НЕВМИРУЩА СЛАВА – СЛАВА ВОЇНАМ-ГЕРОЯМ
Виховна година у 8-Б класі
Класний керівник: Вишневська Галина Ярославівна
Мета: поглибити знання про історію формування української армії; формувати національну свідомість учнів, систему моральних цінностей, повагу до батьків; навички спільної діяльності; розвивати почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину, бажання стати її захисником, справжнім громадянином України; виховувати свідомого, компетентного громадянина, який є активною особистістю, здатною до саморозвитку, повагу до історичної спадщини українського народу.
Обладнання: вислови на дошці про героїв, патріотизм, подвиг, презентація «Мій герой – мій тато», презентація «Історія України починається з історії однієї родини», відеоролик «Капелан», результати опитувальника, виставка тематичних книг.
План
а) проект «Козацькому роду-нема переводу»;
б) танець хлопців із списами;
в) проект «Під знаком «Червоної калини» («Стрілецькі світлини» та «Породжені стрілецькою традицією…(УГА)»)»;
г) проект «Їх душі горіння і криця»;
д) презентація «Історія України розпочинається з історії однієї родини»;
е) пісня «В нашому серці»;
є) проект «Події на Сході України»;
ж) презентація «Мій тато – мій Герой»;
з) відеоролик «Капелан»;
и) пісня «Над землею тумани» виконують дівчата;
і) уривок з літературного твору «З відданістю Україні в серці».
а) для дівчат «Яким бачу справжнього хлопця-героя?»;
б) для хлопців «Чи я зможу стати справжнім героєм?»;
У нас сьогодні справжнє свято.
Гостей зібралося багато.
Традицій скарб ми пригадаємо,
Зі святом всіх вітаємо !
ВЧИТЕЛЬ. Любов до свого народу, до своєї землі починається із знання народних традицій, обрядів, звичаїв, зі знання багатющої історії українського народу. Наша рідна Україна – славна і чудова земля із широкими чистими річками, мережаними нивами. Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то такі сторінки історії особливо хвилюють і наповнюють нас гордістю.
Українська армія! Шлях її утворення та формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України. Дружинники київських князів, запорізькі козаки, Українські січові стрільці, Галицька армія, армія української народної республіки, українська повстанська армія, збройні сили України – так в свій час називалося українське військо, яке було призване боронити націю.
ВЧИТЕЛЬ: Напевне, ніхто не сперечатиметься, що козаки – досить цікаве «явище» в українській (і навіть світовій) історії. Скільки є різноманітних згадок про них, і не тільки українських. Однак поряд з їх мужністю, силою, хитрістю та розумом частенько зустрічається краплинка містики, яка робить їх чимось більшим, ніж просто вояками. То може й справді запорожці були не такими вже й звичайними?
Що ж Вам відомо дізналися про козаків?
Ось кілька цікавих фактів про українських лицарів: (повідомлення учнів)
Щодо походження слова «козак» також існує багато теорій. Деякі польські дослідники вважали, що воно пішло від ім’я відомого ватажка, котрого звали Козак і котрий майстерно боровся з татарами; або що найменування походить від слова «коза», бо козаки були дуже хитрими і могли пролізти будь-куди. Турецькою «козак» означало «волоцюга», «розбійник». Воно прижилось в Україні і з часом зовсім втратило негативне забарвлення.
Окрім зброї, сили і вміння гарно битися, козаки мали ще одну значну перевагу – кмітливість та хитрість. Практично завжди їм вдавалось непомітно підкрастися до ворога та застати його зненацька.
Запорізьку Січ поправу називають першим демократичним об’єднанням світі. Всі питання, стосовно життя та діяльності козаків вирішувались голосуванням на радах.
Вони знаходили побратимів на Січі, за яких усе ладні були віддати. Подейкують, що був у них навіть особливий ритуал, під час якого воїни обмінювались власними натільними хрестами. Це означало вірність один одному. Це ознака дружби.
