НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ОСВІТИ

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ОСВІТИ Мусіяка Катерина Дом-3-22-1,4з

Реформа освітньої сфери 5 вересня 2017 року Верховна Рада України розпочала реформу освітньої сфери проголосувавши за Закон «Про освіту”. 25 вересня Закон підписано Президентом України. Документ, вступив в силу з 28 вересня, за винятком ряду статей, згідно з перехідними положеннями. Закон регулює суспільні відносини щодо реалізації конституційного права людини на освіту, права та обов'язки фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права. Закон України «Про освіту» є базовим, він не визначає деталей того, як відбуватиметься навчальний процес, але окреслює основні принципи (ст.6). Тепер у відповідності до нього будуть прийняті окремі Закони «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту»

Реформа освітньої сфери Термінологічні зміни: (пп.1 п.3 р. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення») 1.«загальноосвітній навчальний заклад» замінено терміном «заклад загальної середньої освіти» 2. «навчально-виховний процес» — терміном «освітній процес». 3. «діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації» - «діти з особливими освітніми потребами», 4. «відповідна вища педагогічна освіта» — «вища педагогічна, освіта за відповідною спеціальністю», 5. «засновник (власник)» — «засновник (засновники)». Таким чином, варто звертати увагу на необхідність використання в усіх офіційних документах (наказах, положеннях, статутах, листах тощо) нової термінології відповідно до Законів України. Надалі в усіх нових актах Уряду та наказах Міністерства буде використовуватися нова термінологія.

Реформа освітньої сфери Переоформлення установчих документів закладів освіти Згідно з п.п 13 п. 3 р. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом». Крім того, у пункті 5 цього ж розділу Закону засновникам закладів освіти також рекомендовано протягом п’яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом. Отже, установчі документи, зокрема статути закладів освіти, мають переоформлятися в поточному режимі (у разі виникнення необхідності).

Основні напрямки реформування освітньої сфери Прозорість та інформативна відкритість закладу освіти У статті 6 Закону однією з основних засад державної політики та принципом освітньої діяльності визначено відповідальність і підзвітність органів Управління освітою та закладів освіти перед суспільством. Відповідно до ст. 30 Закону всі заклади освіти мають формувати відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднювати таку інформацію. У ч. 2 ст. 30 міститься перелік усієї інформації та документів, відкритий доступ до яких зобов’язані забезпечувати заклади освіти на своїх веб-сайтах, а у разі їх відсутності — нa веб-сайтах своїх засновників.

Реформа освітньої сфери

Рівний доступ до якісної освіти Безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти.   Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками учнів (у т.ч. електронними) та педагогічних працівників в рамках повної загальної середньої освіти.   Біженці мають рівне з громадянами України право на освіту.   Забезпечення гуртожитком та/або підвезенням до закладу освіти. Пільговий проїзд учнів, вихованців та педагогічних працівників до місця навчання і додому. Забезпечення безоплатним гарячим харчуванням дітей окремих категорій.

Мова освіти Ст. 7 ЗУ «Про освіту» визначає, що «мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Нацменшинам гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Корінним народам (кримські татари, гагаузи, караїми та кримчаки) гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідного корінного народу.

Основні складники системи освіти Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти. Всього нараховується 10 рівнів освіти. Від дошкільної освіти, що відповідає нульовому рівню до наукового рівня вищої освіти, що відповідає десятому рівню. Основні складники системи освіти: дошкільна освіта повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Дошкільна освіта Дошкільна освіта - діти старшого дошкільного віку обов’язково мають бути охоплені дошкільною освітою відповідно до стандарту дошкільної освіти. Однак батьки обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту: у ЗДО незалежно від типів і форм власності; у сім'ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти; за допомогою фізичних осіб, ФОП. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти.

