Новітні шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови

Новітні шляхи і методи

активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови

                                       Зміст

Передмова……………………………………………..   4

Вступ……………………………………………………  5

Основна частина……………………………………….7

Висновки…………………………………………………33

Аналіз використаних  джерел………………………….35

                                                              Вступ

                      Усі наші задуми і пошуки

побудови зводяться нанівець,

якщо нема в учня бажання вчитися.

В.О.Сухомлинський.

        Важливу роль у якісному навчальному процесі з англійської мови відіграє інтерес учнів до предмету.

       Інтерес до навчання залежить від того, наскільки учень усвідомлює значення матеріалу  що вивчається; поставленні завдання пов'зані з його пізнавальною діяльністю.

       Національна доктрина розвитку освіти в Україні та Концепція загальної середньої освіти спрямовують педагогічну науку на пошук нових принципів та критеріїв вибору змісту освіти, нових технологій навчання, орієнтованих на розвиток особистості учня.

         Державний стандарт базової та повної середньої освіти визначає, що основною метою освітньої галузі «Мови і література» є: розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.

Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом  засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.

Стратегічно важлива для мовного компонента комунікативна компетентність, яка є невід’ємною складовою структури змісту освіти,  передбачає оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення, базовими вміннями і навичками використання мови в різних сферах і ситуаціях.

Сучасна система навчання іноземних мов дає можливість застосовувати комунікативно-діяльнісний підхід оволодіння мовами як важливим засобом міжкультурного спілкування, усвідомлення учнями особливостей культури народів, мови яких вивчаються, власної національної культури.        Ідеально підходить до реалізації основного завдання мовної освітньої галузі методи і форми активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення програмоваго матеріалу, бо вони сприяють активному залученню  школярів до продуктивної творчої праці.

Мета моєї роботи  - показати доцільність викоростання  шляхів і методів активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні англійської мови   як засобу формування життєвих компетентностей особистості .

       У своїй творчій роботі прагну обгрунтувати доцільність використання шляхів і методів активізації пізнавальної діяльності учнів як такого,  що сприяє підвищенню мотивації учнів до навчальної діяльності та формуванню в них ключових компетентностей ; діти не тільки здобувають і  застосовують знання , а й розвивають  мовленеві, комунікативні, соціокультурні  навички, навички самоконтролю, самооцінки , творчі здібності .                                                             

   У даній роботі висвітлю  два аспекти: внутрішній (психолого-педагогічний) і зовнішній (організаційний). Внутрішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що вона визначається такими компонентами, як інтерес до навчання, ініціативність у навчальній роботі, пізнавальна самостійність, напруження фізичних і розумових сил для розв’язання поставленої пізнавальної задачі. Розвиток цих компонентів і складає необхідну умову організації активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Зовнішній аспект активної навчальної діяльності школярів який полягає в тому, що до цієї діяльності необхідно залучити всіх учнів даного класу і кожного з них.       Представлю власне творче дослідження з цього питання .

Основна частина

 Активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення англійської мови є багатоаспектною. Ії успішне вирішення в методичній системі характеризується активністю та самостійністю, зростанням працездатності та інтересу учнів. Досягнути це можливо, зокрема, завдяки вдосконаленню змісту запропонованого для вивчення матеріалу, подання його в зрозумілішій та цікавій для учнів формі з відображенням практичного значення.

          Важливою умовою досягнення активної пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання є знання психологічних закономірностей розвитку школярів. На це вказується в працях психологів Б.Г.Ананьєва, О.М.Кабанової-Меллер, В.О.Крутецького, П.Д.Кудрявцева, Н.О.Менчинської, С.Л.Рубінштейна.

У роботах дидактів Ю.К.Бабанського, М.А.Данилова,Б.П.Єсипова, І.Я.Лернера, В.Ф.Паламарчук, М.М.Скаткіна, І.Ф.Харламова, Т.І.Шамової  проаналізовано та розкрито психологічні та педагогічні основи розвитку мислення та пізнавальної діяльності учнів.

