нестандартні форми батьківських зборів

Л. с. Корнійчук, Строківська ЗОШ, Попільнянський р-н, Житомирська обл.

Ми живемо в неспокійний час — час великих сподівань і роздумів. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому.

Фундаментом процесу виховання є духовність українського народу, його культура. Ці основні національні цінності пізнаються, шануються і примножуються працею рук, зусиллями мозку й енергією серця, теплотою і багатством душі кожного вихованця.

Проблемна тема, над якою я працюю: «Соціальне оточення учнів, їх взаємини з однокласниками, батьками, вчителями».

Виховання починається з родини, адже саме тут засіваються зерна виховання. Вкрай важливим є взаємодія виховного впливу родини і школи, і тому намагаюсь постійно підтримувати тісний зв’язок з батьками, відвідую родини своїх учнів, спостерігаю за умовами життя, теплотою відносин у сім’ях своїх вихованців, залучаю батьків до шкільного життя дітей, стараюсь завжди проводити цікаво батьківські збори, використовуючи інтерактивні методи, ігри, хвилинки запитань і відповідей тощо.

Переконана, що поганих дітей немає. Є недостатня увага і неправильне ставлення до дітей, особливо в дошкільному та перехідному віці. Батьки, які бачать і переконані, що їхніх дітей люблять, поважають і виховують так, що вони позитивно змінюють свій характер, завжди будуть повернуті обличчям до школи і, безперечно, допомагатимуть класному керівнику.

Батьки моїх учнів надають велику допомогу в ремонті класної кімнати, організації різних виховних заходів, а також проведенні екскурсій (не тільки учнів, а й спільних — батьків і учнів).

Питання методики вивчення соціального оточення учнів, їх взаємин з однокласниками, батьками, вчителями не можуть успішно розв’язуватися без вивчення індивідуальних особливостей учнів, колективу та здійснення індивідуального підходу.

Особистість учнів вивчаю через анкетування, пси холо го-педагогічні спостереження, через безпосереднє спілкування з батьками.

Уважаю, що для вчителя, а особливо класного керівника, обов’язковим є взаєморозуміння у відносинах, простота, щирість і безперечно — усмішка, щасливий блиск в очах від задоволення, яке приносить улюблена робота. Однією з основних форм педагогічного всеобучу батьків, найбільш визнаною традиційною формою спілкування з ними є батьківські збори. І батькам, і класним керівникам відомі загальношкільні та класні батьківські збори, а також відомі терміни їх проведення.

Пропоную вашій увазі «заочні     батьківські        збори». Цей вид роботи я пропоную не тільки батькам, які проживають у сільській місцевості (як робила це раніше), а й жителям міст.

Відомо, що не всі вчителі можуть похвалитися тим, що до них усі батьки приходять на батьківські збори, а педагогам, які працюють у сільській місцевості, тим більш важче зібрати батьків на збори, особливо в період польових робіт. І тому в мене виник задум, щоб усі батьки були в курсі справ своїх дітей, потрібна інша форма спілкування з батьками, заочна.

за            змістом такі збори можуть бути:

•         організаційними (проводяться на початку навчального року, особливо коли класний керівник «набрав» нових дітей або працює зі старшокласниками і виникає потреба в спілкуванні з батьками);

•         підсумкові (в кінці семестру або чверті, можливо, в кінці навчального року);

•         за тематикою педагогічного всеобучу (пам’яткарекомендація для батьків, поради, лекції тощо).

Важко передбачити всі можливі варіанти тематики проведення батьківських зборів. Їхню тематику підказують саме життя, інтереси і потреби класного колективу. Ефективність зборів значною мірою залежить від продуманого, добре педагогічно підготовленого класним керівником матеріалу. Звичайно, вміло підібраний матеріал, наведені цікаві приклади із життя класного колективу, певні поради чи педагогічні рекомендації зацікавлять батьків не тільки цими зборами, а й наступними, які ви їм запропонуєте.

Заочні батьківські збори можна проводити не більше 3–4 разів на рік, чергуючи їх, звичайно, зі стаціонарними батьківськими зборами.

