25 червня о 17:00Вебінар: Онлайн-тести: цікава форма роботи на інтегрованому уроці

О. де Бальзак. «Гобсек». Влада золота та її філософія в повісті. Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека

Про матеріал
Тема: О. де Бальзак. «Гобсек». Влада золота та її філософія в повісті. Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека. Мета: • ознайомитися з повістю Бальзака «Гобсек», її ідейно-тематичним змістом; • розкрити неоднозначність образу Гобсека, показати згубний вплив золота на людину; • розвивати навички текстуального аналізу художнього тексту, практичного застосування літературознавчих знань, компаративного аналізу, логічного мислення, усного зв’язного мовлення, уміння висловлювати особисте ставлення до проблем, що піднімаються у творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; • виховувати моральні якості учнів: милосердя, повагу до людей, прагнення до доброчесного життя, критичне ставлення до таких вад, як скнарість, егоїзм.
Перегляд файлу

1

 

Тема: О. де Бальзак. «Гобсек». Влада золота та її філософія в повісті. Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека.

Мета:

  • ознайомитися з повістю Бальзака «Гобсек», її ідейно-тематичним змістом;
  • розкрити неоднозначність образу Гобсека, показати згубний вплив золота на людину;
  • розвивати навички текстуального аналізу художнього тексту, практичного застосування літературознавчих знань, компаративного аналізу, логічного мислення, усного зв’язного мовлення, уміння висловлювати особисте ставлення до проблем, що піднімаються у творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;
  • виховувати моральні якості учнів: милосердя, повагу до людей, прагнення до доброчесного життя, критичне ставлення до таких вад, як скнарість, егоїзм.

 Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: репродукції картин Рембрандта «Портрет старого у червоному», «Євангеліст Матфей»,  роздатковий матеріал (опорні схеми, картки із словниковою роботою).

Шлях аналізу: пообразний.

 

                                               Структура уроку

І. Підготовка до сприйняття.

 1. Бесіда на основі життєвих вражень.

 2. Гра-реконструкція вислову.

 3. Слово вчителя.

ІІ. Аналіз художнього тексту. Творче читання.

 1. Виступи учнів за випереджальним завданням (робота в парах).

  1.1. Виступ № 1 «Проблема влади грошей у творах українських                               письменників».

  1.2. Виступ № 2 «Проблема влади грошей  у творах зарубіжних                               письменників».

  1. 3. Виступ № 3 «Приказки та прислів’я про гроші та багатство».

 2. Словникова робота (робота з роздатковим матеріалом).

 3. Слово вчителя.

 4. Складання логічної  схеми до повісті на основі фронтальної бесіди (робота в               зошитах, робота біля дошки).

 5. Робота з репродукціями картин.

 6. Бесіда з елементами коментованого читання (робота з текстом твору).

 7. Складання й коментування опорної схеми «Неоднозначність образу  Гобсека» (робота в зошитах, робота біля дошки).

 8. Робота з роздатковим матеріалом (таблиця «Реалістичні та романтичні риси               Гобсека»).

ІІІ. Підсумок уроку.

                                                            ХІД УРОКУ

І. Підготовка до сприйняття.

 

1. Бесіда на основі життєвих вражень.

1) Що для вас означає слово «гроші»? Підберіть до нього асоціативний чи синонімічний ряд.

2) Як ви вважаєте, скільки грошей необхідно для повноцінного щастя?

3) А кому б з вас не хотілося бути багатою людиною?

4) Якби ви були багатою і впливовою людиною щоб ви зробили для суспільства?

5) Чи помічали ви колись те, як люди змінюються під впливом грошей?

6) Як ви вважаєте, чому таке трапляється?

7) Що не можна купити за гроші?

 

2. Гра-реконструкція вислову.

