26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Тема: Стендаль «Червоне і чорне». Жіночі образи роману. Психологізм творчості Стендаля.

Про матеріал
Тема: Стендаль «Червоне і чорне». Жіночі образи роману. Психологізм творчості Стендаля. Мета: • охарактеризувати своєрідність втілення теми кохання у романі; • розкрити та зіставити жіночі образи твору за зовнішніми ознаками, життєвими принципами, прослідкувати взаємостосунки з сім’єю, взаємовідносини з іншими героями роману, звернути особливо увагу на їхнє ставлення та почуття до головного героя роману, з’ясувати їхню роль у романі; • спонукати до глибокого осмислення проблем життя, пригадати поняття «психологізм» у літературі, виявити та розкрити авторську позицію в творі; • вдосконалювати навички роботи з текстом, вміння аналізувати образи персонажів твору; • розвивати навички практичного застосування літературознавчих знань, компаративного аналізу, логічного мислення, усного зв’язного мовлення, уміння висловлювати особисте ставлення до проблем, що піднімаються у творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; • виховувати естетичний смак та моральні якості учнів, повагу до чистого вірного кохання, милосердя, уміння прощати.
Перегляд файлу

1

 

Тема: Стендаль «Червоне і чорне». Жіночі образи роману. Психологізм творчості Стендаля.

Мета:

  • охарактеризувати  своєрідність втілення теми кохання у романі;
  •  розкрити та зіставити  жіночі образи твору за зовнішніми ознаками, життєвими принципами, прослідкувати взаємостосунки з сім’єю, взаємовідносини з іншими героями роману,  звернути особливо увагу на їхнє ставлення та почуття до головного героя роману, з’ясувати їхню роль у романі;
  • спонукати до глибокого осмислення проблем життя, пригадати поняття «психологізм» у літературі, виявити та розкрити авторську позицію в творі;
  • вдосконалювати навички роботи з текстом, вміння аналізувати образи персонажів твору;
  •  розвивати навички практичного застосування літературознавчих знань, компаративного аналізу, логічного мислення, усного зв’язного мовлення, уміння висловлювати особисте ставлення до проблем, що піднімаються у творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;
  • виховувати естетичний смак та моральні якості учнів, повагу до чистого вірного кохання, милосердя, уміння прощати.

Тип уроку: урок узагальнення вивченого художнього твору.

Обладнання: порівняльна таблиця «Жіночі образи в романі «Червоне і чорне», роздатковий матеріал (тестування).

Шлях аналізу: пообразний.

 

                                                    Структура уроку

І. Підготовка до сприйняття.

 1. Виразне читання вірша Лесі Українки «Я не кохаю тебе» заздалегідь  підготовленого учня.

 2. Бесіда за проблемними запитаннями.

 3. Робота з епіграфом.

ІІ. Аналіз художнього тексту. Творче читання.

 1. Слово вчителя (постановка проблемних запитань).

 2. Складання порівняльної таблиці «Жіночі образи в романі «Червоне і  чорне» з коментарем (Блок № 1).

 3. Складання порівняльної таблиці «Жіночі образи в романі «Червоне і  чорне» з коментарем (Блок № 2).

 4. Коментар вчителя.

 5. Робота з теоретико-літературними поняттями (робота в зошитах).

 6. Робота з роздатковий матеріалом (тестування).

ІІІ. Підсумок уроку.

 

Любов – це божевілля…, але це приємне божевілля,

                                         бо лише вона одна й наповнює життя змістом.

                                                                                                         Стендаль

                                                          ХІД УРОКУ

 

І. Підготовка до сприйняття.

 

1. Виразне читання вірша Лесі Українки «Я не кохаю тебе» заздалегідь підготовленого учня.

Я не кохаю тебе і не прагну дружиною стати,
Твої поцілунки й обійми і в мріях не сняться мені,
В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати,
Я часто питаю себе: чи кохаю -
Одказую: ні!

Тільки ж сяду край тебе,
Серденько мов птиця заб'ється,
Дивлюся на тебе й не можу одвести очей,
І хоч з тобою розстанусь, та в душі моїй зостається
Наче жива твоя постать і кожнеє слово з речей.