Засоби навчання іноземним мовам є важливим невід'ємним компонентом навчального процесу з іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах.

У методиці навчання іноземних мов до засобів навчання висуваються певні вимоги.Так, засоби навчання повинні: виступати в матеріальній формі і виконувати свою основну функцію, а саме — бути таким засобом праці, який забезпечує реалізацію діяльності вчителя і діяльності учня у навчальному процесі з іноземної мови; бути орієнтованими на цілі навчання, тобто сприяти досягненню цілей у процесі навчання іноземної мови;бути інструментами реалізації методів і прийомів, що застосовуються у навчально-виховному процесі, і забезпечувати управління діяльністю вчителя і діяльністю учня;

відповідати сучасним досягненням методики навчання іноземних мов і забезпечувати реалізацію новітніх технологій навчання іноземної мови.

Згідно з такими критеріями як значущість, призначення та застосування засоби навчання іноземної мови розподіляються на: основні й допоміжні; для вчителя і для учня; технічні та нетехнічні.

Навчально-методичні матеріали для вивчення іноземних мов мають деякі особливості. Це комплекти, які складаються щонайменше з трьох компонентів: підручника, робочого зошита та книги для вчителя, електронних додатків).    Саме тому провідною ідеєю в педагогічній практиці є максимально розкрити перед учнями можливостівикористання англійської мови на практиці. Якщо в процесі пізнання нового учні будуть виконувати розумові і практичні дії у відповідності з встановленими етапами процесу учіння, то можна стверджувати, що в навчанні створено умови для активізації пізнавальної діяльності учнів і осмислення ними процесу учіння.

 Ні в кого не викличе сумнівів актуальність цього питання, адже активізація пізнання, мислення, навчання,– це запорука доброго засвоєння мовленєвих та, граматичних навичків..   Уроки  іноземної мови несуть  не лише  навчальну мету, а й розвивальну: тренують пам'ять, розширюють світогляд, знайомлять з іншою культурою. Дуже важливо, щоб дитина бачила, що ця мова – засіб спілкування багатьох людей, а не тільки предмет у школі. Крім того, для підлітків важливо виділитись, і рідкісна мова може бути одним із мотивів для цього.

Тому в системі освіти уроків іноземної мови є чи не найбільша кількість та й вивчають її з першого класу.

Щоб викладати іноземну мову необхідно зацікавити нею учнів, навчити не просто сприймати  інформацію, а наполегливо й активно оволодівати новими знаннями, приводити їх у чітку систему.

В процесі викладання потрібно чітко викреслити мотив засвоєння знань з предмета, впроваджувати фактори

заохочення до навчання. Учитель повинен пам’ятати, що кожен урок має бути цікавим і зрозумілим для учнів, тому велику увагу слід приділяти формуванню й розвитку пізнавальної  діяльності.

       В процесі вивчення дитина повинна бути активним учасником, у неї має виробитись внутрішня потреба постійно здобувати нові знання, прагнути і вміти вчитися.

Необхідними умовами формування пізнавального інтересу учнів є:

створення таких ситуацій, в яких учням потрібно розібратися самому,  прийняти деяке рішення, відстояти свою точку зору;

проведення навчального процесу на оптимальному рівні розвитку учнів.

      Діти повинні вчитися узагальнювати, відшукувати закономірності,аналізувати, виділяти головне, логічно будувати відповідь. Ці способи пізнавальної діяльності дозволяють швидко в різних умовах використати набуті знання і за рахунок попередніх набувати нових.

Позитивна, емоційна атмосфера навчання, яка пов’язана з діяльністю і спілкуванням. Кожна людина не зупиняється на досягнутому, вона хоче бути розумнішою, кращою. Саме прагнення не зупинятися створює почуття власної гідності, гарний настрій.

Доброзичливість в навчальному процесі є необхідною умовою того, щоб дитина хотіла досягати вершин, пізнаючи щось нове.

У навчальному закладі, потрібно урізноманітнювати навчальну діяльність учнів, щоб не знижувати, а навпаки – підвищувати зацікавленість учнів англійською мовою. Тому на своїх уроках я намагаюсь використовувати різні форми і методи активізації пізнавальної діяльності учнів: створення проблемних ситуацій, введення елементів гри, нестандартні уроки, а також особливу увагу звертаю на інтерактивні методи навчання, систематично здійснюю інтеграцію навчальної діяльності, зацікавлюю учнів

В учнів формуються загальнонавчальні уміння, а саме:

• робота в різних режимах (індивідуально, у парах, у групах);

уміння спостерігати, порівнювати,  аналізувати, аргументувати;

діти можуть розпізнавати, диференціювати мовні явища та слова (артиклі, імена власні, структуру пропозиції, дієслово-зв'язка);

уміння сприймати  іноземну мову на слух, спілкуватися з одним чи кількома співбесідниками;

користуватися словником, застосовувати інтуїцію.

.

Ефективне викладання англійської мови   не можливе без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Учні мають не лише засвоїти визначену програмою систему знань, а й навчитися спостерігати об'єкти, явища, процеси, порівнювати їх, виявляти взаємозв'язок між поняттями, навчитися міркувати, обґрунтовувати свої висновки, користуватися іноземною мовою.

  Використання інтерактивних технологій навчання на уроках іноземних мов є обов’язковим. Саме ці технології  вивчення іноземної мови є сучасними у процесі навчання,  мотивують учнів до роботи на уроці  та збільшують продуктивність навчання.  В методиці існує близько 200 інтерактивних  технік, проте найбільш вживаними  є такі:

• душ думок ( мозковий штурм, brainstorm);
• асоціативний кущ ( spidergram,  mind map);
• мікрофон ( microphone);
• ажурна пилка (jigsaw  reading);
• шість капелюхів ( six thinking hats);
• броунівський рух ( students polling);
• ротаційні трійки ( group work);
• акваріум ( aquarium);
• карусель ( inside-outside circle);
• повна фізична відповідь (total physical response), тощо.

Ці технології можна використовувати з першого по одинадцятий  класи  на будь -якому етапі вивчення теми.

     Одним із важливих завдань педагогічної науки і практики є пошук ефективної системи освіти, яка б відповідала б і потребам соціально – економічного, і культурного розвитку суспільства, допомагала б учневі самовизначитися і самореалізуватися.

Велике значення у формуванні пізнавальної активності учнів має самостійна робота. Виконуючи самостійну роботу, учні активно оперують набутими знаннями, уміннями і навичками, розвивають пошукову діяльність. Залежно від того, яка мета самостійної роботи, я пропоную учням різні форми робіт: самостійна робота з підручником, з картками-підказками (на уроках формування нових знань), навчальні самостійні роботи (на уроках закріплення вивченого), контролюючі самостійні роботи (на уроках перевірки знань і навичок). Важливе місце в моїй роботі посідають контролюючі роботи у формі тестів, оскільки це дуже актуально при підготовці учнів до ЗНО.

                   Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, активно навчаючи  один одного, на своїх уроках я використовую групові форми роботи. Працюючи в групі, сильні учні краще розкривають свої можливості при розв’язанні різнорівневих завдань, організаторські здібності. Поруч з цим слабші  відчувають підтримку однокласників, вільніше і впевненіше почуваються, включаються до роботи всієї групи. Для покращення засвоєння матеріалу і його практичного застосування як різновид роботи в групах використовую парну взаємодопомогу типу «сильний допоможе слабшому».

Активізує пізнавальну діяльність учнів і диференціація навчання.

 Дітям пропоную завдання різної складності, слабші учні спочатку вибирають завдання нижчого рівня складності, але з часом у них виникає потреба більше і наполегливіше працювати, щоб бути на одному рівні з сильними учнями.

Аналогічно організовую роботу учнів у різнорівневих групах.

оформити різного типу роботи.

