Найпоширеніші гірські породи, корисні копалини Миколаївської області, їх використання.

Кифоренко Неллі Миколаївна, учитель географії
Первомайського НВК « ЗОШ І – ІІ ст. № 15- колегіум»

Тема уроку .  Найпоширеніші гірські породи, корисні копалини Миколаївської області, їх використання.

Цільова група:

• учні 8 класу

Тривалість:

• 45 хв.

Мета:

• ознайомити з найпоширенішими гірськими породами, корисними копалинами Миколаївської області; розкрити проблеми розвитку гірничодобувної  галузі;
• актуалізувати знання учнів з фізичної географії України;
• розвивати вміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки та залежності, зіставляти факти, робити узагальнення, синтез та аналіз матеріалу;
• формувати підприємницькі компетентності на основі аналізу географічної інформації.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

• галузеву структуру і виробничі особливості гірничодобувної  галузі;

розуміє

• роль гірничодобувної  галузі в економічному секторі країни;

вміє

• аналізувати проблеми розвитку галузі;
• узагальнювати знання, робити висновки;

може

• аналізувати проблемну ситуацію;
• брати на себе відповідальність;
• працювати в групі, спілкуватися.

Методи:

• аналіз проблемних ситуацій;
• випереджувальне завдання: « Екскурсія на підприємство по видобутку та переробці корисних копалин».
• робота в групах;
• дискусія.

Обладнання:

• підручник;
• атлас України,  Миколаївської області;
• інструктивна картка учня;
• довідкова література (опорно-інформаційні схеми).

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. « Види гірських порід за походженням».

Додаток 2,3.  « Нерудні будівельні матеріали »; додатковий матеріал до уроку.

Додаток 4,5. «Способи видобутку»;  додатковий матеріал до уроку.

Додаток 6,7. ««Характеристика нерудних будівельних матеріалів Миколаївської області» ; додатковий матеріал до уроку.

Додаток 8,9. «Оцінка впливу гірничих робіт на навколишнє середовище

та заходи по її охороні» ; додатковий матеріал до уроку.

Додаток 10.   Квест – гра.

Додаток 11. Картка самооцінювання

 

Хід уроку

1. Вступна частина

1.1. Привітайтеся.

1.2. Оголосіть тему уроку.

- Сьогодні ми з вами вивчатимемо тему: Найпоширеніші гірські породи, корисні копалини Миколаївської області, їх використання.

2. Активізація пізнавальної діяльності.

      На уроці познайомимось з особ­ливостями розташування корис­них копалин на території області , розглянемо закономірності поши­рення будівельних корисних копалин. Будемо вчитись давати їм оцінку.

Під час нашого уроку ми з вами будемо створювати  міні - підручник з теми, яким ви зможете користуватися під час підготовки домашнього завдання або подарувати майбутнім восьмикласникам, а ще  може стати вам у нагоді під час підготовки до ДПА в 9 класі.

   З багатьох виявлених видів корисних копалин Україна здатна не тільки задовольнити внутрішні потреби, але і створити значний експортний потенціал.  Сьогодні Україна переживає економічну кризу, тому терміни розвідки і введення в експлуатацію більшості об'єктів стримується недостатнім фінансуванням геологорозвідувальних робіт.

Займаючи площу 0,4% від світової суші (603,7 тис. км² ), Україна в 90-х роках виробляла до 5 % корисних копалин від загального світового видобутку. За теперішнього часу в надрах України виявлено біля 20 тис. родовищ корисних копалин, з яких більш 7500 родовищ по 90 видам мінеральної сировини мають промислове значення. Промисловістю освоєне 3350 родовищ, що містять від 40 до 75% розвіданих запасів різноманітних видів корисних копалин.

  Останнім часом виділяють нову самостійну групу техногенних родовищ, тобто утворених в результаті видобутку корисних копалин (відвали, насипи). Корисні речовини техногенних родовищ, завдяки розвитку техніки, можуть бути використані додатково.

 

Зверніть увагу учнів на основну мету вивчення теми та очікуваний результат - це вміння трансформувати теоретичні знання для розв’язання практичних задач.

1.3. Повідомте учням, що на уроці вони будуть працювати над практичним завданням. Враховуючи знання випереджувального завдання : « Екскурсію на підприємство по видобутку та переробці корисних копалин».

 

 

 

 

 

3. Актуалізація опорних знань

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтесь багато нового і цікавого, але перш ніж іти далі маємо  пригадати матеріал вивчений  на попередніх уроках, довівши своїми відповідями, що ви є справжніми знавцями природи .

 Під час вивчення теми сьогоднішнього уроку вам  знадобляться  знання, які ви отримали під час вивчення  теми «Літосфера».  Тож  пригадайте та дайте відповідь на питання.