Часто я в думці з тобою великі розмови проводжу.
І світять як мрія мені твої очі, ті зорі сумні...
Ох, я не знаю, мій друже, сама я не зважу;
Коли б ти спитав: «Чи кохаєш?» - чи я б тобі мовила: ні?

 

2. Бесіда за проблемними запитаннями.

1) Чи споріднені за тлумаченням слово «кохання» та «закоханість»?

2) Чи відчували коли-небудь закоханість? На що схоже це почуття?

3) Чи погоджуєтеся ви з тим, що кохання може змінити все життя?

4) Чи кожній людині воно підвладне?

5)Яке ваше ставлення до кохання (воно вічне і назавжди чи може      поступово згаснути)?

 Людство з дарніх-давен намагається дати визначення почуттю «кохання», але дотепер це залишається таємницею. Можливо, тому, що для кожного воно різне: ніжне, неповторне, пристрасне, особисте... А може, тому, що людина бачить лише одне з облич кохання? В романі «Червоне і чорне» Стендаль показує читачеві кілька «сторін кохання», зосереджуючи увагу на усіх тонкощах — від зародження почуття до його найсильніших виявів. Герої страждають і радіють, насолоджуються і впадають у розпач, вдаються до холодного розрахунку і піддаються поривам емоцій...

Сьогодні на уроці ми спробуємо розкрити своєрідність теми кохання та її втілення в жіночих образах роману, а також проаналізуємо глибини психологічного аналізу, майстерність у зображенні характерів героїв роману Стендаля «Червоне і чорне».

 

3. Робота з епіграфом.

 – Зверніть увагу на епіграф  до уроку: « Любов – це божевілля…, але це приємне божевілля, бо лише вона одна й наповнює життя змістом». Для Стендаля кохання – це божевільне почуття.

 – А чи погоджуєтеся ви з твердженням Стендаля? (Відповіді дітей)

 – Ці визначення не дають відповіді на загадку Стендаля, у чому ж полягає справжнє кохання, але протягом уроку ми спробуємо дати відповідь на це запитання. Саме таке божевільне кохання спалахнуло між Жульєном і пані           де Реналь. Хоча автор змальовує й невзаємне кохання, коли один любить, а інший лише дозволяє себе любити – кохання Матильди де Ла Моль до Жульєна.

 

ІІ. Аналіз художнього тексту. Творче читання.

 

1. Слово вчителя (постановка проблемних запитань).

У романі головного героя пристрасно кохають дві жінки - пані де Реналь і Матильда де Ла-Моль. На першу Жульєн Сорель вчинив замах, друга чекає від нього дитину. Чому ж перед обличчям смерті Сорель, зцілений від своїх честолюбних мрій, вивільнений від тиску «громадської думки», визнає, що єдине заради чого варто було жити - це кохання до пані де Реналь? Чому він обирає її, а не ту, яка носить під серцем його дитину. Чому він хоче, щоб саме пані де Реналь виховувала його сина?

 Над розв’язанням цієї проблеми ми і будемо працювати на сьогоднішньому уроці.

Образи пані де Реналь і Матильди де Ла-Моль несуть особливе навантаження. Не випадково вони протиставлені в романі. Вони немовби знаменують свою боротьбу двох сил у душі Жульєна. Саме цю боротьбу ми зараз і спробуємо дослідити.

 

2. Складання порівняльної таблиці «Жіночі образи в романі «Червоне і чорне» з коментарем (Блок № 1).

1)Що ми знаємо на початку твору про пані де Реналь (місце проживання, сімейне становище)?

2)Якою постає зовнішність пані де Реналь? На яких рисах зовнішності акцентує увагу автор? Зверніться до тексту твору і зачитайте цитату.

3)Чим цікавиться пані де Реналь? Яким чином вона проводить свій вільний час? Які книги полюбляє читати? Спираючись на текст роману розкажіть про ставлення героїні до свого материнського обов’язку?

4)Якими були стосунки подружжя де Реналів? Які художні засоби використовує автор, щоб донести це до читача?

5)Які основні риси характеру ми можемо визначити стосовно пані де Реналь?

