Оцінка стану серцево-судинної і дихальної систем учнівської молоді (16-18 років

ДНЗ «Борщівський професійний ліцей»

Методична розробка

На тему :

«Оцінка стану серцево-судинної  і дихальної систем учнівської молоді (16-18 років)»

Підготував викладач

Фізичної культури

Бицик С.В.

БОРЩІВ, 2023

Зміст

Вступ

1. Функціїсерцево-судинної та дихальної систем та їх вікові особливості.

2. Проби для оцінки стану кардіореспіраторної системи.

3.Результати вимірювання показниківкардіореспіраторної системи учнів ДНЗ «Борщівський професійний ліцей»

3.1. Порівняння середньогрупових показників хлопів та дівчат

3.2. Результати показників юнаків

3.3. Результати показників дівчат

Висновки.

Список використаної літератури

Вступ

Сьогодні, як ніколи актуально, перед викладачами фізичноговиховання, викладачем фізичноїкультури та тренерами з видів спорту стоїть проблема контролю за станом серцево-судинної системи організму учнів, студентів, спортсменів. Уже в цьому навчальному році менше, ніж за місяць на уроках фізкультури померло 3 дітей. У кожному з трьох випадків причиною була гострасерцева недостатність[6]. А за останні 6 років в Україністалося 13 випадків зі смертельним наслідком під час навчального процесу з фізкультури[6]. Аналізуючи причини, щопризвели до трагедії, з’ясувалося, щолише в одному випадку причиною смерті стало травмування. 12 випадків – це наслідок серцево-судинних захворювань дітей За кожною трагедією стоїть обвинувачення викладачеві, директору, медпрацівнику, далі – довге розбирання, судовий процес, вирок у вигляд і позбавлення волі (як правило – викладачеві фізкультури). Поділяючи думку тих фахівців (лікарів, освітян), які вважають, що зовсім не отримане на уроці фізкультури навантаження стало причиною смертідітей[2, 4, 6],ми все ж вважаємо, що додатковий контроль за станом серцево-судинної та дихальної систем учнів, який може здійснити викладач, не тільки не завадить, а, можливо, в окремому випадку, допоможе запобігти трагедії. Якщо погодитись із тим, що медогляди дітей та абітурієнтів у більшості випадків – просто формальність, то на викладача фізичної культури покладається вся відповідальність за здоров’я підопічних на своєму уроці.

Захворювання органів дихальної системи займають провідне місце вструктурі захворювань людини[2]. Останнім часом спостерігається збільшення випадків нетипових, ускладнених захворювань дихальної системи з утрудненим виявленням збудника та, відповідно, обмеженістю можливостей лікування та попередження цих хвороб, що також пов’язано з непередбачуваністю імунних реакцій організму, алергізацією населення вумовах екологічних зрушень урбанізації [7].

Окрім цього, для обраної нами вікової групи – студентства – проблема захворювання органів серцево-судинної системи актуальна ще й тим, що при переході підлітка до вікової групи 15–17 років показник захворюваності на серцево-судинні захворювання різко зростає (у сім разів), порівняно із 14-річними. При цьому дослідниками у більш, ніж 40% студент і ввиявлено спадкову схильність до серцево-судинних захворювань[11].

Отже, значна розповсюдженість серцево-судинних захворювань серед українців молодого віку, зростаюча з кожним роком кількість смертельних випадків на уроках фізкультури відсерцево-судинної недостатності, як наслідок – вимога захистити вчителя й учня від фатальних випадків на заняттях – зумовлюють актуальність нашого дослідження.

Мета – встановити рівень функціонального стану кардіореспірторної системи учнів 16-18 років.

Завдання:

1. Проаналізувати літературні джерела щодо особливостей функціонування серцево-судинної і дихальної систем в учнів різного віку.

2. Розглянути функціональні проби, які дозволяють дати оцінку стану кардіореспіраторної системи.

3. Провести функціональні проби й порівняти отримані дані хлопців та дівчат юнацького віку.

1.Функції серцево-судинної та дихальної систем та їх вікові особливості

Функціональний стан серцево-судинної системи - це не тільки основний показник здоров'я: він відіграє важливу роль в адаптації організму до фізичних навантажень і є одним з показників функціональних можливостей організму. Серцево-судинна система виконує в організмі низку функцій. Більшість з них спрямовані допомагати іншим фізіологічним системам. Основні функції серцево-судинної системи можна розділити на п'ять категорій: обмінну; видільну; транспортну; гомеостатичну; захисну[8].

