"Охорона праці і техніка безпеки при проведенні виробничого навчання в слюсарній майстерні"

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„Чортківське вище професійне училище”

Охорона праці

і техніка безпеки

при проведенні виробничого навчання

в слюсарній майстерні

Анотація

Загальний напрям якісної зміни сільськогосподарської техніки полягає у впровадженні нових технологій в машинобудуванні, збільшенні її потужності, швидкості, вантажопідйомності. Ця тенденція розвивається швидше, ніж створення й освоєння виробництвом в промислових масштабах матеріалів, які були б достатньо технологічними, відповідали сучасним вимогам.

Сьогодні причину значних грошових затрат на експлуатацію техніки у багатьох випадках можна пояснити неякісним виконанням слюсарно-ремонтних робіт, передчасним спрацюванням деталей і спряжень. Без правильно організованого, високоякісного ремонту неможливо раціонально використовувати машинно-тракторний парк, своєчасно виконувати роботи на полях і фермах, підвищити продуктивність праці. Крім цього, в результаті ремонту відновлюється технічний ресурс машини, збільшується загальний строк її служби в господарстві, що також знижує собівартість робіт.

Щоб забезпечити високопродуктивне використання техніки, механізатори повинні досконало знати нові машини і передову технологію сільськогосподарського виробництва. Тому особливу увагу слід звернути на підготовку спеціалістів з ремонту техніки. Так, тракторист-машиніст з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарської техніки повинен володіти значним обсягом знань з матеріалознавства, будови, виготовлення, ремонту й експлуатації машин, організації сільськогосподарського виробництва , мати навики практичної роботи по слюсарно-механічній справі, технічному обслуговуванню і ремонту техніки.

Слюсарні роботи - це обробка металів у холодному чи нагрітому стані за допомогою різник інструментів , шляхом припасування деталей і вузлів , монтажно-демонтажної роботи. Слюсарні роботи складаються з таких операцій: розмітки, рубання, вирівнювання і гнуття, різання, обпилювання, свердління, зенкування і розвертання отворів, нарізування різьби, шабрування і притирання, паяння і лудіння, склеювання, клепання, запресування і випресування деталей.

Робоче місце слюсаря повинно відповідати таким вимогам:

- верстат має бути міцним, стійким, покритим листовим матеріалом з бортами, що запобігають падінню дрібних деталей, з ящиками для зберігання інструментів, лещатами, захисними пристроями, добрим освітленням;

- інструменти, деталі, документацію розміщують на відстані витягнутої руки, при цьому предмети, якими робітник користується частіше, ставлять ближче;

- все, що береться лівою рукою, повинно бути з ліва, а правою - справа;

- не можна класти інструмент один на один або розкидати його; всі точні вимірювальні інструменти слід зберігати в футлярах; напилки, свердла, мітчики та інший різальний інструмент не обхідно укладати на дерев'яні підставки гак, щоб запобігти їх пошкодженню;

- креслення, інструкції, поради та іншу документацію потрібно розміщати на видному місці, щоб було зручно ними користуватися; технологічна оснастка повинна відповідати вимогам охорони праці.

Нещасні випадки на виробництві - удари, поранення — називають виробничим травматизмом, що найчастіше відбувається з двох причин: внаслідок недостатнього засвоєння працюючими виробничих навичок і відсутності необхідного досвіду в поводженні з інструментами та обладнанням, через невиконання правил безпечної праці та правил внутрішнього розпорядку.

Основними умовами безпечної роботи при виконанні слюсарних операцій є - правильна організація робочого місця, користування лише справним інструментом, суворе дотримання виробничої дисципліни та вимог безпеки.

До початку роботи необхідно:

- надягнувши спецодяг, перевірити, щоб у нього не було звисаючих кінців, рукава застебнути чи закатати вище ліктя;

- перевірити слюсарний верстак - він має бути міцним, стійким і відповідати зросту робітника; слюсарні лещата бути справними і міцно закріпленими на верстаку, ходовий гвинт обертатися в гайці легко; насічка на губках лещат бути якісною;

- підготувати робоче місце; звільнити потрібну для роботи площу, видаливши всі сторонні предмети; забезпечити достатню освітленість; заготовити і розкласти у відповідному порядку потрібні для роботи інструменти, пристрої, матеріали;

- перевірити справність інструментів, правильність їх заточки і доводки;

- при перевірці інструмента звернути увагу на те, щоб молотки мали рівну, ледь опуклу поверхню, були добре насадженні на рукоятки і закріплені клином; зубила і крейцмейселі не мали зазубрин на робочій частині та гострих ребер на гранях; на пилки і шабери мають бути міцно насаджені рукоятки;

- перевірити справність робочого обладнання та його огородження;

- перед підняттям вантажів перевірити справність підйомних пристроїв: домкратів, у всіх підйомних механізмів мають бути надійні гальмівні пристрої, а маса вантажу, що піднімається, не перевищувати вантажопідйомність механізму; вантажі слід надійно закріплювати міцними стальними канатами або ланцюгами; не можна залишати вантаж у підвішеному стані після роботи; забороняється стояти і проходити під піднятим вантажем; не можна перевищувати граничні норми маси вантажів, що переносяться вручну.

Під час роботи:

- міцно затискати в лещатах деталь чи заготовку, а під час встановлення чи зняття її дотримуватися обережності, бо при падінні деталь може нанести травму; ошурки з верстака чи оброблюваної деталі видаляти лише щіткою; при рубанні металу зубилом враховувати, в який бік безпечніше для оточуючих спрямовувати частки, що відлітають, і встановити з цього боку захисну сітку; працювати лише в захисних окулярах; якщо за умовами роботи не можна застосовувати захисні окуляри, рубання виконувати так , щоб відрубані частки відлітали в той бік, де немає людей;

- не користуватися випадковими підставками чи несправними пристроями;

- не допускати забруднення одягу гасом, бензином, мастилом.

Під час роботи пневматичним інструментом дотримуватися таких вимог:

- при приєднанні до інструмента шланг попередньо перевірити і продути стиснутим повітрям;

- не тримати пневматичний інструмент за шланг чи робочу частину; не роз'єднувати шланги;

- подавати повітря лише після встановлення інструмента в робоче положення.

При роботі з електроінструментами слід застосовувати індивідуальні засоби захисту — гумові рукавички, калоші та килимки, ізолюючі підставки.

Електроінструмент слід підключати до електричної мережі з допомогою шлангового кабеля, який має спеціальну жилу, що служить для заземлення і занулення, через штепсельну розетку, одне гніздо якої з'єднано з землею чи з нульовим проводом. На штепсельній вилці контакт для з’єднання корпуса з землею роблять більшої довжини, ніж інші струмоведучі контакти. Завдяки такій будові при вмиканні електроінструмента спочатку відбувається заземлення чи занулення, а потім вмикаються струмоведучі контакти.

Після закінчення роботи:

- ретельно прибрати робоче місце;

- покласти інструмент, пристрої та матеріали на відповідні місця;

- для попередження самозаймання промащеного ганчір’я та виникнення пожежі прибрати його в спеціальний металевий ящик з кришкою, що щільно зачиняється.

При виконанні розмічальних робіт слід дотримуватись загальних правил безпеки праці, бути уважним і акуратним, працювати тільки справним і добре налагодженим інструментом, на гостро заточені кінці рисувалок надівати запобіжні пробки або спеціальні ковпачки.

Для безпеки під час гнуття треба надійно закріплювати деталі, в лещатах або спеціальних пристроях, працювати тільки справним інструментом, надіваючи рукавиці. Під час гарячого гнуття необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки.

При рубанні металу необхідно дотримувати таких правил безпеку користуватися захисними окулярами, для запобігання пошкодженню рук (особливо у початковий період навчання) на зубило надівати запобіжну гумову шайбу, а на кисть руки -запобіжний козирок, при рубанні твердого і крихкого металу обов'язково встановити загорожу (сітку або щиток), працювати тільки справним інструментом.

