Нетрадиційні форми роботи з батьками. Вебінар «Чому їм важко вчитися?»

Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1

Зіньківської районної ради Полтавської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нетрадиційні форми

роботи з батьками

 

 

Вебінар

«Чому їм важко

вчитися?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Педагог-організатор

Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1

Ландик В.В.

 

Зіньків-2015

Мета: навчити батьків правильно допомагати дітям з адаптацією до шкільних умов; допомогти з’ясувати причини виникнення труднощів у навчанні; допомогти з методами корекції ситуацій, якій складаються у навчанні.

Учасники: учитель та батьки учнів початкової школи.

Орієнтовний час: 1 година.

Обладнання, матеріали та програмне забезпечення: підключення до мережі Інтернет, веб-браузер, програма для онлайн-зустрічі, додатки.

Додатки:

№ п/п	Додаток	Зміст	Час розсилання
	Додаток 1	Анкета «Вивчення мотивації молодшого школяра до навчання в школі» ( за методикою О.Ануфрієва та С. Костроміної)	За день до онлайн-зустрічі
	Додаток 2	Бланк відповідей	Не відсилати
	Додаток 3	Анкета для батьків	За день до онлайн-зустрічі
	Додаток 4	Публікація «Мотивація»	Безпосередньо перед онлайн-зустріччю
	Додаток 5	Презентація «Для чого мені потрібно навчатись?»	Безпосередньо перед онлайн-зустріччю

 

 

 

 

Структура вебінару

 

1. Вироблення правил роботи вебінару

2. Вправа «Очікування»

3. Розповідь учителя.

4. Бесіда

5. Обговорення загальних результатів анкет

6. Підведення підсумків

 

Довідка:

 

 

Вебіна́р (англ. webinar) — спосіб організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету.

Це неологізм, утворений поєднанням слів веб (англ. "мережа") та семінар. Для організації вебінару використовуються технології відео-конференції, інтернет-телефонії та ін.

Вебінари можуть бути спільними і включати в себе сеанси голосувань і опитувань, що забезпечує повну взаємодію між аудиторією та ведучим.

Зареєструвавшись учасники вебінару в призначений час повинні клікнути на надіслане організаторами посилання і підключитися відповідного сайту. У навушниках учасники чують голос ведучого, ведучий демонструє матеріал (картинки, відео, слайди презентації та т.п.) в міру його необхідності.

Після завершення заходу залишається запис, який теж можна використовувати з метою навчання. Фактично, це готовий продукт.

 

Переваги використання вебінару як нетрадиційної форми роботи з батьками:

1. Значна економія часу на організацію;
2. Мобільність зв’язку з аудиторією (можливість зв’язатися з аудиторією та вчителем в будь-якому місці, де є доступ до інтернет-ресурсів);
3. Можливість задати запитання, яке безпосередньо стосується конкретного учня;
4. Можливість миттєвого обміну інформацією та даними (обмін різними документами чи посиланнями на інтернет-ресурси);
5. Комфортність сприймання інформації (сприйняття інформації у звичній обстановці, без сторонніх шумів і т.ін.);
6. Інтерактивна взаємодія між доповідачем і слухачами, а також слухачами між собою.

 

Головне – правильно та продумано організувати вебінар:

•     сповістити всіх учасників вебінару про точну дату та час онлайн-зустрічі;
•     пояснити необхідність організації вебінару;
•     цікаво оформити інформацію, яка буде представлена учасникам онлайн-зустрічі і т.п.

 

 

Хід вебінару

 

 

1. Вироблення правил роботи вебінару

Мета: обґрунтувати необхідність дотримання певних правил, на яких базується взаємодія людей, прийняти правила для продуктивної роботи під час вебінару.

Звертаємо увагу учасників на те, що правила -  це певні норми поведінки, дотримання яких можна контролювати. Орієнтовними правилами можуть бути такі: дотримуватись регламенту; бути позитивним до себе та інших; бути активним; бути толерантними.

Після прийняття правил звертаємо увагу на необхідність їх дотримання.

 

2. Вправа «Очікування»

Учасники вебінару озвучують, що вони очікують від онлайн-зустрічі.

