Обряд «Кусання калити»

Новогродівський заклад загальноосвітньої середньої

школи І-ІІІ ступенів № 7

Обряд « Кусання калити»

Підготувала: учитель, керівник гуртка «Берегиня»

Новогродівського закладу загальноосвітньої

 середньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Кравцова Г.Ф.

 

 

 

Новогродівка, 2019 р.

 

Обряд « Кусання калити»

 

Мета. Ознайомити дітей з народними зимовими святами в Україні, звичаями та обрядами; вдосконалювати навички виразного читання, формувати національну свідомість майбутніх будівників суверенної Української держави, патріотизм.

Розвивати інтерес до народних свят і звичаїв, зв’язне мовлення учнів, художні здібності, творчу активність.

Виховувати у дітей доброту, щирість, щедрість, милосердя.

Присутні: військовослужбовці Державної прикордонної служби України оперативно-протитанкової оперативної застави на чолі майора Коломійця Андрія Сергійовича.

 

 

Дівчата співають пісню «Ой є в лісі калина» і готують калиту.

Дівчинка 1:

Дівчата, подруженьки, вітаю вас зі святом Андрія Первозванного!

Діти:

І тебе вітаємо!

Дівчинка 2:

Гарний вечір, уже і калиту спекли, а хлопців немає! Пора уже парубкам і калиту кусати!

(заходить пан Калитянський)

Пан Калитянський:

Добрий вечір, дівчата!

Чи спекли калиту?

Дівчата:

Так, напекли! Тобі, пане Калитянський, калиту довіряємо охороняти, як зіницю ока!

(пан бере калиту)

Хлопці гуртом:

Добрий вечір, дівчата, добрий вечір, пан Калитянський, дозвольте калиту кусати?

- А хто у вас найхоробріший?

Хлопчик 1:

Я пан Коцюбовський.

Коцюбовський:

Добрий вечір, пане Калитянський!

Калитянський:

Доброго здоров’я, пане Коцюбовський! Куди їдете?

Коцюбовський:

Іду калиту кусати!

Калитянський:

А я буду по зубах писати!

Коцюбовський:

А я вкушу!

Калитянський:

А я впишу!

Коцюбовський:

Дозвольте вкусити калиту!

Хлопчик 2:

І я пан Коцюбовський, дозвольте калиту кусати!

Добрий вечір, пане Калитянський!

Добрий вечір, пане Коцюбовський!

Їду, їду калиту кусати!

А будеш нас слово казати?

Буду!

Що у світі найсильніше?

Вода!

Що у світі найпрудкіше?

Думка!

А скільки в небі зірок?

Як у морі піску!

А скільки у морі піску?

Як проміння у сонця!

А скільки проміння у сонця?

Як у людини думок!

Калитянський:

А засміявся, змажте його, дівчата, сажею!

Хлопчик 3:

Добрий вечір, пане Калитянський.

Діду, діду, я калиту кусати їду!

Звідки ті?

З Києва!

Чого хочеш?

Калити!

А не боїшся чорноти?

Не боюся!

Тоді засмійся!

Д.:

Ну що, хлопці, не змогли відкусити калити! А вона смачна! Давайте викуп!

Хлопці:

Ось вам подарунки: мішок

Дівчата:

Із котами! Ні! (заглядають)

Хлопець:

Коробка гарна – подарункова.

Дівчата:

Із мишами! Ні!

Хлопець:

А найкращого парубка вибирайте!

Дівчата:

Так. Візьмемо Дмитра.

Дівчинка:

Пора вже і калиту з хлопцями поділити. Ох і смачна калита!

(ділять калиту) і промовляють:

Калитники - житники, добре дбайте,

Калиту вихваляйте,

Аби з нами добро

До кінця віку було.

(Лунає пісня «Як у нас на Україні». Дівчата пригощають калитою присутніх військовослужбовців)