    Відновіть висловлювання відомого американського вченого Поля Брега:

«За гроші можна купити ліжко, але не сон; їжу, але не…; ліки, але не…; будинок, але не…; книжки, але не…; прикраси, але не…; розкіш, але не…; розваги, але не…; релігію, але не…»

(«…; їжу, але не апетит; ліки, але не здоров’я ; будинок, але не домашній затишок; книжки, але не знання; прикраси, але не красу; розкіш, але не культуру; розваги, але не щастя; релігію, але не порятунок»).

 

3. Слово вчителя.

Повість Оноре де Бальзака «Гобсек» - один із шедеврів французької літератури ХІХ ст. Класика актуальна у всі часи, тому що стосується  «вічних» питань людського буття. Одне з таких одвічних питань – вплив збагачення та грошей на внутрішній світ людини – ця тема є актуальна й зараз. Чимало  публіцистів,  навіть науковців стверджують, що теперішнє суспільство, як і герої Бальзака, живе за епохи «початкового накопичення капіталу», буяння його диких, нецивілізованих форм. Але в наш час проблема в іншому: як здобути кошти, скільки їх потрібно і для чого вони будуть використані. Можна отримати гроші чесним шляхом, а можна – нечесним; можна прагнути здобути їх стільки, скільки потрібно для здійснення благородної мети, а можна мріяти про незліченні багатства. Все залежить від вибору людини.

Сьогодні  ми ознайомимося з повістю Оноре де Бальзака «Гобсек», її ідейно-тематичним змістом. Спробуємо розкрити неоднозначність образу головного героя- лихваря Гобсека, охарактеризувати роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій твору.

 Для героя повісті Оноре де Бальзака, яку ми сьогодні будемо вивчати, гроші та багатство замінили все – родину, друзів, кохання, людські чесноти. Для чого вони були потрібні герою і до чого це призвело – дізнаємося на уроці.

 Ми спробуємо зазирнути до творчої лабораторії письменника, щоб зрозуміти, як йому вдалося так майстерно зобразити згубну владу золота на людей.

 

ІІ. Аналіз художнього тексту. Творче читання.

1. Виступи учнів за випереджальним завданням (робота в парах).

1.1. Виступ № 1 «Проблема влади грошей у творах українських письменників».

Я б хотів зауважити, що саме з такою по­зицією Гобсека погоджується і головний герой п'єси українського драматурга Марка Кропивницького "Гли­тай, або ж Павук". Провідне в характері Бичка - жадо­ба збагачення. На шляху до наживи він не спиняється ні перед чим, нехтує найелементарнішими вимогами ус­таленої народної моралі, ганьбить людську честь і гідність. Єдиний бог, якого він визнає і якому покло­няється, - гроші. "Та я задавив би себе своїми руками, - признається Бичок, - коли б пересвідчився у тім, що з грішми я не матиму, чого схочу! Нащо ж і гроші тоді, коли за них не можна купити увесь світ!"

А Герасим Калитка в "Ста тисячах" - це визискувач повітового масштабу: сьогодні в нього 200 десятин, а завтра буде 450... Він, поет земельної власності, кори­стується усяким випадком, щоб добути "грошей, грошей і грошей." Тому я дійшов висновку: скупість і жадібність, доведені до абсурду, нівечать не лише ду­шу, а й саме життя. Чи ж варто витрачати його високий сенс у жорстокій, нечесній, дикій погоні за надприбут­ками, які ти все одно залишиш, коли прийде смертний час. І гірко, коли тобі вслід кинуть прокляття та сміх, і не забринить щира людська сльоза жалю і вдячності лю­дей, з якими ти жив поруч.

Коментар вчителя.

Як бачимо, і в українському суспільстві першої половини XIX століття гостро стояла проблема збагачення, гонитви за грошима. Спритні люди не гре­бували нічим у брудному процесі накопичення грошей, майна, землі. Це вічна тема бездуховності людини, осліпленої жадобою наживи. Цим п'єси І.Карпенка-Карого близькі і до творів В.Шекспіра "Король Лір", "Венеціанський купець", Ч. Діккенса "Домбі і син".

