Новорічна казка" Лисичка і рак"

 

 

Тема : Новорічна казка  « Лисичка та рак» ( за мотивами казки Наталі Забілої )

Мета: вчити дітей поважати людей, які  тебе оточують, з розумінням ставитись до слабшого себе; розвивати мислення; виховувати співчуття до ближнього, вміння вчасно приходити на допомогу.

Обладнання: костюм лисички, рака, сороки, ведмедя, білочки, їжака, зайця, горобців, рукавички, пісня А. Олєйнікової « Рукавички»

Хід  казки

Дійові особи:

Лисиця   Сорока

Рак    Горобець 1

Ведмідь   Горобець 2

Їжак    Білочка

Автор   Заєць

Автор. Десь жила собі лисичка,

тим відома між звірят,

що  була у неї звичка

глузувать з усіх підряд.

 

Глузувала із сороки:

Лисиця. Ти сорока – білобока,

бо у  тебе білі боки,

а у нашого жука

роги – роги,як в бика. 

 

А  ведмідь, такий незграба,

а кабан – гладкий, як жаба,

а у зайця – куций хвіст,

а їжак малий на зріст.

 

У кози – негарні роги,

а у чаплі – довгі ноги,

а  сова – сліпа   удень,

і усі дурні як пень.

 

А сама я гарна, ловка,

славлюся я на всі ліси.

хвіст у мене – наше з шовку,

незрівнянної краси.

 

Я швидка, метка, розумна,

у палаці б жить мені!

А на вас дивитись сумно,

простачки непоказні!..

 

їжак. Вихваляється без міри

та лисиця кожну мить –

аж у  всьому лісі звірі

вже не знають, що робить!

 

Заєць. Хоч би хто набрався духу,

щоб покласти край цьому,

щоб провчити цю хвастуху

й добре висміять саму!

 

Автор. Якось вийшла ця лисиця

прогулятися в байрак.

Раптом бачить: по травиці

до струмочка лізе рак.

От вона до нього скаче

Й починає глузувать:

Лисичка. – Ех ти,раче-небораче,

Тільки й вмієш рачкувать!

Автор. Рак на це піднявши клешні,

Каже:

Рак. – Не займай мене!

Ще побачать  всі тутешні,

Хто кого пережене.

Автор. А лисиця знов сміється:

Лисиця. – От розвага для звірят!

Ну й змагання розпочнеться:

я- вперед, а ти – назад!

Рак. – Я готовий до змагання !

Я готовий не на жарт.

В цьому ж місті завтра зрання

Разом вийдемо на старт!

Горобець1.

Ми почули всю розмову

летимо усюди ми.

 

 

Горобець2 .

І негайно слово в слово

рознесем в усі кінці

Автор. Збіглись звірі до байраку,

В лісі гомін  шелестить:

Ведмідь. – Та невже старому раку

перегнати пощастить?!

Їжак. Кожен лізе, де видніше,

дехто б’ється об заклад,

а ведмідь умови пише,

щоб змаганню дати  лад.

Ведмідь. Бігти з пагорбка до мосту,

по мосту через струмок,

а тоді на гору просто,

де стоїть отой пеньок.

Білочка. Я дзвоню у срібний дзвоник

Все затихло й під кінець

Сірий зайчик майстер гонок

підіймає прапорець.

Ведмідь. – Приготуйсь! Команду слухай!

Починаймо!Раз, два, три!..

І лисиця тут щодуху

Вмить помчалася з гори.

Сорока. Мчить,мов лине над землею,

до струмочка!..Через міст!..

і не зна, що рак  клешнею

учепився їй за хвіст!

Їжак. Ось пеньок!.. Аж дух спинився…

Круть хвостом на всім скаку!

Рак відразу відчепився

І сидить вже на пеньку!

Лисиця – Ти вже тут?..-  руда говорить,

ледве стримуючи злість,

та мерщій назад , під гору!

Ну, а рак – ізнов за хвіст!

Автор. Прибігає…Поруч з нею –

глядь! – і рак уже сидить,

ще й грозиться їй клешнею,

перед натовпом зганьбить.

Рак. – Що,- лисичко ти сестричко,

Будеш рака поважать?!-

Автор. Глядачі кругом від сміху

просто покотом лежать.

Аж гарчить лиса від злоби:

Лисиця. – Нумо знову,якщо так!

В другий раз догнати спробуй!

Рак. – Хоч у третій!

Автор. Каже рак.

Горобець1.Вслідлисиці зновулине

регіт, оплески і  свист,.

Горобуець2. А вона ні на хвилину

не оглянеться на хвіст!

Білочка. Вдруге, втретє і вчетверте!..

І до того гра дійшла,

що лисиця напівмертва

впала й ноги простягла.

Рак. –Щоб тепер не насміхалась,

так і треба!

Автор. Каже рак.

І веселий сміх та галас

Розляглись на весь байрак.

Ведмідь. - Друзі, подивіться,

Хтось мішка загубив.

Давайте подивимось,

а що у ньому?

Діти виймають із мішка рукавички, одягають їх на руки і стають танцювати танок під мелодію пісні Анни Олєйнікової  « Рукавички»

 

 

•