Були серед козаків особливі хлопці, яких звали характерниками. Про характерників казали, що їх «ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали» і що вони «могли відкривати без ключів замки, плавати на човнах по підлозі, як по морських хвилях, переходити через річку по сукняній повсті чи циновках з лози, брати в голі руки розпечені ядра, бачити за кілька верств довкола себе, перебувати на дні ріки, влазити і вилазити з туго зав’язаних і навіть зашитих мішків, «перекидатись» у котів, перетворювати людей у кущі, вершників - на птахів, залазити у звичайне відро і плисти в ньому під водою сотні, тисячі верств»…
Козаки користувались не тільки власними знаннями, а й запозичували бойові прийоми в інших народів. Окрім того самі козаки та гетьмани часто подорожували світом, знайомились з культурою та звичаями інших країн.
Що стосується характерної зачіски та вусів українських лицарів, то кажуть, що козаки успадкували їх від язичницьких предків. Традиція голити голову та обличчя передавалася від місцевих племен до Київської Русі і так з часом дійшла і до козаків. Хоча існує ще одна легенда, що козаки вважали себе надто грішними для раю. Тому, коли вони потраплять у пекло, Бог може змилуватись над ними і витягнути за чуба. А ще козаки казали: «Як на війні загину – мене ангел понесе в небо за чуприну».
Але запорожці також полюбляли культурний відпочинок у мирний час: грали на музичних інструментах, співали пісень, танцювали та влаштовували показові бої на втіху собі та іншим.
ВЧИТЕЛЬ: Цікавий вид мистецтва, який пов’язують з козаками – це гопак. Танець виконувався козаками, які танцювали переважно у парах. Їхній танець - своєрідний діалог, в якому вони демонстрували свій характер, а також силу, мужність. Особливою рисою є демонстрація сили, спритності, героїзму та благородності, а хлопці змагаються у спритності.
Вашій увазі бойовий танець із списами виконають наші хлопці.
Отже, головні риси козаків – СПРИТНІСТЬ, ХИТРІСТЬ, КМІТЛИВІСТЬ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ, МУЖНІСТЬ, ПОБРАТИМСТВО.
ВЧИТЕЛЬ: Їх називали «українськими легіонерами». Їхньою головною зброєю була пісня: «Хлопці підемо, боротися будемо за Україну, за честь, за народ»
УЧЕНИЦЯ:
В вишитій сорочці, збивши босі ноги,
Стоїть Україна обабіч дороги,
А по тому шляху з заходу і з сходу
Тягнеться історія Вкраїнського роду.
Гордою ходою в сонячнім вінці
Йдуть у бій за волю січові стрільці.
Юні та безвусі, їм жити, кохати,
Нивоньку косити, діток колисати…
Стоїть Україна, руки простягає
Хоче мить спинити та права не має.
«Стійте, зупиніться!»стелиться, шепоче -
«Хай запам’ятаю ваші карі очі
Хто скажіть, чиї ви?Як вас величати?
Щоб змогли нащадки вам шану віддати…»
Хай лине їх слава протягом віків
Чуєш, Україно, з-під землі їх спів?
ВЧИТЕЛЬ: Війна, військовий наступ, добровольчі батальйони (легіони), російські загарбники… Ці слова болем відгукуються в наших серцях. Це наше сьогодення. Але 100 років тому назад наші прадіди вже чули їх. 1914 р. і 2014 р. – здається у нас дежавю…
Повідомлення учнів:
Саме 6 серпня в 1914 році, було засновано унікальну добровольчу військову формацію, що в майбутньому назавжди була пов’язана з назвою «Українські Січові Стрільці» (УСС). Українські Січові Стрільці були першими українськими частинами після Полтави (1709 р.), вони мали велике значення для відновлення військових традицій, для зростання українського патріотизму.
Ця військова частина була сформована у складі австро-угорської армії з початком першої світової війни. Основний контингент становили молоді вихованці воєнізованих українських організацій. До міста Стрия на Львівщині, де формувався легіон, прибуло понад 10 тисяч добровольців, більшість з яких були членами українських пожежно-спортивних і військових товариств – «Сокіл», «Січ», «Пласт» і «Січових Стрільців» - переважно гімназисти і студенти. Тому дозвіл на легіон УСС було дано лише у складі 2,5 тис. осіб. Військову присягу приймали двічі: вперше — загальну для всього австрійського війська, а вдруге — «свою», національно-патріотичну, на вірність Україні. Головним командантом (командиром) став Михайло Галущинський. 3 вересня у Стрию усуси прийняли присягу. Перше бойове хрещення вони отримали на Ужоцькому перевалі 27 вересня.
