Неформальні організації у період перебудови

Про матеріал
Неформальні організації — це спонтанно виникаючі групи людей у межах формальних структур (або поза ними), об'єднані спільними інтересами, симпатіями, хобі чи цінностями.
Перегляд файлу

НЕФОРМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

 Неформальні організації — це спонтанно виникаючі групи людей у межах формальних структур (або поза ними), об'єднані спільними інтересами, симпатіями, хобі чи цінностями.

1. Причини виникнення та особливості

До 1987 року будь-яка організація мала бути санкціонована партією. Проте політика «гласності» та лібералізація режиму дали поштовх до появи ініціатив «знизу».

  • Мета: Спочатку — екологія, культура, мова; пізніше — політична незалежність.
  • Характер: Неформальні (не зареєстровані офіційно), опозиційні до існуючої системи.

2. Основні етапи та ключові організації

А. Культурологічні та правозахисні групи (1987–1988)

Перші організації мали вигляд клубів за інтересами, щоб уникнути арештів.

  • Український культурологічний клуб (УКК): Створений у Києві (1987). Його учасники (Л. Лук’яненко, Є. Сверстюк) обговорювали «білі плями» історії, зокрема Голодомор.
  • Товариство «Лев»: Виникло у Львові (1987). Займалося відновленням пам'яток, народних традицій та екологією.

Б. Масові громадські організації (1988–1989)

Рух стає масштабним. Питання мови та екології (особливо після аварії на ЧАЕС) виходять на перший план.

  • Товариство української мови ім. Т. Шевченка: Боролося за надання українській мові статусу державної.
  • «Меморіал»: Організація, що ставила за мету вшанування пам'яті жертв сталінських репресій.
  • Екологічна асоціація «Зелений світ»: Перша масова екологічна організація, що виникла як реакція на замовчування наслідків Чорнобиля.

В. Політизація: Народний Рух України (1989)

Найважливішою подією стало створення у вересні 1989 року Народного Руху України за перебудову (НРУ).

  • Лідери: Іван Драч (перший голова), В'ячеслав Чорновіл.
  • Значення: НРУ об'єднав усі неформальні групи. Хоча в назві була «перебудова», фактичною метою стала незалежність України.

3. Від неформальних рухів до багатопартійності

У березні 1990 року відбулися перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР. Це призвело до легалізації опозиції:

  1. Українська республіканська партія (УРП): Створена на базі Української Гельсінської спілки (голова — Левко Лук’яненко). Вона стала першою офіційно зареєстрованою партією, що відкрито проголосила мету — самостійну державу.
  2. Демблок (Демократичний блок): Коаліція неформальних організацій на виборах 1990 року, яка згодом сформувала опозицію в парламенті — «Народну раду».

 

Таблиця для запам'ятовування

Назва

Рік створення

Ключові постаті

Основна спрямованість

УКК

1987

С. Набока, Є. Сверстюк

Дискусії про культуру та історію

«Зелений світ»

1987

Ю. Щербак

Екологічний захист після Чорнобиля

Товариство мови

1989

Д. Павличко

Статус української мови

Народний Рух

1989

І. Драч, В. Чорновіл

Боротьба за суверенітет

 

Цікавий факт: Саме неформальні організації організували «Живий ланцюг» 21 січня 1990 року, коли мільйони людей з’єднали руки від Києва до Львова на честь Дня Соборності.

 

 

docx
Додано
20 лютого
Переглядів
308
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку