Немає вищої святині,ніж чисте сяйво доброти!

Тема. Немає вищої святині,ніж чисте сяйво доброти!

Мета. Вчити вихованців аналізувати свої вчинки і вчинки оточуючих. Розвивати здатність до самоаналізу й самоконтролю, відповідальність за свої вчинки та життя інших. Розвивати культуру мовлення, спілкування і поведінку учнів, спостережливість, уміння висловлювати власні судження.

Виховувати людяність, чемність, етичні норми поведінки; спонукати учнів робити добро у повсякденному житті.

Обладнання. Епіграф,малюнок сонця з написом «доброта», промінці із назвами людських якостей (щирість, вдячність, щедрість, привітність, милосердя, терпимість); картки з назвами якостей характеру,картки із завданнями для роботи в групах; правила чесності і доброти ; прислів’я, матеріал для анкет,мультимедійна дошка.

Хід заняття.

1 учень.                                 Життя іде і все без коректур,

І як напишеш,так уже і буде.

А ми живі,нам треба поспішати

Зробити щось,лишити по собі.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся,бо вони,як ліки.

Не бійся правди,хоч яка гірка,

Не  бійся смутків, хоч вони,як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

Бо в цьому схибиш – то уже навіки.

Учитель. Ось такими рядками Ліни Костенко,з таким філософським підтекстом ми розпочинаємо сьогодні нашу класну годину.

Епіграф. У цьому світі є тільки

 одна річ,перед якою належить

 схилятися,це – геній,

і одна річ,перед якою слід упасти на

коліна,це – (доброта).

(Епіграф без останнього слова,яке діти повинні назвати в кінці заходу).

- Людина і світ!.. Сутність людини та сенс людського життя… Ці питання обов’язково повинні ми ставити перед собою. Мало народитися людиною. Людиною треба стати. Справжня людина виражає себе в переконаннях і почуттях,волі і прагненнях, у ставленні до інших і до самої людини, у здатності любити і ненавидіти.

Кожна людина має свій індивідуально усвідомлений сенс життя. Одні вбачають його у праці,другі – в коханні,треті – у самовдосконаленні,пізнанні,четверті – у боротьбі,п’яті – у служінні Богу. Це залежить від розуміння життя людиною.

                                   2 учень.  Ти знаєш,що ти-людина?

Ти знаєш про це,чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде

Завтра на цій землі.

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди,

Добрі,ласкаві,злі.

Учень. Кожна людина неповторна. І приходить на землю з певною місією. Людина народжується на землі не для того,щоб безслідно зникнути нікому невідомою пилинкою. Людина народжується для того,щоб залишити по собі вічний слід.

Український письменник,поет Василь Симоненко писав :

…Я в світ прийшов

Не лише пити й їсти,

А залишити після себе

Хай не глибокі,та стійкі сліди.

Кожен із нас повинен залишити по собі теж якісь сліди,якусь пам’ять.І вже зараз треба жити й поводитися з людьми так, щоб не боліло серце за даремно прожиті роки.

Минуле не вернуть,

Не виправить минуле,

Вчорашнє – ніби сон,

Що випурхнув з очей.

…Але воно живе – забуте й незабуте

А час не зупиняється,

А молодість біжить.

І миті жодної не можна повернути,

Щоб заново по-іншому прожить.

Ніщо без сліду не мине :

Бувало завжди так і буде.

 

Широким шляхом дуже просто йти:

Ані тобі законів,ані спину,

Бути сіреньким,жити як усі,

Бути гріхові донькою, чи сином?

А ти зумій,розправить крила і злетіть

У височінь блаженства і свободи.

І чистим серцем світло запалить,

Переборовши опір зла, життя турботи.

Зумій в нікчемності побачити красу,

Чужу біду всім своїм серцем пережити,

Зумій тому, від кого відвернувся світ,

Подати руку і по справжньому любить!

Знайди зорею над землею ясно,

Адже залишити у вічності сліди

Добра,Любові,Миру так прекрасно!

Учитель.-Телебачення,реклами,журнали,наводять нас на думку,що всі ми повинні бути тільки красивими,тільки багатими,тільки успішними.

Обов’язково потрібно мати машину,дачу,гроші,гарду роботу,фізичну досконалість. Але не лише в цьому щастя.

Учень. Є речі якими не журись:

Машина,дача,кришталі в серванті.

Ці речі нічогісінько не варті, -

Не маєш їх,і далі обійдусь.

Є речі, без котрих пропадеш :

Любов,натхнення і робота.

І мамине – завширшки з долонею – фото,

З яким ведеш щоденний діалог.

Є речі,за які хоч і на дзот :

Вітчизна,правда,вірність ідеалам

І віра,котра б дух твій піднімала

До тільки їй відміряних висот.

