Обдаровані діти і STEM-освіта на уроках географії.

Обдаровані діти і  STEM-освіта на уроках географії.

Багато людей вважають, що творчість є вродженим талантом, яким можуть володіти лише деякі діти, у той час як інші його позбавлені. Але насправді творчість – це більше навичка, ніж вроджений талант, і вчителі можуть допомогти своїм учням успішно його розвивати.

Обдаровані діти — це діти, які різко виділяються із се­редовища ровесників високим розумовим розвитком, що є результатом як природних задатків, так і сприят­ливих умов виховання.

Обдарованість — це сукупність здібностей, що дозво­ляють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності, що є цінними для су­спільства. Ця якість формується і проявляється в ді­яльності.

Талановитий — це той, хто має дуже високий ступінь здібностей до якої-небудь спеціальної діяль­ності (музичної, художньої, літературної, технічної, спортивної), причому ці здібності вже значною мірою встигли реалізуватися в конкретних суспільно значи­мих процесах. Крім того, у цей термін зазвичай вкла­даються ще дві ознаки: наявність виявленого творчого елемента і домінування природжених якостей.

Як ключ до досягнення успіху у практично будь-якому виді діяльності, творчість є найважливішим компонентом здоров'я та щастя, а також основною навичкою, яка важлива для всебічного розвитку добувачів освіти. Творчість не обмежується художнім і музичним проявом, вона має першорядне значення також і в науці, математиці, географії і т.д.. Творчі люди – вони більш гнучкі та вміліші, що робить їх здатними краще адаптуватись до технологічних досягнень і змін будь-якого роду, а також допомагає використовувати нові можливості.

Таких дітей ми відносимо до обдарованих. То чи порібно розвивати бдарованість чи діти вже народжуютьмя творчими?

Подивимося на прикладі моніторингу розвитку обдарованості учнів з предмету географія.

У школі ми починаємо знайомитися з наукою про Землю з розповідей про мандрівників, відкривачів, мореплавців, і це прекрасно. Адже перш ніж говорити про території, будь-то материки чи країни, треба знати імена тих, завдяки кому ми їх вивчаємо.

Ось кілька практичних способів зацікавити географією не лише дітей, а й самим полюбити цю прекрасну науку.

Мотивувати до вивчення географії можна через те, що дітям вже подобається. Якщо це математика, пропонуйте географічні задачі, наприклад, на зміну температури і атмосферного тиску з висотою, на азимути, масштаби.

Я часто поєдную навколо однієї теми декілька дисциплін, це набагато цікавіше та дозволяє дитині сформувати цілісну картину світу. Якщо це музика, пропоную пограти в асоціації: жанр музики – країна. Подаю, наприклад,  тему ландшафтів через призму класичної музики: з яким композиціями асоціюються тайга, широколистяний ліс, лісостеп, а з якими степ? Згадуємо географічні об’єкти в картинах, якщо дитина дуже гарно малює. Таким дітям пропоную участь у конкурсі плакатів, коміксів на екологічну тематику від ХПІ; фотоконкурс, конкурс малюнків «Сіверський Донець – очима молоді».

Ще один спосіб зацікавити географією – подорожі. Прокладаємо нові  маршрути: містом, районом, країною, світом. Вивчаємо карту разом.

Більше часу намагаємось, за сьогоднішніх реалій, проводимо спілкуючись з природою. Використовую для прогулянок екостежки, адже це про повагу до оточуючого середовища і екологічну грамотність.

Знайомитися з географією легше і цікавіше через діяльнісний підхід.

Географія є інтегрованою і практичною галуззю знань, вона супроводжує нас щодня: коли подорожуємо; вживаємо їжу, нетрадиційну для української кухні; споживаємо товари, що вироблені в інших регіонах світу, вивчаємо мови.

Межі географії важко окреслити шкільним підручником чи атласом, вона пов’язана з кожною наукою, тому так важливо допомогти дитині відшукати ці зв’язки та сформувати цілісну картинку цього прекрасного світу.  

