Небезпечні челенджі та самогубства серед підлітків. Тренінг.
Суїцид 1
-
Урок-тренінг з безпеки життєдіяльності учнів
«Як попередити трагедію.
Небезпечні челенджі та самогубства серед підлітків. Небезпека онлайн.»
Цілі:
подати учням поняття про суїцид як одну з найглобальніших проблем людства та причини суїциду;
вияснити реальні та міфічні факти про суїцид;
вивчити ознаки суїцидальної поведінки людини;
отримати навички допомоги людям, які схильні до суїциду.
Обладнання:
аркуш у вигляді пісочного годинника /«Годинник очікувань»/, м'ячик, інформаційні картки, клубок ниток, різнокольорові клейкі /папірці,/ пам'ятки.
Форма заходу: тренінг.
Хоча людському життю немає ціни,
ми завжди чинимо так,
немов існує щось більш цінне.
(Антуан де Сент-Екзюпері)
Інформація для вчителя:
Останнім часом ювенальна поліція фіксує сплеск небезпечних челенджів і спроб суїциду серед підлітків. Переважна кількість таких дій прозводить до трагічних наслідків:
Небезпечні ігри:
https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/nebezpechni-igry/
Що потрібно знати про суїцид та як розпізнати його ознаки:
Тактика запобігання доведенню неповнолітніх до самогубств через соцальні мережі (інтернет-спільноти):
http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/11/42.pdf
- Хід тренінгу:
І етап. Знайомство. (5 хв.)
Учасники стають у коло, ведучий, тримаючи в руках м'ячик, кидає його котромусь із учасників зі словами «Мене звати….., моє ім'я асоціюється з…..». Той учасник, якому було передано м'ячик, передає його наступному учаснику з такими ж словами. І так доти, доки кожен учасник тренінгу не представить себе.
ІІ етап. Очікування. (10 хв.)
Кожен учасник вибирає собі клейкі папірці, на яких пише свої очікування від тренінгу. Орієнтовні твердження для очікувань:
― Від тренінгу я очікую…….
― Від себе я очікую……….
― Від групи я очікую………
Після того, як учасники написали свої очікування, вони приклеюють їх на верхню половинку пісочного годинника. При цьому кожен учасник позначає свій папірець позначкою.
Для подальшої роботи учасники мають поділитися на дві групи. Для цього на столі в центрі приміщення лежать пазли. Учасники повинні взяти кожен по одній частинці малюнка і скласти його, щоб утворилася цілісна картинка. Таким чином учасники утворюють дві групи. (5-7 хв.)
ІІІ етап. Інформаційні повідомлення. (10 хв.)
Кожна група отримує інформаційну картку. Впродовж відведеного часу учасники опрацьовують надану їм інформацію, а потім повідомляють її іншій групі. Група 1 отримує картку «Самогубство—жорстока реальність сьогодення»,група 2—«Причини, мотиви і фактори ризику» (Додаток 1.)
IV етап. Кожна група отримує завдання самостійно спробувати назвати, що можна віднести до вигаданих (1 група), а що до реальних фактів про суїцид (2 група) (10 хв.). Після цього вони отримують цю ж інформацію і порівнюють свої відповіді з отриманою інформацією. (Додаток 2.)
V етап. Рухавка. ( 5 хв.)
Учасники стають у коло. Ведучий говорить «Притуліться спинами ті, хто має на собі червоний колір», «Візьміться за руки ті, хто народився навесні», «Обміняйтеся місцями ті, хто любить рок-музику» і т.д. Версій може бути безліч, залежно від кількості учасників.
VI етап. Ситуативна вправа. (15 хв.)
По одному учаснику з кожної групи виходять на середину класу і створюють ситуацію. Один з учнів—людина, схильна до суїцидальної поведінки. Інший—психолог. Завдання: уявивши себе психологом (1 група), спробувати допомогти суїцидальній особі (2 група). Всі інші учасники спостерігають за грою своїх однокласників, а в після розіграної ситуації доповнюють своїми порадами поради, надані «психологом». Таким чином, учасники самостійно визначають навички допомоги суїцидальним особам і по завершенню етапу отримують пам'ятки «Допомога при потенційному суїциді» (Додаток 3.)
VII етап. Підведення підсумків. (5 хв.)
Учасники по черзі підходять до пісочного годинника, на якому висять їхні очікування. Кожен розповідає про те, чи справдились його очікування. Якщо так, то він переміщує свій папірець на низ годинника. Якщо очікування справдилися на половину, то його папірець опускається на середину годинника. Якщо ж очікування не справдилися, папірець залишається на тому ж місці. І так робить кожен учасник.
VIII етап. Побажання. Прощання. Вправа «Павутина». ( 5 хв.)
Учасники стають у коло. Ведучий тримає клубок ниток за один кінець, а сам клубок передає котромусь із учасників з побажанням і прощанням. Наприклад: «Юра, дякую тобі за участь у тренінгу. Бажаю тобі успіхів у навчанні. На все добре». Той учасник тримає нитку, а клубок передає далі, також з побажанням і прощанням. І так кожен учасник. Останній учасник, тримаючи нитку, передає клубок ведучому з побажанням. Таким чином має утворитися павутина з нитки в руках учасників. Врешті учасники прощаються і розходяться.
Додаток 1
|
Суїцид—це акт самогубства, навмисне пошкодження людиною власного організму з летальним наслідком. Суїцид знаходиться на 2-му-4-му місці серед причин смерті—щороку на планеті у такий спосіб гине близько 1 млн. людей. Сьогодні Україна ввійшла до групи країн з високим рівнем суїцидальної активності ( приблизно 25 смертей на 100 тисяч населення). Актуальність дитячої проблематики в суїцидології визначається нагальністю завдань з профілактики самогубств серед учнівської молоді. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень 27,2% дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити, 17,8% ― вважають, що нікому немає до них справ, 25,5%― не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини, 51,9%― не стримуються в ситуації конфлікту. Характерним для мотивації підліткових самогубств є превалювання почуттів безнадії та безпорадності, підвищена чутливість до образи власної гідності, максималізм в оцінках подій і людей, невміння передбачати справжні наслідки своїх вчинків. Властива періоду становлення особистості самовпевненість у поєднанні з вищевказаними рисами породжує відчуття безвихідності, фатальності конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може привести до небезпеки суїциду дитини або підлітка. Суїцид не можна серйозно вивчати за межами контексту соціального оточення конкретної людини. Обов’язково треба брати до уваги актуальні проблеми, цілі і прагнення оточуючих. Важливо зрозуміти не тільки прагнення суїцидального індивіда, а й емоційний клімат сім’ї. |
|
ВОЗ нараховує 800 причин самогубства. З них: 41% ― невідомі; 19% ― страх перед покаранням; 18% ― душевна хвороба; 18% ― сімейні негаразди; 6% ― почуття; 3% ― грошові втрати; 1% ― фізичні хвороби. Нерідко хлопці та дівчата піддаються відчаю і чинять самогубство через таке, що іншим здається лише дрібницею. Нам буває важко зрозуміти такі причини самогубства, як сварка з батьками, друзями, нещасливе кохання, приниження з боку ровесників тощо. Та буває, що саме з таких, банальних, на переший погляд причин, зазнавши душевного болю і не маючи змоги зарадити собі, підлітки вбачають у смерті спосіб помститися кривдникам. Як показують дослідження, серед дітей, які зазнають знущань, у тій чи іншій сфері відносин, ймовірність самогубства зростає майже у сім разів, адже вони зазнають справжніх страждань. Стрес, викликаний значущими для підлітка чинниками, породжує почуття збентеженості і страху, що, у свою чергу, породжує захисну реакцію, а саме—спробу позбутися душевного болю. Отже, найчастіше самогубство—це не бажання покінчити з собою, а нестримне прагнення покінчити з життям, яке завдає нестерпних мук. Непомірний стрес може з’явитися від шкільних перевантажень. Максималізм щодо шкільної успішності як з боку самих дітей, так і збоку їх батьків, спонукає учнів витрачати на навчання час і розумові зусилля, що набагато перевищують їх психофізичні можливості. Дуже високий процент суїцидальних вчинків серед тих, хто страждає на ті чи інші психоемоційні розлади. Оточуючі намагаються уникати контактів з тими, хто має порушення емоційного стану. Як результат, багато з них перебуває поза інтересами суспільства, почувають себе нетребами та вигнанцями. Щодо окремих, перелічених вище рушійних сил суїцидальних проявів серед молодого покоління інтегруючим фактором постає недостатність батьківської уваги та належного нагляду. Діти здебільшого залишаються сам на сам зі своїми проблемами та душевними переживаннями. Нерідко провокуючим чинником стає недоброзичлива домашня атмосфера, постійні конфлікти, грубість, антагонізм членів сім’ї щодо один одного. Якщо до того ж додається аналогічне становище в школі, психіка дитини може не витримати напруги. Втрачається спроможність тверезо оцінювати ситуацію. Фактори ризику: хронічна депресія; втрата когось із дорогих людей, розрив з коханою особою, зрада; безнадійність, відсутність бачення виходу зі скрутного становища, нескінченна низка неприємностей; суїциди в сім’ї чи спроби суїцидів; алкоголізм, наркотична залежність; хронічні або смертельні захворювання, наприклад, СНІД; конфлікт з близьким оточення |
Додаток 2
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Додаток 3
|
1.Підбирайте ключі до розгадки суїциду. Здатність розпізнати ознаки можливої небезпеки: суїцидальні погрози, депресія, прояви безпомічності та безнадії. 2.Прийміть суїциданта як особистість. 3.Налагодьте турботливі стосунки. Проявіть доброзичливу підтримку, яку потрібно висловлювати не лише словами, але й невербально. 4.Будьте уважним слухачем. Ви можете надати безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття людини, ― що б то не було — печаль, провина, страх чи гнів. Інколи, якщо ви просто мовчки посидите з нею, це буде доказом вашої зацікавленості й турботи. 5.Не сперечайтеся. Ні в якому разі не виявляйте агресії, якщо ви присутні під час розмови про суїцид, і спробуйте не висловлювати обурення тим, що почули. Вступаючи в дискусію з пригніченою людиною, ви можете не лише програти суперечку, а й втратити людину. 6.Запитуйте. Найкраще вдаватися до прямих запитань: «Ти думаєш про самогубство?». 7.Вселяйте надію. Важливо допомогти суїцидальним особам зрозуміти, що не потрібно зупинятися на одному полюсі емоцій. Дуже важливо, якщо ви підкреслите людські можливості й силу, а також те, що кризові стани, звичайно, минають, а самогубство безповоротне. 8.Не залишайте людину одну у випадку ситуації високого суїцидального ризику. Залишайтеся з нею якомога довше чи попросіть когось побути поруч, доки не пройде криза чи не з'явиться допомога. 9.Зверніться за допомогою до спеціаліста. 10.Важливо зберегти турботу і підтримку. |
- Що варто робити.
- Розуміти, турбуватися, не засуджувати.
- Дати можливість ще й ще раз розповісти про сумні події.
- Бути уважним і не фіксувати увагу на помилках.
- Наголошувати, що вони повинні відчувати те, що відчувають, що це нормальне явище.
- Інформувати про групи самодопомоги, про літературу.
- Не слід !
- Намагатися раціоналізувати буття.
- Приспускати, що суїцид є психічним захворюванням, суїцид—це дія; багато психічних хворих тримаються за життя, багато жертв суїциду страждають на депресію, але самогубство не є психічним розладом.
- Давати обіцянки, яких ви не зможете виконати, це призведе до втрати надій, розчарувань, що можуть зруйнувати наміри на краще.
- Робити зауваження типу: «У вас є діти…., Це була Божа воля…. Непотрібно говорити про це…. Це тисне на вас….»
- Анотація до уроку.
- Урок-тренінг призначений для широкого загалу. Він може бути використаний класними керівниками. Рекомендується проводити його з дітьми від тринадцяти років. Оскільки в сучасному суспільстві суїцид—гостра проблема, даний тренінг можна проводити і з педагогічним колективом, і з батьками з просвітницькою метою. Тренінг в легкій та доступній формі надає інформацію про причини та мотиви суїциду, містить факти і міфи суїцидів, а також навчає слухачів як поводитися з людьми, схильними до суїцидів та що потрібно робити з тими, у яких стався невдалий акт самогубства. Рекомендується проводити як в профілактичних цілях, так і з лікувальною метою.
- Інтернет ресурси:
http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/11/42.pdf
https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/nebezpechni-igry/
http://teren.in.ua/2016/12/26/u-tsiyeyi-bidy-ye-rizni-prychyny/
https://ellada94.kiev.ua/rekomendacziyi-shhodo-profilaktyky-suyiczydalnyh-tendenczij-sered-uchniv/
про публікацію авторської розробки
Додати розробку