Ненька Україна в звичаях та традиціях

Ненька Україна в звичаях та традиціях

У різних народів свою спадщину і звичаї, сформовані впродовж століть або навіть тисячоліть. Звичаї - це обличчя народу, глянувши в яке ми відразу можемо дізнатися, який це народ. Звичаї - це ті не писані правила, яким люди йдуть повсякденно в своїх найменших домашніх турботах і найбільш важливої суспільної діяльності. З незапам'ятних часів було трепетним ставлення до традицій. Навіть після прийняття християнства українці зберегли багато своїх народні старовинні звичаї, тільки об'єднавши їх з релігійними. І сьогодні, через тисячі років, вже непросто виявити грань, де в українських звичаях закінчується стародавня культура, а де починається християнська.

Особливості національного одягу. Український національний костюм - це не просто одяг. Це символ нації, це мистецтво і народне надбання. Це пам'ять наших предків, що відроджується на п'яльцях рукодільниць. Це - гордість українського народу. Це майстерність, що пережила роки. Національний одяг представляє соборну Україну; вона є таким же символом нації, як мова, віра, звичаї. Основа українського національного одягу - стиль бароко, який проявляється в перебільшеннях основних форм. Згадаймо хоча б вишиті рукави жіночої сорочки, орнамент вишивок, мережива, спеціальні декоративні тканини, плахти. Різнобарвні стрічки й нитки бус доповнюють убір, надають йому святковості. Вінок - один з основних атрибутів жіночого українського національного костюма, поряд з плахтою і червоними чобітками. Вінок - це символ непорочності, юності й чистоти, він ж також є невід'ємною частиною весільного обряду.

Зимові свята та звичаї українців

Новий рік свято, яке знають, люблять і якого з нетерпінням чекають земляни - такі різні у своїх етно-національних традиціях, релігійних переконаннях, історичних і сучасних культурних перевагах, для кого він завжди несе із собою надію на здійснення особистих бажань і планів, а в цілому - на майбутній розвиток людства... до наступного нового року... і далі... Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої власні традиції зустрічі Нового року, своя святкова атрибутика, тимчасові терміни для проведення цього свята. Історія свята Новий рік сягає глибокої давнини, коли наші предки пов’язували й пристосовували його до різних знаменних подій свого життя, позначаючи тим самим настання нового часу, періоду, циклу життєдіяльності.

Різдво. Одним з основних українських звичаїв є святкування Різдва. У передріздвяний день - 6 січня - відзначається Святвечір. Основними стравами на Святий вечір є кутя - рисова або пшенична каша з медом, родзинками і маком, а також узвар - компот із сухофруктів. Всього, за звичаєм, у Свят вечір подають 12 пісних страв. А ось 7 січня, на юрба колядніків ходила з торбами для збору гостинців. Вони вибирали собі головного - Березу (або Брезая), латкового (який збирав сало й ковбаси), скарбника, хлібоношу, звіздаря (носив зорю), танцюристів, дзвонарів, скрипалів і т.д. Коляда тривала кілька ночей, поки не обходили кожен будинок у поселенні.

Другим великим святом був Старий Новий рік – день святого Василя.  На передодні старого Нового року (13 січня - свято Маланьї або Маланки) прибирали у хаті та готували Щедру вечерю, столи повинні ломитися від явств). Подавали багато численні мучні блюда: вареники, млини, книші, пироги и пиріжки, калачі; м'ясні блюда: печеня, буженину, ковбаси, печінку, а також домашні різносоли. Старалися приготувати як можливо більше скоромних блюд, щоб було багато їжі весь рік. «Старий новий рік»

Ще один популярний український звичай - тиждень Масляної. Це свято існував на Русі ще в дохристиянські часи. Звичай передбачає проводи зими і зустріч весни. Після появи християнства на Русі Масляну відзначають в останній тиждень перед Великим постом. Основні відмінності свята - це млинці і народні гуляння. У стародавній Русі млинець вважали символом сонця, так як він, подібно до сонця, теж жовтий, круглий і гарячий, і вірили, що з'їдаючи млинець, люди отримують частинку його тепла і сили.

Красивий, щедрий рідний крайІ мова наша солов’їна. Люби, шануй, оберігай. Усе, що зветься Україна. (І. Січовик)

Дякую за увагу! презентацію підготувала Неплях В. В. матеріали до презентації взято з відкритих інтирнет ресурсів