 

3. Розповідь учителя.

Багато батьків говорять, що їхня дитина «не хоче вчитися». Щоб зрозуміти, коли це справді проблема, а коли — нормальне явище, давайте згадаємо відому схему психолога Маслоу, так звану піраміду потреб (переглянути її можна в публікації «Мотивація» (Додаток 4)). Вона добре розкриває розвиток людських «хотінь». Ви побачите, скільки часу потрібно дитині, щоб пройти шлях від простих потреб до правдивого бажання вчитися.

Отже, перші, базові людські потреби - це потреби фізіологічні: їжа, вода, сон, житло. Вони зазвичай є у кожної людини. Тому в будь-якому віці можна використовувати матеріальні мотиви — вчитися, щоб отримати винагороду (іграшку, солодощі, інші радощі життя). Аналогічно можна і наказувати, позбавляючи якихось задоволень (але в жодному разі не їжі, сну, життєво важливих потреб!).

Однак, якщо ви відчуваєте, що дитина доросла до потреб вищого порядку, то краще не гальмувати її в розвитку, а використовувати можливості нового рівня.

Другий базовий блок потреб — це потреба в безпеці: фізичній і психологічній. Навіть малі діти можуть керуватися таким мотивом — буду навчатися, щоб не покарали.

При цьому покаранням може стати погана оцінка. Покарання неодмінно мають бути цивілізованими. Жодного фізичного насильства!

Якщо дитина розвивається нормально, то у неї формується нова потреба ще вищого рівня — потреба в любові і прийнятті іншими людьми (вихователями, вчителями, ровесниками тощо). Фрази на кшталт: «Вчися читати, і тоді дітки тебе поважатимуть» чи «Роби так, бо подумають, що ти невихований хлопчик», — для дітей, менших 3-4 років, будуть «як об стінку горохом», зате такі мотиви часто дієві для учнів молодших класів. За повагу і визнання їхніх здібностей учителем, батьками, однокласниками вони нерідко ладні «гори звернути». Дайте зрозуміти дитині, що її зусилля гідно оцінять. Мотивація має бути позитивною. Наприклад: «Якщо ти ще трохи потренуєшся писати букву А, то вчителька помітить, що ти старався, відзначить, наскільки краще у тебе стало виходити». Або: «Думаю, однокласникам буде приємно слухати, як ти гарно читаєш». Якщо ви помітили, що такі аргументи діють, то не регресуйте дитину, повертаючи її до навчання за цукерки. Для допомоги у дорослішанні інколи треба нагадувати про важливість того, щоб тебе цінували і поважали не тільки в сім'ї.

Якщо все йде нормально, то у дитини формується позитивна самооцінка і виникає потреба в самоповазі і самосприйнятті. Тоді щасливі батьки вже можуть пожинати плоди того, що дитина хоче гарно навчатися, щоб поважати себе. Тепер ви можете апелювати до таких аргументів, як «Доведи самому собі, що ти це зможеш!», або «Ти здібний і подужаєш цю задачу!».

І тільки тепер ми дійшли до потреби в розвитку інтелектуальної сфери. Дитина починає отримувати задоволення від розуміння навчального матеріалу, від володіння мисленнєвими операціями, подолання перешкод і досягнення навчальних цілей.

Деякі діти досягають такого рівня до кінця початкової школи, а деякі... не досягають зовсім. Чому так відбувається? Багато залежить і від батьків, і від учителів, від їхнього вміння не просто змусити дитину працювати інтелектуально, а навчити її отримувати від цього втіху.

Далі виникають потреби творчі, естетичні. А найвищий рівень — потреба в самоактуалізації, самопізнанні. Чи треба говорити, що навіть не всі дорослі досягають його?.. Це вже рівень зрілої особистості.

Тому завжди потрібно бачити перед собою конкретну людину зі своїми особливостями, інтересами, схильностями. Тобто, щоб бути ефективним у вихованні, учитель ви, батько чи мати, потрібно перш за все добре знати дитину, цікавитися нею, знати, чим вона живе, які в неї досягнення і проблеми. Не спішіть карати, завжди пробуйте розібратися у причинах того, що відбувається. Будьте їй союзником!

