Оберіг для воїна. Янголятко (муле-патат)

Заняття для дітей старшої груп

з використанням нетрадиційної техніки

зображення – «муле – патат»

МЕТА:   Ознайомити дітей з оберегами: натільними та хатніми, розрізняти їх. Вчити дітей створювати виразний образ янгола із тіста, розплескуючи та розкочуючи тісто на дошці, вирізуючи з нього форму за допомогою шаблону та стеки. Формувати навички оздоблення виробу мілкими деталями та надання виробу виразності, людської подоби. Удосконалювати вміння витягувати деталі, загладжувати поверхні виробу.

                          Ввести в активний словник слова: «берегиня», «оберіг», «підкова»; закріпити назви предметів українського народного побуту («лава», «піч», «скриня»). Вправляти в умінні розповідати про символіку, рідний край. Розвивати бажання більше дізнатися про традиції українського народу, мовлення, уяву,  дрібну моторику. Виховувати повагу до національних звичаїв,  бажання зробити оберег для воїнів.

МАТЕРІАЛ:  тісто «муле – патат», шаблони янголів, стеки, дощечки, качалки, карта України, ілюстрації української оселі, картини із зображенням оберегів.

Рецепт муле-патата:

4 стакани борошна

1 стакан крохмалю

1 стакан солі (екстра)

2 столових ложки лимонної кислоти

4 столових ложки олії

4 стакани води

Розмішати всі складові, підігрівати на маленькому вогні протягом 15 хвилин, постійно перемішуючи. Коли маса почне  збиратися в купку, зняти з вогню та дати вистигнути. Потім добре вимісити, можна розділити на кілька шматків та добавити харчові барвники.

Холодний фарфор (пластик) (для старших дітей):

Пачка крохмалю

100 мл  клею ПВА

Трішки олії на руки, щоб вимісити.

Можна також додати харчовий барвник.

Ця суміш після висихання дуже міцна, майже не ламається.

                                         ХІД  ЗАНЯТТЯ:

Вихователь:  Малята, послухайте вірш М. Чернявського  «У всіх людей одна святиня»:

У всіх людей одна святиня,

                      Куди не глянь, де не спитай

                      Рідніша їм своя пустиня,

                      Аніж земний в чужині рай

                      Нема без кореня рослини

                     А нас людей без...Батьківщини.

- Сьогодні в нас заняття присвячене нашій рідній неньці Україні. Без чого не може жити соловейко? (Без пісні). А людина без Вітчизни. І де б вона не була, тепло Вітчизни її завжди зігріває. Батьківщина – це наша рідна Україна, де народився і живеш. Любов до країни  починається із любові до маленької Батьківщини: рідного порога, стежки, рідного міста, вулиці, дитячого садка, а потім і школи, всього того, що оточує людину змалку.

                       Одна Батьківщина  і двох не буває.

                       Місця, де родилися – завжди  святі.

Ось які є прислів’я про рідний край:

• «Там земля мила, де мати народила»
• «За своїм краєм серце болить»
• «Без Батьківщини і сонце не гріє»
• «Соловей троянду любить, людина – Вітчизну»
• «Де рідний край, там і під ялиною рай»

Запитання до дітей:

-               То як називається наша держава?

-               А як називається наш народ?

-               Якою мовою ми розмовляємо?

-               Як називається наше місто?

-               Як називається річка, що протікає через наше місто?

Вихователь: Подивіться на карту України. Ось зазначені межі української землі, де з давніх-давен жив і зараз живе наш народ. Величезні простори займає земля. Якби ви здумали пройти пішки із заходу на схід, то на це треба затратити близько 100 днів.

    Є держава – повинні бути державні символи. Які державні символи ви знаєте? Вірно: герб, прапор, гімн.

Які кольори має наш прапор? Він блакитно-жовтий. Блакитний  – мирне небо, жовтий – золота пшениця.

Герб – тризуб на синьому фоні – воля.

Гімн – це урочиста пісня в основу якої покладено мелодію композитора 19 століття Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Коли він звучить, потрібно підвестися, не можна розмовляти, штовхатися, тому що це вияв неповаги.

Окрім національних символів є ще народні. Діти, які ви знаєте народні символи, без яких не можна уявити нашу Україну? (відповіді малят). Пригадайте улюблені рослини українського народу. А ще народними символами є хліб, сіль, рушник, як символ достатку, гостинності; український вінок із стрічками, вишиванка, калина, верба, дуб… Оселю в Україні важко було уявити без рушників. Вони є пам’яткою про рідний дім, про оселю. Кожна лінія, чи завиток щось означали: хвиляста – воду, трикутники – гори, ромб – сонце, птахи – настання весни, врожай, багатство. А чи знаєте ви, хто це вишитий на рушнику? (діти розглядають постать жінки – берегині роду). Хто така Берегиня? Навіщо її вишивають на рушниках? (Щоб оберігала та захищала сім’ю, родину, хату…) Як можна назвати предмети, що оберігають оселю? Назвіть хатні обереги.