Отже, влада грошей - не ознака певного часу. Тут все залежить тільки від людини. Чи вона слугує гро­шам, чи вони їй. Сучасний відомий кінорежисер А. Михалков так зауважує: "Гроші - не обов'язково показник лихварства. Це й еквівалент та­ланту. До грошей має бути повага".

 

1.2. Виступ № 2 «Проблема влади грошей  у творах зарубіжних письменників».

Проблема влади грошей у житті людини приваблювала багатьох митців. Вона розкривається в таких творах, як "Мертві душі" М. Гоголя, "Малюк Цахес" Е.Гофмана, "Скупий рицар" О. Пушкіна. Особисто для мене Гобсек не тільки скнара, але й філософ і по-своєму шляхетна людина. Чого не скажеш про Плюшкіна з "Мертвих душ". Той взагалі забув, заради чого живе на світі, І повністю деградував як особистість. Якщо порівняти їх зовнішній вигляд, то він майже одна­ковий. Гобсек схожий на жебрака, Плюшкіно –  на ключницю. Надзвичайна скнарість перетворює їх багатство на пил і гниль. Тоді постає питання: чи варто жити зара­ди цього? На що перетворили великі гроші цих людей?

Гоголя ображає наруга над людиною як подобою Бо­жою: "І до такого нікчемства, дріб'язковості і гидоти могла дійти людина?"Він закликає молодих: "Забирайте з собою в дорогу, вихо­дячи з м'яких юнацьких літ у сувору жорстоку мудрість, забирайте з собою всі людські почуття, не залишайте їх на шляху, не піднімете потім".

У творі Е. Гофмана "Крихітка Цахес" в але­горичній формі відтворено так зване відчуження, що властиве розшарованому суспільству, де знищені всі уявлення про загальнолюдські цінності. Настає тем­ний, згубний хаос, коріння якого - в золотому міражі, що поширюється, на думку Гофмана, після вигнання поезії і впровадження поліцейсько-чиновницького по­рядку, що знищує все живе. Цахес - це докір усьому ладу, втілення потворності суспільства, а злий і често­любний каліка - його кумир.

Так, гротескні образи Гофмана, як пра­вило, виражають нерозумність законів існуючого світу. У казці зображена потвора, яка, володіючи чарівним даром привласнювати заслуги тих, які її от­очують, користується загальною повагою, викликає захоплення. А її пороків ніхто не помічає. І це все ро­бить золото, ті самі три волосини, внаслідок дій яких відбувається осліплення людей.

Коментар вчителя.

Ці письменники прагнули висвітлити проблеми епохи, зрозуміти історичні корені зла, відтворити проблеми доби, в яку вони жили.

Великі гроші руйну­ють душу людини, треба мати неабияку силу волі, щоб жага збагачення не опанувала душею людини, щоб не сказати слідом за Гобсеком: «Що таке життя? Машина, яку приводять у рух гроші».

Зараз прослухаємо, якого висновку дійшли учні, які працювали з творами українських письменників.

 

1. 3. Виступ № 3 «Приказки та прислів’я про гроші та багатство».

Усна народна творчість актуальна за будь-яких часів, а гроші й їх влада – поширена тема прислів'їв, приказок. Ось деякі прислів'я на цю тематику:

  • З грошима й у пеклі не пропадеш. За гроші й кобила побіжить.
  • Більше грошей - більше клопоту. Грошима почуття не купиш.
  • Дай судді гроші, і твої діла будуть хороші.
  • Не скупий володіє грішми, а гроші ним.
  • Забагатів Кіндрат, забув, де його і брат.
  • Ощадливий завжди має чим поснідати.
  • Від багача не жди калача.

Коментар вчителя.

Будемо сподіватися, що життєвим кредо багатих людей сучасності стануть слова адвоката Дервіля: «Людина чесна має всюди зберігати гідність. Принижу­ватися заради грошей не варто».