 

Учитель. Я зараз пропоную Вам пограти у гру, «Відгадай свої риси характеру».

На дошці (мультимедійній) записано риси характеру. Вам потрібно віднайти свої позитивні та негативні риси,а також дати відповідь на запитання : «Що я хотів би змінити у собі?»

1.Самолюбивий  2.Добрий  3.Доброзичливий 4.  Стриманий  5.Грубий  6.Чуйний  7.Скромний  8.Уважний  9.Конфліктний  10.Щедрий  11.Організований  12.Товариський  13.Образливий  14.Співчутливий  15.Чесний  16.Жадібний  17.Жорстокий  18.Брехливий  19.Лінивий 

 

 

Учитель. Батьківщину,як і матір, не вибирають. Сильна чи слабка,економічно могутня чи відстала, хороша чи погана, але це наша країна,наша держава.

Зараз Україна переживає далеко не кращі часи. Ми або байдужі до всього,або все критикуємо. І це як хвороба.

Але нам створювати авторитетну й щасливу державу. Передусім від кожного з нас залежить чи буде Україна квітучою,багатою,сильною,чи колонією. Критикувати легко,відокремлювати від усього,що діється в державі – не вихід. «Краще засвітити бодай одну свічку,аніж увесь час нарікати на темряву»,- казав колись Конфуцій.

Будьмо дочками,синами,а не писанками своєї святої землі,держави,свого народу. І хай єднає нас рідна земля,історія,мова,прадавні благородні,звичаї. І тоді Україна виживе,підніметься і засяє!

Учень.

Не ганьби все підряд без пуття,

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя.

Можна жити,а можна існувати,

Можна думати, можна повторять,

Та не можуть душу зігрівати

Ті,що не палають,а горять!

- Яка на вашу думку,одна з найважливіших рис громадянина чи просто людини?

Почуття обов’язку,тобто коли людина відчуває три речі: «можна», «не можна», «треба».

Перевіримо,яке ваше почуття обов’язку,Я зачитую твердження, а ви говорите, «можна», «не можна», «треба».

1.Керувати своїми емоціями,незалежно від того яким темпераметром наділила тебе природа. (Треба)

2.Спокійно й байдуже ставитися до товаришів,які глумляться над іншими. (не можна)

3. Проявляти свої найкращі людські якості, стати справжньою людиною,яку поважатимуть,яка сама поважатиме себе й своїх товаришів. (Треба)

4.Не ображати іншого, без крику галасу довести, що його думка-хибна,а ваша-правильна. (Можна)

5.Піклуватись про матір,батька,бабусю,молодших братів,сестер. Берегти рідних-найдорожче, що у вас. (Треба)

6.Відмовлятися від дорогих подарунків,які батьки готові вам зробити, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. (Можна або треба)

7.Переглядаючи фільми,телепередачі,брати для себе те,що наймодніше,навіть якщо воно суперечить нашим поглядам моралі.(Не можна)

8. Намагаючись виховувати в собі найкращі риси людяності,не забувати про оточуючих тебе людей.(Треба).

Вчитель. Доброта людини - у її погляді,лагідних очах,щирій посмішці. А ще в доброму привітному слові. Часом,нам так не вистачає його. Кажуть,що словом можна і ранити боляче, якщо воно зле і безсердечне,і вилікувати, оживити, якщо воно чуйне та сповнене безмежної турботи. Бути добрими та чуйними, ставитися до людей з теплом вчить нас українська мудрість – прислів’я та приказки.

Робота з прислів’ями. (вчитель роздає учням роздруковані картки з частинами прислів’їв. Один учень читає першу частину, а інші підбирають закінчення.

Краще добро робити,…(ніж гарно говорити).

Злий не вірить,…(що є добрі люди).

Не одяг красить людину,…(а добрі діла).

Добре діло твори…(сміливо).

Від добра добра …(не шукають).

Хто людям добра бажає,той …(і собі має).

Добрі вісті …(не лежать на місці).

Без доброго діла немає…(доброго імені).

Все добре переймай…(а зла уникай).

З добрим дружись…(а лихих стережись).

Про добро пишуть на піску… (а про зло на камені).

 

Вчитель. Найкоротша відстань між людьми-це усмішка. Тож частіше усміхаймося. Будьте вищими від усяких пліток, образ. Умійте прощати.

Стежте за своїми думками – вони стають словами.

Стежте за своїми словами – вони стають учинками.

Стежте за своїми вчинками – вони стають звичками.

Стежте за своїми звичками – вони стають характером.

 

 Вчитель. А зараз пропоную вам відповісти на невеличку анкету. Відповідати на неї треба «так» або «ні».

1. Чи можна примусити людину бути доброю?
2. Чи згідні ви з думкою,що «добротою світ живе?»
3. Чи можна стати добрим лише на деякий час?
4. Чи потрібно виявляти доброту у ставленні до будь-кого?
5. Чи можна сказати, що доброта – найбільша окраса душі?
6. Чи легко бути добрим?
7. Чи можна доброту порівняти із сонцем?
8. Чи є у вас бажання чинити добрі справи?

Якщо більше відповідей так, то ви прагнете чинити добро. І це дуже правильно, адже воно приносить радість оточуючим. Доброта, як чарівні ліки, здатна вилікувати від суму, скрути, безпорадності. Я впевнена, що ви у своєму житті вже встигли зробити чимало добрих справ.

- Даруйте людям радість, робіть добро їм, не чекаючи віддачі. Пам’ятайте, що все повертається, як бумеранг. Добро – добром, зло – злом!

Учень.

Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше зла,

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу,

Я вірю в силу доброти,

Що на торжку не продається,

Що кривди роздає пласти,

Красою тулиться до серця.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящих,

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим.

 

Нехай болить тобі, болить,

Коли ти зло чи кривду бачиш,

Хай в тебе буде така вдача –

Не знати спокою й на мить.

Нехай болить душа, болить

І за минуле,й за сьогодні :

Що є бездомні, є голодні.

Нехай болить душа, болить

За наші ниви, луки, ріки,

Що їх нітратами без ліку

Ми вже зуміли осквернить,

Нехай болить душа, болить,

І лиш тоді хай перестане,

Коли жаданий час настане,

І ми по-людськи будем жить!

Учень. Милосердя,доброта. Природним і закономірним вважалося допомагати нещасному, знедоленому, поділитися шматком хліба, захистити старість, порятувати хворого і каліку, захистити скривдженого.

Милосердя і доброта, як два крила, на яких тримається людство. А чи задумувались ви над тим, що таке доброта, чесність, чуйність. Доброта, милосердя - багатоликі.

Потреба у них повсякчасна. Різні люди є на світі, з різними натурами, характерами, інтересами і смаками. А вже хочеться вірити, що більше хороших людей.

Учень.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про тяжку біду.

Бо доброта-не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте,

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти!

 

Учень. В Україні проживає майже 2 млн. одиноких людей. Близько 200 тис.–не здатні себе обслуговувати,їх об’єднує немічність і самотність.

1,5 млн. наших земляків проживає у злигоднях. Цифри сумні : Але це правда життя…

Люди страждають не лише тоді, коли не мають що їсти, не менші страждання душевні. Тому буває страждають люди, що не чують вкрай необхідного «Добрий день!» Ваша допомога, щире слово, ой як потрібні одиноким людям.

Кажімо більше ніжних слів,

Знайомим,друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану,

Чи перший біль,чи то останній

Коли б то знати наперед,

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком,

То не життя людське коротке,

Короткі в нас слова черстві!

Кажімо більше ніжних слів.

Вірш «Нам так усім в житті потрібно…»

Учень. Лікування добротою потребують не тільки хворі і самотні, а часом і цілком здорові люди, але в яких душа черства і глуха до чужого горя.

Лікування добротою потрібне і тим, хто не бачить і не чує чужої кривди,болю,горя,несправедливості.

Вчитель. Ознайомимось з правилами доброти і правилами чесності.

Правила доброти.(на мультимедійній дошці)

- Допомагати слабким,маленьким,хворим,старим,тим,хто потрапив у біду.

- Пробачити помилки іншим.

- Не бути жадібним.

- Не заздрити.

- Жаліти інших.

Учитель. Кожен народ має якісь святині. У нашого народу – це перш за все пошана до батьків.

Мати й батько – найрідніші й найближчі люди. Вони дали нам життя, вчать нас людяності, доброти, милосердя. Вони люблять нас. І наше завдання – любити їх щиро, сердечно.

Учень.

Родина,дорога родина,

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський та материнським дім.

Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським міцним столом,

Де в шумнім гомоні в кожнім слові

Все сповите любов’ю,а не злом?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові.

Як з батька щедрої руки!

Учень.

Допоки нас чекають наші мами,

І доки виглядають нас батьки,

Провідуймо,та не лише листами,

Хоч дорогі їм і скупі рядки.

Коли неждано вдарять в дзвони далі,

Тоді на все знайдеться час,

Але не сльози,не вінок печалі

Уже ніщо не виправдає нас.

Заниє жаль у щедрім слові «мама»

І чайкою здригнеться синя вись.

Провідуймо і завжди пам’ятаймо,

Що можем запізнитися колись.

Наказ про батьків.(кожному учневі індивідуально)

1.Бути хорошими дітьми – означає не допускати,щоб старість батька і матері була отруєна твоїми поганими вчинками.

2. Вмій відчувати душевні муки матері й батька, їхня хвороба – твоя біда.

