Образ Олени Ляуфер за повістю Ольги Кобилянської «Людина»

Розробка уроку в 10 класі з вивчення образу Олени Ляуфер за

повістю Ольги Кобилянської «Людина»

Мета: продовжити роботу над проблематикою тексту повісті,  удосконалювати вміння  характеризувати літературні персонажі, проводити паралелі між минулим і сучасністю, дати повніше уявлення про переконання головної героїні – Олени Ляуфлер, про феміністичний рух і погляди на роль жінки у тогочасному суспільстві (ХІХ-ХХ ст.); поповнювати словниковий запас, розвивати мислення і мовлення,   формувати морально-етичні принципи, основні життєві компетенції, свідоме ставлення до життя, виховувати повагу до жінки, почуття гуманізму.

Обладнання: текст повісті Ольги Кобилянської «Людина», портрет письменниці та інших видатних жінок-українок, мультимедійна презентація

Словник:

Емансипація – –(від лат. терміна “звільнення сина від батьківської влади”), звільнення від залежності, скасування якихось обмежень.  У 19-20 столітті поняття «емансипація жінок» означало боротьбу жінок за рівність із чоловіками у правах.

Фемінізм – зростання ролі та впливу жінок на процеси  суспільного життя.  Феміністичний рух базувався на тому, що в суспільстві несправедливо брали верх чоловіки, а їхні домінування в суспільному та громадському житті пов’язане з патріархальними пережитками. Жінки-феміністки борються за рівну участь з чоловіками у громадському та приватному житті

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань

Хід уроку

І.Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

 Вступне слово вчителя

 Чи замислювався хто над тим, чому серед українських діячів культури так багато жінок? Мабуть, це риси національного характеру - гордість, висока самосвідомість, прагнення до освіти і служіння громаді - привели їх до суспільно-корисної діяльності. А також традиція, яка тягнеться від давніх іще часів - княгині Ольги, Анни Ярославни, Насті Лісовської, Марії Заньковецької, Соломії Крушельницької, Лесі Українки та інших наших славних землячок.  У цьому ряду стоїть і видатна українська письменниця Ольга Юліанівна Кобилянська.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів  Перегляд і обговорення мультимедійної презентації

ІІІ. Сприйняття й усвідомлення учнями навчального матеріалу

 Мотивація навчальної діяльності

Бесіда :

• Яку назву мала перша редакція повісті «Людина»? («Вона вийшла заміж»)
• Кому О. Кобилянська присвятила повість? (Наталії Кобринській)
• Що, як на ваш погляд, хотіла підкреслити О. Кобилянська назвою повісті?

Дати відповіді на питання (письмово). Учні працюють за картками

І варіант

1. З ким таємно була заручена Олена? (Зі Стефаном Лієвичем)
2. Яку працю Д. Писарєва пригадує Олена? («Бджоли»)
3. Як проводили час здебільшого Олена і Фельс? (Каталися на конях)
4. Кого і за що ненавидить Олена найбільше? (Себе за шлюб без любові)
5. Кого батьки Олени бачили майбутнім зятем? (К-го)
6. Чи зрозумів Фельс стан Олени перед шлюбом? (Ні)

ІІ варіант

1. У кого була закохана головна героїня повісті «Людина»? (У студента-медика Стефана Лієвича)
2. Чому Олена погодилась вийти заміж за лісничого? (Щоб покращити матеріальне становище родини)
3. Що робила Олена безпосередньо перед одруженням, сидячи в одинокім кутку? (Виймала зі скрині листи й роздирала їх. Останній лист Лієвича перечитувала)
4. Хто був порадницею і старшою подругою Олени? (Стара вчителька Маргарета)
5. Хто був проти шлюбу Олени і Фельса (сестра Ірина)
6. Яких поглядів щодо жіночого питання дотримувалася Олена? (Рівних прав з чоловіками)

Фронтальна перевірка і корекція виконаних робіт. Коментар вчителя.

Короткі повідомлення заздалегідь підготовлених учнів.

Вчитель: Головна героїня повісті «Людина» Олена Ляуфер. Вона читає серйозні книги, розмовляє з молодими людьми про «соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання робітницьке…», відстоює рівноправність між «мужчиною і жінкою». Олена – тип нової жінки.

Учень. Олена Ляуфер – тип нової жінки

Олена Ляуфлер – донька лісового радника, – відкриваючи ряд жіночих образів усіх майбутніх «феміністичних» творів О. Кобилянської, вводить нас у нову для тогочасної української літератури проблематику. Поряд з давно усталеним і звичним світом чоловіків несміливо, бо вперше, проступає жінка з повноцінним особистісним світовідчуттям, з багатим внутрішнім світом, наділена відкритим розумом, щирим серцем, волею і правом до щастя, дарованого їй життям.

Уособлюючи собою тип нової жінки, Олена опиняється поза суспільством, стає його аутсайдером, оскільки погляди і думки, які вона сповідує, залишаються не лише незбагненними, несприйнятними, а й просто ворожими для суспільства, зміст життя якого в різних формах його функціонування визначають чоловіки. Для чоловічої свідомості єдино прийнятним способом самореалізації жінки був шлюб, поза рамками якого категорія «жінки» була немислимою. Та й самі жінки підтримували усталений упродовж століть стереотип виключно «берегині» родинного затишку, вважаючи будь-які думки, висловлені про «якусь рівноправність між мужчиною і жінкою» безглуздими та хворобливими:»… дуже лихий і небезпечний демон заволодів душею доньки (Олени)… та й уніс її в країну смішливості й безумства!» – вважає пані Радникова.

Вчитель: Героїня повстає проти традиційного трактування ролі жінки, проти домінуючої ролі чоловіка, проти насильного обмеження її інтересів. Це – справжній виклик суспільству.

2 учень. Виклик суспільству

Повстаючи проти нав'язаних суспільством стереотипів, Олена кидає виклик суспільній моралі, заснованій на облуді й брехні. Сповідуючи ідеї взаємного кохання і поваги одне до одного як основу і запоруку щасливої родини, відкидаючи модель подружжя без любові як брудні стосунки, що ображають людську гідність, вона оголює затаєні хвороби сучасності, викриває фальш та лицемірство як основоположні закони функціонування того суспільства. Воно ж, своєю чергою, звичний уже для нього спосіб життя не помічає і вважає його за крамолу; не бажаючи жодних змін, воно натомість прирікає Олену на самотність та відчуження, відгороджуючись німою стіною непорозуміння.

За порушеною в повісті О. Кобилянської проблемою жінки в українській суспільній свідомості кінця XIX – початку XX ст. проступає не менш важлива проблема людини в багатстві смислових відтінків, в художньому осмисленні якої відчутне нашарування конфлікту двох ідеологій: ідеології позитивізму та ідеології нової, модерної доби.

Поширення філософії позитивізму у поєднанні з одночасними відкриттями дарвінізму своїм наслідком дало спрощене розуміння людини як механічного організму, позбавленого власних відчуттів та переживань. Виразником власне такого світогляду є лікар, чиї міркування про людину зводяться до сприйняття її на рівні тварини, що керується інстинктами, проте наділена розумом. Для нього людина – лише «звірина привички», яка легко пристосовується до будь-яких обставин життя. З цієї точки зору він дивиться і на жінку, – в його розумінні досить примітивну істоту, здатну виконувати лише ті функції, які їй визначила природа – бути дружиною і матір'ю. Такою була загальна думка того суспільства, в якому доводилося жити Олені: рідний брат Олени відверто висміював погляди сестри; її потенційний наречений К. за єдино справжнє бажання кожної дівчини вважав прагнення вийти заміж; та навіть Фельс, майбутній чоловік Олени, висловлював думку про зайвість читання книжок для жінки-господині. Виняток становив хіба що коханий Олени Стефан Лієвич, який помер, хоча і в його словах відчувався акцент на відмінності чоловічої – він сам вибирає собі долю – та жіночої – вона підкоряється волі долі – поведінки в житті.