Коли дитина вперше йде до школи, скільки у неї оптимістичних сподівань! А у її рідних - вимріяних планів на близьке та далеке майбутнє. Але, на жаль, не в усіх вони справджуються. Приблизно кожен п'ятий учень молодших класів потрапляє до групи «аутсайдерів» через те, що йому важко навчатися у школі. Причин цього явища багато й узагальнити їх можна так: «профіль» пізнавальних здібностей та можливостей не відповідає вимогам шкільної програми. Загалом навчальні вимоги є результатом узагальнення тривалого й широкого педагогічного досвіду.

З точки зору психолога, основними причинами шкільного невстигання є індивідуальні особливості розвитку пізнавальних можливостей, а отже, й освітніх потреб окремих дітей.

 

4. Бесіда

Запитання батьків:

 — Яка найпоширеніша проблема невстигання учнів початкової школи?

Відповідь учителя:

— В учнів початкової школи, на першому місці серед причин невстигання стоять приховані недоліки мовлення, які спричинюють , труднощі у засвоєнні читання й письма при задовільних успіхах з математики.

На ці особливості передусім потрібно звернути увагу.

Але ці діти вирізняються також характерними недоліками у естетично-трудовому розділі навчальної програми та у фізичному вихованні, втім дорослі цим переймаються рідко. На їхню думку - головне, щоб дитина читала й писала добре.

Запитання батьків:

 — А які ще можуть бути причини?

Відповідь учителя:

— Є ще така категорія учнів як «слабовстигаючі». Це - типи «неорганізований учень», «повільний учень» та «учень з низькими математичними здібностями». Їхні навчальні проблеми коріняться саме у запізненні розвитку однієї з базових психічних функцій, яка є відповідальною не лише за виконання тих чи інших розумових дій, але й за вправність, координованість рухів під час виконання практичних дій. Згадані функції відіграють роль містка між двома поверхами психічної сфери, що генетично пов'язані між собою як еволюційно старша й молодша ланки.

Запитання батьків:

 — Що робити із категорією «неорганізований учень»?

Відповідь учителя:

 — Таких дітей треба якомога більше залучати в участі в різноманітних справах, які дисциплінують дитину, роблять її більш зібраною, відповідальною. Можливо потрібно перерозподілити домашні обов’язки, і доручити дитині виконання справ, які б потребували постійного систематичного виконання, такі як поливання квітів, дотримання чіткого режими дня.

Запитання батьків:

 — Як можна коригувати невстигання учнів?

Відповідь учителя:

 — Стратегія вироблення індивідуалізованої педагогічної корекції навчальних труднощів дитини має узгоджуватися із закономірностями психології розвитку молодшого школяра. Саме тому її основу становить зосередженість на «нешкільному» аспекті, - грі, дитячій творчості, доступній праці та фізичних вправах.

Тим, хто не досить добре встигає у молодших класах школи, передусім важливо розрахуватися із «боргами розвитку» за дошкільне дитинство. Тоді їх навчання стане успішнішим і, відповідно, зросте авторитет у класі, який (на жаль) у молодших школярів здебільшого вимірюється успішністю навчання.

Такий шлях подолання навчальних труднощів тим ефективніший, чим молодший школяр, бо з віком сензитивні періоди для надолужування згаданих заборгованостей «закриваються» й тому перспективи вирівнювання у навчанні скорочуються.

Запитання батьків:

 — А як визначити, які причини невстигання у конкретного учня ?

Відповідь учителя:

 — З’ясування причин труднощів дитини в навчанні потребує цілісного вивчення її індивідуальності у зв’язку з умовами її виховання й розвитку. Окремо взята та чи інша особливість дитини, навіть така, що суттєво характеризує її труднощі в навчанні, не дає змоги зрозуміти причини її виникнення та цілеспрямовано впливати на неї.

 Тобто у конкретного учня треба розглядати всю сукупність впливів та факторів (розглядати сімейний вплив, вплив соціуму і т.ін.).

Запитання батьків:

 — Що підштовхує учня до усвідомлення важливості навчання ?

Відповідь учителя:

— Діяльність завжди викликана певними мотивами. Поняття “мотив” (від лат. movere – рухати, штовхати) означає спонукання до діяльності, спонукальну причину дії і вчинків, тобто те, що примушує людину до дій.

“Мотивація – це сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості; це всі мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які спонукають поведінку людини ”.

Таким чином, на поведінку людини впливають різні сили, які можуть бути як внутрішніми так і зовнішніми. До внутрішніх мотиваційних сил відносяться фізіологічні процеси, які відбуваються у організмі людини і пов’язані з його органічними потребами, а також психологічні властивості, стани, процеси людини та їх динаміка. До зовнішніх мотиваційних сил можна віднести обставини, ситуації, різного роду зовнішні впливи, які впливають на поведінку людини. І знову можна звернутись до формування потреб за Маслоу (переглянути її можна в публікації «Мотивація» (Додаток 4)).

Запитання батьків:

 — А чи є якісь рекомендації щодо формування в дитини бажання вчитися?

Відповідь учителя:

Якщо хочете сформувати у дитини бажання вчитися, треба дотримуватися загальних правил:

1.           Використовуйте ті потреби, які точно у дитини є, однак намагайтеся частіше керуватися найвищими з них.
2.           При цьому формуйте потреби і бажання наступного рівня.
3.           Не забувайте, що якщо найпростіші потреби не задоволені, то навряд чи виникнуть вищі. Допоможіть дитині вирішити актуальні проблеми. Тоді вона розвиватиметься далі.
4.           Враховуйте розведеність у часі мети і винагороди.
5.           Не вимагайте досконалості в усьому. Не сприймайте низьку оцінку як трагедію.
6.           Визнавайте право дитини на помилку. Навчіть ставитися до невдач і помилок як до чогось хоч і неминучого, але корисного.
7.           Навчіть бачити причини своїх невдач не тільки в зовнішніх обставинах, а  і в собі самому, розуміти ці причини і виправляти помилки,
8.           Підтримуйте у свого школяра впевненість у собі, відчуття, що він може подолати будь-які труднощі і водночас завжди може розраховувати на вашу підтримку.
9.           Не порівнюйте дитину з іншими, порівнюйте її минулі і теперішні результати.
10.      Завжди пристосовуйтеся до потреб та інтересів дитини.
11.      Частіше хваліть і підбадьорюйте, навіть якщо щось не виходить.
12.      Допомагайте дитині розраховувати свої сили: не змушуйте надто довго вчитися, але і не допускайте легковажного ставлення до навчання.

(Переглянути пам’ятку можна в публікації «Мотивація» (Додаток 4)).

 

5. Обговорення загальних результатів анкет

Вчитель описує загальну ситуацію по результатах анкетування.

Демонструє батькам презентацію (Додаток 4), яку вони можуть показувати своїм дітям.

 

6. Підведення підсумків

Мета: налаштувати на позитивне закінчення онлайн-зустрічі, дати можливість учасникам для рефлексії.

Запитання вчителя

• Чи був цікавий вебінар?
• Чи дізнались щось нове та корисне?
• Як нові знання допоможуть у вихованні власних дітей?

 

— Насамкінець хочу побажати вам  гарного контакту та взаєморозуміння в сім'ях, задоволення всіх потреб, нових позитивних вражень від життя та мотивації до особистісного зростання!

Додаток 1

Вивчення мотивації молодшого школяра до навчання в школі

( за методикою О.Ануфрієва та С. Костроміної)

 

 

 

 

 

Текст анкети

 

 

 

1. Тобі подобається в школі?
2. Уранці ти завжди охоче ідеш до школи? Чи все ж часто волієш залишитися вдома?
3. Якби вчитель сказав, що завтра йти до школи не обов’язково, ти пішов би чи залишився вдома?
4. Тобі подобається, коли скасовують якісь уроки?
5. Ти хотів, щоб не задавали ніяких домашніх завдань?
6. Ти хотів би, щоб у школі залишились оді перерви?
7. Ти часто розповідаєш про школу своїм друзям, родичам?
8. Бажав би ти мати іншого, не такого суворого класного керівника?
9. У тебе у класі багато друзів?
10. Тобі подобаються твої однокласники?

 

Методика проведення: учням пропонується відповісти на питання анкети в бланку відповідей, обводячи букву вибраної відповіді.

 

За кожну відповідь: а – 3 бали; б – 1 бал;  в – 0 балів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Бланк відповідей

 

 

 

 

 

Прізвище, імя______________________Клас_________Дата_______

 

 

 

 

Варіанти відповідей
	«А»	«Б»	«В»
1	Так	Не дуже	Ні
2	Іду з радістю	Буває по-різному	Бажаю залишитись
3	Пішов би до школи	Не знаю	Залишився б
4	Не подобається	Буває по-різному	Подобається
5	Не хотів би	Не знаю	Хотів би
6	Ні	Не знаю	Хотів би
7	Часто	Інколи	Не розповідаю
8	Мені подобається учитель	Точно не знаю	Бажав би
9	Багато	Мало	Немає друзів
10	Подобаються	Не дуже	Не подобаються

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Анкета  для батьків

 

Шановні батьки!

   Запрошуємо Вас взяти участь  в опитуванні, що проводиться з метою вивчення  актуальності  проблем у  взаєминах  між  батьками та дітьми в сім’ї.

Анкетування є анонімним, його результати  будуть використані в узагальненому вигляді.

 

1.Які методи у виховній роботі Ви використовуєте найчастіше?

а) особистий приклад; б) вимога;

в) переконання; г) покарання;

д) заохочення; е) інше

2. Які види заохочення використовуєте Ви у вихованні своєї дитини?

а) похвала;

б) схвалення  гарного вчинку всією сім’єю;

в) подарунок; г) інше

3. Чи караєте Ви дитину фізично?

а) так; б) ні; в) іноді.

4. Чи можете Ви вибачитись перед своєю дитиною, якщо були неправі?

а) так; б) ні; в) іноді.

5. Що заважає Вам займатись вихованням дитини?

а) нічого;

б) відсутність часу;

в) не вистачає знань з педагогіки, психології;

г) вважаєте, що повинна виховувати школа;

е) інше

6. Чи намагаєтесь Ви контролювати свою поведінку заради виховання дитини?

а) так; б) ні;  в) не завжди.

7. Чи зумієте Ви не вимагати, а попросити про що-небудь свою дитину?

 а) так;

 б) ні;

в) інколи.

8. Чи знаєте ви  як і з ким проводить ваша дитина  свій вільний час?

а) так;  б) ні;   в) не завжди.

9. Чи вживаєте ви стосовно своєї дитини вислови  і прізвиська, які можуть образити Вашу дитину?

а) так;  б) ні;   в) інколи.

10.Чи поважаєте ви свою дитину як особистість?

а) так;

б) ні.

 

 

Дякуємо за співпрацю!

Список використаної літератури

 

 

 

 

1.           Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества. — М.: Педагогика, 1991. - 138 с.

 

2.           Ануфриев А. Ф., Костромина С. Н. Как преодолеть трудности в обучении детей. Психодиагностические таблицы. Психодиагностические методики. Коррекционные упражнения. — М.: Ось-89, 1997. - 224 с.

 

3.           Божович Л. И. Личность и формирование в детском возрасте (Психологическое исследование) / Л. И. Божович. – М : Просвещение, 1968.– 464 с.

 

4.           Божович Л. И. О некоторых проблемах и методах изучения психологии личности школьников. // Вопросы психологии личности школьника. – М., 1961. – с. 3 – 31.

 

5.           Ілляшенко, Т. Д. Чому їм важко вчитися? : Діагностика і корекція труднощів у навчанні молодших школярів / Тамара Дмитрівна Ілляшенко.– К. : Початкова школа, 2003. – 128 с.

 

6.           Яценко Т.С. Активная соціально-психологическая підготовка учителя к общению с учащимися. — К.: Освіта, 1993. – 208 с.