При розрізуванні металу: не можна різати метал ножівкою із слабко або дуже сильно натягнутим полотном, тому що це може спричинити поломку полотна і поранення рук; оберігати руки від поранення об різальні кромки ножівки і задирки на металі, не здмухувати ошурки і не прибирати їх руками щоб не засмітити очей чи не поранити рук, користуватися при цьому щіткою для змітання; закінчуючи різання ножівкою, підтримувати відрізану частину заготовки, бо падаючи, вона може пошкодити ноги; при розрізуванні листкового металу ножицями обережно підтримувати лист лівою рукою і користуватися рукавицями, щоб не порізати рук об вістря кромки; при роботі електроножицями точно виконувати безпеки; не захаращувати робоче місце інструментами, пристроями і заготовками, які не використовуються в даний час.

При обпилюванні металу ручними і механізованими інструментами слід дотримуватись правил безпеки: ручки напилків мають бути міцно насадженими; забороняється працювати напилками без ручок або з тріснутими, розколотими ручками; утворену в процесі обпилювання стружку слід змітати спеціальною щіткою, забороняється здувати її або здмухувати голими руками, тому що можна поранити руку або запорошити очі. При роботі електроінструментами необхідно дотримувати правил електробезпеки, стежити за справністю струмопровідних частин інструмента.

Правила безпеки при роботі на свердлильному верстаті:

необхідно застібнути поли одягу й обшлаги рукавів, а волосся підібрати під берет або косинку; оброблювана деталь має бути міцно закріпленою на столі верстата; не можна допускати утворення довгих закручених стружок, тому що вони можуть поранити працюючого, щоб запобігти цьому, треба періодично виводити свердло з отвору чистити цього. Установлення і зняття різального інструмента та інші операції, пов’язані з дотиканням до рухомих частин, слід виконувати тільки після повної зупинки верстата.

Під час нарізування різьби слід дотримуватись відповідних правил безпеки. Очищаючи інструмент від стружки, користуватися щіткою, а не змахувати її руками, тому що можна поранити руки об різальні кромки мітчика або плашки. Не можна торкати нарізану різьбу пальцями, перевіряючи її якість, щоб запобігти пораненню ' рук об задирки і рвані краї різьби.

Виконуючи процес клепання, треба дотримуватись загальних правил безпеки: на робочому місці мають бути тільки ті інструменти та пристрої, які потрібні саме в цей час; працювати можна тільки справним інструментом.

Під час виконання слюсарно-складальних операцій слід дотримуватись правил безпеки. Користуватися можна тільки справними інструментами, що відповідають призначенню. Забороняється застосовувати гайкові ключі, розмір яких не відповідає розмірам гайок або головок болтів. Загвинчувати і відгвинчувати гайки слід , так, щоб ключ рухався на себе, а не від себе. При цьому забороняється бити молотком по ключу або нарощувати його другим ключем Прикладаючи відповідні зусилля у процесі виконання слюсарно-складальних операцій, треба завжди враховувати розміри і міцність деталей. Порушення цих вимог, а тим більше псування деталей, може спричинити нещасні випадки — поранення, та інші травми.

При ураженні електрострумом

Насамперед треба добре роздивитися місце пригоди. Біля потерпілого може бути оголений дріт або електроприлад, з яким він працював. Будьте особливо обачними, бо необережними діями ви можете створити загрозу своєму життю. Застереження: не торкайтеся тіла потерпілого незахищеною рукою; не підходьте, коли він лежить на вологій землі, а на вашому взутті немає гумової підошви.