Як висновок зазначу, що вчитель на уроках повинен створювати такі умови, у яких в учня виникли б мотиви до навчальної діяльності, щоб він почав діяти. І тоді, якщо сама ця діяльність викличе в нього інтерес, задоволення, радість, азарт, то можна сподіватися, що в дитини поступово виникне потреба в такій діяльності, а , значить, формується стійкий пізнавальний інтерес до неї.

Активізація розумової діяльності полягає у стимулюванні інтелектуальних творчих сил учнів. Враховую їхні психологічні можливості, рівень підготовленості, вікові особливості. Зовнішні стимули навчального процесу діють через внутрішні. Зовнішні -це вимоги вчителя, однокласників, оцінка, заохочення, зауваження. Внутрішні – це інтерес до знань, бажання здобувати знання. Внутрішні стимули мобілізують вольові і мислительські процеси школяра. Тому важливо передбачати такі способи і прийоми, які збуджують інтерес, активізують їхню пізнавальну діяльність.

            Для формування творчої особистості потрібні нестандартні за змістом і прийомами завдання. Творчі вправи систематизую за класами, що полегшує добір потрібного матеріалу.

.

       У повсякденній роботі використовую цікаві вправи , фокуси, курйози, „лабіринти”, ребуси головоломки, логічні, віршовані вправи, „лічилки”, жарти, ігри  Цікаво проходять групові змагання, коли клас розбивається на команди і представники від них вправляються у кмітливості і винахідливості. Решта учнів теж бере участь у грі, вони – „болільники”. Діти люблять  цікавинки.  „Цікавинки” часто бувають предметом довготривалих завдань додому. Це творчі роботи, головоломки, ребуси,

загадки, шаради. Школярі залюбки заучують віршованістрічки, які я добираю з найрізноманітніших джерел: дитячих журналів, методичної літератури. Увесь цей набір сприяє розвитку комунікативних навичок, опануванню іноземною мовою, стимулює інтерес до предмету.

        Ідея компетентнісно - орієнтованої освіти – це одна з відповідей системи освіти на соціальне замовлення.

Використання активних форм і методів навчання безперечно мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до предмета, навчання, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, гартує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії.

       Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який маю закласти, як    вчитель.

Найкращий вчитель той, хто все обміркував, організував, передбачив так, що його роль на уроці непомітна, а учні творчо працюють, опановуючи новий матеріал. Тому перед будь-яким уроком шукаю відповідь на «вічне» запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків і роздумів. Учні мають усвідомлювати, що в майбутньому вони братимуть безпосередню участь у вдосконаленні науки і виробництва , діятимуть самостійно, а не за підказкою. Адже не можна жити за готовими рецептами.

    Прагну, щоб мої учні зацікавлено працювали, знали і любили мій предмет, тому моє основне завдання - передати своє захоплення предметом їм. Створю умови, щоб на уроках кожен учень працював активно й зацікавлено, розкривав для себе привабливі сторони математики.

    Одним із першочергових завдань освіти є озброєння учнів  глибокими та міцними знаннями, виховання інтересу до знань, прагнення до свідомого застосування їх на практиці.

Постійне збільшення розумового навантаження на уроках майже всіх  навчальних дисциплін змушує замислитись над тим, як підтримати в учнів інтерес до вивчення навчального матеріалу. У  зв’язку з цим ведуться пошуки нових ефективних форм і методів навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності школярів. Сьогодні важлива роль відводиться ігровим навчальним технологіям– сучасному та загально-признаному засобу активізаці навчально-пізнавальної діяльності учнів.

      Наукове осмислення сутності гри та її значення для розвитку дітей започатковано у психології. У працях відомих учених ХХ ст. Л. Виготського, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Д. Ельконіна, В. Зіньківського, О. Запорожця та ін. розроблено теоретичні засади історичного походження гри, її соціальної сутності та психологічного механізму.

Визначимо найсуттєвіші питання, які дозволяють учителю реалізувати на практиці ігрову навчальну технологію.

