Однорідні члени речення. Види зв’язку між ними та смислові відношення

Українська мова.  8 клас.

Тема уроку
Однорідні члени речення. Види зв’язку між ними та смислові відношення

Мета уроку
Повторити та поглибити знання про однорідні члени речення. Навчитися визначати безсполучниковий, сполучниковий та змішаний види зв’язку. Розрізняти єднальні, протиставні й розділові смислові відношення. Розвивати навички правильного інтонування та моделювання речень.

Тип уроку
Урок засвоєння нових знань та формування практичних умінь і навичок

Обладнання
Підручник з української мови для восьмого класу, мультимедійна презентація з теоретичним матеріалом, роздатковий матеріал із картками завдань для роботи в групах та парах, індивідуальні листки самооцінювання учнів.

                                                         Хід уроку

І. Організаційний момент (1 хв)

Привітання з учнями, перевірка присутності, організація робочих місць, створення позитивної робочої атмосфери в класі.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (4 хв)

Фронтальна бесіда за питаннями:

1. Що вивчає синтаксис?
2. Які члени речення становлять граматичну основу? Назвіть другорядні члени речення.
3. Пригадайте з попередніх класів, які члени речення називаються однорідними? Наведіть приклади.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й мети уроку (5 хв)

Спостереження над мовним матеріалом.
Порівняти два речення, записані на дошці:

1. Блискавка смугою пронеслися, ударила, спалахнула, зникла.
2. Грімить грім далеко, проте дуже сердито.

Запитання до учнів:

Які члени речення є однорідними в першому та другому прикладах?

Яке з цих речень передає швидку зміну подій, а яке — зіставлення чи протиставлення явищ? Завдяки чому це досягається?

Підбиття підсумків відповідей: у першому реченні слова пов’язані лише інтонацією, що додає динаміки; у другому — протиставним сполучником, який створює контраст. Сьогодні ми детально вивчимо, як саме пов'язуються між собою однорідні члени речення та які значення при цьому виникають.

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу (20 хв)

1. Пояснення вчителя (робота з опорною схемою)  - 7 хв

Однорідними є члени речення, які відповідають на одне й те саме питання, відносяться до одного й того самого слова в реченні і виконують однакову синтаксичну функцію.

Між собою однорідні члени речення можуть поєднуватися трьома видами зв'язку:

Безсполучниковий: за допомогою інтонації переліку, без сполучників. Наприклад: Радісно щебетали пташки, цвіли сади, зеленіли поля.

Сполучниковий: за допомогою сполучників сурядності. Наприклад: На столі лежали книги і зошити.

Змішаний: коли в одному ряду є і безсполучниковий, і сполучниковий зв'язок. Наприклад: У саду росли яблуні, груші та сливи.

Залежно від вживаних сполучників між однорідними членами речення виникають такі смислові відношення:

Єднальні: виражають одночасність, послідовність дій чи перелік предметів. Використовуються сполучники: і, й, та (в значенні і), ні...ні, як...так і. Наприклад: Навколо панувала тиша і спокій.

Протиставні: виражають протилежність, контраст, заперечення чи зіставлення явищ. Використовуються сполучники: а, але, зате, проте, однак, та (в значенні але). Наприклад: Робота була важка, але цікава.

Розділові: вказують на чергування подій, сумісність якихось ознак або вибір одного варіанта з кількох. Використовуються сполучники: або, чи, то...то, або...або, чи...чи. Наприклад: До кімнати зайде або батько, або мати.

2. Робота з підручником (первинне закріплення) - 5 хв
Учні самостійно опрацьовують теоретичний матеріал параграфа, звіряють його з почутим, виписують у зошити групи сполучників сурядності (єднальні, протиставні, розділові).

3. Робота в малих групах (диференційоване поглиблене засвоєння) — 8 хв
Клас ділиться на 3 групи. Кожна група отримує картку із завданням проаналізувати речення.

Картка №1 (Група «Єднальні відношення»):

Речення: У нашому саду цього року рясно вродили і яблука, і груші, і сливи. Прохолодний вітерець ласкаво гойдав трави та підіймав у небо золотисте листя.

Завдання: Визначити однорідні члени речення, їх синтаксичну роль та вид зв'язку.

Картка №2 (Група «Протиставні відношення»):

Речення: Теплий літній вечір згасав повільно, але надзвичайно красиво. Наука для людини буває важкою, зате знання завжди приносять велику користь.

Завдання: Визначити однорідні члени речення, підкреслити їх, пояснити смислові відношення.

Картка №3 (Група «Розділові відношення»):

Речення: Кожної осені ми плануємо поїхати або в Карпати, або до старовинного Львова. Чи то сонце яскраво світило крізь хмари, чи то мені просто здалося від радості.

Завдання: Накреслити схеми зв'язку однорідних членів речення, вказати сполучники.

Підсумок роботи з картками.

Представники груп зачитують результати роботи, коментують правила.

V. Закріплення та практичне відпрацювання матеріалу (10 хв)

1. Творче конструювання  - 6 хв
Учні працюють у парах за картками.

Потрібно перебудувати речення з безсполучниковим зв'язком на сполучникові речення із протиставними чи розділовими відношеннями.

 1.Осінь прийшла, принесла дощі, принесла тумани. (Орієнтовна відповідь: Осінь принесла не сонце, а дощі та тумани).

2.Ми підемо на екскурсію до музею, залишимося в шкільній бібліотеці. (Орієнтовна відповідь: Ми підемо або на екскурсію до музею, або залишимося в шкільній бібліотеці).

Учні здійснюють взаємоперевірку зошитів у парах.

2. Вибірковий диктант - 4 хв
Демонстрація речень на екрані. Учні виписують номери лише тих речень, які мають змішаний вид зв'язку між однорідними членами речення.

1. Навколо рідного села розкинулися безкраї, родючі, квітучі українські поля.
2. У шкільному саду діти дружно збирали стиглі яблука, груші та солодкі сливи.
3. На уроці літератури ми читали вірші, писали творчі твори, дискутували про героїв.
4. Старий ліс зустрів нас тишею, прохолодою і ледь чутним шелестом листя.
5. Хлопець відповідав на складні запитання вчителя тихо, але впевнено й чітко.
6. Чи то птахи співали у високості, чи то вітер свистів у густих кронах дерев.
   

VI. Підсумок уроку. Рефлексія (4 хв)

1. Систематизація знань (Бліцопитування «Мікрофон») - 2 хв
Учні по черзі дають короткі відповіді на запитання:

Які члени речення називаються однорідними?

На які три види поділяється зв'язок між однорідними членами?

За допомогою яких сполучників утворюються протиставні відношення?

2. Оцінювання учнів -2 хв
Учні заповнюють індивідуальні картки самооцінювання, виставляючи собі від 1 до 4 балів за кожен вид діяльності на уроці (робота в групі, робота в парі, вибірковий диктант).

Учитель збирає зошити й картки, коментує роботу класу, виставляє оцінки за усні відповіді.

VII. Домашнє завдання (1 хв)

1. Обов'язкове для всіх: вивчити теоретичний матеріал підручника. Виписати з підручника української літератури 5 речень з однорідними членами, підкреслити їх як члени речення, у дужках вказати вид зв'язку та смислові відношення.
2. На вибір (творче завдання): скласти зв’язний текст (4–5 речень) на тему «Осінній ліс» або «Моє рідне місто», використавши всі три види зв’язку між однорідними членами речення.