Найперше, що потрібно зробити - вимкнути джерело напруги, висмикнути шнур з розетки, відкинути якнайдалі довгою сухою дерев'яною палицею високовольтний дріт. Коли ж ви натрапили на обірваний дріт під високою напругою, запам’ятайте такий спосіб власного порятунку, щоб запобігти виникненню «крокової» напруги. Уявіть, що ваші ноги зв’язані короткою мотузкою, яка не дозволяє зробити крок більшим, ніж довжина вашої ступні. Оберіть безпечний напрям і рухайтесь туди, не відриваючи ніг від землі. Тручи однією об другу внутрішніми поверхнями підошов, намагайтесь таким чином відійти на відстань 12-15 метрів від місця знаходження обірваного дроту.

Щоб привести потерпілого до тями, поплескайте його по щоках, дайте понюхати нашатирний спирт за наявності дихання. Якщо ж дихання не має, негайно розпочинайте штучне дихання ”рот в рот”. Спершу (у разі потреби) необхідно вказівним пальцем видалити з ротової порожнини потерпілого слиз, попередньо повернувши його голову на бік. Кладемо ураженого електричним струмом спиною на тверду горизонтальну поверхню. Стаємо навколішки справа від нього і підкладаємо праву руку під шию, підіймаючи її. Потім лівою долонею натискаємо на лоб, утримуючи шию в піднятому положенні, а великим та вказівним пальцями лівої руки одночасно затискаємо потерпілому ніс. Після чого праву руку вивільняємо з під шиї і тиснемо нею на підборіддя, відкриваючи рот. Робимо глибоке, вдихання і видихаємо повітря в рот потерпілого через шар марлі або бинту.

Ознакою ефективності ваших дій є розширення грудей потерпілої людини внаслідок того, що повітря потрапляє до її легенів. Вдихання здійснюють ритмічно 10-12 разів протягом хвилини до появи у потерпілого власного дихання.

Внаслідок електротравми, коли потерпілий перебуває у шоковому стані, створюється оманливе враження його смерті. Тому подавати невідкладну допомогу треба аж до прибуття ''швидкої” допомоги.

Після ураження електрострумом перш ніж переносити потерпілу людину, слід впевнитися, чи цілі кістки, чи нема переломів та вивихів кінцівок. У разі потреби накласти на них фіксу вальну пов'язку. Пам'ятайте, що навіть при задовільному стані потерпілого можливі віддалені наслідки електротравми, тому транспортувати його до лікувальної установи необхідно обов'язково у положенні лежачи.

Основний запобіжний захід проти пожеж — це постійне дотримання в чистоті й порядку робочого місця, обережне поводження з вогнем, нагрівальними приладами і легкозаймистими речовинами. Не можна допускати скупчення біля робочого місця великої кількості легкозаймистої виробничої сировини. Відходи виробництва, особливо горючі, складають у відведеному для них місці.

По завершенні роботи робоче місце слід привести у належний порядок. Промащені обтиральні матеріали прибрати до спеціальних ящиків. Посудина з легкозаймистими рідинами, а також балони з газами перенести у місця їх постійного зберігання. Слід вимкнути всі електропроводи та освітлювальні точки, за винятком чергових ламп. Найпростіші протипожежні засоби та інвентар — ящики з піском та лопатами, мішечки з піском, пожежний кран, насоси, вогнегасники — мусять бути завжди в наявності та справності.

При виникненні пожежі слід вимкнути всі електроустановки, негайно телефоном чи спеціальним сигналом викликати пожежну команду і вжити заходів з тушіння пожежі власними силами за допомогою існуючого протипожежного обладнання та інвентаря. Засобами пожежогасіння є також відра і гідропульти для води, різні покривала, брезенти. Палаючі матеріали і невелику кількість палаючої рідини гасять піском; гас, бензин, лаки, спирти, ацетон — піною; мастильні масла, оліфу, скипидар — розпиленою водою чи піною. Для гасіння пожеж та загорянь застосовують пінні вогнегасники ОП-3, ОГІ-5, а також вуглекислотні ОУ-5, ОУ-8.

Під час пожежі не можна вибивати скло у вікнах, бо це збільшує приплив повітря, яке сприяє посиленню вогню; слід зберігати спокій.