Запропонований збірник є методичним посібником для педагогіввокалістів та учнів класів сольного співу спеціалізованих початкових

митецьких закладів освіти. До хрестоматії увійшли випробувані на практиці вокальні вправи та вокалізи для розвитку вокально-технічних навичок  учнів 1-8 класів. 

 

 

 Укладач – Баранова Лариса Григорівна, завідуюча вокально-хоровим відділом Бершадської ДМШ ім.Р.А.Скалецького, м.Бершаді, Вінницької області.

 

 

 

 

 

  

 

Передмова

Предмет «сольний спів» у закладах початкової мистецької освіти  є складовою частиною музично-естетичного виховання учнів.  Завдання педагога-вокаліста полягає у створенні умов для інтелектуального, духовного та творчого розвитку учнів. Опанування секретів вокального виконавства неможливе без  щоденних вправ, поспівок, вокалізів.  Адже саме цей навчальний матеріал формує вокально-технічні навички, перетворює голосовий апарат  в слухняний інструмент, здатний передавати всі тонкощі емоційного світу людини.

З історії мистецтва відомо, що вокальна педагогіка в усі часи була  представлена різними школами, напрямками та методиками. Але головне, що залишається незмінним – ретельний підбір та використання вокальних вправ.

Формування навичок учнів повинно ґрунтуватись на основі вокально-педагогічних принципів: послідовності оволодіння співацькими навичками, єдності художнього виконання та технічного розвитку, принципу «від простого до складного», обов’язкове врахування індивідуальних психофізичних особливостей учня.

На початковому етапінавчання необхідно підбирати вправи, що розвивають рухливість артикуляційного апарату, чітку вимову, дикцію,  формують навички м’якої атаки звуку, правильне співацьке дихання, округлене звучання. На цьому етапі слід використовувати ігрову методику, ілюстрації, сюжетні розповіді, пластичне інтонування (показ руху мелодії руками), чистомовки,  звуконаслідування, Body Percussion. Поспівки, вокальні вправи та вокалізи повинні бути в зручній тональності, неширокого діапазону. Виконувати її можна з назвою нот, на склади, голосні звуки, з текстом. І звичайно, не забувати про художньоемоційне виконання!

У середніх класахпродовжується робота з розвитку вокального слуху та голосу, співацьких навичок учнів. Вправи та вокалізи слід підбирати такі, що формують навички різних типів атаки звуку, кантиленного звучання, розвивають уміння чистого інтонування інтервалів, стрибків, динамічного нюансування, усвідомлення головного та грудного резонаторів, розширюють співацький діапазон, розвивають рухливість голосу, з різними за складностями ритмічними малюнками. 

Хочеться зауважити, що  розвивати співочі навички учнів потрібно у примарній зоні, не виходячи за межі звучання зручного діапазону. Робота над крайніми звуками (особливо верхнього регістру) може зіпсувати голос, призвести до напруженості звучання, крикливості, тремоляції.         

Доцільним буде використання вправ, побудованих на тризвуках, висхідних та нисхідних гамах, на різні типи звуковедення, з чергуванням темпів. Вокалізи для виконання транспонують у зручну тональність. При виконанні вправ вокальну партію на інструменті грати залежно від навичок учня. Якщо необхідності немає – можна підтримувати гармонічно. Найкраще – розвивати в учнів навички співу а капела. 

 

 

Вправа  «Комарики»

Вправа виконується із закритим ротом за допомогою звуку «ммм», гучність звуку на mp.   Важливо, щоб зуби були розтиснені, а сам звук спрямований на губи. Зверніть увагу на те, що розспівування відбувається на примарних звуках, поступово, з кроком в малу секунду вгору, а потім

вниз. Високі ноти в цій вправі не беруться, тому що це може «затиснути» голос і далі займатися буде неможливо. Важливо не допускати напруги в голосі дитини.

 

Також вона допоможе переконатися в правильності дихання, критерієм оцінки якого є безперервність звучання голосу. Вихід звуку відбувається через рот з закритими, але розслабленими губами. У цій вправі машинка піднімається на гору і спускається вниз, повертаючись на початковий тон.

 

 

 

 

Вправа «Малюк»

Ця вправа спрямована для з'єднання двох звуків, звільнення скутості  щелепи і для роботи з гортанню: на першій нижній ноті потрібно опустити гортань, а далі залишити її в тому ж положенні. Дуже часто у дітей затиснута нижня щелепа, в таких випадках пропонується наступна вправа: поставити під підборіддя кисть руки і стежити, чи опускається підборіддя при співі

голосних «о», «а», «у». Для більш чистого інтонування пропонується наступне: кисть руки черепашкою прикласти до вуха, щоб краще чути себе. Це прекрасний спосіб контролю інтонації.

 

 

 

 

 

 

 

Вправа  "Корівка"

Ця розспівка підходить для початківців. Допомагає пояснити поняття «легато, кантилена», дає змогу формувати голосні звуки. Вправа побудована всього на одній ноті. При виконанні слід співати не окремо 5 нот, а цілу фразу, вести її до останньої ноти. Співати крізь приголосні, промовляючи "м", дуже швидко і м'яко, наповнювати голосом, звуком кожну голосну. Співаємо по черзі звуки «мі», «ме», «ма», «мо», «му», на одному диханні, не змінюючи висоту тону. Досягнувши граничних висот, поступово повернутися до початкового тону. 

Поступово ускладнюємо вправу . виконуючи склади «ді, де, да, до, ду», «ні, не, на, но, ну», «рі, ре, ра, ро, ру». Особливо діти полюбляють виконувати цю вправу на склад «брі, бре, бра, бро, бру».

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                        

 

 

 

                                                                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

Вокаліз № 3 

Н.Татарінова

 

 

 

 

 

 

 

Г.Зейдлер Дж.Конконе

 

 

В.Борков

 

В.Борков

 

 

 

 

 

 

 

В.Борков

В.Борков

 

 

Вокаліз № 4

Н.Татарінова

Н.Татарінова

 

 

Вокаліз №6  

О.Воронін

Вокаліз

Н.Татарінова

 

 

 

 

 

 

 

 

Хроматична гама

А.Гречанінов

 

 

 

 

 

 

 

Вокаліз №8

Л.Алунц

Вокаліз

І.Францескевич

 

 

Вокаліз

І.Вілінська

 

П’ять вправ для збільшення діапазону голосу

Однією з характеристик співочого голосу є його діапазон. Тож пропонуємо вам п’ять вправ для збільшення вокальних можливостей.

Трохи погарчіть

Розігрійте голосовий апарат за допомогою розспівок, після чого переходьте до роботи над діапазоном. У цьому вам допоможуть арпеджіо в межах октави й квінта через октаву, які потрібно виконувати на звук «р».

 

Вокальні вправи на глісандо

Спів октави з використанням прийому глісандо й поступовим рухом вгору допоможе вам збільшити діапазон. Глісандо плавно переключає зв’язки в різні режими роботи. Зверніть увагу, що під час виконання цієї вправи голос повинен рухатися плавно, ніби ковзаючи.

 

Імітація звуків

«Крик віслюка»: промовте звуки «І-а-і-а» — інтонація різко падає зверху вниз.

«Крик у лісі»: промовте сполучення голосних «Ау-ау-ау» — інтонація плавно переходить знизу вверх.

«Літак»: необхідно відтворити звук літака, що злітає. На голосну «у» рухайтеся всім діапазоном вашого голосу від найнижчої ноти, плавно переходячи до максимально високої. Для ускладнення вправи можна використовувати рух знизу вверх, і, не перериваючи, повертатися зверху вниз, утворюючи єдину лінію руху.

