Розробка уроку з природознавства на тему: Небесні тіла, та їх різноманітність
Мета: освітня - формувати у учнів такі поняття, як небесна сфера, небесне тіло, зоря, міжзоряний простір, зоряна туманність, сузір'я, планета, групи планет, відмінності між планетами, малі небесні тіла (комети, астероїди, метеороїди); поглибити знання про різноманітність небесних тіл, особливості їх будови і утворення;
розвивальна - продовжувати розвивати уявлення учнів про цілісність та гармонійність космічного простору, забезпечити вміння застосовувати наукову лексику при вивченні теми, сприяти розвитку спостережливості, а також продовжувати розвивати та розширювати світогляд учнів;
виховна - продовжувати виховувати у учнів практичний інтерес до роботи з джерелами інформації з природознавства, виховувати любов до природознавства, як до предмету знань про природне середовище, частиною якого являється людство.
Обладнання: підручник з природознавства, атлас для 5 класу з природознавства, зошит, енциклопедія з астрономії.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форма уроку: розповідь з елементами бесіди.
Методи: наочні – атлас, демонстрація наочного матеріалу.
Словесні – розповідь, бесіда.
Хід уроку
Ми з вами вже визначилися, що усе, що нас оточує – це жива, або нежива природа. На минулих уроках ми з вами вже вивчили, що кожне явище, тіло живої чи не живої природи має свій склад, властивості та особливості. Ці тіла взаємодіють з нами так само, як і ми взаємодіємо з ними, і таким чином утворюємо гармонійну живу систему, яка постійно перебуває у русі.
Але, окрім цих тіл існують ще й небесні тіла.
Перед тим, як ми почнемо вивчати нову тему, давайте пригадаємо: чим відрізняються тіла живої і неживої природи? Наведіть приклади живої і неживої природи.
Як ви вважаєте, чи є тілами природи зорі? А планети?
Коли ми поглянемо на нічне безхмарне небо. Ми бачимо безкрає поле різноманітних зірок, які складаються у неймовірні візерунки - сузір'я – це скупчення зірок. Які ви знаєте сузір'я? Найвідоміші у північному небі сузір'я – Велика та Мала ведмедиці. Давайте розглянемо, у якому з цих сузір'їв знаходиться Полярна зірка? На що вона вказує?
А якщо роздивимося зображення південного зоряного неба побачимо сузір'я Південний хрест, яке вказуватиме на південний полюс.
Якщо ми дивимося на зоряне небо неозброєним оком, то бачимо приблизно 3 тисячі зірок.
Але існують допоміжні прилади, які допомагають побачити більше небесних тіл. Таким являється надчутливий до зображень телескоп Габбл. Створений цей телескоп ученим Габблом і виведений на орбіту у 1990р.
Зорі – це скупчення газів у космічному просторі під тиском. Саме тиск призводить до того, що гази, з яких утворюються зірки – світяться. Світло від них рухається зі швидкістю 300 тис. км/сек. І прямує до Землі сотні років. Бувають навіть випадки, коли зірка вже згасла, а світло від неї ще ми бачимо на небі. Утворюються зірки у зоряних туманностях (скупченнях газів та космічного пилу) – це така собі «колиска» у якій вони зароджуються.
Зорі мають свої етапи життя: народження, розвиток, старіння. Ці етапи можна розрізнити за кольором зірки від білого до червоного. Коли зоря завершує своє життя – відбувається потужний спалах і утворюється наднова зоря.
До речі, Сонце – це найближча до Землі зірка. Складається ця зірка з газу гелію та водню. Хімічні реакції між газами призводять до вивільнення великої кількості тепла та світла. Цей потік енергії виглядає, як промінці – це сонячна корона. «Промінчики» цієї корони мають назву протуберанці.
Сонце – це середня за розмірами зоря, діаметр її 1,4 млн. км. , а маса у 330 разів більша за масу Землі. Уявляєте, яких розмірів може бути велика зірка?
А як ви вважаєте, чому ми бачимо зорі тільки вдень?
А тепер давайте подумаємо: чи відрізняється наша Земля від Сонця? Звичайно! Адже Земля – це планета.
Планета- це тверде кулеподібне тіло, яке обертається навколо зорі по своїй орбіті.
До речі, у Сонячній системі планети поділяються на дві групи: планети земної групи і планети-гіганти.
Як ви гадаєте, за якими ознаками об'єднують планети земної групи?
Частина планет мають атмосферу, але склад її буде різний і не завжди придатний для життя. Наприклад, у Венери атмосфера складається з двоокису вуглецю. У деяких планет, як і у нашої Землі є супутники (наприклад, у Сатурна їх вісімнадцять, у Юпітера - шістнадцять).
Існують ще й малі небесні тіла. До таких об'єктів належать комети, астероїди, метеороїди.
Комета - небесне тіло, складається з шарів льоду, уламків мінералів та космічного пилу. Має «хвіст», і їх два: один з пилу, а другий з газу. Хвіст комети утворюється при наближенні до Сонця (комета Галлея найвідоміша з комет, відкрив її англійський астроном Галлей XVII ст.) комета також рухається по орбіті. Розміри комети можуть коливатися від одного до десяти кілометрів.
Астероїд - невелике за розмірами космічне тіло (наприклад, астероїд Церера має діаметр 1000 км.).
Більшість астероїдів розташовано у поясі астероїдів між Марсом та Юпітером. За своєю будовою – це уламки скельних порід.
На сьогодні відомо 26 астероїдів діаметром понад 200 км.
Метеороїди - це ще менші небесні тіла, ніж комети та астероїди (не більше 1 км.) . У космічному просторі їх дуже багато, потрапляючи близько до планет, вони затягуються силою тяжіння планет і падають на її поверхню.
Коли метеороїди потрапляють в атмосферу Землі – повністю в ній згорають, залишаючи яскраве світло.
Від того, як проходить цей політ, їх поділяють на:
1