Серцево-судинна система забезпечує доставку кисню і поживних речовин кожній клітині організму та виведення з нього кінцевих продуктів обміну речовин. Вона транспортує гормони, підтримує температуру тіла, відповідні рівні рідини, а також допомагає уникнути інфекційних захворювань, викликаних проникаючими в кров мікроорганізмами. Усі функції організму і практично кожна клітина в тому чи іншому ступені залежать від цієї системи.

У стані спокою частота серцевих скорочень залежить від віку, статі, пози (вертикальне чи горизонтальне положення).

Загальновизнано, що достовірним показником стану серцево-судинної системи і тренованості організму є частота серцевих скорочень (пульс) - ЧСС, яка у спокої в дорослої людини дорівнює 60 - 80 ударів за 1 хвилину. Пульс рекомендується підраховувати регулярно в один і той самий час доби у стані спокою, найкраще ранком, після пробудження, у положенні лежачи чи сидячи за 10-секундними відрізками 2 - 3 рази підряд, щоб одержати достовірні цифри. ЧСС вимірюється при пальпації скроневої, сонної чи променевої артерії. Для цього необхідний секундомір чи звичайний годинник із секундоміром[1].

Різке почастішання чи уповільнення пульсу порівняно з попередніми показниками може бути наслідком перевтоми чи захворювання і вимагає консультації з викладачем фізичного виховання та лікарем. Рекомендується також стежити за правильністю ритму і ступенем наповнення пульсу.

Пульс у спокої в здорової людини ритмічний, без перебоїв, гарного наповнення й напруги. Пульс вважається ритмічним, якщо кількість ударів за 10 секунд не буде відрізнятися більш ніж на один удар від попереднього підрахунку за такий же період часу. Виражені коливання числа серцевих скорочень за 10 секунд (наприклад, пульс за перші 10 секунд був 12, а за другі - 10, за треті - 8) вказує на аритмічність.

Другим, найбільш простим і розповсюдженим показником стану серцево-судинної системи є артеріальний тиск.

Артеріальний тиск (АТ) - це тиск крові в артеріях великого кола кровообігу. Діяльність серця характеризується почерговим скороченням і розслабленням. Скорочення серця називають систолою, розслаблення - діастолою.

Тиск у момент систоли називають систолічним, чи максимальним, у момент діастоли - діастолічним, чи мінімальним. Вимірюється тиск у міліметрах ртутного стовпчика і записується у вигляді простого дробу: у чисельнику ставлять величину максимального тиску, у знаменнику - мінімального (наприклад, 110/70 мм рт.ст.).

У дорослих здорових людей максимальний тиск у стані спокою дорівнює 100-140 мм рт.ст., мінімальний - 60-90 мм рт.ст. Стан, при якому максимальний тиск нижчий за 100 мм рт.ст., називають гіпотонією (гіпотензією). Якщо максимальний тиск вищий за 140 мм рт.ст., то такий стан називають гіпертонією (гіпертензією) [6, 9].

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я рекомендують таку класифікацію артеріальних гіпертензій:

1.Нормальний АТ - 140/90 мм рт.ст. і нижче.

2.Гранична артеріальна гіпертензія: 140/90 - 159/94 мм рт.ст.

3.Артеріальна гіпертензія - АТ дорівнює і вище 160/95 мм рт.ст.[10].

Процесдихання– це не лише робота легень. Дихання відбується завдяки процесам, що забезпечують споживання кисню тканинами та виділення із організму вуглекислого газу. Основнимискладовимиорганівдихання є дихальні шляхи, легені, дихальна мускулатура, включаючидіафрагму [1].

При напруженій м’язовій діяльності дихання у дітей молодшого шкільноговіку більш часте, ніж у дорослих. Наприклад, частота дихання у дітей іпідлітків досягає 60-70, а у дорослих 20-30 раз в 1 хвилину.При м’язовій роботі кисневий режим організму дитини менш економічний,чим у дорослих.