Шановні батьки! Ми з вашими дітьми прожили семестр. Яким він був для ваших дітей, чи є певні досягнення, як долали труднощі і чи все вдалося — про це і піде мова. Якщо говорити про те, чи дружний наш клас, то з упевненістю можна сказати — на 80 %.

Чому? Та тому що учні часто між собою сперечаються, інколи це переходить у сварку, через це доводиться їх заспокоювати, проводити бесіду чи позачергову виховну годину. Інколи учні між собою б’ються просто біля зупинки, коли чекають на автобус.

Найбільш неприємним є те, як вони ображають один одного словами. Я як класний керівник веду нещадну боротьбу з лихослів’ям, але моїх старань, шановні батьки, замало, і тому я прошу вашої допомоги: говоріть зі своїми дітьми про культуру поведінки — в школі насамперед.

(Далі класний керівник стисло характеризує загальний стан успішності навчання.)

Над цим давайте разом попрацюємо, шановні батьки.

Перегляньте будь-ласка, табелі успішності ваших дітей, проаналізуйте їх, і давайте будемо здійснювати разом контроль за виконанням домашніх завдань та поведінкою.

Завжди поруч із критикою крокує і похвала. Ваші діти — активні у громадському житті школи та класу. Це виявилось у тому, що 10 клас найкраще виступив на Святі квітів, активним був в проведенні Тижня правових знань, підготовці і проведенні вечора до Дня іменинника, Дня української армії. Особливою підготовкою було те, що активно до Новорічного вечора готувалися всі учні класу — і хлопці, і дівчата нарівно. Це наші маленькі перемоги.

Хочеться подякувати вам, шановні батьки за підтримку, бо без вас повноцінних виховних заходів не було б (наприклад, виховної години, приуроченої до вшанування пам’яті жертв голодомору, Дня української армії для хлопців класу).

Ми входимо у друге півріччя навчального року. Прохання до вас, батьки: довіряйте своїм дітям, але й перевіряйте (не тільки щоденник, а й зовнішній вигляд, настрій не тільки післяурочний, а й після проведення шкільних вечорів, відвідування вашими дітьми місць проведення дозвілля молоддю).

Я вважаю, що спільними зусиллями ми виховаємо з ваших дітей осіб з високим іменем Людина!

Здоров’я вам, терпіння, мудрості, успіхів і взаєморозуміння у вихованні.

батькам               варто     знати

Проблема батьків і дітей завжди була актуальною. То в чому справа? Невже батьки такі черстві й нечутливі до своїх чад, байдужі до інтересів, неспроможні зрозуміти найближчих їм людей, а діти жорстокі і невдячні, грубі й егоїстичні настільки, що на всі спроби батьків щиро порозумітися з ними відповідають бездумністю й емоційною глухотою? Однозначної відповіді на ці питання годі й шукати в посібниках педагогіки, та й у самому житті навряд чи можна знайти. Ось чому так важливо, щоб ви, батьки, мали хоча б найелементарніші знання з психофізіології, етики взаємин.

Рання юність — період життя і розвитку людини від 15 до 17 років. Це етап завершення фізичного розвитку організму: уповільнюється темп росту тіла, збільшується його вага, закінчуються формування та функціональний розвиток усіх його систем і органів.

Тому додержання правильного режиму харчування, праці, відпочинку, заняття фізкультурою — обов’язкові для юнаків і дівчат.

Батьки, ви повинні виховувати в дітей потребу і вміння стежити за нормальним функціонуванням свого організму, запобігти розвитку в них шкідливих звичок (алкоголізму, паління тощо). Основні види діяльності в юнацькому віці — навчання і праця. Істотно змінюється розумова діяльність юнаків і дівчат: зростає критичність мислення, розвиваються вміння аргументувати й доводити свою думку. Розвиваються вольові якості, сфера емоцій і почуттів.

Значне місце в емоційному житті юнаків і дівчат посідають почуття дружби і кохання. Розвиваються самосвідомість і самооцінка, що дають імпульс до самовиховання.

