Нетрадиційні форми роботи для дітей з ООП. Тема "Нетрадиційні методи подолання мовних порушень."

Тема: Нетрадиційні методи подолання мовних порушень.

 Добре розвинене мовлення дитини є важливою умовою успішного навчання в школі. Мовленнєві вади негативно впливають на всі психічні функції, відбиваються на діяльності дитини, поведінці, а важкі порушення мовлення впливають на розумовий розвиток, на формування вищих рівнів пізнавальної діяльності.

На сьогоднішній день у кожного логопеда є практичний матеріал, використання якого сприяє ефективному подоланню мовленнєвих вад дитини. Збільшення кількості мовленнєвої патології серед дітей вимагає інноваційних технологій, нестандартних методів і прийомів, нових підходів у корекційній роботі.

У спеціальних журналах, різних методичних виданнях логопеди, дефектологи, педагоги пропонують нові нетрадиційні форми роботи з дітьми.

На даний час все більше застосовують нетрадиційні методи впливу:

Фітотерапія – лікування за допомогою рослин.

Ароматерапія – лікування за допомогою фітокомпозицій ароматів квітів та рослин.

Музикотерапія – вплив музики на людину з терапевтичною метою.

Хромотерапія – вплив кольору на організм людини.

Пісочна терапія – гра з піском як спосіб розвитку дитини.

Су-Джок-терапія – взаємовплив окремих частин тіла за принципом подібності.

Леготерапія – вчитися граючи і навчатися в грі.

Ці методи не можна розглядати як самостійні і самодостатні. Їх використання перш за все підвищує ефективність корекційної роботи.

Фіто-, аромо-, музико-, хромотерапія

 Фітотерапія завжди використовувалася у логопедичній роботі.

Фітотерапія – лікування за допомогою лікарняних засобів. Вона має глибоке коріння як в нашій країні, так і за кордоном. Лікарські  рослини – ефективний засіб під час лікування різноманітних мовленнєвих аномалій. Їх вживають для відновлення розумової та фізичної працездатності, усунення втомлюваності, в’ялості, профілактики порушень мозкового кровообігу, розладів пам'яті, нервозності, відновлення м’язового тонусу.

 Особливе місце необхідно відводити ароматерапії. Народний досвід і дослідження вчених довели, що запахи здатні керувати настроєм і працездатністю. Фізіолог Д. І. Шатенштейн у 1939 р. вперше науково обґрунтував та експериментально довів, що деякі нюхові подразники впливають на багато функцій і особливо на працездатність.

 Останнім часом все більше використовується у логопедичній роботі музикотерапія, яка прийшла до нас з Давньої Греції та інших країн. Музика здатна змінити душевний і фізичний стан людини. Скрипка і фортепіано заспокоюють нервову систему; а флейта має розслаблюючу дію. Самий значний ефект від музики – це профілактика та лікування нервово-психічних захворювань.

 Легка спокійна музика датського композитора і музиканта Франсиса Гойи заспокійливо діє на нервову систему, приводить до рівноваги процеси збудження і гальмування. Для врівноваження нервової системи найчастіше використовується фонограма лісу, спів птахів, п’єси з циклу «Пори року» П. І. Чайковського, «Місячна соната» Бетховена.

 Найбільш важливими для дітей-логопатів є тренування спостережливості, розвиток відчуття темпу, ритму і часу, мислиннєвих здатностей і фантазії, вербальних і невербальних комунікативних навичок, виховання вольових якостей, витримки і здатності стримувати афекти, розвиток загальної тонкої моторики й артикуляційної моторики.

 Музикотерапевтичний напрям роботи сприяє покращенню загального емоційного стану дітей; корекції і розвитку відчуттів, сприйняття, уявлень; стимуляції мовленнєвої функції; нормалізації просодичної сторони мовлення (темпу, тембру, ритму, виразності інтонації).

 Існують спеціальні комп’ютерні програми з хромотерапії  (кольоротерапія). Їх доцільно використовувати на фронтальних логопедичних заняттях як хвилинки відпочинку.

 Наші пращури помітили, що одні кольори приємні для ока, заспокоюють, сприяють приливу внутрішніх сил, збадьорюють; інші – дратують, пригнічують, визивають негативні емоції. Вплив кольору на людину не однозначний, а сугубо індивідуальний, він має вибірковий характер. Це необхідно враховувати в роботі.

В роботі з дітьми, які мають важкі мовленнєві порушення, останнім часом використовується су-джок терапія. Розроблена вона в Японії. Японський вчений Йосиро Цуцумі розробив систему вправ для самомасажу рук. Масаж великого пальця підвищує активність мозку. Подушечки пальців можна розтирати кульками, грецькими горіхами, шестигранними олівцями тощо.

В результаті використання ігор з елементами Су-джок терапії:

- розвивається мова, увага, пам'ять, мислення, необхідні для становлення навчальної діяльності;

- розвивається загальна і дрібна моторика;

- стимулюються мовні зони кори головного мозку.

Останнім часом психологи, логопеди пропонують використовувати такий спосіб розвитку дитини, як пісочну терапію. Терапевтичний ефект ігри з піском описав швейцарський психолог і філософ Карл Густав Юнг. Ігри з піском:

- розвивають тактильно-кінетичну чуттєвість і дрібну моторику рук;

- стабілізують емоційний стан, забираючи негативну енергію, долають страхи;

- вдосконалюють зорово-просторову орієнтацію, мовленнєві можливості;

- сприяють розширенню словникового запасу;

- дозволяють розвивати фонематичний слух і сприйняття;

- допомагають при вивченні букв, засвоєнні навичок читання і письма.

Враховуючи те, що основними видами у молодшому шкільному віці є ігрова і конструктивна діяльність, велике значення має використання таких педагогічних технологій, які мають яскраво виражений моделюючий характер. Вони дають можливість формувати поруч з мовленнєвими і немовленнєві види діяльності. Тому застосування лего-технологій, орієнтованих на розвиток дрібної моторики, є важливим у логопедичній роботі. При використанні конструктора «Лего» у дитини виходять гарні, привабливі конструкції незалежно від її навичок. Дитина відчуває себе успішною.

За допомогою лего-конструктора можна працювати над лексичними, граматичними темами (скільки вікон, ягідок на кущах і т. д.). Лего-терапія виховує увагу, посидючість, акуратність, точність у виконанні конструкцій.

Як результат, варто зазначити, що використання нетрадиційних прийомів підвищує інтерес до мови, допомагає в ігровій формі краще засвоїти матеріал. Чим різноманітніше будуть прийоми логопедичного впливу на дітей, тим більш успішним буде формування у них мовлення. Переконана, що при системній роботі з дітьми з мовними порушеннями, використовуючи сучасні методики – будуть позитивні результати.