В віці 14-18 років проходить бурхливий розвиток організму. В цей періоднакопичуються сили, набувається спритність, збільшується витривалість,підсилюється діяльність всіх органів і систем, особливо органів дихання,кровообігу і нервової системи. До 15 років процес закостеніння хребтовогостовбура, грудної клітки, тазу і кінцівок ще не закінчився, зв’язковий апаратбільш еластичний, ніж у дорослих, тому в цей період велике м’язовенапруження протипоказане.

В юнаків 17-18 років енергійно росте м’язова тканина, стають більшдосконалими функції органів кровообігу. Уповільнюється пульс, знижуєтьсяартеріальний тиск, ударний об’єм серця наближується до об’єму дорослих,зменшується швидкість руху крові. Саме в цей період дуже важливим єгармонійний розвиток всіх груп м’язів, так як одностороннє збільшення однієїгрупи може привести до нерівномірного розвитку внутрішніх органів іпорушенню їх функцій. Тому у юнаків 17-18 років можна збільшувати фізичненавантаження, активно розвивати спеціальну витривалість і силові якості.

Підсилення діяльності органів кровообігу неодмінно супроводжується аналогічною реакцією зі сторони органів дихання: частішає пульс, дихання.Порушення координації між функціями цих органів негативно відбивається наадаптації організму [5].

В 16-18 років проходить підсилений ріст маси легенів, в зв’язку з чимзбільшується їх життєва ємність. Інтенсивність газообміну у дітей і підлітківзначно більша, ніж у дорослих [1].

Відомо, що активність і працездатність м’язів залежить від кількості поступаючої крові: чим активніша м’язова діяльність, тим більше потрібнокрові для її харчування. Тому при заняттях боксом, наприклад, під часнавчального бою з партнером, більше втомлюються ті юнаки, у яких поганопоставлене дихання, недостатньо треновані м’язи, не автоматизовані основні боксерські дії. Поряд з підсиленим ростом всього організму росте і стає більш потужним серцевий м’яз. Але розвиток серця відстає від розвитку інших органів, і, якщо при підвищених навантаженнях м’язова система, внутрішні органи пристосовуються і справляються з пред’явленими вимогами, то серце працює з перенапруженням, можлива його гіпертрофія. Підвищенню функціональних можливостей органів кровообігу сприяє загальна фізична підготовка з поступово зростаючими фізичними і психічними навантаженнями [12].

Організм, який росте потребує відносно більше кисню, чим дорослий, томузаняття з юнаками необхідно як можна частіше проводити на відкритомуповітрі [11].

3. Проби для оцінки стану кардіореспіраторної системи

Проба Руф'є– одна з процедур, яку необхідно пройти школяреві перед початком навчального року.

Основне завдання такого тестування – визначити резервні можливості серцево-судинної системи дитини. Тест Руф'є– тест, який проводиться для вимірювання аеробної стійкості до короткострокових навантажень і здатності серця до відновлення, а отже, допомагає визначити рівень фізичної підготовки дитини [4].

Пробу Руф'є проводять дітям старше 6 років. Це обов'язкова процедура перед початком навчального року.

Першим етапом в пробі Руф'є є визначення частоти пульсу в стані спокою. Дитину укладають на кушетку і дають кілька хвилин відпочити. Після чого проводиться вимірювання частоти пульсу.

Другий етап – фізичне навантаження, де дитина повинна виконати 30 присідань за 45 секунд. Слід простежити, щоб стопи дитини перебували на відстані 20 см одна від одної; під час присідання п'яти не відривалися від підлоги; спина була рівною, руки витягнуті вперед або злегка зігнуті в ліктях (це дає гарний баланс).

Попередження: частота занадто швидких або занадто повільних піднімань і присідань змінить остаточне значення тесту.

Після серії з 30 присідань одразу ж проводиться вимірювання пульсу — частоти серцевих скорочень за 15 с.

Третій етап – до кінця першої хвиливідпочинку знову вимірюється ЧСС за 15.

На підставі отриманих результатів проводиться підрахунок індексуРуф'є за формулою:

де:IР  –  індекс Руф'є

P ₁ – пульс в стані спокою

P ₂ – пульс одразу після тренування

P ₃– частота пульсу після 1 хвилини відпочинку

Оцінкарівняфункціонального резерву серцяшколярів та фізичноїпрацездатності за показникоміндексаРуф’є

Для оцінюванняфункціонального стану дихальноїсистемивикористовуютьморфологічнідані, функціональніпоказники і проби[1, 3]

Проба Генчі — функціональна проба з затримкою дихання під час видиху. Застосовується для аналізу системи зовнішнього дихання.Ця проба застосовується для виявлення прихованої коронарної недостатності, а також для визначення стійкості організму до гіпоксії. Призначають пробу із затримкою дихання на вдиху (проба Штанге) і рідше — на видиху (проба Генчі)[1].