Юнацький вік — вік життєрадісності, бадьорості, ентузіазму, прагнення до активної участі і житті су спільства. До конфліктів між батьками і дітьми часто призводить невмілий підхід до молоді, старших, які ігнорують зміну в дітях у період ранньої юності, що часто виражається в різкій і не досить переконливій критиці смаків синів і доньок, їх інтересів, уподобань. Водночас ви самі, батьки, вели спосіб життя, поводження в сім’ї і поза нею далеко не завжди як взірець для наслідування.

В основному необдумана поведінка дорослих виховує в дитячих душах жорстокість, байдужість, невміння співчувати чужій біді. Важливою особливістю виховання дітей у сім’ї в цьому віці є ставлення до них як до дорослих. У цей період старшокласники відчувають потребу в підтримці їх упевненості у своїх силах і п одоланні труднощів. Для того щоб уникнути можливих ускладнень у взаєминах, ви, батьки, повинні розібратися в його причинах, а не вимагати поваги до себе.

Якщо юнак чи дівчина звертається до вас з будь-якими питаннями, треба прагнути дати вичерпно однозначну відповідь. Ні в якому разі не можна підміняти пораду покаранням, намагатися насильно проникнути в душу юнака чи дівчини, коли вони того не хочуть.

Труднощі, шановні батьки, полягають і в тому, що ви не єдині порадники своїх дітей. Ви повинні вміти слухати доньку чи сина, бачити перспективу розмови, обережно, щоб не образити, з’ясувати мотиви їх діяльності, що допомагатиме передбачити поведінку дітей, ретельно продумувати аргументи бесіди. Звідси випливає, що моральний авторитет батьків, чутливість, тактовність, повага і дружні взаємовідносини — необхідні умови успішного впливу батьків на формування особистості старшокласника.

І закінчити хотілося б словами великого педагога В. О. Сухомлинського: «Є єдина могутня духовна сила, яку ні з чим не можна порівняти, яка здатна відобразити в душах наш образ — образ справжньої людської краси. Ця сила — велике багатство людського духу — любов. Будемо ж створювати це багатство своїм життям. Є вона в наших батьківських серцях — є чим виховувати дітей».

Хочу звернутися до вас зі словами привітання, адже наші діти вже випускники. Я бажаю вам здоров’я, терпіння у їх вихованні.

Цей навчальний рік потребує величезних зусиль і постійної праці з боку як дітей, так і вас, адже для досягнення вашими дітьми мети у виборі майбутньої професії потрібно скласти зовнішнє оцінювання. А це — наполеглива праця, причому щоденна.

Про деякі зміни в цьогорічному оцінюванні ми поговоримо на очних (стаціонарних) батьківських зборах, які відбудуться незабаром. А зараз пропоную вашій увазі заочні батьківські збори про необхідність дотримання правил дорожнього руху.

Я вважаю, що ця тема завжди актуальна, навіть для старшокласників, ще й тому, що наші діти щодня мають справу з вулицею, якою рухається багато інших засобів пересування.

З метою запобігання нещасним випадкам рекомендую проводити з дітьми щоденні бесіди про їх поводження на вулиці по дорозі до школи та додому.

цікавою     є              інформація         про         те,           що…

•         Дороги почали будувати задовго до появи перших автомобілів. Ними пересувалися пішки, верхи чи в кінних екіпажах. Перший царський указ, що стосувався правил дорожнього руху в Російській імперії, було видано ще в 1683 році. Ним змушували вершників і кучерів обережніше застосовувати віжки. Покарання за побиття чи калічення перехожих залежно від соціального статусу постраждалого. Якщо це був селянин, то кучера попереджували і відпускали, а якщо впливовий дворянин — кучеру загрожувала кара батогами, а при повторному затриманні — каторга.

•         У 1812 році цар Олександр І запровадив у Російській імперії правосторонній рух, обмеження швидкості і номерні знаки для екіпажів.

•         Справжня проблема виникла з появою автомобілів. З’явилася низка указів і законів про дорожній рух, які із сучасної точки зору виглядають дещо смішно.

•         Так, у 1865 році в Англії було прийнято закон про обмеження швидкості руху автомобілів до 5 км/год. У Німеччині власник автомобіля мав заздалегідь повідомити поліцію про маршрут своєї поїздки.

•         Наші дороги дуже перевантажені різними транспортними засобами. Це створює перешкоди і незручності, а отже, й небезпечні ситуації.