Чи обов'язковим буде йти до школи в 6 років? Ст. 12 ЗУ «Про освіту»: початкова освіта здобувається, як правило, з 6 років. Діти, яким на початок н.р. виповнилося 7 років, повинні розпочати здобуття початкової освіти цього ж року» Таким чином, можна зробити висновок, що все ж можна буде йти до школи в 6 або 7 років. «Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочати здобуття початкової освіти з іншого віку, а термін здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжений з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником»

Тривалість навчання Для тих, хто розпочинає навчання 1 вересня 2018 року й пізніше, тривалість здобуття повної загальної середньої освіти становитиме 12 років. Для тих, хто вже навчається, тривалість поки що не змінюється – 11 років. Навчання учнів за програмами 12-річної середньої освіти починається: Для початкової освіти – з 1вересня 2018 року Для базової середньої освіти – 1 вересня 2022 року Для профільної середньої освіти – 1 вересня 2027 року Також чітко визначено, що з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами становить 3 роки.

Рівні повної загальної середньої освіти Повна загальна середня освіта має три рівні: Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування: Академічне Професійне.

Особливість здобуття профільної середньої освіти Профільну середню освіту (з 10 по 12 клас) можна буде здобути за одним з двох спрямувань: Академічне: передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти. Професійне: орієнтоване на ринок праці. Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на здобуття освіти на інших рівнях освіти. Тобто, якщо дитина обрала професійну профільну школу, а потім вирішила вступати до ВНЗ ,вона цілком зможе це зробити.

Види освіти Закон закріплює право громадян здобувати не тільки традиційні види формальної освіти (дошкільну, загальну середню, професійну, вищу, позашкільну та післядипломну освіту), але також неформальну та інформальну освіту. Формальна освіта  – освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій), передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою. Інформальна освіта (самоосвіта) – освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям. Кваліфікації та результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти можуть бути підтверджені та визнані у системі формальної освіти або у інших випадках передбачених законодавством України.  Введення терміну «Інформальна освіта» означає законодавче врегулювання прав людини на самоосвіту, визнання самоосвіти як вагомої складової системи освіти.

Види освіти Неформальна освіта – освіта, яка є інституціоналізована, спланована особою або організацією, яка забезпечує надання освітніх послуг. Визначальною характеристикою неформальної освіти є те, що вона є доповненням та / або альтернативою формальної освіти в навчанні протягом усього життя індивідуума. Неформальна освіта – освіта, яка здобувається за освітніми програмами та не передбачає присвоєння (присудження) визнаних державою кваліфікацій за рівнями освіти та отримання встановленого законодавством документа про освіту. Види неформальної освіти: Професійні курси/тренінги - це тренінги та/чи семінари для робітників компаній з підвищення кваліфікацій та/чи здобуття нових навичок. Онлайн освіта (MOOC) - це інтернет-курс з великомасштабною інтерактивною участю та відкритим доступом через інтернет. Професійні стажування — навчання персоналу на робочому місці під керівництвом відповідальної особи після теоретичної підготовки або одночасно з нею з метою практичного оволодіння спеціальністю, адаптації до об'єктів обслуговування та керування, набуття навичок швидкого орієнтування на робочому місці та інших прийомів роботи.

Види форм освіти

Хоумскулерство. Хоумскулери Законом визначено, що особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх. Основні форми здобуття освіти: - інституційна (очна, заочна, дистанційна, мережева); - індивідуальна (екстернатна, сімейна, педагогічний патронаж, на робочому місці); - дуальна. Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це "спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти". "Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства", – йдеться в тексті Закону. Але це законодавство, очевидно, ще не розроблено.

Хоумскулерство. Хоумскулери Як відомо, досі хоумскулери оформлювалися переважно на екстернат, причому в державних школах для цього треба було мати певні підстави – наприклад, часті відрядження когось із батьків. Поки не зовсім зрозуміло, чим сімейне навчання на практиці відрізнятиметься від екстернату. Згідно з законом, екстернатна форма здобуття освіти - це "спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства".

Територіальна доступність повної загальної середньої освіти Початкова та базова загальна середня освіта здобувається учнем у закладі (або філії школи) найбільш наближеному до його місця проживання. Вводяться нові поняття: Освітній округ – це сукупність закладів освіти (їхніх філій), у тому числі закладів позашкільної освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території. Опорний заклад освіти – це заклад загальної середньої освіти, що має зручне розташування для підвезення дітей з інших населених пунктів та який забезпечує на належному рівні здобуття профільної освіти.