Пробу Генчі проводять у положенні лежачи. Зробивши звичайний (не надмірний) видих, досліджуваний затримує дихання. Тривалість перерви у диханні відзначається секундоміром. Секундомір зупиняють в момент вдиху і перевіряють результат.

Час затримки дихання у здорових нетренованих осіб коливається в межах 25-40 сек. у чоловіків і 15-30 сек. – у жінок. У спортсменів спостерігають значно вищі показники (до 50-60 сек. у чоловіків і 30-50 сек. у жінок) [12].

Проба Штанге — функціональна проба з затримкою дихання під час вдиху, для оцінки дихальної функції.

Проба виконується в положенні сидячи. Досліджуваний повинен зробити глибокий (але не максимальний) вдих і затримати дихання якомога довше (стискуючи ніс пальцями). Тривалість часу перерви у диханні відлічують секундоміром. В момент видиху секундомір зупиняють. У здорових, але нетренованих осіб час затримки дихання коливається у межах 40-60 сек. у чоловіків і 30-40 сек. у жінок [1, 12].        

3. Результати вимірювання показників кардіореспіраторної системи учнів ДНЗ «Борщівський професійний ліцей»

Було проведено обстеження учнів 16-18-ти річного віку вДНЗ «Борщівського професійного ліцею» Тернопільської області Чортківського району, з них 21 юнак та 9 дівчат.

Для оцінки стану серцево-судинної системи використали пробу Руф’є. Дана проба є інформативною, оскільки дозволяє визначити резервні можливості серцево-судинної системи, які характеризують стійкість організму до фізичних навантажень [1].

Стан дихальної системи оцінювали за показниками проб Штанге (затримка дихання після вдиху, с)  і Генча (затримка дихання після видиху, с).

Отримані результати опрацьовували за допомогою програми Excel:розраховували середнє арифметичне, похибку середнього арифметичного та встановлювали достовірність відмінностей за критерієм Стьюдента.

3.1. Порівняння середньогрупових показників хлопців та дівчат

Відповідно даних табл. 1 і табл. 2, середній вік обстежених юнаків становив 16,8±0,04, а дівчат – 16,9±0,07років. Середньогрупові показники віку хлопців та дівчат достовірно не відрізнялись (р≥0,05) (рис. 1).

Показник ЧСС у нормі має бути в межах від 60 до 90 уд/хв. Значення менші за 60 уд/хв свідчать про брадікардію, а більші за 90 уд/хв – тахікардію. У хлопців середній показник становив 74±0,14 уд/хв, у дівчат – 76±0,26 уд/хв. Показники були в межах норми, але у дівчат ЧСС достовірно відрізнялось від хлопців (р≤0,05).

За результатами проби Руф’є середній показник в юнаків становив 11,9±0,09 ум.од., у дівчат – 12,9±0,16ум.од. що свідчить про задовільний рівень функціонального резерву серця [1, 3].

Оцінити стан дихальної системи можна за пробою Штанге[12]. Як бачимо з діаграми (рис. 1), у хлопців даний показник достовірно відрізнявся від показника дівчат (р≤0,05) і становив 38,7±0,15с, а у дівчат 32,66±0,24 с. Хоч даний показник у хлопців був більшим, проте він був нижчим за норму для нетренованих чоловіків.

Рис. 1. Порівняння середніх даних обстежених хлопців та дівчат

Проба Генча дозволяє оцінити не лише стан дихальної системи, але й стійкість до гіпоксії. Середньогруповий показник хлопців становив 24,94±0,11 с, що знаходиться на нижній межі норми. У дівчат середньогруповий показник становив 25,42±0,21 с, що знаходиться в межах норми[12].

3.2. Результати вимірювання показників юнаків

Середній показник пульсу обстежених юнаків знаходиться в межах норми. 14,3 % мали показники ЧСС менші, ніж 60 уд/хв і характеризувались брадікардією.