 

2. Словникова робота (робота з роздатковим матеріалом).

В процесі роботи над текстом твору ви зустрічали незнайомі слова. Давайте опрацюємо їх тлумачення.

Гобсек

в перекладі    глитай, сухоглот, «ковтай сухе»     означає безмежну жадобу до всього, за рахунок чого можна збагатитися – «проковтнути навіть живим».

Вексель

письмове боргове зобов’язання встановленої форми (грошовий документ), що дає власникові (векселедержателю) беззаперечне право вимагати від боржника (векселедавця) сплатити зазначену у векселі суму грошей у вказаний термін.

Дисконт -

купівля банками векселів до закінчення їхнього терміну; відсоток, який стягують банки за цю операцію.

Опротестування -

засвідчення посадовою особою (нотаріусом) факту несплати за векселем або відмова платника від акцепту векселя.

Застава -

віддача майна для забезпечення позики.

3. Слово вчителя.

 

У повісті Бальзака «Гобсек» ідеться про владу грошей над людьми. У повісті три основні сюжетні лінії. Перш за все, це історія оповідача, адвоката Дервіля, який допоміг віконтесі де Гранльє повернути свої статки, зібрані під час революції, і хоче ще раз прислужитися, посприявши Каміллі в її намірі вийти заміж за молодого графа де Ресто. Друга – і центральна – історія про старого лихваря Гобсека, з яким доля пов’язувала Дервіля. І, нарешті, це трагічна історія родини де Ресто. Графиня, віддавши всі гроші коханцеві Максиму де Траю, йде на злочин, щоб забезпечити своїх молодших дітей, яким старий граф де Ресто не був батьком. Головному герою, лихварю Гобсеку належать слова, що характеризують сутність ХІХ ст.: «У золоті скупчені всі сили людські, а щодо моралі – людина скрізь однакова, скрізь точиться боротьба між бідними та багатими. І вона неминуча».

4. Складання логічної  схеми до повісті на основі фронтальної бесіди (робота в зошитах, робота біля дошки).

1) До якого жанру належить твір «Гобсек» та складовою якого твору він є? Поясніть назву.

2) Що вам відомо з історії написання твору?

3) Сформулюйте тему та ідею повісті.

4) Які проблеми порушив Оноре де Бальзак у повісті «Гобсек»?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Робота з репродукціями картин (випереджальне завдання).

 

 

Погляньте на репродукції картин Рембрандта, «Портрет старого у червоному (1652-1954)», «Євангеліст Матфей».  Сам Бальзак говорив, що портрети Рембрандта нагадують йому Гобсека.

 

 

 

 

C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\te_71859.jpg                    C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\r_pic.jpg

 

Повідомлення, заздалегідь підготовлене учнем, про репродукції картин Рембранта «Портрет старого в червоному», «Євангеліст Матфей».

У своїх портретах Рембрант намагається відтворити багатоплановість людського характеру, внутрішнього життя людини , її розмаїтість, мінливість.

Портрети Рембранта – проникнення в психологію персонажів, розкриття внутрішнього світу людини, поступове становлення образу, глибина та витонченість інтелектуальних і душевних реакцій на оточення та навколишній світ.

У таких роботах, як «Портрет старого в червоному» чи «Євангеліст Матфей», митець відображає життєвий шлях людини, згусток усіх тривог, жалю, прикрощів, розчарування, важких моральних випробувань, перемог над собою,- досвід, в якому герої портретів Рембранта ніколи не втрачають можливості вистояти в життєвій боротьбі або прийти до покори, мудрої відчуженості.

Розглянемо репродукцію картини «Портрет старого в червоному». Чи не такий «місячний лик» має і Гобсек? Взяти хоча б  рядки з опису зовнішності Гобсека, якими б ми могли  назвати цю ілюстрацію («його жовта блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота…»).

