Новорічний сценарій "Бути чи не бути"

Воєнний Новий рік

«Бути чи не бути?»

Дійові особи: Василь, Маланка, Кум, Миколай, Помічник 1 і 2, кіт, колядники ( скільки завгодно).

Василь (заходить крадучись) :

• День добрий. Немає тут моєї навіженої маланки (оглядається)?  Нема. Я тутечки тихенько пересиджу. Ви на мене не зважайте.

Маланка (гукає здалеку): Васииииилююю! (заходить) А,  ось де ти, капосний ледацюго.

Василь (виходить до неї): Я не ледацюга.

Маланка: То чого ж двір досі не підмів, в хаті не прибрав? А ще ж по ялинку йти. Новий рік на носі.

Василь: А я тобі зразу сказав, що святкувати Новий рік не буду! В країні війна, а їй, бачите, свято в голові.

Маланка: (винувато) Ну війна, війна. Але ж – традиція! Хіба через одного божевільного ми маємо від своїх традицій відмовлятися? Діти, ну хоч ви йому скажіть.

Василь: Ні, і крапка! Хто в домі хазяїн, я чи миші?! Мужик сказав  - мужик зробив, і все тут!

Маланка (улесливо): Василечку, серденько, ну піди ж по ялинку. Зараз вже гості сходитися почнуть, а в нас нічого не готово.

Чути тупання, заходить Кум.

Кум: Добрий вечір в вашу хату (хреститься, обтрушується). Я вас вдома не знайшов, то сюди до вас прийшов. А що тут у вас діється?

Маланка: Та от, Василь сказився. «Не буду  – каже – Новий рік святкувати, бо війна в країні». 

Кум: А  це що ще за пред’ява? (сердито) То мені через оте пу-пу-пу, через оту пас-пас (з притиском), через отого путіна, не при хаті згадуючи, ще й без свята зостатися. Вже й так без світла сидимо, без інтернету. Ми з жінкою вже всі кросворди порозгадували, всю квасолю потеребили, всю кукурудзу полущили, всі горіхи перебили. А тепер ще й без свята?. Е, ні, свято буде! ( до дітей) А правду, людоньки, я кажу?

Входить Св.Миколай з двома помічниками

Маланка: А це ще хто? Батюшка Петро, це ви? То вас так снігом обліпило?

Миколай: Який я тобі Петро? Я – святий Миколай.

Василь: Хе-Хе, Миколай. Миколай тиждень тому приходив, навіть діти знають.

Миколай: Ну, приходив, але не всіх устих обійти. Ви ж бачите, що коється, зв’язку нема, вся логістика, як кажуть, порушена. Та ще й тривоги часто, а в тривоги летіти неможна. Он, якось мої олені рогами ледь безпілотника не збили, а ще хаймарси всякі літають, дрони, ракети.

Василь: О, чуєте? Ракети літають. Не буду я святкувати, хай он путін святкує.

Кум:   Здався тобі путін той, то нечиста сила.

Щоб «швидкою настею» скрізь його носило,

Трясця його матері, в печінки – жовтухи, щоб його у спасівку закусали мухи,

Щоб йому без тютюну в носі закрутило, в голові загупало, в оці заіскрило,

Громом його луснуло б, в клоччя б розірвало, підняло і гепнуло, у дугу скрутило,

Щоб йому у лисині завелися воші, щоб наївся трутки він, та за свої гроші.

Щоби жив він зо 100 літ, 200 рачки лазив, раз такий він паразит і така зараза.

Маланка: От-от, хай йому грець, а нам до нього діла нема, нам своє робити.

Миколай: Правильно, жінко, кажеш. Не путін нам свята настановляв, не йому їх і відміняти. Я вже тисячу років по світу літаю, усякі часи на Вкраїні бачив: і татари нападали, і турки, і палили дотла, і руйнували,  і нищили, і війни були, і панщина, а все-таки наш народ  навіть у найважчі часи свята вшановував і традиції свої зберіг. 

Василь: Ну, не знаю… (до Василя кіт лащиться) . Ану, брись ( копає кота ногою), ще ти тут лазиш.

Кіт: щоб тобі ногу викривило.

Василь: Це ти сказав? Як?

Миколай ( сміється): То мої чари, не забувай хто я. А кота не ображай, він у прийдешньому році головним буде. Он, бачте, що хижий тигр начудив, то, може, лагідний котик усе виправить. Але його задобрити треба, приласкати, свято йому влаштувати.

Василь (винувато): Так ялинки ж нема.

Миколай:  Зараз буде, не журіться. Помічники, принесіть ялинку.( помічники пішли, навздогін) Пам’ятаєте, в якому мішку? В помаранчевому.  Це ж, бачте, у світі екологіна тема всюди, то я теж долучився і помічників своїх привчаю: у сірий мішок складаю їстівні подарунки, у синій – паперові, книги там усякі, альбоми, зошити, блокноти,настільні ігри,  у помаранчевий – з пластику. Ви вже вибачайте, але ялнка теж буде пластикова, бо живі берегти треба.

Кум: Ох ви ж і молодець.

Миколай (гордо): Ага. Оце недавно в небесній канцелярії модернізація пройшла, то мені аеросани видали, з наворотами такі, на автопілоті. Я  ледве навчився на них літати,  а як черги на заправках почалися, то назад на оленів пересів, і економніше, і загазованість менша.

Помічники приносять ялинку.

Миколай: То що, святкуємо?

Василь: Добре, добре, вмовили, тільки в нас нічого не готово.

Маланка (раденька): Людоньки, та хіба для свята багато треба? Гарний настрій, весела пісня та добра компанія – і святкуй хоч до знемоги. (До залу)Правда?

Заходять колядники, колядують і розказують вірші

  Колядник 1:         Тихим кроком, в добрий час

Рік новий іде до нас.
І нехай він завітає
З тим, що серце забажає.

Колядник 2:       Принесе у кожну хату

Мир і  радості багато,
Хай здоров'я повний міх
Покладе на ваш поріг!

Колядник 3:   З Новим роком вас вітаєм,
              Щастя і добра бажаєм,
              Успіху, удачі, сили,
               Щоби вас усі любили!

  Колядник 4:   Хай веселий сміх лунає,

                           Горя хай ніхто не знає.

   Колядник 5:          Хай щастить завжди і всюди,

                                    Грошенят хай всім прибуде.

   Колядник 6:            В школі все буде гаразд,

                                     Радість прийде в кожний клас.

Миколай:                      З Новим роком, українці!

    Хай в квартирі і хатинці

    Буде затишно й спокійно,

    Тепло, сито і надійно.

    Хай нам мир зійде із неба

    Хай усе буде як треба.