Вправа «Фарбуємо вікна»

Уявіть, що ви фарбуєте вікна. Рухаючи рукою вільно та м’яко за вертикаллю, промовляйте:

«вгору, вниз, вгору, вниз…». Спочатку амплітуда рухів невелика, тільки кистю руки. Поступово амплітуда голосу збільшуються і він піднімається вище на слова «вгору» та нижче — на «вниз». Поступове підвищення й пониження інтонації голосу — важлива умова виконання цієї вправи.

 

Вправа «Рухаємося сходами»

Уявіть, що ви піднімаєтеся сходами, рахуючи їх і проговорюючи: «один, два, три…». З кожним разом інтонація підвищується. Від грудного регістру поступово рухайтеся до головного. Згодом, завдяки тренуванням, ви зможете підніматися високо і спускатися достатньо низько. Виконуючи цю вправу, допомагайте собі рукою, показуючи поступовий рух. Стежте за тим, щоб м’язи горла не були напружені під час руху вгору і звук був близьким при русі вниз.

 

Основні правила розспівування

Не можна приступати до співу з високих нот, заздалегідь не розспівавшись, не розігрівши зв'язки.

Розспівування починають з примарної зони - з середини вашого діапазону.

Як правило, вправи на початку розспівування мають невеликий діапазон: можна починати з розспівок на одній ноті або в діапазоні терції.

Коли Ви чуєте, що голос сьогодні "якось не звучить", розспівуватись потрібно більш послідовно, більш акуратно, в більш щадному режимі і відвести розспівуванню більше часу, ніж зазвичай.

Немає ніякого сенсу співати тихесенько і не в повний голос, адже в такому режимі ваші зв'язки не розігріються. Якщо необхідно розспіватися, але гучні звуки видавати через якихось обставин категорично не можна, можна розспівуватися з закритим ротом (це не настільки ефективно, але може стати в нагоді іноді як вихід з положення). При розспівуванні  потрібно співати в повний голос, але необхідно уникати  форсованого звуку.

Вокальних вправ безліч, але для роботи ми повинні вибирати тільки ті, які на нашу думку найбільш відповідають потребам вокаліста.

Вправи підбираються відповідно до технічних завдань, з дотриманням принципу поступовості і послідовності ускладнення вокально-технічних навичок:

•      для початківців;

•      для вироблення співочого дихання;

•      для вироблення співучості;

•      для знаходження і посилення резонаторних відчуттів;

•      для знаходження співочої опори і співочого вібрато;

•      для вирівнювання регістрів;

•      для вирівнювання голосних, відпрацювання дикції і артикуляції;  для розвитку вокального слуху, музичної пам'яті і т. д.

 

Навіщо співати вокалізи

Найчастіше одних розспівок для вокалістів замало. Тоді їм на допомогу приходять невеликі п'єси, в яких є чітка мелодія. Ці твори і називаються вокалізами.  Вокаліз як жанр вокальної музики - це твір для співу без слів, на голосний звук,  вправа або етюд для розвитку вокальної техніки Вони можуть охоплювати певний діапазон: високий, низький або ж широкий. Саме тому співакам потрібно  обирати серед безлічі вокалізів саме той, який ідеально підходить до їх голосу. Подібна п'єса є відмінним тренуванням для голосових зв'язок. Вона розвиває  грудний, носовий резонатори і поступово розширює діапазон виконавця.

Художній вокаліз, написаний талановитим вокальним педагогом або композитором, може багато дати учневі-вокалісту:

1)  сприяє виробленню вокального тону на всьому діапазоні шляхом освоєння вокальної установки і згладжування регістрів;

2)  виробляє кантилену (основна ознака вокального голосоутворення), динаміку, рухливість голосу, темброву виразність, вирівнює ( «нейтралізує») голосні, дає чистоту інтонації;

3)  привчає до музичної виразності;

4)  вчить розуміти музичний зміст твору, його музично-виконавський стиль.