•         Щоб уникати цих ситуацій, потрібно дотримуватись Правил дорожнього руху, які були і залишаються найголовнішим засобом організації дорожнього руху.

•         Правила дорожнього руху регламентують права й обов’язки учасників дорожнього руху: водіїв, пасажирів, водіїв мопедів і велосипедів, осіб, що керують гужовим транспортом, і погоничів  тварин.

Наші діти — учасники дорожнього руху. Вони є пасажирами рейсового автобуса, водіями мопедів і велосипедів. Вони також неодмінно повинні дотримуватися правил дорожнього руху.

Ви, батьки, повинні застерігати дітей від неправильного поводження на дорозі, попереджати про небезпеку, яка чатує на них на кожному кілометрі дороги, не дозволяти самостійно брати той чи інший засіб транспорту, особливо у вечірній час.

Велику небезпеку несуть скутери, на які за законом ваші діти повинні мати права. Почастішали випадки загибелі людей, які використовували цей вид транспорту.

Якщо ви хвилюєтесь за ваших дітей, краще запобігайте тому, щоб діти використовували будь-який вид транспорту.

Благословляйте своїх дітей, коли вони щодня вирушають у дорогу, адже ви хочете, щоб вони живі й здорові вернулися додому.

Шановні батьки!

Пам’ятайте: здоров’я і життя ваших дітей — найдорожче, що є в цьому складному світі. Воно — у ваших руках.

Проводьте з дітьми бесіди про небезпеку на дорогах, розказуйте їм про правила вуличного руху.

Не купуйте одразу за їх вимогою будь-який транспортний засіб, не побачивши, що ваша дитина готова до керуванням ним. Навчіть свою дитину користуватися транспортним засобом, якщо в цьому є потреба.

1. Якщо ви придбали мотоцикл чи скутер, навчили дитину водити його, то не забудьте:

•        Пояснити, що одяг, взуття і головний убір мають особливе значення для мотоцикліста. Вони роблять його помітнішим на дорозі, захищають від несприятливої погоди, допомагають надійніше утримувати кермо і безпечніше зупиняти мотоцикл.

•        Згідно з Правилами дорожнього руху , всі мотоциклісти зобов’язані користуватися захисними шоломами. Адже кожна друга травма у мотоциклістів — черепно-мозкова. Більшості загиблих шолом міг би врятувати життя.

•        Деякі моделі мотоциклів не призначені для перевезення пасажирів.

•        На задньому сидінні мотоцикла дозволено перевозити дітей віком від 12 років і зростом від 145 см.

2. Якщо ваша дитина добирається до школи автобусом, ознайомте її з правилами поводження в громадському транспорті.

• Крім того що дитина має вітатися і поступатися місцем людям похилого віку, вона повинна знати, як заходити в транспортний засіб і виходити з нього.

3.                   Переходячи дорогу, дитина повинна знати, що перетинати її можна тільки в установленому місці, тобто там, де знаходяться знак «Пішохідний перехід» і нанесена розмітка «Зебра». Розпочинаючи перехід через дорогу, дитина повинна подивитися вліво для того, щоб упевнитись у відсутності транспорту, а дійшовши до середини дороги, те ж саме зробити, подивившись управо.

4.                   Недопустима навіть думка про те, що ваша дитина може перебувати в стані алкогольного сп’яніння, тим більше тоді, коли вона є учасником дорожнього руху.

ток-шоу «Чи потрібні нам поради старших?»

Ток-шоу як жанр телебачення виник на американському телебаченні в 60-х рр. XX ст. Його засновником уважають відомого журналіста Філа Донах’ю.

Ходить легенда, що під час прямого ефіру в Донах’ю закінчились питання, він підбіг до одного з глядачів і запитав: «У вас є запитання до нашого гостя?». На щастя, питання було. І таким чином Філ Донах’ю створив жанр «Ток-шоу».

Різновидами ток-шоу є інтерв’ю, гра, дискусія та ін.

Ток-шоу — це програма, коли на очах глядачів народжуються думки, слова, дії. Це програма, коли з одного боку звучать класичні запитання, а з іншого — виникають розважальні моменти. Під час проведення ток-шоу може використовуватися різна лексика — розмовна, навіть жаргонізми.

Для проведення ток-шоу потрібно обрати від одного до п’яти експертів, ведучого, який веде ток-шоу, ознайомлює глядачів із правилами проведення, запрошує гостей, готує зал. Для виступу надається 1–2 хв, і тільки ведучий може надавати слово для виступу.

питання               1.             «мама   —            найкраща           порадниця» (Пропоную послухати експерта про результати анкетування.) Кожна людина повинна пам’ятати найрідніше місце на землі — дім, де пройшло дитинство, де живуть батьки. І ви повинні любити куточок, оселю, де співала вам колискову пісеньку ваша мама. Очі мами, тепла долонька, колискова, перша по рада…

•         Отже, давайте подумаємо, які поради мами були для вас найпершими в житті?

•         Чи можете ви їх пам’ятати?

•         Ви росли-підростали, а мама давала поради...

•         Які настанови мама давала, коли ви стали школярами? Дехто з вас закінчує школу вже в цьому навчальному році.

•         Які ж поради дає вам мама тепер?

Хоч сторона моя багата,

Красива квітами й людьми. Найкраща в світі — рідна хата Під ясеновими крильми.

У ній тепло і очі мами.

І доброта її руки.

А над сумними образами

Горять барвисті рушники.

Пропоную вам ситуацію «Іменини». Сьогодні день народження Ніни. Прийшли гості. Мама накрила стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це ж бабуся за стіл сяде. Їй 82 роки. У бабусі дрижать руки, крапельки капають на стіл. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: «У Ніниної бабусі руки дрижать». Ніна попросила маму, щоб бабуся за стіл сьогодні не сідала. «Чому?» — запитала мама. — «В неї руки дрижать. Капає на стіл...»

Мама зблідла. Не сказавши ні слова, вона зняла зі столу білу скатерть і сховала її в шафу. Мама довго сиділа мовчки, потім сказала: «У нас сьогодні бабуся хвора, тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю, тебе, Ніно, з Днем народження, моє тобі побажання: будь справжньою людиною».

•         Чи засуджуєте ви Нінину маму?

•         Чи є ця ситуація порадою?

•         Скажіть, будь ласка, а своєю поведінкою мама дає поради? Як ви вважаєте?

•         А дає поради мама, які вам не завжди подобаються? Чи сердитесь (засуджуєте) маму за ці поради, побажання? Чи виконуєте їх?

•         Як ви думаєте, порада мами, коли ви будете мати свою сім’ю, буде доречною? Чи ви вже будете дослухатись до порад своєї «половинки?»

(Слово експертам.)

питання  2.             «татку, ти           справжній           порадник» Стану я порадою, мамою і татом, а в скрутну хвилину — вибором єдиним…

У нас у залі присутня дівчинка. Послухаймо її.

(Дівчинка говорить, що в неї ніколи не було мами, бо вона з якихось міркувань покинула її з братиком на татка.) І виховує її татко.

Найкращий у світі татусь, який не злякався труднощів виховання дітей, який є взірцем для всіх чоловіків — гість нашого шоу — Франчук Володимир Леонідович!

•         Пане Володимире! Поділіться досвідом, як ви виховали таких гарних дітей?

•         Чи все вам удається? Які були труднощі?

•         Що може порадити Батько?

•         Скажіть, коли було виховувати легше — коли діти були меншими, чи тепер?

•         Незабаром у вашої Маринки почнеться так званий перехідний вік. Що ви порадите в цей  період?

•         Чи зможете відповісти на всі запитання?

•         Чи проситимете допомоги в когось?

•         Які поради ви дасте нашій шкільній аудиторії?

Послухаймо наших експертів.

Дякуємо Вам, Володимире Леонідовичу, що Ви є справжнім вихователем і, взагалі, Людиною з великої букви.

Я бажаю Вам здоров’я, здійснення всіх ваших мрій і успіхів у вихованні дітей.

Ведучий

А літа вже летять,

Скронь торкаються крилами білими. Теплих весен дощі Поливають за нами жаті.

А для нас, для дітей, Ви лишаєтесь вічно красивими. Наші друзі завжди —

Дорогі, найрідніші батьки.

Вірш «Татова порада»

Хлопчина вбіг із двору в хату. До тата голосно гука:

— А я провідав у лікарні Свого найкращого дружка.

Тож правда, тату, я чутливий

І маю серце золоте? — Замисливсь тато на хвилину І так сказав йому на те:

— Коли тебе в тяжку годину

Людина виручить з біди,

Про це добро, аж поки віку, Ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині щиросердно

Ти зробиш сам добро колись, — Про це забудь, аж поки віку. Мовчи й нікому не хвались!

питання               3. «дідусю,           бабусю, підкажіть,           як…»

Людина — це звучить гордо…

Слово експертам за підсумками анкетування.

Дідусь, бабуся — після мами і татка — це найдорожчі люди. Вони мудрі, бо прожили вдвічі більше за наших маму і татка. Ви для них — онучата, пташенята, ластів’ята. Ви дуже любите їх.

•         А чи слухаєтесь їх? Чи виконуєте їх поради?

•         Не завжди. Чому? Вони не сучасні? Не завжди вас розуміють?

Слово гості — бабусі одного з учнів.

Розгляньмо ситуацію. Мене виховувала бабуся. Часто однокласники сміялися з моїх нових речей, бо речі мої були не зовсім сучасними, адже вибирала їх зі мною бабуся. Часто я за це на бабусю сердилась. А зараз я доросла, маю своїх дітей, але мені не вистачає дуже бабусі, її порад. Вона померла, благословивши мене на подружнє життя…

Давайте обговоримо цю ситуацію. Це можливо в  житті?

Чому внучка могла сердитись? Можливо, бабуся була несучасною?

Чи простила внучка бабусю? Коли?

А чи не пізно це?

Прошу вас послухати ці слова:

Давно я у бабусі живу І кращого місця ніде не знайду. Для мене бабуся — найдорожча в житті, Вона серце і душу віддає мені.

Моя найкраща, дорога бабусю!

Спасибі, що ви у мене є.

Не раз я вам доземно уклонюся

І на колінах помолюся,

Щоб сам Господь продовжив вам ще довгий вік

Аж до самих ста літ, Щоб ви мене ще вирядили в життя І довели, рідненька, до пуття.

Ці слова написала дівчинка, яка при живій мамі стала сиротою. Сирітська доля сумна й невесела. Все в думках і мріях про батьків. Дитяча уява малює портрет найдорожчої людини — матері. Хочеться вклонитись усім бабусям на землі, які взяли на себе сміливість виховувати дітей-сиріт. Адже безліч порад вона повинна дати дитині, щоб вона зростала нормальною, здоровою не тільки фізично, а й духовно.

Як зазначили експерти, судячи з ваших анкет, найменше порад дають дідусі...

Як на вашу думку, чому?

Якими можуть бути поради дідусів?

Слово експертам.

питання               4.             «подруженько,  твоя       порада  допомогла          мені…»

Слово експертам про результати анкетування.

Зі слів експертів можна відзначити, що подруги можуть бути гарними порадницями, навіть у деяких ситуаціях замінити маму чи сестру.

Давайте послухаємо вірш «Тихенька дівчинка».

Чого це на мене так сердяться в школі?

Тож я не чіпаю нікого ніколи. Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо, А з цього виходить одне тільки лихо.

Оце я сказала — така в мене звичка,— Що в Галі, як мишачий хвостик, косичка. Що в Каті спідничка — неначе з рогожі, Та ще й черевички на човники схожі.

Що в Гані волосся нечесане досі,

Що очі в Мар’янки маленькі та косі. Що в зошиті Лесі самі тільки плями:

Напевне, бруднющими пише руками.

Я ж правду кажу їм... І що тут такого? Тож я не чіпаю ніколи нікого.

Сиджу собі тихо і в школі, і вдома.

І чом вони сердяться всі — невідомо… Декому з вас, напевне, знайома ця ситуація.

•         Скажіть, будь ласка, у цієї дівчинки може бути подруга?

•         Подруги такими бувають?

•         А справжня подруга — це яка?

•         Які поради від подруги були для вас дуже важливими?

Розгляньмо ситуацію. Ольга зі своєю подругою поїхали на ринок купувати щось із одягу до вечірки. Ольга купила гарну сукню, а подруга так собі нічого і не вибрала. Але на вечірку вона прийшла в такій сукні, як і в Ольги.

Прокоментуйте цю ситуацію.

Це справжні подруги?

Як зробила б справжня подруга?

Слово експертам.

питання               5.             «мудрий              пораднику,         вчителю               мій»

Слово експертам про результати анкетування.

Від учительського слова, поради залежить, можливо, доля деяких учнів. Слово вчителя, вчасно і переконливо сказане, змінює дитячу душу.

•         Що ж може радити вчитель? У чому переконати?

•         Ви хотіли б стати вчителем?

•         Вам ставали у пригоді поради вчителя?

•         Чи може вчитель давати не зовсім звичні для вас поради?

Розгляньмо ситуацію. Учениця почала зустрічатися з хлопцем, набагато старшим за неї. Вона стала замикатися в собі, стала дратівливою, почала часто пропускати заняття... Класний керівник їй дещо порадила. Що, на вашу думку, могла порадити класний керівник?

Пропоную вам варіанти відповідей.

1.       Порадила припинити зустрічі й узятися за навчання.

2.       Запросила на бесіду дорослого хлопця і вирішувала з ним вихід із ситуації.

3.       Звернулася до батьків.

4.       Не звернула уваги на цю ситуацію.

5.       Порадила взятися за навчання, не заперечуючи цієї дружби.

•         Чи може бути вчитель порадником у цьому?

•         Чи вважаєте ви за доцільне те, щоб учитель був вашим порадником у тій чи іншій, ситуації?

Я прошу допомоги залу!!! Шановні колеги-вчителі! Допоможіть правильно розв’язати це питання!

Слово експертам. Вірш «Зумій навчити»

Душа дитини — нерозкрита книга. Її торкнешся — і себе згадаєш.

Так обережно сторінки гортаєш

Й виписуєш рядки, неписані іще.

Зумій внести у душу ту незнану Людське добро, тепло сердець і рук. Щоб та душа невпинно й бездоганно Змогла дійти вершини всіх наук.

Зумій навчити людськості і віри, Зумій навчити трепету душі. Щоб діти ті пішли в життя уміло, Лише біди ти вчити не спіши.

Нехай же бачать світ прекрасним, світлим, Нехай же чують музику землі. Щоб все навкруг для них було привітним, Бо душі ці іще такі малі.

Щоб віру у життя в них не убити, Ти так легенько струни натягни,

Навчи їх в правді і в любові жити. Щоб вірити в людей вони могли.

(Н. Зубенко) Життя твоє усе — як на долоні.

По краплі душу іншим віддаєш. Хоч вчора втома нелюдська й сьогодні, Любові й праці ти не знаєш меж.

Класний керівник. Шановні учні! Всьому цьому, що прозвучало у вірші, ми вас навчили — добра, людяності, любові до життя, віри і правди…

Ми завершуємо наше ток-шоу. Спасибі всім, хто був із нами. Здоров’я вам міцного, звичайного людського щастя, усього найкращого в повсякденній роботі!

Шановна публіко, колеги, гості і учасники нашого ток-шоу!

Підсумуймо те, що порадили нам наші гості.

Я вдячна вам за те, що ви сьогодні були активними, що ви змогли довести нашим учням, що їм завжди були і будуть потрібні поради старших, адже повноцінне виховання є в тих людей, які завжди, прислухалися до настанов, побажань, мудрих порад старших.

Поради почалися в нашому житті з колискової, яку наспівувала мама: «Спи, дитинко, засинай...», і безлічі прохань: будь слухняним, рости здоровим, твори добро на цій землі, навчайся гарно, не приходь пізно додому...

Моє побажання вам, учні: прислухайтеся до нас, старших, адже ми бажаємо у вас побачити в майбутньому вихованих, гарних, розумних, поміркованих громадян нашого суспільства.

Шановні колеги! Дякую за те, що були з нами. Бажаю всім здоров’я, задоволення від вашої праці, гарних вам учнів. Нехай тепло дитячих сердець затьмарює всі ваші проблеми, а ясний погляд дитячих оченят допоможе їх розв’язати.

Питання 1. Серед учнів деяких класів нашої школи було проведено анкетування щодо порад. Майже 70 % учнів відзначили, що найбільше порад у їхньому житті дає мама. Ці поради є різними.

Вислухавши обговорення першого питання («Мама — найкраща порадниця»), ми відзначаємо, що обговорення було активним (пасивним). Було запропоновано цікаву ситуацію, обговорення було оригінальним.

Питання 2. 5 % учнів уважають своїм порадником татка.

В основному це — хлопці.

Група експертів відзначає, що активним в обговоренні цього питання є наш гість — Франчу Володимир Леонідович.

Розповідь його була цікавою і повчальною. В обговоренні найактивнішими були…

Питання 3. Результати анкетування свідчать, що 10 % учнів порадницею вважають бабусю.

Зокрема, учні відмітили, що не завжди виконують поради бабусі і дідусів, причому дідусі дають найменше порад.

Обговорення цього питання можна оцінити на … балів.

Цікавою була запропонована ситуація; нас, експертів, зворушив вірш дівчинки-сироти.

Питання 4. 40 % учнів відзначили, що найбільше порад їм дають друзі, особливо дівчатам — подруги.

У більшості — це особисті питання.

Група експертів відзначає вдалий вірш, цікаве обговорення, оригінальність ситуації.

Ми ставимо оцінку…

Питання 5. У своїх анкетах учні написали, що вчителі є мудрими порадниками, але не на всі питання, які хвилюють учнів.

Учні не завжди можуть відкритися вчителю зі своїми проблемами. 5 % учнів назвали своїми порадниками вчителів.

В обговоренні цього питання активними були… Було запропоновано цікаву ситуацію.

додаток 2

договір про співробітництво між класним керівником і батьками.  10 клас

Шановні батьки!

Ваші діти, а мої учні і вихованці, ступили на широку стежину дорослості — зрілого і повноцінного життя. Залишилося 2 роки навчання у школі. Це період, коли вони здобудуть повну середню освіту, визначаться з вибором майбутньої професії. Але їм як ніколи потрібна наша з вами спільна допомога для здійснення їхніх мрій. Я як класний керівник пропоную співпрацю батьків і класного керівника і тому доводжу до вашого відома такі пропозиції: без контролю дорослих позитивних результатів виховання не буде. Тому пропоную контролювати:

•        Щоденник (хоча б щотижня).

•        Відвідування школи.

•        Відвідування вашою дитиною позашкільних закладів (наприклад, дискотеки в клубі і т. д.) до 22.00 влітку та до 21.00 взимку.

•        Підготовку і виконання домашніх завдань (у 10 класі на підготовку домашніх завдань потрібно від 4 до 6 год щоденно).

•        Прохання до батьків: не перевантажуйте своїх дітей домашньою фізичною працею (це означає, що посильну фізичну роботу вони все ж повинні виконувати обов’язково).

•        Не допускайте лайливих слів у розмовах зі своїми дітьми.

•        Ніколи не бийте їх!

•        Учіть завжди вітатися з оточуючими і поважати їх.

•        Виховуйте повагу до стареньких.

Зі свого боку як класний керівник я буду:

•        Щотижня проводити виховні години, на яких розглядатимуться різні питання виховання, моралі, етики, естетики для їх майбутнього.

•        Щотижня проводити бесіди з усіма учнями і з окремими (в разі потреби) з різних тем.

•        Щодня ретельно контролювати навчання відвідування школи і поведінку ваших дітей.

•        Проводити вечори, на яких обов’язково повинні бути всі учні класу.

•        Проводити цікаві екскурсії зі своїми вихованцями (звичайно, із вашою спонсорською допомогою).

•        Проводити зустрічі із цікавими людьми.

Неодмінною умовою нашої співпраці є і завжди буде любов і повага до ваших дітей.

Що й засвідчуємо.

Щиро ваш класний керівник.

р. S. Якщо ви згідні з моїми пропозиціями, прошу своїми підписами і пропозиціями відгукнутися на моє звернення.

Класний керівник: __________________________

                                                                              Підписи батьків:       __________________________