– Сам Стендаль так характеризує пані де Реналь: «Пані де Реналь належала до тих провінціалок, які на початку знайомства легко можуть видатися нерозумними. У неї абсолютно не було життєвого досвіду, і вона зовсім не намагалася виділитися в розмові. Обдарована витонченою та гордою душею, вона у своєму несвідомому прагненні щастя, притаманному всякій живій істоті, в більшості випадків не помічала того, що робили ці грубі люди, якими оточила її доля». 

Матильда де Ла-Моль – жіночий образ іншого типу спосіб життя якої ми зараз і проаналізуємо.

1)Вихідцем  якої верстви суспільства була Матильда де Ла-Моль?

2)Про які відомості, щодо її родини ви дізналися на початку твору?

3)Якими зовнішніми деталями наділив Стендаль Матильду де Ла-Моль? Зверніться до тексту твору і зачитайте цитату.

4)Назвіть улюблені інтереси Матильди де Ла-Моль. Наведіть приклад з текст твору посилаючись на цитати. На яких художніх деталях акцентує увагу читача Стендаль?

5)Як ставилася Матильда до оточення? Знайдіть засоби художньої виразності, за допомогою яких автор розкриває це ставлення.

6)Які основні риси характеру можна виділити під час характеристики образу Матильди? В яких ситуаціях вони проявлялися?

 

                                                 БЛОК № 1

1.

Ім’я, прізвище героїні.

Луїза де Реналь

Матильда де Ла-Моль

2.

Місце проживання

 

місто Вер’єр

 

місто Париж

3.

Сімейне становище, родина.

Одружена (видали насильно заміж у 16 р.), має чоловіка (мер міста) і 3 синів

Незаміжня, живе з батьком і братом.

4.

Особливості деталей зовнішності

Прекрасні очі; висока, ставна

Колючі очі, зверхній та пихатий погляд

5.

Улюблені інтереси

Любила прогулянки в саду, самотність, читати романи про кохання, ухилялася від розваг і тому її почали називати гордячкою і говорити, що вона занадто пишається своїм походженням; її життя було спершу присвячене дітям і пану де Реналь.

Любить відвідувати бали, «виходити у світ», читає суспільно-політичні трактати, прихильниця трону й церкви; з насмішкою ставиться до релігії; багатство вважає запорукою успіху

6.

Риси характеру.

Розумна,кмітлива, емоційна, щира, була водночас боязкою і й сором’язливою, простою і наївною, безпосередня, з вродженим відчуттям відрази до всього ницого і вульгарного, здатна на глибоке й самовіддане почуття. Присвятила життя дітям та Богові.

 

 

Зневажає безхарактерних молодих аристократів. Честолюбна, марнославна, гордовита, гонорова. Несвідомо прагне слави і співчуття.

 

 Пані де Реналь - сором'язлива чутлива жінка, яка має вразливу вдачу. Вона цуралася всіх розваг та веселощів; намагалася присвятити своє життя сім’ї та Богу.

Матильда де Ла Моль - протилежний тип жіночого персонажу. Вражає її сила волі, сміливість, героїзм; запорукою успіху вважає багатство.

Ці образи дуже різняться між собою й тому вважаємо за потрібне розглянути їх детальніше у взаємозв’язку зі ставленням та взаємовідносинах з головним героєм.  

 

3. Складання порівняльної таблиці «Жіночі образи в романі «Червоне і чорне» з коментарем (Блок № 2).

1)Коли все ж таки вперше познайомився Жульєн Сорель з пані де Реналь та пані де Ла-Моль?

2)Про що мріяли жінки на даному етапі зародження їхніх взаємовідносин із Жульєном Сорелем?

3)Чим стало для них кохання до Жульєна?

4)Чим жертвує пані де Реналь заради кохання до Жульєна?

5)Який вплив здійснили пані де Реналь та Матильда де Ла-Моль на Жульєна Сореля?

6)Як же ставиться Жульєн до обох жінок? Які почуття він відчуває до кожної з них?

 

                                                        БЛОК № 2

7.

Перше знайомство з Жульєном.

Пан де Реналь найняв Жульєна гувернером для дітей. Перша зустріч відбулася, коли його приймали на роботу.

У будинку батька, до якого Жульєна влаштували секретарем.

8.

Мрії.

Мріяла про щастя, кохання, здоров’я дітей.

