Нормани. «Історія: Україна і світ. (інтегрований курс)».

Нормани

Згадайте…— які вірування називають язичницькими;— що таке громада (община)

Як ви розумієте… — поняття «народовладдя», «колонізація»?

У Середньовіччі територію Скандинавського півострова і Данського архіпелагу населяли предки сучасних данців, шведів та норвежців. Через несприятливі географічні умови вони мусили протистояти примхам природи. Оскільки орних земель було обмаль, від голоду рятували багатства північних морів. Здобуті навички мореплавства допомагали налагоджувати торгові шляхи та зв’язки. Також місцеві жителі полювали, займалися скотарством, хоча ці заняття поступалися воєнній справі.

Общини, громади. Бонди (господарство вільних селян) – основа громади. Фольки – народні ополчення. Ярли – командувачі ополченням(згодом титул став спадковим). Кілька фольків – «королівство»Конунг – очолював «королівство», його обирали на посаду. Конунг ніс відповідальність за долю підданих. Так, якщо був неврожай або воєнна поразка, його могли звинуватити у всіх гріхах і стратити (тобто символічнопринести в жертву).

У північному суспільстві поважали жінок. Вони часто залишалися в домі самі, а тому, щоб за потреби захиститися, навчилися битися зі зброєю в руках (навіть – із важкими сокирами) та могли разом ізчоловіками захищатися від ворогів.

Скандинави сповідували язичництво, а тому вперто протистояли поширенню християнства. Верховним богом вважали Одіна. Він – покровитель мудрості, поезії, війни, перемоги і полювання. В Одіна та богині Йорд народився син Тор – бог блискавок, непереможний воїн, захисник простолюду. За родючість і кохання«відповідала» богиня Фрея. «Темні» сили представляв Локі –майстер підступів та обману. Загибель воїна в бою вважалася почесною, адже тоді він потрапляв до міфічного раю – Вальгалли.

Варто розуміти!Вікінги — у VIII—IX ст. воїни-мореплавці зі Скандинавії; у Західній Європі відомі як нормани (у перекладі з латинської мови — «північні люди»). У руських літописах узагальнена назва людей, що прибули з берегів Балтійського моря, — варяги. У Візантії вікінгів називали «варантами» (найманцями). Імовірно, від цього й походить назва «варяги».

Нормани здобували перемоги, завдячуючи своєму військовому оснащенню. Для захисту вони вдягали міцні, але легкі залізні кольчуги та шоломи. У руках тримали круглі щити. Для нападу озброювалися важкими списами, мечами та сокирами з двома лезами. Найбільше досягнення вікінгів – вузькі і довгі бойові човни – дракари. Їхня досконала форма дозволяла без найменшого опору розсікати морські хвилі, маневрувати річками. За потреби їх перетягали на катках (колодах) сушею. Дракари оснащували щоглою з вітрилом, приводили в рух за допомогою весел. Носи таких суден часто прикрашали фігурами у вигляді голови дракона, а боки – щитами.

Походи норманів і утворення норманських держав. Причини походів Нестача своїх земль придатних для сільського господарства. Розвиток торгівлі та мореплавання, суднобудування. Прагнення родової знаті до збагачення і політичного впливу

У 793 р. Їхні дракари вперше з’явилися біля узбережжя Британії, що закінчилося пограбуванням монастиря на острові Ліндісфарн. Кількість походів на Захід невпинно збільшувалася. Вікінги грабували країни Британії й Ірландію, відкрили та заселили Ісландію, Фарерські острови, подолали Атлантичний океан і дісталися Гренландії. Близько 1000 року флот вікінгів під командуванням Лейфа Еріксена досяг берегів Північної Америки. Згодом північні мореплавці потрапили в Середземне море, замешкали в Італії та на острові Сицилія. Від VIII ст. вони проникли й у Східну Європу, опановуючи шлях «із варягів у греки». Спочатку заснували місто Ладогу, згодом через річки Віслу, Дніпро та Волгу налагодили контакти з Візантійською імперією, де часто наймалися на військову службу.

Поступово вікінги відмовилися від розбійництва та перейшли до колонізації. У ІХ ст. в Британії вони заснували Данло (регіон з особливою правовою та соціальною системами), де оселялися вихідці з Данії. На початку Х ст. у Північній Франції король. Карл Простакуватий передав чи то норвежцеві, чи то данцеві Роллону герцогство Нормандія, що стало базою для подальших воєнних кампаній.