Саме вони запровадили нову військову термінологію, розподіл на бойові частини (курінь – сотня – чота – рій), який був запроваджений пізніше в УПА, створили новий військовий однострій.
Важко переоцінити значення УСС в історії створення армії нашої держави, адже легіон був дійсно унікальним. Крім того, українські січові стрільці не тільки воювали, але й проводили просвітницьку роботу з населенням України заснувавши ряд українських шкіл та захищали його від свавілля влади. Можна сказати, що УСС своєю появою ознаменували не тільки створення нашої української армії, але й відновлення боротьби за нашу державу. До складу Легіону входила запасна частина – Кіш, який проводив вишкіл новобранців, при якому діяла бібліотека, хор, оркестр і Пресова Квартира, що видавала альманах «Червона калина», часопис «Шляхи», сатиричний журнал «Самопал».
Усуси стали авторами відомих бойових пісень («Червона калина», «Чуєш, брате мій», «Ой на горі, на Маківці» та ін.)
ВЧИТЕЛЬ: Ще один цікавий факт про Січових Стрільців. Галицькі жінки ввійшли до складу УСС, ставши на захист своєї землі. Це були, зокрема, Олена Степанів, Софія Галечко, Ольга Бесараб та ін. І це було на початку ХХ століття, коли в арміях світу не воювала жодна жінка. А першою жінкою-офіцером у світі в званні хорунжої (очолила бойову сотню воїнів-чоловіків) стала Олена Степанівна. Серед найвідоміших українських січових стрільців – Євген Коновалець, Степан Шухевич, Ольга Басараб. Січовими Стрільцями були сини нашого знаменитого поета Івана Франка – Тарас і Петро. З тих часів до нас дійшла листівка 100-літньої давності надрукована в Бродівській друкарні.
ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ, ОСВІЧЕНІСТЬ, МУЖНІСТЬ, ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ.
Проект «Їх душі горіння і криця» - хлопці лісу
ВЧИТЕЛЬ: Яка армія може похвалитися тим, що ще протягом десяти років по закінченні Другої світової війни могла вести бойові дії без підтримки ззовні? Четники Михайловича в Югославії склали зброю через рік після приходу до влади Тіто. «Зелені брати» у Прибалтиці трималися два роки. Армія Крайова у Польщі – також два роки. УПА виявилася найстійкішою.
Повідомлення учнів:
Постановою Української Головної Визвольної Ради, з дня 30-го травня 1947 року, визнано день 14 жовтня 1942 року днем постання Української Повстанської Армії. Для вшанування цього моменту визначено день 14 жовтня, що збігається з історичним козацьким Святом Покрови, як Святковий день УПА.
І коли, в жовтні 1947 року, вперше організовано це свято в УПА пролунали пам’ятні слова І. Святкового Наказу Головного Командира УПА – Романа Шухевича ( Тараса Чупринки)
«У нинішній Святковий День УПА, гордо погляньте на минулі п’ять років і з пошаною спом’яніть усіх, що посвятою свого життя викували цю нову добу. У нинішній Святковий День УПА з гордим чолом дивіться в майбутнє, що завершить нові визвольні змагання – перемогою».
Від дня 14 жовтня 1942 року проминули роки важкої боротьби УПА .За ці, історично такі короткі, але в щоденній боротьбі такі довгі роки свого існування, УПА не тільки що вистоялась у боротьбі, але й осягнула значні й тривкі успіхи. Що більше, за ці роки, УПА виросла в поважну збройно-політичну силу, що своїми ідеями й діями започаткувала новий період, що ввійде в історію України як доба УПА.
Головнокомандуючим УПА, з 1943 р. по 1950 р. був Роман Шухевич, псевдонім Тарас Чупринка. Маючи визначні здібності, він створив дієздатну, багаточисельну військову силу, котра потужно протистояла Німецьким і Радянським каральним військам.
В 1944р. УПА нараховувала близько півмільйона осіб. Саме УПА врятувала населення Західної України від масового терору і повного знищення комуністичним режимом, очолюваним Сталіним. Добре організована УПА вела успішну, але кровопролитну війну із комуністичними загарбниками. УПА тісно співдіяла з підпільною організованою мережею ОУН, отримуючи від них необхідну інформацію.
З 1950р. по 1954р. очолював УПА Василь Кук, котрий будучи раненим в бою попав в полон. Практично з початку 50-х років за рішенням головного проводу ОУН активні бойові дії згортаються, деякі формування розпускаються, а організаційна мережа переводиться в глибоке підпілля і основний напрям роботи зосереджується на пропагандивно-інформаційній діяльності. Левова частка найкращих сил ОУН та УПА отримує завдання легалізуватися, щоб в майбутньому підтримати та продовжити національно-визвольну боротьбу. Це завдання було успішно виконано і основні сили були збережені від повного знищення. Ці люди плекали ідею Української Державності протягом усього життя та передали її наступним поколінням.
СИЛА ДУХУ, ВІДВАЖНІСТЬ, СТІЙКІСТЬ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, РІШУЧІСТЬ.
Пісня «В нашому серці» .
Проект «Воїни світла»
ВЧИТЕЛЬ: Пройшли роки. Україна стала вільною і незалежною державою і знову має регулярну армію, яка присягається їй на вірність, клянеться її захищати. АТО (антитерористична операція) - проводиться в Україні з весни 2014 року проти підконтрольних Росії та сепаратистів, що захопили міста східної України (Луганськ, Слов'янськ, Донецьк) та вимагають визнати їх незалежність, щоб вони могли приєднатися до Росії. З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух. Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої держави об‘єднався нині проти російського агресора. Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники, воїни. Серед них є і наші батьки, на яких Ви хочете бути схожими. Про своїх татів розкажуть учні класу, чиї батьки там.
Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.
Але серед них є і ті, хто не тримає зброю в руках, а Словом Божим підтримує і лікує душі тих, хто Там. Відео «Капелан».
Пісня «Над землею тумани»
Багато синів, наших земляків, пішли виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною. Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України. Проте …
Учениця Вишневська Соломія читає уривок з власного твору «Зустріч»
Небо було голубе і прозоре. Навкруги сонячно. Схоже, в цей день, я не зустріну нікого. Я не знаю чому і хто покличе мене. В цей день, я - Смерть - злякаюсь неба, у якому розтерзають два залізні птахи. Одночасно у мене на руках опиняться три душі. Це не важка ноша, якщо прирівняти її до людських вимірів. Але той шквал думок про донечок, що підростають, про батьківську хату, яка в цей момент близько, про голос коханої, який ще бринів у повітрі після телефонної розмови, про «а що буде далі?» обтяжував мене. І небо голубе в очах сірих, коричневих, зелених – голубі-голубі очі в тих, хто любив це небо. Живі скажуть: неправда – не було очей, не було тіла. А я бачила ці небесно-голубі очі, в яких світилася любов. Це любов до матері, яка хвилюється за вже дорослого сина, це любов до коханої, яка чекає його, це любов до милих ручок, які обіймають тата, це вірність своїй справі, це бажання прийти до батька по мудру пораду, це подати руку другу, це відповідальність перед тими, з ким поруч, це – Пісня, це – Слово. Хіба це не любов до своєї Батьківщини? Хіба це не любов до України? Хіба це не патріотизм? Ці молоді люди не знали, що я забрала їх Героями. Про їх гідність і честь повинні пам’ятати Ви – ЖИВІ!
УЧЕНИЦЯ
Вони у битві чесно полягли
А іншого ні вибору, ні змоги
Вони загинули, але перемогли,
Бо віддали життя для перемоги
Живу їх пам'ять вік шануєм ми,
Увічнивши, як обеліск безсмертя.
Та кулями пробитими грудьми
Не зупинити ворогів упертих
За ниви хлібні й ранки солов’їні
За вітру шум і лагідні світання
Учні по одному називають імена сучасних героїв:
Плоходько Руслан Володимирович,
Руденко Сергій Сергійович,
Грішин Ігор Іванович,
Сабада Олександр Борисович,
Топчій Микола Миколайович,
Мазунов Руслан Олександрович,
Шингур Дмитро Васильович,
Бєлкін Андрій Володимирович,
Чорнобай Роман Богданович,
Гунько Степан Романович,
Наш випускник Скаковський Роман Миколайович та інші герої Антитерористичної операції.
Усіх загиблих пошануймо нині
Скорботною хвилиною мовчання
Хвилина мовчання – затихли всі кроки
Скорботи хвилина, громада мовчить
Вшануймо їх хвилиною мовчання. («Пливе кача»)
УЧЕНИЦЯ:
Український хлопче майбутній солдат
Очима історії ти поглянь назад
Бо багато крові пролилося колись
Щоб твої мрії сьогодні збулись
Будь же гідний, хлопче, пам’яті такої
Знай, що Батьківщину треба захищати
І в час небезпеки, як хоробрий воїн.
Слово настанови до наших майбутніх воїнів має вчитель «Захисту Вітчизни».
А я Вам дарую кожному «Кодекс українського лицаря».
Народна мудрість стверджує, що Земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити сама себе не може.
Наші хлопці майбутні захисники вітчизни, ми впевнені, що вони з гідністю нестимуть це звання, адже їм довірять оберігати спокій багатьох мільйонів жителів України. Ростіть мужніми, сильними, надійними Завжди будьте опорою своєї сім’ї та народу. Міцного здоров'я вам, любі наші хлопці Відмінних успіхів у навчанні. Будьте завжди щасливими і життєрадісними! А Вам, дівчатка, бути справжніми принцесами поруч яких є справжні лицарі.
Дякую усім Вам за увагу. Хай Вам щастить!
ДОДАТОК 1
Непереможний воїн
Одного разу до Вчителя бойових мистецтв прийшов юнак і попросив дозволу навчатися в нього.
Юнак пішов, але через кілька років повернувся до Учителя.
І тоді Учитель узяв його за учня.
ДОДАТОК 2
КОДЕКС УКРАЇНСЬКОГО ЛИЦАРЯ
1. Будь патріотом України. Живи для добра України, де б ти не перебував.
2. Будь носієм української моралі. Захищай усе українське: мову, традиції, звичаї, продукцію національних виробників, її природу та національні багатства.
3. Шануй своїх предків та люби родичів своїх. Ніколи не залишай у біді своїх друзів.
4. Будь сильний тілом і духом.
5. Будь освіченим і в усьому компетентним. Стань професіоналом своєї справи.
6. До чого б ти не брався, прагни здобути честь і добре ім'я своєю чесністю.
7. Більш охоче працюй за честь, ніж за зиск.
8. Ніколи не ламай своєї обіцянки.
9. Готовність допомагати найслабшим, найбеззахиснішим – дітям.
10. Здатність до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду.
ДОДАТОК 3
ВИСЛОВИ
Той, хто не любить свою країну, нічого любити не може.
Джордж Гордон Байрон
Патріотизм - це не вибух емоцій, а спокійна і тверда відданість країні, що триває впродовж всього життя людини.
Едлай Стівенсон
Патріотизм як мета і результат патріотичного виховання молоді – це найвищій прояв любові до Батьківщини.
Володимир Даль
Герой робить те, що можна зробити. Інші цього не роблять.
Ромен РОЛАН
Мужність складається не в тому, щоб перебороти небезпеку, а в тому, щоб зустрічати її з відкритими очима.
Іоанн Пауль Ріхтер
Тільки герой знаходить мужність додержуватися своєї долі.
Гессе Герман
Цивільна мужність і мужність військова виникають з одного початку.
Оноре де БАЛЬЗАК
Вітчизна — це не хтось і десь, я — теж Вітчизна.
Іван Світличний