За результатами проби Руф’є серед обстежених 19,0 % мали функціональний резерв серцяна рівні вище середнього, 14,3 % – середній, 42,9 %  – нижче середнього, 23,8 % – низький. Отже, функціональний стан серцево-судинної системи юнаків можна охарактеризувати як не дуже хороший, оскільки більшість (66,7 %) мали показники індексу Руф’є нижче середнього та низький.

Рис. 2. Розподіл хлопців за результатами проби Руф’є

За результатами проби Штанге можемо дати оцінку стану дихальної системи. У нормі показник проби нетренованих чоловіків становить 45-60 с [12]. Оскільки організм юнаків функціонує на рівні дорослого, то можемо їх результати порівнювати із нормами дорослих нетренованих чоловіків. Середній показник юнаків 38,7±0,15 с, що є нижчим за норму. Серед обстежених 38,1 % мали результат затримки дихання після вдиху в межах норми, у 61,9 % результат був нижчим за норму (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл хлопців за результатами проби Штанге

У нормі нетреновані чоловіки повинні затримувати дихання після видиху на 25-40 с (проба Генча). 57,1 % юнаків показали час затримки дихання після видиху менший за норму, 38,1 % – в межах норми (рис. 4). Лише Скочеляс Денис  показав час вище норми [1, 12] що свідчить про високі функціональні можливості його дихальної системи та стійкість до гіпоксії.

Рис. 4. Розподіл хлопців за результатами проби Генча

Серед обстежених юнаків лише Скочеляс Денис  мав високі показники кардіореспіраторної системи: вище середнього рівня функціональні резерви серця, час затримки дихання у пробі Штанге біля верхньої межі норми та у пробі Генча вище норми (табл. 1).

У хлопців юнацький вік настає дещо пізніше, ніж у дівчат. Можливо цей перехід і впливає на покращення функціонування серцево-судинної системи та розвитку стійкості до гіпоксії, а механізми регуляції системи дихання залишаються ще недосконалими.

3.3. Результати вимірювання показників дівчат

Пульс усіх обстежених дівчат  знаходився в межах норми (табл. 2).

За результатами проби Руф’єможна оцінити функціональний резерв серця та судити про розвиток витривалості й стан кардіо-респіраторної системи[1, 3]. Серед обстежених дівчат лише Воробець Аліна  характеризувалась середнім рівнем функціонального резерву серця. Інші 66,6% дівчат мали показники індексу Руф’є нижче середнього, 22,2% – низький (рис. 5). Отже, функціональний стан серцево-судинної системи дівчат  можна охарактеризувати як не дуже хороший, оскільки більшість (88,8 %) мали показники індексу Руф’є нижче середнього та низький.

Рис. 5. Розподіл дівчат за результатами проби Руф’є

За результатами проби Штанге можемо дати оцінку стану дихальної системи. У нормі показник проби нетренованих жінок становить 30-40 с. Серед обстежених двоє дівчат мали результати проби Штанге, які в однєї був значно нижчим за норму (16,71 с), а в іншої дещо вище норми (43,71 с) (табл. 2). У решти 77,7% обстежених показник затримки дихання після вдиху був у межах норми(рис. 6).

У нормі у нетренованої жінки повинні затримувати дихання після видиху на15-30 с (проба Генча).Савчук Іннапоказала час затримки дихання після видиху менший за норму (13,47 с) й Свята Іванка– трохи вище норми (33,53 с) (табл. 2). Інші дівчата, 77,7% обстежених, мали показники проби Генча  в межах норми (рис. 6.)

Рис. 6. Розподіл дівчат за результатами проб Штанге і Генча

(результати розподілу однакові)

Загалом дівчата характеризувались невисокими показниками стану кардіореспіраторної системи при нормальній ЧСС у стані спокою, більшість мали функціональний резерв серця на рівні нижче середнього, який характеризує середню здатність до аеробної роботи та витривалості [1, 12].

За результатами проб на затримку дихання середньогрупові показники дівчат  були в межах норм. Дві дівчини мали відмінні від інших показники проб Штанге  і Генча: одна характеризувалась низькими показниками, що свідчить про низькі функціональні можливості дихальної системи та стійкості до гіпоксії інша, навпаки, – високі, що свідчить про хороші можливості системи дихання та стійкість роботи за умов нестачі кисню. Можна було б сказати, що друга учениця є тренованою, але її низький показник індексу Руф’є (14,8 ум.од.) та ЧСС, яке наближається до верхньої межі норми (84 уд/хв) вказує на знижені можливості серцево-судинної системи.

