do in the future?

Speak French, ride a horse, climb mountains, write poems, read Matilda from cover to cover, play chess, paint pictures, build skyscrapers, play the guitar, do yoga, sing in a group, fly a plane, travel round the world, design clothes, give clever advice, write computer programmes, find a treasure, make an invention, make a long journey, work in the government, go on a guided tour of London, stay in the most expensive hotels, settle down close to a beach, learn a long poem by heart, write books, become famous.

 

2.What do you usually have to do at  your  English lesson? Make 3-5 sentences. Diagram below will help you.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. «Nowadays English is one of the most popular world language». Do you agree or disagree? Prove your point of view.