Територіальна доступність повної загальної середньої освіти Філія закладу освіти - це територіально відокремлений структурний підрозділ, що не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти. Органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти в закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку.

Нова структура школи

Старша профільна школа

Ключові компетентності учня

Ключові компетентності учня

Ключові компетентності, на розвиток яких направлена загальна середня освіта

Нові підходи

Система забезпечення якості освіти У статті 6 Закону однією з головних засад державної політики та принципом освітньої діяльності визначено забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності. Системно питання забезпечення якості освіти врегульовані в  розділі V Закону. Відповідно до частини 2 статті 41 Закону складовими системи забезпечення якості освіти є: система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); система зовнішнього забезпечення якості освіти; система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Система забезпечення якості освіти Згідно з ч. 3 ст.41 система забезпечення якості освіти в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) може включати: систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників; оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Академічна доброчесність Важливою складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти є академічна доброчесність, поняття, зміст, система та механізми забезпечення якої детально виписані у статті 42 Закону. Ч. 7 і 8 ст. 42 Закону дають можливість закладам освіти своїми внутрішніми положеннями визначити конкретні види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності, а також затвердити порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності. Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому Законом повноважень. Будь-яких перехідних положень, які відтерміновують запровадження в закладах освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, Закон не містить, що вимагає від кожного керівника закладу освіти вже зараз організовувати розбудову такої системи.

Новації для закладів освіти Засновником закладу освіти можуть бути: орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти.   Заклади освіти можуть діяти як: державний, комунальний, приватний, корпоративний.   Викладацька діяльність може провадитись самозайнятою особою.   Фізична особа підприємець (ФОП) може мати права та обов’язки закладу освіти, якщо основним його видом діяльності є освітня діяльність.   Засновник може делегувати свої повноваження органу управління закладу освіти та/або наглядовій (піклувальній) раді.   Громадське самоврядування в закладах освіти.

Новації для педагогічних працівників

Новації для учасників освітнього процесу Здобувачі освіти мають право на індивідуальний вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності.   Батьки здобувачів освіти мають право: - обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми; брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти.

Новації для учасників освітнього процесу Педагогічні працівники мають право на: Впровадження авторських навчальних програм, проектів, методик тощо; Індивідуальну освітню діяльність за межами навчального закладу; Творчу відпустку строком до 1 року та подовжену оплачувану відпустку; Забезпечення житлом у першочерговому порядку або забезпечення службовим житлом; Пільгові кредити; Участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти. Державні гарантії педагогічним працівникам: Оплату підвищення кваліфікації; Виплату однієї додаткової посадової ставки в рік за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків; Виплату на оздоровлення у розмірі місячної посадової ставки; Педагогам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, надається безоплатне користування житлом із пільговим опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Зазначені працівники також мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки.

Оплата праці Посадова ставка педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі чотирьох прожиткових мінімумів (з 1 січня 2018 р. - поетапно до 2023 р.). В 2018 р. збільшення на 25%.   Посадова ставка педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10%.   Засновник приватного закладу має право встановлювати інші розміри і умови оплати праці, винагороди та допомоги.   Щомісячні надбавки за вислугу років встановлено у розмірі: понад 3 роки – 10%; понад 10 років – 20%; понад 20 років – 30% посадової ставки.   Після проходження сертифікації щомісячна доплата 20% посадової ставки (з 1 січня 2019 р.).   Заклад освіти має право за рахунок власних надходжень та інших джерел, встановлювати працівникам доплати, надбавки, премії та ін.

Вибори керівника навчального закладу Вимоги до керівника: громадянин України, вища освіта ступеня не нижче магістра, стаж педагогічної роботи не менше 3 років Призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника. Призначення на посаду відбувається за результатами конкурсного відбору строком на 6 років на підставі рішення конкурсної комісії. Максимальний період: 2 терміни. Піклувальна рада або орган самоврядування закладу загальної середньої освіти може ініціювати дострокове звільнення керівника закладу.

Управлінська та фінансова автономія закладів освіти УПРАВЛІНСЬКА АВТОНОМІЯ Керівника закладу освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник або уповноважений ним орган. Всіх працівників закладу призначає та звільняє виключно його керівник. ФІНАНСОВА АВТОНОМІЯ (право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень) Заклад освіти може діяти в одному з таких статусів: • бюджетна установа, • неприбутковий заклад освіти, • прибутковий заклад освіти. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в закладі освіти визначає керівник відповідно до законодавства. За рішенням керівника закладу бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом освіти або через централізовану бухгалтерію Дозволяється залучення додаткових джерел фінансування.

Органи місцевого самоврядування Основні функції місцевого самоврядування (районні, ОТГ, міські): Відповідають за реалізацію державної політики в сфері освіти на рівні загальної середньої освіти; - Планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування (міські ради міст з населенням менше 50 тисяч - за погодженням з обласною радою); - Забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку; - Ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку;   Сільські та селищні ради: Відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечують доступність дошкільної та початкової освіти. - Мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх;

Система забезпечення якості освіти Система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати: Ліцензування освітньої діяльності. Акредитація освітніх програм (є добровільною та проводиться за ініціативою закладу освіти). Інституційний аудит (проводиться у позаплановому порядку у разі низької якості освітньої діяльності). Зовнішнє незалежне оцінювання. Громадська акредитація закладів освіти (проводять фахові громадські об'єднання). Атестація педагогічних працівників.

Фінансування системи освіти З 1 січня 2019 року держава здійснюватиме фінансування здобуття загальної середньої освіти у приватному або корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу. Держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7% ВВП. Дошкільної та позашкільна освіта Місцевий бюджет та/або державний Повна загальна середня освіта Державний бюджет та ін. джерела. Професійна (професійно-технічної) та фахова передвища освіта Вища і післядипломна освіта. В тому числі підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників Державний бюджет, місцевий бюджет. Обсяг коштів на підвищення кваліфікації не може бути меншим 2% фонду заробітної плати цих працівників. Освіта осіб з особливими освітніми потребами Державний та/або місцевий бюджет Джерела фінансування освіти:

Фінансування системи освіти Джерелами додаткового фінансування суб’єктів освітньої діяльності можуть бути: плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; гранти вітчизняних і міжнародних організацій; добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб; майно закладів освіти, до яких належать земельні ділянки, службове житло тощо. Кошти, отримані від використання вивільнених приміщень ліквідованих державних та комунальних закладів освіти, використовуються виключно на освітні потреби.

Національне агентство кваліфікацій Національне агентство кваліфікацій створюється Кабінетом Міністрів України. Основні функції: • Забезпечує прогнозування потреб ринку праці у кваліфікаціях; • Бере участь у розробленні стандартів освіти. Головна мета – практична спрямованість освіти. Після завершення навчання, документи про освіту (середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту) – вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту.

Інфраструктура освіти У системі освіти діє Єдина державна електронна база з питань освіти, обов’язковими складовими якої є: Реєстр суб’єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання Реєстр студентських (учнівських) квитків.

Управління та контроль у сфері освіти Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами. Протягом найближчих 6 місяців на основі Державної інспекції навчальних закладів України буде створено Державну службу якості освіти та її територіальні органи. Громадське самоврядування реалізується у закладах освіти, на місцевому (територіальному) рівні та національному (всеукраїнському). Державно-громадське управління у сфері освіти. Громадський нагляд (закладі освіти може проводитися з дозволу керівника).

Управління та контроль у сфері освіти Інститут освітнього омбудсмена (на омбудсмена покладається виконання завдань щодо захисту прав у сфері освіти): Розглядає скарги та перевіряє факти поданих здобувачами освіти, їхніми батьками, а також педагогічними працівниками; Повідомляє правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства; Представляє інтереси у суді.

Державно-приватне партнерство Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами державної влади та приватними партнерами. Державно-приватне партнерство може передбачати: спільне фінансування закладів освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність; - здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників системи освіти та здобувачів освіти.