Рембрандт дивиться на свого персонажа як на кредитора, одного з тих, хто позбавив його в 1656р. за борги майна, дому, колекції картин, але зображує об'єктивно й гідно, намагається зрозуміти його.

Можливо, такими очима, очима жертви кредиторів, дивиться на свого героя і Бальзак, тому й називає його іронічно "татусь Гобсек" "з любові до парадоксів чи для глуму...", але зображуючи реалістично лихваря, показуючи його маніакальну пристрасть до "влади грошей", Бальзак намагається знайти щось добре в Гобсекові, доводячи нам, що це натура складна, в якій поєднується і високе, і низьке.

  • Як ви вважаєте, чи змогли художники відобразити суть лихварів?
  • Порівняйте зображення лихварів на картинах та змальований Бальзаком образ Гобсека. Чим вони схожі?

 – Персонажі   портретів   Рембрандта   неповторні складністю натури, за моральним якостями, але Рембрандт намагається зрозуміти кожного, "прийняти" кожного, наблизитися до нього, якщо навіть ця людина, її внутрішній філософія, спосіб життя неприйнятні, сторонні, чужі. Саме таким неоднозначним постає перед нами і образ Гобсека звернемося до самого тексту твору та проаналізуємо всі сторони його життя.

 

6. Бесіда з елементами коментованого читання (робота з текстом твору).

1) Чому на перших сторінках повісті Гобсек постає занадто загадковою постаттю овіяним романтичним ореолом? («Письменника приваблювало в романтиків зображення ними почуттів героїв, їхня самобутність і неповторність. У дусі романтизму створений і бальзаківський Гобсек - людина непересічна, розумна; теж має загадкову біографію. Цим він і небезпечний. Життя лихваря - це таємниця, яку адвокат буде послідовно розкривати»).

2) Звернiть увагу на деталi портрета Гобсека: волосся, риси обличчя, очi, нiс, голос. Якi порiвняння використовує Бальзак, описуючи зовнiшнiсть свого героя? Підтвердіть свою відповідь цитатою з тексту твору. («...Обличчя цього чоловіка... назвав би «місячним ликом», так його жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота. Волос­ся лихваря із сивиною попелястого сірого кольору. Риси обличчя, незворушного, як у Талейрана, здавали­ся відлитими у бронзі. Оченята жовті, як у куниці... Гострий ніс подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик, а губи були тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах Рембрандта і Метсю...»;«очі як у куниці»)

3) Знайдiть у текстi приклади використання деталей побуту як засобу проникнення у внутрiшнiй свiт героя. Зачитайте описи помешкання Гобсека. Як iнтер’єр характеризує героя?  («Будинок, в якому живе лихвар, похмурий і вологий...».«Кімната була захаращена меблями,срібними виробами, лампами, картинами,вазами,книгами…».«Взимку головешки у його каміні ледь жевріли…»; «усе в його кімнаті…було охайне і потерте»)  

4) В чому він вбачає смисл життя? («Єдиний ідеал, до якого треба склонятися, - це золото»).

5) Що ми дізнаємося про минуле Гобсека? Як “романтична бiографiя” лихваря розкриває його характер? («Замолоду Гобсек пережив злигодні й смер­тельні небезпеки. Уже в 10 років мати прилаштувала його юнгою на корабель, і він відплив у голландські во­лодіння в Ост-Індії, де й мандрував протягом 20-ти років. Зморшки його жовтого лоба зберігали таємниці життєвих випробувань, раптових жахливих подій, не­сподіваних удач, романтичних пригод, незмірних ра­дощів, голодних днів, розтоптаного кохання, нажитого, втраченого і віднайдено багатства, безлічі випадків, коли життя його було в небезпеці й урятуватися щасти­ло тільки завдяки миттєвим, рішучим і часто жорсто­ким заходом...Він перепробував усі засоби, щоб здобути багатство... намагався знайти знаменитий скарб - золото...поблизу Буенос-Айреса брав участь чи не в усіх подіях війни за незалежність Сполучених Штатів Америки...»).

