Новорічні та Різдвяні свята українців

Новорічні та Різдвяні свята українців Підготувала вчитель української мови та літератури Ярівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Лиманської міської ради Донецької області ФЕСЕНКО ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА

ТЕМА Новорічні та Різдвяні свята українців. МЕТА: поглибити знання про традиції, обряди, звичаї українського народу, зокрема про новорічні свята на Україні: Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, Свято Меланки , Водохреща, з обрядами колядування і щедрування. Виховувати любов і повагу до національних традицій та обрядів рідної України.

Коли приходить зима, випадає перший сніг та наступають морози, ми неодмінно починаємо чекати та готуватися до Новорічних та Різдвяних свят: заздалегідь готуємо подарунки, продумуємо як і з ким будемо святкувати. А свят зимою й справді чимало. І кожне має свої звичаї та обряди. Деякі з'явилися ще в прадавні часи, інші – трохи пізніше, під впливом християнства. Народна традиція святкування в Україні тісно пов'язана з циклом важливих господарських справ, оскільки основою життя староукраїнського суспільства були польові роботи. Господарська діяльність мала календарну періодичність. Багатство та унікальність нашої країни криється в різноманітності. Це стосується як природи, архітектури так і традицій. Традиції- це те,що вирізняє нас серед усіх інших країн і робить неповторними. Але чи знаємо ми свої традиції?Сьогодні ми пригадаємо обрядові свята нашого народу: День святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, свято Василя та Водохреща. Ви дізнаєтеся про традиції святкування цих свят, які прийшли до нас від наших пращурів. Це, друзі, не тільки весело й цікаво, але й важливо для кожного з вас — адже не можна вирости достойним, гідним українцем, не знаючи традицій свого народу, його звичаїв і творчості. У народі кажуть : «Зима прийшла – свята привела». І дійсно, узимку майже щодня свято

Свято Святого Миколая. 19 грудня в Україні відзначають День Святого Миколая. Святий Миколай – один із найшанованіших святих церкви – Чудотворець, заступник бідних, захисник дітей, а також покровитель мандрівників. Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Він посередник між Богом і людьми. Отець Миколай відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю. З давніх часів День Святого Миколая святкувався весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво, запрошували музикантів, скликали гостей.

З давніх часів День Святого Миколая святкувався весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво, запрошували музикантів, скликали гостей.І, звичайно ж, чекали головного нічного гостя — Миколу-Чудотворця, запалювали свічки, читали молитви. Цього дня “Вітали сніжну зиму” – на санях тричі об’їжджали довкола села. А для дітлахів пеклося особливе печиво – миколайчики.

Новий рік є одним з найпопулярніших та улюблених свят не тільки в Україні, а й майже по всьому світу. Українці святкують Новий рік у ніч з 31 грудня на 1 січня. В оселях прийнято ставити ялинки, накривати святковий стіл і збиратись разом із родичами та друзями, дарувати подарунки. Українці святкували Новий рік першого січня не завжди. У різні часові проміжки відзначали Новий рік у березні і навіть вересні. З самого початку святкування Нового року українці робили це навесні. Цей звичай був пов’язаний з тим, що природа наново відроджується навесні і починається новий сільськогосподарський сезон. А в XV столітті Православна церква прийняла греко-візантійський обряд, тоді початок року наступав першого вересня. У цей же час та частина України, яка перебувала у складі Великого князівства Литовського, відзначала Новий рік першого січня, за католицьким звичаєм.

Цікавим фактом є те, що раніше в українців символом Нового року була не ялинка, а дідух. Дідухом це стіг сіна, прикрашений стрічками, вінками, квітами. Цей символ ставили в будинку на покуті столу.

Різдво є одним із головних християнських свят. За християнською релігією у цей день, 7 січня, ми святкуємо народження Ісуса Христа, Спасителя світу.Є певні традиції святкування Різдва, які присутні в усіх регіонах України. Головна традиція – це свята вечеря.

6 січня з появою першої Віфліємської зірки українці сідають за стіл. Свята вечеря складається з дванадцяти страв. Але “королевою” столу, звісно, є кутя – пшенична або ячмінна каша з родзинками, маком, медом і горіхами. Колись із нею навіть проводили певний обряд. Господар хрестив страву, пробував першу ложку, а потім трохи підкидав вгору. Якщо до стелі прилипне хоч трохи, то наступний рік буде врожайним. Традиційно святвечір починається молитвою за здоров’я тих, хто живий, і за упокій тих, хто помер. Її виголошує хазяїн дому. Якщо за минулий рік у сім’ї хтось помер, то йому теж ставили тарілку і клали туди трохи куті.

На Святвечір на столі повинно бути дванадяцть став. Крім куті, на Святвечір варять борщ із рибою чи сухими грибами, вареники з капустою, кашею, грушками, маком. Готують свіжу або солону рибу, холодець із риби, голубці, пампушки, медвяні крендельки, салати з буряку, квасолі, картопляні пиріжки, пироги з яблуками та всякі інші пісні страви. У Святвечір на столі завжди кутя. Кутя – це основна страва на Святвечір. Це густа каша з цільного ячменю чи пшениці. Щоб вона була м'якша, пшеницю чи ячмінь на кутю дещо обтовкують. До куті робиться узвар. До узвару додають меду.

Із Святого вечора колядники починають ходити по будинках. Вони носять із собою на палиці велику зірку – вона символізує Віфлеємську, яка ознаменувала народження Христа. Перед тим, як зайти до будинку, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати. Коли господарі погоджуються, колядники починають співати про народження Христа, а також бажають господарям щастя, здоров’я і достатку, за що колядників обдаровують солодощами та грошима. Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

Характерним різдвяним звичаєм в Україні залишається вертеп. Це може бути як пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробі, так і живий вертеп з акторами.

У ніч з 13 на 14 січня українці не офіційно святкують старий Новий рік та Щедрий вечір, який ще називається святом Меланки. Основою Щедрого вечора в українців вважався багатий святковий стіл, щедрування, ворожіння, ігри та забави. З заходом сонця і до півночі, хлопці та дівчата ходять від хати до хати, щедруючи, бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у Новому році.13 січня Маланки, Щедрий вечір. За християнськими переказами, Меланія була дочкою знатних батьків, яка після заміжжя поселилася разом із чоловіком у монастирі, а все своє майно повернула на благодійні справи. У народних звичаях свято Маланки- це переддень нового року, тому обряди пов'язані із закликанням щастя і врожаю на наступний рік. На Щедрий вечір готували «щедру кутю», пекли млинці з салом. Ставили на стіл узвар, а після вечері сусіди йшли один до одного миритися, щоб зустріти Новий рік у мирі та злагоді. Вечеряють зараз по заході сонця, коли на небі покажеться перша зірочка. За вечерею повинна бути вся родина. Вечеря починається молитвою. Горить воскова свічечка. Ніхто не говорить голосно, не гнівається. Їдять повільно, не кваплячись. Після вечері вся родина колядує. Малі діти несуть вечерю своїм родичам :дідові та бабі, якщо вони живуть окремо, хрещеним батькам тощо. На вечерю беруть кутю, узвар та ще дещо. Ставлять вечерю на стіл і кажуть: »Тато і Мама кликали вас вечеряти». Одержують навзаєм гостинці. Звечора щедрівок співали. Щедрувальники до хат заходили, часто водили Меланку – дівчину, переодягнену в парубка і, навпаки хлопці водили з хати до хати Меланку - переодягненого в дівчину парубка.

Посівальні пісніОй в полі, полі,Сам Господь ходив. Діва Марія їсти носила.Їсти носила, Бога просила: Ой пошли Господь жито, пшеницю,Жито, пшеницю, всяку пашницю. На щастя, на здоров’я. З новим роком та з Васильками! На щастя на здоров'я, на Новий рік,Аби вам родило краще, ніж торік,Жито, пшениця, всяка пашниця,Коноплі - по стелю, сорочка – по землю,А льон - по коліна, аби в вас хрещених,Голова не боліла. Будьте здорові!З Новим роком!

14 січня – Василія Великого(Новий рік- Василя). Василь – покровитель землеробства. За давньою традицією, зранку ходять хлопчики семи-чотирнадцяти років, їх називають посипальниками, адже вони посипають зерном, бажають господарям щастя в Новому році. У цей день до господи повинен зайти чоловік, тому жінки на Василя не виходять із дому аж до полудня. Засіяне зерно давали курям, щоб краще неслися, розсівали по полю. Уранці наступного дня колядники, знявши свою чудернацьку одежу, знову бігли від хати до хати. Кожен із них ніс мішечок, в якому були пшеничні зерна. Вони сіяли зерна по хатах, промовляючи: На щастя на здоров'я, на Новий рік,Аби вам родило краще, ніж торік,Жито, пшениця, всяка пашниця,Коноплі - по стелю, сорочка – по землю,А льон - по коліна, аби в вас хрещених,Голова не боліла. Будьте здорові!З Новим роком!

Водохреща. Різдвяно-новорічні урочистості завершувались святом Богоявлення, відомим в народі як Водохреща. Водохреща – це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. 18 січня – Голодна кутя – другий Святвечір або Головний Святвечір. Увечері в церкві освячується вечірня вода. Водою скроплювали всі приміщення, вулики, колодязь. У цей момент за господарем йшов син із пирогом. Малював крейдою хрестики на стінах, дверях, вікнах усіх будівель і за кожним разом відшукував пирога. Цей магічний обряд покликаний оберігати садибу від нечистої сили й хвороби. У цьому обряді – обожнювання води, віра в її добру силу.

Кажуть, що вода, набрана з річки опівночі на 19 січня, зберігатиметься в посудині упродовж років. Кульмінаційний момент церковного свята Водохреща — занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважалась освяченою. За давньою традицією, ця церемонія відбувалась під відкритим небом, на берегах річок. Зимові свята у народно-побутовому календарі завжди були та лишаються часом веселощів і дозвілля.

МОЗКОВИЙ ШТУРМ Зі скількох страв складається святкова вечеря на Святий вечір? Що вони символізують?Яка головна різдвяна страва і з чого вона складається?Які пісні страви готували на багату кутю? Як називається вечір напередодні Різдва?Як заздалегідь готувалися до вечері напередодні Різдва?Що означає колядка, щедрівка, вертеп,«дідух»?Є мультфільми про Різдво. Перегляньте їх у родинному колі.

Розглянемо хмарину слів. Запишіть Різдвяні свята та їх дату. Різдво. Водохреща. Святий Миколай. Святий вечір. Кутя. Щедрування. Голодна кутя12 пісних страв. Посівання. Колядування. Маланка. Свято Василя. Колядки. Святвечір. Вертеп. Старий Новий рік. Дідух. Жито. Віфліємська зірка. Щедрівки. Коза. Господар. Частування. Богоявлення. ГостинціВечеря. Добробут. Новий рік7 січня19 грудня14 січня19 січня. Доброго здоров’я. Вареники. Узвар

Нехай Новорічні свята принесуть в кожну родину здоров’я, щастя і добробут. Щоб мир і спокій панував в Україні. Щоб всі негаразди залишились у минулому. З Новим роком вас вітаю!Хай вам буде рік добрий,А вік – довгий!