Вчитель: Олена – жінка, яка обстоює своє право бути людиною, право на саморозвиток і зростання, на особистій вибір. Вона прагне протистояти обивательській моралі, зберегти людську гідність, віру у високе покликання людини.

3 учень. Не просто істота – насамперед людина

Протилежний комплекс думок сформувався у свідомості Олени Ляуфлер. Людина, з її точки зору, цінна вже сама по собі, оскільки щедро обдарована природою. Це не просто істота, створена для боротьби за існування і самовідтворення у розмноженні, подібно до тварини. Людина – це насамперед душа, здатна тонко відчувати й відповідно (болісно або радісно) реагувати на найменші прояви неповторного життя. Людина – це розум, завдяки якому можна пізнавати навколишній світ, творчо мислити й аналізувати певні явища і факти. У розумінні Олени людина – сильна індивідуальність, яка завдяки природно вродженим, як і набутим внаслідок щоденної праці над собою рисам характеру не лише не піддається тискові зовнішніх обставин, а й сама визначає власну долю. Разом з тим вишколена в постійному духовно-моральному самовдосконаленні ця людина свідома і свого суспільного призначення на користь загальної справи.

У цьому контексті – людини – по-новому осмислюється й жінка, оскільки окреслений вище ідеал людини мав би однаково реалізуватися як у чоловікові, так і в жінці. Олена Ляуфлер є мовби зародковим станом народження такої жінки – сильної духом, вольової та незалежної.

Тому до певної міри лише провіщаючи задекларований ідеал майбутніх персонажів, сама Олена його не досягає. Вона заламується, бо не витримує психологічного тиску – тяжких умов життя власної родини, зосібна молодшої сестри Ірини. І в цьому випадку О. Кобилянська торкається ще одного важливого аспекту жіночої долі. Не допускаючи свободи вибору жінки в особистому житті, суспільство позбавляє її відчуття повноцінного щастя у взаємному коханні.

Вчитель: Світ, якому протистояла героїня, був надто сильним. Під тягарем суспільних та родинних обставин вона змушена скоритись.

4 учень. Переконання, обставини, доля…

У своєму вимушеному одруженні із Фельсом – черговим, проте не абсолютним носієм обмеженого щодо місця жінки в сучасному суспільстві чоловічого світогляду – Олена з гіркотою лише підтверджує те, проти чого ще недавно боролася усім своїм єством – думку про шлюб як єдино можливий порятунок від злиденного існування жінки того часу. Заради врятування зубожілої родини дівчина змушена була вийти заміж не за покликом серця. Все ж її духовний світ залишився вільним, Олена залишилася людиною. Віриться, що вона знайде в собі сили відродитися хоч для майбутніх дітей.  На це вказує  епіграф до другої частини повісті, взятий з твору Фрідріха Шпільгаґена «Завжди вперед»: «В мені живе любов до свободи і непохитна рішучість  не  дати  нікому  себе  поневолити;   ніколи  не схилити своєї голови,  коли проти цього протестує моя совість...»

«Навіть переможені героїні Кобилянської лишають враження сильніших людей, ніж їхні переможці».  (Д. Павличко)

             Вчитель: Ольга Кобилянська була активною учасницею жіночого руху в Галичині. Тому «Людину» деякі літературні критики вважають  «повістю ідей»,  літературною демонстрацією поглядів письменниці на проблему становища української жінки в сучасному їй суспільстві.

5 учень.  Авторська позицiя  у повiстi Ольги Кобилянської «Людина»         

Ольга Юлiанiвна Кобилянська увiйшла в лiтературу як видатний митець демократичного напрямку, майстер художнього слова. Вона збагатила лiтературну скарбницю України творами, в яких вiдбилося життя буковинського селянства та iнтелiгенцiї. Всi вони перейнятi палкою любов'ю до трудящих мас, бажанням бачити рiдний народ вiльним, щасливим, возз'єднаним.

Цi iдеї єднають письменницю з iншими прогресивними письменниками, якими багата iсторiя української лiтератури. Але iснує особливiсть, яка притаманна лише О. Кобилянськiй. Талановита письменниця є постаттю, що найяскравiше втiлює iдею українського лiтературного фемiнiзму на межi столiть. Вона була фемiнiсткою за переконанням, фемiнiстками виступають її героїнi. У повiстi "Людина" надзвичайно виразно вiдбились цi принципи.

Вчитель: В уста Олени Ляуфер письменниця вклала свою програму жіночої емансипації, свій ідеал жінки.

6 учень. Жiночий iдеал Ольги Кобилянської     

     Iдеал О. Кобилянської - жiнка освiчена, iнтелiгентна, з високими духовними запитами i прогресивними поглядами.     Саме таких, вiдважних i прекрасних жiнок, якi борються за свою гiднiсть i незалежнiсть, змальовує письменниця. Здається, Ольга Кобилянська вiдкриває  куточки своєї власної душi, змальовує часточку самої себе.

Письменниця прагнула пробудити своїх «сонних сестер», відкрити їм очі на їхнє дійсно принизливе становище у суспільстві: бути лише додатком до чоловіка і його оздобою. Уся система виховання й освіти дівчат того часу зводилася до оволодіння французькою мовою, танцями, манерами поведінки та основами домашнього господарювання. Вона зовсім не була спрямована на те, щоб жінка могла сама себе забезпечити, а призначалася знову ж таки на розвагу чоловікам, на їхнє обслуговування. Головне для дівчини - вдало вийти заміж, забезпечити собі заможне життя. Почуття при цьому до уваги не бралися - звикне, підкориться, сподіватися їй все одно ні на що. Письменниця підняла свій голос на захист тих бідних інтелігентних дівчат, що з якихось причин не змогли вийти заміж. Треба і їм дати можливість одержати відповідну освіту, роботу, щоб вони забезпечували себе матеріально, почувалися людьми, не принижувалися і не чекали чиєїсь ласки.

Висновки:

     Олена Ляуфлер, головна героїня повiстi «Людина», - особистiсть сильна, горда, цiльна. У неї тонке розумiння мистецтва, iнтереси її рiзнобiчнi. Її не влаштовує буденне жiноче щастя, i вона прагне стати поряд з чоловiками у суспiльному житті, захоплюючись новими iдеями. Щоб врятувати родину вiд важких бiдувань, дiвчина повинна вийти замiж за лiсника. Та вона з гiднiстю ставиться до цього насильства над собою, зберiгаючи внутрiшню волю.  Дiвчина вивчає свого майбутнього нареченого уважно, шукає в ньому те добре, що викликало хоча б повагу замiсть любовi.

Ольга Кобилянська своєю повiстю стверджує, що жiнка - неповторна особистiсть, яка має право вибору, можливiсть чинити так, як пiдказує їй серце. Вона - людина!

          Закріплення вивченого.

Дати відповіді на питання

1. Як оцінюєте вчинок Олени : це шлюб з розрахунку, зрада ідеалу, поразка в двобої з міщанським середовищем?
2. Розтлумачте слова Д. Павличка : “Навіть переможені героїні О. Кобилянської лишають враження сильніших людей, ніж їхні переможці”.
3. Який зміст у слово “людина” вклала О.Кобилянська
4. Чи актуальними є проблеми, що піднімає О.Кобилянська в повісті для сьогодення?
5. За роки, коли жінки вибороли собі права нарівні з чоловіками здобувати освіту, обирати професію , що, на вашу думку, при цьому набули і що втратили?
6. Чи вважаєте ви одруження дуже важливою подією в житті і який шлюб для вас більш прийнятий : з любові чи з розрахунку? Чому?

Підсумки уроку. Перегляд  презентації (з коментарями вчителя)

 Оцінювання

Д/З Написати твір-мініатюру «Яким я уявляю майбутнє Олени » або «Права жінки: вчора, сьогодні, завтра»

Примітка.

За умови, що клас добре підготовлений і діти працюють швидко, можна переглянути відеоролик (http://www.youtube.com/watch?v=jnW_6X6xZG0)  з наступним обговоренням:

•       за що і проти чого боролись сучасниці Ольги Кобилянської?;

за що і проти чого борються жінки в наш час?