Видатний психолог Н. С. Лейтес пропонує розділити здібних дітей на три категорії:

І – діти з раннім "підйомом інтелекту" (рано починають читати, писати в 3 – 4 роки. Потім захоплюються однією галуззю і роблять неабиякі успіхи в ній. У них залишається бажання до розумового навантаження);

ІІ – діти з яскравими проявами здібностей до окремих видів діяльності і предметів (зазвичай, мають загальний рівень інтелекту, але особливий нахил до певного предмету, до певного виду діяльності);

ІІІ – діти з потенційними ознаками обдарованості (не випереджують своїх однолітків за загальним розвитком, але вирізняються особливою своєрідністю розумової роботи, яка вказує на їхні неординарні здібності. Ця своєрідність полягає в особливій оригінальності й самостійності суджень, у неординарності поглядів з різних питань. Зазвичай, високих результатів такі діти досягають, якщо мають сприятливі умови розвитку).

Дослідники твердять, що обдаровані і талановиті діти володіють усім необхідним для досягнення життєвого успіху. Разом із тим, якщо таких школярів залишити самих на себе, то вони не розвивають до максимального рівня успадкований потенціал [1, с. 19].

Конкурси, де брали участь здобувачі освіти:

Мер міста – екологічна тематика. МАН, Всеукраїнська олімпіада з географії – учень, з яким починали зі шкільного конкурсу..

Ядерна енергія і світ. Перемога учня, з яким два роки до цього почали брати участь у різних конкурсах і дійшли до перемоги.

Великий стимул пошуку, показати свої вміння говорити, виступати і тримати свою позицію дає Каразінський колоквіум, у якому дуже багато бажаючих взяти участь.

Турніри дають змогу учням не лише у пошуку нової цікавої інформації, а ще й вміння культурно відстоювати свою точку зору.

Топоніми рідного краю розвивають не лише географічну складову розвитку дитини, а й історичну, етнічну, літературну… Олімпіади, МАН і т.д.

Будь-яка дитина, побачивши свої здібності, намагається досягти кращих результатів, а допомагає ій у цьому, звичайно, вчитель і батьки.

Характерними особливостями обдарованих дітей є:

•        мають добру пам'ять, особистий сві­тогляд, добре розвинуте абстрактне мислення;
•        добре розвинута свідомість, тео­ретичний спосіб мислення;
•        дуже активні і завжди чимось зайняті. Вони прагнуть працювати більше за інших або займають себе самі, інколи справами, що безпосередньо не стосуються уроку;
•        висувають високі вимоги до себе, у них гостро розвинуте почуття справедливості, боля­че сприймають суспільну несправедливість;
•        настирливі в досягненні результату у сфері, яка їх цікавить, для них характерний твор­чий пошук;
•        хочуть учитися і досягають у навчанні успіхів. Навчання приносить їм задоволення;
•        задають багато питань і зацікавлені у позитив­них відповідях на них.

Завдяки численним умінням (класифікувати, уста­новлювати причинно-наслідкові зв'язки, планувати і прогнозувати, робити висновки) вони здатні краще за інших займатися самостійною діяльністю, особливо в галузі літератури, математики, проведенні дослідів, спостережень.

Вони вміють критично оцінювати навколишню дій­сність і прагнуть проникнути в суть речей і явищ, фан­тазувати.

Тож, висновок. Географія – це наука, що вивчає функцію, ґенезу об’єктів і явищ через їх структуру, а тому пошук аналогій за структурою є найбільш доступним.

Велику роль у навчальному процесі викладання географії в ліцеї відводиться впровадженню новітніх технологій та сучасних методів навчання, які орієнтуються на розвиток обдарованої й творчої особистості. Творчість – це вищий рівень логічного мислення; це напруження всіх духовних сил людини (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага (натхнення), гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні).

Використання творчих завдань на уроках географії, педагогічними вимогами яких є доступність, зв’язок із програмою, відповідність віковим інтересам учнів, є невід’ємною частиною уроку.

Зі свого досвіду роботи вважаю, що варто розвивати творчі здібності у школярів, адже ці діти – майбутнє нашої держави. Діти дуже близькі до природи, і творчість є невід'ємною частиною їх життя. Завдання батьків та вчителів — допомогти дитині зберегти творче став­лення до життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Євтух М. Б., Волощук І. С. Альфа і омега у підготовці педагогів до робота з обдарованими школярами // Збірник матеріалів Міжнародного конгресу "Слов’янські педчитання". – Черкаси, 2005.

2. Сампара О. Робота з обдарованими й творчими дітьми в процесі вивчення географії // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - Випуск 1 (15).