Із прочитаного уривка ми дізнаємось: Гоб­сек, об'їхавши півсвіту, побачив, що скрізь торжествує зло. Йому зустрічались нікчеми, і він твердо вирішив, що його доля буде вдалішою. Це і визначить в подаль­шому поведінку і філософію життя лихваря – «кожний за себе»).

6) Поясніть, чому Гобсек вибрав професію лихваря?  (Гобсек свідомо вибрав професію лихваря. Він уважає гроші товаром, якому можна вигідно продати й купити. Тому він не бачить нічого аморального в тому, щоб давати гроші в борг під більші відсотки й одержувати від цього прибуток. Такі правила будь-якої торгівлі).

7) Як Гобсеку вдається приховувати свої величезні багатства? (Відповіді ми знаходимо у розповіді адвоката про непростого лихваря віконтесі де Гранльє. Адвокат працював з ним у його конторі, навіть деякий час був сусідом Гобсека, тому мав можливість спостерігати за ним. Дервіль зупиняється на таких деталях із життя ли­хваря, які аж ніяк не могли дати сторонньому змогу визначити його багатства. «Сам варив собі каву на залізній пічці: обід при­носили з харчівні. Зранку це була людина-автомат, надвечір лю-дина-вексель, а зливок металу в його грудях ставав людським серцем. Він сам стягував борги по векселях, бігаючи по всьому Парижу. Гобсек був задоволений від того, коли жертви обурювались... Одного разу обачність його підвела. Випадково золота монета випала з його кишені. Пожилець підняв монету й подав йому: "Це не моя! Золото? У мене? Та якби я був багатий, то хіба жив би так, як я живу?»)

8) У повісті представлена своєрідна «філософія золота», головним виразником якої є Гобсек. У чому ж полягають її основні положення? Висловіть свою точку зору з приводу наступних міркувань Гобсека. Доберіть з тексту повісті цитати – доповнення.

  • “Тільки одне досить надійне – це золото. У золоті зосереджені всі сили людства”
  • “ Що таке життя? Машина, яку приводять у рух гроші”
  • “ У мене погляд як у Господа Бога, я зазираю в душі”
  • “ Золото – ось …”
  • “ А хіба можуть у чомусь відмовити тому,…”
  • “ Гонор – це завжди наше “я”. А що може вдовольнити гонор?...”
  • ” Я читаю у серцях…”
  • “ Я володію світом…”
  •  “ Я  досить багатий, щоб…”

9) Які думки Гобсека ви вважаєте цікавими й актуальними? З якими висловлюваннями не погоджуєтеся?

 – Дервіль каже про Гобсека, що «в ньому живуть двоє – скнара і філософ, істота підла і висока». Давайте спробуємо довести, або спростувати цю думку, склавши опорну схему «Неоднозначність образу Гобсека».

 

7. Складання й коментування опорної схеми «Неоднозначність образу Гобсека» (робота в зошитах, робота біля дошки).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:  Отже, «У ньому живуть дві істоти: скнара і філософ, істота підла та мисляча».

Гобсек розумівся на владі грошей над людьми, але сам не зміг протистояти їхньому згубному впливові.

Його філософія зруйнована владою грошей. «Золото - ось духовна сутність усього теперішнього суспільства».

Йдучи до своєї життєвої мети - збагачення - він роз­губив моральні цінності, які були в нього. І у фіналі повісті ми бачимо деградовану особистість.

 

 

8. Робота з роздатковим матеріалом (таблиця «Реалістичні та романтичні риси Гобсека»).

В образі головного героя свого твору Бальзак поєднав риси реалізму і романтизму.

Образ Гобсека

Реалістичні риси

Романтичні риси

Скнарість, уміння здійснювати фінансові операції (детальність опису механізму позичання грошей, кількість відсотків), збагачуватися на всьому; лінія поведінки з боржниками; демонстрація своєї влади, вищості; поведінка у побуті, економія на всьому; прагнення мати репутацію не дуже заможної людини.