По-перше, важливо обміркувати поетапний розподіл ігор та ігрови моментів в системі інших видів діяльності на уроці.

По-друге, необхідно з’ясувати доцільність ігрової діяльності на різних типах уроків та в їх системі.

По-третє, плануючи організацію ігрової діяльності на уроці, учитель, насамперед, має визначити навчальну, розвивальну і виховну мету, кожна з яких спрямовується на розв’язання завдань, визначених програмними вимогами для учнів початкової школи.

По-четверте, добираючи до уроку ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має орієнтуватися на те, що ефективність навчального, розвивального і виховного впливу ігрової діяльності на уроці залежить від методики педагогічного керівництва нею.

Переді мною діти, і я граюся разом з ними. Мотив гри сприяє створенню додаткових умов для активної розумової діяльності учнів, підвищує концентрацію уваги, наполегливість, працездатність, створює додаткові умови для виникнення відчуття успіху, задоволення, почуття колективізму. Мій обов’язок – продумати всі нюанси цієї гри.

Навчаю дітей не боятися помилок. Розумні люди тому й розумні, що прийшли до мудрості через свої помилки і поразки. Навчаю робити висновки, узагальнювати, прищеплюю потрібні для роботи навички, пускаю їхню думку в рух. І тих, що програли, в нас немає. (Прийом «Похвались сусідом»).

Використання ділових ігор у старших класах дозволяє наблизити учасників до реальних життєвих ситуацій через моделювання їх під час ділової гри та знаходження більш оптимального розв’язку проблеми, закладеної в сюжеті гри. Такі ігри закріплюють теоретичні знання, розвивають творчість, формують функціональні вміння, вчать ділового спілкування, їх використання значно полегшує перенесення вмінь та навичок, сформованих під час навчання, на конкретні види діяльності. (Результативність: формування іформаційної, пізнавальної, самоосвітньої, практичної компетенції).

    Важливий підхід в активізації діяльності учнів на уроці криється в естетичному, живому оформленні уроку. В мене – це і застосування поетичного слова на уроці, і побудова уроку у вигляді подорожі, казки і використання народних звичаїв , обрядів, народних прислів’їв, елементів історизму. (Прийом «Фантастична добавка», «Ялинка асоціацій»). Це передбачає активне спілкування учнів, стимулювання і заохочення будь-яких їхніх творчих проявів, обговорення ситуацій, що спонукає учнів до критичного ставлення до повідомлень. (Результативність: формування інформаційної компетенції, компетентності самоосвіти і саморозвитку).

Оскільки нові знання не накладаються, а виростають із попередніх, то перш за все поновлюю в пам’яті учнів опорні знання. Роблю це за допомогою підбору відповідного матеріалу: експрес-опитування, тестування, прийом «оживлення» (наприклад: Хто я? Який? Чого боюсь? Про що мрію?), прийом «довільна приставка». Таке оживлення в пам’яті знань учнів є необхідним для активного сприйняття нового. Це сприйняття буде позитивним, раніше вивчене стане базисом, основою для засвоєння нового, бо нове є логічним розвитком і продовженням раніше вивченого.

З метою зацікавленості дитини використовую елементи змагання . У процесі змагання в учнів розвиваються зібраність та увага, звичка мислити самостійно, вони прикладають максимум зусиль, аби не підвести товаришів. Вони вчаться переборювати труднощі, виховують у собі наполегливість, прагнення до досліджень. (Результативність: формування соціально-особистісної, комунікативної, і практичної компетенцій) Скарбницею людського духу є мова народу. Завдяки мові людині стають доступними найрізноманітніші джерела, що живлять емоційну, інтелектуальну та вольову сферу духовного життя. Тому важливим моментом у вихованні культури мислення учнів є розвиток їх мови, що є необхідною умовою успішного формування життєвих компетенцій.