Вокаліз можна виконувати двома способами: «сольфеджування» (спів із назвою нот) і «вокалізація» (спів на голосних).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Словник вокаліста

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

Правила, які повинен знати кожен юний артист

Сценічний образ

Перше, що привертає увагу глядачів ще до початку виступу артиста — це його зовнішній вигляд. Одяг повинен відповідати характеру заходу: на молодіжних проектах доречним буде більш неформальний стиль, на святкових заходах, концертах — більш урочистий. Костюм учасника конкурсної програми фестивалю має втілювати загальну ідею концертного номера, а зачіска та макіяж — гармонійно доповнювати образ, підкреслюючи індивідуальність виконавця. Сценічний макіяж характеризується більш яскравими й насиченими тонами, але без перебільшень. Взуття обирайте зручне, із закритими «носами», допускається лише відкрита п’ятка.

Пунктуальність

Це правило допоможе вам бути зібраним та цільним під час виступу. Саме тому треба ретельно прорахувати час, необхідний для переїзду до місця проведення заходу, підготовки голосового апарату тощо.

Поведінка під час концертів

Усі ми знаємо, але часом забуваємо деякі елементарні правила поведінки під час проведення концерту. До концертної зали можна увійти або вийти тільки між виступами, коли один номер закінчився, а другий ще не почався. Під час виступів залою не ходять, це заважає артисту, а також відвертає увагу глядачів.

Правила поведінки за сценою

Поки на сцені працюють інші виконавці, за лаштунками не можна голосно розмовляти і створювати шум, до речі, як під час концерту, так і репетиції. Також забороняється чіпати куліси, виглядати із-за них.

Хореографічний супровід вокального номеру

Хореографічний супровід — це яскраве оформлення вокального номера. Рухи на сцені, хореографічні прийоми повинні продовжувати філософію пісенного твору. Акцент глядацької уваги зосереджується все ж на співакові, а не на танцівниках.

 

 

Хвилювання перед виступом: причини та як його уникнути

Хвилюватися — це добре чи погано? Які причини появи хвилювання перед виступом та як його можна уникнути?

Хвилюватися — це добре чи погано?

Хвилювання сприяє жвавості й енергійності. Проте, коли ви хвилюєтеся занадто багато, то хвилювання може трансформуватися у страх, що паралізуватиме ваші думки.

 

Хвилювання-паніка позбавляє вокаліста контролю відчуттів та належного функціонування голосового апарату в процесі співу. Ви можете втратити контроль над співочим диханням: порушується процес вокального вдиху, дихання стає поверхневим, втрачається опора. У такому випадку страждає вокальне інтонування, звуковедення, фразування та багато іншого.

 

Причини появи хвилювання

Є різноманітні причини виникнення страху або хвилювання перед концертним виступом. Основні та найбільш поширені такі: боязнь забути текст або форму музичного твору, недостатнє опрацювання складних вокально-технічних моментів, незвичні обставини, незнайома звукопідсилювальна техніка та акустичні умови, неправильно підібраний репертуар, невпевненість у своїх силах, недостатня кількість часу на підготовку.

 

Як уникнути хвилювання

Уникнути хвилювання можна різними способами. Наприклад: перед виступом постійно уявляйте, як повинен звучати ваш музичний твір із точки зору чистоти інтонування, атаки звуку, характеру, динаміки, манери виконання;

на репетиціях практикуйте роботу в присутності інших. Такий метод допоможе вам відчути власний емоційний стан і пережити один із видів сценічного хвилювання;

неодмінно обговорюйте причини та наслідки стану до, під час і після публічного виступу; характер хвилювання; особисто визначайте проблеми, що виникли, і шукайте шляхи їх вирішення.

 

Особливості підготовки до вокального конкурсу

На що потрібно звернути увагу під час підготовки солістів і вокальних ансамблів до конкурсу?

Загальні правила

Ретельно обирати твори, музичний супровід яких доповнює вокальну фактуру співаків.

Теситура музичного супроводу повинна відповідати робочому діапазону співаків.

Чітко відрізняти концертний твір від конкурсного. У конкурсному творі

відображаються вокально-технічні навички співаків із різноманітним застосуванням художньо-виражальних засобів (діапазон виконавця, динамічні відтінки, гнучка зміна регістрів тощо).

Обираючи твір зарубіжною мовою, звернути увагу на його образний зміст. Виконавець повинен розуміти зміст та не просто копіювати оригінальних співаків, а привносити особисті відчуття під час виконання.

Вокальним ансамблям особливу увагу необхідно приділяти чистоті інтонаційного строю та тембральному ансамблю.

Твори, які виконуються у швидкому темпі, завжди мають дикційні труднощі, тому розучувати їх потрібно стримано, з чіткою вимовою приголосних звуків.

Виконуючи твір, важливо звертати увагу на розподіл дихання за фразами та правильно виділяти основну думку.

Заздалегідь продумувати свій сценічний одяг відповідно до образу та вікової категорії.

Дотримуватися правил сценічної етики.

 

Важливо пам’ятати учасникам і їх керівникам

Перед конкурсом обов’язково перевірити наявність усього необхідного: флешнакопичувача з фонограмою; сценічного взуття; шкарпеток; косметики; аксесуарів для волосся; спеціальних непрозорих кофрів для транспортування сценічних костюмів тощо.

Дотримуватися дисципліни, у місці збору бути в назначений час.

Під час заходу чітко дотримуватися всіх вказівок і розпоряджень керівників та організаторів заходу; доброзичливо ставитися до артистів свого та інших колективів; обережно обходитися з костюмами, аксесуарами та взуттям; допомагати своїм колегам по творчості у підготовці до виходу на сцену; за три номери до свого виступу бути за сценою у визначеному організаторами місці.

Після виступу не забувати своїх речей за сценою, у залі, у відведених для перевдягання місцях; у приміщеннях та репетиційних кімнатах зберігати чистоту та порядок.

 

 

Рекомендації естрадним вокалістам: як рухатися на сцені

Чому рух важливий

Часто виконавці жаліються, що не знають, куди діти руки, що всю пісню вони стоять на одному місці тощо. Погодьтеся, що все це виглядає на сцені не найкраще і, звичайно, не сприяє успіху, навіть якщо вокаліст має чудові вокальні дані. У чому причина? Співак просто не володіє технікою сценічних рухів.

Рухи — основа активного й цікавого для глядача сценічного дійства. Ви маєте виробити реакцію, координацію рухів, здатність передати внутрішній світ і переживання мовою тіла. Окрім вокалу, важливу роль відіграють пластика, сценічний рух, хореографія та акторська майстерність. Вивчаючи мистецтво вокалу, варто приділяти особливу увагу пластичній лексиці. Вона сприяє змістовному, образному, емоційному рішенню пісні.

Одним із найголовніших складників сценічного образу сучасного естрадного виконавця є пластика. Вона допомагає висловлювати сутність, зміст, емоційнозмістовну основу. Завдяки пластичній лексиці ви здатні створити вокально виразний образ. А сценічні рухи неодмінно сприятимуть діалогові з глядачем. Види сценічних рухів

Сценічні рухи поділяють на локомоторні, робочі, семантичні та пантомімічні. 

Локомоторні — прості, побутові рухи, які передбачають напівавтоматичне (іноді механічне) виконання. Це хода, біг, стрибки, за допомогою яких ви переміщуєтеся сценою. З перших кроків варто звертати увагу на пластичну виразність у статиці (позу), адже часто вона найперша демонструє все, що відбувається на сцені.

Робочі рухи поділяють на «головні» та «допоміжні». Виконуючи «головні» рухи, ви практично втілюєте логічну послідовність фізичної поведінки свого образу. «Допоміжні» служать для зручності виконання «головних». Часто через хвилювання ви можете не помітити їх відсутність. Тоді глядачеві здаватиметься, що він бачить не живу людину, а ляльку, що рухається механічно. Психологічне затискання спричиняє фізичне затискання, і як результат — зникає природність рухів.

Семантичні рухи — жести рук і виразні рухи всього тіла. Вони можуть замінити слова «зупинись», «відійди», «так», «ні», «тихіше».

Пантомімічні рухи надають фізичним діям емоційний характер. Їх називають жестами. Жест — випущена з душі стріла, що діє влучно, якщо правдива.

 

Як рухатися на сцені: короткі поради

1.  Плануйте та тренуйтеся! Напередодні запишіть себе на відео. Будьте найсуворішим критиком, оцінюючи свої рухи та міміку, аби не повторити незграбності під час виступу.

2.  Якщо ви учасник ансамблю, пам’ятайте, що група — це єдине ціле, і для того, щоб виступ був вдалим, треба мислити та рухатися, як один організм.

Розташовуватися на сцені треба так, щоб кожен добре бачив глядацький зал — тоді й глядачі добре бачитимуть кожного виконавця.

3.  Якщо ви на сцені один (одна), продумайте рухи так, щоб вони виглядали природно, інакше все буде награно.

4.  Рухайтеся в міру! Інколи достатньо просто покачування зі сторони в сторону, особливо, якщо пісня вокально складна. Нехай вас слухають, а не дивляться. Якщо багато рухатиметеся, ризикуєте збити дихання.

5.  Не забувайте про міміку, адже вона здатна замінити рухи ніг та рук, якщо ви вмієте виразно передавати емоції обличчям.

6.  Ваші ноги — це ритм. Розподіляйте навантаження на обидві кінцівки.

7.  Не їжте перед виступом. Чим легше ви будете, тим енергійніше зможете рухатися.

8.  Запам’ятайте, що важливо не просто круто виглядати на сцені, а вміти передати настрій і задум пісні. Поставивши на перше місце себе, ви не досягнете успіху.

9.  Будьте справжніми, адже коли емоції штучні, глядач це відчуває. Проживайте кожну пісню! Вважайте, що на сцену виходите не ви, а сама пісня.

 

Рекомендації для співаків: як не перевантажити та не втратити голос

Заборони для співаків

1.  Не спілкуйтеся пошепки, тому що голосові зв’язки напружуються вдвічі більше, ніж під час звичайної розмови. А спроби «розговоритися» остаточно зірвуть ваш голос.

2.  Не співайте під час руху в транспорті.

3.  Не співайте відразу після пробудження, а тільки через декілька годин.

4.  Не співайте за низької температури повітря, особливо взимку. Перед виступом не переохолоджуйтеся.

5.  Не співайте під час ГРВІ, ангіни, тонзиліту та інших захворювань.

 

Основні рекомендації щодо репетицій

1.            Займайтеся в день не більше чотирьох академічних годин, інакше може виникнути так зване «незмикання».

2.            Проводьте репетиції не раніше 10:00–11:00, аби не завдати шкоди голосовим зв’язкам, які ще перебувають уві сні.

3.            Прокидайтеся за три години до ранкового концерту або репетиції, щоб пробудити зв’язки.

4.            Розспіви проводьте, застосовуючи вправи з академічного вокалу, поступово навантажуючи зв’язки народним та естрадним співом.

5.            Уникайте неправильного способу звуковидобування, що приводить до перенавантаження голосового апарату. Це часті сольні багаточасові концерти та тривалі репетиції перед виступом; форсування звуку, крик, спів на високих нотах (особливо це стосується співаків народної манери співу).

 

Харчування співаків перед виступом

1.  Перед публічним виступом за дві-три години досить щільно поїжте, щоб їжа не тиснула на діафрагму, але додала вам необхідної енергії.

2.  Їжте гречану кашу з курятиною. М’ясо наситить організм білком, а гречка є хорошим профілактичним засобом від осиплості голосу.

3.  Найкорисніше пити чисту негазовану воду кімнатної температури.

4.  Безпосередньо перед виступом не вживайте цукерки, шоколад, тістечка й морозиво. Солодощі можуть викликати подразнення в горлі, а це здатне нашкодити красивому й вільному звучанню голосу.

 

П’ять корисних порад, як відновити голос

У кожного вокаліста хоча б раз у житті були проблеми з голосом, наприклад, осиплість або повна його втрата. Це відбувається через надмірне напруження голосового апарата або певні захворювання. Що допоможе відновити ваш голос, окрім основного лікування?

1. Відпочинок для голосових зв’язок

Окрім правильного лікування, вашому голосу необхідний повний спокій. Це стосується не тільки режиму спокою для голосових зв’язок, а й вашого емоційного стану. У період відновлення необхідно уникати конфліктів і стресових ситуацій, а також утримуватися від розмов, особливо не варто шепотіти, адже це велике навантаження на голосові зв’язки.

2. Пийте багато рідини

Необхідно вживати більше теплих напоїв, адже вони сприяють швидшому одужанню. Окрім цього, із раціону необхідно вилучити їжу, що подразнює горло:

солоні, гострі, надто гарячі або холодні страви.

3. Трав’яні чаї

Вживання теплого трав’яного чаю з чебрецю, ромашки, липи та чаю з імбиром полегшить ваш стан. Для кращого ефекту додайте мед.

4. Вологе повітря.   Одним із подразників може бути сухе повітря у приміщенні.

Для його зволоження потрібний спеціальний пристрій або вологе прибирання. Також допоможуть ємності з водою або провітрювання кімнати.

5. Парові інгаляції

Парові інгаляції ефірними маслами, наприклад, м’ятою, евкаліптом зменшують запалення. За їх відсутності можна подихати над мискою з гарячою водою, накрившись ковдрою. Найголовніше — пар не повинен обпікати дихальні шляхи.

 

П’ять помилок в роботі над піснею

1. Ритмічна неточність

Неточні вступ і завершення музичної фрази, «затягування» музичної лінії поза темпом, неточний ритмічний малюнок вокальної лінії — це прояви неритмічності виконавця. Найчастіше такі проблеми виникають унаслідок відсутності музичної підготовки у співака-початківця. Уникнути цього допоможуть спеціальні вправи для розвитку відчуття ритму. Наприклад, прослуховування та відтворення різних ритмічних малюнків.

 

2. Неточність вокальної лінії

Чистота інтонування — один з основних критеріїв оцінки вокальних можливостей співака. Аби досягти точного відтворення мелодії, варто вивчати її в повільному темпі у супроводі інструмента, а також a cappella. Такий метод виконання сприяє відпрацюванню слухової уважності та точності інтонування.

3. Ковзання між нотами

Дуже часто для полегшення виконання співаки-початківці «під’їжджають» до ноти, особливо це стосується високих звуків. Такий прийом має назву glissando і передбачає плавне ковзання від звуку до звуку. Його доцільно використовувати лише знаючи міру, оскільки постійне неточне взяття нот викликає у слухача відчуття недостатньої вокальної підготовки співака.

4. Невиправдана зміна темпів

Зміна темпів є досить поширеною проблемою, яка виникає внаслідок нерозуміння стилю твору. Відхилення від темпу при виконанні того чи іншого твору можливе лише в суворо визначених межах.

5. Відсутність динаміки

Під час виконання вокальних творів співаки-початківці забувають про головну прикрасу їх виконання — динаміку. Яскрава динамічна палітра додасть вашому виконанню змістового навантаження та допоможе краще розкрити ваші вокальнотехнічні навички.