Загадкове минуле; пригоди; зміна багатьох професій та занять; невідоме походження багатства; контрастність характеру («скнара і філософ»); поєднання ницості та благородства; прагнення покарати марнотратників та аморальних багатіїв; самотність Гобсека та його загадкова поведінка.

 Гобсека вбиває власна ж iдея про всевладнiсть золота та його неперевершену самоцiннiсть. Вiн настiльки боявся втратити свої надбання, що непомiтно для себе знищив їх у фiзичному розумiннi: дорогi тканини, посуд, картини - все зiпсувалося, все виявилось втраченим для свiту. Якщо зважити на наявнiсть авторського задуму, цей зумисний зовнiшнiй абсурд - природне завершення подiбного ставлення до життя.

"Чи є у цiєї людини Бог?" - риторично запитує iнший герой твору, Дервiль. Так, є: це  грошi. Служiнню цьому iдоловi подаровано життя Гобсека.
Суворо та безжально засуджує Бальзак жагу накопичення i власне процес збагачення людини.  Анi  Гобсеку, анi iншим не приносить золото щастя. I хай образ Гобсека - гранiчний випадок, вiн свiдчить, до чого призводить шлях користолюбства, а художня майстернiсть письменника робить це застереження ще переконливiшим.

ІІІ. Підсумок уроку.

 

  Дервіль говорить про Гобсека: “ Я пожалів його, як пожалів би хворого”.

  •  Як вам здається, жадоба Гобсека до золота – це хвороба?
  •  Як ви гадаєте, у чому коріння філософії Гобсека, і які її наслідки?
  •  Гобсек прагнув розбагатіти і розбагатів.А хіба можна назвати його щасливою людиною? Чи відчув він себе щасливим?
  • Гроші – головний закон світу?
  • Ви  заздрите чи жалієте Гобсека?
  • Золото давало Гобсекові владу над людьми. Чи здатний він діяти в інтересах людей?

Висновок. Гобсек так і  не зрозумів, що вже на певному етапі не він володіє грошима, а вони керують ним. Втративши моральні орієнтири, Гобсек пропустив момент, коли гроші зробили його бранцем золота. Гобсек збіднив своє життя, не зумівши поставити гроші на службу хоч би собі і своїй далекій родичці. Адже він міг насолоджуватися теплом родинної любові, дарувати кохання, по-іншому бачити цей прекрасний світ. Але він прожив павуком біля грошей.

 

 Про Бальзака говорили, що він – художник людських душ. А й справді. Лишень вдумайтесь, як можна було змалювати декілька тисяч людських       характерів – зовсім різних, але які чимось вирізняються. Сам письменник назвав «Людську комедію» «галереєю доль».

Гобсеки живі і в наш час, незважаючи на те, що люді розуміють, усвідомлюють тлінність багатств. Людство знову ж таки повторює власні помилки, думаючи про наси­чення, збагачення, накопичення грошей, скарбів. Рідко кому вдається жити повним духовним життям, сповненим справжньої свободи і щастя. Влада грошей незборима… Чому?  Певне, тому, що їй дуже важко опиратися, вона спокушує багатьох, приносить достаток, владу, певну не­залежність. Але та ж влада грошей згублює людину, ро­бить із неї «векселя», «автомата», людину без душі.

Вашим домашнім завданням буде:

  •  підготувати цитатний матеріал до характеристики жіночих образів повісті «Гобсек», а саме Фанні Мальво і Анастазі де Ресто.
  • поставити по три запитань до кожної героїні від свого імені,  стосовно ситуації,  в яку вони потрапили  і дати на них відповіді, аналізуючи ці ситуації.

 (Оцінювання роботи на уроці)

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Зарубіжна література 9 клас (Волощук Є.В., Звиняцьковський В.Я., Філенко О.М.)
Додано
28 січня
Переглядів
885
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку