Образ української полонянки Марусі Богуславки

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської області

Ті, хто обрав зелені листки, буде успішним на уроці. Ті, хто обрав жовті листки – активним; оранжеві – буде гарно спілкуватися на уроці.

формувати компетентності: предметні: продовжити опрацьовувати ідейний зміст народної думи «Маруся Богуславка», проаналізувати образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний вчинок; комунікативні: розвивати навички аналізу художнього образу, культуру зв’язного мовлення, пам’ять; ключові: вдосконалювати спостережливість, логічне та образне мислення; інформаційні: розвивати навички узагальнення та систематизації інформації; загальнокультурні: виховувати інтерес до історичного минулого українського народу та його усної народної творчості, почуття гордості за рідну землю.

Кам'яная темниця стояла «На Чорному морі, На камені біленькому»? ТАК далі НІ

2. Козаки пробували у темниці 700 років? ТАК далі НІ

ТАК НІ далі 3. У думі наявний рефрен «Гей, ви, козаки, ви, біднії невільники...»

ТАК НІ далі 4. На Великдень Маруся дає невільникам ключі від темниці.

ТАК далі НІ 5. Образ Маруся Богуславки символізує реальну історичну особу.

далі ТАК 6. Маруся просила передати батькам, щоб збирали гроші та викупляли її із неволі. НІ

ТАК НІ далі 7. Даруй, боже, милості вашій, І всім військам запорозьким, І всім слухающим головам, І всьому товариству і кревному, і сердечному Пошли, боже, на многая літа І до конця віка! - Закінчення (славословіє).

ТАК НІ далі 8. Невольники просять Бога вислухати «у просьбах щирих, у нещасних молитвах».

ТАК НІ далі 9. М.Кравченко - прізвище найвідомішого кобзаря ХІХ ст., який мав прізвисько Лабза, був знайомий із Т. Шевченком, П. Чубинським, М. Лисенком

ТАК НІ далі 10. В уривку з думи «Маруся Богуславка» Вислухай, Боже, у просьбах щирих, У нещасних молитвах, Нас бідних невільників!« наявні епітети та звертання.

ТАК далі 11. Козаки називали Марусю Богуславку султаншею: НІ

12. Проклинаючи Марусю, козаки бажали їй, щоб вона щастя й долі не мала. далі НІ ТАК

Вона просила козаків не лаяти, не проклинати її за те, що нагадала про празник.   Невольники, які тридцять літ «Божого світу, сонця праведного» не бачили, звісно, знати не могли.   Одного разу до ув’язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка» і запитала, чи не знають вони, який сьогодні день «в землі християнській». Маруся повідомила, що «завтра святий празник, роковий день великдень».   У святу неділю Маруся Богу-славка визволяла невольників, але з ними не тікала, а просила передати її батькам, щоб вони не збирали великих скарбів на викуп доньки.   1 5 3 4 2 Маруся сказала, що «як буде пан турецький до мечеті від’їжджати», то віддасть їй ключі, от тоді вона й визволить невільників. Вона «вже потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного!» 7 6

 анімаційний фільм 1966 року  Творчого об'єднання художньо мультиплікації  студії  Київнаукфільм, режисер — Ніна Василенко. Мультфільм озвучено українською мовою. Думи виконує А. Архипов.

Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татароту-рецькому полоні в ХVІ–ХVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою.

Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Саме такою є Маруся Богуславка. Вона — головна героїня, оскільки в центрі твору стоїть не звільнення козаків-бранців як факт сам по собі, а вчинок Марусі, її ім’ям і названо думу.

розкрити риси героя, що відрізняють його від інших персонажів; Щоб правильно зрозуміти художній твір, треба заглибитись в аналіз змальованих у ньому характерів дійових осіб, тобто дати характеристику виведеним у ньому персонажам. Для цього необхідно: портретну характеристику, мову, опис обстановки, що його оточує; біографічні відомості про героя, які подає автор; інші риси (переважно для характеристики внутрішнього світу людини) розкриваються у поведінці, вчинках героя, через його думки, ставлення до інших людей; характеристика героя іншими персонажами.

Хто така Маруся? Як її називали козаки? Яким чином українські дівчата ставали дружинами турецьких багатіїв? За що ув’язненні українці ображалися на Богуславку? Чому героїня, ризи-куючи своїм життям, вирішує допомогти ув’язненим козакам? Чим пояснити ставлення Марусі до своїх батьків? Що свідчить про те, що Богуславка, перебуваючи далеко від рідної землі, не забула своєї вітчизни, народу, батьків? Чому народ співчуває героїні? Вмотивуйте, чи можна вважати вчинок Марусі Богуславки патріотичним. Чому образ героїні думи — це художній вимисел?

— Як я ставлюсь до героїні думи? — Маруся Богуславка — патріотка чи зрадниця?

Прийом «Кластер» (Ґронування) Складіть ґроно 

Прийом «Кластер» (Ґронування) Складіть ґроно 

... Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, А все добре дбає. Не майте мене, Не заклинайте мене! ...Буду до кам’яної темниці Прибувати, отирати, Вас, бідних невільників, А з кам’яної темниці вупускати. До батька до мого й матері То знать давайте: Нехай буде батько і мати Та ще добре дбати, То статків-маєтків не збувають, Великих скарбів не збирають, Моєї голови А з тяжкої неволі не визволяють, Бо вже я потурчилась, Побусурманилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного.

У думі «Маруся Богуславка» оспівано патріотичний подвиг української дівчини-невільниці. Маруся — проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась». Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї — «наша», Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум — допомагає їм вирватись із ненависної турецької каторги.

Тож Маруся приходить до козаків-невільників, які «тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають», і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці (саме тоді «пан турецький», її чоловік, має «до мечеті від’їжджати», а їй залишить ключі). Хоч козаки-невольники і не повірили спочатку в щирість наміру Марусі, а стали проклинати її, проте Маруся дотримала свого слова — вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої країни. Вона просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться: Бо я вже потурчилась, побусурманилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного!

Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників. Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу.

Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім’я своєї Батьківщини.

Головна героїня змальовується у всій психологічній складності. Її образ розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету. В цьому виявилась висока майстерність твору. Симпатії творців і виконавців думи на боці героїні, і вони прагнули викликати до неї співчуття. Тому він продовжував відігравати суспільно-виховну роль і в пізніші часи.

Образ Марусі Богуславки надихав провідних митців на створення літературно-художніх шедеврів Ця дума була добре відома Тарасу Шевченку, він її вмістив у свій «Буквар южнорусский», виданий ним у 1861 році для українських шкіл. А Михайло Старицький під впливом цього твору написав однойменну історико-побутову драму (1897), п’єсу під цією ж назвою («Маруся Богуславка») написав і Іван Нечуй-Левицький (1895), а також Борис Грінченко драму «Ясні зорі».

Сидір Воробкевич оповідання «Турецькі бранці»; а Марія Пригара — оповідання «Богуславка». Отже, історична дума надихнула митців на створення за її мотивами нових творів літератури і мистецтва. Пантелеймон Куліш став першим популяризатором її як персонажа. Саме він записав думу про Марусю Богуславку від народного кобзаря і згодом вперше опублікував її.  Іван Багряний написав роман «Маруся Богуславка» (1957).

Микола Тютюнник у 2007 році створив однойменний історичний роман у віршах. Людмила Коваленко – історичну поему «Маруся Богуславка». https://www.youtube.com/watch?v=L-zgqLu85EI Композитор Анатолій Свєчников створив балет «Маруся Богуславка» (1951). Отже, історична дума надихнула митців на створення за її мотивами нових творів літератури і мистецтва.

І хоч сперечаються літературознавці, чи така Маруся дійсно жила в Богуславі під Києвом, чи це просто вигаданий, збірний образ дівчини-полонянки, а все ж таки давайте повіримо давнім переказам, тим більше що Марусі Богуславці поставлено в Богуславі пам’ятник. На тому самому місці, де, за переказами, стояла церква, а біля неї – хата священика, батька Марусі.

Ліна Костенко «Чадра Марусі Богуславки» Вузенька вуличка. Стіна повита хмелем. Татари сплять, сьогодні в них байрам. Високий дуб, по-українськи – нелинь. Святе письмо, по-їхньому – коран. Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава, Що я жива, що в мене муж паша.

А я – Маруся. Я – із Богуслава. Ще в мене є непродана душа! Каблучки нанизав на палець кожний, Браслети на руках, на шиї дукачі… Ой де ж ви, мої стрічечки, віночки? Ну як мені? Чи гарно у чадрі? І я ходжу, володарка темниці. Скриплять у тиші двері за дверми. Блищать очима слуги темнолиці, Мені під ноги стелють килими… Мій муж поїхав. Тоскно мені. Жду. А то б я їм здавалася чудною, - Чого я зблідла і куди йду, Чого в душі не маю я спокою? Чого дивлюся в море, у тумани. Чого, як тінь, блукаю уночі… Бряжчать мені невільницькі кайдани, А я шукаю сховані ключі… Ліна Костенко «Чадра Марусі Богуславки»

Підготуватися до уроку позакласного читання: прочитати народні думи «Самійло Кішка», «Дума про козака Голоту».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література: - Українська література: підруч. для 8 кл. закл. загальн. середн. освіти – 2-ге вид., перероб./ Олександр Авраменко.− Київ: Грамота, 2021 р. – 240 с. іл. Інтернет-ресурси: https://dovidka.biz.ua/marusya-boguslavka-analiz/ https://https://esson.iolya.com.ua/812.pdf https://naurok.com.ua/urok-marusya-boguslavka-232357.html