3. Вмій бути добрим у думках і почуттях.

4. Бережи здоров’я батьків.

5. Пам’ятай,що ранню старість і хвороби батькам приносить не тільки праця,втома,а й сердечні хвилювання,переживання,тривоги,прикрощі.

6. Найбільше вражає батьків дитяча невдячність,байдужість сина чи доньки.

7. Будьте гідними своїх батьків.

Поспішайте,друзі,робити добро. Нехай ніколи не затьмарить вашу душу зла справа,хай тепло ваших сердець зігріває всіх : і рідних, і друзів, і навіть незнайомих людей.

Врятує світ краса –

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало,

Бо стільки всюди зла –

Людина вже не та.

Тож, люди на Землі,

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра!

 

ПО теплій зливі і грозі

Прошу любовію святую,

Щоб сонце сяяло в росі,

Напийся,світе,добротою,

Немов дзвінкою водою,

По теплій зливі і грозі,

Людської треба доброти,

Щоб цвіт з’явився на калині,

Щоб соловейко тьохкав нині

Природі,звірові,людині –

Людської треба доброти.

Благаймо,нині доброту

Спасти зелені й небесні стежі,

Сльози і поту гіркоту,

Спасти тополь зелені вежі,

Планету й людство од пожежі,

Благаймо нині доброту,

Бо може тільки доброта,

У цій землі, у цьому світі

У цьому хлібі, щоб росла,

Любов’ю й вірою в цім квіті,

Життя відстояти в світі

Спроможна тільки доброта!

Вчитель. У наш нелегкий час все частіше руйнуються сім’ї через брак загальної культури,віри,відповідальності,невміння пронести через усе життя високе почуття – кохання.

Вчитель. Саме зараз в вашому віці приходить перше почуття – кохання. Перша любов…

Вона неповторна,залишає слід у серці,душі на все життя. Бути відданим,вірним своїй любові – це значить залишити частину себе в коханій людині. Зрадити свою любов – це значить зруйнувати красу, створену душею.

    Бути справжньою людиною – це означає бути доброю,щедрою,милосердною,інтелектуальною,вихованою,гідною того,щоб жити на планеті Земля, і прожити це життя так,щоб не було соромно за прожиті роки, прожити їх треба з гідністю. І пам’ятайте,що жити варто за будь-яких умов. Бо вклад кожного в життя – неповторний. Ви – неповторна особистість, активний творець свого життя. Ви – Людина.

Правила людини (висвітлені на мультимедійній дошці)

1. Щодня,щогодини,щомиті вчись любові – всеосяжної,самозреченої,щирої. Учися любити все живе : себе, інших людей,природу, свою планету, не вимагаючи нічого взамін.
2. Завжди пам’ятай, що поруч інші люди, й будь-яка дія твоя або бездіяльність торкнеться їх і змінить : як мінімум-настрій,як максимум-життя. Ніколи не роби іншим того, чого не бажаєш собі.
3. Роби будь-яку дію усвідомлено. Шукай радість і зміст навіть у простих буденних справах: прогулянці,розмові,роботі. Це подарує тобі відчуття справжнього життя.
4. Умій брати на себе відповідальність,починаючи від наслідків дрібних вчинків і закінчуючи своїм життям.
5. День у день трудися, щоб змінити себе. Прагне стати чистішим,добрішим,милосерднішим.

Час невпинно біжить вперед. Збігають хвилини,години,пливуть роки. Хочеться вірити, щоб у Вас все було гаразд, хочеться,щоб слова доброти,почуті сьогодні,ви пронесли крізь усе життя. Пам’ятайте людина на цім світі не вічна, життя коротке і гріх розтринькувати його на погані справи.

Будьте добрими,людяними,милосердними,терпливими, нехай не черствіють ваші душі у щоденних клопотах,бережіть своє серце від усього злого. Всім нам це легко у сьогоднішній час,але пам’ятаймо,що поруч є люди,яким набагато гірше. А ми можемо хоч на крихту покращити їхнє життя своїм відношенням,усмішкою,теплим поглядом, доброю справою…

   А наостанок я хочу звернутися до епіграфа

Якого слова не вистачає у вислові? (Доброта)

Отож,творіть на землі добро,примножуйте кількість щасливих людей. Відкривайте свої серця і душі навстіж,поспішайте робити Добро,ставайте добродіями!

   У будь-яких життєвих ситуаціях залишайтесь на висоті,будьте Людиною. Ніколи не втрачайте віри. Життя наше смугасте і в ньому чергуються успіхи і невдача,злети і падіння. Але «усе минає…» Дотримуйтесь золотої середини,тому що радість не вічна і сум не вічний.

   Де б ви не були,які обов’язки не довелося б виконувати,завжди керуйтеся добром.