3.1. Перевірте опорні знання учнів. Попросіть заповнити структурно-логічну схему «Види гірських порід за походженням» та здійснити самоперевірку за зразком (Додаток 1).

3.2.  Вчитель Молодці з завданням справилися. А тепер згадайте, який існує взаємозв'язок між геологічною будовою те­риторії та корисними копалинами.

Рудні корисні копалини — частіше метаморфічного та магматич­ного походження — в щитах платформ;

горючі — осадового — в осадовому чохлі (плити, западини);

нерудні — осадового, метаморфічного  і магма­тичного — повсюдно, в областях складчастостей.

(робота з атласом)

4. Основна частина

4.1. Змоделюйте для учнів ситуацію у вигляді проблемної задачі:
Завдання дослідження полягає в наступному:

• Ознайомитися з природним потенціалом Миколаївщини і Середнього Прибужжя.
• Ознайомитися з методами розробки нерудних будівних матеріалів;
• Дослідити проблеми забруднення навколишнього середовища. Знайти оптимальне вирішення проблеми забруднення.
• Порівняти показники економічної доцільності.
• Зробити висновки.
• Створити бізнес – план.

 

Об’єкт  дослідження Миколаївська область,Середнє Прибужжя.

 

Предмет дослідження  промисловість нерудних будівних матеріалів Миколаївщини.

 

Практичне значення показати місця залягання нерудних будівних матеріалів та найбільш  ефективні методи використання в народному господарстві  для подальшого розкриття потенціалу Миколаївщини.

 

4.2. Повідомте учнів, що далі для того, щоб розв’язати це проблемне завдання, вони будуть виконувати інтерактивну вправу , використовуючи випереджальне завдання.

 

 

4.3. Поділіть клас на 4 групи за інтересами:
 

Перша група - «фахівці з фізичної географії України».
Це учні, що мають глибокі знання з географії 8 класу. Вони одержують випереджувальне завдання: «Підготувати розповідь про нерудні будівельні матеріали України ». (Додаток 2,3).

 

Друга група - «технологи, представники гранітного кар’єру ».
Їхнє випереджувальне завдання таке:

1. «Проаналізувати  способи видобутку граніту  ».
2. Розробити бізнес – план розробки гранітного кар’єру.

 Для пошуку шляхів їхнього подолання необхідна допомога фахівців.
(Додаток 4,5).

 

Третя група – « краєзнавці – геологи». Їхнє випереджувальне завдання : «Проаналізувати геолого - ресурсний потенціал Миколаївщини». (Додаток 6,7).

 

4 група « екологи». Випереджальне завдання: « Дати оцінку впливу гірничих робіт на навколишнє середовище та заходи по її охороні»(Додаток 8,9).

 

4.4. Повідомте учнів, що далі вони будуть працювати методом «творчої лабораторії».

 

Кожна група робить повідомлення з підготовленої теми.

Всі групи уважно слухають, конспектують, ставлять запитання, приймають участь в обговоренні, надають рекомендації.

 

5. Закріплення вивченого матеріалу.

  Квест - гра .( Додаток 10).

 

6. Підсумкова частина

 

6.1. Учитель підводить підсумки уроку, звертає увагу, наскільки збігаються думки різних «фахівців» щодо вирішення проблемного завдання.

 

6.2. Запитайте учнів, чи вдалося досягти очікуваного результату.

 

6.3. Запропонуйте лідерам груп оцінити роботу своїх товаришів, консультантам оцінити роботу груп, учасникам груп оцінити роботу лідера.

 

6.4. Учитель пропонує учням провести самооцінювання своєї діяльності на уроці (Додаток 11).

 

6.5. Оголосіть домашнє завдання: опрацювати конспект уроку.

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Миколаївській області у 2011 році. – Миколаїв: МДУ, 2012. – 188 с.
2. Робочий проект «Розробка Побузької та Довгопристанської ділянок Капітанківського родовища гранитів»-Т.1;2;3–Дніпропетровськ, 2008.
3. Проект розробки Болеславчикського родовища гранітів Первомайського гранітного кар’єру - Дніпропетровськ, 1986.
4. Звіт про пошуково-розвідувальні роботи на Капітанківському родовищі гранітів, вироблених в 1962-63 рр. (Первомайський район, Миколаївської області, УССР) - трест «Київгеологія», керівники В.Ф.Дробишевський, Н.І. Богданова – Київ, 1964. - 244 с.
5. Атлас Миколаївської обл.

 

 

 

ІНТЕРНЕТ ДЖЕРЕЛА

 

1. http://ty.mk.ua/works/detail/7

2. http://uk.wikipedia.org

3. https://yandex.ua/images/search

4. http://sae-ukraine.org.ua/ua/resource/uroki_z_pidpriemnytskim_tlom/uroki_geohrafii/

5.http://5ka.at.ua/load/ekologija/nadra_u_mikolajivskij_oblasti_regionalna_dopovid/