Висновки

Вивчення фізичного розвитку учнів є однією з основних умов раціональної організації фізичного виховання. Вивчення функціонального стану організму під час занять фізичною культурою і спортом має важливе значення для оцінки ступеня впливу фізичних навантажень на організм та внесення відповідних коректувальних заходів у тому випадку, коли не вистачає його функціональних можливостей для адекватної відповіді на різні за обсягом й інтенсивністю фізичні навантаження.

За результатами проби Руф’є у хлопців показники були кращими, ніж у дівчат: 33,3 % хлопців характеризувались вище середнього і середнім показниками функціонального резерву серця, 66,7 % - нижче середнього і низький; тоді як серед дівчат 88,8 % мали ІР нижче середнього і низький.

При виконанні проби Штанге 61,9 % хлопців показали результат нижчим за норму, тоді як 88,8 % дівчат мали показники в межах норми і вище.

За результатами затримки дихання після видиху мали показники в межах норми і вище, 61,9 % хлопців та 88,8 % дівчат.

Отже, для дівчат 16-18 років були характерні невисокі функціональні можливості серцево-судинної системи, при хороших показниках стану дихальної системи. Це можна пояснити розвитком компенсаторних механізмів, коли знижений рівень функцій однієї системи організму компенсується активізацією функцій іншої.

Хлопці характеризувались хорошими показниками серцево-судинної системи, витривалості до гіпоксичних умов, при цьому показники затримки дихання на вдиху у них були нижчими за норму. Можливо це пов’язано із віковими особливостями функціонування організму при переході від підліткового віку до юнацького.

Cписок використанихджерел:

1. Круцевич Т.Ю, Воробйов М.І., Безверхня Г.В. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді: навч. посіб. – К.: Олімпійська література, 2012. – 318 с.
2. Невоя М.В., Пипа Л.В., Свістільнік Р.В.Дисфункціональні розлади дихання у дітей. сучасний стан проблеми та значення в клінічній практиці // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2019. – Т. 23, №3. – С. 535-544.
3. Омельяненко І.О. Зошит для практичних робіт з методики фізичного виховання в спеціальних медичних групах: Методичний посібник для студентів денної та заочної форм навчання. – 4-е вид., доп. і випр. – Тернопіль: Вид-й відділ ТНПУ, 2018. – 76 с.
4. Проба Руф'є: щоцетаке і для чогоїїщорокупроводять школярам. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://molbuk.ua/news/234490-proba-rufie-shcho-ce-take-i-dlia-chogo-ii-shchoroku-provodiat-shkoliaram.html
5. Сабадош М.В. Вплив аквааеробіки на стан дихальної системи у дітей молодшого шкільного віку, хворих на хронічний бронхіт в стадії ремісії / Сабадош М.В., Дуткевич-Іванська Ю.В., Русин Л.П.// Україна. Здоров’я нації. – 2020. – № 3/1 (61). – С. 132–137.
6. Cерцево-судиннізахворювання–головна причина смертіукраїнців. висновки з дослідження глобального тягаря хвороб у 2019 році. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://phc.org.ua/news/sercevo-sudinni-zakhvoryuvannya-golovna-prichina-smerti-ukrainciv-visnovki-z-doslidzhennya
7. https://www.kspu.edu/FileDownload.ashx/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0.doc?id=66cedb89-89a7-4f12-9d71-34ee10880c66
8. Серцево-судиннізахворювання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bsmu.edu.ua/blog/serczevo-sudinni-zahvoryuvannya/
9. Серцево-судиннізахворювання. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
10. Серцево-судиннізахворювання. Факториризику[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://khmilclinic.com.ua/zahvoryuvannya-serczevo-sudynnoyi-systemy-2/
11. Чертановський П.М Аналізфункціонального стану серцево-судинноїсистеми у юнаківстудентськоговіку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2012-02/12cpmsys.pdf
12. Чичкан О.А., Кость М.М. Фізичневихованняу схемах: навчально-методичнийпосібник. Львів, 2011. – С. 53-58

Таблиця1

Показники стану кардіореспіраторноїсистемихлопців

Продовження таблиці 1

Таблиця2

Показники стану кардіореспіраторноїсистемидівчат