Вважаю, що дітей обов’язково потрібно навчити відповідати на запитання ставити їх один одному. Провожу цю роботу в усіх класах. Учням пропоную скласти кілька запитань за матеріалом домашньої роботи (Прийом «Доцільне запитання»). Поступово заохочую їх ставити питання, які починаються словами: «Чому?», «Чи можна?», «Як?

Широкі можливості активізації роботи учнів на різних етапах і рівнях дає робота з підручником і додатковою літературою. Створюю ситуації, даю завдання, при яких учні повинні самостійно працювати з підручником, вибираючи інформацію з декількох розділів, тем тощо. Здібний учень пояснює частину нового матеріалу своїм однокласникам (прийом «Навчаючи-вчуся») (Результативність: формування пізнавальної, інформаційної компетенцій).

У своїй практиці люблю використовую питання та завдання з завуальованими помилками. Вважаю, що такі вправи завжди приводять до зростання активності учнів та уроці (прийоми «Навмисна помилка», «Еврика»), адже знайти “каверзну” помилку буває іноді важче, ніж самому виконати вправу, а це формує у школярів критичний напрямок мислення. (Результативність: формування соціально-особистісної і практичної компетенцій).

    Формування позитивної установки на урок у результаті розумно запланованої мети та мотиваційної діяльності відіграє неабияку роль. Тому на своїх уроках вважаю за потрібне формувати в учнів відповідну мотивацію. Якщо не робити цього, то стає цілком реальною небезпека, про яку говорив В.О.Сухомлинський: «Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо нема в учня бажання вчитися.»

      Я намагаюся стисло і чітко пояснити учням самоцінність даного матеріалу,який дасть їм нові знання про світ, суспільство, людину, збагнути актуальність даної проблеми і важливість даного матеріалу в системі знань.     Особливо ефективним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів є проблемний підхід до навчання, який сприяє інтелектуальному розвитку учнів і водночас формує їхній світогляд, моральні, емоційні риси особистості. Підбираю завдання, в яких відсутнє єдине правильне рішення, і потребують самостійного визначення й прийняття стратегічних, тактичних рішень: як виконати поставлене об’ємне завдання, яким шляхом краще йти, щоб досягти успіху, який шлях найбільш раціональний тощо (застосовую прийоми «емоційне поглажування», «втручання для надійних», «холодний душ для впевнених»).

     Вважаю одним із кращих шляхів формування та розвитку життєвих компетенцій учнів проектну методику, яка сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку, тому використовую проектно-технологічну діяльність учнів як на уроках, так і на позакласних заходах. (Результативність: формування соціально–особистісної, практичної компетенцій, самоосвіти і саморозвитку).

    Головним напрямком у викладанні англійської мови є викладання і ноземної мови як засобу мислення учнів.

  Методика викладання випливає з того, що є метою навчання, спирається на вікові особливості учнів та на розуміння причин, що гальмують сприйняття відповідного матеріалу.

Своє завдання, як вчителя, я розумію у вихованні учня як активно мислячої особистості, яка зможе творчо підійти до матеріалу, який вивчається.

             Перш, ніж реалізувати набуті знання через призму власної творчості, вивчаю передовий педагогічний досвід з цього питання.

              Розумію , що цінним в активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці уміння виховати у школярів правильне відношення до навчальної праці, до процесу власного пізнання. Не звинуватити учня в незнанні, а допомогти йому оволодіти знаннями . Кожен учень має право на довільну гіпотезу, навіть якщо вона пізніше виявиться помилковою. Для учнів, важливий пошук, що в кінцевому рахунку позитивно впливає на рівень і якістькомунікативної  підготовки розвиває їх творче мислення для успішного оволодіння шкільним курсоміноземної мови,  для повсякденного життя.

