Неформальні організації в період перебудови в УРСР

Неформальні організаці в період перебудови11 клас Історія України. Білорічицька ЗОШ

План1 Український культурологічний клуб2 Товариство Лева3 Українська екологічна асоціація «Зелений світ»4 Товариство української мови імені Тараса Шевченка5 Народний рух України за перебудову 6 Українська автокефальна церква7 Організація кримськотатарського національного руху

Український культурологічний клуб. Зустріч ініцітивної групи відбулася 6 серпня 1987 у київському кафе «Любава» на Оболоні під егідою райкому комсомолу. Установчі збори УКК відбулися 16 серпня 1987 на дачі в Аркадія Киреєва — першого голови ради клубу. У 1987—1988 УКК об'єднав людей демократичних поглядів, провідну роль у ньому відігравали колишні політв'язні Євген Сверстюк, Сергій Набока (голова ради), Олесь Шевченко, Ольга Гейко-Матусевич, Віталій Шевченко, Леонід Мілявський, Інна Чернявська, Мар'ян Бєлєнький, Лариса Лохвицька, Володимир Федько

Український культурологічний клуб. Український культурологічний клуб проводив засідання практично щотижня. Теми засідань торкалися процесів зросійщення в Україні, приховування геноциду українського народу 1932—1933 років, замовчування наслідків Чорнобильської катастрофи, захисту історичних пам'яток, розкриття «білих плям» в українській історії тощо. Засідання УКК збирали до 400 учасників. Влада відмовила Клубу в наданні приміщень, намагалася дискредитувати УКК в ЗМІ. Однак Клуб продовжував активно працювати, збираючись окремими секціями (їх було 6) на приватних квартирах та проводячи свої заходи просто неба. Для участі в його засіданнях таємно приїжджали зі Львова, Одеси, Дніпропетровська, Чернігова, Донецька. Теми засідань УКК висвітлювалися на сторінках відновленого В'ячеславом Чорноволом «Українського вісника». Діяльність УКК отримала широкий резонанс за кордоном. Всі активісти УКК перебували під наглядом КГБ.26 квітня 1988 року активісти УКК на площі Жовтневої Революції (Майдан Незалежності) у м. Києві вчинили спробу провести перший в УРСР несанкціонований мітинг, присвячений другій річниці аварії на Чорнобильській АС. Спроба проведення мітингу була придушена, учасники жорстко побиті й арештовані молодиками в цивільному з червоними пов'язками, які представлялись «громадськими активістами».

Товариство Лева. Товариство Лева як «неформальне» молодіжне товариство виникло саме 16 жовтня 1987 р. і є однією з перших громадських організацій пострадянської України. Діяльність розпочалася добровільною працею на відновленні пам'яток Личаківського цвинтаря. Також Товариство намагалося «скасувати радянську традицію як неавтентичну, сфальсифіковану та створити нову модель українськості».

Товариство Лева. Серед інших найпомітніших акцій перших років діяльності ТЛ було відродження народних традицій (вертепи, гаївки, обжинки тощо), впорядкування занедбаних пам'яток архітектури (Личаківський цвинтар, монастир Кармелітів Босих, костел Єлизавети у Львові), активізація молодіжної української музичної культури, проект «Історичний театр», Еколого-культурологічна експедиція «Дністер» (почалася 1988 р.), перший в Україні концерт пам'яті Володимира Івасюка (1989 р. у Львівському театрі опери та балету), акції з відродження осередку димленої кераміки в селі Гавареччина (Львівська область), якими опікувалася передовсім відома режисерка Дарія Ткач. Основною метою у перші роки існування організації була підтримка молодої української держави за допомогою залучення молоді до культури, освіти, охорони довкілля, тощо. У відповідності з вимогами часу змінювалися цілі і завдання, які стояли перед Товариством.

Товариство Лева. Товариство Лева спричинилося до формування інших громадсько-політичних, історико-культурних та мистецьких товариств у західних областях України: «Вертеп» (Тернопіль), «Спадщина» (Львів), «Розточівське братство» (Жовква), «Рух» (Івано-Франківськ), Товариство української мови імені Т. Шевченка (Львів), Товариство ім. В. Кубільника (Самбір), «Дзвін» (Рогатин), «Паростки» (Стрий) та ін.Із квітня 1989 р. Товариство Лева видавало газету «Поступ» (редактор Олександр Кривенко). Також у Товаристві розпочинав журналістську кар’єру Г.Ґонґадзе. Після здобуття незалежності України товариство відійшло від громадсько-політичної роботи. На даний час Товариство Лева бачить своє основне завдання як побудову демократичного суспільства в Україні, за допомогою конкретної діяльності у відновленні громадянського суспільства, розвитку місцевого самоврядування, створенні нових освітніх програм.

Українська екологічна асоціація «Зелений світ»Одним із засновників та першим головою «Зеленого світу» був відомий письменник, лікар, громадський діяч та дипломат Юрій Щербак, який у ті часи написав і опублікував документальну повість «Чорнобиль». Він також став одним із активістів новоствореного «Руху». Сергій Плохій пише у своєму романі Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи, що тоді громадськість почала вимагати закриття Чорнобильської АЕС і більшої уваги до проблем жертв катастрофи. Екологічний активіст Юрій Щербак, представляючи асоціацію «Зелений світ», у квітні 1989 року опублікував програму авоціації, в основному зосереджену на проблемах, пов'язаних із Чорнобилем. Щербак балотувався в народні депутати СРСР у Києві. Учений і письменник, котрий ніколи не був членом Комуністичної партії, зіткнувся з гострою конкуренцією з боку партійних опонентів, які звинувачували Щербака у різних «гріхах», українському буржуазному націоналізмі, сіонізмі. Також, його цькували тим, що його дружина — полька. Але Щербака, який вперто тримався екологічної платформи асоціації «Зелений світ», було обрано 57 відсотками голосів виборців на виборчому окрузі з шістьма кандидатами. У 1989, коли Юрій Щербак поїхав до Москви на сесію З'їзду народних депутатів, він поставив екологічні проблеми на перше місце свого порядку денного. Серед 2 250 депутатів близько 40 репрезентували різні екологічні організації, і принаймні 300 додали екологічні проблеми до своїх програм

Українська екологічна асоціація «Зелений світ»Асоціація сприяє формуванню в українському суспільствіві екологічного світогляду, підносить питання та залучає громадськість до вирішення екологічних проблем України, організовує проведення громадських екологічних експертиз проєктів розміщення, будівництва та реконструкції підприємств, які можуть бути джерелами забруднень, а також споруд, що можуть впливати на природне середовище (дамб, автострад, тощо), сприяє поширенню інформаціцї про результати екологічних моніторингів і експертиз, здійснення науково-дослідної діяльності у галузях природокористування і дбайливого використання ресурсів. Асоціація бере участь у розробці та експертизі законопроєктів та інших документів у галузі охорони природи, налагоджує співпрацю з українськими та міжнародними громадськими природоохоронними організаціями, проводить екологічні конференції, семінари, культурні події.

Товариство української мови імені Тараса Шевченка — суспільно-громадська організація, створена на Установчій конференції 11 — 12 лютого 1989 року в Києві як всеукраїнська громадська спілка, що на хвилі національного піднесення об'єднала численні організації та гуртки з метою відродити й утвердити українську мову в Україні й серед українців зарубіжжя.

Товариство української мови імені Тараса Шевченка. До 1992 року мало Головну Раду з 70 — 125 осіб, Центральне правління з 22 — 25 членів, Секретаріат, лекторій і газету «Слово». Перше потужне обласне Товариство рідної мови створено в червні 1988 року у Львові (очолив Роман Іваничук). До 1990 року, спираючись на працю численних ентузіастів, внески й пожертви, ТУМ виросло в розгалужену потужну організацію, здатну проводити велелюдні заходи, впливати на події в країні та державні рішення. Ідеологію ТУМ, яке підтримувало Народний рух України, сформувала національна інтелігенція, передусім письменники, науковці й освітяни; перша резиденція ТУМ була у Спілці письменників України. Авторитет Товариства визначив ключові вимоги Закону про мови 1989 року і значною мірою демократичне обрання 1990 року національно свідомих політиків до Верховної Ради, за складу якої Україна здобула незалежність. Друга конференція ТУМ 29-30 вересня 1990 року зібрала 1200 делегатів, тоді ж на посаді голови ТУМ Дмитра Павличка змінив Павло Мовчан. Спілка як всеукраїнська проіснувала де-юре до 21 січня 1992 року, а фактично ще півроку, і на той час налічувала близько 140 тис. членів (до 90 тис. на Львівщині).

Товариство української мови імені Тараса Шевченка. Штучно спровокована криза в ТУМ 1992 року спричинилася до масового відходу від спілки політиків і ентузіастів та розпаду осередків. Правонаступницею ТУМ оголосила себе нова «Просвіта», що увібрала й частину структур ТУМ, які не змінили своєї назви; інші увійшли 1999 року до Асоціації товариств української мови, прибравши більш наукове спрямування. На місцях обласні організації ТУМ створювали нові структури, давали життя новим організаціям. Так з ініціативи і за підтримки Донецького ТУМ у 1994 році створено Український культурологічний центр, що видає журнал «Схід», книжки й брошури. Товариство української мови Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка проводить конференції, диспути, конкурси, дослідження і є осередком Громадського добродійного фонду ім. І. Білозора та щотижневого семінару термінологів Києва. Нині діє Асоціація товариств української мови. Актуальність проблем, які поставило Товариство української мови імені Тараса Шевченка ще на початку 1990-х років, існує і до сьогодні.

Народний рух України за перебудову 1989 У перший же рік свого існування Рух організував ряд великих масових заходів, метою яких була боротьба за державну незалежність, відродження української нації, відтворення історії українського народу і державності. Особливу увагу в пропагандистській роботі Рух приділяв «вихованню історією». У цьому плані найбільшими заходами Руху були: «Живий ланцюг» до дня Злуки ЗУНР та УНР (22 січня 1990 року), у березні-квітні 1990 проведені акції підтримки незалежності Литви (створений Комітет підтримки Литви), організований масовий виїзд на Нікопольщину та Запоріжжя до 500-ліття Запорозького козацтва (1-5 серпня 1990), масові заходи під Берестечком, Батурином, в Лубнах і Хотині — місцях відомих битв українського козацтва в обороні Вітчизни.

Українська автокефальна церква 1989 Українська автокефальна православна церква, скорочено УАПЦ — православна церква, що існувала в Україні до 2018 року. Припинила існування як окрема релігійна громада, ставши інтегрованою частиною Православної Церкви України після об'єднавчого собору українських православних церков.

Організація кримськотатарського національного руху (ОКНР). Організація кримськотатарського національного руху (ОКНР) була спадкоємицею Центральної ініціативної групи пізнього радянського періоду. На чолі з Мустафою Джемілєвим група відмовилась від усталених норм руху за громадянські права кримських татар; на відміну від Національного руху кримських татар, який вважав депортацію та маргіналізацію кримських татар ревізіоністським відхиленням від власне ленінських цінностей, ОКНР вороже ставилася до комунізму і не вважала відновлення Кримської АРСР основною складовою національної реабілітації. Таким чином, група отримала підтримку Заходу, а її членів підтримували основні радянські дисидентські групи. Багато членів сучасного Курултаю та Меджлісу є колишніми членами ОКНР