- Діти, зверніть увагу, що в старовинних хатах рушники висіли над вікнами, над дверима, на покуті – це обереги від усього злого. Рушники є символом людського щастя. У кожній кімнаті на центральних стінах вивішують ікони, які обов’язково прикрашають рушниками. Хто зображений на образах?  Навіщо люди розвішують образи у кімнаті? До образів люди промовляють молитву, прохання до Бога про захист, милість. Послухайте молитву про Україну:

                                      Молитва за Україну

                                      Боже великий, єдиний

                                      Нам Україну храни.

                                      Волі і світу промінням

                                      Ти її осіни.

                                       Молимось, Боже єдиний

                                       Нам Україну храни.

                                       Свої всі ласки, щедроти

                                       Ти на люд наш зверни.

                                       Дай йому волю, дай йому долю,

                                       Дай доброго світа

                                       Щастя дай, Боже, народу

                               І многії, многії літа!

(Духовний гімн України «Боже великий, єдиний». Написаний в 1885 році. Автор музики — Микола Лисенко, слів — Олександр Кониський)

Окрім хатніх оберегів є обереги, які називаються натільними. Хто здогадався, навіщо такі обереги? Де їх носять? (відповіді малят).

Вихователь:  Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, багатій, мальовничій землі – Україні. Все на світі можна вибирати: друга, подругу, гарну річ, але не можна вибрати тільки Батьківщину, маму… Саме тому, слід охороняти нашу країну, берегти її, як дорогоцінний дарунок. З давніх давен Україну захищали козаки. А як називаються наші сучасні козаки, які стоять на кордоні нашої славної держави?  Так, наші захисники, воїни ЗСУ.  Вони кожного дня наражаються на небезпеку, проявляють героїзм, сміливість, волю до перемоги. Діти, бути солдатом, воїном дуже небезпечно, адже під час бойових дій можна отримати поранення і  навіть загинути. У такі небезпечні часи люди найбільше звертаються по захист до Бога, просять їх уберегти від лиха, небезпеки, носять оберег. Обереги здебільшого виготовляють жінки, адже вони – Берегині роду. Не забувають на оберегах наносити «чарівні» візерунки – ромби, кола, хрести…, щоб захиститися від усього злого. І ми з вами дуже вдячні нашим солдатам, що вони захищають нас, наш спокій, наші життя.

Зовсім скоро ми будемо святкувати свято – День захисника України та козацтва. Окрім того у цей день святкують ще одне свято  -  Покрова Богородиці, яка оберігає Україну та її воїнів. А яке свято може обійтися без подарунків? Я пропоную виготовити для наших солдат в подарунок обереги – янголів. Воїни будуть дивитися на них і з усмішкою прагнути вижити заради своїх сімей, своїх родин, нас з вами.

Але спочатку розімнемо наші пальчики для роботи.

Пальчикова гімнастика «Дружна сім’я»

Діти повторюють за вихователем слова, загинаючи і розгинаючи пальчики спочатку на лівій руці, а потім на правій.

Оцей пальчик – наш дідусь.

Цей пальчик – бабуся.

Оцей пальчик наш татусь.

Цей пальчик – матуся.

А найменший пальчик – я!

Отака у нас сім’я!

Вихователь. Разом пальчики можуть виконати будь-яку роботу. Так само і дружній сім’ї будь-які труднощі здолати під силу, бо всі в ній піклуються одне про одного, допомагають одне одному, а головне – люблять і поважають одне одного.

Пояснення послідовності роботи.

Спочатку добре розімнемо грудку тіста, зробимо кульку. Потім розплескаємо її між долоньками, покладемо на стіл і розкачаємо качалкою.

Зверху на тісто покладемо шаблон янгола та стекою почнемо вирізати заготівку по контуру.  Але дуже повільно та обережно, щоб не порвати тісто.

Потім розкочуємо тоненькі ковбаски, кульки та прикрашаємо янголів. 

Також за допомогою стеків можна нанести візерунки – обереги: ромби, хвилясті лінії, хрести, кола… Але не забудьте: під час роботи потрібно думати про хороше, тоді ваша світла енергетика та добрі побажання передадуться солдатам.

                                 Бережемо Україну, наче рідну маму

                                 І за неї молитися ходімо до храму!

                                 Щоб почув Господь молитву старого й малого,

                                 Щоб усі ми дочекались щасливої днини.

Дуже гарні вийшли у вас обереги. Коли вони підсохнуть, ми їх ще розмалюємо фарбами, та передамо солдатам на передову, щоб наші обереги охороняли життя воїнів.