              Для правильної організації роботи по формуванню в учнів пізнавального інтересу за допомогою прогностичних методів виявляю "за" і "проти", які впливають на цей процес. Маючи такі дані, будую свою роботу так, щоб знімаючи негативні фактори, цілеспрямовано формувати у школярів пізнавальний інтерес. При цьому намагаюся оптимально поєднувати методи як суб'єктивного характеру, так і об'єктивного. Суб'єктивний шлях організації навчальної діяльності - це методи переконання, пояснення, інформування. Об'єктивний - створення умов, у яких в учня виникли б мотиви до навчальної діяльності, щоб він почав діяти. І тоді, якщо сама ця діяльність викличе в нього інтерес, задоволення, радість, азарт, то могжна сподіватися, що в дитини поступово виникне потреба в такій діяльності, а , значить формується стійкий пізнавальний інтерес до неї.

   Активізацію пізнавальної діяльності учнів не уявляю без       активізації їх уваги. Недостатня увага заважає учням   приймати повноцінну участь у колективній роботі на уроці, приводить до нерозуміння навчального матеріалу, поганого запам'ятовування, помилок при виконанні завдань

Колективну та індивідуальну увагу учнів активізую такими прийомами, як метод евристичної бесіди, різного родудидактичної опори (наочно-образні, або логічні схеми,плани-конспекти, тощо), самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад,самостійно закінчити речення, виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем, тощо), порівняння результату своїх дій із зразком (контроль), прийом самоконтролю на різних ентапах уроку з використанням відкидних дощок або виконання окремими учнями роботи на плівці з наступним проектуванням на екран,"захист робіт"), рецензування робіт чи відповідей учнями чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка.

     Сюди ж відноситься і використання дидактичних матеріалів у вигляді карток, на яких містяться індивідуальні завдання для учнів. Дидактична мета цих завдань може бути різна, проте вони завжди є засобом активізації уваги. Для учнів з недостатньо сформованим умінням керувати увагою готую картки, до яких додається картка-підказка.

Персональний комп’ютер на уроці теж виступає  як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

У час становлення й розвитку системи національної освіти особливо актуальними є питання вдосконалення форм, методів і технології навчання іноземної мови в навчальних закладах різних типів.

   Чи готуємо ми своїх учнів до життя в XXI столітті? А чи готові ми самі

«пропускати через себе» нову інформацію, використовувати сучасні комп’ютерні і телекомунікаційні технології навчання? Потік інформації, що обрушується на   

наших учнів і нас самих, буде в тій мірі сприяти досягненню сучасних освітніх цілей, у якій учні навчені сприйняттю інформації і її використанню.

  Педагогіка – наука соціальна, вона є гарантом розвитку суспільства, тому що те, що закладається як соціально-економічні задачі розвитку держави сьогодні, буде завтра реалізовуватися випускниками шкіл. Тому у всіх розвинутих країнах світу зроблений поворот у розвитку педагогічних технологій на навчання умінню самостійно добувати потрібну інформацію, виділяти проблеми і шукати шляхи їх раціонального розв’язання. Використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі – один із способів включення кожного учня в освітню систему в активній позиції.

     Наша школа знаходиться у складному становищі. Якщо залишити осторонь економічні проблеми, що непідвласні вчителю, то методика використання програмних продуктів у навчальному процесі, інтеграція традиційних і сучасних інформаційних технологій – це суто педагогічна проблема, розв’язання якої залежить від нас.

При цьому персональний комп'ютер використовую для:

· демонстрації нових понять, фактів,

· тренінгу, що вимагає нових знань і придбання умінь;

· самоперевірки засвоєння понять, знань;

· контролю (перевірки) якості засвоєння знань і придбаних навичок;

· творчої навчальної діяльності учнів.

    Залучення комп'ютерних технологій на різних етапах навчання допомагає реалізувати основний принцип особистісно-орієнтованого підходу в освіті – принцип діяльності. Сутність цього принципу полягає в стимуляції учнів до освітньої діяльності, що забезпечує можливості саморозвитку, самовираження і самоосвіти.

     Я завжди вважала і вважаю, що в діяльності учнів важливішим є не результат, до якого вони приходять, а ті шляхи, способи мислення, за допомогою яких вони одержують свій результат.

  Завжди пам'ятаю, що важливою умовою активізації та підтримування довільної уваги є забезпечення мотиваційної сторони навчальної діяльності,вироблення позитивного ставлення до того, що пізнається, і до самого процесупізнання.

  Дотримання цієї умови сприяє міцності навичок, що формуються.

     Використовуючи активні методи навчання, учні краще стали аналізувати, співставляти, виділяти головне, вміло застосовувати набуті навички на практиці, набули комунікативних навичок. Зростає інтерес учнів до знань, зростає самоповага. Тому впевнена – за активними методами навчання – майбутнє. Постійне впровадження їх у практику роботи активізує і підвищує ефективність процесу навчання робить його значущим, орієнтованим на особистість учня.

      Провідні ідеї мого творчого підходу до праці такі: зацікавлення учнів навчальним матеріалом і процесом оволодіння ним та раціоналізація навчальної діяльності учнів. Реалізую ці ідеї словесними, наочними, практичними, проблемними, дослідницькими  методами.

      Звертаю увагу на розвиток пізнавального інтересу учнів.

.

Інноваційна   освіта – це нова педагогіка, нові освітні      процеси, нові технології.   Розвиток здатності орієнтуватись в нових умовах, адаптуватись до нових вимог – ось на що спрямована інноваційна система.    Сучасна педагогіка відмовляється від твердого «авторитарного керування», де учень , є «об'єктом» навчальних впливів, і переходить до системи організації підтримки і стимулювання самостійної пізнавальної діяльності об'єкта навчання, створення умов для творчості, до навчання творчістю, до педагогіки співробітництва. На це спрямована ідеологія активного навчання, у якому «школа пам'яті» поступається місцем «школі мислення» .

          Одним із способів створення таких умов є застосування педагогом методів активізації пізнавальної діяльності учнів  як складової частини сучасних інноваційних технологій.

            Активна розумова і практична діяльність тих, кого навчають , у навчальному процесі є важливим чинником підвищення ефективності засвоєння і практичного опанування досліджуваного матеріалу. 

 Мудрість, сформульована древнім китайським філософом, говорить:                            

«Скажи мені - і я забуду,

Покажи мені - і я запам'ятаю.

Дай мені діяти самому - і я навчуся…»

                                                   Висновки

         Новітні шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках англійської мови - це система навчання , за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування і виконання поступово ускладнених практичних завдань , це глибоке інтенсивне і тривале вивчення дітьми визначеної проблеми , яка базується безпосередньо на основі життєвого досвіду школярів .

       Таким чином , набуті у процесі використання  сучасних шляхів і методів активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні англійської мови  знання та навички є не тільки міцними , а й асоціативно

пов ' язуються з отриманим задоволенням, що стає стимулом для нового пошуку, який у свою чергу , викликає нові асоціації , нові пошуки.

        У процесі активної роботи учні бачать, як застосовуються їх знання для вирішення питань міжнародного спілкування, виробничого, господарського, наукового характеру . Вони вчаться систематизувати матеріал , виділяти головне , суттєве .

           При активній  роботі  в дітей виховуються почуття колективізму , співпереживання , взаємодопомоги , взаємовиручки .Учні виробляють навички знаходити необхідну інформацію в наукових посібниках , пресі , підручниках, телепрограмах , Міжнародній мережі « Інтернет »..

       Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття успіху й власної значущості від результатів своєї праці .     

      Спрямування сучасної освіти на профільне навчання робить знання і застосування новітніх шляхів і методів активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні іноземної мови надзвичайно актуальним .

      Вся моя педагогічна діяльність направлена на те  , щоб навчальний процес з англійської мови відбувався за умов постійної активнної взаємодії всіх учнів , щоб учитель і учень були рівноправними суб 'єктами навчання , бо дитяча душа  - це велике таїнство , яке усіма своїми гранями відкривається тільки тому , хто сам світиться добром , щирістю , любов'ю. .     

      Віра в дитину ,  вміння вчасно помітити її найменші досягнення зумовлюють мій успіх у роботі .

Список використаних джерел