 

Мріяла про кохання, де б її носили на руках, хотіла прославитися, вийти заміж за Жульєна

 

9.

Прояв кохання до Жульєна.

Глибоке, щире, справжнє кохання. «Мій обов’язок – бути з тобою»;  «Я вся – безмежна любов до тебе; ні, слово «любов» навіть занадто слабке. Я почуваю до тебе те, що мусила б почувати хіба що тільки до Бога: тут усе – благоговіння, любов, покора…»

«Невже я кохаю? Адже ніколи в житті я не почувала до свого чоловіка нічого схожого на це божевілля!» Ніяке лицемірство ще не заплямовувало цієї невинної душі, що розгубилася від пристрасті, незвіданої досі).

Сильні почуття, здатність до безкорисливої самопожертви      

 Жульєн викликає її зацікавленість і повагу, як такий, що «…не народився, щоб повзати на колінах». Гарячкова, надумана, вигадана любов, любов-честолюбство. Почала стосунки через нудьгу. Вважала, що завдяки цим стосункам з чоловіком, що відрізняється від «загального шаблону» стане нарівні зі своїм предком, чиє життя було сповнене кохання і відданості, небезпеки і ризику. Упивається власним стражданням.

Здатність до самопожертви з певним розрахунком.

10

Вплив на Жульєна.

Змінила бачення Жульєном світу, сутності кохання. Навчала бути самим собою. Була відрадою і опорою для Жульєна.

 

Навпаки, Жульєн впливав на неї. Допомагала йому зрозуміти, що він її не кохає.

 

11

Ставлення Жульєна до героїні.

Щира любов і пристрасть.

Кохав її все життя, обожнював.

                    Щире кохання.

 

Любов – марнославство. Розважався, прагнув забути пані де Реналь, прагнення піднятися в очах інших. Іноді – пристрасть. «Отже, роман мій завершений, і я завдячую цим тільки самому собі. Я зумів примусити це горде страховисько покохати мене… вона не може жити без мене»

Хотів одружитися.

 

 

 

 

 

 

 

4. Коментар вчителя.

 – Обидві героїні викликають, з одного боку, співчуття та жаль, з іншого боку, їхнє жертовне кохання викликає подив і шану. Своїм коханням вони вчать нас любити безкорисливо й самовіддано. Шкода, що їхнє щастя тривало недовго, але в цьому винні не стільки вони, скільки суспільство зі своїми несправедливими законами.

Матильда захоплюється не самим Жульєном, а його обдарованою, темпераментною натурою. Вона від­чуває, що він схожий на героїчних діячів минулого, а завдяки й імені та багатству може стати видатним діячем сучасності. Крім того, пов'язавши свою долю із Сорелем, Матильда кидає виклик аристократичному товариству: їй доведеться відвоюва­ти своє право бути з коханим, перемагати - жити повноцінним життям, якого їй так не вистачає у розкішному маєтку Ла-Молів.

Кохання пані де Реналь до Жульєна - сенс її життя, воно віддане і жертовне, зовсім позбавлене егоїзму. Заради щастя і життя свого коханого вона ладна переступити через усі світські умовності, «громадську думку». Це і усвідомлює головний герой – Жульєн Сорель і робить свій вибір на користь пані де Реналь.

 

5. Робота з теоретико-літературними поняттями (робота в зошитах).

 – За жанром твір «Червоне і чорне» є соціально-психологічним романом. Давайте пригадаємо його особливості.

Соціально-психологічний роман – це різновид реалістичного роману, для я кого характерне поєднання глибокого соціального та психологічного аналізів як героїв, так і середовища,  в я кому вони діють.

   Простеживши сюжетні лінії Жульєна Сореля, пані де Реналь і Матильди де Ла Моль, ви, мабуть, помітили, що автор приділяє увагу душевним переживанням, акцентує на роздумах, почуттях. В цьому і виражена основна риса творчості Фредеріка Стендаля – психологізм.

Психологізм у літературі – це характеристика художнього твору, сукупність стилістичних прийомів та засобів, за допомогою яких письменник передає внутрішній світ своїх персонажів. Вчинки героїв оцінюються опосередковано, за допомогою підтексту, який виникає у свідомості читача через зіставлення окремих ситуацій, висловлювань персонажів.

 Психологізм Стендаля побудований на конфлікті почуттів і розуму, боротьбі між ними. Письменник використовує прийом «психологічного портрету» як один із засобів характеристики героя.

 

6. Робота з роздатковий матеріалом (тестування).

 

                                                              Тести

  1.               Роман Стендаля «Червоне і чорне» за жанром:

а) історичний;

б) побутово – психологічний;

в) соціально – психологічний.

 

  1.               Назвіть підзаголовок роману Стендаля "Червоне і чорне".

а) Хроніка XIX століття;

б) губний вплив золота;

в) кохання та честолюбство.

 

  1.               За походженням Ж. Сорель був:

а) сином священника;

б) сином селянина;

в) сином аристократа;

 

 4.  Хто служив беззаперечним прикладом для Жульєна в його житті?

а) король Карл X;

б) Наполеон Бонапарт;

в) Бальзак.

 

5. Перша сходинка Ж. Сореля на соціальній драбині:

а) секретар;

б) семінарист;

в) гувернер;

 

6.  Жульєн у перший день перебування у будинку де Реналів здивував усіх:

а) вишуканим одягом;

б) знанням латинської мови;

в) спритністю рук;

 

7. Жульєн Сорель хоче стати священиком тому, що:

а) дуже вірить у Бога;

б) хоче зробити кар’єру;

в) мріє втекти з дому.

 

8.   Пані де Реналь як кару за свій гріх сприйняла:

а) банкрутство родини;

б) хворобу молодшого сина;

в) перелом ноги;

 

9.  Вирок суду Жульєну Сорелю:

а) виправдати;

б) довічне ув’язнення;

в) страта.

 

10. Ж. Сорелю винесено смертний вирок, бо він:

а) спокусився на життя іншої людини;

б) виступив проти суспільної несправедливості;

в) визнав провину і наполягав на покаранні.

 

 11. Основною рисою характера Ж. Сореля, яка визначила його долю, була:

а) честолюбство;

б) хитрість;

в) сміливість;

 

12. Чому автор протиставляє червоне і чорне у назві роману:

а) протиставляє колір крові кольору сутани священика;

б) протиставляє символи любові та смерті;

в) ми не знаємо, тому що втрачено історико-культурний контекст  створення роману.

 

ІІІ. Підсумок уроку.

 

1) Порівняйте внутрішні монологи Жульєна, Матильди, маркіза де ла Моля. Яку стилістичну відмінність між ними ви помітили?Чим її можна пояснити?

2) Чим пояснюється те, що Жульєн стріляє в пані де Реналь саме у Вер’єрській церкві? Чому він не намагається врятувати своє життя, потрапивши до в’язниці?

3) Чи відчуває герой каяття від вчиненого злочину?

4) Про що свідчить вислів героя, сказаний ним після винесеного йому вироку суду: «Ну, що ж, усе йде гаразд, мужність не залишає мене»?

5) Які були основні критерії життя героя до скоєння злочину та після нього?

6) Якби у Ж. Сореля була ще одна можливість розпочати своє життя, як би він їм розпорядився?

7) Що таке психологізм у літературі? Наведіть приклади з роману Стендаля.

8) Чи виявляє автор свої симпатії до когось із персонажів? На підставі чого ви зробили такий висновок?

– Простеживши взаємини Жульєна і Матильди, Жульєна і Луїзи, можна зробити висновок, що саме в коханні Жульєн розкривається як людина, яка повністю віддається природному почуттю, волею обставин схованому в глибинах його душі. Але навіть згораючи від кохання, юнак змушує своє серце підкоритися розуму. Два жіночі характери допомагають розкрити образ Сореля, засудити хибні пошуки молодої людини, показати красу й глибину щирої любові, що протиставлена любові-марнославству.

  • Вашим домашнім завданням буде:

1) прочитати новелу П. Меріме «Кармен»;

2) підібрати цитатний матеріал для характеристики героїв.

 (Оцінювання роботи учнів на уроці) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Зарубіжна література 9 клас (Волощук Є.В., Звиняцьковський В.Я., Філенко О.М.)
Додано
28 січня
Переглядів
633
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку