Неклітинні форми життя. Тестовий контроль знань

НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

1. Неклітинною формою життя є:

1. кишкова паличка;
2. вірус гепатиту В;
3. хламідомонада;
4. дріжджі.

2. Існування вірусів в природі довів:

1. М. Бейєрінк;
2. В. Стенлі;
3. Д. Івановський;
4. Ф. Туорт.

3. Наука про неклітинні форми життя називається:

1. вірусологія;
2. імунологія;
3. бактеріологія;
4. цитологія.

4. Сформована інфекційна вірусна частка називається:

1. віріон;
2. віроїд;
3. фаг;
4. капсомер.

5. У вірусів геном представлений:

1. лише ДНК;
2. лише РНК;
3. ДНК або РНК ;
4. ДНК та РНК.

6. Білкова оболонка, яка оточує геном вірусу:

1. капсомер;
2. капсула;
3. капсид;
4. суперкапсид.

7. Складні віруси, на відміну від простих, містять:

1. капсид;
2. нуклеокапсид;
3. ДНК та РНК;
4. ліпопротеїдну мембрану.

8. Бактеріофаги – це:

1. архебактерії;
2. ціанобактерії;
3. віруси;
4. пріони.

9. До ДНК - вмісних вірусів належить:

1. вірус грипу А;
2. аденовірус;
3. SARS-CoV-2;
4. ВІЛ.

10. Віруси розмножуються в:

1. тканинній рідині;
2. плазмі крові;
3. міжклітинному просторі;
4. клітинах.

11. Ознака будови, НЕ характерна вірусам:

1. відсутня клітинна будова;
2. відсутній білок-синтезуючий апарат;
3. одночасно наявні ДНК і РНК;
4. одноланцюгова ДНК.

12. Властивість живих організмів, НЕ характерна вірусам:

1. обмін речовин;
2. спадковість;
3. мінливість;
4. розмноження.

13. Процес життєдіяльності, НЕ характерний вірусам:

1. здатність кристалізуватися;
2. здатність до культивування на штучних середовищах;
3. позаклітинна і клітинна фази життєвого циклу;
4. абсолютний внутрішньоклітинний паразитизм.

14. Специфічність вірусів визначається:

1. білок-синтезуючим апаратом клітини господаря;
2. взаємодією лише з певними рецепторами клітинних мембран;
3. поживними речовинами клітини господаря;
4. формою клітини господаря.

15. На рисунку зображена фаза життєвого циклу вірусу:

16. Подібною ознакою вірусів з клітинами є:

1. наявність рибосом;
2. здатність до росту;
3. утворюються внаслідок збирання;
4. містять білки, нуклеїнові кислоти.

17. Бактеріофаги вражають клітини:

5. цвільових грибів;
6. бактерій;
7. найпростіших;
8. нижчих рослин.

18. Бактеріофаг Т4 інфікує :

1. кишкову паличку;
2. туберкульозну паличку;
3. «сінну» паличку;
4. «картопляну» паличку.

19. Проникнення в клітину бактеріофагів здійснюється шляхом:

1. ендоцитозу ;
2. злиттям плазматичної мембрани з оболонкою вірусу;
3. руйнуванням клітинної оболонки;
4. впорскуванням.

20. Спільним між вірусами і віроїдами є:

1. відсутність білкової оболонки;
2. відсутній обмін речовин;
3. складаються лише з одноланцюгової  кільцевої  РНК;
4. не кодують власних білків.

21. Пріон складається з:

1. білку;
2. РНК;
3. ДНК;
4. ДНК і білку.

22. Спадкова інформація ВІЛу зберігається в:

1. одній одноланцюговій молекулі ДНК,
2. двох дволанцюгових молекулах ДНК;
3. одній дволанцюговій молекулі РНК,
4. двох одноланцюгових молекулах РНК.

23. Вірусним захворюванням людини є:

1. туберкульоз;
2. холера;
3. поліомієліт;
4. чума.

24. Вірусним захворюванням культурних рослин є:

1. борошниста роса винограду,
2. мозаїчна хвороба тютюну,
3. фітофтора картоплі,
4. туберкульоз цукрових буряків.

25. НЕ вірусним захворюваннями тварин є:

1. сказ;
2. токсоплазмоз;
3. африканська чума свиней;
4. ентероколіт собак.

26. Споживаючи непастеризоване молоко хворої тварини, людина може заразитись вірусом:

1. ящуру;
2. гепатиту А;
3. жовтої гарячки;
4. поліомієліту.

27. Вірусні захворювання людини, що можуть передаватися статевим шляхом:

1. СНІД і гепатит С;
2. гонорея і грип;
3. сифіліс і простий герпес;
4. хламідіоз і СНІД.

28. ВІЛ не передається від хворої людини до здорової:

1. при рукопотисканні;
2. статевим шляхом;
3. багаторазовому користуванні шприцами;
4. при переливанні крові.

29. Можливі шляхи зараження вірусом імунодефіциту людини:

1. повітряно-крапельним та через забруднені речі;
2. через їжу та воду;
3. через статеві шляхи при незахищеному статевому контакті та під час ін'єкцій при повторному використанні шприців;
4. при укусі хижими тваринами.

30. Коронавірус насамперед вражає: 

1. головний мозок;
2. легені;
3. імунну систему;
4. печінку.

31. Захворювання, що викликається віроїдами:

1. губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби;
2. хвороба Кройцфельда-Якоба;
3.  куру;
4. веретеноподібність бульб картоплі.

32. Захисний білок організму, який знешкоджує віруси:

1. гемоглобін;
2. міоглобін;
3. інтерферон;
4. міозин.

33. Для боротьби з вірусними захворюваннями необхідно:

1. робити профілактичне щеплення;
2. хворих людей та свійських тварин слід ізолювати від здорових до їхнього одужання;
3. застосовувати засоби захисту проти комах і кліщів,
4. всі відповіді вірні.

34. Вперше вакцинацію здійснив:

1. Л. Пастер;
2. Е. Дженнер;
3. Д. Івановський;
4. В. Рід.

35. Охарактеризуйте вірус за наведеними ознаками:

36. Розташуйте у правильній послідовності фази життєвого циклу бактеріофагу:

1. 3, 4, 2, 1, 6, 5;
2. 2, 6, 1, 4, 5, 3;
3. 1, 2, 3, 4, 6, 5;
4. 3, 4, 1, 2, 6, 5.

37. Встановіть відповідність між схематичним зображенням вірусу та його назвою:

1. вірус грипу;
2. ВІЛ;
3. аденовірус;
4. бактеріофаг.

38. Встановіть відповідність між складовою вірусної частинки та особливостями її організації:

39. Встановіть відповідність між неклітинними формами життя та їх хімічним складом:

40. Встановіть відповідність між вірусом та клітинами, які він уражує:

41. Встановіть відповідність між вірусним захворюванням та шляхом його передачі:

42. Встановіть відповідність між гіпотезою походження вірусів та її суттю: